CC BY
68
Випадок i3 практики
Clinical Case
УДК 616.98:579.862:612.017.3:616.94-036-053.2 К1РСАНОВА Т.О.
Харювський нац/ональний медичний унверситет
СУБСЕПСИС ВЮСЛЕРА — ФАНКОН ЯК РЕЗУЛЬТАТ ПЕРСИСТУЮЧО1 СТРЕПТОКОКОВО1 iНФЕКЦií
Резюме. У стат наведен матер':али клiнiчного випадку, що демонструе труднощi уточнення етюлогИ захворювання в дитини раннього в '1ку. Утруднення встановлення д'агнозу викликала вщсутнють специ-фiчних клiнiчних проявiв патолопчного процесу. Дiагноз стрептококовоI iнфекцi'í був встановлений на пiдставi наявност в дiвчинки симптомiв iнтоксикацií, с~пкання слизу по заднй стнц глотки, виявлення Б.руодепев у високому титрi при бактеролотномудослiдженнi слизу з носо- / ротоглотки, а також в'щ-сутност/ в кров/ дитини антитл до нших бактер'альних i в'русних агенлв. Про персистен^ю стрептокока св'щчила тривалiсть клiнiчних проявiв захворювання понад 2 мюя^. Враховуючи тривале перебування в органiзмiдитини $-гемол'пичного стрептокока / наявнсть серед його факторiв вiрулентностi М-проте!ну / термостабльноIфракци еритрогенного токсину, що е пусковим механизмом токсико-алерпчного патолопчного процесу, результатом персистуючо1 стрептококово!' iнфекцií став розвиток алерпчного сепсису (субсепсису Всслера — Фанконi).
Ключовi слова: дти, стрептококова iнфекцiя, субсепсис В 'юслера — Фанконi.
Дитина В., 1 року 3 мю. (12.09.2013 р.н.), надшшла до Обласно! дитячо! шфекцшно! кшшчно! лшарш м. Харкова 10 грудня 2014 р., переведена з центрально! районно! лшарш з дiагнозом «скарлатина».
При надходженш до стацюнару мати дiвчинки пред'являла скарги на слабысть, млявють, шдвищення температури тла дитини до 38,5 °С, висип на шкiрi об-личчя, тулуба, кшщвок.
При уточненш анамнезу захворювання встановле-но, що дитина захворта у листопадi 2014 р., коли мати помггила появу на шкiрi дистальних вщдшв верхшх i нижнiх кiнцiвок нерясного блiдо-рожевого дрiбнопля-мистого висипу, що з'являвся у вечiрнiй час i до ранку зникав (рис. 1).
А К Д п II
-г
-Я
Блщо-рожевий плямистий висип на шкр дистальних вщдшю рук та Hir
/-
-4 1-
А N 4 f- —\ S7 J-
V
35 1 2 3 4 5 6 7 8 9 1011 121314151617181920212223242526
flHi хвороби
Рисунок 1. Температурний лист дитини п'щ час перебування вдома
Батьки звернулися по медичну допомогу до дть-ничного лшаря, яким був дiагностований атотчний дерматит i запропоновано дотримання гшоалергенно! дieти. Мати строго дотримувалася рекомендацiй щодо харчування, проте ефекту вщ дieти не вiдмiчалося. Не-зважаючи на зберiгання клiнiчних проявiв захворювання, у серединi листопада дитиш планово зроблена друга ш'екщя АКДП, яку дiвчинка перенесла задовтьно. З метою лiкування проявiв «атошчного дерматиту», що зберiгалися, з десенсибшзуючою метою дiльничним педiатром був призначений кларитин. Незважаючи на прийом антипстамшних препаратiв, протягом наступ-них двох тижшв висип продовжував з'являтися майже щовечора та зникати вранщ. З 22 листопада протягом двох дшв висипу не було. З 24 листопада почали рееструватися щоденне тдвищення температури тта до 38,0—38,5 °С, при вiдвiдуваннi дитини дтьничним педiатром поставлений дiагноз «гостра респiраторна iнфекцiя», призначенi мiсцевi антисептичш препара-ти, препарати, що мютять лiзоцим, ектерицид у нiс. Ефекту вщ проведено! терапи не було. 27 листопада дитина повторно оглянута педiатром, до терапи доданий амоксицилiн, потенцiйований клавуланатом; мiсцевий бактерицидний та фунпстатичний препарат, до складу якого входить деквалшш хлорид та дибука!ну гтдро-хлорид (рис. 2).
Адреса для листування з автором:
Кирсанова Тетяна Олексан,др1виа E-mail: [email protected]
© Крсанова Т.О., 2015 © «Актуальна iифектологiя», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
З 27.11.14 по 02.12.14 р. пдвищення температури не було. З 03.12.14 р. знову вiдмiчено тдвищення температури тта до 37,5—38,0 °С, у зв'язку з чим проведена корекщя антибактерiально! терапи (амоксицилш, по-тенцiйований клавуланатом, замiнений на цефшсим усередину). Незважаючи на проведену тератю, дитина продовжувала лихоманити, у зв'язку з чим 7 грудня за наполяганням матерi дитина була госштатзована до центрально! районно! лшарш (ЦРЛ), де дiвчинцi з дез-iнтоксикацiйною метою проводилася iнфузiйна тера-пiя глюкозо-сольовими розчинами, призначений в/в краплинно цефуроксим, з 7 по 9 грудня температура тта дитини коливалася в субфебрильних межах (37,3— 37,7 °С). Лабораторно в даний перюд часу (08.12.14 р.) у периферичнш кровi визначалася анемiя легкого ступе-ня (гемоглобiн 99 г/л), нейтрофтьоз (53 %). При про-веденнi рентгенографи органiв грудно! клики патологи не виявлено. 8 грудня на шкiрi обличчя, тулуба, кшщ-вок з'явився рясний зливний плямисто-папульозний висип, до терапи доданий дексаметазон. Вночi з 9 на 10 грудня спостериалося пiдвищення температури тла до 38,5 °С, наросли симптоми штоксикаци. Для по-дальшого лшування дитина була переведена до ОД1КЛ м. Харкова (рис. 3).
Анамнез життя: дитина вiд 2-! ваптносп, що мала фiзiологiчний перебiг, 2-х полопв у термiнi 39 тижшв через природнi родовi шляхи. Вага при народженш — 3150 г. Перюд новонародженост перебiгав гладко. Не-рвово-психiчний i фiзичний розвиток дитини вщпо-вiдаe вiку. На грудному вигодовуванш перебувала до 8 мюящв. Проведенi вакцинацiя БЦЖ в пологовому будинку, 1-ша i 2-га ш'екци АКДП; поствакцинальний перiод перебiгав гладко. З перенесених захворювань одноразово гостра респiраторна iнфекцiя. Алерголопч-ний анамнез не обтяжений. Спадковi захворювання в шм'! мати заперечуе. Батько, 34 роив, вшськовослуж-бовець, здоровий. Мати, 29 роыв, перебувае у вщпустщ з догляду за дитиною, здорова. Сестра, 5 роив, здорова. Житлово-побутовi умови в шм'! задовiльнi.
Об'ективно при надходженн до стацiонару: температура тла 36,8 °С, АТ 90/55 мм рт.ст., ЧСС 102 уд/хв, ЧД 26/хв. Стан дитини було розцшено як середньо-тяжкий за рахунок помiрно виражених симптомiв ш-токсикаци. Дiвчинка млява, сонлива, на огляд реагуе негативно. Не лихоманить. Свщомють ясна. Дихання через ню втьне, катаральних явищ немае. Правильно! статури, достатнього харчування. Юстково-м'язова система розвинена вiдповiдно до вшу. Шыра блiда; на об-личчi, тулубi, кiнцiвках рясний зливний блщо-рожевий плямисто-папульозний висип (рис. 4). Пальпуються збiльшенi периферичнi лiмфовузли за типом полiаденi! (передньо- i задньошийш, пахвовi, паховi 1,5—2,0 см, рухлив^ м'якоеластично! консистенци, не спаянi з шдлеглими тканинами, шк1ра над ними не змшена; завушнi — до 2,5 см, щтьноеластично! консистенци, малорухлив^. Перкуторно над легенями ясний легене-вий звук, аускультативно — жорстке дихання, хритв немае. Тони серця ясш, ритмiчнi. На слизовiй оболонщ щiк одиничнi афти. Слизова глотки помiрно гшеремо-вана, по заднш стiнцi стiкаe нерясний слиз, мигдалини пухкi, гiпертрофованi, нальотiв немае. Живи м'який, доступний глибок1й пальпаци у вшх вiддiлах, пупкова грижа. Печшка виступае на 2,0 см з-щд краю реберно! дуги, край рiвний, гладкий, еластичний. Селезiнка не пальпуеться. Випорожнення 1—2 рази на добу, оформлена Сеча свiтла, дiурез достатнiй. У неврологiчному статусi без вогнищево! симптоматики. Менiнгеальнi знаки негативна
Враховуючи вiдсутнiсть типових клiнiчних ознак скарлатини (ангша, дрiбноплямистий висип, що згу-щуеться в паховiй дтянщ, на бiчних поверхнях тулуба, згинальних поверхнях верхнiх i нижшх кiнцiвок), дiагноз «скарлатина» був знятий i встановлено попере-днiй дiагноз «лихоманка неясного генезу».
Лабораторно: клшчний аналiз кровi (12.12.2014): НЬ — 104 г/л, Ер. — 3,4 • 1012, КП — 0,9, L — 8,5 • 10 9, швидкiсть осiдання еритроцитiв (ШОЕ) — 6 мм/год, п/я — 1 %, с/я — 41 %, еоз. — 1 %, лiмф. — 54 %,
Рисунок 3. Температурний лист пд час перебування в ОД1КЛ
Рисунок 2. Температурний лист дитини пД час перебування вдома та в ЦРЛ
мон. — 3 %. Клшчний анатз сечi (12.12.14) у межах норми. Антитта до вiрусу Епштейна — Барр, кишко-вого ieрсинiозу, псевдотуберкульозу, токсоплазмозу, вiрусiв герпесу 1-го i 2-го типiв, цитомегаловiрусу, че-ревного тифу, ВIЛ-iнфекцií — негативний результат (13.12.14—18.12.14). Реакщя непрямоí гемаглютинаци з дизентерiйними та сальмонельозним дiагностику-мами (14.12.14) — негативний результат. Антитта до вiрусу герпесу 6-го типу (14.12.14) — слабкопозитив-ний титр (0,441 при нормi 0,447). Кров на маляршш плазмодií (14.12.14) — негативний результат. Бактерюлопчне дослiдження калу (12.12.14) — патогенноí' фло-ри не виявлено. Бактерюлопчне дослiдження кровi (14.12.14) — негативний результат. Бактерюлопчне дослщження слизу з носо- та ротоглотки (12.12.14) — S.pyogenes бтьше шж 106. Кал на яйця гельмштав та
Рисунок 4. Висип на шкiрi обличчя, тулуба та к1нц1вок хвороï
3CKpi6oK на ентеробюз — негативний результат. Метод iмунофлуоресценцií на в1руси респiраторноï групи (12.12.14) — негативний результат. УЗД внутршшх ор-ганiв (14.12.14) — печiнка, жовчний мiхyp, тдшлунко-ва залоза, селезшка, нирки, надниpковi залози в нормь З огляду на данi клшко-лабораторних методiв об-стеження у дитини не можна було виключити стрепто-кокову iнфекцiю. З урахуванням наявност симптомiв штоксикаци' дiвчинцi розпочата тератя у складi цефо-таксиму в/м, хлорошрамшу, про61отик1в. На тл1 проведено!' терапи стан дитини покращився, нормал!зувалася температура тла, зник висип, проте пол!адешя та паль-паторна характеристика л!мфовузл!в збеpiгалися в тому ж самому обсязь На третш день вщ моменту старту ан-тибактеpiальноï терапй' цефотаксимом дитина знову почала лихоманити на фебрильних цифрах.
Лабораторно: юишчний анал1з кро-в1 в динамiцi (16.12.14): Hb — 104 г/л, Ер. — 3,6 • 1012, КП — 0,88, L — 7,5 • 109, ШОЕ — 8 мм/год, п/я — 2 %, с/я — 62 %, еоз. — 1 %, л!мф. — 29 %, мон. — 6 %. Клшчний анал!з сеч! (16.12.11) у межах норми. Гостpофазовi показники кров1 (15.12.14): С-реактивний бь лок — 12 мг/л, ревмато'тний фактор — негативний, антистpептолiзин
0 — негативний. Враховуючи в1дсутн1сть позитивно!' динамiки на тл1 антибактеpiаль-но'1 терапй' в плаш диференщально!' дiагностики з метою виключення ту-беркульозу та колагенозiв, проведено дообстеження. Враховуючи появу лихоманки знову, в1дсутн1сть позитивно!' динамши з боку розм1р1в i пальпа-торно! характеристики л1мфовузл1в, наростання в пеpифеpичнiй кров1 нейтрофтьозу й появу в кров1 С-ре-активного бiлка, в терапй' виршено цефотаксим замiнити на азитpомiцин. На тл1 терапй' азитpомiцином стан дитини прогресивно погipшyвався, зро-стали симптоми iнтоксикацiï, дитина продовжувала лихоманити, розм1ри л1мфовузл1в без позитивно!' динамши.
Лабораторно: кл1н1чний аналiз кров1 (20.12.14): Hb — 100 г/л, Ер. — 3,11 • 1012, КП — 0,9, L — 7,3- 109, ОЕ — 14 мм/год, п/я — 14 %, с/я — 84 %, еоз. — 0 %, л1мф. — 3 %, мон. -
1 %. Клшчний аналiз (20.12.14) в межах норми. Гостpофазовi показники кров1 (20.12.14): С-реактивний 61лок 96 мг/л, ревматощний фактор негативний, антистpептолiзин О негативний. Протешограма (20.12.14): за-гальний 61лок — 70,2, альб. — 48, глоб. а1 — 6, а2 — 9, ß — 10, у — 27, А/Г ко-ефiцieнт — 0,92. Функцюнальш проби
печшки (20.12.14): АлАТ — 0,39, АсАТ — 0,37, тимолова проба — 8,28, бшрубш загальний — 8,7, прямий — 2,1, непрямий — 6,6, Р-лшопроте!ди — 34. Антинуклеарш антитта (21.12.14) — позитивний результат (1,4 при нормi до 0,9). Антитта до нативно! ДНК (21.12.14) — негативний результат (1,716 при нормi понад 0,678). Рентгенографiя оргашв грудно! клiтки (20.12.14) — у нормг Реакцiя Манту (19.12.14) — негативна. ЕКГ (20.12.14) — електрична вюь серця 48 градушв, нор-мальне положення, пароксизмальна атрювентрику-лярна тахiкардiя, короткий iнтервал PQ (90 мс). УЗД внутрiшнiх оргашв (20.12.14) — паренхiматозна реак-щя печiнки, ознаки спленiту, кристали солей у нирках. Ехокардюскошя (20.12.14) — ударний об'ем знижений на 1 мл, фракщя викиду в нормг УЗД привушно! дтян-ки (20.12.14): праворуч — група збiльшених лiмфовузлiв (ЛВ) розмiром вiд 4 до 8 мм, поодинои, у кутощелепнш дiлянцi конгломерат ЛВ 15 х 9 мм — без патолопчних включень. Злiва — група збтьшених ЛВ розмiром вiд 4 до 9 мм, поодиноы в привушнш дiлянцi, у кутощелеп-нiй дтянщ два конгломерати по 3—4 штуки дiаметром близько 11 мм, без патолопчних включень. 1муно-грама (21.12.14): загальна к1льк1сть лейкоцитiв — 12,2 (норма — 11), ктьысть полiморфноядерних лейко-цитiв — 51 %, 6250 (норма — 35), кшьысть мононукле-арiв — 49 %, 5950 (норма — 65), Т^мфоцити (Е-РОК) СБ3 — 38 %, 2261 (норма — 40—75), субпопуляци лiм-фоцитiв: СБ4 — 20 % (норма — 41 + 4), СБ8 — 14 % (норма — 28 + 4), сшввтношення теофшнчутливих та теофшнрезистентних лiмфоцитiв — 1 : 1,43 (норма — 1 : 2), В^мфоцити (ЕАС-РОК) СБ19 — 19 % (норма — 10—20), фагоцитоз % активних клггин — 42 % (норма — 45—55), фагоцитарне число — 2,3 (норма — 2,5-3,5), Ж-кли-ини (СБ16) — 11 % (норма — 16-22), 1бА — 1,69 (норма — 0,37-0,71), ^М — 1,28 (норма -0,49-1,03), ДО — 16,05 (норма — 5,16-9,68), цирку-люючий iмунний комплекс (Ц1К) iз 3,5% полiетилен-глiколем (ПЕГ) — 0,025 (норма — не бтьше 0,06), Ц1К з 7 % ПЕГ — 0,034 (норма — не бтьше 0,06), лiмфоци-тотоксичш антитiла — 11 % (норма — до 10), комплемент — 29 (норма — 40-60), гемолiзини — 0,17 (норма — 0,2-0,6).
Дитина консультована фтизiатром (туберкульоз був виключений) i ревматологом (колагеноз був виключе-ний, поява антинуклеарних антитт розцiнена як не-специфiчна реакщя на тлi мiкробно-запального про-цесу). З огляду на посилення симптомiв iнтоксикацi!, лихоманку до 39,0 °С, розмiри й пальпаторну характеристику периферичних лiмфовузлiв без динамiки, рiз-ке наростання нейтрофiльозу та С-реактивного бтка у терапи азитромiцин був замшений на цефепiм в/в, роз-почата дезiнтоксикацiйна терапiя глюкозо-сольовими розчинами. На тлi терапи стан дитини дещо попр-шився, наросли симптоми штоксикаци, почала лихо-манити до 40,0 °С, з'явився озноб, одутшсть обличчя, пастознiсть кистей та стоп, з урахуванням цього анти-бактерiальна терапiя була посилена левофлоксацином в/в. На третш день стан дитини покращився, посту-пово зникли симптоми штоксикаци, нормалiзувалася
температура тiла, проте, як i ранiше, була втсутня позитивна динамiка з боку лiмфовузлiв. У зв'язку з цим для виключення неопластичного процесу проведено подальше обстеження дитини.
Лабораторно: кшшчний аналiз кровi (28.12.14): Hb — 100 г/л, Ер. — 3,12 • 1012, КП — 0,9, L — 6,0 • 109, ШОЕ — 5 мм/год, п/я — 2 %, с/я — 70 %, еоз. — 4 %, лiмф. — 18 %, мон. — 6 %. Кшшчний аналiз œ4i (28.12.14) в нормг Гострофазовi показники кровi
(28.12.14): С-реактивний бток, ревмато!дний фактор, антистрептолiзин О — негативш результати. Протешо-грама (28.12.14): загальний бток — 72,5, альб. — 43, глоб. а1 — 3, а2 — 10, ß — 14, у — 30, А/Г коефщент — 0,75. Ехокардюскошя (30.12.14) — показники гемо-динамiки в нормi, аномальна хорда лiвого шлуночка. УЗД внутрiшнiх органiв (30.12.14): об'емне утворення черевно! порожнини ^ж хвостом пiдшлунковоï зало-зи, верхньою третиною нирки i шлунком визначаеться округле однорщне утворення, без кровотоку, розмiром 22 х 48 мм), паренхиматозна реакцiя печiнки (рис. 5).
Враховуючи вiдсутнiсть динамiки розмiрiв i паль-паторно! характеристики лiмфовузлiв, анемш легкого ступеня, що стiйко збериалася протягом усього спо-стереження за хворою, i даш УЗД оргашв черевно! порожнини, у дитини не можна було виключити пухлин-ний процес, у зв'язку з чим дiвчинцi була проведена комп'ютерна томографiя органiв черевно! порожнини
(03.01.15) — при проведенш КТ у сшральному режимi кроком спiр^i 3 мм печшка в розмiрах помiрно збiль-шена, паренхiма однорiдноï структури, внутрiшньопе-чiнковi жовчнi протоки не розширеш Жовчний мiхур не змшений. Селезiнка не збiльшена, мае додаткову частку, контури капсули рiвнi, чггы, внутрiшня структура гомогенна. Пдшлункова залоза без патологй'. Визначаються мезентер1альш ЛВ до 5 мм у дiаметрi. Нирки розташованi звичайно, паренима в нормi. Чаш-ково-мискова система в нормг Заочеревиннi ЛВ не збтьшеш К1стково-деструктивних змiн не виявлено. Висновок — лiмфаденопатiя брижових ЛВ.
З урахуванням даних комп'ютерно! томографй' пух-линний процес у дитини був виключений, змши при проведенш УЗД було розщнено як вiзуалiзацiю додат-ково! частки селезiнки.
Лабораторно: кшшчний ан^iз кровi (04.01.15): Hb — 105 г/л, Ер. — 3,7 • 1012, КП — 0,88, L — 8,3 • 109, ШОЕ — 8 мм/год, п/я — 1 %, с/я — 29 %, еоз. — 2 %,
Рисунок 5. Зображення виявленого утворення на УЗД внутр1шн1х орган1в
лiмф. — 52 %, мон. — 16 %. Гострофазовi показники кровi (04.01.15) С-реактивний бiлок, ревмато!дний фактор, антистрептолiзин О — негативш результа-ти. Проте!нограма (04.01.15) загальний бiлок — 74,3, альб. — 42, глоб. а1 — 5, а2 — 7, Р — 13, у — 33, А/Г ко-ефщент — 0,72. Антинуклеарш антитiла (04.01.15) — позитивний результат (2, 1 при нормi до 0,9).
З огляду на стшку нормалiзацiю температури тiла протягом 10 дшв, нормалiзацiю показникiв перифе-рично! кровi, вiдсутнiсть змiн гострофазових показни-кiв кровi дитинi вiдмiнена антибактерiальна терапiя ле-вофлоксацином. З урахуванням збериання полiаденií з вiдсутнiстю позитивно! динамши розмiрiв л1мфовуз-лiв, наростання рiвня у-глобулiнiв у проте!нограмi та збтьшення титру антинуклеарних антитiл у динамщ дитина повторно консультована ревматологом — кола-геноз був виключений. На 28-й день вiд моменту над-ходження до стацiонару дитина була виписана додому з дiагнозом «стрептококова iнфекцiя, персистуюча форма. Вторинний iмунодефiцитний стан iз порушенням клiтинно! ланки iмунiтету. Диспластична кардюпатая. Гiпохромна анемiя I ступеня. Пупкова грижа».
З урахуванням ризику формування онколопчного захворювання або системного захворювання сполуч-но! тканини було рекомендовано: повтор кишчного аналiзу кровi, гострофазових показниив кровi i про-
те!нограми кожнi 2 тижнi; повтор рiвня антинуклеарних антитiл через 1 мюяць; вольтарен у дозi 2 мг/кг/ добу протягом одного мюяця; альмагель по 1 ч.л. за 30 хвилин до прийому вольтарену; повторна консультащя ревматолога через 1 мюяць.
Через 10 дшв в!д моменту виписки дитини зi стацю-нару в дiвчинки знов з'явилася лихоманка до високих фе-брильних цифр (39,5—40,0 °С), дрiбноплямистий рясний зливний висип на обличч^ тулубi та кiнцiвках, iз тенден-щею до згущення на дистальних вщдтах рук i нiг. Дитина повторно госпиатзована в Обласну дитячу шфекцшну клiнiчну лiкарню, де вiдзначалися яскраво виражеш симптоми штоксикацй, плямисто-папульозний роже-вий висип на о6личч1, тулуб^ дистальних вiддiлах верхнгх i нижшх кшщвок, полiаденiя (передньо- i задньошийш, пахвовi, паховi до 1,5 см, завушш л1мфовузли — до 2,0 см, рухлив1, щтьш, не спаяш з м'якими тканинами, шира над ними не змшена). Лабораторно: наростання анеми (до 85 г/л), нейтрофтьозу (до 87 %), збiльшення ШОЕ до 18 мм/год, збiльшення р1вня С-реактивного бiлка до 76 мг/л, наростання р1вня у-гло6ул1н1в до 44 %, антинуклеарних антипл до 3,4. На п^сив! вищевикладеного дитиш був поставлений дiагноз «субсепсис Вюслера — Фанкош», дiвчинка переведена для подальшого лiкуван-ня в НД1 охорони здоров'я дiтей та щдлп'юв.
Отримано 04.05.15 В
Кирсанова Т.О.
Харьковский национальный медицинский университет СУБСЕПСИС ВИССЛЕРА — ФАНКОНИ КАК РЕЗУЛЬТАТ ПЕРСИСТИРУЮЩЕЙ СТРЕПТОКОККОВОЙ ИНФЕКЦИИ
Резюме. В статье представлены материалы клинического случая, демонстрирующего трудности уточнения этиологии заболевания у ребенка раннего возраста. Затруднение установления диагноза вызывало отсутствие специфических клинических проявлений патологического процесса. Диагноз стрептококковой инфекции был установлен на основании наличия у девочки симптомов интоксикации, стекания слизи по задней стенке глотки, выявления Б.руо^^гпез в высоком титре при бактериологическом исследовании слизи из носо- и ротоглотки, а также отсутствия в крови ребенка антител к другим бактериальным и вирусным агентам. О персистенции стрептококка свидетельствовала длительность клинических проявлений заболевания более 2 месяцев. Учитывая длительное пребывание в организме ребенка Р-гемолитического стрептококка и наличие среди его факторов вирулентности М-протеина и термостабильной фракции эритрогенного токсина, которые являются пусковым механизмом токсико-аллергического патологического процесса, результатом персистирующей стрептококковой инфекции стало развитие аллергического сепсиса (субсепсиса Висслера — Фанкони).
Ключевые слова: дети, стрептококковая инфекция, субсепсис Висслера — Фанкони.
Kirsanova T.O.
Kharkiv National Medical University, Kharkiv, Ukraine WISSLER — FANCONI SUBSEPSIS AS A RESULT OF PERSISTENT STREPTOCOCCAL INFECTION
Summary. The article presents the clinical case data, demonstrating the difficulties in clarifying the origin of the disease in a young child. Difficulty of diagnosis is caused by the lack of specific clinical manifestations of the disease. The diagnosis of streptococcal infection in this girl was established on the basis of intoxication symptoms, post-nasal drip, detecting S.pyogenes in high titre at bacteriological test of mucus from the nasal and oropharynx, as well as the absence of antibodies to other bacterial and viral agents in the child. The persistence of Streptococcus has been shown by the duration of the clinical manifestations of the disease of more than 2 months. Given the long persistence in the body of the child of ^-hemolytic streptococcus and the presence among its factors of M-protein virulence and thermostable fraction of erythrogenic toxin, which are the triggers of toxic and allergic pathological process, persistent streptococ-cal infection resulted in the development of allergic sepsis (Wissler — Fanconi subsepsis).
Key words: children, streptococcal infection, Wissler — Fanconi subsepsis.
