CC BY
13
УДК338.24:330.342+334.722.8.(477) Доц. О.М. Свнцов-Дрогобицький
державный педагогiчний умверситет iM. 1вана Франка
СТРУКТУРА ОСВГГНЬОГО КОМПЛЕКСУ СУСШЛЬСТВА: СВ1ТОВ1 ТЕНДЕНЦIÏ ТА УКРАШСЬК1 РЕАЛIÏ
Проаналiзовано ochobhï засади та тенденцп цивiлiзацiйного досвiду формуван-ня структури осв^нього комплексу суспiльства у контекст ïx реалiзацiï у вггчизня-нiй практицi. Закцентовано увагу на особливостях соцiально-економiчноï основи власностi на основш фактори виробництва освiтнix послуг.
Assist. prof. О.М. Svinzov - Ivan Franko Drohobytskyi
state pedagogical university
The structure of the educational complex society: the world tendencies and
the Ukrainian realities
It is analyses the general principles and tendencies of the civilization experience forming the structure educational complex society at the context of it realization in the national practice. It is accents attention into the generosities of the social-economical basic privacy at the general factors production of the educational services.
Вступ. Система освгги - загальнонацюнальний шститут, що е найваж-лившим чинником економ1чного розвитку Украши i ïï господарського росту. Як факт економiчного росту освгга, в кшьюсному i яюсному вщношенш, повинна вщповщати вщомим мшмальним вимогам у масштабах усього сус-тльства. Такий вщомий мшмум може бути гарантований тiльки центрашзо-ваним фiнансуванням. Отже, витрати на освггу потрiбно формувати на нащ-ональному рiвнi. Фактично ж, формування ресурЫв по двох (уряд, мiсцевi ор-гани) щаблях не забезпечуе единого мшмального стандарту освiти i не дае стабшьних джерел його фшансування. Теоретичнi проблеми меxанiзму фун-кцiонування закладiв вищоï освiти постшно перебували в центрi уваги еконо-мiчноï науки. 1стотний внесок у з'ясування проблем фiнансування освiти в перехщний перiод зробили: В. Врублевський, Г. Дмитренко, К. Корсак, М. Карлш, I. Каленюк, В. Луговий, I. Молчанов, В. Паламарчук, А. Чухно та ш. Науковий аналiз функцiонування галузi освiти здiйснено у працях В. Ла-гутiна, Й. Бескида, А.Г. Загороднього, А.С. Мороза, В.Я. Гуменюк, Г.1. Кш-драцько1', С.Я. Зубiлевич, В.С. Савчука, I.M. Ваховича та iн. [1-11].
Багато щкавих iдей з реформуванням мехашзму фiнансування вишо освiти розроблено в працях багатьох захщних науковцiв: МакМагона, Сачаро-пулоса, Фуллера та ш. Значний науковий iнтерес для осмислення проблем фь нансування освiти в перехщний перiод мають класичнi моделi фiнансування, розробленi Т. Шульцом, Г. Беккером, Дж.С. Мшлем, М. Блаугом, М. Глшнес-тером, С. Меррггом, Г. Вiльсоном та iншими вщомими економiстами Заходу.
Постановка завдання. Попри наявшсть значного масиву праць iз за-гальних проблем меxанiзму функцюнування закладiв вишо освiти та його фь нансування, проблема структури освггнього комплексу суспiльства в умовах динамiчниx змiн у сферi освiти Украши вимагае повсякчас глибокого науко-вого обгрунтування. Недостатне ïï дослiдження в умовах усталення ринкових вiдносин, наявшсть багатьох дискусшних питань зумовили вибiр теми, виз-начили мету та завдання пропонованоï статтi.
Результати. У Закош Украши "Про освiтум (Роздш II, стаття 28) система осв^и складаеться iз навчальних закладiв, наукових, науково-методич-них i методичних установ, науково-виробничих шдприемств, державних i мiсцевих органiв управлiння освiтою та самоврядування в галузi освiти. Структура освгга охоплюе: дошкiльну освiту, загальну середню освiту, поза-шкiльну освггу, професiйно-технiчну освiту, вищу освiту, шслядипломну ос-вiту, аспiрантуру, докторантуру, самоосвпу [12].
Структура свгтово! вищо! освгги е вкрай рiзноманiтною, однак, класи-фiкуючи, можна окреслити двi провщш тенденцп:
Унiтарна або едина система, коли вищу освпу забезпечують ушверси-тет чи вiдповiднi до них заклади. Такi заклади пропонують як загальш акаде-мiчнi ступенi, так i професiйно орiентованi програми рiзно! гривалостi i рiв-ня. В уштарнш системi вищо! освiти до 11 складу входять тiльки ушверситети (частка iнших вищих навчальних закладiв становить незначний вiдсоток). Такою е освгта в 1тали, 1спани, Австри, Фшлянди, Швецп. Деякi експерти видь ляють в окрему групу краши з так званими "штегрованими" унiверситетами, до складу яких увшшли спецiалiзованi середнi i вищi навчальш заклади (Швецiя та Iспанiя) та краши, що належали до сощалютичного табору.
Бiнарна або подвiйна, система з традицшним унiверситетським сектором, що так чи шакше опираеться на концепщю Гумбольдт-унiверситету та на окремий не ушверситетський сектор вищо! освiти, що мае чiтко окреслену структуру. Така система освгга притаманна бшьшост розвинених краш свiту, де поряд з ушверситетським сектором юнують численнi спецiалiзованi заклади, приймають чималу частину молодi. З европейських краш бiнарну систему вищо! освгга мають Бельгiя, Великобританiя, Грецiя, Дашя, Iрландiя, Нщер-ланди, Норвегiя, Франщя, Швейцарiя та багато iнших.
Тенденцп до всебiчно! (едино!) утвер^тет^^' системи освгга разом iз розвитком сильного сектора вищо! освiти не ушверситетського рiвня спри-яли ширшому тлумаченню поняття "унiверситет", що вiдрiзняеться вщ визна-чення, яке традицiйно використовуеться щодо континентального европейсь-кого ушверситету, - установа з iнтенсивною сшвпрацею, узгодженiстю мiж викладанням, навчанням та устхами у ньому, де значна увага придшяеться iндивiдуальному навчанню.
Системи осв^и розвинутих краш характеризуються процесами як дивер-сифшаци, так i уподiбнення (останне зумовлено тенденцiями мондiалiзму: евро-штеграци, глобалiзацil тощо), що зумовлюе потребу бiльш детального аналiзу нацiональних освiтнiх систем провiдних краш Свропи та Швшчно! Америки.
Система освгга Великобритани мае чи не найкращу славу у свiтi. У Великобритани дiе 30 000 державних шкш i 2 300 приватних (1 500 з яких -штернати). Бшьшють державних шкiл (вщ 60 до 90 %) - змшаш. Фшансу-вання шкшьно! освгга у Великобритани здшснюеться iз держбюджету, шко-ли одержують гранти вщ м^^во! чи федерально! влади i самостiйно ними розпоряджаються. Iнодi початковi школи об'еднуються у так зваш кластери для отримання статусу грантоуправителя. Розмiри фiнансування залежать вiд кшькост учнiв. У Шотландi! бiльшiсть шкш фшансуеться iз суспiльних фон-
дiв, а в управлiннi державними школами значну роль вщграють шкiльнi ради, в як входять батьки учшв дано! школи. У приватних школах навчаеться 7 % ycix дiтей шкiльного вiку Великобритани. Здiбнi дiти можуть отримувати стипендiю вгд школи або вiд держави. Дiе особлива урядова програма для за-охочення юних талантiв, а розмiр допомоги залежить вiд середньорiчних до-ходiв Ым'!. У Пiвнiчнiй 1рланди дiе 21 приватна школа, однак система сти-пендiй для талановитих школярiв вiдсутня.
Майже столiття система вищо! осв^и Великобританi! мала бшарну структуру. Проте з наданням у 1992 р. техшчним iнститутам статусу ушвер-ситетiв цi двi ланки вищо! освгги об'едналися, тому для Британських ушвер-ситетiв характерний високий рiвень автономi!. Загальне керiвництво вищою освiтою здiйснюе Мiнiстерство освiти i науки, яке реалiзуе цю полгтику через ради унiверситетських фондiв Англи, Шотландi! та Уельсу. У Великобритани нараховуеться 89 унiверситетiв i 70 шститу^в, з яких 39 вважаються новими пiсля Акту 1992 р. Найстарiшi унiверситети - Оксфордський (вщкритий у XII ст.) та Кембриджський (XIII ст.). В 1рланди перший ушверситет було вщкри-то в Дублш у XIV ст. Коли в останш десятилiгтя нашого часу ютотно зрiс попит серед населення на економiчнi та бiзнес-спецiальностi, в iрландськiй системi пiсля шкiльно! освгга - Tertiary - з'явилися десятки професшних дип-ломних програм, тривалгстю вгд кглькох мгсяцгв до декглькох рокгв.
Освгтня система США подгляеться на два сектори: державш i приватнг заклади освгга. У сферг середньо! освгга державш школи досить громгздю, вгд 1 000 учшв i бшьше, де навчаються мешканщ довколишнгх районгв, а з найбшьш вгддалених мюць дтей привозить спещальний шкшьний автобус. У серединi 70-х рр. XX ст. у США нараховувалося 18 000 початкових i середнiх приватних шкш, а на початок XXI ст. !х кшьюсть становить коло 30 000 закладiв. Загалом, у недержавному секторi навчаеться кожен десятий школяр Америки.
Вже на початок XX ст. розвиток установ американсько! вищо! школи призвгв до створення великих ушверсите^в, як стали основними осередками фундаментально! науки у США. Зараз в кра!ш дiе бшьш шж 3 500 вищих навчальних закладiв, куди входять, передусiм, унiверситети i коледжi. Амери-канськi вузи подшяють на державнi i приватнi. Першг утримують себе самi, а друп одержують шдтримку штату. За формою фшансування бшьшу за чисель-шстю групу становлять приватнi заклади, де джерелами надходжень е: оплата студеипв за навчання, самофiнансування вищих навчальних закладiв, приватнi пожертвування, спонсорство i тшьки незначна частка йде гз бюджету. Держав-m вузи фгнансуються переважно гз федерального та мгсцевого бюджетгв. Нам-самперед, штати надають сво!м унгверситетам посилену допомогу. Держава також фгнансуе значну частку наукових програм в унгверситетах, утримуючи дво- i чотириргчнг коледжг з майже 80 % всього контингенту студентгв. Структура закладгв вищо! освгга США мае такий вигляд:
• заклади тслясередньо! освгти р1зного виду i натвпрофесшт школи з програма-ми тривалютю вгд 1-го до 3-х рокгв i присудженням посвщчень низьких р1втв;
• мюцев1 i молодш1 коледж1 з двор1чними програмами, виконання яких дае змогу поступити на третш курс "бакалаврських" коледжгв;
• коледж вiльних мистецтв, де викладають майже винятково загальт дисцип-лiни i присуджують диплом бакалавра з домГнуючим aKageMiHHnM та мш-мальним профешйним наповненням;
• зaгaльноосвiтнi коледжi з присвоенням диплома як бакалавра, так i мaгiстрa (прог-рами охоплюють розвивaючi дофaховi та поглиблююч! професшт частини);
• незaлежнi професiйнi школи з бакалаврським (iнодi й мапстерським) рiвнем дипломiв у сферах технологи, мистецтв тощо;
• уи1верситети з правом подготовки докторiв та ушма циклами навчання, якг фор-мують нaйбiльш престижиу групу вищих навчальних закладов. Сюди входять коледжТ бакалаврського рiвия, школи для навчання до рiвня мaгiстрa i вище.
Вища осв1та в США платна, плата за навчання висока, що зумовлюе студенлв поеднувати навчання з роботою. Варт1сть одного навчального року не е сталою i залежить вщ штату, р1вня i престижност вищого навчального закладу, його приналежност до державного чи приватного сектора. Законом США про осв1ту (1938 р.) передбачено фшансову допомогу бщним студентам; кр1м того, д1е система шдтримки кращих студенлв (стипенди, р1знома-ттт гранти тощо). Загалом в Америщ юнуе бшьш шж 827 програм i фонд1в, зпдних з р1зних м1ркувань матер1ально допомагати студентам.
У свгтовому рейтингу систем вищо! осв1ти Канада посщае сьоме мюце шсля США, причому плата за навчання у 2-3 рази нижча. У Канад1 бшьш шж 30 % населення - це люди з вищою освгтою. У Канад1 юнуе детально опрацьо-вана 1мм1грацшна пол1тика, що враховуе реальш потреби ринку робочо! сили, тому талановит шоземщ, випускники канадських ушверситет1в поповнюють р1вень зайнятость Канада витрачае на систему нацюнально! освгти бшьше, шж будь-яка шша кра1на, що входить до Оргашзаци економ1чного сшвроб1тництва i розвитку, - 7,1 % ВНП. Яюсть осв1ти у провщних ушверситетах i коледжах кра1ни висока, а канадський диплом мае престиж в цшому свт. При цьому, освгга у Канад1 абсолютно децентрал1зована i шдлягае, зпдно з конститущею, сфер1 винятково! юрисдикци провшцш. Загально канадських стандарт1в освгга не юнуе, немае федерального мшютерства освгга. Кожна провшщя самостшно визначае пол1тику у цш сфер1 i бюджет на осв1тш потреби.
Середня освгга Канади всезагальна i безкоштовна, 95 % ус1х д1тей вщвь дуе безкоштовш загальноосв1тш школи, що субсиддаються платниками подат-юв. 1снують дв1 шкшьт системи безплатно! осв1ти - громадськ та католицью школи. Бшя 6-8 % д1тей навчаються у приватних платних школах, де вартють навчання сягае вщ 400 до 2000 $ на мюяць. Ц школи надзвичайно престижш i часто недоступш навпъ заможним Ым'ям. У Канад1 нараховуеться близько 150 коледж1в, що пропонують тдготовку з р1зних предмет1в. Вартють навчання пор1вняно невисока - 1000-3000 канадських долар1в за семестр.
Вишу освггу у Канад1 дають ушверситети та шш1 навчальш заклади, пе-реважно техтчт та гумаштарш коледжi. 1х субсиддають провшцшш та феде-ральш державш органи. Навчання в ушверситетах платне, незважаючи на статус закладу - державний чи приватний. Плата за навчання висока - студенти сплачують за кожен курс (один предмет, один семестр) окремо, в середньому -150 $ за "unit". Bti курси р1зш, але переважно один курс коштуе швтора "unit". Щоб зaкiнчити ушверситет за чотири роки, необхщно кожен семестр набирати
по 9 "unit"-iB. Аспiранти, скшьки б куршв вони не брали, сплачують або 500 $ (якщо куршв менше визначено1' меж1) або 1000 $ за семестр. Навчання в мапс-TpaTypi тривае п'ять семес^в, у докторантурi - протягом семи семес^в, при цьому, якщо не захистився у вказаний термш, сплачуеш 400 $ на семестр термь ном до 5 роюв (мапстр) або 7 роюв (доктор). Плата за навчання в асшрантур^ як бачимо, нижча, ^м того, асшранти переважно працюють в yнiвеpситетaх, а ïx нayковi кеpiвники виплачують 1'м стипенди за допомогу у наукових досль дженнях, посилають на конференций курси тощо. Для кaнaдцiв вартють навчання становить вiд 2,5 до 4 тис. канадських долapiв за семестр. Це пов'язано з тим, що ушверситети на 2/3 фшансуються за рахунок федерального бюджету, бюджетов пpовiнцiй та суспшьних фондiв. Однак, у сеpединi 90-х рр. ХХ ст. внас-лщок боротьби уряду iз дефiцитом держбюджету, скоротились aсигнaцiï i знач-но зросла плата за навчання. У Монреал^ Торонто, Вaнкyвеpi та вартють
освiтнix послуг становить 9-11 000 канадських долapiв. На сьогодш у Кaнaдi на-раховуеться близько 100 ушверситета i майже вс вони - деpжaвнi. Перший ка-надський франкофонний вуз, Universite Laval, було засновано ще у 1663 р., перший англомовний вуз було засновано у Фредериксош у 1785 р. Ус ушверситети входять до однiеï iз найстарших недержавних оpгaнiзaцiй кpaïни - Асощацп yнiвеpситетiв i коледжiв Канади (AUCC), що виступае з'еднувальною ланкою мiж yнiвеpситетaми i урядом, розвивае мiжнapоднi зв'язки i pеaлiзyе спiльнi ос-вiтнi проекти. Професорсько-викладацький склад у бшьшосп yнiвеpситетiв мае надзвичайно високу фахову пiдготовкy. У престижних ушверситетах кшьюсть доктоpiв наук перевищуе 90 % загального складу виклaдaчiв, а в ушверситетах York, Toronto, Guelph, McMaster, Waterloo - 95 %o. В ушверситетах юнують чо-тири градаци виклaдaчiв: лектор, помiчник професора, асоцшоваиий професор, повний професор. Для пpофесоpiв практикуеться система пожиттевого найму. Канадськ yнiвеpситети володiють сучасною мaтеpiaльно-теxнiчною базою i ла-бораторним устаткуванням, мають гарно yкомплектовaнi бiблiотеки, користу-вання якими для стyдентiв - безкоштовне. Надаються й iншi послуги: спортивш бyдiвлi, центри вiдпочинкy, автомобшьш стоянки, комп,ютеpнi лaбоpaтоpiï тощо. Статистика зaсвiдчyе, що канадська ушверситетська наука з року в рж ство-рюе щоpiчно 150-200 тис. робочих мюць.
Сучасна система тмецько1' освiти мае так piвнi: початкова школа (4 роки) - середня школа (8^чне реальне училище або 9^чна гiмнaзiя) - вища школа (ушверситети, педагопчний вищий навчальний заклад, вища школа мистецтв або вищий техшчний навчальний заклад). Пюля об'еднання у 1992-93 навчально-му pоцi в Нiмеччинi стало 318 закладав вищо!" освiти piзного piвня: 91 звичайний та один загальноосвгтнш yнiвеpситети, 11 педaгогiчниx, 19 теолопчних, 43 мис-тецьких i 153 техшчних та спецiaлiзовaниx ВНЗ. До недержавного сектора належать 6 ушверситепв, 17 теолопчних зaклaдiв, 2 мистецьких коледж1, 35 вищих фахових шкш. ус! заклади вишо осв!ти подшяють на так групи:
• ушверситети (класичт, техтчт, загальноосвгтт та спещал1зоват заклади утверситетського р1вня - вишд педагопчт, теолопчт та медичт школи);
• вишд фахов1 школи з1 спещал1зованою фаховою тдготовкою, готують спещ-ал1ст1в з шженери, б1знесу, менеджменту;
• вишд школи (коледж1) мистецтв i музики.
Унiверситети - основа системи вищо! освiти Нгмеччини. Вони мають класичну структуру i завдання: вгдповгдають за науковг дослгдження, навчання, пiдготовкy кaдрiв вищо! квaлiфiкaцiï, готують докторiв наук. Найкрупнг-шi зaхiднонiмецькi yнiверситети i технгчш yнiверситети знаходяться у Мюн-хенг, Кельнi, Монстерi, Гейдельберзi, Гaмбyрзi. 1з схiднонiмецьких унгверси-тетiв можна вгдзначити технiчний yнiверситет Фрайберха, Унiверситет Грайфвольда i Ушверситет ïm. Гумбольдта в Берлгнг, Технiчний yнiверситет в Дрезденг. Пiсля об'еднання Нiмеччини уряд щорiчно видгляе знaчнi кошти на пгдтримку yнiверситетiв, передyсiм, Схiдноï Нiмеччини, а тому у тепергшнш час мaтерiaльно-технiчне забезпечення багатьох iз них навпъ краще, нiж у Зaхiдних. Педагоггчш вищi школи готують yчителiв для нижчих рiвнiв освiти та спецгалгзованих шкiл. Вищi фaховi школи вгдгграють важливу роль, готу-ючи спещалгстгв з iнженерiï, бiзнесy, менеджменту тощо. Музичнг i мистець-кi вищг школи готують фaхiвцiв з усгх видiв мистецтв i музики, включаючи мyзикологiю, iсторiю мистецтв тощо.
Сьогоднг для вишоï освiти Нiмеччини характерна взаемодгя федерального уряду та yрядiв земель: регулярно вгдбуваеться конференцгя мiнiстрiв освiти земель, е також Спглка ректорiв ВНЗ. Вишi навчальш заклади фгнансу-ються землями на 94 %, центром - на 6 %. Близько 7,8 % фгнансування унг-верситетсь^' науки здгйснюе приватний сектор економiки. Загалом, вища освгта у Нiмеччинi на 90 % державна, через що кшькгсть студентгв у вищих навчальних закладах щорiчно збiльшyеться на 40 %.
Окргм уже названих yнiверситетiв та технгчних yнiверситетiв, у Нгмеч-чинг iснyють ще так типи вищих навчальних зaклaдiв як гезамт-хохлуше та фах-хохлуше. У вищий навчальний заклад типу фах-хохлуше поступають сту-денти, як хочуть отримати не стгльки теоретичнi, скiльки прaктичнi навики iз вибрaноï спецiaльностi. П'ять нaйбiльших фах-хохлуше знаходяться у Кельнг, Мюнхенi, Гамбурзг, Ахенi, землi Райнланд-Пфальц. Фах-хохлуше готують сту-дентiв безпосередньо для практично!" господарсько!" дiяльностi (iнженернi науки, економгка, aгрономiя тощо). Навчаючись у фах-хохлуше, студенти пра-цюють над проектами, виргшують конкретнi ситуаци реального життя, у дип-ломних роботах aнaлiзyють завдання iз особисто1' виробничо1' практики. Гезамт-хохлуше - це об'еднанг вишi школи, що являють собою своерiдне поеднання yсiх типгв вyзiв. Нaйкрyпнiшi гезамт-хохлуше у Нгмеччинг два: один знаходиться у землi Гессен, а другий - у ПГвтчнш Рейн-Вестфали.
У системi вищо1' освiти Нiмеччини iснyе чотири категори виклaдaчiв: професор, асистент, науковий працгвник i викладач спецiaльних дисциплiн (гноземних мов, спорту тощо). Функци перших двох виконують доктори, але професор повинен мати чималий досвiд i обираеться за нацгональним конкурсом. Науковий пращвник мусить мати вищу освггу, виконувати нayковi дослгдження i проводити практичнг заняття зг студентами. Увесь викладаць-кий склад мае статус державних службовцгв. Викладачг унгверситетгв витра-чають на наукову роботу приблизно 1/3 робочого часу. У 1998 р. нгмецький уряд розпочав реформування освгтньо1' системи, щоб привести ïï у вгдповгд-нгсть до ргвня мгжнародних стандартгв. У межах цге1' реформи була утвердже-
на нова форма оплати пращ викладачгв. Якщо рангше професор мав посаду, був державним службовцем, з високою гарантованою зарплатою i з правом на ютотш сощальш пшьги, то шсля реформи рГвень зарплати викладача прямо став залежати вгд кшькостГ студенлв, що вщвщують його лекци, вщ основного та додаткового дослщницького навантаження, вщ ощнок, як отри-мують його студенти. Ще одна проблема у диференщацп зарплати - це ниж-чий на 11,5 % рГвень зарплати викладача схщношмецького вузу вгд його ко-леги Гз заходу. З метою нормалГзаци ситуаци уряд, починаючи Гз 2002 р., на-магаеться скорочувати рГзницю до 10 %.
Шмеччина шдписала основш конвенци Ради Свропи та ЮНЕСКО про визнання закордонних квалГфжацш.
Освгтня система Франци, зокрема, вища освГта, представлена 453, пе-реважно монодисциплшарними, вищими навчальними закладами, серед яких - 78 ушверситетГв. 25 % студенлв навчаеться у приватному секторГ, який налГчуе 5 ушверсшелв i бшьшють спещалГзованих закладГв вищо1' освь ти. Близько 2/3 студенлв краши навчаються у державних ушверситетах - великих закладах з десятками тисяч студенлв, що мають адмшютративну i на-укову ради, раду викладачГв i студенлв, якими керуе президент.
Вища освгга Франци подшена на два сектори: один - "вщкритий", а другий - "закритий". "Вщкритими" вважають переважно ушверситети, де вступ зводиться до простого запису на навчання та сплачування символГчно1' суми на витрати канцеляри. У "закритш" системГ домГнують не ушверситетсь-к заклади, зарахування у як проводиться за жорстким вибором при кшькох претендентах на одне мюце. Навчаючись в останньому клас лщею, учень мо-же звернутися до ради "закритого" закладу з проханням на основГ подання ви-ршити питання вступу до такого закладу Гз селективним зарахуванням:
• тдготовчих клашв, як штенсивно готують до вступу через жорсткий конкурс у популярн у Франци Вищ1 Школи;
• утверситетського технолопчного шституту, для отримання через два роки технолопчного диплома, що е насамперед професшною i випдною для уст-ху на ринку пращ квал1ф1кащею;
• секци вищих техншв, з виходом через два роки на посвГдчення "вищого техн1ка";
• спещал1зовано1 (вищо1) профшколи.
Вищд Школи готують державних службовщв i гарантують випускни-кам постшне мюце роботи, надаючи грунтовну освгту. Вищд Школи вважа-ються кращим досягненням нащонально1' системи освгга Франци, хоча абсолютна бшьшють абпурГентГв записуеться у вщкритГ ушверситети. Система освгти 1спани мае таку структуру:
• дитяча освпа, до шести рошв;
• початкова освгта (з 6-и до 12-ти рошв) обов'язкова;
• середня обов'язкова освпа, що под1ляеться на два цикли: перший цикл - 1214 рошв, другий - 14-16 рошв;
Шсля завершення середньо1' освгти молодь мае змогу продовжити навчання у системГ вищо1' освгти. В 1спани юнують спещальш центри, де е мож-ливють скласти юпити на стушнь. Це школи, 1нститути, Центри професшно1' тдготовки тощо.
Згiдно з юпанським законодавством тiльки унiверситети можуть нада-вати вищу освiту. До складу юпанських унiверситетiв входять чотири типи навчальних шдроздшв:
• утверситетсьи факультети - вишд иавчальт заклади, де вивчають не техтч-т теоретичиi дисциплiии;
• вищi техтчт училища, що мають техиiчиу орiентацiю;
• утверситетсьи школи, що мають визначену професiйиу орiеитацiю i здатт довести студента тiльки до першого ступеия вищо! освiти;
• утверситетсьи коледжi, як також здiйсиюють навчання тшьки за програма-ми першого рiвня.
Загалом, в 1спанп д1е 52 ушверситети, тшьки 7 з яких - недержавш. В ушверситетах навчаеться 98 % студеилв. Ушверситети вщр1зняються м1ж собою не тшьки за профшем дисциплш, що викладаються, але за кшьюстю сту-пешв, тобто, за р1внем одержувано! квал1ф1кацп. Найдавшший вуз - Ушвер-ситет Саламанки, заснований у 1218 р.
1спансью ушверситети подшяють на три категорп:
• держаиi (!х иайбiльше - 43);
• приватт (!х тшьки три);
• духовт, або таш, що перебувають тд опiкою церкви.
До сектора не ушверситетсько! вищо! освгга входять шститути, що вида-ють два види диплом1в, А { Б: А - екв1валентний до ушверситетських (за умови виконання програм, под1бних до ушверситетських); Б - нижчий вщ ушверси-тетських, що передбачае засвоення проспших програм мистецьких фах1в.
Р1зниця у вартост навчання ютотна: вщ 3000 до 10 000 $ США у приватному вищому навчальному заклад^ { 700-1000 $ США - у державному. Одержувати стипендда в 1спанп майже нереально, оскшьки чимало вуз1в не в змоз1 оплачувати навчання. Вартють навчання у державному ушверситет охоплюе: заняття, користування ушверситетською б1блютекою (тшьки незнач-на плата на придбання читацького квитка), комп'ютерами, лшгафонними кабь нетами, лаборатор1ями, шдручниками, монограф1ями та шшою навчально-ме-тодичною лгтературою. Вартють мапстратури - вщ 1000 до 7000 $ в рш.
Професорсько-викладацький склад вищих заклад1в освгга 1спанп подь ляють на чотири категорп: професори, виконувач1 обов'язюв професор1в, вик-ладачьзаступники, викладачьасистенти. Професор повинен мати докторсь-кий диплом, викладати { проводити науков1 дослщження. Наступш дв1 категорп теж повинш мати звания доктора, тшьки для викладач1в-асистеипв дос-татньо повного диплома ушверситету чи екв1валентного вищого закладу освгга, однак, для отримання права на роботу вони становлять ще професшний юпит. Уряд та Ушверситетська рада докладають чимало зусиль для стимулю-вання викладач1в до шдвищення свого академ1чного { професшного р1вня, це, зокрема, стажування за кордоном, курси шдвищення квал1ф1кацп тощо.
IV. Висновки Структура нацюнальних освгтшх систем провщних кра-!н свпу, розглянута вище, мае ту законом1ршсть, що з точки зору сощально-економ1чно! основи власност на основш фактори виробництва освптах пос-луг - вона е двосекторною, включаючи державний та приватний сектори освь ти. Домшащя та розм1р того чи шшого сектора залежить вщ типу економ1чно!
системи краши та сили шституту нацюнально1' юторично1' традицп: якщо у католицько-консервативнш 1спани переважае державна система освгга, то у традицшно ринково-лГберальних суспшьних формащях англосаксонського свгту приватний сектор якщо не переважае кшьюсно, то мае незаперечний престиж. Двосекторною за формою власност шститутГв освгга е освптай комплекс Украши.
Модершзащя держави, формування громадянського суспшьства вима-гають, щоб система освгга формувала свщомого громадянина, що ефективно бере участь у демократичних процесах, як заперечують силовГ методи вирь шення полггачних i сощальних конфлштГв всередиш краши. У цьому контекст прюритетними орГентирами для освгга особистостГ стають: здатшсть до самооргашзаци, умшня вщстоювати сво1' права, брати участь у дГяльност i створенш суспшьних об'еднань; толерантшсть, умшня вести дГалог, шукати i знаходити змютовш компромюи; правова культура, знання основних право-вих норм i умшня використовувати можливост правово1' системи держави. Щоб виконати щ вимоги, необхщно забезпечити вщкритють системи освгга рГзномаштним впливам з боку суспшьства, держави й економши при збере-женш ïï внyтрiшньоï цшсносл i шдтримку високих академГчних стандартГв.
Л1тература
1. Каленюк 1.С. Осв1та в економ1чному вим1р1: потенщал та мехашзм розвитку. - К.: ТОВ "Кадри", 2001. - 326 с.
2. Каленюк 1.С. Економша осв1ти. - К.: Знання Украши. - 2005. - 326 с.
3. Лагутш В.Д. Фшансов1 проблеми платного навчання студенпв у державних вищих закладах осв1ти// Реформа фшансово-кредитно! системи перехщно! економши: Зб. наук. праць. - Луцьк: РВВ Волин. ДУ ïm. Лес Украшки, 1997. - С. 355-360.
4. Лагутш В.Д. Адаптащя фшанСв вишоï школи до умов ринку// Фшанси Украши при переход! до ринку: теор1я i практика: Зб. наук. праць. - Луцьк, 1996. - С. 249-258.
5. Бескид Й. Фшансовий мехашзм вищо'1 школи в умовах ринку// Фшанси Украши. -2003, № 2. - С. 103-106.
6. Бескид Й.М. Питання створення нового мехашзму господарювання в систем! вищо'1 школи// Фшанси Украши. - 1997, № 1. - С. 27-31.
7. Загороднш А.Г., Мороз А.С. Кошторис надходження та використання кошт1в за на-дання ВЗО платних послуг у сфер! осв^ньо! д1яльност1// Реформа фшансово-кредитно! системи перехщно! економши: Зб. наук. праць. - Луцьк: РВВ Волин. ДУ ïm. Лес Украшки, 1998. -С. 364-366.
8. Гуменюк В.Я., Кшдрацька Г.1. Реформування фшанСв вищих заклад1в осв1ти// Реформа фшансово-кредитно! системи перехщно! економши: Зб. наук. праць. - Луцьк: РВВ Волин. ДУ ïm. Лес Украшки, 1997. - С. 406-410.
9. Зубшевич С.Я. Контроль госпрозрахунково! д1яльносп державних вищих навчальних заклад1в// Реформа фшансово-кредитно! системи перехщно! економши: Зб. наук. праць. -Луцьк: РВВ Волин. ДУ ïm. Лес Украшки, 1997. - С. 412-415.
10. Савчук В.С. Фшансов1 проблеми вищоï школи в Украш1// Реформа фшансово-кре-дитно! системи перехщно! економши: Зб. наук. праць. - Луцьк: РВВ Волин. ДУ ïm. Лес Украшки, 1997. - С. 388-392.
11. Вахович 1.М. Сощально-економ1чш аспекти фшансування вишоï школи Роль фшан-сово-кредитно! системи у стимулюванш економ1чного зростання в Украшк Зб. наук. праць. -Луцьк: РВВ Волин. ДУ ïm. Лес Украшки, 1999. - С. 501-505.
12. Освгга в Украшг Нормативна база. - К.: КНТ, АТ1КА, 2004. - 492 с.
