CC BY
28
References (in Latin): Translation / Transliteration / Transcription
1. All eyes on financial sector as Brexit begins//The Banker Editorial. - 2017. - March 27. Available at: http://www.thebanker.com/Comment-Profiles/Leaders/All-eyes-on-financial-sector-as-Brexit-begins/(language)/eng-GB.
12. 2.The City UK. 2017. UK-based financial and related professional services: Enabling growth across the UK. Available at: https://www.thecityuk.com/research/uk-based-financial-and-related-professional-services-enabling-growth-across-the-uk
13. Giles, Ch., Tetlow, G., 2017. Most economists still pessimistic about effects of Brexit//FinancialTimes.- January 07.- 2017.
14. Barker, A.,Giles, Ch., 2017. Hard or soft Brexit? The six scenarios for Britain//FinancialTimes.- June 23.- 2017.
15. Full Fact. 2017. Everything you might want to know about the UK's trade with the EU. Available at: https://fullfact.org/europe/uk-eu-trade
16. Roberts, D., 2017. New customs union with EU after Brexit is still an option //The Gurdian.- July 02.- 2017. Available at: https://www.theguardian.com/politics/2017/jul/02/new-customs-union-with-eu-after-brexit-is-still-an-option-analysts-say
17. Dhingra, S., Sampson, T., 2016. Life after Brexit: What are the UK's options outside the European Union? Available at: cep.lse.ac.uk/pubs/ download/brexit01.pdf
18. House of Commons. 2013. 'Leaving the EU', Research Paper 13/42, 1 July 2013. Available at: http://researchbriefings.files.parliament.uk/documents/RP13-42/RP13-42.pdf
19. European Commission. 2017. CETA chapter by chapter. Chapter 13 - Financial services. Available at: http://ec.europa.eu/trade/policy/in-focus/ceta/ceta-chapter-by-chapter
20. London Market Group. 2017. A Brexit roadmap for the UK specialty commercial insurance sector. Available at: https://www.londonmarketgroup.co.uk/lmgbrexitroadmap
21. Her Majesty Government Policy Paper. 2017. The United Kingdom's exit from and new partnership with the European Union. - p.42. Available at: https://www.gov.uk/government/publications/the-united-kingdoms-exit-from-and-new-partnership-with-the-european-union-white-paper
22. Lloyd's of London. 2017. Lloyd's plans in Europe. [Електронний ресурс]. Available at: https://www.lloyds.com/news-and-insight/lloyds-plans-in-europe
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2017; 5(194): 34-39
УДК 352:330.342
JEL classification: H89; R58
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2017/194-5/5
М. Ситницький, канд. екон. наук, доц.
КиТвський нацюнальний ушверситет iMeHi Тараса Шевченка, КиТв, УкраТна
СТРАТЕГ1ЧН1 1МПЕРАТИВИ РОЗВИТКУ НАУКОВО1 Б1БЛ1ОТЕКИ ДОСЛ1ДНИЦЬКОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
У статт/' наведено стратегiчнi iMnepamueu, що впливають на розвиток наукових бiблiотек та систематизовано критерп, яким мае вiдповiдатu наукова бiблiотека досл/'дницького унверситету для забезпечення ефективного роз-витку у вiдповiдностi до сучасних тенденцй науки i технки.
Ключовi слова: стратегiчнi iмператuвu, розвиток, наукова бiблiотека, дослiднuцькuй унiверсuтет, критерп розвитку.
Постановка проблеми. Сучасн тенденцй розвитку технолопчних досягнень в шновацмному середовищi спонукають до продукування нових знань, що мають служити на користь розвитку сусптьства та пщвищення добробуту i задоволеност вщ життя людей у всьому свт. За даними мiжнародноí мiждержавноí оргашзаци економiчно розвинених кра'''н, що визнають принципи репрезентативно!' демократп та втьно''' ринково''' еконо-мки (OECD) прослщковуеться стала тенден^я того, що бтьшють фундаментальних дослщжень виконуеться в ушверситетах та урядових дослщницьких оргашза^ях. Загальн витрати на вищу осв^у з дослщжень та розро-бок (HERD) складають 0,4% ВВП у репоы OECD. Дашя та Шве^я мають найвищу штенсивнють дослiджень у секторi вищо' освiти. lнтенсивнiсть HERD у Дани, Есто-ни, Чехи, Словацьш Республiцi та Португалií протягом останнього десятил^тя зросла майже вдвiчi, а також збтьшилася у бiльшостi Ыших кра'н [1, с.98]. Це наглядно демонструе те, що людство Ытенсифкуе процеси отримання i трансляцп нових знань. На змiну традицй ним, приходять новi технологи, що iмперативно впливають на необхщнють забезпечення широкого доступу до св^ово' бази науково' iнформацií, що продукуються вченими та дослiдниками. Це пщкреслюе важливiсть розвитку наукових бiблiотек, як виступають ключовим структурним елементом дослщницьких ушверсите^в i фактично сприяють створенню нових шформацмних потокiв, 'х кодифкаци, класифiкацií, трансляцп' та пщ-вищенню науково-техшчного прогресу.
Аналiз ocTaHHix дослщжень та публкацш. Проблемами розвитку наукових бiблiотек займалась значна ктькють вiтчизняних та iноземних вчених у рiзнi часи iсторичного розвитку сусптьства. Варто зазначити, що до появ бiблiотек у Кш'всьш Русi призвели запити сус-
птьства у задоволенн систематичних Ыформацмних потреб. Таким першим центром, що задовольняв дан потреби стала бiблiотека у Киево-Печерському монас-тирi у 1037 роцi при кафедрi святоТ Софií [2, с. 15]. Зро-зумiло, що у т часи бiблiотеки в основному створюва-лись, щоб фiксувати i транслювати знання церковного спрямування. Дана бiблiотека була першою книгс^р-нею i виконувала значну кiлькiсть Ыших функцiй, таких, як: книгосховище, музей, архiв, видавництво, центр Ыте-лектуального спiлкування i духовного розвитку. Геологом даноТ установи був Ярослав Мудрий, що в^грав ключову роль у ТТ створеннi i розвитку. Любов Ярослава Мудрого до читання книг проявилась у консолщаци 430 книг (950 томiв), що написали 46 авторiв. Бiблiотека Софií була першою у Кш'всьш Русi, але не единою. Поруч з нею функцюнували тага церковн i монастирсьга бiблiоте-ки Киева, як: печерська, iринiнська та георгiевська. Другу за величиною бiблiотекою у Киíвськiй Рус було створено також у Софмському соборi у Новгородi [3, с. 53].
Фактично у т часи головним науково-просвп"-ницьким центром традицмно був Софiйський собор. Пiзнiше у 1071 роц виникають монастирськ бiблiотеки де було поеднання книгописання, книгосховища i про-свiтництва. Широко розвиваються технологи перекг^в лiтератури та рукописна техшка, але кiлькiсть текстов i Тх тематичнi напрями все ще залишались обмеженими, а переклади в основному мали релпйне спрямування. Фактичний загальний обсяг книжкового фонду КиТвськоТ Русi з 988 року до середини XIII ст. налiчував близько 130-140 тис. томiв, а у користуванн перебувало 90 тис. книг для богослужшь. Всього 10000 церков було забез-печено книгами i 300-500 церков при монастирях [3, с. 55]. Переписування книг при книгописних майсте-рнях у монастирях приносило значн економiчнi дивще-
© Ситницький М., 2017
нди. Справа у тому, що вартють книги у т часи була дуже дорогою з огляду на ТТ багате оздоблення, прикра-си та ручне виробництво. Доходило до того, що цша майже дорiвнювала вартостi середнього будинку. Це питання детально дослщила у своТй науковiй моногра-фiТ доктор економiчних наук О.1. Жилiнська: "Тогочасна книга виконувала передовсiм представницьку функцю, була пишно оздобленою, для чого застосовувалися мальовничi мiнiатюри та коштовн срiбнi оклади й iншi елементи оздоблень. Отже, книга була результатом дiяльностi представнигав не лише когорти описувачiв i палiтурникiв, але й багатьох шших ремесел - редакто-рiв, перекладачiв, художникiв, ювелiрiв, тощо..." [4, с. 355]. Виробництво книги належало ттьки церков-ним структурам i довгий час було великим джерелом для отримання прибутку з продажу. За тради^ею лп"е-ратура передавалась у спадок давньоруськими князями i вважалась скарбом. Бiблiографiчний перелк, що вва-жаеться найстарiшим (1073 р.) з переписаних у Киевi мютиться в 1зборнику, що було скопшовано для князя Святослава Ярославовича з книги, що виконана у трьох описах рекомендованих i заборонених книг, створили для болгарського царя Симфона [5, с. 9].
Актуалiзацiя наукових бiблiотек в ушверситетсьш дiяльностi фактично вщбулась у промовi М.Максимовича "Про учасл i значення Киева у загаль-ному життi Роси" приуроченiй подiТ заснування Уывер-ситету св. Володимира: ".древня Русь ознаменувала себе найщаслившими початками просвiти, якими i за-хiд сучасний не у всьому може пишатись" [6, с. 148]. Варто зазначити, ще перюд у якому за М.Грушевським юнував четвертий рiвень освiти для священниюв i най-вищоТ знатк У цей перiод нормування життя сусптьства здiйснювала церква, а державотворення ще не мало нацюнальних ознак i перебувало на стадiТ зародження. Фактично, розвиток бiблiотечноТ сфери формувався пщ впливом процесiв християнiзацiТ i державотворення. Така вiкова iсторiя розвитку бiблiотек пiдкреслюе не-вiд'емну роль використання книг у процес розвитку сусптьства. Сьогодш, в 1нституп рукопису НацiональноТ бiблiотеки УкраТни iм. В.1. Вернадського забезпечуеться збирання та збер^ання великоТ рукописно!' спадщини древшх першоджерел з бiблiотек часу КиТвськоТ Русi. Головною детермiнантою розвитку бiблiотечноТ сфери стала необхiднiсть у високоосвiчених мислителях та фахiвцях, що у той час займались розвитком процеав створення державност сучасноТ УкраТни.
Авторитетний вчений економют, професор В.Д. Ба-зилевич, пiд час своТх публiчних виступiв, завжди пере-конливо доводить цшнють книжки у процесi становлен-ня особистостi як повноцiнного дослщника i фахiвця з обраноТ спе^альносп. Вирiшальна роль першоджере-льноТ лтератури забезпечуе традицiю передачi безпо-середньо ютинного знання без частковоТ змЫи ТТ змiсту та акцентiв. Тага форми роботи зi студентами Ушверси-тету активно розвивались видатним основоположником осв^и i науки у класичному КиТвському унiверситетi, вiдомим вченим, педагогом, професором, державним дiячем i ректором КиТвського унiверситету Св. Володимира Миколою Християновичем Бунге. У фундаментальна науковiй працi за редага^ею професора В.Д. Базилевича, що присвячена цш славетнiй постатi показуеться ставлення М.Х. Бунге до наукових потреб студентства: "...Визначальною рисою викладення дис-циплiн в унiверситетi за чаав М.Х. Бунге стала активна робота викладачiв зi студентами, самостiйна робота останых" [7, с. 31]. В цш думцi знову опосередковано пщкреслюеться ключове значення науковоТ бiблiотеки дослщницького унiверситету для розвитку уыверситет-
ськоТ спiльноти. У цьому контекстi для забезпечення ягасного збереження, передачi i транслювання наукових знань, актуальним залишаеться створення ефективних методiв i способiв систематизацiТ знань. У даному кон-текстi О.О. Сербiн у своТх наукових працях поглиблено дослщив питання розвитку методолопчних засад бiблi-отечноТ систематизаци науковоТ iнформацiТ. У досль дженнях показано iсторичнi передумови та сучасн тен-денцп й напрями еволюцп класифiкацiй наук; проаналь зовано теоретичн й практичнi аспекти систематизаци як основи органiзацiТ знань у контекст оптимiзацiТ, ушфка-цп, класифкацп iнформацiйних даних; здiйснено аналiз основних аспеклв створення, запровадження та використання бiблiотечно-бiблiографiчних класифiкацiйних систем крiзь призму еволюцп класифiкацiй наук [8].
Вщомий науковець зi свппвим iм'ям Я. Пелiкан, у своТх наукових дослщженнях зазначае про форми Ытелек-туальних чеснот, що проявляються у покликаны вчених розповсюджувати знання через наугад публкацп. Таким чином забезпечуеться аяння знання далеко за межi стiн Унiверситету i його призначення розглядаеться у трьох аспектах: "...покликання унiверситетських викладачiв публкувати результати своТх наукових дослiджень; при-щеплення студентам не лише дослщницьких вмiнь, але й навичок написання й оприлюднення наукових публка-цй мiсiя унiверситету як науково-видавничого осередку" [9, с. 208]. Цi три аспекти пщкреслюють необхiднiсть фу-нкцюнування науковоТ бiблiотеки у дослiдницькому унь верситетi для забезпечення Тх реалiзацiТ.
Сьогоднi, наукова бiблiотека дослiдницького ушвер-ситету повинна вiдповiдати найвищим критерiям розвитку навчальних технологiй i методiв наукових досль джень. Ттьки в таких умовах вчений зможе комфортно працювати i показати вап^ результати власних досль джень. Щодо технологiй навчання, то у багатьох про-вiдних унiверситетах свiту транслювання знань вже вщбуваеться у режимi онлайн з широкою аудиторiею слухачiв. Питання масового переходу унiверситетiв на елекронну осв^у онлайн розглядаються у публкаци вченого О. Яцуня, який зазначае: "Про популяризацю таких вiртуальних освiтнiх структур свiдчить i той факт, що лише у Великий Британп iз 200 тис. студенев Вщк-ритого унiверситету 170 тис. працюють в режимi онлайн. Динамiчно розвиваеться дистанцiйний формат навчання i в iнших державах. Для прикладу, в Ымеччи-нi, де кожен другий студент користуеться послугами '^ртуальних" освп"шх установ, у краТн реалiзуеться близько 60 проектiв у цш цариш..." [10, с.41-42]. Отже, питання пошуку ефективних методiв забезпечення ви-сокого рiвня вiдповiдностi вп"чизняних наукових бiблiо-тек дослiдницьких ушверситетв УкраТни рiвню техноло-гiчного розвитку сусптьства i Тх спроможностi впливати на цей розвиток потребуе серйозних наукових досль джень i практичного впровадження.
Невиршеш ранiше частини загально'Т проблеми. Враховуючи значний внесок авторитетних дослщнигав, все ж таки потребують подальшого дослiдження сучаснi стратегiчнi iмперативи, що впливають на розвиток наукових бiблiотек. Актуалiзацiя вивчення даного питання покликана динамiчним розвитком технолопчного про-гресу i високими темпами шформатизаци суспiльства, що показуе новi виклики та перспективи для дослщницьких ушверсите^в i взагалi готуе людство до повноТ автоматизаци та цифровоТ самоiдентифiкацiТ.
Формулювання завдань та цшей статтi. Основною цтлю статтi е iдентифiкацiя та узагальнення су-часних стратегiчних iмператив, що впливають на розвиток наукових бiблiотек дослщницьких ушверситетв. Виходячи з цл в роботi поставленi наступн завдання:
проаналiзувати юторичы детермiнанти створення i розвитку бiблiотек в УкраТ'ш; систематизувати cy4acHi обо-в'язю^ критерiï, яким мае вiдповiдати наукова бiблiоте-ка дослiдницького yнiверситетy для забезпечення ефе-ктивного ïï розвитку.
Виклад основного матерiалу дослiдження. З фь лософськоТ' точки зору основну мiсiю та призначення yнiверситетy прекрасно охарактеризував професор В.А. Бугров, зазначаючи: "МНая yнiверситетy як навча-льного закладу европейського (у справжньому сена цього слова) зразка полягае у формування освiченоï Людини, тобто Людини ЗнаючоТ' та Умiючоï" [11, с.72]. Фактично таким чином основна щея yнiверситетy фоку-суеться на забезпеченн можливостi освiти людини про-тягом усього життя, що вiдповiдае ключовому гаслу Болонського процесу. Такий процес можливо забезпе-чити за умови постшного розвитку науковоТ бiблiотеки як пщроздту yнiверситетy. Також, про важливють пос-тiйного розвитку пiдроздiлiв Ушверситету наголошуе голова спiлки ректорiв ВНЗ УкраТни, ректор КиТвського нацiонального ушверситету iменi Тараса Шевченка Л. В. Губерський: "Водночас статус дослiдницького уш-верситету зобов'язуе нас пщняти на вищий рiвень нау-кову роботу в ушверситетГ' [11, с.13]. Отже, ключова роль науковоТ бiблiотеки у розвитку дослщницького уш-верситету е беззаперечною i стратегiчно важливою.
На сьогодшшшй день, вся мережа наукових бiблiо-тек ВНЗ УкраТни складаеться з 201 бiблiотеки з фондом
документв близько - 120,7 млн. примiрникiв, з яких е електронними виданнями - 2,3 млн. Ц бiблiотеки пщ-порядковуються рiзним вiдомствам. Опрацьовуеться щороку понад - 105 млн. примiрникiв - 1,7 млн. корис-тувачами. Для пщвищення ефективностi роботи корис-тyвачiв загальна кiлькiсть автоматизованих робочих мюць складае - 7445. Загалом ктькють працiвникiв, що забезпечують роботу всiеï системи бiблiотек вищих навчальних закг^в - близько 6700 фахiвцiв, з яких вищу осв^у мають - 5,5 тис. Загальну координацю дiя-льностi та методичне керiвництво бiблiотеками вищих навчальних закладiв здiйснюе Наукова бiблiотека iменi М. Максимовича КиТвського нацюнального yнiверситетy iменi Тараса Шевченка [12].
За даними щорiчноï пyблiчноï статистичноТ звiтностi НауковоТ бiблiотеки iменi М. Максимовича КиТвського нацюнального ушверситету iменi Тараса Шевченка за 2016 рк [13]: ктькють вщвщувань становило -61 116 296, у тому чи^ звернень до веб-ресурав бiб-лiотеки - 34 766 490, у тому чи^ ктькють вщвщувань масових заходiв - 605 772; було видано докумешпв з власного фонду - 92 102 010; ктькють абонентв, що звернулись за довщковочнформацшним обслуговуван-ням - 10 018. Зазначеш показники говорять про затре-буванють наукових бiблiотек дослiдницьких ушверсите-тв у науковому середовищi та у сусптьст^ в цiломy.
У втизняному законодавствi видiлено основнi на-прями розвитку бiблiотечноï справи в УкраТ'ш (рис.1).
Удосконалення нормативно-правовоТ бази, яка стосуеться дiяльностi бiблiотек, та врегулювання стандартiв бiблiотечно-iнформацiйноï галyзi вщповщно до мiжнародних стандартiв
Збереження украТнського культурного надбання в частинi документних ресурав
Створення новоТ архтектури iнтегрованоï бiблiотечноï системи держави на основi yнiверсального доступу та еконо1^чноТ доцiльностi
_Р^
Створення системи гарантованого бюджетного фЫансування основних бiблiотечних послуг i реформування мехажзму отримання та використання надходжень з Ыших джерел фiнансyвання
_Р^
Науковий сyпровiд розвитку бiблiотек в умовах якiсних змiн
1нтенсивний розвиток та актyалiзацiя документно-шформацшних ресyрсiв бiблiотек на традицiйних та електронних ноаях i забезпечення доступу до них
Забезпечення професмного розвитку персоналу бiблiотек, оновлення системи бiблiотечно-iнформацiйноï освiти та пщвищення квалiфiкацiï
Розвиток ефективних комункацм
Модернiзацiя матерiально-технiчноï бази та шформацмно-технологiчноï iнфрастрyктyри бiблiотек
Рис. 1. Стратег1чн1 напрями розвитку б1бл1отечно1 справи в Укра'Гш
Джерело: складено автором на основi [12].
Зазначенi на рис. 1 стратепчш напрями розвитку бiб-лютечноТ' справи в Украïнi вiдображають основы прюри-тети державно!' полiтики на перюд до 2025 року i вклю-чають у себе охоплення вах установ даного типу. У да-нiй концепцп основними прюритетами виступають: кон-солiдацiя сyспiльства; дотримання европейських цЫнос-тей, iнтеграцiя у европейське сшвтовариство; пщвищен-ня якост життя; рiвний доступ до Ыформацп, знань i культурного надбання. Але важливою складовою бiблiоте-чного середовища, е наую^ бiблiотеки дослщницьких ушверситетв УкраТни, i в умовах запланованого розвитку галyзi вони мають стати ключовими центрами аккумуля-цп знань для наyково-технiчного та со^ально-культурного вiдродження украТнського сyспiльства.
Базуючись на свпювш практицi, зазначимо, що функ-цiонyвання бiблiотек даного типу забезпечують провщш yнiверситети свiтового класу, що е центрами розвитку технолопй. Умови у даних бiблiотеках сприяють максимальному фокусуванню на творчш дiяльностi науковця i за рахунок свого рiзноманiття систематизованих знань та сучасного обладнання, що забезпечуе комфортний доступ до них, створюють мщний Ыформацшний фундамент для подальшого розвитку наукових доробгав.
Наведемо ушверситети УкраТни, що мали статус дослщницького у перюд 2009-2014 рр. та систематизуемо Тх наyковi бiблiотеки (табл. 1).
Таблиця 1. HayKOBi бiблiотеки дослiдницьких унiверситетiв УкраТни
Дослiдницький yнiверситет Бiблiотекa
КиТвський нацюнальний унiверситету iN. Т. Г. Шевченка Наукова бiблiотека iм. М. Максимовича КиТвського нацюнального унiверситету iменi Тараса Шевченка
Нацюнальний технiчно мий унiверситет УкраТни "КиТвський полтехжчний iнститут" Науково-техжчна бiблiотека iм. Г.1. Денисенка Нацюнального техжч-ного унiверситету УкраТни "КиТвський полтехжчний iнститут iменi 1горя Скорського"
Нацiональний ужверситет "Львiвська полiтехнiка" Науково-технiчна бiблiотека Нацiонального унiверситету 'Т^вська полiтехнiка"
Нацiональна юридична акаде1^я УкраТни iH. Ярослава Мудрого Наукова бiблiотека НацiональноТ юридичноТ академiТ УкраТни iм. Ярослава Мудрого
Львiвський нацiональний унiверситет iм. 1. Я. Франка Наукова бiблiотека Львiвського нацiонального ужверситету iменi 1вана Франка
Нацюнальний ужверситет "Острозька акаде1^я" Наукова бiблiотека Нацiонального унiверситету "Острозька академiя"
Нацiональний унiверситет "Киево-Могилянська академiя" Наукова бiблiотека Нацiонального унiверситету "Киево-Могилянська акаде1^я"
Нацюнальний прничий унiверситет УкраТни Науково-технiчна бiблiотека ДВНЗ "Нацiональний прничий ужверситет"
Нацiональний ужверситет бiоресурсiв i природокористу-вання УкраТни Центральна Наукова бiблiотека НУБ^ УкраТни
Нацюнальний техжчний унiверситет "Харкiвський полтех-нiчний iнститут" Науково-технiчна бiблiотека Нацiонального техжчного унiверситету "Харкiвський полiтехнiчний iнститут"
Харкiвський нацiональний ужверситет iм. В. Н. Каразiна Центральна наукова бiблiотека Харкiвського нацiонального ужверситету ii^. В. Н. КаразЫа
КиТвський нацюнальний еконо1тний унiверситет iм. В. П. Гетьмана Бiблiотека КиТвського нацiонального економiчного ужверситету iменi Вадима Гетьмана
Нацюнальний авiацiйний ужверситет Науково-технiчна бiблiотека Нацiонального авiацiйного унiверситету
СхiдноукраТнський нацiональний унiверситет iменi Воло-димира Даля Наукова бiблiотека СхiдноукраТнського нацiонального унiверситету iменi Володимира Даля
Джерело: складено автором на 0CH0Bi [14-27].
Виходячи з таблиц! 1, в УкраТн е чотирнадцять по-тужних ушверсите^в досл1дницького типу, що у своТх структурах мають науков1 б1бл1отеки. Розвиток цих 6i6-л1отек на сьогодншнш день е стратегiчним питанням забезпечення державноТ iнформацiйноТ безпеки i збе-реження нацiонального наукового надбання. В основному, класичне розумiння Ыституцмного розвитку мю-тить в ^6i примноження i нарощування iснуючого вже потен^алу. Але, наступили часи технолопчного про-гресу людства де розвиток вщбуваеться на кардинально Ыших платформах чим традицiйнi i вщкривае новi можливостi для наукових бiблiотек дослiдницьких унь верситетiв. До поступового зникнення наукових бiблiо-тек у традицмному Тх сенсi призвели трансформацшш тенденцй', щодо перетворення класичних наукових 6i6-лiотек дослiдницьких унiверситетiв у бiблiотеки, що ю-нують у вiртуальному просторi (е-бiблiотеки). 1нтернет технологи, це безумовна зручнють користування i ефе-ктивнiсть у пошуку лтературних джерел, але вони шко-ли не замшять фiзичнi вiдчуття вщ користування науко-вими першоджерелами безпосередньо у примщенн класичноТ бiблiотеки, що для окремоТ групи напрямiв наукових дослщжень залишаеться вкрай важливим. Звюно, у стратегiчнiй перспективi 1нтернет технологи стануть домiнуючими, але Тх можна буде використову-вати виключно у цифровому просторк На сьогоднi, вже для наукових бiблiотек дослiдницьких ушверсите^в стратегiчним iмперативом е доступ i активне викорис-тання наукометричних баз св^ового рiвня, що дають змогу ефективно збирати i транслювати знання. Але така зручнють i несе певн загрози. У разi здмснення iнформацiйноТ атаки, iснуе загроза втрати нацюнально-го iнформацiйного надбання, що е у хмарному просторк З огляду на це, все бтьшоТ актуальности набувае пи-тання управлЫня захистом цифрованоТ iнформацiТ, що мютиться у наукових бiблiотеках дослiдницьких ушвер-ситетiв i нацiональному репозитари. Стратепчний рь вень питання нацiональноТ безпеки широко дослщжено науковцем Ганною Харламовою у науковiй працi "Перспектива 2030 для УкраТни: безпека майбутнього" [28]. Захист iнформацiТ е питанням нацюнальноТ безпеки, а
захист шформаци у наукових бiблiотеках е одшею з ключових тем цього питання.
Висновки. Отже, стратегiчнi iмперативи розвитку бiблiотеки дослiдницького унiверситету вимагають забезпечення: сучасних технологiй кодифкаци та пере-дачi шформаци, що мютить знання; вiдповiдностi мiж-народним стандартам наявноТ iнформацiйно-технiчноТ iнфраструктури наукових бiблiотек; рiвного доступу до передових наукометричних баз даних св^ового рiвня; своечасного оновлення бiблiотечних фондiв; проактив-ноТ системи облiку вiдвiдувачiв та автоматизаци оброб-ки релевантностi Тх запи^в; максимально швидкого i точного пошуку та доступу до шформаци; наявносп ефективноТ системи захисту шформаци, що мiститься у хмарному просторi науковоТ бiблiотеки; розвитку сумiж-них комерцмних послуг, що дають змогу отримати "пакет" шформаци узагальненоТ професмними фахiвцями; створення творчого простору для комфортного вщвщу-вання бiблiотеки зацiкавленими особами для отриман-ня юнуючих знань i створення нових. Для забезпечення вщповщност зазначеним iмперативам та з метою штег-раци УкраТни в европейський науковий простер, профь льними державними структурами вже впроваджуеться низка прогресивних реформ у напрямi збтьшення вщк-ритостi св^овоТ бази знань перед вiтчизняними науков-цями i практиками. Зокрема, Наказом МОН №1110 вщ 02.08.20l7 "Про затвердження порядку забезпечення доступу вищих навчальних закладiв i наукових установ, що знаходяться у сферi управлшня Мiнiстерства освiти i науки УкраТни, до електронних наукових баз даних" [29], передбачено державне фшансування такого доступу через Державну науково-техычну бiблiотеку УкраТни за бюджетною програмою 2201040 "Дослщження, науковi та науково-техшчш розробки, виконання робiт за державними цтьовими програмами та державним замовленням, пщготовка наукових кадрiв, фшансова пiдтримка преси, розвитку науковоТ шфраструктури, наукових об'ектiв, що становлять нацюнальне надбання, забезпечення дiяльностi Державного фонду фунда-ментальних дослiджень"; визначено порядок доступу вищих навчальних закладiв та наукових установ; упов-новажено структурний пiдроздiл МОН, що буде вщповь
дальним за органiзацiю та порядок такого доступу; ви-значено мехашзм забезпечення достyпностi елект-ронних наукових баз, а також порядок прямого доступу науковим, науково-педагопчним, та педагопчним пра^вникам та н У цьому нормативно-правовому актi термш "електронi наyковi бази даних" вживаеться у контекст розyмiння пiд його значенням: наукометрич-них, бiблiографiчних, реферативних баз даних, що використовують рiзнi наукометричш iнстрyменти для вiдстеження цитованост наукових пyблiкацiй; пошуко-вих систем, що презентують статистичш даннi вщнос-но динамiки, активностi i характеру запитв вчених та органiзацiй наукового типу.
Сдиним вiрним шляхом для УкраТни, що забезпечить сповiльнення вщтоку квалiфiкованих наукових, науково-педагогiчних та педагопчних кадрiв i стyдентiв з високим Ытелектуальним потенцiалом е збереження та збалан-сування системи дослщницьких унверситетв i розвиток в Т'х стiнах потужних наукових бiблiотек, що будуть спро-можнi вiдповiдати сучасним iмперативам розвитку та задовольняти надскладн запити сyспiльства.
Перспективи подальших дослщжень у цьому на-прямi. У подальших дослiдженнях вважаемо за необхщ-не зосередити увагу науковоТ думки на пошук ефективних шляхiв оцЫювання дiяльностi наукових бiблiотек дослщницьких уыверсителв УкраТни, що дасть змогу бтьш зважено формувати стратегiю Тх розвитку.
Список використаних джерел
1. OECD Science, Technology and Industry Scoreboard 2015 [Electronic source]. - Available at: http://dx.doi.org/10.1787/sti_scoreboard-2015-en
2. Микитась В. Давньоукра'шськ студенти i професори / В. Мики-тась. - К.: Абрис, 1994. - 288 с.
3. Володин Б.Ф. Всемирная история библиотек / Б.Ф. Володин / 2-е изд., доп. - СПб.: Проффесия, 2004. - 432 с.
4. Жилнська О.1. Науково-техшчна дiяльнiсть у контекст самоорга-шзацп' [монографiя] / О.1. ЖилЫська. - К.: Парламентське видавництво, 2010. - 552 с.
5. 1саевич Я. Першодрукар 1ван Федоров i виникнення друкарства на УкраТш / Я.Д. 1аевич. - [вид. 2-е, перероб. i доп.]. - Львiв: Вища школа, 1983. - 155 с.
6. Максимович М.О. Вибраш твори з юторп КшвськоТ РуЫ, Киева i УкраТни / М.О. Максимович; [Уклад., коротка бюгр. та комент. П.Г. Маркова.]. - Вища школа, 2004. - 503 с.
7. М. Бунге: сучасний дискурс / За ред. В.Д. Базилевича. - К.: Знання, 2005. - 697 с. - (Славетш постав).
8. Сербн О. Систематиза^я Ыформацп в контекст розвитку кла-сифкацш наук [монографiя] / Олег Сербш. - К.: ВПЦ "КиТвський ушвер-ситет", 2015. - 431 с.
9. Пелкан Я. 1дея ушверситету / Ярослав Пелкан. Пер з англ. - К.: Дух i лп-ера, 2009. - 360 с.
10. Яцунь О. Ушверситетська освгга : шлях вщ ревш до свггогляд-ного переосмислення та визначення нових вектх^в розвитку / Олек-сандр Яцунь // Вища школа. - 2017. - №4. - С. 34-47.
11. 1дея ушверситету: сучасний дискурс [монографiя] / Л.В. Губер-ський, В.Г. Кремень, С.В. Курбатов та ш. / за ред. Л.В. Губерського, А.С. Фттенка. - К. : ВПЦ "КиТвський ушверситет", 2014. - 367 с.
12. Про схвалення Стратеги розвитку бiблiотечноï справи на перюд до 2025 року "Якюш змши бiблiотек для забезпечення сталого розвитку УкраТни" [Електроний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/219-2016-р
13. Основш статистичш показники роботи бiблiотек ВНЗ УкраТни за 2016 рк [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.library.univ.kiev.ua/ukr/for_lib/stats-res-2016.pdf
14. Наукова бiблiотека iм. М. Максимовича КиТвського нацюнального ушверситету iменi Тараса Шевченка [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.library.univ.kiev.ua
15. Науково-техшчна бiблiотека iм. Г. I. Денисенка Нацюнального техшчного ушверситету УкраТни "КиТвський полп"ехшчний шститут iменi 1горя Сiкорського" [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://library.kpi.ua/about/history
16. Науково-техшчна бiблiотека Нацюнального ушверситету "Львiв-ська полтехнка" [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://library.lp.edu.ua/pro-biblioteku
17. Наукова бiблiотека НацюнальноТ юридичноТ академп' УкраТни iм. Ярослава Мудрого [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://library.nlu.edu.ua/
18. Наукова бiблiотека Львiвського нацiонального yнiверситетy iме-нi 1вана Франка [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://library.lnu.edu.ua/bibl/
19. Наукова бiблiотека Нацюнального ушверситету "Острозька академiя" [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://lib.oa.edu.ua/
20. Наукова бiблiотека Нацюнального ушверситету "Киево-Могилянська академiя" [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.library.ukma.edu.ua/
21. Науково-техшчна бiблiотека ДВНЗ "Нацюнальний гiрничий уш-верситет" [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://lib.nmu.org.ua/ua/
22. Центральна Наукова бiблiотека НУБП УкраТни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://library.nubip.edu.ua/
23. Науково-техшчна бiблiотека Нацюнального техшчного ушверситету "Харювський полп"ехшчний Ыститут" [Електроний ресурс]. - Режим доступу: http://library.kpi.kharkov.ua/uk
24. Центральна наукова бiблiотека Харивського нацiонального ушверситету iм. В. Н. КаразЫа [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www-library.univer.kharkov.ua/ukr
25. Бiблiотека КиТвського нацюнального економiчного yнiверситетy iменi Вадима Гетьмана [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://lib.kneu.edu.ua/
26. Науково-техшчна бiблiотека Нацюнального авiацiйного ушверситету [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.lib.nau.edu.ua/main/
27. Наукова бiблiотека Схщноукра'шського нацюнального ушверситету iменi Володимира Даля [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://library.snu.edu.ua/
28. Харламова Г. Перспектива 2030 для УкраТни: безпека майбут-нього / Г. Харламова // Вюник КиТвського нацюнального ушверситету iм. Тараса Шевченка. Серiя: Економка, №1 (190), 2017. - С. 51-56. DOI: dx.doi.org/ 10.17721/1728-2667.2017/190-1/8
29. Про затвердження порядку забезпечення доступу вищих навчальних закладiв i наукових установ, що знаходяться у сферi управлш-ня Мнстерства освiти i науки УкраТни, до електронних наукових баз даних. Наказ МОН №1110 вщ 02.08.2017. [Електроний ресурс]. - Режим доступу: http://old.mon.gov.ua/files/normative/2017-08-03/7798/220040.pdf
Надшшла до редколегп 22.08.17 Date of editorial approval 22.09.17
Author's declaration on the sources of funding of research presented in the scientific article or of the preparation of the scientific article: budget of university's scientific project
М. Ситницкий, канд. экон. наук, доц.
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, Украина
СТРАТЕГИЧЕСКИЕ ИМПЕРАТИВЫ РАЗВИТИЯ НАУЧНОЙ БИБЛИОТЕКИ ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКОГО УНИВЕРСИТЕТА
В статье приведены стратегические императивы, влияющих на развитие научных библиотек и систематизированы критерии, которым должна соответствовать научная библиотека исследовательского университета для обеспечения эффективного развития в соответствии с современными тенденциями науки и техники.
Ключевые слова: стратегические императивы, развитие, научная библиотека, исследовательский университет, критерии развития.
M. Sitnitskiy, PhD in Economics, Associate Professor Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine
STRATEGIC IMPERATIVES OF THE DEVELOPMENT OF THE SCIENTIFIC LIBRARY OF THE RESEARCH UNIVERSITY
The article presents strategic imperatives that influence the development of scientific libraries and systematizes the criteria that the scientific library of the research university must meet in order to ensure effective development in accordance with modern trends in science and technology. Strategic imperatives for the development of the library of the research university consist in providing: modern technologies of codification and transfer of information containing knowledge; Compliance with international standards of existing information and technical infrastructure of scientific libraries; Equal access to world-class advanced science-computer databases; Timely updating of library funds; Proactive visitor system and automate the processing of relevance of their queries; The fastest and most accurate search and access to information; availability of an effective information security system contained in the cloud of scientific library; Development of adjacent commercial services, which allow to
receive a "package" of information generalized by professional specialists; Creation of creative space for a comfortable visit to the library by interested persons for obtaining existing knowledge and creating new ones. The only way for Ukraine to slow down the outflow of skilled scientific and pedagogical staff and students with high intellectual potential is to preserve and balance the system of research universities and to develop within their walls powerful scientific libraries that will be able to meet the above-mentioned development imperatives.
Key words: strategic imperatives, development, scientific library, research university, criteria of development.
References (in Latin): Translation / Transliteration / Transcription
1. OECD Science, Technology and Industry Scoreboard. 2015. Available at: http://dx.doi.org/10.1787/sti_scoreboard-2015-en
2. Mykytas, V., 1994. Davn'oukrayins'ki studenty i profesory / V. Mykytas'. - K.: Abrys - 288 s.
3. Volodyn, B.F., 2004. Vsemyrnaya ystoryya byblyotek / B.F. Volodyn / 2-e yzd., dop. - SPb.: Proffesyya - 432 s.
4. Zhylinska, O.I., 2010. Naukovo-tekhnichna diyal'nist' u konteksti samoorhanizatsiyi: monohrafiya / O.I. Zhylins'ka. - K.: Parlaments'ke vydavnytstvo -552 s.
5. Isayevych, Ya., 1983. Pershodrukar Ivan Fedorov i vynyknennya drukarstva na Ukrayini / Ya. D. Isayevych. - [vyd. 2-e, pererob. i dop.]. - L'viv: Vyshcha shkola - 155 s.
6. Maksymovych, M.O., 2004. Vybrani tvory z istoriyi Kyyivs'koyi Rusi, Kyyeva i Ukrayiny / M.O. Maksymovych; [Uklad., korotka biohr. ta koment. P.H. Markova.]. - Vyshcha shkola - 503 s.
7. M. Bunhe: suchasnyy dyskurs. 2005. / Za red. V.D. Bazylevycha. - K.: Znannya - 697 s. - (Slavetni postati).
8. Serbin, O., 2015. Systematyzatsiya informatsiyi v konteksti rozvytku klasyfikatsiy nauk: monohrafiya / Oleh Serbin. - K.: VPTs "Kyyivs'kyy universytet" -431 s.
9. Pelikan, Ya., 2009. Ideya universytetu / Yaroslav Pelikan. Per z anhl. - K.: Dukh i litera - 360 s.
10. Yatsun', O., 2017. Universytets'ka osvita: shlyakh vid reviziyi do svitohlyadnoho pereosmyslennya ta vyznachennya novykh vektoriv rozvytku / Oleksandr Yatsun' // Vyshcha shkola. — #4. - S. 34-47.
11. Hubers'kyy, L.V., Kremen', V.H., Kurbatov, S.V. ta in., 2014. Ideya universytetu: suchasnyy dyskurs: monohrafiya // za red. L.V. Hubers'koho, A.S. Filipenka. - K.: VPTs "Kyyivs'kyy universytet" - 367 s.
12. Pro skhvalennya Stratehiyi rozvytku bibliotechnoyi spravy na period do 2025 roku "Yakisni zminy bibliotek dlya zabezpechennya staloho rozvytku Ukrayiny". - Available at: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/219-2016-r
13. Osnovni statystychni pokaznyky roboty bibliotek VNZ Ukrayiny za 2016 rik. - Available at: http://www.library.univ.kiev.ua/ukr/for_lib/stats-res-2016.pdf
14. Naukova biblioteka im. M. Maksymovycha Kyyivs'koho natsional'noho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. - Available at: http://www.library.univ.kiev.ua
15. Naukovo-tekhnichna biblioteka im. H.I. Denysenka Natsional'noho tekhnichnoho universytetu Ukrayiny "Kyyivs'kyy politekhnichnyy instytut imeni Ihorya Sikors'koho". - Available at: http://library.kpi.ua/about/history
16. Naukovo-tekhnichna biblioteka Natsional'noho universytetu "L'vivs'ka politekhnika". - Available at: http://library.lp.edu.ua/pro-biblioteku
17. Naukova biblioteka Natsional'noyi yurydychnoyi akademiyi Ukrayiny im. Yaroslava Mudroho. - Available at: http://library.nlu.edu.ua/
18. Naukova biblioteka L'vivs'koho natsional'noho universytetu imeni Ivana Franka. - Available at: http://library.lnu.edu.ua/bibl/
19. Naukova biblioteka Natsional'noho universytetu "Ostroz'ka akademiya". - Available at: http://lib.oa.edu.ua/
20. Naukova biblioteka Natsional'noho universytetu "Kyyevo-Mohylyans'ka akademiya". - Available at: http://www.library.ukma.edu.ua/
21. Naukovo-tekhnichna biblioteka DVNZ "Natsional'nyy hirnychyy universytet". - Available at: http://lib.nmu.org.ua/ua/
22. Tsentral'na Naukova biblioteka NUBiP Ukrayiny. - Available at: http://library.nubip.edu.ua/
23. Naukovo-tekhnichna biblioteka Natsional'noho tekhnichnoho universytetu "Kharkivs'kyy politekhnichnyy instytut". - Available at: http://library.kpi.kharkov.ua/uk
24. Tsentral'na naukova biblioteka Kharkivs'koho natsional'noho universytetu im. V.N. Karazina. - Available at: http://www-library.univer.kharkov.ua/ukr
25. Biblioteka Kyyivs'koho natsional'noho ekonomichnoho universytetu imeni Vadyma Het'mana. - Available at: https://lib.kneu.edu.ua/
26. Naukovo-tekhnichna biblioteka Natsional'noho aviatsiynoho universytetu. - Available at: http://www.lib.nau.edu.ua/main/
27. Naukova biblioteka Skhidnoukrayins'koho natsional'noho universytetu imeni Volodymyra Dalya. - Available at: http://library.snu.edu.ua/
28. Kharlamova, H., 2017. Perspektyva 2030 dlya Ukrayiny: bezpeka maybutn'oho / H. Kharlamova // Visnyk Kyyivs'koho natsional'noho universytetu im. Tarasa Shevchenka. Seriya: Ekonomika, #1 (190) - S. 51-56. DOI: dx.doi.org/ 10.17721/1728-2667.2017/190-1/8
29. Pro zatverdzhennia poriadku zabezpechennia dostupu vyshchykh navchalnykh zakladiv i naukovykh ustanov, shcho znakhodiatsia u sferi upravlinnia Ministerstva osvity i nauky Ukrainy, do elektronnykh naukovykh baz danykh. Nakaz mOn №1110 vid 02.08.2017. - Available at: http://old.mon.gov.ua/files/normative/2017-08-03/7798/220040.pdf
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2017; 5(194): 39-45
УДК 352:330.342
JEL classification: H89; R58
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2017/194-5/6
Н. Сментина, д-р екон. наук, доц., Н. Клевцевич, канд. екон. наук Одеський нацюнальний економiчний ужверситет, Одеса, Укра'Гна
РОЛЬ ДПП У ЗАБЕЗПЕЧЕНН1 ЗБАЛАНСОВАНОГО РОЗВИТКУ ТЕРИТОР1АЛЬНИХ СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ
Об^рунтовано роль партнерства державного та приватного ceKmopie у забезпеченн збалансованого розвитку територiальних соцiально-економiчних систем. Розглянуто органзацю взаемов/'дносин органв мсцевого самовря-дування з приватним партнером в розрiзi трьох етат'в: обфунтування необхiдностi партнерства, укладання угоди про партнерство та контроль виконання зобов'язань за угодою. Охарактеризовано сучасний арсенал можливих сфер застосування проектiв ДПП, що дозволяе розглядати нструмент як пiдfрунтя для спшьно'1 в/'дпов/'дальност/' за розвиток прюритетних секторiв регональноï економiки. Визначен найважливiшi проблемн питання взаемоди державного та приватного операторiв, як вимагають законодавчоï регламентации Запропонован складов/' оцнювання ефе-ктивностi проекту ДПП з позицп влади та ïх лог'чна посл/'довн/'сть.
Ключовi слова: збалансований розвиток, державно-приватне партнерство, територiальнi соцiально-економiчнi системи, оц нка ефективност .
Постановка проблеми. Брак фшансових pecypciB державних бюдже^в, управлшських новацш у керiвникiв управлшь та департамент оргашв мюцевого самовря-дування, керiвникiв комунальних пщприемств та установ змушуе вдаватися до застосування мехашзму партнерства державного та приватного секторiв економки як своерщноТ альтернативи бюджетному фшансуванню оперативних цтей та завдань збалансованого розвитку територiальних соцiально-економiчних систем, що зна-
ходить свое вттення в категорп державно-приватне партнерство (далi - ДПП). ДПП визнане свппвою практикою у якост ключового Ыструменту виршення важ-ливих проблем збалансованого розвитку на репональ-ному та мюцевому рiвнi. Орiентацiя стратепчних плашв виключно на використання бюджетних кош^в не дозволяе владi впроваджувати масштабы стратепчы проек-ти, яю формують конкурентоспроможнють територiаль-них соцiально-економiчних систем. Завдяки залученню
© Сментина Н., Клевцевич Н., 2017
