становлять: 1/3 вщ тривалосп теоретичного навчання за спещальшстю "Мошгор-вихователь"; 1/3 вiд тривалостi пiдготовки за спещальшстю "Спецiалiзований вихователь" за умови наявносп 5 рокiв досвiду практично!' дiяльностi.
Висновки. Таким чином, спещалюти V рiвня пiдготовки, що вщповщае початковiй професiйнiй освiтi у сощальнш сферi, забезпечують соцiальну, психолого-педагогiчну, медико-педагогiчну присутнiсть безпосередньо у медико-сощальних закладах. Фахiвцi цього рiвня виступають виконавцями iндивiдуалiзованих проектiв, сформованих полщисциплшарними командами [1]. Пiдготовка даних спещалюпв включае варiативну частину, яка охоплюе основи наук, широкi галузi знання, загальнi методики i т.д. Важливою умовою доступу до пiдготовки спещалюпв соцiальноï сфери е наявнiсть певних особистюних якостей кандидата, життевого досвщу, високого рiвня мотивацiï. У цшому початкова професiйна пiдготовка спецiалiстiв соцiальноï сфери характеризуеться обмеженою самостiйнiстю пращвника в процесi здiйснення професiйноï дiяльностi виконавчого чи технiчного характеру та можливостями подальшоï соцiальноï освiти та осв^и у сумiжних галузях (охорона здоров'я, медицина, природничi науки та ш.)
Перспективи подальших po3eidoK. У Франци iснуе багаторiвнева та багатокомпонентна система шдготовки спецiалiстiв соцiальноï сфери, яка включае початкову, середню та вищу професiйну, пiслявузiвську освiту, можливосп пiдвищення квалiфiкацiï. Як наслiдок, сформована ефективна система сощально1' освiти, яка е важливою передумовою вирiшення багатьох сощальних проблем засобами соцiальноï роботи. Досвщ Францiï у питаннях шдготовки спещалю^в соцiальноï сфери представляе для втизняно1' науки безумовний iнтерес, виходячи з того, що процес становлення украшсько1' системи соцiальноï освiти все ще тривае i, вiдповiдно, вивчення закордонного досвiду дозволяе уникати повторення бшьшост помилок, яких зазнавали в ходi становлення соцiальноï роботи та сощально1' освiти в iнших крашах.
Л1ТЕРАТУРА
1. Багатова З.Б. Педагогические основы социальной работы во Франции: Дис. ...канд. пед. наук: 13.00.01 / З.Б. Богатова. — Махачкала, 2002. — 156 с.
2. Гурье Л.И. Система подготовки социальных работников во Франции. / Обучение социальной работе: Состояние и перспективы. Материалы Международных Конгресов Школ Социальной работы. / Под ред. В.Г. Бочаровой. — М., 1997. — С. 104-115.
3. Кашпирева Т.Б. Модернизация образования специалистов социальной сферы в системе многоуровневой подготовки студентов во Франции: Дис. .канд. пед. наук: 13.00.08 / Т.Б. Кашпирева. — Тула, 2004. — 214 с.
4. Французька асощащя оргашзацш 1з навчання та дослвджень у галуз1 сощально1 роботи / Association Française des Organismes de Formation et de Recherche en Travail Social (AFORTS) — www.aforts.com
5. Arreté du 26 mars 2002 relatif au diplome d'Etat d'auxiliaire de vie sociale. — Journal Officiel. — 28 mars, 2002.
6. Auxiliaire de vie sociale. / www.ash.tm.fr.
7. Décret №2002-410 du 26 mars 2002 portant création du diplôme d'Etat d'auxiliaire de vie sociale. — Journal Officiel. — 28 mars, 2002.
8. Loi № 2004-809 du 13 août 2004 relative aux libertés et responsabilités locales. / Actualités sociales hebdomadaires. — N° 2372. — 10 septembre 2004.
9. Objectifs de la série Sciences Médico-Sociales. / www.ac-creteil.fr./sms.
Тетяна ПАНИЧОК
СТАТЕВЕ ВИХОВАННЯ y4HIBCbKOÏ МОЛОД1 НА ЕТАП1 СТАНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНОÏ 6ДНОСП Н1МЕЧЧИНИ
Подано Трунтовний анализ основних аспектгв i принципгв статевого виховання молодого поколгння в школах Шмеччини, виявлено його характеры риси i тенденци розвитку. Дошлюбне статеве виховання як частина загального виховання е основним засобом сприяння шлюбу i ам 'ï. Знання, яю отримують учт nid час статевого виховання, сnрямованi на формування в дiтей i молодi уявлень про вiдповiдальне
партнерство, повагу як до самого себе, так I до тших, включаючи повагу до тшоЧ статг, взаеморозумтня I взаемодопомогу в майбутньому шлюбг, осюльки шлюб I см 'я е природною основою I найважлившим складником суспшьства.
З настанням ново! епохи перед статевим вихованням постали новi вимоги, спрямоваш на розв'язання проблем, пов'язаних iз плюралiзащею шмейних форм життя, рiвноправнiстю дiвчат i жшок у суспшьсга, сексуальним самовизначенням дiтей та молод^ поширенням СН1Ду, сексуальним насиллям дней та молодi, одностатевим партнерством. При розглядi цих проблем важливим е аналiз педагогiчного досвiду зарубiжноl школи, пошук позитивних моментiв i можливостей розумного впровадження !х у дiяльнiсть впчизняно1 педагогiки.
Мета статт1 полягае в тому, щоб дати грунтовний аналiз основних аспектiв i принцишв статевого виховання молодого поколiння в школах ФРН, виявити його характерш риси i тенденци розвитку.
1сторичний досвiд показав, що iснуе безлiч причин для проведення статевого виховання в школь Одним iз найважливших переконань е те, що статеве виховання слщ починати з раннього дитинства i здiйснювати протягом усього виховного перiоду i в ушх життевих фазах. Те, що дни й молодь будуть без тдтримки iнших позитивно розвивати сво! сексуальш погляди, е iдеальним, проте не реальним фактом. Школа й батьки — основш чинники, що повинш впливати на свщомють i вчинки дней, навчати поваги до себе та до шших, будувати взаемини мiж статями. Педагоги ФРН розрiзняють п'ять аспектiв статевого виховання, яю е основними складниками сексуальностi у виховному процесi:
— аспект плщносп: завдання статевого виховання, перш за все, — ознайомлення зi статевими органами, !х функцiями та навчання застосовувати засоби контрацепци;
— аспект стосунюв: важливим е навчити дггей та молодь говорити про бажання й кохання;
— аспект задоволення тематизуеться у взаемозв'язку з сексуальшстю, спрямованою на партнера;
— комунiкативний аспект сексуальносп охоплюе невербальну, тiлесну й мовну комушкацп. Лише той, хто володiе такими видами комушкацп, здатний сексуально поводитися. Навчання мови сексуальносп й кохання належить до завдань статево! педагогiки;
— аспект розвитку шдивщуальносп. Сексуальнiсть переживаеться в мiж особиспсних стосунках, сприяе розвитку самовизначення, самовпевненосп та iндивiдуальному розвитку особистостi [8, 13].
Статева педагопка, як i будь-яка iнша форма виховання, не може бути нейтральною. Вона опираеться на щншсну основу, яка вказуе, на що саме потрiбно орiентувати виховнi ди. Така цiннiсна основа не е в плюралютичному суспшьсга сама собою зрозумiлою традицiею. Випадковi спроби церкви та iнших релтйних i соцiальних угрупувань поширити власш сексуально-моральнi погляди й переконання обмежуються рiзноманiттям життевих можливостей i заснуванням сексуально1 монокультури. Вони не являють собою розв'язання цiеl проблеми.
Плюралiзацiя у сферi сексуального означае для нашого суспiльства не прикру обставину, а основу розвитку гуманних життевих можливостей. Статева педагопка не повинна ставати в цш ситуаци поплiчником сощального контролю i нормалiзацil. Це стосуеться перш за все статевого виховання в школь Рiзноманiтнiсть теоретичних позицш зi статевого виховання охоплюе християнсько-консервативш програми (Бартоломойз, 1993), науково-нейтральнi позици (Клюге, 1984, Мюллер, 1992) та емансипацшш переконання (Глюк, 1990, Зiелерт, 1993)
[17, 22].
Бiльшiсть педагопв сьогодення схвалюють проведення статевого виховання в школах, наголошуючи при цьому на актуальносн п'яти основних аспекнв сексуальносп, рiвноправностi статей та рiзноманiтностi сексуальних орiентацiй. Зi зростанням порнографп, проституцil та насилля, статева педагопка при розробщ навчальних програм i планiв змушена придiляти значну увагу цим проблемам.
З огляду на вищесказане, здаеться неможливим, зважаючи на такий плюралiзм, сформулювати конкретну мету й завдання статево1 педагогiки, проте !х намагаються
сформулювати Уве Зшерт i Гергард Глюк, яю пiдпорядковують сво' дослiдження позицiï гуманiстично-емансипацiйного статевого виховання.
Спшьним для Зiлерта i Глюка е те, що вони не звертаються до стандартизацiï сексуального з погляду минуло].', обмеженоï сексуальноï мораль Дослщники прагнуть розумiння, ясностi передумов, за яких була можливою гуманна оргашзащя процесу статевого виховання. Це щнносп, якi е основними структурними елементами, що сприяють вдалому людському спiвжиттю. ïхнiм завданням е уможливити вшьну органiзацiю цього спiвжиття за допомогою власно' участi. Йдеться про таю норми й щнносп, до яких звертаються люди у своему житп, коли покладаються один на одного чи намагаються розв'язати певний конфлшт.
Що стосуеться здiйснення статевого виховання в школах, то Гергард Глюк висловлюе думку, що воно е невдалим. Вш виступае проти примусового проведення сексуального виховання i пропонуе нову модель заняття, зпдно з якою виховання здшснюеться лише фахiвцями у вшьно вибраних групах, де учш працюватимуть лише з близькими друзями та однокласниками. Критично ставиться педагог i до того, що статеве виховання здшснюеться не в рамках вщповщного предмета, а е лише одним iз завдань бюлоги, релшп, сощологи, етики, народознавства та шших навчальних предметiв. Представлення Глюком такого проекту статевого виховання не знайшло належно' пiдтримки педагопв i законодавчих органiв [17,45].
Шмецький педагог Ренате-Беренiке Шмiдт стверджуе, що у випадку вщсутност органiзованого статевого виховання д^и все одно отримають його, але iншим шляхом, шляхом неоргашзованого виховання; вони знайдуть "учителiв" поза школою. На ïï думку, статеве виховання дггей повинно вщбуватися в школi, починаючи в 9-10^чного вiку, проводитися не факультативно, а як обов'язковий навчальний предмет, i бути спрямованим на максимально повне висв^лення основних питань i проблем, пов'язаних iз сексом, якi можуть виникнути в життi кожно' людини [16, 32].
Ренате-Берешке Шмiдт i ряд шших шмецьких педагогiв (А. Гшьгерс, Г. Вольтман, Р. Мундшг, М. Фрiдрiх, К. Веллер) завданнями статевого виховання вважають сприяння гармоншному розвитку пiдростаючого поколiння i моральних мiжстатевих взаемин, змiцнення шлюбу та шм']. Вони вважають, що при здшсненш статевого виховання необидно дотримуватися таких принцитв:
Статеве виховання повинно здшснюватися у взаемозв'язку з ушма iншими напрямками навчально-виховно' роботи школи.
Змiст, форми i методи статевого виховання мають вщповщати вiковим особливостям учшв (у тому числi, й етапам статевого розвитку), а також рiвню 'х знань iз конкретно' теми. Школярi мають право отримати вичерпш вiдповiдi на питання, яю в них виникають.
Учнi, яю цiкавляться бiльш глибокими i специфiчними питаннями, повиннi отримувати вiдповiдну шформащю iндивiдуально або в невеликiй груш тд час бесiд зi спещалютом [6, 205].
Як вважае професор, доктор педагопчних наук Макс Фр^^х, завдання дошлюбного виховання повиннi бути сформульоваш таким чином:
- прищепити учням обох статей основнi навички спшкування i взаеморозумiння, а також здатшсть свiдомо рiшати проблеми;
- формувати в учшв позитивне ставлення до здорового способу життя, планування шм'] та вiдповiдального батькiвства;
- захищати (методами виховання) фiзичне й репродуктивне здоров'я учшв;
- забезпечувати учшв грамотною i систематичною шформащею, яка дасть можливють зрозум^и, що з ними вщбуваеться, а також допоможе адаптуватися до змш, що вщбуваються в перiод статево' зршосп, пройти з найменшими психологiчними втратами цей непростий етап дозрiвання.
Учений видшяе також певнi органiзацiйнi форми:
- окремi уроки та 'х фрагменти в рамках таких навчальних предме^в, як бiологiя, лiтература, суспшьствознавство, iсторiя;
- факультативнi заняття;
- семшари для батькiв;
- консультаций якi органiзовуються для учнiв i батьюв у спецiальних центрах [13, 176].
На сьогодш у ФРН дiяльнiсть школи у сферi статевого та дошлюбного виховання здшснюеться у зв'язку з роботою певних центрiв, якi мають характер консультативное' та сощально! допомоги шдлпкам (наприклад, у випадку ранньо1 вагiтностi). Учням вiдомi подiбнi центри, характер 1хньо1 роботи i готовнють допомогти у випадку необхiдностi.
Важливу роль для розвитку статевого виховання вщграв прийнятий у 2002 рощ указ Вчено1 ради Мiнiстерства у справах кульнв про внесення змш до рекомендацiй про статеве виховання, вироблених у 1968 роцi.
У шкшьних Законах нових федеральних земель статеве виховання розглядаеться з рiзних аспекнв. Парламент Бранденбургу розглядае статеве виховання в школi як продовження батькiвського виховання i ставить за мету: "ознайомити школярiв вiдповiдно до вшу з бюлопчними, етичними та культурними питаннями; виховувати 1'х вщповщальними, здатними приймати морально обгрунтованi ршення i навчати мiж особистiсного i соцiального партнерства". Схожi завдання мають мюце в шкiльних законах Берлша й Тюршгп. У Саксонп вважаеться, що "сiмейне i статеве виховання повинно сприяти розвитку усвiдомлення особисто1 штимно! сфери i розумiння партнерських взаемин як в особистих стосунках, так i в шлюбi та имТ'.
1з липня 1993 планувалося видати "Посiбник зi статевого виховання в Саксони", який не подолав бар'еру вимог у Мiнiстерствi у справах кульнв. Парламент землi вважав за необхiдне внести змiни в текст закону, щоб пояснити позицн зi сфери конфлiкту "сiмейного статевого виховання i прав батьюв". У Саксонп-Ангальт новi рекомендацн зi статевого виховання в школах з'явилися лише в 1996 рощ, i перед статевим вихованням ставлять мету "ознайомити школярiв iз питаннями сексуальностi, виховати 1'х здатними до рiвноправного сощального партнерства" [12, 77]. Цi вимоги до виховання розширеш парламентом у наказi мiнiстерства про "Статеве виховання в загальноосвпшх школах i училищах", в якому представлено основш принципи, змют роботи, методи, способи, принципи взаемодн школи й батькiв при здшсненш статевого виховання. У вшх шкiльних законах встановлено, що батьки повинш вчасно бути ознайомленими з метою, завданнями, змiстом i формами статевого виховання. У Саксонп-Ангальт наголошуеться на повазi до особистост школярiв [12, 77].
Парламент Мекленбург-Передньо! Померанн вiдмовлявся ранiше вiд введення пункту про статеве виховання в шкшьний закон, проте передбачив у шкшьному уставi спiвробiтництво з шмейними й молодiжними консультативними закладами, а також з шщативними групами i групами самодопомоги, "якi е в розпорядженш для надання консультацiй педагопв, учнiв i батькiв щодо проблем виховання i розвитку дiтей та молод^ проблем наркоманн i профшактики СН1Ду" [10, 79]. Над новою розробкою шкшьного закону проводиться робота ще й сьогоднi.
Наказ Мшютерства у справах культiв у Саксони-Ангальт може виступати як основа для педагопчних дiй у сферi сексуального виховання в нових федеративних землях.
Серед старих федеральних земель лише в Нижнш Саксони i Шлезв^-Гольштайт не розглядаеться статеве виховання як сфера, яка потребуе спещального врегулювання; там вiдмовляються вiд втручання в навчальш плани з рiзних предменв i навчального матерiалу, та рекомендацш, якi не мають дотично! з навчальними планами. У липнi 1992 року був прийнятий "Закон про допомогу ваптним i сiм'ям", зпдно з яким статева освiта стала необхщною в школах уше! федеративно! республши. Статеве виховання повинно вщповщати вiковим критерiям, "бути бiльшим, шж просто передавання знань про бюлопчш процеси й технiку запобiгання ваптносп, воно мае звертати увагу на рiзноманiтнiсть людських взаемин, стилiв життя, життевих ситуацiй та цiннiсних орiентацiй" [8, 32]. На цей закон зреагували у Баден-Вюртенберзi, Баварп, Берлiнi, Гамбурзi, Пiвнiчнiй Рейн-Вестфал^' та Саксони-Ангальт, взявши його до уваги при переробщ й розширенш сво1'х директив. Незважаючи на всi намагання педагопв протягом останнiх тридцяти роюв, статеве виховання не завжди вщповщае встановленим директивам i не завжди проводиться достатньо штенсивно. Ця проблема залишаеться й зараз нерозв'язаною i потребуе подальшого опрацювання, хоча статеве виховання в школах здшснюеться. У 2002 рощ було розроблено доповнення до рекомендацш 1968 року. Статеве виховання залишилося частиною загального процесу виховання i "повинно служити виконанню шдивщуальних i сощально етичних завдань виховання окремо! особи, партнера, им'1 та суспiльства. Школа зобов'язана сприяти цьому протягом усiх рокiв навчання.
Вона повинна передавати школярам правдивi знання про людську сексуальнють, навчати молодь умшо висловлювати сво' думки i створювати власш судження. Школа мае сприяти тому, щоб молоде подружжя виконувало сво' обов'язки як чоловша i дружина, розвивало свою систему щнностей i свiдомiсть, усвiдомлювало необхвдшсть моральних рiшень" [7, 96]. До основних цшей належить також розвиток умшня любити i спiлкуватися.
Статеве виховання в школi повинно бути "науково обгрунтованим i методично продуманим" [6, 101], виступати складовою частиною бшьшосп предметiв, зокрема бiологiï, сощологи, суспшьствознавства, медицини, природознавства й релши. У будь-якому випадку статеве виховання повинно характеризуватися розумшням молодi i повагою до 'х особистостi. Щоб сексуальне виховання в школi i шм'] збiгалося, необхiдно проiнформувати батьюв про запланованi теми заняття.
Директиви кожно' з земель, опираючись на загальш рекомендацiï, мають як сво' характернi вiдмiнностi, так i багато спшьного. Робочi плани зi статевого виховання створюються на основi таких тем: християнсько-релшйш цiннiснi орiентацiï, розширене поняття сексуальностi, яке охоплюе п'ять функцш i аспектiв: дiтонародження, взаемини з партнером, розвиток особистосп, спшкування; орiентацiя на сiм'ю, iншi форми партнерства, о^м шлюбу, засоби контрацепци, § 218 карного Кодексу: переривання ваптносп; захист ненародженого життя, сексуальнють дггей i молодi, рiвноправне партнерство, сексуальне насилля, попередження СН1Ду, сексуальна неповнощншсть.
Статеве виховання майже через 40 роюв пiсля його введення Вченою радою Мшютерства у справах куль^в у 1968 роцi, не ставиться сьогодш пiд сумнiв. Ус федеративнi землi ввели його в шкшьш програми i зробили шкшьне статеве виховання рiвноправним iз вихованням у сiм'ï. Воно передбачене, починаючи з початково' школи, в навчальних планах ушх шкiл ФРН. У Берлш та Райнланд-Пфальц визнано за необхщнють проводити статеве виховання ще в дошкшьному вiцi. Думка, що ранне статеве виховання сприяе сексуальному розбещенню дтей, бiльше не мае мюця в сучаснiй школi. Шмецью й американськi науковцi у сферi сексуальностi доводять, що дiти, з якими ще в школi проводили сексуальне виховання, е бшьш захищеними вiд сексуальних зловживань. Вони частше використовують засоби контрацепцiï i внаслщок цього скорочуеться кiлькiсть небажаних ваптностей [7, 56].
Соцiальнi й законодавчi змiни пiсля 60-х рокiв минулого столiття вплинули на реальнiсть суспшьного життя й поставили перед статевим вихованням новi цiлi та завдання, якi в 1968 роцi не могли бути передбаченими в рекомендащях Учено' ради Мшютерства у справах куль^в. Сюди можна вщнести шдготовку специфiчних можливостей з навчання й розвитку дiвчат i хлопцiв, змiни сiмейних форм життя, зростаюча нормалiзацiя рiвноправного партнерства, дискусiï про сексуальш насилля дiтей, реорганiзацiя §218 Карного кодексу, спроба штеграци неповноцiнних людей, а також сприяння спiвжиття людей рiзних культурних кiл. При узагальнеш директив i навчальних планiв 16 федеративних земель можна вщзначити, наскшьки враховуються змiни суспiльноï реальностi в рамках статевого виховання в школах.
У директивах земель Баден-Вюрттенберга, Баври i Мекленбург-Передньо' Померанiï в основу статевого виховання покладено поняття сексуальносп, яке характеризуеться функцiями дiтонародження, партнерських взаемин, формування особистостi, а також спшкування. Вгам федеративних земель — Берлш, Бремен, Гамбург, Гессен, Нижня-Саксошя, Пiвнiчна Рейн-Вестфалiя, Заар i Шлезвш-Гольштайн — виходять iз всеохоплюючого поняття, яке враховуе вш п'ять аспекпв. У поняття сексуальностi решти п'яти земель — Бранденбург, Райнланд-Пфальц, Саксошя, Саксонiï-Ангальт i Тюрiнгiя — входить аспект задоволення. Дослiдження показало, що збшьшуеться кiлькiсть земель, яю в основу статевого виховання поступово включають що раз бшьше аспекпв.
Директиви статевого виховання Баден-Вюрттемберг, Бавари, Гессена i Райнланд-Пфальц загалом орiентуються на християнськi норми й щнносп, що е одним iз завдань основного закону земель. Ч^ко вираженою е орiентацiя на шлюб i шм'ю. Рiзноманiтнiсть форм спiвжиття сприймаеться як суспшьна реальнiсть, навiть якщо в директивах Бранденбурга i Мекленбург-Передньо' Померанiï взагалi про це не згадуеться, а в Бавари тематика шших форм партнерства передбачена навчальними планами для релт'. Рiвноправнiсть рiзноманiтних форм партнерства виражена в директивах Берлша, Бремена, Гамбурга, Ившчно' Рейн-Вестфалiï i Саксонiï-
Ангальт. У вшх директивах i навчальних планах пов'язуеться бажання, нiжнiсть i еротика з вiдповiдальним партнерством i коханням [7, 67].
Важливе значення мае прийнятий в 1979 рощ закон про "толерантшсть" стосовно шших релшйних i нацiональних меншин, який був вщображений у шкiльних Законах не вшх федеративних земель. Лише в навчальних планах Бранденбурга, Бремена, Гессена, Ившчно! Рейн-Вестфши, Заару, Берлша i Гамбурга наголошуеться на необхвдносп врахування особливостей iнших культур i релiгiй при здiйсненнi статевого виховання.
Ще бiльш проблемною е тема сексуальних орiентацiй. Директиви статевого виховання замовчують важливi факти про гомосексуальнють. У Мекленбург-Переднiй Померани повнiстю виключена тематика гомосексуальности в Баден-Вюрттемберг i Саксони ця проблема розглядаеться факультативно в рамках католицько! релт! в пмназп. У навчальних планах шести земель (Бранденбург, Гессен, Нижня Саксошя, Пiвнiчна Рейн-Вестфалiя, Заар i Саксошя-Ангальт) мають мiсце пункти про одностатеве кохання. Лише в Берлiнi, Бремеш й Гамбурзi чiтко виражена потреба прийняття проблеми рiзноманiтностi сексуальних орiентацiй. У школах Тюршгп розглядаеться ця тема без будь-яких обговорень.
Право на сексуальне самовизначення дiтей та молодi визнаеться перш за все в Гамбурзь Схвальне ставлення до ще! проблеми вiдображено в навчальних планах Берлша, Бранденбурга, Бремена, Гессена, Ившчно! Рейн-Вестфали, Рейнланд-Пфальца, Заару i Саксони-Ангальт. У Мекленбург-Переднiй Померани не згадуеться про молодiжну сексуальнiсть. У Баден-Вюрттемберзi, Саксони i Шлiзвiг-Гольштайнi ця тема розглядаеться, але без будь-яко1' оцiнки. У Бавари i Тюршгп сексуальнiсть молодi розцiнюеться як проблема.
Тема "Контрацепщя" згiдно з ршенням федеративного конституцiйного суду передбачена в навчальних планах ушх земель. Сдиною вiдмiннiстю мiж навчальними планами земель е те, що ця тема розглядаеться на рiзних етапах. Так, наприклад, в Гамбурзi — у 4 клас^ а в Баден-Вюрттемберзi i в Бавари — в 10 клась Найчастiше ця тема актуалiзуеться у 5-6 класах. Проблематика переривання вагiтностей передбачена директивами ушх федеративних земель у той час, коли тема "Захист ненародженого життя" розглядаеться лише в школах Баден-Вюрттембергу, Бавари, Бремена, Нижньо! Саксони, П!вшчно! Рейн-Вестфали i Рейнланд-Пфальца [8, 123].
Важливим е статеве виховання неповнощнних дiтей. Ом земель — Гамбург, Гессен, Ившчна Рейн-Вестфалiя, Шлезвiг-Гольштайн, Берлiн i Саксошя-Ангальт — визнають, що статеве виховання неповнощнних дней повинно здшснюватися так само, як i виховання повнощнних дггей. У Баден-Вюрттемберзi i Бавари наголошуеться лише на тому, що при здшсненш статевого виховання необхщно зважати й на штереси неповнощнних дней. А що стосуеться Бранденбурга, Бремена, Нижньо! Саксони, Мекленбург-Передньо! Померани, Заару i Тюршгп, то розгляд ще! тематики тут не передбачаеться.
Широко акцентуеться увага на аспект рiвноправностi чоловiкiв i жiнок у директивах майже всiх федеративних земель. Лише в Мекленбург-Переднш Померани, Саксони i Тюршгп наголошуеться на вщмшносп мiж чоловiком i дружиною та на традицшному розподiлi ролей мiж ними.
У зв'язку зi зростанням у суспiльствi сексуального насилля над дпьми, школи деяких земель взяли на себе зобов' язання проводити заходи в рамках статевого виховання з приводу попередження сексуального насилля. У вшх землях, за винятком Бранденбурга, Нижньо1'-Саксонil, Ившчно! Рейн-Вестфалil, Рейнланд-Пфальца i Шлезвiг-Гольштайна, розпочинають роботу над попередженням насилля вже з початково! школи. Майже у вшх навчальних планах йдеться про необидшсть виховання у школярiв впевненосп в собi.
Отже, такi аспекти статевого виховання, як рiзноманiтнiсть форм сшвжиття, одностатеве кохання, сексуальнiсть молод^ СН1Д, сексуальне насилля розглядаються у школах майже вшх федеративних земель. Найбшьше розбiжностей iснуе в розглядi тем гомосексуальностi й захисту ненародженого життя. Незважаючи на те, що в основi вшх директив i навчальних планiв знаходяться рекомендацil 1968 року, деяю з них потребують ще значного доопрацювання, найбiльше це стосуеться Мекленбург-Передньо! Померани та Рейнланд-Пфальца.
Проаналiзувавши директиви й навчальш плани 3i статевого виховання, робимо висновок, що дошлюбне статеве виховання як частина загального виховання е основним засобом сприяння шлюбу i шм'!. Знання, якi отримують учш пiд час статевого виховання, спрямоваш на формування в дiтей i молодi уявлень про вiдповiдальне партнерство, повагу як до самого себе, так i до шших, включаючи повагу до шшо! статi, взаеморозумшня i взаемодопомогу в майбутньому шлюб^ оскiльки шлюб i сiм'я е природною основою i найважливiшим складником сустльства.
Перспективи дослiдження з ще! проблеми полягають у подальшому вдосконаленш системи статевого виховання в Укра!ш на прикладi ФРН.
Л1ТЕРАТУРА
1. Зайцев Г. К., Зайцев А. Г., Хаптанова Т. Г. Половое воспитание подростков: ценностное отношение к здоровью// Вопросы психологии. — 2002. — № 3. — С. 33-40.
2. Ивченкова Н. П., Ефимова А. В., Аккузина О.П. Установки подростков по отношению к началу половой жизни.// Вопросы психологии. — 2001. — № 3. — С. 49-56.
3. Кравець В. Заруб1жна школа i педагопка ХХ ст. — Тернопшь, 1996. — 290 с.
4. Baumann, Zygmund. Über den postmodernrn Gebrauch der Sexualität. In: Zeitschrift für die Sexualforschung. — 1998. — Heftl. — S. 1-16.
5. Bayerisches Staatsministerium für Unterricht und Kultus (Hrsg). Richtlinien für die Aids-Prävention an den Bayerischen Schulen. — München, 1989. — S. 138.
6. Böttcher, H.R. Sexualität des Kindes — die Kinderpsychologie im Zwiespalt? In: Bsch, K.R., Stumpe, H., Weller K. Kindheit und Sexualität. — Braunschweig: Holzmeyer Verlag, 1993. — S. 37-46.
7. Hilgers, Andrea. Richtlinien und Lehrpläne zur Sexualerziehung. — Köln: Bundeszentrale für gesundheitliche Aufklärung, 1995. — S. 112.
8. Hilgers, Andrea. Richtlinien und Lehrpläne zur Sexualerziehung. — Köln: Bundeszentrale für gesundheitliche Aufklärung, 2003. — S. 252.
9. Kultusminister des Landes Hessen (Hrsg). Rahmenplan und Richtlinien für die Sexualerziehung an den allgemeinbildenden und beruflichen Schulen des Landes Hessen. — Wiesbaden, 1985. — S. 398.
10. Kultusminister des Landes Mecklenburg-Vorpommern. Gesundheitserziehung, Sucht — und Gewaltprävention an Schulen Mecklenburg-Vorpommerns. In: Mittbl. Mecklenburg-Vorpommern. — 1996. — Nr.8. — S. 446-449.
11. Kultusministerium Rheinland-Pfalz (Hrsg). Sexualerziehung — gemeinsame Aufgabe von Familie und Schule. — Mainz, 1987. — S. 390.
12. Kultusministerium des Landes Sachsen-Anhalt (Hrsg). Schuliche Gesundheitserziehung und Gesundheitsförderung. Grundsätze und Anregungen für die Schulpraxis. — Magdeburg, 1998. — S. 390.
13. Landesinstitut Schleswig-Holstein für Praxis und Theorie der Schule (Hrsg). Sexualpädagogik — AIDS-Prävetion mit Methoden des lebendigen Lernens. — Kiel: IPN-Verlag, 1994. — S. 290.
14. Ministerium für Kultus, Jugend und Sport Baden-Württemberg (Hrsg). Sexueller Missbrauch an Mädchen und Jungen. Eine Handreichung zur Prävention und Intervention für Schulen. — Stuttgart, 1999. — S. 156.
15. Ministerium für Schule und Weiterbildung, Wissenschaft und Forschung des Landes NordrheinWestfalen: Sexualerziehung. Literatur, Medien, Materialien. — Düsseldorf, 2001. — S. 180.
16. Schmidt, Renate-Benerike/ Schetscher, Michael. Jugendsexualität und Schulalltag. — Opladen: Leske und Budrich Verlag, 1998. — S. 220.
17. Sielert, Uwe. Sexualpädagogik. — Weinheim: Beltz Verlag, 2005. — S. 190.
Тетяна ГУРМАН
СТАНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ ПРОФЕС1ЙНО1 ОРШНТАЦИ УЧН1В У СЕРЕДН1Х ШКОЛАХ США
У cmammi охарактеризований процес становлення системи профестно '1 opieHma^i i профестного eid6opy учнiв у США. На oснoвi iсmopикo-педaгoгiчнoгo aнaлiзу проблеми автор розглядае мoжливoсmi творчого переосмислення та використання дoсвiду США вiдпoвiднo до сoцiaльнo-екoнoмiчних та соцюкультурних особливостей Украши.
Суттевi змши в сощально-пол^ичних та економiчних умовах життя сустльства, розвиток ринкових вщносин обумовлюють реформування загальноосвггньо! школи. Виникае