CC BY
12
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 630*187 Ст. наук. ствроб. Ю.В. Плугатар, канд. с.-г. наук;
мол. наук. ствроб. В.1. Роговий - Кримська гiрсько-лiсова
науково-доШдна станщя УкрНД1ЛГА
СТУШНЬ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНО1 РОДЮЧОСТ1 ЗЕМЕЛЬ БУКОВИМИ ДЕРЕВОСТАНАМИ КРИМУ
Наведено порiвняльний аналiз сучасно! продуктивностi букових деревостанiв Криму, а також представлено шляхи покращення !х кiлькiсного та якiсного стану
Ключов1 слова: тип лiсу, продуктившсть, буковi деревостани.
Senior research officer Yu.V. Plugatar; junior research officer V.I. Rogovyj -
Crimean mountain-forest research station of UkrRIFFM
Natural fertility earths degree of beech stands in Crimea
Analysis of modern productivity of beech stands in Crimea and ways of improvement of their quantitative, high-quality state аге presentated
Keywords: the type of forest, productivity, beech stands in Crimea
Вступ. Шдвищення продуктивност та полшшення яюсного складу ль шв Украши - один з найважливших прюрите^в державно! люово! полггики. Розв'язання ще! проблеми залежить вщ ч1тко! оргашзаци люового господар-ства на кожному люовому п1дприемств1 i в кожнш природнш зош з урахуван-ням довгострокового розвитку люово! галузi в перспектив^ а також природ-них i економiчниx умов [7].
Для виршення питань, пов'язаних з покращенням кшьюсно! та яюсно! структури лiсiв, дуже важливим е визначення типологiчного потенщалу люо-вих земель на окремих дшянках, а також - складу деревосташв, що забезпе-чуе максимальне наближення фактично! продуктивност до потенщйно! [4]. Лiсорослинний ефект е основним критерiем оцiнки якостi лiсовиx земель, а родючють повинна розглядатися як шдсумкова (логiчна) категорiя оцiнки взаемоди рослин i середовища на етат, що вiдповiдае циклу онтогенезу [1].
Методика дослвджень. Д.В. Воробйов [2] першим запропонував метод встановлення ступеня використання люотиполопчного потенщалу (ЛП). Вщношення фактично! продуктивностi до потенщйно! (продуктивностi ко-рiнниx типiв деревосташв) показуе, наскшьки повно використовуеться при-родна родючiсть землi. Цi положення виявилися настшьки логiчними, що ш-шi пропозици з цього приводу мало хто висловлював [1].
Шд час розрахунку модальних та коршних показникiв продуктивност для букових деревосташв Криму було використано базу даних люовпорядку-вання. Переведення и з формату *.vff у формат *.mdb програмного продукту MS Access здшснювали за допомогою програми, розроблено! в лаборатори Нових Iнформацiйниx Теxнологiй УкрНД1ЛГА. З бази даних формату Access
згiдно з розробленим вище принципами алгоритму, запропонованого сшвро-бiтниками УкрНД1ЛГА iм. Г.М. Висоцького та ХНАУ iм. В.В. Докучаева, бу-ло вiдiбрано та згруповано в межах зонального типу люу (С2-гБк) за десяти-рiчними класами вiку всi дiлянки люового фонду Криму, де головною люоут-ворювальною породою е бук. У кожнш вiковiй групi пiдраховували суми площ та запасiв, а також визначали як середньозваженi величини лшвничо-таксацiйнi показники модальних деревостанiв. Як типолопчш еталони було вiдiбрано дшянки корiнних деревостанiв з високою повнотою та максималь-ним показником запасу на 1 га. Стушнь використання родючост лiсових земель визначали вщношенням фактично! продуктивностi деревостанiв до по-тенцшно! [3]. Додатково середш показники букових лiсостанiв Криму порiв-нювали з вiдповiдними !м параметрами чистих повних букових деревосташв Карпат, що зростають в умовах С2-3.
Результати дослiджень та Тх обговорення. Буковi лиси Криму на сьогодш представленi виключно деревостанами природного походження, !х площа становить 34637 га, або 13,8 % вкритих люовою рослиннiстю земель, за-гальний запас букових деревосташв - 9317,1 тис. м . Основш масиви букових лiсiв розташоваш у пiвденно-захiднiй частит головно! гряди Кримських гiр, де вони вкривають пiвнiчнi й швденш схили, обрамляючи часто безлiснi плато [7].
У видовому вщношенш буковi лiси Криму, на думку багатьох дослщ-никiв, представленi буком кримським або тавршським, видiленим у 1927 р. Г.1. Поплавською в окремий вид Fagus 1аппса Рор1., який е промiжною формою мiж схiдним опвШаШ Ьуръку) та европейським silvatica Ь.). За л^е-ратурними джерелами, а також за даними дослщжень сшвроб^ниюв Кримсь-ко! ГЛНДС, у бшьшосп випадках кримський бук вiдрiзняеться вщ европейсь-кого та схiдного за еколого-географiчними, генетико-бiохiмiчними, фггоцено-логiчними зв'язками та морфолого-анатомiчними показниками, але для остаточного виршення питання про систематику F. taurica Рор1. необхщно здшснити iзоферментний i нукле!новий аналiзи букових популяцiй [6, 7].
Поширення бука в Криму за едатопами шдтверджуе вибагливiсть ще! породи до трофност та вологостi грунту: 98,4 % деревосташв зростають у свiжих та вологих сугрудах (С2-3) та грудах ф2-3), також незначнi плошд букових лiсiв (вiд 0,05 % до 0,7 %) трапляються в умовах В1, В2, С1 та D1.
Основна частка букових деревосташв Криму (90,6 %) зростае в чо-тирьох типах люу (рис. 1), це - свiжа грабова субучина (33,0 %), свiжа дубо-во-грабова субучина (17,6 %), свiжа дубово-грабова бучина (17,8 %), свiжа грабова бучина (22,2 %) [5].
Бук у Криму майже не створюе насаджень I класу бошгету, деревоста-ни II i вище займають плошу 4953 га (14,3 %), Ш-1У - 26427 га (76,3 %) та V бонiтету i нижче - 3258 га (9, 4 %).
У таблиц представлено результати обчислень фактично! та потен-цшно! продуктивностi букових лiсiв Криму в умовах найпоширешшого типу лiсу, а також !х порiвняльний аналiз з нормальними (оптимальними) субучи-нами Карпат.
8
Зб1|)мик науково-технiчних праць
¡нш> типи л[су 9,4%
17,6% 17,8%
Рис. 1. Поширення букових лШв Криму за типами люу
Табл. Порiвняльний аналiз nродуктивностi букових деревосташв _Криму та Карпат_
Вк, рошв Деревостани
модальт (Крим) ко1 эшт (Крим) коршш (Карпати)
загаль-ний запас, м3/га середня змша запасу, м3/га загаль-ний запас, м3/га середня змша запасу, м3/га вико-ристан-ня ЛП*, % загаль-ний запас, м3/га середня змша запасу, м3/га використання ЛП*, %
15 18 1,2 20 1,3 90,0 22 1,5 81,8
25 33 1,3 84 3,4 38,8 84 3,4 39,3
35 92 2,6 100 2,9 92,3 152 4,3 60,5
45 76 1,7 200 4,4 38,2 215 4,8 35,3
55 119 2,2 252 4,6 47,2 270 4,9 44,1
65 189 2,9 342 5,3 55,2 317 4,9 59,6
75 267 3,6 400 5,3 66,7 356 4,7 75,0
85 308 3,6 469 5,5 65,6 387 4,6 79,6
95 312 3,3 492 5,2 63,4 411 4,3 75,9
105 305 2,9 432 4,1 70,5 429 4,1 71,1
115 263 2,3 418 3,6 62,9 441 3,8 59,6
се-редне 288 3,2 446 5,0 65,9 393 4,4 73,2
ПримШка. ЛП - люотиполопчний потенщал
Занадто висока частка використання люотиполопчного потенщалу у деяких вшових групах пояснюеться малою в них кшьюстю видшв та незнач-ною площею, що своею чергою зумовлюе неютотний вплив на загальш по-казники розрахунку.
Для бшьш наочного пор1вняльного анал1зу продуктившсть букових деревосташв Криму та Карпат наведено у граф1чному вигляд1 на рис. 2, 3.
Зпдно з пстограмами (рис. 2, 3) динамжи запаЫв на 1 га та середшх змш запаЫв букових лшв, найбшьш високою продуктившстю характеризуются коршш субучини Криму, як перевищують показники модальних деревосташв в середньому на 55,0 %. Дещо менш1 показники, як за запасом на 1 га, так 1 за середньою змшою запасу, в букових коршних насаджень Карпат, але вони також значно продуктившш1 (на 36,5 %) вщ модальних люосташв.
Внаслщок виконаного люотиполопчного анал1зу букових лшв Криму встановлено, що 1х сучасна вжова структура е вкрай розбалансованою \ далекою вщ оптимально!, з надм1рною часткою стиглих та перестшних (46,7 %) \ практично вщсутшстю молодняюв (0,2 %). Питома вага насаджень вегетатив-
ного походження становить 49,6 %. У складi коршних деревостанiв залежно вiд вшу частка бука перебувае в межах 80-100 0%, граба - до 20 0%, та дуба, ясена, липи й осики - до 10 %. Сшввщношення ж порщ у складi модальних деревостанiв виглядае таким чином: бука - 60-100 %, граба й осики - до 40 %, iншi супутш породи - до 30 %. Стушнь використання буковими дере-востанами природно! родючост лiсових земель в умовах зонального типу ль су становить лише 65,9 %, а вщносно нормальних (оптимальних) деревостатв Карпат - 73,2 %. Резерв збшьшення !х загально! продуктивностi вщповщ-
3 3
но дорiвнюе 5128,3 тис. м та 3404,5 тис. м .
Рис. 2. Фактична та потенцшна продуктившсть букових деревостатв
за показником запасу на 1 га
Рис. 3. Фактична та потенцшна продуктившсть букових деревостатв за показником середньо'1 змши запасу
Висновки. Основними шляхами шдвищення фактично! продуктивной! букових лiсiв Криму е: оптимiзацiя вжово! та просторово! структури, вщповщшсть породного складу коршним люам, замша поростевих деревостатв на насiнневi та ш. Це досягаеться вжиттям певних люогосподарських заходiв: люовщновними рубаннями, переформуванням чистих одновiкових у мшат рiзновiковi деревостани з багатоярусною вертикальною та складною горизонтальною структурами, посиленням !х бюлопчно! стiйкостi за рахунок здшснення санiтарних рубань, а також реконструктивними заходами в мало-щнних молодняках i похiдних деревостанах.
Лггература
1. Ведьмщь М.М., Гаврилов В.А. До питання визначення потенцшно! продуктивност люових земель // Лю1вництво 1 агролюомелюращя. - Харюв : Оригшал. - 2004. - Вип. 107. -С. 14-19.
10
Збiрник науково-технiчних праць
2. Воробьев Д.В. Природная и фактическая продуктивность // Лесное хозяйство. - 1959. - № 11. - С. 18-22.
3. Методические указания по определению потенциальной производительности лесных земель и степени эффективного их использования / И.В. Туркевич, Л.А. Медведев, И.М. Мокшанина, В.Е. Лебедев. - Харьков : УкрНИИЛХА, 1973. - 72 с.
4. Погребняк П.С. Основы лесной типологии. - К., 1955. - 250 с.
5. Роговий В.1. Буков1 люи Криму та !х люотиполопчне поширення // Тези науково! конференци, присвячено! 85-р1ччю з дня народження Б.Ф. Остапенка. - Харьков : ХНАУ 1м. В.В. Докучаева, 2007. - С. 104-106.
6. Роговий В.1., Плугатар Ю.В. Поширення та таксоном1чне положення бука (Ба§ш Ь.) в Криму // Вюник Прикарпатського ун-ту 1м. Василя Стефаника : сер1я бюлопя. - 1вано-Фран-ювськ : Гостинець. - 2007. - Вип. У11-УШ. - С. 90-93.
7. Плугатар Ю-В- 1з люв Криму : монограф1я. - Харкiв : Нове слово, 2008. - 462 с.
8. Швиденко А.Й., Данилова О.М. Найважливша лювнича проблема // Л^сова типология в умовах сталого розвитку люового господарства Укра!ни. - Харюв : ХНАУ 1м. В.В. Докучаева, 2002. - С. 14-17.
УДК 582.711.714:634.17[477.46] Acnip. М.Ю. Остов; проф. Г.П. Леонтяк,
д-р с.-г. наук; доц. О.О. Заморський, канд. с.-г. наук -Уманський державний аграрний ушверситет
ПРОНИКН1СТЬ ТА ПРОТЯЖН1СТЬ КОРЕНЕВО1 СИСТЕМИ ГЛОДУ ОДНОМАТОЧКОВОГО В УМОВАХ НАСАДЖЕНЬ ПРАВОБЕРЕЖНОГО Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
Висвгглено питання протяжностi маси корешв та характер проникностi корене-вих систем глоду одноматочкового в умовах дiбров Правобережного Лiсостепу Ук-раши на темно-сiрих лiсових грунтах. Наведено особливосп розвитку кореневих систем глоду залежно вщ вшу, умов зростання на схилах та рiвнинi.
Ключов1 слова: коренева система, глщ одноматочковий, проникнiсть, ф!зюло-пчно активнi коренi, насадження.
Post-graduate M.Yu. Osipov; prof. G.P. Leontyak; assoc. prof. О.О. Zamorskyj- Uman state agrarian university
Distribution of rootage of the Crataegus monogana Jacg.in conditions of planting of the right coast forest-steppe of Ukraine
This article says about mass extension and character of the spreading of the root system of the Crataegus monogana Jacg. in conditions of the oak-wood of the right coast forest-steppe of Ukraine on the dark-gray forest soil. It says about features of the development of root systems of the Crataegus monogana Jacg. depending on its growth by age on slopes and flat.
Keywords: rootage, Crataegus monogana Jacg., distribution, physiological active roots, planting.
Коренева система вщшрае велику роль в житл рослин. Вона забезпе-чуе 1хню надземну частину водою i мшеральними речовинами, бере участь у синтез! оргашчних сполук [3, 4, 6, 8, 9]. Кореш впливають на штенсившсть розвитку грунтових мжрооргашзм!в, як! перетворюють оргашчш речовини у доступш для рослин мшеральш елементи [2, 5, 7].
Вивчення бюлопчних особливостей розвитку рослин, зокрема i будо-ви 1'хтх кореневих систем, необхщне для якомога повшшого i ращонального
