CC BY
27
Таблиця
3míhu основних кл/н/чних показник/в в процес/ лкування хрон/чного генерал/зованого пародонтиту Í3 застосуванням рослин-
ного препарату тимсал (M±m)
Показники Основна група Р Контрольна група Р
До л1кування П1сля лкування До лкування П1сля лкування
П1 3,0±0,21 2,14±0,16 <0,01 3,01±0,27 2,27±0,23 < 0,05
Глибина пародонталь-них кишень 4,4±0,18 3,44±0,2 <0,01 4,5±0,2 3,98±0,19 <0,05
Г1 за Федоровим -Володк1ною 2,4 ±0,1 1,4±0,05 <0,001 2,3±0,2 1,8±0,1 <0,05
РМА 58% 23% 64% 35%
Таким чином, в результат! проведених генерал1зованого пародонтиту на фон1 хрон1чних дослщжень встановлена висока антим1кробна холецистопакреатит1в. активн1сть препарату тимсал. Доведена його
Л1тература
01льш виражена антибактер1альна та r
1. Артюшкевич А.С. Заболевания периодонта. - Москва: ЭНТИМ1КОТИЧНа Д1Я В ПОР1ВНЯНН1 3 аналопчною Мед.литература, 2006. - 306 с.
Д|СЮ ТрЭДИЦМНИХ npenapaTiB ротокан та 2. Грудянов А.И., Овчинникова В.В., Дмитриева H.A. Антимикроб-
ф!тодент. На пщстав! кл!н1ко-лабораторних да- ¡ГмиА!Т04в-79салительная терапия в паР°Д°НТ0Л°г™. -
НИХ ВСТаНОВЛена KniHNHa ефеКТИВНЮТЬ викори- 3. Линовицкая О.В. Антибактериальная терапия генерализованно-
стання тимсалу у ВИГЛЯД1 ¡НСТИЛЯЦМ В го пародонтита у пациентов с; Helicobacter ру1ог1-язвенной бо-
J J . " . лезнью //Вюник стоматологи, 2002. - №1. - С. 5-7.
пародонтальн! КИШеН1. 1аКОЖ НеООХЩНО 4. Мащенко I.e., Самойленко А.В. М1кроб1олог1чн1 аспекти генера-
BiflMiTHTH rapHV nepeHOCHMiCTb препарату i л1зованого I симптоматичного пародонтиту //Медичн1 перспекти-
ВЩСУТН|СТЬП061ЧНИХ ЯВИЩ ВИ, 2002. - т у. - №2. - С.77-82.
■"L " . . 5. Чумакова Ю.Г., Перекрест В.В. Влияние системной антибиоти-
Проведен! ДОСЛ1ДЖеННЯ ДОЗВОЛЯЮТЬ викори- котерапии на состояние тканей пародонта при лечении больных
стовувати препарат рослинного походження моГ_Рс336^?з9)ННЫМ пародонтитом //BiCHMK стоматологГГ, 2004. -
тимсал в комплексному лкуваны . . .
Реферат
КЛИНИЧЕСКАЯ ЭФФЕКТИВНОСТЬ ПРИМЕНЕНИЯ ПРЕПАРАТА ТИМСАЛ В КОМПЛЕКСНОМ ЛЕЧЕНИИ ХРОНИЧЕСКОГО ГЕНЕРАЛИЗОВАННОГО ПАРОДОНТИТА НА ФОНЕ ХРОНИЧЕСКИХ ХОЛЕЦИСТОПАНКРЕАТИТОВ Николишин А.К., Мошель Т.Н.
Ключевые слова: генерализованный пародонтит, антимикробная терапия, холецистопакреатит.
На основании результатов кпинико-лабораторных исследований установлена высокая клиническая эффективность препарата тимсал, применяемого в комплексной терапии хронического генерализованного пародонтита I и II степени тяжести у пациентов с хроническим холецистопанкреатитом. Тимсал обладает более сильным анитибактериальным и антигрибковым действием по сравнению с традиционными препаратами растительного происхождения ротокан и фитодент.
Summary
УДК CLINICAL EFFECTIVENESS OF "TYMSAL" APPLICAYION IN COMPLEX TREATMENT OF CHRONIC GENERALIZED PARODONTITIS AGAINST A BACHGROUND OF CHRONIC CHOLECYSTOPANCREATITES Hikolishyn A.K., Moshel' T.N.
Key words: generalised parodontitis, antimicrobic therapy, cholecystopancreatitis
On the basis of clinic and laboratory findings the high clinic effectiveness of the drug "Tymsal" had been found out. This drug was applied in the complex therapy of chronic generalised parodontitis of the I and II severity stages in patients with chronic cholecystopancreatitis. The drug has stronger antibacterial and antifungal action in comparison with conventional herbal medicines as Rotokan and Phytodent.
[616,31: 616.934] - 071 - 08
СТ0МАТ0Л0Г1ЧНИЙ СТАТУС У ХВ0РИХ НА ЦУКР0ВИЙ Д1АБЕТ
HíkoaÍ0uh А.К., Ступак О.П.
Вищий державний навчальний заклад Украши „Украшська медична стоматолопчна акдем1я"
На nidemaei проведеного огляду в1тчизняног та тоземног Aimepamypu систематизоват та про-anaAÍ3oeaHÍ особливосmi клтчного перебйу хвороб тканин пародонта та слизовог оболонки по-рожнини рота у хворих на цукровий дiaбem з урахуванням патогенетичного аспекту основного захворювання.
Ключов1 слова: цукровий д1абет, захворювання тканин пародонта, захворювання слизовоТ оболонки порожнини рота.
Останн1м часом велика увага придтяеться ви- рушуеться обм1н речовин, вщбуваеться пригн1-
вченню стоматолопчноТ патологи у хворих на чення ¡мунолопчних захисних механ1зм1в орган1-
цукровийд1абет (ЦД) [1, 2, 5, 16, 23]. зму, в1дзначаються макро- та м1кросудинн1
По-перше, це пов'язано з тим, що при ЦД по- ускладнення, як1 практично завжди призводять
BiCHHK Украгнсъког жедичног стоматологгчног акадежШ
до виникнення або ускладнення nepeöiry захво-рювань пародонта та слизовоТ оболонки порож-нини рота (СОПР) [6, 11, 15, 24].
По-друге, захворюванють населения на ЦД невпинно зростае з кожним роком. Так, зпдно з експертами В003, у Bcix кранах св1ту кожы 1015 poKiß цей показник збтьшусться у 2 рази. Якщо сьогоды загальна чиселы-мсть хворих складае 177 млн. чоловк, то у 2025 ix буде 300 млн. Проблема ЦД актуальна i для УкраТни, де ктькють таких хворих досягае 1 мтьйону, а вра-ховуючи те, що на кожний зареестрований випа-док приходиться два-три випадки нед1агносто-ваного захворювання, то вже зараз можна гово-рити про бтьш ыж 1,5-2 мтьйонах людей з да-ним захворюванням [8, 20]. Невт1шний показник захворюваност1 населения на ЦД i в м. Полтава, де протягом 2005 року зареестровано 286,5 ви-падюв ЦД на 100 тис. населения, тод1 як у 2004 ix було значно менше - 232,2.
Зпдно з ¡снуючою класифкац^ю ВООЗ видн ляють два типи ЦД: ¡нсулнозалежний (ЦД I типу) з абсолютним дефщитом ¡нсулЫу внаслщок де-струкци ß-KniTHH пщшлунковоТ залози та ¡нсул1-нонезалежний (ЦД II типу), розвиток якого пов'язують 3i змЫою чутливост1 перифермних тканин до ¡нсулшу (¡нсулнорезистентнютю) [20]. Найбтьш тяжкою формою ЦД е ¡нсулЫозалеж-ний ЦД. Тривалють життя хворих на ЦД I типу на 50% менша, ыж тривалють життя здоровоТ по-пуляци людей.
Найбтьш раными симптомами ЦД у хворих е поява вщчуття cyxocTi СОПР та губ внаслщок ri-посал1ваци, яка, в свою чергу, з часом призво-дить до компенсаторного збтьшення великих слинних залоз. KpiM того, таю XBopi досить часто скаржаться на печння слизовоТ оболонки щ1к та язика, зниження чутливост1 до солодкоТ та солоно!' Тж1, появу болючих трщин на губах тощо [9, 12, 16].
До основних прояви дебету в порожниы рота у хворих вщносять виникнення генералЬованого riHrißiTy та пародонтиту, кандидозу, який, як правило, проткае у вигляд1 грибкового глоситу або ангулярного хейл1ту, некандидозних уражень СОПР: ерозивно-виразкового стоматиту, хронн-ного рецидивуючого афтозного стоматиту (ХРАС), червоного плескатого лишаю (ЧПЛ), лейкоплаки [1, 2, 5, 14, 15].
Особливе мюце серед прояви ЦД в порожниы рота у хворих займають запальы та запально-дистрофны захворювання пародонту. За дани-ми АпексссвоТ О.О. [1], хвороби пародонта зу-стрнаються у 98% хворих на 13ЦД, причому за-хворюванють на генерал^ований пародонтит серед дорослого населения у 6 раз1в вища за ri-
HriBiT.
У патогенез! розвитку захворювань пародонта у хворих на ЦД основну роль вщводять виник-ненню мкроангюпатм, („д1абетичних мкроанпо-патм" або „д1абетичних пародонтопатм"). Пуско-вим мехаызмом виникнення ангюпатм при ЦД е
порушення вуглеводного обмЫу та обмЫу глко-замшоглкаыв, як1 визначають функцюнальну та структурну цтюнють базальноТ мембрани судин. Дан1 реопародонтографи у хворих на ЦД свщ-чать про значы змни гемодинамки судин пародонта, а саме: зменшення ctmkoctI каптярв, зниження npoxiflHOCTi прекаптярного русла та швидкост1 кровотоку, що в свою чергу викпикае попршення трофки тканин пародонта i розвиток rinoKcii [1].
Важлива роль у патогенез! ускладнень дебету i розвитку хвороб пародонта належить порушен-ню функцюнування системи антиоксидантного захисту оргаызму у хворих на ЦД [1, 2, 25]. Згщ-но з проведеними дослщженнями Скиби О.В. [15], ¡стотне пщвищення BMicTy малонового flia-льдегщу в ротовм рщиы хворих на 13ЦД на фоы зниження активност1 фермент^ антиоксидантного захисту призводить до ушкодження кттинних мембран СОПР та великих слинних залоз. KpiM того, неповноцнысть антиоксидантного складу у хворих на ЦД призводить до виникнення або прогресування анпопатм, обумовлюючи тим самим розвитокзахворювань пародонту.
Серед сучасних теорм виникнення хвороб пародонта на фоы ЦД особливе мюце, на думку багатьох автора, посщають ¡мунолопчы порушення як з боку мюцевого ¡муытету порожнин рота, так i загальноТ реактивност1 оргаызму хворих [1, 2, 11], а саме: при ЦД у хворих порушу-сться фагоцитоз MiKpoopraHi3MiB, знижусться pi-вень л^оциму та SIgA в ротовм рщиы, зменшу-сться ктькють Т- i В-л1мфоцит1в у перифермнм KpoBi [1]. Заданими Мащенко I.C., Гударьян О.О. [11], висока активн1сть генерал^ованного пародонтиту при ЦД II типу пов'язана з цитокнопосе-редкованими мехаызмами, що пщтверджусться наявыстю у хворих ц1еТ групи вираженоТ експре-cii 1Л-1 ß, а-ФНП, 1Л-2, 1Л-4, 1Л-6.
ГенералЬований пародонтит у хворих на ЦД супроводжуеться ВИСОКИМ BMiCTOM у пародонта-льних кишенях cnipoxeT, трихомонад, актиномн цет1в, др1жджепод1бних гриб1в [19, 21].
М1котичн1 ураження хворих на ЦД насттьки характерн1, що Тх вщносять до числа „д1абетид1в" - специфнних симптома цукрового дебету [4, 12].
Зпдно з проведеними дослщженнями Редино-Boi Т.Л., ЗлобЫоТ O.A. [15], розповсюдженють ¡с-тинного i латентного кандидозу СОПР у хворих на ЦД I, II титв складае вщповщно 25,3% та 43,1%. За даними ¡нших автора [6], частота кандидозу СОПР у хворих на фоы ЦД може досяга-ти 80-100%
На сьогодышнм день встановлено, що мета-болны та ¡мунолог1чн1 порушення, властив1 цьо-му захворюванню, спричиняють гальмування фагоцитозу гриб1в, а п1двищення BMicTy глюкози (г1пергл1кем1я) у тканинах i секретах створюе сприятливий фон для ix активного росту [4, 13, 27]. В1домо, що у хворих на ЦД внаслщок порушення обмЫу речовин паралельно в1дбувасться
зниження бар'ерноТ функцп СОПР та посилення адгезивних та ¡нвазивних властивостей гриб1в роду Candida albicans.
Клннними особливостями кандидоз1в на фоы порушення функцИ пщшлунковоТ залози е пряма залежнють тяжкост1 i характеру nepe6iry в1д ефективност1 лкування ЦД [15].
KpiM того, порушення обмшу речовин, зниження лужних резерв^ оргаызму, резистентное^ СОПР призводить до змши мкробюценозу по-рожнини рота, а саме порушенню стввщношен-ня аеробних i анаеробних MiKpoopraHi3MiB, вини-кненню кандидозних стоматит^, зумовлених асоц1ац1сю патогенних гриб1в роду Candida з pi3-ними мкрооргаызмами [10, 16].
Досить часто у хворих з декомпенсованою формою ЦД, завдяки р1зкому зниженню onipHOCTi тканин, в мюцях постмноТ травматизацп СОПР на фоы незмЫеноТ, ареактивноТ слизовоТ оболо-нки утворюються декуб1талы-м виразки з ¡нфтьт-рованим дном [7, 9]. Еттел1зац1я таких виразоку даного контингента хворих вщбувасться досить повтьно i неадекватно до обсягу проведеного лкування.
Хроннний рецидивуючий афтозний стоматит (ХРАС) зустрнасться у 17% хворих на ЦД. У патогенез! розвитку ХРАС домшуюче мюце займа-ють порушення з боку регуляторноТ функцИ Т-л1мфоцит1в, що призводять до координацп хел-перноТ та супресорноТ активное^, в результат! чого знижусться структурно-функцюнальна ре-зистентнють СОПР. Рецидиви у бтьшост1 хворих звичайно вщбуваються 1-2 рази на piK, при-чому, строки висипання афт зб1гаються 3i збть-шенням р1вня глюкози у KpoBi [12].
Нерщко ЦД супроводжус червоний плескатий лишай (ЧПЛ) [5]. У 15% хворих з ЧПЛ д1агносту-ють ЦД [14]. Як правило, у хворих на ЦД можна спостер1гати Bci кл1н1чн1 форми ЧПЛ, але най-бтьш розповсюдженою е ерозивно-виразкова. 3 л1тературних джерел вщомий ще так званий синдром Grinspan, який характеризусться одноча-сною наявнютю у хворих ЦД ппертоннноТ хво-роби та ЧПЛ [17]. При синдром! Grinspan у хворих утворюеться порочне коло: з одного боку, ri-пертенз1я в судиннм систем! пщшлунковоТ залози сприяе розвитку ЦД, з ¡ншого - ЦД загострюс корково-дюнцефальы розлади, як1 провокують розвиток ппертоннноТ хвороби. Слщ зазначити, що обов'язково необхщно проводити свосчасне належне комплексне лкування ерозивно-виразковоТ та пперкератотичноТ форм ЧПЛ у хворих на ЦД, враховуючи досить високий процент мал1п-мзаци цих факультативних передраюв у oci6 з даною соматичною патолопю [26].
Одним ¡з прояви ЦД в порожниы рота ухворих е поява лейкоплаки: спочатку у вигляд1 великих матових дтянок зроговння СОПР, пот1м - бля-шок, бородавчастих розростань, тр1щин, виразок на фоы постмноТ ппосал1ваци [9].
У бтьшост1 хворих на ЦД язик покритий бтим нальотом, шорсткий, набряклий, з дтянками де-
сквамаци еп1тел1ю у вигляд1 географнноТ карти, червоно-фюлетового кольору („буряковий" язик), а також атрофию ниткопод1бних та ппертроф1сю грибопод1бних coco4kíb („блискучий" або „лако-ваний" язик) [12].
Досить часто при обстежены порожнини рота у хворих на ЦД можна виявити ксантоматоз СОПР - числены лтощы висипання щтьноела-стичноТ консистенцп розмфом в1д гол1вки шпильки до горошини (симптом Кирюхиной-Bethan) [17].
Наприкнц1 огляду л1тератури, присвяченм стоматолопчному статусу у хворих на ЦД, xot¡-лося б неодмнно зробити висновки:
1. Сьогоды проблема захворюваност1 населения на ЦД в силу свосТ масштабности ранньоТ ¡нвалщизацпта високоТ смертност1 хворих одна з серйозыших медико-соц1альних проблем cbíto-boi медицини.
2. Ктькють хворих на ЦД з кожним роком по-стмно збтьшусться.
3. Характерн1 симптоми ураження порожнини рота у хворих на ЦД е раными ознаками латентно!' стади цього захворювання, тому для свосча-CHOi д1агностики ЦД ¡ попередження розвитку вторинних ускладнень лкарнстоматологи п1д час прийому пац1снт1в повины обов'язково врахову-вати bc¡ вище зазначеы прояви дебету в порож-hhhí рота i, за необхщност1, обов'язково направ-ляти хворих на консультацию до ендокринолога.
До недостатньо вивчених питань прояви ЦД на СОПР можна вщнести:
1. Вивчення та корекц1ю мкробюценозу порожнини роту у хворих на ЦД при р1зних стомато-лопчних захворюваннях.
2. Моыторинг nepeöiry захворювань тканин пародонту та СОПР в залежност1 в1д тривалост1 та ступеня компенсаци ЦД.
3. niflöip оптимальних ¡мунокорегуючих 3aco6¡B для лкування захворювань СОПР в залежност1 вщ тяжкост1 вторинного ¡мунодефщитутощо.
Л1тература
1. Алексеева O.A. Роль коррекции общего и местного иммунного статуса и биохимических показателей ротовой жидкости в комплексной терапии пародонтита при сахарном диабете: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. - М., 2001. - 26 с.
2. БабЫа О.О. Особливост1 клЫки ¡ лкування пародонтального синдрому у д1тей, хворих на цукровий д1абет: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. -Полтава, 2000. - 18 с.
3. Борисенко A.B., Видерская A.B. Профилактика заболеваний слизистой оболочки полости рта // Стоматолог. - 2000. - № 3. -С. 57-60.
4. Бурова С.А. Проблемы грибковых заболеваний человека // Российский журнал кожных и венерологических болезней. - 1998. -№ 1. - С. 39-41.
5. Васильченко O.I. Особливосп клЫтного nepeöiry та лкування червоного плескатого лишаю слизовоТ оболонки порожнини рота у хворих на ¡нсулЫозалежний цукровий д1абет: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. - КиТв, 2002. - 18 с.
6. Видерская A.B., Зелинская H.A., Мельничук Т.А. и др. Особенности клинического проявления заболеваний слизистой оболочки полости рта у больных, страдающих сахарным диабетом // Вестник стоматологии. - 1995. - №2. - С. 100-103.
7. Конвуеми М. Особенности полости рта и уход за нею у больных сахарным диабетом // Terra Medica. - 1996. - №3. - С. 32-34.
8. Кравченко В.М., Халангот М.Д., Кульчинська Я.Б. Створення по-стшно дточого державного реестру „Система нагляду хворих на цукровий д1абет (СИНАД1АБ) в УкраТнГ: проблеми та перспекти-ви // Ендокринолог1я. - 2005. - Т. 10, №1. - С. 69-75.
BiCHHK Украгнсъког медичног стоматологгчног академШ
9. Лукиных Л.М. Заболевания слизистой оболочки полости рта. -Н. Новгород: НГМД, 2000. - 367 с.
10. Марченко 1.Я. Кл1н1ко-експериментальне обфунтування комплексного л1кування та профтактики кандидозу слизовоТ оболонки порожнини рота: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. - Полтава, 1996.- 23 с.
11. Мащенко И.С., Гударьян А.А. Иммунобиохимические механизмы развития различных клинических вариантов течения генерализованного пародонтита у больных сахарным диабетом 2 типа // УкраТнський стоматолопчний альманах. - 2004. - №1. -. С. 3133.
12. Орехова Л.Ю. Особенности клинических проявлений патологии слизистой оболочки полости рта у больных сахарным диабетом // Пародонтология. - № 4. - 2003. - С. 14-18.
13. Почтарь В.Н., Скиба В.Я. Диагностика кандидоза в клинической стоматологии // Вюник стоматологи. - 2003. - № 1. - С. 79-84.
14. Рахматов Т.П., Ирсалиев Х.И. О состоянии слизистой оболочки полости рта у больных красным плоским лишаем // Вестник дерматологии и венерологии. - 2001. - №3. - С. 31-33.
15. Рединова Т.Л., Злобина O.A. Частота кандидоза слизистой оболочки полости рта и эффективность его лечения у больных сахарным диабетом // Стоматология. - 2001. - № 3. - С. 20-22.
16. Самойлик М.М. Стоматологический статус у больных инсулин-независимым сахарным диабетом и его коррекция: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. - М., 2004.- 20 с.
17. Символ С.И. Симптомы, синдромы, эпонимные болезни челюс-тно-лицевой области, головы и шеи. - М.: Триада - X, 2002. -224 с.
18. Скиба O.B. Структурно-метабол1чн1 зм1ни в тканинах порожнини рота при цукровому flia6eTi та ¡х профтактика: Дис. ... канд.. мед. наук. - КиТв, 2006. - 171 с.
Реферат
СТОМАТОЛОГИЧЕСКИЙ СТАТУС У БОЛЬНЫХ САХАРНЫМ ДИАБЕТОМ Николишин А.К., Ступак Е.П.
Ключевые слова: сахарныйдиабет, заболевания тканей пародонта, заболевания слизистой оболочки полости рта.
На основании проведенного обзора отечественной и зарубежной литературы систематизированы и проанализированы особенности клинического течения заболеваний тканей пародонта и слизистой оболочки полости рта у больных сахарным диабетом с учетом патогенетического аспекта основного заболевания.
Summary
THE STOMATOLOGICAL STATUS FOR PATIENTS WITH DIABETES MELLITUS Nikolishyn A.K., Stupak H.P.
Key words: Diabetes mellitus, diseases paradontium, diseases mucous membrane of an oral cavity.
On a foundation of the held review view of the domestic and foreign literature are classified and the features of clinical current of diseases paradontium and mucous membrane of an oral cavity for patients with diabetes mellitus with allowance for of pathogenesis aspect of a basic disease are parsed.
19. Соколова Г.А. Кандидоз у больных сахарным диабетом I типа // Вестник дерматологии и венерологии. - 1996. - №3. - С. 54-55.
20. Тронько М.Д., Бф1мов A.C., Кравченко B.I., Паньк1в B.I. Еп1дем1-олопя цукрового дебету. - К.: 1нститут ендокринологи та обм1ну речовин ¡м. В.П. Ком1саренка АМН Украши, 1996. - 152 с.
21. Хоружа Р.Ю., Комаревська О.В.Вивчення стану пародонтально-го комплексу та ¡нших оргаыв ротовоТ порожнини у хворих на цукровий д1абет // УкраТнський стоматолопчний альманах. -2003. - № 3. - С. 26-28.
22. Darwazeh A.M., MacFarlane T.W., Lamey P.J. In vitro adhesion of Candida albicans to buccal epithelial from diabetic and non - individualis after in vivo and vitro application of nistatin // J. of Oral Petrol. & Med. - 1997. - Vol. 26, №5. - P. 233-236.
23. Dorocka - Bobkowska B., Budtz - Jorgensen E., Wloch S. Non - insulin - dependent diabetes mellitus as a riskfactor for denture stomatitis // J. of Oral Pathology & Med.. - 1996. - Vol. 25, №8/ - P. 411-415.
24. Guggenheimer J., Moore P.A., Rossie K. et al. Independent diabetes mellitus and oral soft tissue pathology // Oral Surgery, Oral Medicine, Oral Pathology, Oral radiology & Endodontics. - 2000. -Vol. 89, №5. - P. 570-576.
25. Obrosova I.G., Fathallah L., Greene D.A. Early changes in lipidper-oxidation and antioxidative defense in diabetic rat retina: effect of DL - alpha-lipoid acid // Eur J Pharmacol. - 2000. - Vol. 9, №398 (1). -P. 139-146.
26. Van Dis M.L., Parks E.T. Prevalence of oral lichen planus in patients with diabetes mellitus // Oral Surgery, Oral Medicine, Oral Pathology, Oral Radiology & Endodontics. - №79 (6). -1995. - P. 696700.
27. Willis A. M., Coulter W.A., Hayes J.R. Factors affecting the adhesion of Candida albicans to epithelial of insulin diabetes mellitus patients // J. of Medical microbiology. - 2000. - Vol. 49, №3. - P. 291-293.
УДК 616.314-74:615.46:615.831
КРАЕВАЯ ПРОНИЦАЕМОСТЬ ПЛОМБ ИЗ КОМПОЗИЦИОННЫХ МАТЕРИАЛОВ ХИМИЧЕСКОГО И СВЕТОВОГО ОТВЕРЖДЕНИЯ
Павленкова Е.В., Ковалев Е.В., Доценко В.И.
Вищий державний навчальний заклад Украши „Украшська медична стоматолопчна академ1я"
Изучена краевая проницаемость в полостях II классу по Блэку, восстановленных композиционными материалами химического и светового отверждения ("Charisma PPF" и "Charisma") фирмы Heraeus, Kulser. Полученные результаты показали, что при восстановлении дефектов II класса по Блэку, создание дополнительных элементов ретенции уменьшает микропроницаемость и улучшает краевое прилегание материала к твердым тканям зуба.
Ключевые слова: краевая проницаемость, твердые ткани зуба, композиционные материалы.
Качество стоматологической помощи в значи- ные композиционные материалы, но и они име-
тельной мере зависит от используемых лекар- ют недостатки: ственных препаратов и пломбировочных мате- 1. усадкаприотверждении; риалов. В настоящее время широкое примене- 2. меньшую, чем у зубных тканей прочность; ние в стоматологии получили высококачествен- 3. незначительную хрупкость;
* Статья является фрагментом комплексной инициативной темы кафедр стоматологического профиля Высшего государственного учебного учреждения Украины „Украинская медицинская стоматологическая академия" «Оптимизация профилактики и лечения стоматологических заболеваний» №010би003237. Автор является непосредственным исполнителем указанной НИР.
