CC BY
16632012
14
Структура уроків фізичної культури в загальноосвітніх навчальних закладах
Васьков Ю.В.
Харківська державна академія фізичної культури
Анотації:
Серед дидактичних проблем організації уроків фізичної культури в загальноосвітніх навчальних закладах виділяється проблема вибору оптимальної структури навчального заняття. Розглядаються теоретичні питання визначення самого поняття „структура уроку”, досліджуються питання включення в структуру уроку відповідних етапів, компонентів та елементів, наводяться власні визначення цих понять. Доведено, що на вибір структури уроку фізичної культури оказують вплив види і типи уроків, а також вік учнів і ступінь навчання.
Ключові слова:
структура, структура уроку, урок фізичної культури, види і типи уроків, етапи, компоненти й елементи уроку.
Васьков Ю.В. Структура уроков физической культуры в общеобразовательных учебных заведениях. Среди дидактических проблем организации уроков физической культуры в общеобразовательных учебных заведениях выделяется проблема выбора оптимальной структуры учебного занятия. Рассматриваются теоретические вопросы самого понятия «структура урока», исследуются вопросы включения в структуру урока соответствующих этапов, компонентов и элементов, приводятся авторские определения этих понятий. Доказано, что на выбор структуры урока физической культуры оказывают влияние виды и типы уроков, а также возраст учащихся и ступень обучения.
структура, структура урока, урок физической культуры, виды и типы уроков, этапы, компоненты и элементы урока.
Vaskov Y.V. Structure of lessons of physical culture in general educational establishments. Among the didactic problems of organization of lessons of physical culture the problem of choice of optimum structure of lesson is selected in general educational establishments. The theoretical questions of concept «Structure of lesson» are examined in the article, the questions of plugging in the structure of lesson of the proper stages are probed, components and elements, author determinations over of these concepts are brought. It is well-proven that at choice structure of lesson of physical culture kinds and types of lessons have influence, and types of lessons, and also age of student and teaching stage.
structure, structure of lesson, lesson of physical culture, kinds and types of lessons, stages, components and elements of lesson.
Вступ.
Проблема визначення типології і структури уроків має принципове значення в теорії і практиці сучасного уроку, оскільки значною мірою визначає ефективність навчання та його результати. Особливо гостро ця проблема стоїть в дидактиці шкільної фізичної культури. Це пов’язано з тим, що на відміну від пошуків науковців по іншим навчальним предметам, в теорії і методиці фізичного виховання ці проблеми майже не піднімаються і не досліджуються. З ґрунтовних робіт останніх років ми можемо виділити дослідження Б.М.Шияна [13], Н.В.Москаленко [6], Ю.В.Васькова [3]. Немає чіткого розподілу уроків на види і типи, не визначені складові макро і мікроструктури уроків, відсутні теоретично обґрунтовані визначення понять компоненти та елементи уроків фізичної культури.
Зазначене вище і обумовило тему нашого дослідження, яке проводилось за планом НДР Харківської державної академії фізичної культури.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета дослідження полягає в аналізі підходів різних науковців до теоретичного обґрунтування типології уроків як в загально дидактичному аспекті, так і стосовно навчального предмета „Фізична культура”. До основних завдань дослідження входить обґрунтування провідних понять дидактики фізичної культури: структура уроку, дидактичні етапи уроку, компоненти та елементи уроку тощо.
Результати дослідження.
В словнику іншомовних слів [9] поняття „структура” визначається як взаємо розташування і зв’язок складових частин чого-небудь, будова. Більш широке тлумачення наводиться в „Советском энциклопедическом словаре» [10]: -будова, розташування, порядок. Сукупність стійких зв’язків об’єкту, які забезпечують його цілісність і тотожність самому
© Васьков Ю.В., 2012
собі, тобто збереження основних властивостей під час різних зовнішніх і внутрішніх змінах. В.І.Бондар [2] розглядає структуру процесу навчання як упорядковану сукупність взаємодіючих компонентів. І далі додає, що загальна структура процесу навчання переноситься на структуру будь-якого конкретного навчального заняття. До основних компонентів процесу навчання (як дидактичних одиниць) він відносить: цільовий, стимулюючо-мотиваційний, змістовний, операційно-діяльнісний, контрольно-регулюючий, оцінно-результативний. Викликає сумнів включення до дидактичних одиниць стимулюючо-мотиваційного компонента. Ю.К.Бабанський [1] структуру уроку визначає як сукупність його елементів, що забезпечує цілісність уроку і збереження основних напрямків при різних варіантах. И.П.Подласий [8] розглядає структуру уроку як його внутрішню будову, послідовність окремих етапів. Власний варіант визначення цього поняття наводить В.І.Бондар [2]: „Структура уроку - співвідношення компонентів уроку в їхній певній, залежній від типу уроку, послідовності, чим забезпечується цілісність відповідних процесів: засвоєння знань, формування умінь і навичок, застосування знань, умінь і навичок, узагальнення та систематизація знань тощо. Фахівець в галузі дидактики П.Г.Москаленко [7] відмічає, що під структурою у загальнонауковому визначенні розуміють інваріант схеми функціональних зв’язків і логічних відношень між елементами (компонентами) будь-якої системи. І в якості дидактичних одиниць (елементів уроку) він пропонує виділити дидактичні етапи уроку як макроструктуру. Дидактичний етап являє собою логічно завершений процесуальний відрізок уроку, що характеризується конкретним дидактичним завданням, фрагментом змісту освіти, певними методами навчання, формами організації навчальної діяльності учнів і конкретним реальним результатом (рис. 1).Ці елемен-
І ПЕДАГОГІКА І
ПСИХОЛОГІЯ
та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту
ти уявляють собою мікроструктуру кожного дидактичного етапу.
Аналіз наведених визначень поняття „структура уроку” свідчить про відсутність єдиного підходу вирішення цієї проблеми. Автори використовують різні структурні складові уроку: етапи, елементи, компоненти тощо. Але достатньо ґрунтовно ці проблеми ще не вирішені. І, якщо по інших навчальних предметах теоретичні дослідження цієї проблеми проводяться, то в теорії уроку фізичної культури спостерігається певний застій.
Уперше в спеціальній літературі, присвяченій теорії уроку фізичної культури, Н.Н.Єфремов [4] зробив спробу навести визначення поняття «структура уроку». Під структурою уроку він розумів взаємне розташування і співвідношення складових частин заняття (вступної, підготовчої, основної та заключної). За визначенням К.Н.Кузьміної [5], структура уроку - це кількість його частин, їх призначення і зміст, послідовність і тривалість кожної з цих частин. Як і К.А.Кузьміна, за структуру уроку, що складається з трьох частин, виступало ще багато фахівців у 50-60 роках XX століття, але більшість із них тільки вказували на послідовність і функції кожної частини. Так автори навчального посібника „Теорія і методика фізичного виховання [11] вказують, що взаємопов’язане і послідовне розташування в часі всіх елементів змісту заняття прийнято називати структурою уроку. В уроці фізичної культури вони виділяють три частини (підготовчу, основну і заключну). Такий розподіл вони пояснюють певними фізіологічними, психологічними й педагогічними закономірностями. На фактори, що оказують вплив на вибір структури уроку фізичної культури вказує Б.М.Шиян [13], який підкреслює, що основою для проектування є біологічні закономірності функціювання організму, що визначають його працездатність. Існують чотири зони працездатності: зона передстартового стану, зона впрацьовування, зона відносної стабілізації і зона тимчасової втрати працездатності. Це зумовлює і відповідну логіку розгортання навчального процесу, яка передбачає:
• послідовне залучення учнів до навчально-пізнавальної діяльності;
• поступове досягнення необхідного рівня фізичної і психологічної працездатності;
• розв’язання передбачених освітніх, оздоровчих і виховних завдань;
• забезпечення оптимального стану організму після навантаження, який сприяв би успішній наступній діяльності учнів.
Згідно з цією логікою на підготовчу частину припадає перші дві зони працездатності, на основну -фаза вирішення передбачених основних завдань, на заключну - приведення організму учнів у стан відносного спокою.
Основним висновком аналізу досліджень різних авторів є те, що від обґрунтованості вибору структури уроку залежить його якість. У зв’язку з цим дуже слушне зауваження зробив А.Н.Хан [12]: «Трудність правильної побудови уроку, як свідчить практика, обумовлена тим, що в навчальних і методичних посіб-
никах, при наявності ретельно описаних «примірних уроків», відсутні рекомендації побудови уроку того чи іншого типу залежно від віку учнів, місця уроку в режимі навчального дня та інших факторів». Структуру уроку він визначає як зовнішню і внутрішню його будову, яка характеризує співвідношення частин, послідовність і співвідношення елементів і взаємозв’язок компонентів навчання та виховання. Основні структурні одиниці уроку фізичної культури він наводить в таблиці 1, яку пропонуємо нижче.
Вивчаючи співвідношення частин уроку в часі, А.Н. Хан вказує на два фактори, що впливають на тривалість кожної частини: вік учнів і тип уроку в межах однієї вікової групи (одного класу). Додамо, що на вибір структури уроку оказує вплив не тільки тип уроку а і його вид, що ми розглянемо нижче. Аргументує цей висновок А.Н.Хан [12] показниками власного дослідження (див. таблицю 2).
Показники зазначені в таблиці дозволяють відобразити їх на графіку (рис 2), де наочно представлені співвідношення часу на кожну частину уроку з 1 по 10 клас.
На графіку чітко відбивається тенденція зменшення часу на підготовчу і заключну частини з 1 по 10 клас, і, навпаки, збільшення часу на основну частину. Така тенденція викликана рядом факторів дидактичного, психологічного і фізіологічного аспектів.
У молодших класах формується „школа” рухів і вчителю необхідно ретельно пояснювати кожну вправу в підготовчій частині, більше уваги звернути на психологічну підготовку, що сприяє підвищенню мотивації до виучуваного, а також фізіологічну підготовку організму до виконання різноманітних рухових дій. У заключній частині більше часу в початкових класах витрачається на приведення організму учнів у стан відносного покою, підбиття підсумків уроку, організованого завершення уроку тощо.
У середніх і старших класах підготовча частина за часом зменшується. Це пов’язано з тим, що діти вже знайомі з загальнорозвивальними, підготовчими та спеціальними вправами і на їх пояснення витрачається менше часу. Організація діяльності учнів здійснюється на більш високому рівні (чітко і швидко), що дає можливість більше часу відвести на основну частину для вивчення основних вправ.
Свої особливості має структура уроків різних видів і типів. Часові показники кожної частини змінюються при проведенні вступних уроків, уроків вивчення нового матеріалу, уроків повторення та закріплення вивченого, змішаних уроків, контрольних уроків тощо. Безумовно, відрізняється структура уроків гімнастики і лижної підготовки, спортивних ігор і плавання тощо. Але виявлення закономірностей цих змін потребує окремого дослідження.
Кожна частина уроку складається з різних елементів, які характеризують певну діяльність учителя та учнів у різні моменти процесу навчання на уроці. До таких елементів ми відносимо: організаційний момент (шикування, визначення стану здоров’я учнів тощо), актуалізацію попередніх знань, повідомлення конкретних завдань, пояснення навчального матеріа-
э
2012
Ш
Таблиця 1
Частини Елементи Компоненти
Підготовча Мобілізація уваги Конкретні завдання
Підготовка організму Навчальний матеріал
Основна Вивчення нового Методи навчання
Повторення Способи управління
Облік і оцінка Способи розташування
Підготовка та прибирання снарядів Порядок роботи
Заключна Зниження навантаження Дозування навантаження
Підсумки і завдання додому Інші компоненти
Таблиця 2
Співвідношення часу на кожну частину уроку фізичної культури та їх залежності від віку учнів (класу)
Клас п Тривалість частин уроку (хв., сек., х + 6)
підготовча основна заключна
1 47 13,20+2,40 19,55+6,14 11,45+2,21
2 52 13,41+1,55 20,06+5,05 11,13+1,14
3 57 11,10+2,16 22,45+4,51 10,55+2,07
4 58 11,33+2,31 22,47+6,15 8,40+3,15
5 46 10,00+3,53 28,55+8,10 6,05+2,11
6 49 9,40+3,18 29,40+9,13 5,40+2,21
7 53 9,33+2,44 31,16+9,01 4,11+1,55
8 57 8,25+4,01 31,58+9,17 4,37+3,16
9 47 7,33+3,10 33,06+8,15 4,21+3,00
10 46 8,18+3,46 32,27+8,05 4,15+3,31
Хв.
45
4- . , підготовча частина щ основна частина
а заключна частина
Класи
Рис. 2. Графік співвідношення часу на кожну частину уроку
І ПЕДАГОГІКА I
ПСИХОЛОГІЯ
та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту
лу, виконання конкретного завдання, корекція діяльності учнів, повторення навчальних вправ, оцінювання навчальних досягнень, підведення підсумків уроку, пояснення домашнього завдання.
Під «компонентом» уроку розуміється певна структурна одиниця навчально-виховного процесу. Компонент уроку - це те, з чого складається той чи інший дидактичний етап уроку, тобто кожен етап складається з певних компонентів. І в якості основних компонентів уроку виділяються: конкретні завдання, зміст навчального матеріалу, методи навчання, організаційні форми діяльності учнів, оцінювання навчальних досягнень учнів та ін.
Орієнтуючись на загальнодидактичні підходи, ми можемо визначити, що структура уроку фізичної культури являє собою дидактично, психологічно й фізіологічно обумовлений функціональний взаємозв’язок основних компонентів та елементів, їх цілеспрямовану упорядкованість і взаємодію. Мається на увазі наявність макроструктури уроку (підготовча, основна і заключна частини) і мікроструктури кожної частини, яка має свій елементний склад і конкретні функції кожного елемента й компонента. Особливістю уроків фізичної культури є те, що основна частина в свою чергу також поділяється на два-три етапи в залежності від кількості дидактичних завдань. Так в сьомому класі на уроці легкої атлетики, який має змішаний тип, в основній частині в якості дидактичних завдань можуть бути: повторення техніки вибігання з низького старту; вивчення техніки метання малого м’ячика після розбігу в 4 кроки; формування витривалості під час
бігу на 800 м у рівномірному темпі. Для вирішення зазначених дидактичних завдань застосовується відповідний зміст навчального матеріалу, методи, організаційні форми і засоби навчання, різноманітні засоби оцінювання навчальних досягнень учнів.
Кожен дидактичний етап має логічно передувати наступному і витікати з попереднього. Вирішуючи свої специфічні завдання, кожен етап повинен служити ефективному вирішенню цілей і завдань усього уроку. Структура уроку повинна не тільки відбивати зовнішні прояви організації сумісної діяльності вчителя та учнів, але і відображати головним чином сутність внутрішніх процесів навчальної діяльності учнів.
Висновки.
Дослідження зазначеної проблеми доводить, що питанням визначення структури уроків фізичної культури в загальноосвітніх навчальних закладах приділено недостатньо уваги з боку фахівців в галузі теорії і методики фізичного виховання. Результати проведеного аналізу зазначеної проблеми свідчать, що на структуру уроку оказують вплив види і типи уроків, вік учнів й ступінь навчання (початкова, основна і старша школа). До основних структурних складових уроку необхідно віднести: дидактичні етапи, компоненти та елементи навчального процесу.
Перспективи подальших досліджень передбачають науково-теоретичне обґрунтування таких основних понять, як: види і типи уроків фізичної культури, структура навчання, структура уроку, етапи, компоненти та елементи уроку фізичної культури.
Література.
1. Бабанский Ю.К. Избранные педагогические труды. - М.: Просвещение, 1989. - 560 с.
2. Бондар В.І. Дидактика. - К.: „Либідь”, 2005. - 262 с.
3. Васьков Ю.В. Теорія і методологія дидактичних основ фізичного виховання в загальноосвітніх навчальних закладах. - Х.: Вид-во „Ранок”, 2011.- 392 с.
4. Ефремов Н.Н. Классификация и структура занятий физическими упражнениями. - М.: Физкультура и спорт, 1959. - 234 с.
5. Кузьмина К.А. Формы организации занятий по физическому воспитанию. - М.: Физкультура и спорт, 1960. - 274 с.
6. Москаленко Н.В. Фізичне виховання молодших школярів. -Дніпропетровськ: Інновація, 2007. - 252 с.
7. Москаленко П.Г. Навчання як педагогічна система. - Тернопіль: ТДПІ, 1995. - 144 с.
8. Подласый И.П. Педагогика. - М.: Просвещение, 1996. - 432 с.
9. Словарь иностранных слов. - М.: Русский язык, 1980. - 624 с.
10. Советский энциклопедический словарь /Гл. ред. А.М.Прохоров. - 4-е изд. - М.: Сов. энциклопедия, 1990. - 1632 с.
11. Теория и методика физического воспитания / Под ред Б.А.Ашмарина. - М.: Просвещение, 1979. - 360 с.
12. Хан А.Н. Педагогические основы построения школьного урока физической культуры. - Изд-во Саратовского ун-та, 1975. - 147 с.
13. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. Частина 2. - Тернопіль: Навчальна книга. - Богдан, 2002. - 272 с.
Информация об авторе: Васьков Юрий Вадимович
[email protected] Харьковская государственная академия физической культуры ул. Клочковская 99, г. Харьков, 61022, Украина.
Поступила в редакцию 15.02.2012г.
References:
1. Babanskij Iu.K. Izbrannyepedagogicheskie trudy [Selected pedagogical works], Moscow, Education, 1989, 560 p.
2. Bondar V.I. Didaktika [Didactics], Kiev, Lybid’, 2005, 262 p.
3. Vas’kov Iu.V. Teoriia i metodologiia didaktichnikh osnov fizichnogo vikhovannia v zagal’noosvitnikh navchal’nikh zakladakh [Theory and methodology of didactic basis of physical education in comprehensive secondary schools], Kharkov, Ranok Publ., 2011, 392 p.
4. Efremov N.N. Klassifikaciia i struktura zaniatij fizicheskimi uprazh-neniiami [Classification and structure of physical culture exercises], Moscow, Physical culture and sport, 1959, 234 p.
5. Kuz’mina K.A. Formy organizacii zaniatij po fizicheskomu vospi-taniiu [Forms of organization of exercises in physical education], Moscow, Physical culture and sport, 1960, 274 p.
6. Moskalenko N.V. Fizichne vikhovannia molodshikh shkoliariv [Physical education of junior pupils], Dnepropetrovsk, Innovations, 2007, 252 p.
7. Moskalenko P.G. Navchannia iak pedagogichna sistema [Education as pedagogical system], Ternopol, TSPI Publ., 1995, 144 p.
8. Podlasyj I.P. Pedagogika [Pedagogic], Moscow, Education, 1996, 432 p.
9. Slovar’ inostrannykh slov [Dictionary of foreign words], Moscow, Russian language, 1980, 624 p.
10. Prokhorov A.M. Sovetskij enciklopedicheskij slovar' [Soviet encyclopaedia], Moscow, Soviet encyclopaedia, 1990, 1632 p.
11. Ashmarina B.A. Teoriia i metodika fizicheskogo vospitaniia [Theory and methodic of physical education], Moscow, Education, 1979, 360 p.
12. Khan A.N. Pedagogicheskie osnovy postroeniia shkol’nogo uroka fizicheskoj kul’tury [Pedagogical bases of construction of school lesson of physical culture], Saratov, SU Publ., 1975, 147 p.
13. Shiian B.M. Teoriia i metodika fizichnogo vikhovannia shkoliariv [Theory and methodic of physical education of pupils],Ternopol, 2002, vol.2, 272 p.
Information about the author:
Vaskov Y.V. [email protected] Kharkov State Academy of Physical Culture Klochkovskaya str. 99, Kharkov, 61022, Ukraine.
Came to edition 15.02.2012.
