BiCHHK Украгнсъког медичног стоматологгчног академШ
УДК: 616.33/342-002.44-089.168.1-06-018.4]-059
СТАТЕВА ФУНКЦ1Я У Ч0Л0В1К1В П1СЛЯ Х1РУРГ1ЧН0Г0 Л1КУВАННЯ ВИРАЗК0В01' ХВ0Р0БИ У В1ДДАЛЕН0МУ ПЕР10Д1
Pyçiôaee Р.Ю.
Терноптьський державний медичний уыверситет ¡мен1 1.Я. Горбачевського, м. Терноглль
У дант cmammi вивчений вплив pi3Hux оперативних Memodie лтування виразковог хвороби на стан статевог функцп у чолов^в. Шсля органозбериаючих та органощадних операщй у 28 (68,3% ) чолов^в статева активтстъ збереглася на попередньому рiвнi, у 7 (17,1% ) - знизилася, у 6 ( 14,6% ) спостерйалася еректилъна дисфункщя. Шсля операцп за Бшърот-1 i Бшърот-II були вiдnoвiднo - збережена у 18 (42,8% ) i у 15 (19,5), знижена у 12 (28,6% ) i 40 (51,9% ), еректилъна дисфункщя спостерйалася у 12 (28,6% ) i 22 (28,6% ). У пaцieнmiв, в яких спостерйалася еректилъна дисфункщя у виглядi зниження або вiдсуmнoсmi статевого потягу, вiдмiчaлoся збшъ-шення рiвня фолтулостимулюючого гормону в 2 рази i зниження тестостерону в 1,5 рази.
Ключов1 слова: оперативне лкування виразково!' хвороби, еректильна дисфункщя, статев1 гормони
тивних втручань (03 i 0Щ0) (I група), 42 (26,3%
Вступ
Жодна функцт у людини впродовж життя не збер1гаеться однаково, у тому числ1 \ статева. Згасання статевоТ активное^ з вком - це приро-дний процес. ВЫ йде паралельно з процесом старшня цтого оргаызму. Якщо у жнок менопауза означае кшець репродуктивного перюду, то у чоловшв аналопчноТ раптовоТ зупинки сперматогенезу не вщбуваеться \ не ¡снуе раптовоТ втрати фертильностк Але ¡снуе ряд хвороб, пю-ля яких знижусться л1б1до \ сексуальна актив-нють, пщвищусться частота ¡мпотенци (в даний час термш «¡мпотенця» замшений на «еректи-льну дисфункцю»).
До останнього часу вивченню питань патогенезу еректильноТ дисфункци (ЕД) у чолов1к1в особлива увага придтялася ендокринним за-хворюванням (на вщмЫу вщ неендокринних). С ряд захворювань, як1 впливають на статеву ак-тивнють (СА) людини [5].
У 50-90 роки минулого стол1ття оперативне лн кування виразковоТ хвороби (ВХ) вважалося на-дмним способом лкування. Порушення цтюно-ст1 органу (шлунку) нерщко залишас незвороты змши не ттьки з боку самого органу, айз боку ¡нших оргаыв та систем.
У в1тчизнянм медичый л1тератур1 ми знайшли лише одну роботу, присвячену проблем! сексуального життя хворих пюля оперативного лку-вання ВХ \ та бтьш 20-л1тньоТ давност1 [4].
У останнс десятил1ття особливо ¡нтенсивно вивчасться проблема гормональних змн у чоло-вшв старше 50 роюв \ наслщки ряду захворювань, як1 впливають на статеву активысть.
Тому метою даного дослщження було вивчен-ня стану статевоТ функци у чоловшв теля х1рур-пчного лкування ВХ залежно вщ методу, а та-кож р1вня статевих гормоыв.
Матер1ал 1 методи досл1дження
Для виршення даного завдання нами обсте-жено 160 чоловшв у вщ1 вщ 18 до 81 роюв ((55,7 ± 0,97) роюв), що були проопероваы у вщдале-ному перюд1 з приводу ВХ. 3 них 41 (25,6% ) опероваы з приводу ВХ ¡з застосуванням методики органозберйаючих \ органощадних опера-
за методом Бтьрот-1 (II група) i 77 (48,1% ) за Бтьрот-11 (III група). Обстеження проводилися шляхом анкетування, питання якого включали основы аспекти сексуального життя i можливого впливу xipypri4Horo лкування ВХ на ïï якють, а також вивчали цивтьний статус, тривалють ви-разкового анамнезу (це термш часу вщ установки д1агнозу «виразкова хвороба» до справжнього обстеження) i пюляоперацмний перюд.
Методом ¡муноферментного анал1зу визначали в сироватц1 KpoBi р1вень фолкулостимулюючого гормону (ФСГ) i загального тестостерону (Т). Отримаы результати обробляли за допомогою програми Microsoft Excel XP, розраховували середы арифметичы величини (M) i ïx похибки (m).
Результати доелвдження i ïx обговорення
Анал1з CA у 160 чоловшв через (6,86 ± 0,39) poKÎB пюля xipypri4Horo лкування ВХ дав наступи результати (табл. 1).
Таблиця 1
Анал1з emameeoi активности залежно eid методу лкування ВХ
Статева активнють Всього, n = 160 Групи залежно вщ методу л1ку-вання
03i ОЩО, n = 41 Бтьрот-1, n = 42 Бтьрот-11, n = 77
абс. % абс. % Абс. %
СА не 3mîhm-лася 6 1 28 45,9 18 29,5 15 24,6
ЕД у вигляд1 зниження СА 5 9 7 11,9 12 20,3 40 67,8
вщеут-hictb CA або контакту 4 0 6 15 12 30 22 55
Оперативне втручання в гастродуоденальый зоы не вплинуло на статевий потяг у 61 (38,1% ) чоловшв, змЫилося - у 99 (61,9% ), тобто в порн вняны з дооперацмними станами, вони вщм1ти-ли зниження статевого потягу. Ц1 змЫи (або ЕД) були у вигляд1 зниження статевоТ активност1 (або зниження потягу) у 59 чоловшв (59,6% ) \ вщеут-ност1 статевого потягу, у тому числ1 \ контакту, у 40 (40,4% ).
Бтьше вах СА, пороняно з дооперацмними станами, зберегли паценти, що оперувалися ¡з
Актуальт проблеми сучасно! медицини
застосуванням метода 03 i 0Щ0, - 28 чоловшв (68,3% ). У данм rpyni утих, в кого спостер1галася ЕД у вигляд1 зниження СА або вщсутност1, скла-дали 13 чоловшв (31,7% ) i були у Biui вщ 49 до 74 poKiB (з середым вком (60,8 ± 2,52) poKiB). На ЕД у вигляд1 зниження або вщсутнють СА вони дивилися як на природний процес, тобто пов'язу-вали з BiKOM i особливих скарг не пред'являли. I така тенденцт спостер1галася серед пац1ент1в старше 60 poKiB, що були проопероваы за методом Бтьрот-1 i Бтьрот-11. Хоча серед пац1ент1в останн1х двох груп було дуже багато пац1ент1в зртого BiKy: до 45 poKiB - 5 чоловк (11,9% ) в II rpyni, 12 (15,6% ) в III; старшого BiKy, до 59 poKiB, -7 (16,6% ) в II; 15 (19,5% ) в III rpyni, у яких пюля xipypri4Horo л1кування ВХ у вщдаленому nepiofli спостер1галася ЕД.
Пороняно з даними попередых дослщжень [4], наш1 даы складали: по ЕД пюля 03 i ОЩО скла-дали 31,7% , проти 27% (тобто наш1 даы в р^ни-Ui складали 4,7% ), а июля резекци шлунку (даы за Бтьрот-1 i Бтьрот-11 разом) - 72,2% проти 41% (тобто наш1 даы мали рЬницю на 31,2% або в 1,7 pa3iB бтьше).
Методика дослщження статевоТ функцИ шляхом анкетування (питання-вщповщО з психолоп-чно1 точки зору е дещо складною, так як багато nauicHTiB повыстю не розкривають cboi проблеми ВЩНОСНО ¡НТИМНИХ CTOCyHKiB.
Тому, дал1 анал^ували результати р1вня гор-MOHiB, - ФСГ i Т залежно вщ методу проведеного xipypri4Horo лкування ВХ, вщ р1вня яких часто i проявлясться ЕД (табл. 2). Отримаы результати показали, щодаы гормонального стану nauicHTiB ocTaHHix двох груп (II i III) достовфы (p < 0,05 i p < 0,01) вщр^нялися пщвищенням р1вня ФСГ i зниженням р1вня Т в пороняны зданими I групи.
Таблиця 2
Гормональний стан залежно eid методу операций, (M ± m)
PiBeHb Т в першм rpyni не можна вважати до-статньо високим, але в1н лише був достовфно високим по вщношенню до даних II i III групи (p < 0,001). Норма лабораторних показниюв для ФСГ у чоловшв скпадае 2-10 МЕ/л, Т - 5-32 нмоль/л, а нормальне стввщношення цих двох гормон1в знаходяться в межах 1:2. За даними ряду л1те-ратури [1, 3, 7] у Biui 50-55 poKiB у чолов^в по-чинасться поступове збтьшення ФСГ i зниження Т. PiBHOMipHa або вкова 3MiHa гормон1в мало вщбиваеться на статевм активное^.
3 таблиц! 2 видно, що пщвищення р1вня ФСГ i зниження Т було 4iTKO виражене серед nauicHTiB,
прооперованих за методикою Бтьрот-11 I стввщношення двох гормоыв складало - 1,8:0,5, пн сля 03 I ОЩО - 1:1,7, за Бтьрот-1 - 1:1.
Даы про результати гормонального анал^у в бтьшост випадюв були аналопчними з вщповь дями пащент1в СА пюля операци, тобто у тих па-ц1ент1в, в яких спостер1галася ЕД у вигляд1 зниження або вщсутност1, вщмнено збтьшення рн вня ФСГ I зниження Т (табл. 3). Виявлення такого пщвищення р1вня гонадотропного гормону -ФСГ I зниження Т пюля резекци шлунку за Бть-рот-11, швидше за все, вказуе на вториннють змш. Осктьки за л1тературними даними бть-шють пащент1в пюля операци за Бтьрот-11 часто страждають р1зноТ м1ри демтнг-синдромом, особливо хвор1 до 40 роюв. У хворих з демпнг-синдромом до патолопчного процесу залучаеть-ся ппоталамо-ппоф^арно-надниркова система, що зайвий раз пщтверджусться гормональними дисбалансами [2]. Збтьшення концентраци ФСГ при ВХ, або теля и оперативного лкування, слщ розглядати як показник пщвищення гонадотроп-но1 функцИ ппофЬа, що розвиваеться внаслщок нервовоТ I нейрогумаральноТ стимуляци ппота-ламуса у вщповщь на анатомнт змЫи в гастро-дуоденальнм зот [6].
Таблиця 3
PieeHb гормонie залежно eid cmameeoi актиеностi, (M ± m)
Види операцм Гормон и
ФСГ, МЕ/л | Т, нмоль/л
1. Пац1енти без змЫ СА глсля операцп
ОЗ i ОЩО, n = 28 5,19 ± 0,39 12,26 ± 0,55
Б1льрот-1, n = 18 5,20 ± 0,43 9,73 ± 0,57***
Бтьрот-11, n = 15 11,46 ± 0,49*** 8,28 ± 0,49***
II. Пац1енти з ЕД глсля операцИ'
ОЗ i ОЩО, n = 13 8,98 ± 0,78 8,16 ± 0,71
Б1льрот-1, n = 24 9,84 ± 0,40 6,42 ± 0,27*
Б1льрот-11, n = 62 13,80 ± 0,34*** 6,09 ± 0,18**
Прим/тка: * - р < 0,05; ** - р < 0,01;
*** - р < 0,001 docmoeipHicmb даних в I ie II еипад-ку по е!дношенню до даних ОЗ i ОЩО свое!' групи
Висновки:
1. Оперативне втручання в гастродуоденаль-н1й 30Hi, залежно в1д методу xipypri4Horo лку-вання ВХ, у вщдаленому nepiofli впливас на ста-теву активн1сть nauicHTiB.
2. Июля ОЗ i ОЩО статева активнють змшена у вигляд1 зниження СА, або еректильноТ дисфун-кци у 31,7% nauicHTiB, теля резекци шлунка за Б1льрот-1 - 57,1% , i Б1льрот-11 - 80,5% .
3. Зниження статевоТ активност1 i еректильна дисфункц1я в II i III rpyni супроводжувапася до-стов1рним пщвищенням р1вня ФСГ (р < 0,05 i р < 0,001) i зниженням Т (р < 0,001), по вщношенню до даних I групи.
Види операц1й Го эмони
ФСГ, МЕ/л Т, нмоль/л
ОЗ i ОЩО, n = 41 6,39 ± 0,45 10,96 ± 0,52
Бтьрот-1, n = 42 7,88 ± 0,46* 7,84 ± 0,38***
Бтьрот-11, n = 77 13,35 ± 0,31*** 7,17 ± 0,18***
Прим/тка: * - p < 0,05 ** - p < 0,01 *** - p < 0,001 docmoeipHicmb по е!дношенню до даних групи ОЗ i ОЩО
Том 7, Выпуск 1-2
47
BiCHHK Украгнсъког жедичног стоматологгчног акадежШ
Перспективи наукового пошуку у данному напрямку
В зв'язку з виявленою проблемою в статевм функцИ пюля оперативного лкування ВХ, ми вважаемо важливим продовження даного дослн дження сумюно з терапевтами, сексопатологами та ¡ншими фах1вцями, осктьки в бтьшост1 випа-дюв (61,9% ) пац1енти давно вщм1тили зниження статевого потягу, але при цьому ыхто до фах1в-ц1в не звертався. Вщсутнють скарг не означае вщсутысть об'сктивних змш. В даний час в арсенал! е велика ктькють препарат^, що коригують статеву функцю при и передчасному знижены або ослаблены пюля будь-якого захворювання.
Литература
1. Бузиашвили И., Мельниченко Г. Андропауза: Возрастное снижение уровня половых гормонов у мужчин // Диабетик. - 2004. - № 1. - С. 29 - 37.
2. Вилявин Г.Д., Бердов Б.А. Болезни оперированного желудка. - М.: «Медицина», 1975. - 296 с.
3. Каррутер М. Андропауза как состояние, требующее лечения // Андрология и генитальная хирургия. - 2003. - № 3-4. - С. 23 - 30.
4. Ковальчук И.А. Андрологические аспекты хирургического лечения язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки: Автореф.дис... д-ра мед. наук: 14.00.40; 14.00.27 / 2-й Моск. Гос. мед. ин-т. им Н.И. Пирогова - M., 1986. - 28 с.
5. Пушкарь Д.Ю., Сегал A.C. Андрогенозаместительная терапия и состояние предстательной железы // Фарматека. - 2006. - № 15. - С. 62-65.
6. Радбиль О.С., Вайнштейн С.Г. Эндокринная система и желудок. - Издательство Казанского университета, 1973. - 328 с.
7. Heinemann L.A.J., Zimmermann T., Vermeulen A., A new aging males symptoms (AMS) rating scale // Aging Male. -1999. Vol. 2. - P. 105-114.
Реферат
ПОЛОВАЯ ФУНКЦИЯ У МУЖЧИН ПОСЛЕ ХИРУРГИЧЕСКОГО ЛЕЧЕНИЯ ЯЗВЕННОЙ БОЛЕЗНИ В ОТДАЛЕННОМ ПЕРИОДЕ Рузибаев Р.Ю.
Ключевые слова: оперативное лечение язвенной болезни, эректильная дисфункция, половые гормоны
В данной статье изучено влияние различных методов оперативного лечения язвенной болезни на состояние половой функции у мужчин. После органосохраняющих и органощадящих операций у 28 (68,3% ) мужчин половая активность сохранилась на прежнем уровне, у 7 (17,1% ) - снизилась, у 6 (14,6% ) наблюдалась эректильная дисфункция. После операции по Бильрот-1 и Бильрот-11 были соответственно - сохранилась у 18 (42,8% ) и у 15 (19,5% ), снизилась у 12 (28,6% ) и у 40 (51,9% ), эректильная дисфункция наблюдалась у 12 (28,6% ) и у 22 (28,6% ). У тех пациентов, у которых наблюдалась, эректильная дисфункция в виде снижения или отсутствия полового влечения, отмечалось увеличение уровня фолликулостимулирующего гормона в 2 раза и снижение тестостерона в 1,5 раза.
УДК 616.361/.364-008.6-02-092-07-085-089.81-06:616.1/.6
РЕЦИДИВНИЙ Х0ЛЕД0Х0Л1Т1АЗ ЯК ОДНА 13 ПРИЧИН АТИП0В0Г0 ПЕРЕБ1ГУ Т0КСИК0-СЕПТИЧН0Г0 Б1Л1АРН0Г0 СИНДР0МУ
Стець М.М.
Нацюнальний медичний уыверситет ¡м. О. О. Богомольця, м. КиТв
Проведений анал1з ключного перебйу токсико-септичного бШарного синдрому в 449(58,6%) хво-рих в cmpyKmypi 766 пащент1в i3 синдромом жовтянищ. У 61 пащента (13,6%) мав мкце реци-дивний холедохолimiаз i3 проявами атипового перебйу токсико-септичного бШарного синдрому. До^дження проводилось i3 використанням клтжо-лабораторних, iмyнологiчних, ультразвуко-вих, комп'ютерних та вiдеоендоcкопiчних транспатлярних меmодiв дiагноcmики.
Ключов1 слова: холедохолтааз, бт1арний синдром.
Постановка проблеми 1 анализ останшх до-сл1джень 1 публшацш
Полюрганна недостатысть е уыверсальною основою будь-якого критичного стану та пред-ставляе собою найбтьш важкий патолопчний стан, який виступае як термнальна стад1я бага-тьох гострих та хроннних захворювань \ травм.[3,5,6]
Висока леталы-нсть вщ полюрганноТ недостат-н1ст1 (7.2 - 53%) у хворих з обтурацмною жовтя-ницею, що завжди супроводжуеться холанптом, залишасться достатньо складною \ далеко не вир1шеною д1агностично-л1кувальною пробле-мою.[1,2,4,7] Тому, холанпт не можна розгляда-ти як самостмне захворювання, так як практично завжди вн е ускладненням р1зних захворювань жовчновивщних шлях1в з широким спектром ви-раженост1 клннних прояви в залежност1 вщ
важкост1 основного захворювання, в1рулентност1 мкрофлори, стану реактивное^ оргаызму, а головне ступеы бт1арноТ обструкци, тобто вира-женост1 жовчно1 ппертензи, яка е провщним фактором в розвитку цього патолопчного синдрому.
Накопичення бактерм, ендотоксиыв в поед-наны з пошкодженням слизовоТ кишювника при дефщит1 холестерину призводить до феномену транслокаци ¡з збтьшенням ендотоксеми, що викликас каскад реакцм з ¡мунними, гемодина-мнними, волемнними \ коагулопатичними пору-шеннями [1,6].
На нашу думку холанпт це локальний гнмно-запальний процес, який не повыстю вщображае розповсюджеысть патолопчного процесу з проявами органноТ та полюрганноТ дисфункци.
В л1тератур1 не зустрнаеться даних про атипо-вий переб1г токсико-септичного бШарного синдрому внаслщок рецидивного холедохолтазу.