CC BY
57
УДК 616.833: 616.831.313-089
Костюк K.P.
Стереотаксична передня калозотом1я як метод xipypriHHoro лжування тяжких форм симптоматично? епшепсп
1нститут нейрохГрургп iM. акад. А.П. Ромоданова НАМН Укра'ни, м. Ки'в
Вступ. Епiлепсiя е полiетiологiчним, поширеним захворюванням нервовоi системи, яке дiагностують в 1-2% дорослого населення та 3-4% дггей. БшьшГсть хворих успiшно лiкують з застосуванням анти-епiлептичних препаратiв (АЕП), проте, тривале, iнодi довiчне використання АЕП спричиняе побiчнi реакцп, навiть за повного контролю за епшептичними нападами. В той же час, майже 20-25% хворих на епшепсш резистентш до протисудорожно' терапii, iм показане хiрургiчне лiкування [1].
Хiрургiчне лшування епiлепсii розвиваеться у двох основних напрямках, перший — класичш резекцшш операцп, другий — функцiональнi або палiативнi хiрургiчнi втручання. Функцiональнi операцп використовують в ситуацiях, коли немож-ливо виконати резекцiю епiлептичного фокусу через його локалiзацiю у функционально важливiй дiлянцi мозку, наявнiсть кшькох епiлептичних фокусiв, множинне ураження головного мозку, двобiчнi змiни електрично' активности До функцiональних хГрур-гiчних втручань вГдносять калозотомiю, множинну субпiальну трансекцш, рiзноманiтнi стереотаксичнi втручання, включаючи радiохiрургiчнi, а також електростимулюючi операцп (стимулящя блукаючого нерва, глибинна стимуляцiя мозку, тривала коркова та мозочковi стимулящя) [1].
Мозолисте тiло е найбшьшою за розмiрами та важливiстю нейрональною комiсурою, яка з'еднуе пiвкулi великого мозку. Через велику кшьшсть мiжнейрональних зв'язкiв у мозолистому тiлi епшептичш розряди можуть швидко поширюватись з одше' пiвкулi в iншу i спричиняти генералiзацiю епiлептичних нападiв. Тому закономiрним було припущення, що розычення мозолистого тiла може сприяти блокуванню поширення епiлептичноi Гм-пульсацii з одше' пiвкулi в iншу, що запобГгатиме вториннiй генералiзацii нападiв. Перше повГдомлен-ня про здiйснення калозотомп з'явилося у 1940 р., коли учш Кушiнга W.P. Van Wagenen i R.Y. Herron [2] доповши про результати такого хiрургiчного втручання у хворих на епшепсш. Проте, до 60-х роюв минулого сторiччя особливого штересу до операцп калозотомп у нейрохiрургiв не було, поки J.E. Bogen i сшвавтори [3] опублiкували серiю статей, в яких описали клшГчш та нейрофiзiологiчнi результати тако' операцii. У 1970 р. A.J. Luessenhop i сшвавтори [4] узагальнили результати виконання калозотомп у дггей як альтернативи гем^феректомп. 3 цього часу калозотомш у рГзних модифiкацiях почали широко використовувати у нейрохiрургiчнiй практицi.
Метою калозотомп е попередження поширення епшептично' активносл з однiеi швкулГ в другу шляхом переривання нервових сполучень, залучених у генералiзацiю епiлептичноi активностi. КалозотомГя переривае бiлатеральну синхронiзацiю, проте, лишае епшептичний фокус у мозку. Сьогодш не iснуе одно-значних показань до виконання калозотомп. Операщя
показана хворим при криптогенних, симптоматичних та щюпатичних первинно генералiзованих тошко-клошчних, атошчних нападах та дроп-атаках, яю характеризуються раптовою втратою свщомосл та падшням. 3а даними електроенцефалографii (ЕЕГ) у хворих виявляють бшатеральну синхрошзовану епшептичну актившсть [5-7]. У бшьшоси хворих таю стани спостерГгають при синдромГ Веста, Леннокса-Гасто, енцефалт Расмуссена, лобовш та мультифокальнш ешлепсп. Особливо широко застосовують калозотомш при лшуванш синдрому Леннокса-Гасто [8, 9].
Найбшьш часто виконують передню калозотомш, розсшають мозолисте тшо вГд дзьоба до задньоi третини його стовбура. Якщо позитивного ефекту вГд операцп не спостерГгають, у строки вГд кшькох мГсяцГв до 2 роюв здшснюють другу операцш, шд час яко' розсшають залишену задню частину мозолистого тша [10, 11]. Такий перюд мГж операцГями необхГд-ний для зменшення ризику виникнення синдрому роз'еднання. 3а тяжкого перебпу епшепсп, дифуз-ного багатовогнищевого ураження мозку виконують тотальну калозотомш в один етап [12-14]. НовГтшми шдходами до здшснення калозотомп е впровадження ендоскошчних, навГгацшних, стереотаксичних, зокре-ма, радюхГрурпчних технологш [15-18].
Незважаючи на широке використання ще' операцп, результати калозотомп рГзнг Це зумовлене вГдсутшстю чико' стандартизацп анатомГчних структур, що пересшають шд час операцп, та вщсутшстю критерпв вГдбору пащенлв до калозотомп з огляду на особливост перебГгу хвороби, характер епшептичних нападГв, даш електрофГзюлопчних та нейровГзуаль зацшних методГв дослГдження. В багатоцентровому дослГдженш за участю 563 хворих, яким здшснено калозотомш, повне припинення епшептичних на-падГв вГдзначене у 7,6% хворих, значне покращення
— у 60,9%, у 31,4% хворих частота нападГв шсля операцп не змшилася [19]. В шших дослГдженнях припинення нападГв спостерГгали у 34% хворих, у 24%
— частота нападГв зменшилась бшьш шж на 50%, у 32% — не змшилася. Показано, що кращому контролю шддаються генералГзоваш атошчш напади, в той час як виражешсть i частота парцГальних нападГв шсля калозотомп суттево не змшюеться [20-23].
3а даними рГзних авторГв, шсляоперацшна ле-тальшсть при калозотомп становить вГд 0 до 6%, транзиторш шсляоперацшш ускладнення виявляють у 20%, постшш — у 5%. Шсляоперацшними хГрур-пчними ускладненнями мшрохГрурпчно' калозотомп вважають пдроцефалш, асептичний меншпт, крово-течу, повГтряну емболГзацш верхнього саптального синусу, Гшемш та набряк лобових часток мозку, запальне ураження. Можливе виникнення також специфГчних функцюнальних ускладнень, насампе-ред, гострого синдрому переычення, мГжгемГсферних сенсорних дисощацш та синдрому роздшення мозку
^жнародна назва Split-brain syndrome). Гострий синдром переычення виявляють у бшьшоси па-цiGнтiв у ранньому шсляоперацшному перiодi, вш характеризуеться недомшантною апраксiGЮ або reMinape30M, двобiчним хапальним рефлексом, по-рушенням уваги, нетриманням сеч^ пригнiченням спонтанно! мови внаслщок розвитку мутизму [5, 21]. Мiжгемiсфернi сенсорнi дисощацп виникають через неможлившть сприйняти вiзуальну, слухову або сомато-сенсорну шформацш i правильно !! штерпре-тувати [14]. Синдром роздiлення характеризуемся гемiсферним "змаганням", розладами мови, пам'яи, концентрацп уваги.
3 огляду на складшсть та травматичнiсть мшрохГрурпчно! калозотомп, запропонований метод стереотаксично! передньо! калозотомп [24], яку в Росп розвинув А.С. Шершевер [15]. Для обчислення координат мшеш деструкцп автор спочатку викорис-товував данi МРТ, вентрикулографп та церебрально! ангiографi!, пiзнiше — стереотаксично! системи Leibinger та програмне забезпечення Stryker на ос-новi реконструкцп МРТ, КТ зображень.
Метою роботи е оцiнка ефективностi стереотаксично! передньо! калозотомп у хворих за тяжко! форми симптоматично! ешлепсп.
Матер1али i методи дослщження. У вщдшен-нi функцiонально! нейрохiрургi! вперше в Укра!нi здiйснена стереотаксична передня калозотомiя у 5 хворих з приводу симптоматично! фармакорезистен-тно! ешлепсп, з яких було 3 д№ей.
У 4 хворих напади були парщальними з вторинною генералiзацiею, в 1 — первинно генералiзованими. До моменту операцп хворi застосовували вщ 3 до 8 рiзних (у середньому — 4) АЕП у виглядi моно- або полггерапп. У 4 хворих ешлептичш напади виникли у строки до 6 мю життя, в 1 — у вщ 14 роюв. Напади були що-денними у 4 хворих (3 дтеей i 1 дорослого). В одному спостереженш частота нападiв 10-15 щомiсяця. В усiх хворих в анамнезi були вiдомостi про повторний ешлеп-тичний статус. У 2 дней пiд час дослщження психiчного статусу виявленi вираженi когштивш розлади. Таким чином, наведенi даш свiдчили про наявнiсть у хворих фармакорезистентно! форми епiлепсi!.
3а даними МРТ у 3 дггей виявлеш аномалi! розвитку головного мозку у вигляд! гiпоплазi! мозолистого лла (у 2) та порожнини прозоро! перегородки. В однiе! жшки вшом 28 роюв вiдзначенi рубцево-атрофiчнi змши право! лобово-скронево! дшянки головного мозку як наслiдок перенесено! пологово! травми. В одного хворого вшом 20 роюв не виявлеш структурш змши швкуль великого мозку, проте, у вщ 14 роюв йому здшснено операцiю — видалення пухлини черв'яка та лГво! швкул1 мозочка (висновок пстолопчного дослiдження: астроцитома ф1бриляр-но-протоплазматична). Через 2 роки шсля операцп виникли епiлептичнi напади генералiзованi атонiчнi, тошчш i, незважаючи на застосування рГзних АЕП, частота нападiв збiльшилась до щоденних. На момент виконання стереотаксично! калозотомп даш щодо продовженого росту пухлини не виявлеш.
У 2 д№ей вшом 4 i 11 роюв за характером ешлеп-тичних нападiв та переб^ом хвороби дiагностований синдром Леннокса - Гасто. Напади виникли вщповщ-но на 1-му та 6-му мГсящ життя. В обох хворих пере-важали атошчш, мiоклонiчно-астатичнi, комплексш
парцiальнi напади та дроп-атаки. Ешлептичш змiни на ЕЕГ представлен уповiльненою генералiзованою, бiлатеральною синхронiзованою актившстю. При ць-ому характернi для синдрому Леннокса - Гасто ком-плекси niK-хвиля частотою 1-2,5 Гц не виявлеш.
Хiрургiчне втручання здшснювали з використан-ням стереотаксично! системи CRW Radionics (США). За юлька днiв до операцi! проводили МРТ головного мозку у T2WI та T1WI режимах, товщина зрiзiв 2 мм. На початку операцп на головi хворого фшсували стереотаксичну рамку, до яко! закрiплювали лока-лайзер i проводили КТ головного мозку за допомо-гою спiрального томографа, товщина зрiзiв 1,25 мм. Використовуючи комп'ютернi програми StereoFusion, StereoPlan, сшвставляли ("fusion") МРТ- i КТ-зображення, шсля чого обчислювали координати мшеш деструкцi!. Безпосередньо перед операцiGЮ на фантомi перевiряли точнiсть встановлення координат. Операщю виконували пiд внутрiшньовенним наркозом. Фрезовий отвiр накладали у задньолобовш дiлянцi дiаметром 7-8 мм. Високочастотну елект-ролiтичну деструкцiю здiйснювали з використанням електродiв з робочою поверхнею дiаметром 2,1 мм, довжиною 5 мм. Температура робочо! частини елек-трода шд час деструкцi! становила 80°С, тривал^ть експозицi! деструкцi! 60 с. Формували п'ять вогнищ деструкцi!: два — у нижшх та верхнiх вщдшах коль на, три — послщовно у переднiх вiддiлах стовбура мозолистого тша на вiдстанi 3-4 мм один вщ одного. Пiсля операцп хворих направляли у вщдшення.
Результати та Чх обговорення. Всi хворi перенесли стереотаксичне втручання добре, шсляопера-цiйних ускладнень не було. Пащенлв виписували на 7-8-му добу. Тривал^ть спостереження вiд 3 до 18 мш (у середньому 11 м^). З метою об'ективно! оцшки результатiв операцi! антиепiлептичну терапiю про-тягом 6 мiс пiсля операцп не змшювали.
В одному спостереженш ешлептичш напади припинилися (шкала Енгела 1), у 2 хворих частота нападiв зменшилась бшьш нiж на 90%, у 2 — бшьш нiж на 50% (шкала Енгела 3). У 3 хворих, у яких до операцп напади були парщальш з вторинною генералiзацieю, шсля операцп виявляли коротко-часш парщальш напади, частота яких значно зменшилась. Це свщчило про блокування поширення ешлептично! активносл з iнтактного епiлептичного фокусу у протилежну швкулю. Наводимо клiнiчне спостереження.
Хвора З., 28 рокiв, обстежена в клшщг Встанов-лений дiагноз: симптоматична ешлепыя з простими парцiальними нападами, вторинною генералiзацieю, фармакорезистентна форма, правобiчна гемiатро-фiя головного мозку як наслщок пологово! травми (рис. 1). Ешлептичш напади виникли на другому мшящ життя. Застосовувала 6 АЕП, проте, частота ешлептичних нападiв лишалась високою — до 2 на добу. За даними МРТ вогнищевi структурш змши у правiй пiвкулi мозку не виявленi, в той же час за даними електрофiзiологiчних дослщжень спостерта-ли епiлептичну актившсть у лiвiй лобово-скроневiй дiлянцi мозку, яка поширювалась на протилежну швкулю. Характер ешлептичних змш електрично! активност мозку вiдповiдав клiнiчним проявам ешлептичних нападiв: напади починалися з тошчного напруження правих кiнцiвок, бiльше верхньо!, з по-
дальшою втратою св1домост1, падшням, тошко-клошчними судорогами.
18.03.10 виконана операщя: стерео-таксична передня калозотом1я зл1ва (рис. 2). Ускладнень не було, шсля операцп антиепшептичну терапш не змшювали. Тривал1сть спостереження 15 м1с. У 1-й м1сяць шсля операцп у хворо! виникли 3 короткочасш прост парщальш сенсорш напади у вигляд1 парестезп у правш верхнш юнщвщ, шсля чого напади припинились. За да-ними контрольно! ЕЕГ виявлено знач-ну асиметрш розподшу епшептично! активност м1ж швкулями головного мозку. Якщо до операцп р1зниця па-толопчно! активносл м1ж генеруючою ешлептичну актившсть л1вою шв-кулею та протилежною правою була незначною (коеф1щент асиметрп — КА становив 31%), шсля операцп спостерь гали значне переважання патолопчно! активносл в ураженш л1вш швкул1 (КА 68%). Щ даш св1дчать про блокування поширення патолопчно! 1мпульсацп з одше! швкул1 в шшу. Ощнка ефектив-носл х1рурпчного лшування за шкалою Енгела — 1 (рис. 3).
Отримаш попередш даш св1дчать, що стереотаксична передня калозото-м1я е ефективним та безпечним методом х1рурпчного лшування тяжких форм симптоматично! епшепсп за неможли-восл здшснення резекцп епшептичного фокусу. Незважаючи на пал1ативний характер оперативного втручання, в уых хворих вдалося досягти позитивного ефекту, причому в одному спосте-реженш епшептичш напади повшстю припинилися, у 2 — !х частота змен-шилась бшьш шж на 90%. Ускладнень шд час операцп та шсля не! не було. Шсля операцп хворим не потр1бне було перебування у в1ддшенш штенсивно! терапп та тривала шсляоперацшна реабшггащя.
Впроваджений метод стереотак-сично! передньо! калозотомп е пер-спективним напрямком х1рурпчного лшування тяжких форм епшепсп. На в1дмшу в1д мшрох1рурпчно! калозотомп, стереотаксична калозотом1я е малотравматичним х1рурпчним втру-чанням з низьким ризиком виникнення невролопчних ускладнень. Операщя не потребуе тривалого застосування штубацшного наркозу, перебування хворого у в1ддшеш штенсивно! терапп, тривало! шсляоперацшно! реабшггацп, що зменшуе витрати на лшування хворих.
Проведене досл1дження дозволяе зробити попередш висновки.
1. Застосування стереотаксично! передньо! калозотомп шд час лшування тяжких форм симптоматично! епшепсп е ефективним 1 малотравматичним
Рис. 1. Хвора З. МРТ головного мозку до операцп. Рубцево-атро-ф1чш змши право! лобово-скронево! дшянки головного мозку.
Рис. 2. Хвора З. Обчислення стереотаксично! термодеструкцп передньо! третини мозолистого тша. Шд час операцп вико-ристаш комп'ютерш програми StereoFusion та StereoPlan стереотаксично! системи Radionics. Зображеш перша та остання п'ята м1шеш деструкцп. М1ж ними м1стяться ще три м1шеш
Рис. 3. Хвора З. МРТ головного мозку через 12 м1с шсля термодеструкцп передньо! третини мозолистого тша.
методом, який може бути рекомендований для бшьш широкого застосування.
2. Метод стереотаксично! передньо! калозото-мп потребуе подальшого поглибленого вивчення для розширення показань до його застосування, удоскона-лення самого методу з метою покращення результалв х1рурпчного лшування тяжких форм епшепсп.
CnwcoK mTepaTypw
1. French J.A. Therapeutic strategies in epilepsy / J.A. French, N. Delanty. — Oxford: Clin. Publish., 2009. — 341 p.
2. Van Wagenen W.P. Surgical division of commissural pathways in the corpus callosum. Relation to spread of an epileptic attack / W.P. Van Wagenen, R.Y. Herron // Arch. Neurol. Psychyat. — 1940. — V.44. — P.740-759.
3. Bogen J.E. Treatment of generalized by cerebral commissurotomy / J.E. Bogen, P.J. Vogel // Surg. Forum.
— 1963. — V.14. — P.431-433.
4. Luessenhop A.J. Surgical disconnection of cerebral hemispheres for intractable seizures: results in infancy and childhood / A.J. Luessenhop, T.C. Cruz, G.M. Fenichel // J.A.M.A. — 1970. — V.231. — P.1630-1636.
5. Bogen J.E. Callosal lesions and behavior: History and modern concepts / J.E. Bogen, P.J. Vogel // Epilepsy Behav.
— 2003 — V.4. — P.607-617.
6. Corpus callosotomy / A.A. Asadi-Pooya, A. Sharan, M. Nei, M.R. Sperling // Epilepsy Behav. — 2008. — V.13, N2. — P.271-278.
7. Corpus callosotomy in refractory idiopathic generalized epilepsy / S. Jenssen, M.R. Sperling, J.I. Tracy [et al.] // Seizure. — 2006. — V.15, N8. — P.621-629.
8. Comparison of corpus callosotomy and vagus nerve stimulation in children with Lennox-Gastaut syndrome / S.J. You, H.C. Kang, T.S. Ko [et al.] // Brain Dev. — 2008.
— V.30, N3. — P.195-199.
9. Corpus callosotomy in a patient of hemimegalencephaly and Lennox - Gastaut syndrome / S.Y. Kwan, H.Y. Shyu, J.H. Lin [et al.] // Brain Dev. — 2008. — V.30, N10.
— P.643-646.
10. Changing the paradigm of 1-stage total callosotomy for the treatment of pediatric generalized epilepsy / K.W. Shim, Y.M. Lee, H.D. Kim [et al.] // J. Neurosurg. Pediatr.
— 2008. — V.2, N1. — P.29-36.
11. Corpus callosotomy for treatment of pediatric epilepsy in the modern era / S.Y. Rahimi, Y.D. Park, M.R. Witcher [et al.] // Pediatr. Neurosurg. — 2007. — V.43, N3. — P.202-208.
12. Complete versus anterior two-thirds corpus callosotomy in children: analysis of outcome / L. Jalilian, D.D. Limbrick, K. Steger-May [et al.] // J. Neurosurg. Pediatr. — 2010.
— V.6, N3. — P.257-266.
13. Outcome after extended callosal section in patients with primary idiopathic generalized epilepsy / A. Cukiert, J.A. Burattini, P.P. Mariani [et al.] // Epilepsia. — 2009. — V.50, N6. — P.1377-1380.
14. Roberts D.W. Section of the corpus callosum for epilepsy / D.W. Roberts // Operative neurosurgical techniques; ed. H. Schmidek. — Sweet, 1995. — 3rd ed. — P.1351-1358.
15. Шершевер А.С. Хирургическое лечение эпилепсии / А.С. Шершевер. — Екатеринбург: АПРИО, 2005. — 164 с.
16. Corpus callosotomy using conformal stereotactic radiosurgery / M.A. Celis, S. Moreno-Jimenez, J.M. Larraga-Gutierrez [et al.] // Childs Nerv. Syst. — 2007.
— V.23, N8. — P.917-920.
17. Efficacy and safety of radiosurgical callosotomy: a retrospective analysis / M. Feichtinger, O. Schröttner, H. Eder [et al.] // Epilepsia. — 2006. — V.47, N7. — P.1184-1191.
18. Image-guided, frameless stereotactic sectioning of the corpus callosum in children with intractable epilepsy / M. Hodaie, A. Musharbash, H. Otsubo [et al.] // Pediatr. Neurosurg. — 2001. — V.34. — P.286-294.
19. Outcome with respect to epileptic seizures / J. Engel, P.C. Van Ness, T.B. Rasmussen, LM. Ojemann // Surgical Treatment of the Epilepsies; ed. J. Engel. — N.Y.: Raven Press, 1993. — 2nd ed. — P.609-621.
20. Long-term seizure outcome after corpus callosotomy: a retrospective analysis of 95 patients / T. Tanriverdi, A. Olivier, N. Poulin [et al.] // J. Neurosurg. — 2009. — V.110, N2. — P.332-342.
21. Lucas T.H. Corpus callosotomy: Indications, surgical procedures and outcome / T.H. Lucas, G.A. West // Epilepsy Surgery: Principles and Controversies; ed. J.W. Miller, D.L. Silbergeld. — New York; London: Naylor and Francis Group, 2006. — P.541-551.
22. Spencer S. Anterior, total and two-stage corpus callosum section: differential and incremental seizure responses / S. Spencer, D. Spencer, K. Sass // Epilepsia. — 1993. — V.34.
— P.561-567.
23. Sunaga S. Long-term follow-up of seizure outcomes after corpus callosotomy / S. Sunaga, H. Shimizu, H. Sugano // Seizure. — 2009. — V.18, N2. — P.124-128.
24. Laitinen L.V. Stereotactic lesion in the knee of the corpus callosum in the treatment of emotional disorders / L.V. Laitinen // Lancet. — 1972. — V.1. — P.472-475.
Одержано 08.07.11
Костюк K.P.
Стереотаксична передня калозотом1я як метод xipypriHHoro лшування тяжких форм симптоматично"! ешлепсп
1нститут нейрохiрурrií iM. акад. А.П. Ромоданова НАМН Укра!ни, м. Ки!в
Оцшеш результати стереотаксично! передньо! калозотомп у хворих з первинними та вто-ринними генералiзованими епшептичними нападами за неможливосл здшснити резекцш ешлептичного фокусу.
Стереотаксична калозотомiя виконана у 5 хворих (з них 3 дггей), у яких встановлена симптоматична епшепая, у 4 — напади були щоденними. В уах хворих в анамнезi були вщомосл про повторний епшептичний статус. У 4 хворих напади були з вторинною генералiзацieю, в 1 — первинно генералiзованi. Шсляоперацшних ускладнень не було, хворi виписаш на 7-8-му добу шсля операцп. У строки спостереження вщ 3 до 18 м^, у середньому 11 м^, в 1 хворого напади припинилися, у 2 — !х частота зменшилась бшьш шж на 90%, у 2 — бшьш шж на 50%.
Результати дослщження свщчать, що стереотаксична калозотомiя е безпечним палiатив-ним методом хiрургiчного втручання i може бути рекомендована хворим при симптоматичнш фармакорезистентнш епшепсп за неможливосл виконати резекцш ешлептичного фокусу.
Ключoвi слова: симптоматична етлепс1я, етлептичт напади, стереотаксична передня калозотом1я.
Костюк К.Р.
Стереотаксическая передняя калозотомия как метод хирургического лечения тяжелых форм симптоматической эпилепсии
Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины, г. Киев
Оценены результаты стереотаксической передней калозотомии у больных при первично и вторично генерализованых эпилептических припадках, у которых невозможно выполнить резекцию эпилептического фокуса.
Стереотаксическая калозотомия произведена 5 больным (из них 3 детей), у которых диагностирована симптоматическая эпилепсия. У 4 больных припадки были ежедневными, у 1 — первично генерализованными. Послеоперационных осложнений не было, все пациенты выписаны на 7-8-е сутки после операции. В сроки наблюдения от 3 до 18 мес, в среднем 11 мес, у 1 больного припадки прекратились, у 2 — их частота уменьшилась более чем на 90%, у 2 — более чем на 50%.
Результаты исследования свидетельствуют, что стереотаксическая калозотомия является безопасным паллиативным методом хирургического вмешательства и может быть рекомендована больным при симптоматической фармакорезистентной эпилепсии, у которых невозможно осуществить резекцию эпилептического фокуса.
Ключевые слова: симптоматическая эпилепсия, эпилептические припадки, стереотаксическая передняя калозотомия.
Kostyuk K.R.
Stereotactic anterior callosotomy as a treatment method of severe forms of symptomatic epilepsy
Institute of Neurosurgery named after acad. A.P. Romodanov of National Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kiev
The results of stereotactic anterior callosotomy in patients with primary and secondarily generalized seizure, at whom epileptic focus resection was impossible, were estimated.
Stereotactic callosotomy was performed in 5 patients (there were 3 children among them) with symptomatic epilepsy. 4 patients had daily seizures, 1 — primary generalized seizures. There were no postoperative complications, all patients were discharged on the 7-8th day after surgery. The postoperative follow-up was from 3 to 18 months, in average 11 months, one patient became seizure free, in 2 — the seizures' frequency decreased for 90% and, in other 2 patients — for 50% and more.
The results of the research confirm that stereotactic callosotomy is a safe palliative surgical method and may recommended for patients with drug-resistant symptomatic epilepsy, at whom epileptic focus resection is impossible.
Key words: symptomatic epilepsy, seizures, stereotactic anterior callosotomy.
Комментарий
к статье К.Р. Костюка "Стереотаксична передня калозотом'я як метод х'рург'много л'/кування тяжких форм симптоматично!' ет'лепсй'"
Статья посвящена актуальной проблеме эпилептологии — хирургическому лечению тяжелых фармакорезистентных форм симптоматической эпилепсии. Учитывая новизну операций стереотаксической передней каллезотомии для Украины, объяснимо небольшое число больных и непродолжительный период наблюдения. Во вступлении автор в достаточной степени анализирует эффективность существующих хирургических методов лечения (гемис-ферэктомия, открытая микрохирургическая каллезотомия, нейростимуляция блуждающего нерва) и обосновывает теоретические аспекты стереотаксической каллезото-мии, ее преимущества и недостатки, и главное — отбор пациентов для этого вмешательства. Подробно описана технология выполнения стереотаксической передней каллезотомии, иллюстрированная данными МРТ до операции, во время стереотаксического планирования и после операции, что может стать большим подспорьем для освоения этого перспективного метода в нейрохирур-
гических отделениях Украины.
Большую помощь автору в диагностике и хирургическом планировании могли бы оказать тест Вада (Wada test) для определения доминантного полушария и функциональная МРТ (f MRI) головного мозга с трак-тографией для визуализации транскаллезных волокон, позволяющая определить протяженность деструкции мозолистого тела.
Описанным клиническим наблюдением и результатами хирургического лечения других пациентов автор доказывает перспективность стереотаксической передней каллезотомии в лечении пациентов с симптоматическими фармакорезистентными формами эпилепсии на основании относительно высокой эффективности, малотравма-тичности вмешательства, низкого риска возникновения неврологических осложнений, а также экономической целесообразности, связанной с реанимационно-анестезиологическим пособием и реабилитацией больных.
Д.Ю. Латышев, канд. мед. наук, заведующий отделением сосудистой нейрохирургии Днепропетровской областной клинической психиатрической больницы
