CC BY
9
УДК 611.32:616.366-002-092.9
СТРУКТУРНИЙ АНАЛ1В СТ1НКИ Ж0ВЧН0Г0 М1ХУРА Ч0Л0В1К1В В Л1ТНЮ ПОРУ РОКУ
Передерш Н. О.
Вищий державний навчальний заклад Украши «Украшська медична стоматолопчна академия», м. Полтава
Числент м1сцев{ в{дхилення вг'д норми в структурах стшки жовчного м1хура в сукупност{ з за-палъними захворюваннями та факторами зовтшнъого середовища, можуть стати причиною захворювання жовчного м1хура. Серед цих фактор{в, в першу чергу треба вгдмгтити сезоннг бгологгчнг ритми. Велике значения маютъ особливост1 харчування людини в л{тню пору року. Кр{м того, впливати можуть г метеоролог1чт фактори.
Ключов1 слова: жовчний м1хур, холецистит, хронобюлогт.
Вступ
31 змшою пори року, змшюеться характер ба-гатьох фактор1в зовжшнього середовища. Серед них основними е змша температурного режиму, вологосп повп"ря, подовження денного та скоро-чення жчного перюду та ¡ншк Треба мати на уваз1, що в лп"нш перюд змшюеться характер та перюдичнють харчування. Назван! та деяю ¡нал фактори зовжшнього середовища, потребують змши пристосувальних процеав, як у оргажзмк в цтому, так \ в окремих системах оргажв, а також в органах [Зыгало Э.В., Мельниченко Л.Я. и др., 2009; Комаров Ф.И., 1989.].
Як свщчать даж статистичного анал1зу, найбн льша ктькють звернень до лкаря, з приводу скарг на розлади гепатобт1арноТ' системи у чо-ловшв припадае на лп"ню пору року.
Але, пор1вняно з жшками, абсолютна ктькють звернень серед чоловшв значно менша. Найбн льша ктькють звернень до лшарш з приводу скарг на розлади гепатобт1арноТ' системи у чо-ловшв припадае на лп"ню пору року. Але, пор1в-няно з жшками, абсолютна ктькють звернень чоловшв значно менша [Григорова 1.В., 2003; Шабалин В.Н., Шатохина С.Н.. 2000; Щербинша М.Б., 2003. ].
Мета дослщження. Вщмшносп кшьмсп звернень за медичною допомогою з приводу розла-д1в гепатобт1арноТ' системи серед чоловшв та жшок спонукали нас до вивчення стану структу-рних елемент1в стшки жовчного м1хура у чоловн мв, та пор1вняння одержаних результате ц1еТ' роботи з такими у жшок.
Матср1ал та методи дослпджснни
Дослщження проводили на 10 препаратах жовчного м1хура, взятих у померлих людей чоловн чо'|' стат1 вком вщ 40 до 50 роюв без ознак захворювання гепатобт1арноТ' системи.
Для бтьш об'ективноТ' оцшки стану вах структур стшки жовчного м1хура були виготовлеж п-столопчж препарати з кожного анатом1чного вщдту тобто: дна, тта, шийки та протоки. Вико-ристовуючи загально-гютолопчж методи дослн дження (гематоксилш-еозин та Ван-Пзон + Харт), дослщжували будову шар1в стшки жовчного м1хура.
Результати дослпджсння
Звертае на себе увагу р1зномажтнють будови
слизовоТ оболонки в р1зних анатом1чних части-нах жовчного м1хура.
Так в дтянц1 дна, складки слизовоТ оболонки, як правило поодинокк Частина Т'х видовжена, а сполучнотканинна Т'х основа довол1 тонка. В нш спостер1гаються чисельж щтинж простори, як1 пронизують сполучнотканинну основу складки вщ основи до верх1вки. Так1 складки подекуди утворюють поодиною анастомози м1ж собою. А вщповщно \ ктькють м1ж скпадкових канал1в невелика.
Характерно, що гемосудинж елементи в складках на нашому матер1ал1 практично вщсутж. Разом з тим, треба вщм1тити атрофш власноТ' пластинки слизовоТ оболонки, а в деяких мюцях ТТ наявнють важко розшзнати в гютолопчних препаратах. Покривний цилшдричний ежтелш розташовуеться на волокнах м'язовоТ оболонки.
Разом з тим остання складаеться з потовще-них м'язових волокон, як1 утворюють компактну пластинку. Переважае циркулярний напрямок м'язових волокон. Подекуди окрем1 м'язов1 пучки набувають перпендикулярного напрямку. В тов-щ1 м'язовоТ оболонки, а особливо вздовж ТТ зов-жшньоТ' поверхж, знаходяться тонкостшж су-динж структури, як1 за будовою стшки можна вщнести до др1бних л1мфатичних судин.
Виходячи з наведеного, можна припустити ни-зьку всмоктувальну здатнють слизовоТ оболонки в цш дтянц1 стшки жовчного м1хура.
Активне всмоктування води \ деяких х1м1чних речовин з жовч1 здшснюеться переважно слизо-вою оболонкою тта жовчного м1хура. Цьому процесу сприяе характерна будова ТТ структур.
Так1 потовщеж, або широю, складки утворюють чисельж боков1 вщгалуження, м1жякими ви-никають чисельн1 анастомози. Характерно, що анастомози можуть утворюватися як м1ж вщга-луженнями одже'Г й т1еТ' ж складки, так \ м1ж такими структурами сусщжх складок. Внаслщок чисельних зв'язш м1ж вщгалуженнями складок утворюеться велика ктькють канал1в. Форма \ розм1ри канал1в р1зноман1тн1.
Так, в обласп основи складок канали переважно широкк 3 наближенням до верх1вки, де вщгалуження бтьш стоншеж, форма \ розм1ри ка-нал1в зм1нюються. Вони часто мають овальну, або щтинопод1бну форму \ менш1 д1аметри про-св1т1в.
Рис. 1. Ст1нка шийки жовчного мкура.
1. Гемосудини адвентицп стши; 2. Атрофт слизовоТ оболонки та п складок; 3. Цил1ндричний ептелШ; 4. М'язова оболонка;
Забарвлення: Харт + Ван-Пзон. Збтьшення: 100
С0-\
1
- =_ -
...............""" =;г- " - " т ^
. 1 Г
Рис. 2. Характер анастомоз\в м\ж складками слизовоГ оболонки тта жовчного мЫура. 1. Потовщена основа складок; 2. Розгалуження сум!жних складок; 3. Стоншеш в!дгалуження складок та Тх анастомози; 4. МНжскладков/' капали. Забарвлення: гематоксилт-еозин. Збтьшення: 100.
Характерна особливють складок ц1еТ' дтянки стшки жовчного м1хура полягае в тому, що Тх сполучнотканинна основа складаеться з тонких волокон, 1\/пж якими знаходяться щтинопод1бш пром1жки. Останы проникають у власну пластинку слизовоТ оболонки. Внаслщок цього остання потовщуеться. Кр1м того, в таких складках, не-зважаючи на Тх потовщення, поздовжы судинш елементи зустр1чаються дуже рщко.
Рельеф поверхы слизовоТ оболонки шийки жовчного м1хура значною м1рою вщр1зняеться вщ рельефу ¡нших дтянок. В першу чергу, вщ-м1чаеться зникнення складок слизовоТ оболонки на значнш поверхш. Л складки, яю збереглись набувають абортивного вигляду, що полягае в незначнш Т'х висотк Сполучнотканинна основа таких складок дуже стоншена.
В деяких дтянках м1ж ними збер1гаються анастомози, як1 обмежують канали. Останш, як правило, поодиною та вузенькк Така будова складок та канал1в свщчить лише про одне, що функцю-нальна активнють, тобто, всмоктування води та деяких речовин в цш частит жовчного м1хура значно знижена. А в деяких дтянках повнютю втрачена. Ця теза пщтверджуеться ще тим, що власна пластинка слизовоТ тут майже вщсутня.
На препаратах важко знайти наявнють будь-яких тканин, як1 вщмежовують м'язову оболонку вщ еттелш слизовоТ оболонки. Разом з атрофн ею слизовоТ оболонки вщбуваеться ущтьнення м'язовоТ' оболонки. Сполучнотканинш волокна м1жм'язовими волокнами практично вщсутнк
Цкаво, що в слизовш та м'язовш оболонках стшки ц1еТ' частини стшки жовчного м1хура не ви-явлеы крупш гемосудини. Лише поодиною фра-гменти судинного русла розм1щуються в адвен-тицшнш оболонцк
Навпаки, л1мфатичы судини р1зного кал1бру широко представлен! в адвентицп стшки шийки жовчного м1хура. Напрямок розташування цих судин переважно поздовжнш за ходою стшки жовчного м1хура.
В адвентицп, в ТТ поверхневому шар1, який прилягае до серозноТ оболонки збер1гаеться не-значна ктькють жировоТ' тканини. Адтоцити в незначнш ктькосп утворюють 1 - 3 шари, як1 прилягають впритул до серозноТ оболонки. Во-локнистий шар серозноТ оболонки в зоы контакту з жировою тканиною виглядае набряклим.
У видовжених складках напрямок розташування под1бних судинних елемент1в перпендикуляр-ний по вщношенню до попереднього напрямку,
тобто вздовж вщповщноТ складки.
При осьовому розмщены др1бы судинш еле-менти у власнш пластин^ слизовоТ' оболонки утворюють сформован! р1знокал1берш судини, як1 за будовою стшки можна впевнено вщнести до л1мфатичних.
Серед вказаних особливостей широких складок потр1бно вщзначити наявнють, в товщ1 Т'х сполучнотканинноТ' основи, кровоносних судин. Варто звернути увагу на те, що при наявносп такоТ' будови складок та власноТ' пластинки сли-зовоТ оболонки змшюеться характер м'язовоТ' оболонки та адвентици. На вщповщних пстолоп-чних препаратах, м'язова оболонка виглядае по-товщеною. Це потовщення виникае внаслщок накопичення м1ж м'язовими волокнами пухкоТ' сполучноТ' тканини. Остання мютить велику кть-кють р1зних за д1аметром та напрямком л1мфа-тичних судин. При цьому сполучна тканина в цш оболонц1 виглядае набряклою. Необхщно за-уважити про те, що вищезазначеного вигляду набувае \ сполучна тканина адвентици стшки жовчного м1хура.
Вказаш вище структуры особливосп будови слизовоТ оболонки стшки жовчного м1хура у таких людей характеризуються пперактивнютю всмоктувальноТ' функцп.
В бшьшосп випадш наших дослщжень адвен-тицшна оболонка стшки жовчного м1хура скпа-даеться з волокон сполучноТ тканини р1зного дн аметра, як1 утворюють комплекси пучш. У центральнш частиы ц1еТ' оболонки розповсю-джуються судинно-нервов1 пучки. 1нод1 судинш пучки розташоваш окремо вщ нервових структур. В цьому випадку дуже часто можна бачити скупчення гемом1кросудинних структур у безпосереднш близькосп до р1знокал1берних л1мфо-судин. Останш розташовуються, переважно, у безпосереднш близькосп до венозного компоненту гемосудин. До особливостей цих комплек-ав необхщно вщнести звуження просвп"у, переважно, артерш р1зного кал1бру. Проевши цих структур набувають овально'!' або щтинопод1б-ноТ' форми. Навпаки, венозш та л1мфатичы судини, в бшьшосп своТ'й, збер1гають проевши округлими \ широкими. Проевши судин артер1а-льного русла в препаратах, виглядають порож-шми, при цьому в проевт вен збер1гаеться невелика кшьмсть кров'яних елеметчв.
Поряд з вищезазначеним у матер1алах наших дослщжень спостер1гаються явища пперемм, та стазу в кровоносному руелк М1ж ¡ншим, таю по-рушення кровотоку проявляються, як в артер1ях, так \ в венах. Причому в артер1альному русл1 дь агностуеться початок тромбоутворення. Тромбо-тичж маси майже наполовину перекривають проевп" судини, що призводить до зменшеного кровопостачання артер1альних судин меншого д1аметру. Теж саме можна зазначити \ про венозш судини. Територ1ально таю судини розм1щу-ються у поверхневих шарах адвентици'. Дуже часто вони знаходяться у безпосереднш близь-
косп до жировоТ клп~ковини.
В окремих випадках зустр1чаються довол1 кру-пш вени, як1 пронизують шар жировоТ кштковини. В адтоцитах ц1еТ' клп~ковини дуже часто зустрь чаються, в невеликш кшькосп, тгменты гранули темнокоричневого кольору. Останш можуть ло-кал1зуватись як у цитоплазм! адтоцтчв, так \ в мюцях контакту м1ж окремими кл1тинами в м1ж-кл1тинних пром1жках.
Цшаво, що накопичення тгментних гранул у жировш тканиш сшвпадае1з значними змшами в венознш систему саме, тромбоутворенш. В венах р1зного кал1бру, яю розм1щеш в жировш ктт-ковиш виявляються червош обтуруюч1 тромби.
Особливу увагу привертае наявнють коагуляцП' плазми кров1, яка займае периферичш вщдши просвп"у судини. Внаслщок цього перекриваеть-ся проевп вени, \ кровоток припиняеться. Саме цим фактором можна пояснити набряк адвенти-цшноТ' оболонки стшки жовчного м1хура в цш дь лянцк
Пщставою для под1бних висновмв можуть слу-гувати характеры для бшьш др1бних вен прояви плазмостазу. До стшок цих вен прилягають адн поцити ¡нфшьтроваш тгментними гранулами. Проевши цих венозних судин повнютю заповнеш елементами кровк В першу чергу,
спостер1гаються гомогенш нап1впрозор1 маси. Поруч з ними знаходяться адгезоваш форменш елементи кров1. Таким чином у венозному русл1 розвиваеться сладж-феномен.
Незважаючи на тюний контакт м1ж ст1нками вен та л1мфатичних судин морфолопчы зм1ни в них д1аметрально вщр1зняються. На вщм1ну вщ венозних в л1мфатичних судинах заст1йних явищ не спостер1гаеться. Про це евщчить порожн1й Ы проевп. Таким чином, одержан! результати евщ-чать про ¡золяцш венозно'1 системи вщ л1мфати-чноТ в даному випадку. Вщповщно, структурн1 зм1ни в кровоносному русл1 не вщображаються на стан1 л1мфатично!' системи.
При значному розвитку жирового прошарку, потовщуеться \ стшка вщповщних дтянок жовчного м1хура. При збтьшены жировоТ кл1тковини, нав1ть при крайньому ступеш ТТ накопичення, ш-коли не ¡нфтьтруеться м'язова оболонка. При значному накопиченш жиру в стшц1 жовчного м1-хура дуже часто можна спостер1гати появу жи-рових к1ст р1зного об'ему та форми. Нерщко в жировому прошарку стшки жовчного м1хура спо-стер1гаеться наявн1сть л1мфатичних судин. Най-чаепше таю судини розм1щуються в периферич-них частинах жирового шару тобто безпосеред-ньо пщ серозною оболонкою. Характерно, що внаслщок розвитку значного ожиршня стшки жовчного м1хура, розвиваються змши в будов1 оче-ревини, яка покривае жовчний м1хур. В першу чергу виникае нер1вном1рне потовщення очере-вини.
В потовщених дтянках очеревини нерщко з'являються циркуляры л1мфатичш судини невеликого кал1бру. Подекуди на зовн1шн1й повер-
хы серозноТ оболонки утворюються поодиною вщростки, що мае вигляд розщеплення поверх-невого сполучнотканинного шару очеревини.
Таким чином, все, що зображено на рис. 3 та описано, мае вщношення до зовшшньоТ поверхш
стшки жовчного м1хура. В тих же дтянках стшки, як1 звернеш та безпосередньо прилягають до тканин печшки, жиров1 накопичення не виявля-ються.
Рис. 3. Жирова кл'тжовина в ст1ни,1 жовчного мЫура. 1. Адтоцити 2. Жирова юста 3. Деформация серозноТ оболонки. Забарвлення: гематоксилш-еозин. Збтьшення: 100.
Кр1м вищезазначеного серозна оболонка, в не-значнш кшькосп, утворюе справжш складки. Основу Ух скпадае тонковолокниста сполучна тканина потовщеноТ серозноТ оболонки. Вартий уваги той факт, що в цш оболонц1 вкраплеш окрем1 адтоцити, розмщеш у вигляд1 ланцюжка. Причому, адтоцити, в жодному випадку, не ви-ходять за меж1 сполучнотканинноТ' основи серозноТ' оболонки, а також в них вщсутш тгментш включения.
Висновки
Анал1з результате дослщження дае змогу ви-словити деяю узагальнююч1 положения щодо особливостей будови р1зних структурних елеме-
НТ1В СТШКИ ЖОВЧНОГО М1хура у ЧОЛОВШВ В ЛП"НЮ
пору року.
1. Виявлено функцюнальш особливосп будови слизовоТ оболонки жовчного м1хура. Звертае на себе увагу, нер1вном1рне розм1щення на нш складок. Так найменша ктькють складок знахо-диться в обласн дна а, особливо в обласп ший-ки жовчного м1хура.
Найбтьша ктькють складок на одиницю площ1 слизовоТ оболонки знаходиться в обласп тта. При цьому переважна ктькють цих складок ма-ють широку базальну частину, але видовжеш та стоншеш у висоту. Характерною особливютю таких складок е наявнють в них, по всш висот1, чи-сельних вщгалужень. Але ц1 вщгалуження практично не утворюють втьних закшчень.
М1ж окремими вщгалуженнями одшеТ' \ т1еТ' ж складки утворюються анастомози. Разом з тим под1бш анастомози виникають м1ж вщгалуженнями сум1жних складок.
2. Складки слизовоТ оболонки жовчного м1хура мають потовщену сполучнотканинну основу. Це потовщення виникае за рахунок ТТ розшарування та утворення чисельних щтинопод1бних промн жк1в якими здшснюеться евакуац1я фтьтрату ештелюцтчв до судин власноТ' пластинки слизовоТ' оболонки. Характерно, що утвореш чисельш
судинш елементи в сполучнотканиннш основ! можуть мати р1зш напрямки.
Поряд з такими, що проходять по висот1 складки, вщ ТТ верх1вки до основи, в ¡нших випадках вони розташоваш вздовж складок.
3. Виявлеш змши судинних структур слизовоТ оболонки жовчного м1хура,С особливо в судинах гемом1кроциркуляци. В першу чергу, в бтьшосп випадш, вщм1чено сплющення артерш др1бного типу. Та все ж, найбтьш характерними пору-шеннями в судинах, як1 переважають в наших дослщженнях, е порушення кровотоку в них.
4. В окремих дтянках стшки жовчного м1хура спостер1гаеться накопичення жировоТ' тканини, внаслщок чого виникае потовщення стшки в цн лому. Накопичення жирового прошарку р1зноТ' товщини ми спостер1гали ттьки пщ серозною оболонкою. Навпаки, в дтянц1 стшки жовчного м1хура, яка прилягае безпосередньо до печшки жирова тканина вщсутня.
Незважаючи на товщину жирового шару в одних адтоцитах з'являються коричнев! тгментш гранули, а в ¡нших вони вщсутш. Це спостере-ження свщчить лише про те, що ц1 структури не утворюються в адтоцитах, а потрапляють ззов-ш, можливо за рахунок судин.
Лпсратура
1. Григорова 1.В. Ктьюсна оцшка слизовоТ оболонки жовчного мн хура при хрошчному калькульозному холецистит! / 1.В. Григорова // Вюник проблем бюлогм I медицин!. - 2003. - Вип. 1. - С. 61-62.
2. Зыгало Э.В. Диагностический алгоритм определения уровня адаптационного потенциала у больных хроническим некальку-лезным холециститом в возрастном аспекте / Э.В. Зыгало, Л.Я Мельниченко, Т.В Майкова [та ¡н.] // Буковинський медичний в1-сник. - 2009. - Т.13, № 4. - С.114-116.
3. Комаров Ф.И. Хронобиология и хрономедицина / Ф.И. Комаров // - М.: Медицина, 1989. - С. 5-19, 278-294.
4. Шабалин В.Н. Фундаментальные основы биологических ритмов / В.Н. Шабалин, С.Н. Шатохина // Вестн. РАМН. - 2000. - № 8. -С.4-7.
5. Щербинша М.Б. Бтгарна патолопя: причини, мехашзми розвит-ку, принципи д1агностики та лкування / М.Б. Щербинша // Лку-вання та д1агностика. - 2003. - № 3. - С.25-30.
Реферат
СТРУКТУРНЫЙ АНАЛИЗ СТЕНКИ ЖЕЛЧНОГО ПУЗЫРЯ МУЖЧИН В ЛЕТНЕЕ ВРЕМЯ ГОДА Передерий Н.А.
Ключевые слова: желчный пузырь, холецистит, хронобиология.
Многочисленные местные отклонения от нормы в структурах стенки желчного пузыря в совокупности с воспалительными заболеваниями и факторами внешней среды, могут стать причиной заболевания желчного пузыря. Среди этих факторов, в первую очередь, необходимо отметить сезонные биологические ритмы. Огромное значение следует уделить особенностям питания человека в летний период. Кроме этого, возможно влияние и метеорологических факторов.
Summary
STRUCTURAL STUDY OF GALL-BLADDER WALL IN MEN DURING THE SUMMER PERIOD Perederiy N.A.
Keywords: gall-bladder, cholecystitis, chronobiology.
Numerous local deviations in the structures of gall-bladder wall combined with inflammatory diseases and environmental factors may cause diseases of gall-bladder. Among the above mention factors seasonal biological rhythms should be paid a special attention to. And nutrition, eating habits during the summer period are considered to be very important as well. Some meteorological factors should also be taken into account.
УДК: [616.342+616.33] 002.44 - 003.96 - 08
Г1СТ0М0РФ0Л0ПЧН1 ЗМ1НИ СЛИ30В01 0Б0Л0НКИ ШЛУНКА У ЩУР1В ЗА ПОПЕРЕДНЬО! АДАПТАЦИ ДО ХР0Н1ЧНИХ СТРЕС0РНИХ ЧИННИК1В
Скрипник 1.М., Гопко О.Ф.
Вищий державний навчальний заклад Украши «Украшська медична стоматолопчна академия», м. Полтава
В статт{ представлет резулътати вивчення г{стоморфолог{чних мехатзм1в розвитку ерозив-но-виразкових ушкодженъ шлунка та об^рунтування можливост{ гх корекци попереднъою ада-птащею до хротчних стресорних чинникгв. Експерименталът досл{дження виконат на 63 статевозрших щурах лтп ЕЯстар масою 150-200 г, ят були розподшет за групами: ттактт, експерименталъна виразка шлунка (ЕВШ), щури, яким в{дтворювали попередню адаптацию до стресорних чинникгв з наступним моделюванням ЕВШ, попередня адаптац{я до стресорних вплив{в. Тяжтстъ стресу оцтювали за улъцерогенним ефектом, враховуючи частоту, тяж-тстъ г множинтстъ виразкових уражень та структурт змти СОШ. В умовах попередньог адаптаци до стресорних впливгв структурт змти оболонок шлунка майже в{дсутт. Однак, зустр1чаються кл1тини з{ слабкими деструктивними змтами на фот в{дсутност{ змт з боку кровоносних та л{мфатичних судин. Отже, попередня адаптащя до стресорних впливгв за ЕВШ дозволяе попередити виникнення деструктивних процесгв у СОШ.
Ключов1 слова: попередня адаптацт, слизова оболонка шлунка, експериментальна виразка шлунка
Вступ
Вивченню пептичноТ' виразки (ПВ), а саме TT етюлоги, патогенезу, лкуванню та профтактики, присвячена значна ктькють клш1чних дослн джень. Однак досягнув ycnixn в розкритп меха-Hi3MiB ульцерогенезу та розробка на Тх основ! метод1в етюпатогенетично'Г терапм не виршують проблеми ПВ, осктьки захворювання залиша-еться достатньо розповсюдженим та викликае розвиток життево небезпечних ускладнень [4].
ПВ - мультифакторне захворювання, причому Helicobacter pylori (HP) - один з вагомих етюпа-тогенетичних фактор1в, який впливае переважно на м1сцевому piBHi. За потужноТ' дм на оргашзм р1зних негативних чинниш (психоемоцшний стрес, НР-шфекц1я, метеолабтьнють), перш за все у oci6 ¡з спадковою схильнютю до ПВ, вини-кае порушення м1сцевих та системних мехашз-
MiB саморегуляци, що супроводжуеться десинх-рон1зац1ею секреторноТ' та рухливоТ' функци, nori-ршенням м1кроциркуляцГ| i трофеи тканини, створюючи умови для кислотно-пептичноТ' агре-ci'i на обмеженш дтянц1 слизовоТ' оболонки гаст-родуоденальноТ' зони на фош пригн1чення резис-тетност1 слизового бар'ера [4, 6, 9].
За хрошчного рецидивуючого nepe6iry ПВ спо-стер1гаеться поступова деградац1я системи адаптивно!' регуляци ¡з залученням у патолопчний процес кл1тинних та субкл1тинних структур i виникнення нових (патолопчних) cnoco6iB регуля-ци, як1 характеризуються зменшеною над1йностю м функц1онування [9].
Мета дослщження. Вивчення пстоморфолопч-них механ1зм1в розвитку ерозивно-виразкових ушкоджень шлунка та обфунтування можливосп Тх корекцЛ шляхом попередньоТ' адаптаци до хроычних стресорних чинниюв.
* Досл/дження е фрагментом науково-досл1дницькоГ роботи ВДНЗУ«Укра)'нська медична стоматолог'тна академ'т» МОЗ УкраГни та ДУ «¡нститут mepani'f ¡меш Л. Т. МалоТ АМН УкраГни» «Розробка нових Memodie д1агностики, л:кування ma профь лактики захворювань органа травления в сполученш з шшими захворюваннями систем оргашзму» (№ державно)'реестрацп 0106U000964).
