CC BY
12
7. Vancura K. Das Tschechishce Programm zur Erhaltung forstgenetischer Ressourcen / K. Vancu-ra // Geburek Th., Heinze B. (Hrgs.): Erhaltung genetischer Ressourcen im Wald - Normen, Programme, Maßnahmen. - Ecomed, Verlaggeselschaft Landsberg, 1998. - S. 159-169.
Гайда Ю.И. Плюсовые деревья дуба черешчатого и скального как объекты сохранения генетических ресурсов in situ
Приведены результаты инвентаризации и исследования плюсовых деревьев дуба черешчатого и дуба скального в Западном регионе Украины (Ивано-Франковской, Львовской, Тернопольской, Черновицкой обл.). Выявлены и установлены точные географические координаты 174 плюсовых деревьев дуба черешчатого (88,3 % от числа отобранных) и 27 плюсовых деревьев дуба скального (90 %). Большинство деревьев дуба че-решчатого (83,9 %) представляют Приднестровский лесостепной лесосеменной район и почти все (99 %) грудовые условия экологического ареала вида. Плюсовые деревья как дуба черешчатого, так и дуба скального отражают наиболее полно генофонд только отдельных популяций (Прут-Днестровской, Прут-Сиретской, Товщивськой, Улашкивсь-кой). Установлено, что незначительное количество биотипов дуба черешчатого и скального соответствуют критериям плюсовых деревьев I категории. Это является еще одним свидетельством обеднения генетического фонда дубрав и аргументом неотложности реализации мер по его сохранению. Испытания полусибсов и сибсов плюсовых деревьев является необходимым условием оценки их селекционного потенциала и ценности их как объектов геносохранения in situ.
Ключевые слова: плюсовые деревья, дуб черешчатый, дуб скальный, лесные генетические ресурсы, сохранение генофонда in situ.
Hayda Yu.I. Plus Trees of Pedunculate Oak and Sessile Oak as Objects of Conservation of Genetic Resources in Situ
Some results of the inventory and of the research plus trees of pedunculate oak and sessile oak in the western region of Ukraine (Ivano-Frankivsk, Lviv, Ternopil, Chernivtsi regions) are presented. One hundred seventy four plus trees of pedunculate oak (88.3 % from selected) and 27 plus trees of sessile oak (90 %) are researched and there exact geographical coordinates are identified. Most of plus trees of pedunculate oak (83.9 %) represent the seed zone "Fo-reststeppe prydnistryanskyi" and almost all (99 %) "grud" environmental conditions of the ecological area of species. Oaks plus trees reflect more fully the gene pool only certain populations (Prut-Dniester, Prut-Siret, Tovschiv, Ulashkivzi). A small number of biotypes of pedunculate oak and sessile oak are found to meet the criteria of plus trees of first category. It testifies to the genetic fund depletion of oak and it is the argument of urgency the implementation of measures to its conservation. Progeny tests of half-siblings and siblings of oak are essential to assess their breeding potential and their value as objects of gene conservation in situ.
Key words: plus trees, pedunculate oak, sessile oak, forest genetic resources, conservation of the gene pool in situ. _
УДК 630 *[5+64+23](477.83/86) Доц. Г.Г. Гриник, д-р с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
СТАТИСТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ВИД1ЛЕННЯ ЕКСПОЗИЦ1ЙНО-ОРОГРАФ1ЧНИХ ГРУП БУКОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В УКРАШСЬКИХ КАРПАТ
Представлено теоретичт основи та методичш шдходи щодо оцшювання росту та продуктивност прсъких деревостанш бука люового в Украшсъких Карпатах iз врахуван-ням експозицiйно-орографiчних характеристик мюць 1хнъого розташування та тишв ль сорослинних умов. За результатами дослщженъ проаналiзовано особливост росту прських деревостанш бука люового з урахуванням екшозищйно-орографiчних характеристик мюць 1хнъого розташування, встановлено вщповщш тенденцн та закож^рносп. На осж^ статистичного аналiзу здшснено поди дослщжуваннх деревосташв на експози-
цшно-орографiчш групи в типах лiсорослинних умов С2-С3 та D2-D3 та представлено i'x графiчну iнтерпретацiю.
Ключов1 слова: ripcbKi деревостани бука лiсового, експозицiйно-орографiчнi групи, продуктившсть, статистичний аналiз.
Вступ. Основн масиви букових лiсiв Украши зосередженi у Карпатах. Оптимальнi умови для росту букових деревосташв сформувались у Закарпатсь-кiй обл., де бук бере участь у складi лкосташв, якi покривають схили з низу до верху. За складом коршно!' рослинносп, особливiстю ii' росту i стану всi типи прських букових лiсiв, залежно вiд висотного розташування, за пропози-цieю Ю.Д. Третяка (1954) було роздалено на три клшатичш пояси (нижнiй, се-реднiй i верхнiй). Особливостi поширення гiрських букових лiсiв у Карпатах рiз-нобiчно з лiсiвничого та таксацшного поглядiв розглянуто у роботах А.Т. Вакша та iн. (1954), П.С. Каплуновского (1958, 1961), П.1. Молоткова (1966, 1968, 1971-1973), К.К. Смаглюка (1964), Г.В. Лисицi (1968), Г.Т. Криницького та iн. (1973, 2000, 2009), С.1. Ванiна (1982), О. А. Прса (2004, 2006), 1.С. 1льк1ва (2004),
B.1. Парпана (1994), В.1. Парпана та С.М. Стойка (1995), 1.М. Сопушинського (2001), 1.М. Попадинця (2002), М.В. Чернявського (2003), В.С. Олшника (2010),
C.1. Гайчука та О. А. Пiрса (2011). Автори наголошують на тому, що у прських умовах формуються високопродуктивнi буковi деревостани, якi по-рiзному вли-вають на довкiлля. Вони затримують опади, регулюють стж води, скрiплюють Грунт та полшшують його структуру, формують краевид i клiмат середовища то-що. Однак практично не встановлено ктотшсть сукупного впливу типiв лкорос-линних умов та експозицiйно-орографiчних характеристик рельефу на такса-цiйнi ознаки букових деревосташв
Мета дослщження - статистично обгрунтувати особливостi видалення експозицiйно-орографiчних груп букових деревостанiв Укра'нських Карпат, що дасть змогу комплексно дослвдити вплив тишв лiсорослинних умов i характеристик схилiв на динашку таксацiйних ознак дослiджуваних деревостанв.
Об'ект дослщження - процеси росту в букових прських деревостанах залежно ввд тишв лiсорослинних умов та експозицiйно-орографiчних характеристик схилiв.
Методи дослщження. Теоретичш, методичнi та експериментальш досль дження проведено на засадах системного шдходу, а також з використанням методик, адаптованих з сучасними iнформацiйними технолопями та комп'ютерною техшкою. Використано лiсiвничi, таксацiйнi, бюметричш методи дослiджень, зокрема - перелшово!' таксацп, порiвняльноl екологп, а також статистики та мо-делювання [2, 4, 7].
Результати дослщження. На типолопчнш основi з урахуванням експо-зицiйно-орографiчних характеристик рельефу мiсць розташування деревосташв здшснено аналiз таксацiйних ознак для деревостанв з домiнуванням бука лко-вого для 51787 видш1в (на основi повидшьно!' бази даних ВО "Укрдержлкпро-ект", актуально!' станом на 01.01.2004 р.). Результати аналiзу шдтверджуються дослiдженнями, здiйсненими на постшних i тимчасових пробних площах.
Групування деревостанiв здайснено у типах лкорослинних умов (ТЛУ) С2-С3 та в ТЛУ D2-D3 у межах груп вшу та за належнктю мкць розташування де-ревостанв до висотного дiапазону (ВД): вiд 300 до 800 м н.р.м, ввд 801 до 1099 м н.р.м., та ввд 1100 до 1400 м н.р.м; за експозищями схил1в: схщш (Сх.), швденно-схiднi (Пд.-Сх), швденш (Пд.), пiвденно-захiднi (Пд.-Зх.), захiднi (Зх.), швшчно-
зaxiднi (Пн.-Зх.), пiвнiчнi (Пн.) та пiвнiчно-сxiднi (Пн.-Сх.); за стpiмкiстю схи-дiв: вщ 0 до 10 о, вщ 11 до 25 о, вщ 26 до 50 о [1, 3, 5, 6].
Загальна площа досдiджyвaниx бyкнякiв становить 365763,4 га iз загадь-ним запасом 127655,23 тис. м деpевини. Мододняки I класу займають 3,9 % вщ загадьно'1 пдощi бyкнякiв, мододняки II кдасу - 5,0 %, сеpедньовiковi - 53,6 %, пpистигдi - 13,6 %, стигдi - 14,6 % та пеpестиглi - 9,3 %. Iз пiдняттям н.p.м. пдо-щi бyкнякiв у ТЛУ С2, С3, D2 та D3 ктотно зменшуються. У висотному дiaпaзонi 300-800 м н^.м. у ТЛУ С2 знаходиться 3,4 % пдощ букняюв, С3 - 17,7 %, D2 -10,1 %, D3 - 34,8 %; у висотному дiaпaзонi 801-1099 м н.p.м.: С2 - 0,2 %, С3 -14,8 %, D2 - 0,5 %, D3 - 12,5 %; у висотному дiaпaзонi 1100-1400 м н^.м.: С2 -0,1 %, С3 - 4,9 %, D3 - 0,8 %. Бiдьшiсть букняюв у межах висотних дiaпaзонiв 801-1099 м та 1100-1400 м н^.м. у ТЛУ С3 та D3 pозтaшовaнi на схидах 11-25 та 25-50 о. У цих двох висотних дiaпaзонax бyковi деpевостaни на схидах стpiмкiс-тю 0-10 о пpaктично не тpaпляються.
----¿¿¿¿VfAv.^V.Wr/
ЯЯЯЙЙЙЙЙ;....................... ....... ___ „„„ _ _ _______
ее йе gg ge ёё^ёп Йе ¿3 1 1 ёё ё e=S^2
б) ЕКСПОЗИЩЯ / висота Н.р.М., M / CTpÍMlíÍCTb схилу.
Рис. 1. Деревоподiбна дiаграма кластерних об'eкmiв гiрськиx букових деревостамв
у ТЛУ C2-C3 при порiвняннi за: а) середньою висотою; б) середшм diaMempoM
Деpевостaни вщповщних початкових тд^уп з метою об'еднання будо тоанатзовано за допомогою кдaстеpного aнaдiзy. Гpyпyвaння у клaстеpи
зддйснено за такими таксацшними показниками деревостанiв: середня висота, середнiй дiаметр i запас на 1 га. Для прикладу наведено графiчну штерпретащю отриманих кластерiв для букових деревосташв у ТЛУ С2-С3 (рис. 1)
У типах лкорослинних умов С2-С3 буковi деревостани за середнiми зна-ченнями висоти, дiаметра та запасу утворили двд групи кластерш. Вiдстань мiж групами кластерш за висотою становить 68,08 одинищ, за ддаметром - 49,53 оди-ницi та за запасом - 1405,70 одинищ. Прськд буковi деревостани у ТЛУ Б2-Б3 при кластеризацií деревосташв за висотою, дiаметром та запасом утворили двд групи кластерiв. Вiдстань мiж групами кластеров за висотою становить 75,63 одинищ, за дiаметром - 85,68 одинищ та за запасом - 850,07 одинищ.
Для статистичного обгрунтування утворених груп кластерш за висотою, дiаметром та запасом у межах видшених груп тишв лкорослинних умов здшснено бдометричний аналдз даних, на основi якого буде прийнято або заперечено п-потезу щодо об'еднання в експозицiйно-орографiчнi групи гдрських деревосташв дослiджуваних порiд iз врахуванням висотних даапазошв, експозицiй та стрдм-костей схилiв, на яких вони розташованi. Вихiднi данi опрацьовано методами математично1 статистики, зокрема за допомогою г-критердю Ст'юдента оцiнено передусдм рiзницю мiж середшми значеннями окремих вибiрок на ^-рдвш, який представляе собою онднену мiру впевненостi у вiрностi статистичного значення. Наступним кроком е порДвняння показникДв вардацц вибдрок з використанням г-критердю Ст'юдента та ^-критердю Фдшера з метою пддтвердження нульово! гД-потези щодо рдзнищ вибдрок утворених груп деревосташв. При пордвняннД по-казникдв вардацп використано /-критерш Ст'юдента та ^-критердй ФДшера.
Для букових деревосташв як у ТЛУ С2-С3, так Д Б2-Б3, виддлено двД експо-зищйно-орографдчш групи та для аналдзу вдддбрано деревостани 1а, I, II та III кла-сДв бондтету [4, 5]. Для прикладу наведено результати статистичного аналдзу зна-чущостД рдзнищ пордвняння середньо1 висоти букових деревосташв Iа класу бонд-тету I та II експозищйно-орографдчних груп у ТЛУ С2-С3 (табл.).
Табл. Бюметричш показники та розрахунок значущостiрiзницi порiвняння середньоЧ висоти (м) букових деревосташв 1 класу боштету I та II експозицшно-орографiчних груп у ТЛУ С2-С3
Клас вжу Середне значення Стандартне вщхилення Юльюсть ступешв свободи Ревень /-критерш Ст'юдента Крнтерш Фшера Розраховане значення ¿-критерш
I ЕОГ II ЕОГ I ЕОГ II ЕОГ
III 12,3 12,0 1,19 0,00 46 0,00 0,422 - 9,381
IV 16,1 16,3 1,42 0,82 164 0,00 0,574 2791,081 17,331
V 19,9 19,7 1,17 1,03 396 0,00 0,845 444,482 25,621
VI 22,4 22,2 1,00 0,86 737 0,00 1,172 605,696 35,387
VII 24,9 24,7 1,27 1,03 588 0,00 0,593 2071,178 32,814
VIII 27,1 27,3 0,96 1,06 293 0,00 0,582 240,569 21,327
IX 29,3 29,5 0,97 0,72 224 0,00 0,617 2340,226 20,331
X 31,1 30,2 1,03 0,05 128 0,00 1,317 750903,559 15,999
XI 31,8 31,2 0,92 0,00 125 0,00 0,613 - 15,875
XII 33,9 33,1 1,07 0,43 43 0,00 1,659 2548,229 8,753
XIII 34,3 - 1,09 - 10 - - - -
XIV 35,5 - 1,28 - 9 - - - -
XV 35,6 35,9 1,16 0,30 8 - 0,378 3613,346 3,931
XVI 36,0 - 1,26 - 3 - - - -
XVII + 36,6 36,4 0,93 0,68 32 0,00 0,558 26,560 5,423
Бyковi деpевостани I та II ЕОГ y ТЛУ С2-С3 вiдpiзняються мiж собою за сеpеднiм значенням дослiджyваних показниюв незначно - ¿-кpитеpш Ст'юдента ^а^тично не пеpевищye кpитичного значення за 5 %-го piBrn значимостi для де-pевостанiв Ia та III клашв бонiтетy. Для деpевостанiв I та II клашв бонiтетy хаpак-теpним e певне стpибкоподiбне тдвищення значення ¿-кpитеpiю пpи оцiнюваннi сеpеднiх значень показникiв для piзних клашв вiкy, поясненням чого можуть бути господаpськi заходи, здiйсненi y вщповщному вiцi. Для деpевостанiв ушх гpyп вiкy всiх класiв боштету, взятих для аналiзy, значення ¿-кpитеpiю Ст'юдента та F-кpитеpiю Фiшеpа iстотно пеpевищyють кpитичнi навiть на 0,1 %-му piBrn значимости що свщчить на ropera здiйсненого подiлy деpевостанiв на двi ек-спозицiйно-оpогpафiчнi гpyпи. Максимальнi значення pозpахованого ¿-кpитеpiю Ст'юдента зpостають до VI-VII класу вiкy, пiсля чого нештотно зменшуються зi збiльшенням вку деpевостанiв.
У типах лiсоpослинних умов D2-D3 бyковi деpевостани Ia, I, II i III клашв боштету I та II ЕОГ за сеpеднiми значеннями дослiджyваних показникiв мало piзняться мiж собою, пpо що свдаить значення ¿-кpитеpiю Ст'юдента, який для бшьшосл класiв вiкy не пеpевищye кpитичного значення за 5 % або навгть 1 %-го piвня значимостi. Разом з тим, пpи оцiнюваннi piзницi вибipок pозpахованi значення ¿-кpитеpiю Ст'юдента та F-кpитеpiю Фiшеpа iстотно пеpевищyють ^Mrm-нi навiть на 0,1 %-му piвнi значимостi, що e шдставою для статистичного обфун-тування подiлy деpевостанiв у вiдповiднi експозицiйно-оpогpафiчнi гpyпи.
Тpеба зазначити, що для букняюв у ТЛУ С2-С3 та D2-D3 деpевостани, включенi до I ЕОГ, вiдpiзняються вiд деpевостанiв II ЕОГ та незначно пеpеважа-ють 1х у pостi за бшьшштю таксацiйних показникiв (pис. 2). Таким чином, можна констатувати пpо доцшьшсть здiйснення моделювання основних таксацiйних показниюв о^емо для деpевостанiв вiдповiдних клашв бонiтетy у виокpемлених експозицiйно-оpогpафiчних ^упах. На pис. 2 у вщповщних експозицiйно-оpог-pафiчних комipках сyбсектоpiв хаpактеpистик схилiв вказано значення пеpева-жаючих lüiaciß боштету дослщжуваних деревосташв.
Експомщшно орограф1чш групп: н-С • J |-|
( i piMK'icn, CMI.IY
0-10 11-25 26-50
Висотний
300-800 И □ □
.Üaiiatoii, 801-1099 □ Q Q '
м„.р.м 1100.1400 Q Q Q
Рис. 2. Графiчнi модeлi ЕОГ та мiсцeположeння оптимально-продуктивних букових деревосташв у ТЛУ С2-С3 (а) та D2-D3 (б)
У ТЛУ С2-С3 мкцеположення оптимально-продуктивних деревостанiв дослвджуваних порщ, як правило, вiдповiдають межам I ЕОГ. Змши значень кла-сш бонiтету для вiдповiдних мкцеположень пояснюеться вiдмiнностями тишв Грунту в межах одного типу лкорослинних умов i походженням деревостану. З огляду на бiоекологiчнi особливостi бука лкового, який е чутливим до клшатич-них чинникiв, оптимально-продуктивнi буковi деревостани у ТЛУ Б2-Б3 розта-шоваш в межах I ЕОГ.
Висновки та перспективи подальших дослщжень. Отриманi результаты дають змогу насамперед для ТЛУ С2-С3 у ввдповщних висотних дiапазонах (801-1099 м н.р.м. та 1100 м н.р.м. i вище) здiйснювати пiдбiр порвд для штучного лiсовiдновлення та визначати асортимент порiд у складi деревостанiв з ураху-ванням експозицiйно-орографiчних характеристик мiсцевостi. Згаданi висотнi дiапазони цих типiв лiсорослинних умов переважно зайняп ялиновими деревос-танами. Часто ялиновi деревостани ростуть у некоршних типах лiсу i, в таких випадках, необидно змшювати склад новостворюваних деревостанiв вiдповiдно до графiчно-просторових моделей ЕОГ та вiдповiдно до мкцеположень оптимально-продуктивних деревосташв вiдповiдних деревних порiд (бука або ялицi). У випадку, коли мкцеположення оптимально-продуктивних деревосташв збка-ються, дощльно створювати корiннi деревостани тiеí породи, значення клаав бо-нiтету у таких умовах е вищими, поршняно з шшими. У випадку, коли значення класш бонiтету е однаковими чи близькими мiж собою, з метою шдвищення бь ологiчноí стiйкостi, до складу коршних ялинових деревосташв доцшьно вводити вщповвдно ялицю бiлу чи бук лковий або обидвi породи.
Сформоваш графiчнi моделi ЕОГ та мкцеположення оптимально-продуктивних деревосташв вiдповiдних деревних порвд на типологiчнiй основi у прсь-ких умовах Украшських Карпат дають змогу сукупно зi статистичними характеристиками вiдповiдних лiсiвничо-таксацiйних показникш дослiджувати та прог-нозувати íхнiй рiст та продуктивнiсть з урахуванням експозицiйно-орографiчних характеристик схилiв 1хнього розташування.
Лiтература
1. Гриник Г.Г. Живннчо-таксацшна характеристика букових деревостанв Украшських Карпат з урахуванням орографiчних особливостей / Г.Г. Гриник // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.11. - С. 71-82.
2. Гриник Г.Г. Пор1вняльна характеристика теоретично! продуктивной! ялинових, букових та ялицевих деревосташв Украшських Карпат з урахуванням особливостей рельефу / Г.Г. Гриник // Науковi пращ Шмвничо!' академи наук Украши : зб. наук. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 9. - С. 108-112.
3. Гриник Г.Г. Живничо-таксацшш особливост та динамша складу прських букнякв Украшських Карпат / Г.Г. Гриник // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2012. - Вип. 22.3. - С. 22-39.
4. Гриник Г.Г. Експозицшно-ороrрафiчнi моделi оптимально-продуктивних мюцеположень деревосташв бука люового в Украшських Карпатах / Г.Г. Гриник // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Л^в : РВВ НЛТУ Украши. - 2012. - Вип. 22.8. - С. 8-13.
5. Гриник Г.Г. Пор1вняльна характеристика експозипшно-ороrpафiчних моделей оптимально-продуктивних мюцеположенъ ялинових, букових i ялицевих деревостанв в Украшських Карпатах / Г.Г. Гриник // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2012. - Вип. 22.11. - С. 14-21.
6. Гриник Г.Г. Структурно-типолопчш особливост та динамка складу прських букняюв Украшських Карпат / Г.Г. Гриник // Жс, довкшля, технологи: наука та шноваци : матер. Мiжнар. на-ук.-практ. конф., 29 берез. 2012 р. - К., 2012. - С. 135-136.
Гриник Г.Г. Статистическое обоснование особенностей выделения эк-спозиционно-орографических групп буковых древостоев Украинских Карпат
Представлены теоретические основы и методические подходы относительно оценки роста и производительности горных буковых древостоев Украинских Карпат с учетом экспозиционно-орографических характеристик мест их расположения и типов лесорастительных условий. По результатам исследований проанализированы особенности роста горных буковых древостоев с учетом экспозиционно-орографических характеристик мест их расположения, установлены соответствующие тенденции и закономерности. На основе статистического анализа осуществлено деление исследуемых древостоев на экспозиционно-орографические группы в типах лесорастительных условий С2-С3 и D2-D3 и представлена их графическая интерпретация.
Ключевые слова: горные древостои бука лесного, экспозиционно-орографические группы, производительность, статистичний анализ.
Hrynyk H.H. Statistic Ground to Selection of Exposition-Orographic Groups of Beech Forest Stands of the Ukrainian Carpathians
Theoretical bases and methodical approaches are presented concerning the evaluation of growth and productivity of mountain beech forest stands of the Ukrainian Carpathians taking into account exposition-orographic descriptions of places of their location and types of forests site conditions. As a result of researches the features of growth taking of mountain beech forest stands into account exposition-orographic descriptions of places of their location are analyzed, the proper tendencies and conformities to the law are set. On the basis of mathematic and statistic analysis, dividing of probed forest stands is carried out by exposition-orographic groups in the types of forest site conditions of C2-C3 and D2-D3; their graphic interpretation is presented.
Key words: mountain beech forest stands, exposition-orographic groups, productivity, statistic analysis.
УДК 630*5:582.632.1 Ст. викл. 1.В. Блищик, канд. с.-г. наук -
Березтвський лкотехшчний коледж НУВГП, м. Березне
ТАКСАЦ1ЙНА СТРУКТУРА ТА ПОШИРЕННЯ ДЕРЕВОСТАН1В ВЫЬХИ КЛЕЙКО1 УКРАШСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
Проаналiзовано таксацшну структуру i поширення вшьхових деревосташв Укра-шського Полюся за адмшютративними областями. Наведено розподш площi вшьхових деревосташв дослщжуваного регюну за часткою порщ у склада походженням, класами i групами вшу, класом боштету та вщносною повнотою. Встановлено, що в Полiському регюш переважають середнъобоштетш (середнш боштет - 1,6), середньовiковi (середнш вж - 46 роюв) та середнъоповнотш (середня вщносна повнота - 0,71) мшаш вiльховi на-садження (близько 75 %) природного походження (88,3 %). На три областi (Волинську, Рiвненську i Житомирську) припадае понад 86 % уих вiльхових насаджень за запасом i майже 88 % за площею.
Ключовi слова: вшьха клейка, таксапiйнпй показник, походження, клас вiку, вiд-носна повнота, клас боштету, Украшське Полiсся.
Вступ. Клiматичнi змiни, що вiдбуваються у свт, помiтнi й на територií Полкся. Так за останнi двадцять ротв середня рiчна температура повiтря зросла на величину близько 1,0 °С вiдносно кл1матично1 норми 1961-1990 рр., змiнився просторовий розподiл i структура опадiв, а вiдповiдно й режим зволоження на Полiссi [5]. Зважаючи на порiвняно високу лiсистiсть територп та значну площу лiсiв, виникае потреба в актуальних i достовiрних даних про бiопродуктивнiсть лiсових насаджень цього регюну для виртення завдань регiональних природо-охоронних i державних ц1льових екологiчних програм.
