CC BY
48
Машика Ю.В. Состояние занятости и безработицы в Украине в условиях финансово-экономического кризиса
Рассмотрены актуальные вопросы безработицы и занятости в Украине. Рассмотрены факторы влияния на уровень безработицы. Приведены и проанализированы статистические данные из официальных источников об реальном состоянии дел в стране. Предложены пути решения проблемы занятости и безработицы.
Ключевые слова: занятость, безработица, кризис, экономика, социально-трудовые отношения экономики Украины.
Mashika Yu. V. State of employment and unemployment on Ukraine in conditions of finance-economic crisis
The article deals with current is sues fun unemployment and employment in Ukraine. The factors impact on unemployment. These statistics are from official sources. Proposed solutions to the problems of employment and unemployment.
Keywords: employment, unemployment, crisis, economics, social and labor relations, Ukraine economy.
УДК 330.[33+834+837] Астр. ЮА. Миронович1 -
Львiвський НУ м. 1вана Франка
СТУП1НЬ НЕЗАЛЕЖНОСТ1 ЦЕНТРАЛЬНОГО БАНКУ В СИСТЕМ1 ЧИННИК1В Д1ЛОВОГО ПОЛ1ТИЧНОГО ЦИКЛУ
Дослщжено "економiчну" та "пол^ичну" незалежшсть центрально! бангавсько! установи та визначено !х основш детермшанти. Проаналiзовано рiзнi методики оцш-ки ступеня незалежност центрального банку, запропоноваш сучасними економюта-ми. Здшснено кшьгасну оцшку ступеня пол^ично! та екож^чно! незалежност цен-тральних бангав кра!н Центрально-Схщно! Свропи, а також проведено кореляцшний аналiз, який дозволив простежити та ощнити зв'язок мiж ступенем незалежност центрального банку та рiвнем шфляцп в кра!ш.
Ключовг слова: незалежнiсть центрального банку, дшовий полiтичний цикл, цшьова незалежнiсть, iнструментальна незалежнiсть, iндекс поттично! незалежнос-тi, iндекс економiчноi незалежностг
Головною ланкою банювсько! системи будь-яко! кра!ни е !! централь-ний банк. На нього покладено важлив1 функцп, реал1защя яких забезпечуе ефективне функцюнування нацюнально! економжи. Основною функщею е регуляторна, тобто центральний банк кра!ни втшюе в життя грошово-кредит-ну полггаку, здшснюе ем1с1ю грошових знаюв, е кредитором останньо! ш-станцп для комерцшних банюв. Нормативна функщя полягае в тому, що центральний банк кра!ни встановлюе правила проведення операцшних розрахун-юв 1 бухгалтерського облжу. Також центральний банк кра!ни проводить влас-ш або за дорученням уряду банювсью операцп, управляе золотовалютними резервами, обслуговуе бюджетш рахунки р1зних р1вшв. У цьому полягае його операцшна функщя. 1нформащйно-аналггачна функщя - це анал1з 1 прогнозу -вання економ1чно! ситуацп в кра!ш, зокрема у сфер1 грошово-кредитно! поль тики, валютно-фшансових вщносин; прогнозування динашки плапжного балансу кра!ни; встановлення офщшних куршв шоземних валют вщносно нащ-
1 Наук. ке^вник: доц. 1.В. Грабинська, канд. екон. наук
онально!. Центральний банк кра!ни peani3ye також наглядову або контрольну функщю, тобто здшснюе нагляд над дiяльнiстю комерцiйних банюв, видае лщензп i здiйснюе реестращю фiнaнсових установ, рееструе емiсiю цшних пaперiв, здiйснюе валютний контроль.
У кра!нах з ринковою економiкою дiяльнiсть i фyнкцiонyвaння центрального банку кра!ни регулюеться вiдповiдними нормами законодавства. У них закршлено основнi цш i функцп головного банку кра!ни, визначено iнстрyменти i засоби !х досягнення. Зазвичай, основним нормативним актом, який регулюе дiяльнiсть нaцiонaльного банку, е закон про центральний банк кра!ни. Отже, у будь-якому демократичному суспшьст оргaнiзaцiя та фун-кцюнування центрального банку повиннi вiдповiдaти економiчним i юридич-ним законам. По суп, цими законами визначаються межi зaлежностi цен-тральних бaнкiв вщ будь-яких оргaнiзaцiй, як всерединi кра!ни, так i поза ll межами. Умовно кажучи, центральним банком повинш керувати лише два визначники - економiчнi закони i прaвовi норми.
Першi нayковi прaцi, якi дослщжували б вплив рiвня незaлежностi центробанку кра!ни на основнi мaкроекономiчнi показники з'явились нaприкiнцi ХХст. Р. Бейд та М. Паркш у сво!й прaцi "Закони фyнкцiонyвaння центрального банку i монетарна полиика" ("Central Bank Laws and Monetary Policy") (1982) дослщили фyнкцiонyвaння центральних бaнкiвських установ у 12 кра-!нах, оцiнили рiвень !х незалежностг Основний висновок, до якого прийшли цi вченi, "... iснyе обернена залежшсть мiж ступенем незaлежностi центробанку i темпами шфляцл в кра!ш". [2] Подaльшi емпiричнi та математичш досль дження пiдтвердили отриманий ними результат. Наступш фyндaментaльнi дослщження в цьому нaпрямi здiйснили таю вчеш-економюти, як А. Алесша; В. Грш, Д. Мaшiaндaро та Г. Табелш (1991); А. Цyкiрмaн, С. Веб та Б. Неяп-т (1992, 1995); Де Хан i Й. Штурм (1992, 1994); С. Айфшгер (1993); М. Фрать аш i Г. Хуанг (1994); Каргш (1995); Бленю (1996). Прaцi цих економюпв присвячувались пошукам зв'язку мiж рiвнем незaлежностi центрального банку та низкою макропоказниюв: рiвнем шфляцп, дефiцитом бюджету, обсяга-ми нацюнального виробництва, обсягами кредитування приватного сектору i уряду, нормою безробiття, процентними ставками тощо. Вченi цього напряму дiйшли висновку, що високий рiвень незaлежностi центрального банку вiд уряду кра!ни - необхiднa умова проведення ним ефективно! грошово-кредит-но! полггики, пiдтримки стaбiльностi нацюнально! валюти тощо.
Важливо зазначити, що незалежнють центрального банку е важливим компонентом теорп дiлового полiтичного циклу (Political business cycle theory). Ця теорiя дослщжуе вплив полiтичних чинникiв на основш макроеконо-мiчнi показники кра!ни. Високий рiвень незaлежностi головно! банювсько! установи унеможливлюе переделекторaльнi машпуляцп уряду щодо проведення монетарно! полиики у власних iнтересaх, тобто мiнiмiзyе можливiсть прямого чи прихованого фшансування чинниго уряду (моделi У. Нордхауза - 1975, Рогова i Зiбертa - 1988) та зменшуе "пaртiйнi" переделекторaльнi шоки (моделi Д. Пбса - 1987 i А. Алесши - 1988, 1989) [6, 11]. Взaемодiя мiж органами влади i центральним банком е складним питанням, яке мiстить багато аспекпв.
Тут оцшюються повноваження уряду в процеш призначення (звшьнення) ке-рiвництва центрального банку, вплив влади на керiвництво, piBem фшансово! пiдзвiтностi центрального банку урядовим органам, умови надання позичок, визначення цшей монетарно1 полiтики, яку проводить Центробанк кра1ни.
Дослiдники ще! проблематики видшяють як полiтичну, так i економiч-ну незалежнiсть центрального банку. Полггична означае незалежнiсть Центробанку вщ полiтичного впливу з боку уряду в процеш визначення цшей мо-нетарно1 макрополiтики. Другий вид незалежносп дае змогу банку вшьно обирати iнструменти i засоби монетарно! полiтики, щоб досягти поставлених цшей. В. ГрЫ (Grilli V.), Д. Машiандаро (Masciandaro D.), Г. Табелш (Tabellini G.) (1991) визначили щ види незалежностi як "полтична незалежнгсть" та "економгчна незалежтсть".[5] Дебеле i Фшер у 1994 р. охарактеризували дат види незалежносп як "цшьова незалежтсть" та "тструментальна незалежтсть" [12]. Отже, цшьова незалежтсть дае змогу центробанку ставити цЫ макрополггаки без прямого впливу на цей процес з боку чинного уряду. 1нструментальний вид незалежност складаеться з таких детермшанпв: 1) по-лiтична незалежнiсть - жодна урядова органiзацiя чи державний орган влади не може давати прямих вказiвок щодо вибору шструменпв монетарно! макрополггаки; 2) фшансова незалежнiсть - центральний банк кра!ни мае самос-тiйно оперувати фшансовими ресурсами; 3) технiчна незалежнiсть - центральний банк мае володгга ушею повнотою iнструментiв макрополiтики, яю належать до його компетенцп, i нi уряд, нi жодна приватна установа не може використовувати дат шструменти у власних цшях; 4) безпека пращвниюв i захист керiвництва центробанку - передбачае неможливiсть звшьнення з посади керiвникiв центрального банку без вагомо! на те причини.
Отже, тд незалежтстю центрального банку розумтть вщсутнють будь-якого впливу на дгяльнють цього iнституту з боку держаних оргашв, по-лггачних партiй чи уряду кра!ни.
Абсолютно! незалежност центрального банку не юнуе на практицi у жоднiй кра!ш. Наприклад, у Великобританп цiльова незалежтсть Банку Ан-глп дещо обмежена, оскшьки саме уряд встановлюе допустимi темпи шфля-цп в кра!ш. У Сполучених Штатах дiяльнiсть Федерально! Резервно! Системи (ФРС) чгтко визначена !! статутом, де прописано !! основш цЫ (наприклад верхня порогова межа безробтя), але при цьому ФРС самостiйно (без впливу уряду) визначае шструменти !х досягнення. Дiяльнiсть Центрального банку Ново! Зеландп регулюеться "Угодою про цЫ економiчноl полiтики" (1990) ("Policy Targets Agreement"), яка погоджена з урядом i, зпдно з якою, йому теж надаеться вiльний вибiр засобiв досягнення законодавчо визначе-них цшей. Головною метою дгяльносп Резервного банку Ново! Зеландп, зпдно з "угодою", визначено стабшьшсть загального рiвня цiн у кра!ш. У двох останшх випадках можна говорити про високий стутнь шструментально! не-залежносп головних банкiв цих кра!н.
Коли йдеться про незалежтсть центрального банку, важливо видшити ряд чинникiв, яю на не! впливають. Вперше чику методику емтрично! оцш-ки запропонували згаданi вище економiсти Р. Бейд та М. Парюш. 1хне досль
дження стосувалось трьох важливих аспектiв ще! проблематики: 1) порiвнян-ня впливiв центрального банку i уряду кра1ни на формування засад монетар-но! политики; 2) порядок призначення i зняття з посади керiвництва центрального банку; 3) фiнансовi та бюджетш вщносини мiж центральним банком та урядом. На основi аналiзу емшричних даних вченi здiйснили оцiнку рiвня не-залежностi 12 центральних банюв провщних кра1н свiту i довели, що неза-лежнiсть центрально1 банювсько! установи впливае на низку макроекономiч-них показникiв, насамперед на величину шфляцп в кра!ш.
Важливим результатом дослщження Р. Бейда та М. Парюш е те, що вони одш з перших видiлили чинники, яю визначають полгтичну незалежшсть центрального банку кра!ни:
1) хто мае визначальний [ остаточний вплив на ршення щодо цшей моне-тарно! политики - центральний банк чи уряд?;
2) присуттсть представниюв уряду у склад1 кер1вництва центрального банку;
3) частка ошб, яю призначеш урядом на посади в центральному банку [ ма-ють безпосереднш вплив на реал1защю монетарно! политики;
4) термш перебування пращвниюв центробанку на кер1вних посадах;
5) термш перебування глави центробанку на об1йманш посадг
Щодо чинниюв, яю визначають економiчну незалежнiсть, вченi виок-ремили такi: 1) автономне управлшня центральним банком сво!ми фшансови-ми ресурсами; 2) мехашзм призначення заробгтно! плати керiвництву центробанку; 3) мехашзм використання прибутюв центрального банку. За допомо-гою цих критерпв автори визначили 4 типи полгтично! i 4 типи економiчноl незалежностг Здiйснивши статистичнi обчислення, вони дшшли висновку, що iснуе обернена залежнють мiж рiвнем шфляцп в кра!ш i рiвнем незалеж-ностi центрального банку [3]. Дещо iнший шдхщ оцiнки незалежностi центрального банку запропонували А. Цукiрман, С. Веб та Б. Неяпп. Передусiм вони видшили низку чинникiв, якi впливають на рiвень незалежностi, згрупу-вали !х i надали кожному з них певно! математично! ваги (допустимий рiвень коливання значення кожного чинника становить вщ 0 - вщсутня незалеж-нiсть центробанку до 1 - повна незалежшсть):
I. Голова центрального банку
1. Термш перебування голови центробанку на посади менше 4 роюв, 4, 5, 6-8, бшьше 8 роюв (чим довший термш перебування, тим вищий р1вень незалежност центрального банку).
2. Орган, який призначае голову центробанку: рада центрального банку; рада центробанку у взаемодп з виконавчою та законодавчою гшкою влади; законодавчий орган держави; виконавчий орган влади; один чи деюлька члешв уряду.
3. Причини звшьнення голови центробанку: процедура дострокового звшь-нення не передбачена; причини звшьнення не пов'язаш з политикою, яку вш проводить; ршенням ради центрального банку; ршенням, прийня-тим законодавчим органом; ршенням уряду кра!ни.
4. Можлив1сть паралельно об1ймати посаду в уряд1 кра!ни: заборона на су-мщення посад; лише з дозволу уряду кра!ни; вщсутня заборона на сумь щення.
II. Формування макроеконо]шчно1 полiтики
1. Джерела формування монетарно1 полiтики кра1ни: самостiйно формуе центральний банк; центральний банк бере участь у процем, проте не мае значного впливу на результат; центральний банк виступае "порадником" для уряду; вщсутнш будь-який вплив центробанку на формування засад монетарно1 политики.
2. Хто вирiшуе суперечностi мiж центральним банком та виконавчими органами в питаннях реалiзацil економiчноl полiтики: центральний банк; виконавча влада; рада центрального банку разом iз урядом i законодав-чим органом; законодавчий орган; право вирiшувати суперечност мае виключно виконавчий орган кра1ни.
3. Роль центрального банку у бюджетному процесс активна участь центрального банку; центробанк вiдсторонений вщ бюджетного процесу.
III. Цiлi макрополгтики
Стабшьний р1вень цш - головна мета д1яльносп центробанку; стабшь-ний р1вень цш - головна мета, поряд з якою юнують другорядш, наприклад стабшьна банювська система; стабшьний р1вень цш поеднуеться з цшями, яю йому суперечать, наприклад низький р1вень безроб1ття; не визначено жодних цшей д1яльносп центрального банку; серед цшей вщсутш будь-яю, що стосу-ються тдтримання сталого р1вня цш
IV. Обмеження щодо надання позик уряду кра1ни.
Квень доступу уряду кра!ни до кредитних ресуршв центрального банку; термш надання позики; розм1р процентно! ставки позики [4]. Головним досягненням економюпв Цукермана, Веба та Неяпп е те, що вони вперше оцшили р1вень незалежносп центральних банювських установ як кра!н з роз-виненою економжою, так 1 кра!н, що розвиваються, 1 кра!н з найнижчим р1в-нем економ1чного розвитку. Внаслщок емтричних дослщжень найбшьш не-залежними центробанками серед кра!н з розвиненою економжою виявились шмецький Бундесбанк 1 центральний банк Швейцарп.
Питання незалежносп центрального банку дослщжували так! вчеш-економюти, як В. Грш, Д. Маш1андаро та Г. Табелш. 1хню методику оцшки р1вня полгтично! незалежносп центральних банюв подано в табл. 1. Автори видшяють 3 групи чинниюв, на основ! яких обчислеш шдекси незалежносп для центробанюв р1зних кра!н.
Табл. 1.1ндекс политично'/'нешле.жност'г центрального банку
Кра!на Порядок призначення керiвництва Взаемовдаосини з урядом Законодавство !ндекс
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Австралiя * * * 3
Австрiя * * * 3
Бельгiя * 1
Канада * * * * 4
Дашя * * * 3
Францiя * * 2
Нiмеччина * * * * * * 6
Грецiя * * 2
Iрландiя * * * 3
Iталiя * * * * 4
Японiя * 1
Шдерланди * * * * * * 6
Нова Зеландiя 0
Португалiя * 1
Iспанiя * * 2
Швейцарiя * * * * * 5
Великобританiя * 1
США * * * * * 5
Критерiï: (1) уряд не затверджуе главу центрального банку; (2) термш перебування на посадi глави Центробанку бшьше 5 роюв; (3) уряд не призначае жодного члена правлшня центрального банку; (4) члени правлшня призначаються на термш бшьше 5 роюв; (5) у радi правлшня Центробанком немае представниюв уряду; (6) уряд не впливае на формулювання основних цшей монетарноï политики; (7) монетар-на стабшьшсть - основна цшь полiтики Центробанку; (8) законодавча шдтримка центрального банку у випадку конфлжт1в iнтересiв з урядом краши; (9) iндекс пол1тич-ноï незалежност центрального банку. [4]
Вщповщно до отриманих результата, найвищий р1вень полiтичноï не-залежносп мають центральнi банки Шмеччини, США, Нiдерландiв, Канади та Швейцарп. Для оцiнки економiчноï незалежностi автори видшили два го-ловнi аспекти: можливють фiнансування урядових видаткiв за рахунок фшан-сових ресурсiв центрального банку; свобода вибору шструменпв монетарноï полiтики для реалiзацiï поставлених цшей. Методику ощнки економiчноï не-залежносп наведено в табл. 2.
Табл. 2.1ндекс економ 'гчтп пезале.жпоспй центрального банку
Краша Монетарне фшансування дефiциту бюджету 1нструменти монетарноï полггики 1ндекс
1 2 3 4 5 6 7 9
Австралiя * * * * * * 6
Австрiя * * * * * * 6
Бельпя * * * * * * 6
Канада * * * * * * * 7
Дашя * * * * * 5
Франщя * * * * * 5
Шмеччина * * * * * * * 7
Грещя * * 2
Iрландiя * * * * 4
йатя * 1
Японiя * * * * * 5
Нiдерланди * * * * 4
Нова Зеландiя * * * 3
Португалiя * * 2
Iспанiя * * * 3
Швейцарiя * * * * * * * 7
Великобританiя * * * * * 5
США * * * * * * * 7
Критери: (1) Вщсутнш мехашзм автоматичного кредитування уряду; (2) пряма кредитна лш1я з ринковою процентною ставкою; (3) пряма кредитна лш1я мае тимча-
совий характер; (4) пряма кредитна лжя юльюсно обмежена; (5) центральний банк не е учасником первинного ринку державних боргових паперiв; (6) валютний курс встановлюе Центробанк; (7) центральний банк не займаеться наглядом за дiяльнiстю комерцшних банкiв (**), не займаеться бангавським наглядом самостiйно (*); (8) ш-декс економiчноl незалежностi центрального банку. [4]
Уш перел1чеш вище чинники незалежносп центрального банку можна вщнести до таких, як! регламентуються нормами законодавства. Проте юнуе низка шституцшних чинниюв, врахувати яю досить важко, а тим бшьше оць нити кшьюсно р1вень !х впливу. До них можна вщнести культурш особливос-т кожно! кра!ни та 11 традицп, людськ та особист якост голови того чи ш-шого центробанку, пол1тичш особливосп кожно! системи. Використовуючи методику В. Грш, Д. Маш1андаро, Г. Табелш, ми провели оцшку р1вня неза-лежносп центральних банювських установ кра!н Центрально-Схщно! Свропи.
Табл. 3.1ндекс поттичноТ незалежностг центральних банте краги Центрально-Сх1дноТ Свропи упродовж 2000-2010 рр.
Кра!на 1 2 3 4 5 6 7 8 1ндекс
Угорщина 0 1 1 1 1 1 1 1 7
Латв1я 1 1 1 1 0 0 1 1 6
Литва 1 0 1 1 1 1 1 1 7
Естон1я 1 1 1 0 1 1 1 1 7
Груз1я 1 1 1 1 1 1 1 7
Укра!на 1 0 1 0 0 1 1 1 5
Рос1я 1 0 1 0 1 0 1 1 5
Румун1я 1 0 1 0 0 1 1 1 5
Польща 1 1 1 1 0 1 1 1 7
Чех1я 1 1 1 1 0 1 1 1 7
Критери оцшки рiвня незалежностi: 1) Голова центрального банку призна-чаеться без втручання уряду. 2) Голова центрального банку призначаеться на термш понад 5 рогав. 3) Рада правлiння формуеться без втручання уряду. 4) Рада правлшня обираеться на термш понад 5 рогав. 5) Вщсутня необхщшсть участi представникiв уряду в радi директорiв банку. 6) Центральний банк самостшно проводить грошово-кредитну пол^ику в краlнi. 7) Стабiльнiсть рiвня цiн - головна мета дiяльностi центрального банку. 8) 1снуе досконале законодавство, яке захищае центральний банк у випадку конфлж™ з урядом кра!ни.
Табл. 4.1ндекс економ1чноИ незалежност1 центральних банкк в краТнах Центрально-Сх1дно1 Свропи упродовж 2000-2010 рр.
Кра!на 1 2 3 4 5 6 7 1ндекс
Угорщина 1 1 1 1 1 1 2 8
Латв1я 1 1 1 1 1 1 2 8
Литва 1 1 1 1 1 1 0 6
Естошя 1 1 1 1 0 1 2 7
Груз1я 1 1 1 1 0 1 0 5
Укра!на 1 1 0 2
Рос1я 1 1 1 1 1 1 0 6
Румушя 1 1 1 1 1 1 0 6
Польща 1 1 1 1 1 1 1 7
Чех1я 1 1 1 1 1 1 1 7
Критери рiвня незалежностi: 1) Вiдсутнiй механiзм автоматичного кредитуван-ня уряду. 2) Урядовi кредити видаються лише за ринковими вщсотковими ставками. 3) Урядовi кредити е строковими. 4) Урядовi кредити лiмiтованi в розмiрах. 5) Цен-тральний банк не е учасником первинного ринку державних цшних паперiв. 6) Цен-тральний банк самостшно встановлюе розмiр облжово! ставки. 7) У функци центрального банку не входить нагляд за дiяльнiстю комерцшних банкiв (присвоюеться величина "2", якщо повнiстю вiдсутня i "1", якщо дана функцiя реалiзовуеться разом з шшим державним органом.
Табл. 5. Загальний тдекс незалежност центрального банку в краТнах Центрально-Сх^но'Т Свропи упродовж 2000-2010 рр.
Кра!на 1ндекс полггично! 1ндекс економ1чно! Загальний шдекс
незалежност1 незалежносп р1вня незалежносп
Угорщина 7 8 15
Латв1я 6 8 14
Литва 7 6 13
Естошя 7 7 14
Груз1я 7 5 12
Укра!на 5 2 7
Роия 5 6 11
Румун1я 5 6 11
Польща 7 7 14
Чех1я 7 7 14
Анатзуючи даш таблиц бачимо, що найнижчий р1вень незалежносп спостер1гаеться в Укра!ш, Росшськш Федерацп та Румунп. Найвищий же сту-пшь незалежносп - в центрального банку Угорщини. Наступний етап нашого дослщження - дати оцшку впливу незалежносп центрального банку на рь вень шфляцп в кра!ш.
Табл. 6 Рiвень тфляци у краТнах Ценmрально-СхiдноТ Свропи упродовж
2000-2 1010 р р.
Краш^^^ 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 Се-редне
Чех1я 1,0390 1,0470 1,0179 1,0010 1,0283 1,0185 1,0254 1,0291 1,0636 1,0104 1,0141 102,66
Естошя 1,0403 1,0574 1,0357 1,0134 1,0305 1,0409 1,0443 1,0660 1,1037 0,9992 1,0297 104,16
Груз1я 1,0406 1,0465 1,0559 1,0476 1,0566 1,0825 1,0917 1,0924 1,1001 1,0173 1,0710 106,35
Угорщина 1,0978 1,0915 1,0553 1,0439 1,0678 1,0355 1,0388 1,0793 1,0607 1,0421 1,0488 106,00
Латв1я 1,0265 1,0248 1,0192 1,0296 1,0619 1,0674 1,0653 1,1011 1,1540 1,0353 0,9891 105,13
Литва 1,0099 1,0136 1,0028 0,9887 1,0114 1,0266 1,0375 1,0574 1,1093 1,0445 1,0132 102,82
Польща 1,1006 1,0549 1,0190 1,0079 1,0358 1,0211 1,0111 1,0239 1,0435 1,0383 1,0271 103,45
Румун1я 1,4567 1,3447 1,2254 1,1527 1,1188 1,0899 1,0658 1,0484 1,0785 1,0559 1,0609 114,76
Роия 1,2078 1,2146 1,1579 1,1368 1,1086 1,1268 1,0968 1,0901 1,1411 1,1165 1,0686 113,22
Укра!на 1,2820 1,1196 1,0076 1,0518 1,0905 1,1357 1,0906 1,1284 1,2523 1,1589 1,0938 112,58
Джерело: Свростат
Для виявлення зв'язку м1ж р1внем незалежносп центрального банку 1 р1внем шфляцп у кра!нах, як анал1зуемо, ми використали коефщент ранго-во! кореляцп Стрмена:
г = 1-6^^, (1)
и(и2 -1)
де: d- квадратичне вщхилення мiж рангами; T - поправка на однаковi ранги; n - довжина числового ряду. Отриманий числовий результат становив -0,59, тобто юнуе зв'язок середньо! щшьносп мiж числовими рядами, як вщобра-жають рiвнi незалежностi центральних банкiв i рiвнiв шфляцп у кра!нах, якi ми аналiзували. Також тдтвердився результат попереднiх дослiджень: зв'язок мiж незалежнiстю i рiвнем шфляцп е оберненим, тобто вищий рiвень незалежностi сприяе iснуванню нижчо1 шфляцп.
Отже, незалежнють центрального банку е особливо важливою для кра1н, що розвиваються, оскiльки 1х нацiональнi економ^ характеризуються традицiйно високими рiвнями шфляцп. Також, постшний дефiцит державного бюджету i вiдсутнiсть джерел значних державних запозичень призводять до монетарного фшансування цього дефщиту. Намагання збшьшити рiвень зайнятостi у кра!ш шляхом збшьшення державних видаткiв призводить до тдвищених темпiв шфляцп. Ще один недопустимий шлях розвитку економь ки - покриття урядом сво1х зобов'язань за допомогою додатково1 емюи. Також до прошфляцшно! динамiки призводить тдтримання позитивного сальдо поточного рахунку платiжного балансу. Часто таке балансування проводиться за рахунок девальвацп нацюнально! валюти. Як наслщок, здорожчан-ня iмпорту призводить до зростання шфляцп. Тому саме незалежний цен-тральний банк мiг би збалансувати економiчну полiтику уряду, яка часто призводить до зростання темтв шфляцп.
Отже, належний рiвень незалежносп центрального банку в кра!ш мо-же зменшити негативнi прояви дшового полiтичного циклу. Особливо акту-альним е унеможливити вплив уряду на центральний банк безпосередньо перед виборами, адже напередодш електорального перюду надходження до державного бюджету можуть бути профiнансованi шляхом збiльшення гро-шово1 маси в обiгу або пшьговим кредитуванням з боку центробанку. Данi грошовi потоки уряд, наприклад, може спрямувати на фiнансування сощаль-них програм, щоб збiльшити прихильнють виборцiв. Така полiтика внаслiдок призведе до зростання рiвня шфляцп з певним часовим лагом. Тому саме ю-нування незалежного центрального банку - запорука проведення ефективно! монетарно! полiтики, яка спрямована насамперед на забезпечення стабшьно-го рiвня цш у краlнi.
Л1тература
1. Ahsan A. Determinants of Central Bank Independence and Governance / A. Ahsan, M. Skully, J. Wickramanayake // Problems and Policy Implication, JOAAG. - 2006. - Vol. 1, № 1. -P. 47-67.
2. Alesina A. Central Bank Independence and Economic Performance: Some Comparative Evidence / A. Alesina, L. Summers // Journal of Money, Credit and Banking. - 1993. - Vol. 25, № 2. - P. 151-162.
3. Bade R. Central Bank Laws and Monetary Policy / R. Bade, M. Parkini // Department of Economics University of Western Ontario, 1988. - P. 1-36.
4. Cukierman A. Measuring the Independence of Central Bank and its Effect on Policy Outcomes / A. Cukierman, S. Webb, B. Neyapti // The World Bank Economic Review. - 1992. - Vol. 6. -P. 353-398.
5. Grilli V. Political and Monetary Institutions and Public Financial Policies in the Industrial Countries / V. Grilli, D. Masciandaro, G. Tabellini, E. Malinvaud, M. Pagano // Economic Policy. -1991. - Vol. 6, No. 13. - P. 342-392.
6. Hibbs D. Political Parties and Macroeconomic Policy / D. Hibbs // The American Political Science Review. - 2001. - Vol. 71, № 4. - P. 1467-1487.
7. Eiffinger S. The political Economy of Central Bank Independence / S. Eiffinger, J. De Haan // Special Papers in International Economics, 1996. - 77 p.
8. Arnone M. The Measurement of Central Bank Autonomy: Survey of Models, Indicators, and Empirical Evidence, IMF Working Paper, Monetary and Capital Markets Department / M. Arnone, J. Bernard Laurens, 2006. - 85 p.
9. Arnone M. Measures of Central Bank Autonomy: Empirical Evidence for OECD, Developing, and Emerging Market Economies, IMF Working Paper, Monetary and Capital Markets Department / M. Arnone, J. Bernard Laurens, Jean-François Segalotto, 2006. - 38 p.
10. Komarov V. Central Bank Independence, Accountability and Transparency: The Case of Ukraine, FEMM Working Paper Series / V. Komarov, I. Akimova, G. Schwodiauer. - 2006. - No. 30. - 43 p.
11. Nordhaus W. The Political Business Cycle, The Review of Economic Studies, Yale University / W. Nordhaus. - 1975. - Vol. 42, No. 2. - P. 169-190.
12. Debelle G. How independent should a central bank be? / G. Debelle, S. Fischer // Conference Series, Federal Reserve Bank of Boston, 1994. - P. 195-225.
13. Закон Украши "Про Нацюнальний банк Украши". [Електронний ресурс]. - Доступ-ний з http://www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? nreg=679-14.
Миронович ЮА. Уровень независимости центрального банка в системе факторов делового политического цикла
Проанализированы "экономическая" и "политическая" независимость центрального банка, выделены их основные детерминанты. Выделены основные методики оценки уровня независимости центрального банка. Проведено исследование уровня независимости центральных банков стран Центрально-Восточной Европы. Проведено исследование связи между уровнем независимости центрального банка и уровнем инфляции в стране.
Ключевые слова: независимость центрального банка, деловой политический цикл, инструментальная независимость, коэффициент экономической независимости, коэффициент политической независимости.
Myronovych Yu.A. Central bank independence as a factor of political business cycle
The level of central bank independence is important political factor of political business cycle. A lot of models which allow us to evaluate the impact of this factor on the economy were built during last decades. In this article we tried to analyze some of them. Also we isolated factors which have crusial influence on both political and economic independence of the central banks. Due to the fact that the central bank conducts monetary policy in the country, it is obvious that the level of independence influences the rate of inflation the most. In this article we explored this relationship for a group of Central and Eastern Europe countries.
Keywords: central bank independence, political business cycle, target independence, index of political independence, index of economic independence.
УДК 005.4 Доц. А.О. Новицька, канд. ¿стор. наук;
маг1странт Е.М. Ыьтцький - Львгвська КА
ПРОЦЕС УПРАВЛ1ННЯ ШДПРИЕМСТВОМ ТА ШЛЯХИ ЙОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ
ОбГрунтовано актуальшсть постшного удосконалення процесу управлшня шд-приемством. Узагальнено теоретичш концепци, яга розглядають процес управлшня шдприемством та наведено його схематичне зображення. Визначено значення фор-мування ефективних стратегш управлшня персоналом для удосконалення результа-^в процесу управлшня шдприемством.
Ключовг слова: управлшня, процес, формування, взаемодiя, дiяльнiсть, модель, вдосконалення, стратепя, розвиток, персонал.
