CC BY
11
УДК: 619:615.5
Пер1г Ж.М., к. вет. н., Малик О.Г., д. б. н., Т1шин О.Л., к. вет. н. © Державный науково-дослгдний контрольный тститут ветеринарных npenapamie та кормових добавок, м. Львгв
ВИВЧЕННЯ НА Б1ЛИХ ЩУРАХ ХРОН1ЧНО1 ТОКСИЧНОСТ1 ФГШПРЕПАРАТУ "ЩИТНИК"
Введення препарату "Щитник" протягом 10 di6 постль у терапевтичтй дозi (1300 мг/кг) не впливало на функщональний стан внутрштх оргатв та основт гемaтологiчнi i бiохiмiчнi показники кровi. У дозi 1/2 ЛД50 (6500 мг/кг) препарат токсично впливав на функщональний стан нирок, спричинив розвиток лейкоцитозу та порушення лШдного обмту.
Ключовi слова: щитник, хротчна токсичтсть, коефщенти маси внутрштх оргатв, гемaтологiчнi та бiохiмiчнi показники кровi, папороть чоловiчa.
Вступ. Протягом yciei ктори людства рослинний CBiT незмшно слугуе людям як джерело не тшьки харчових продукта, а й високоефективних лжарських засобiв. Пщвищена защкавлешсть науковщв до ф^отерапи не випадкова, оскшьки лжи рослинного походження мають ряд переваг перед хiмiотерапевтичними препаратами [1]. Комплекс речовин, що мктиться в рослинах, дie рiзнобiчно, стимулюючи життево важливi системи органiзму. Ця дiя, зазвичай, не спричиняе алергiчнi реакци i ускладнення. Поряд з цим, лжарсью рослини дiють антиоксидантно i здатнi виводити з органiзму токсичш речовини i продукти метаболiзму. Важливими моментами е простота i дешевизна способiв отримання лiкiв iз рослин, а також доступшсть лiкарськоi сировини [2]. Тому розробка нових ефективних, економiчно доцшьних та безпечних препарата рослинного походження у ветеринарнш практищ мае актуальне значення [3].
Виходячи з вищевказаного, нами розроблений антигельмштний препарат "Щитник", створений на основi кореневища папоротi чоловiчоi (Rhisoma Filicis maris). Всi новi засоби захисту тварин тдлягають обов'язковому токсикологiчному дослщженню, у тому числi i хрошчна токсичнiсть, основою якоi е виявлення ступеня шкiдливоi ди препарату на оргашзм за умов довготривалого введення [4].
Метою наших дослщжень було виявити найбшьш чутливi органи i системи органiзму бiлих щурiв тд дiею "Щитника"тд час вивчення хрошчно' токсичностi препарату.
Матер1ал i методи. Хронiчну токсичнiсть вивчали на 24 бших щурах масою 90-110 г. 1з них було сформовано 4 групи по 6 тварин в кожнш. Для введення препарату його розчиняли у розчиш (ПЕГ-400 з дистильованою водою у спiввiдношеннi 1:1) та задавали натще внутрiшньошлунково протягом 10 дiб
© Пер1г Ж.М., Малик О.Г., Тшин О.Л., 2008
171
поспшь. Щури I групи були контрольними. 1м вводили вищевказаний розчинник. Тваринам II групи «Щитник» вводили в дозi 6500 мг/кг (1/2 ЛД50), III групи - 4290 мг/кг (1/3 ЛД50) та IV групи - 1300 мг/кг (1/10 ЛД50, що вщповщае терапевтичнш дозi). При вивченнi хрошчно! токсичност брали до уваги результати, отримаш при вивченнi гостро! токсичностi [5].
Масу тша щурiв визначали зважуванням перед початком дослщу та на 7-у i 10-у доби. Впродовж дослщу проводили спостереження за клмчним станом та поведшкою дослщних тварин.
У кiнцi дослiду, на наступну добу тсля останнього введення, тварин кожно! групи зважували, декаттували за умов легкого ефiрного наркозу та брали вщ них кров для гематолопчних i бiохiмiчних дослщжень. Пiсля розтину вiд щурiв вщбирали внутрiшнi органи, зважували та вираховували ваговi коефiцieнти !х маси, порiвняно з щурами контрольно! групи.
Результати дослщження. У результатi 10-добового введення тваринам "Щитника" в дозах вщ 1300 до 6500 мг/кг, загибелi дослiдних щурiв не встановлено. Не виявлено у них вiрогiдних змш маси тiла, порiвняно з тваринами контрольно! групи (табл. 1).
Таблиця 1.
Маса тша бших щурмв у xp0HÍ4H0My дослiдi при введеннi препарату
"Щитник" (M±m, n=24)
Групи тварин Маса тша, г
На початку дослщу На 10 добу введення
загальна по середня одше! загальна по середня одше!
груш тварини груш тварини
Контрольна 1211 202,64±2,67 1360 227,48±5,07
II 1216 203,45±4,35 1335 223,23±4.12
III 1207 202,04±3,75 1312 219,45±6,04
IV 1218 203,78±2,94 1322 221,23±6,45
За 10-добового введення встановлено вплив препарату, лише на органи сечовидшьно! системи. Так, виявлено вiрогiдне збшьшення коефщенив маси право! та лiвоi нирок, вщповщно, на 17,12 та 15,53 % (Р<0,05) за введення препарату в дозi 1/2 ЛД50, що в свою чергу зумовило вiрогiдне збшьшення коефщенту маса обох нирок, до контролю, на 16,3 %. Шсля введення препарату в дозi 1/3 ЛД50 виявлено вiрогiдне збшьшення на 10,4 % (Р<0,05) лише коефщенту маси лiвоi нирки. Тривале введення препарату в терапевтичнiй дозi не спричинило вiрогiдних змiн коефщенив маси внутрiшнiх органiв дослiдних тварин (табл. 2).
При дослщженш морфологiчних показникiв кровi щурiв пiсля перорального тривалого введення "Щитнику", не встановлено будь-яких вiрогiдних змш, порiвняно до контролю, у III i IV групах тварин, яким, вщповщно, вводили препарат у дозах 1/3 i 1/10 ЛД50. Слщ зазначити, що кшьккть еритроцитiв та рiвень гемоглобiну кровi дослiдних тварин не вiдрiзнялися вщ показникiв контрольно! групи, проте виявлеш вiрогiднi змiни у тварин II групи, яким вводили препарат у найвищш дозi (табл. 3).
172
Таблиця 2.
Коефщ^нти маси внут|мшш\ оргашв бши\ щур1в при 10-добовому _введенш препарату "Щитник" (М±т, п=24)_
Внутршш органи Групи тварин
Контрольна II III IV
Леген! 9,06±0,89 9,48±0,79 10,23±1,94 9,35±1,6
Печшка 35,2±1,21 36,19±1,23 36,85±1,02 34,18±1,80
Нирка права 2,98±0,14 3,49±0,09* 3,40±0,14 3,13±0,09
Нирка л1ва 3,09±0,15 3,57±0,07* 3,41±0,18* 3,06±0,07
Нирки (обидв1) 6,07±0,29 7,06±0,16* 6,81±0,26 6,19±0,16
Серце 3,85±0,07 3,88±0,18 4,09±0,14 3,97±0,16
Селезшка 3,47±0,29 3,9±0,16 3,84±0,21 3,89±0,23
Примггка: у цiй i наступних таблицях ступiнь вiрогiдностi до контролю
* - Р<0,05, ** - Р<0,01 Так, у цiй групi тварин встановлено вiрогiдне збiльшення, кiлькостi лейкоципв на 41,6 % (Р < 0,05) та зменшення кiлькостi еозинофтв на 70,6 % (Р < 0,05), рiвня кольорового показника на 18,00 % i середнього вмшту гемоглобiну в еритроцитi на 17,16 % (Р < 0,05).
Таблиця 3.
МорфолоНчш показники кров1 бiли\ щур1в на 10-ту добу дослвду при
\ронiчнiй токсичностi препарату "Щитник" (М±т, п=6)
Показники Групи тварин
Контрольна II III IV
Гемоглобш, г/л 132,0±0,61 135,8±2,52 145,72±8,21 121,67±6,11
Еритроцити, Т/л 5,0±0,37 5,7±0,47 5,7±0,28 4,8±0,39
Кольоровий показник 0,86±0,06 0,71±0,03* 0,78±0,06 0,77±0,04
Середнш вм1ст гемоглоб1ну в 28,73±1,89 23,8±0,92* 25,28±2,28 25,82±1,49
еритроцит1, пг
Загальний об'ем 0,35±0,06 0,37±0,02 0,37±0,02 0,39±0,03
еритроципв, л/л
Середнш об'ем 3 еритроцита, мкм 69,18±2,52 63,55±5,58 63,49±4,19 76,52±4,28
Лейкоцити, Г/л 8,9±0,707 12,16±1,011* 12,84±1,651 12,76±1,682
Базофши, % 0,25±0,250 0,17±0,167 1,17±0,307 0,20±0,200
Еозинофши, % 1,70±0,250 0,50±0,342* 1,67±0,333 1,60±0,400
Нейтрофши, % 29,5±2,98 30,2±1,07 28,2±1,3 29,8±2,01
Л1мфоцити, % 67,8±3,17 68,3±1,12 68,2±1,38 67,8±2,03
Моноцити, % 0,75±0,479 0,83±0,307 0,76±0,224 0,60±0,245
Отже, введення "Щитника" в дозах терапевтичнiй, та 1/3 ЛД50 не впливало на кровотворну функцш органiзму дослiдних тварин, а в дозi 1/2 ЛД50 спричинило лейкоцитоз, як наслщок захисно! функцп органiзму на ксенобiотик. Встановленi еозинопешя та зменшення показникiв iндексiв червоно! кровi вказують на токсичну дш препарату в максимальнiй дозi на оргашзм бiлих щурiв [6].
Аналiзуючи величини бiохiмiчних показникiв сироватки кровi дослiдних щурiв, встановлено, що тсля 10-добового введення препарату "Щитник" у
173
терапевтичнш дозi вiрогiдних змш, порiвняно з контролем, не вщбулося. Не встановлено також змш бiохiмiчних показникiв у всiх дослщжуваних групах за вмiстом загального бшка, рiвнем глюкози, холестеролу загального та актившстю амiнотрансфераз.
При введеннi препарату у дозi 1/3 ЛД50 у тварин виявлено вiрогiдне збiльшення активност ЛФ на 32,8 % (Р < 0,05). У той же час в II грут у сироватщ кровi щурiв встановлено вiрогiдне пiдвищення рiвня триацилглiцеролiв та холестеролу вшьного, вiдповiдно, на 20 % i 14,29 % (Р< 0,05) та на 25 % зниження вмкту загальних лшвдв (Р < 0,01) (табл. 4).
Таблиця 4.
Б1о\1м1чш показники кров1 бши\ щур1в на 10-ту добу дослщу при вивченнi
токсичносл препарату "Щитник" (М±т, п=6)
Показники Групи тварин
Контрольна II III IV
Загальний бшок, г/л 81,16±1,74 85,88±4,11 84,78±3,94 85,16±3,46
АлАТ, мккат/л 0,38±0,02 0,43±0,03 0,37±0,02 0,44±0,02
АсАТ, мккат/л 0,59±0,02 0,63±0,02 0,64±0,01 0,65±0,03
ЛФ, мккат/л 0,76±0,16 0,90±0,08 1,01±0,08* 0,92±0,10
Триацилглщероли, ммоль/л 0,54±0,12 0,60±0,03* 0,43±0,05 0,52±0,04
Загальш лшщи, г/л 2,50±0,31 1,99±0,03** 2,12±0,09 2,2±0,12
Холестерол загальний, ммоль/л 5,06±0,38 5,38±0,18 4,82±0,14 5,35±0,11
Холестерол вшьний, ммоль/л 1,47±0,08 1,68±0,04* 1,55±0,09 1,49±0,05
Глюкоза, ммоль/л 7,09±0,34 7,3±0,34 7,88±0,43 7,82±0,21
Отже, введення препарату "Щитник" упродовж 10-и дiб в терапевтичнш дозi суттево не впливало на бiлковий i вуглеводний обмiни, а також на актившсть амiнотрансфераз. Введення препарату у дозi 1/2 ЛД50 викликало розлади лiпiдного обмiну та спричинило збшьшення проникностi клiтинних мембран, що, в свою чергу, вказуе на порушення функци печiнки, пiдтвердженням якого е збшьшення активност ЛФ, особливо, за дози 1/3 ЛД50 [6].
Висновки:
1. Внутршньошлункове введення препарату "Щитник" упродовж 10-и дiб у терапевтичнш дозi не впливало на функщональний стан внутрiшнiх органiв та основш гематологiчнi i бiохiмiчнi показники кровг
2. Пiсля введення "Щитнику" протягом 10 дiб у дозi 1/3 ЛД50 встановлено вплив препарату на функщональний стан нирок та тдвищення вмкту лужно! фосфатази.
3. Препарат "Щитник" при тривалому введеннi щурам в дозi 1/2 ЛД50 проявив токсичну дш на функцiональний стан нирок, спричинив лейкоцитоз, еозинопенш, зменшення показникiв iндексiв червоно! кровi, а також порушення лшщного обмiну.
174
Л1тература
1. Малик О. Г. Перспективи створення еколопчно безпечних лжарських 3aco6iB // Наук. вкник УНУ [Серiя бюл.] — 2001. — № 9. — С. 354-356.
2. Фармацевтические и медико-биологические аспекты лекарств / Под ред. И. М. Перцева и И. А. Зупанца. — Т. 2. — Харьков: НФАУ, 1999. — 453 с.
3. Айзенман Б. Е., Смирнов В. В., Бондаренко А. С. Фитонциды и антибиотики высших растений / Б Е. Айзенман. — К: Наук.думка, 1984. — 280 с.
4. Доклмчш дослщження ветеринарних лжарських зaсобiв / I. Я. Коцюмбас, О. Г. Малик, I. П. Патерега та ш.; за ред. I. Я. Коцюмбаса — Львiв: Трiaдa плюс, 2006—360 с.
5. Визначення пaрaметрiв середньосмертельних доз препарата фЫксан та щитник, створених на основi кореневища папорот / О. Г. Малик, Ю. О.Приходько, Ж. М. Перк та ш. // Наук.-техн бюл. ДНДК1 ветпрепарата та корм. добавок i ш-ту бюл.. тварин. — 2008. — Вип. 9, №3. — Львiв. — С. 226-230.
6. Клмчна дiaгностикa внутршшх хвороб тварин / В. I. Левченко.В. В. Влiзло, I. П. Кондрахш та ш.; за ред. В. I. Левченка. — Бша Церква, 2004. — 608 с.
Summary G. N. Perig., O.G. Malyk, O. L. Tishyn State Research Control Institute of Veterinary Preparations and Feed Additives STUDY OF ON WHITE RAT CHRONICAL TOXICITY OF FITOPREPARATION "SCHITNIC"
The introduction of preparation "Schitnic" during 10 days in succession in a therapeutic dose (1300 mg/kg) did not affect the functional state of internal organs and basic haematological and biochemical indexes of blood. In a dose of 1/2 DL50 (6500 mg/kg) the preparation affected toxically the functional state of kidneys, entailing the development of leucocytosis and disorder of lipid metabolism.
Key words Schitnic, chronical toxiciti, mass coefficients of internal organs, haematological and biochemical indexes of blood, malefern.
Стаття надшшла до редакцИ 20.09.2008
175
