CC BY
31
ценозов за счет использования видов, декоративных форм и культиваров из других регионов, характеризующихся высокой декоративностью и стойкостью к неблагоприятным условиям произрастания. Предложен перечень видов и культиваров, перспективных для городского озеленения.
Ключевые слова: зеленые насаждения, культурфитоценоз, норма озеленения, бульвар, парк, сквер, аборигенные интродуцированные виды, деревья, кусты, рекреация, антропогенное влияние, культивар, декоративная форма.
Rogovskiy S. V. The Causes of Perennial Greenery Degradation and Ways of Solving the Current Problems on the Sample of Bila Tserkva Town
The paper deals with the causes of current decorativability decrease, longevity, weakening recreative and ecological functions of perennial greenery of general and limited use and limited access on the sample of Bila Tserkva town. Some data on the town greenery structure and areas are given. Structure grouping the factors influencing trees and bushes condition and measures aimed at the town greenery condition improvement are provided. The similar problems are argued to exist in other Ukraine's cities. The necessity of introductory optimization of the town culture phytocenosis due to applying highly decorative alien kinds, decorative forms and cultivars and are resistant to unfavourable growing conditions, is highlighted. The range of greenery kinds and cultivars perspective for town is suggested.
Key words: greenery, culture phytocenosis, planting of greenery norm, boulevard, park, square, aborigine and introduced plants, trees, bushes, recreation, anthropogenic impact, cultivar, decorative form.
УДК 634.017:712.253 Ст. наук. ствроб. В.Л. Py6ic, канд. бюлог. наук;
ст. наук. ствроб. С.1. Галкт, канд. бюлог. наук; зав. лаб. настництва Н.С. Бойко - Державний дендрологiчний парк "Олександрш " НАН Украти
СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ДЕНДРОЛОГ1ЧНО1 КОЛЕКЦН ДЕРЖАВНОГО ДЕНДРОЛОГ1ЧНОГО ПАРКУ "ОЛЕКСАНДРШ"
НАН УКРАШИ
Встановлено, що штродукщя деревних рослин у дендролопчному парку "Олек-сандрiя" вщбувалася в три етапи: перший - з часу заснування парку в 1788 р. i до 1917 р., другий - з 1946 р. шсля шдпорядкування установи Академи наук Укра!ни i тре-тш - з 2000 р. i дотепер. Наведено вщомосп щодо сучасного таксономiчного складу ш-тродуковано! дендрофлори, яка нараховуе 1218 таксономiчних одиниць, за географiч-ним походженням переважають представники Схщно-Азшсько! флористично! област -226 (42,4 %) видiв, серед життевих форм переважають кущi - 577 (53,1 %).
Ключовг слова: дендропарк "Олександрiя", дендрофлора, етапи штродукци рослин, таксономiчний склад, науковi колекци.
Постановка проблеми. Пюнерами штродукци деревних рослин в Укра-rni, поряд з монастирськими садами та княжими садибами, були перш1 помюш парки, побудоваш у ХУ1-ХУП ст. у Пщпрцях, Жовкв1, Печер1, Кристонопол1, Вишшвщ та шших мютах [2, 3].
Проте найбшьшого розмаху буд1вництво парюв набуло у ХУ111 - першш половит Х1Х ст. Тод1 на Волиш, Подшл1, Галичиш, у центральны частит Ук-ра!ни та на Л1вобережж1 не було жодного маетку, який не мав би упорядковано-го парку чи саду з р1зномаштними декоративними рослинами. Парк "Олексан-др1я", заснований у 1788 р., став одним з найвщомших осередюв штродукци деревних рослин в Укра!ш.
Мeта дослiджeння - проведення aнaлiзy основних етатв iнтродyкцiï деревних рослин в Державному дендролопчному парку "Олексaндрiя" HAH Украши та з'ясування сучасного тaксономiчного складу дендрофлори парку.
Матepiали i мeтодика дослiджeнь. Об'ект дослiджень - штродукцшна фрaкцiя дендрофлори Державного дендрологiчного парку " Олексaндрiя". 1ден-тифiкaцiю рослин проведено на основi вивчення ïхнiх морфологiчних ознак та шляхом порiвняння з опyблiковaними ботaнiчними описами та каталогами рослин [4, S, 9]. Життеву форму деревних рослин визначено за класифжащею 1.Г. Серебрякова [14], геогрaфiчне походження - зпдно з флористичним районуванням А.Л. Тахтаджяна [15]. Сучасш лaтинськi назви рослин наведено за С.К. Черепановим [1б].
Peзyльтати дослiджeння. Детальних вiдомостей про склад деревноï рослинностi "Олексaндрiï", особливо при заснуванш парку та тд час його роз-квiтy (перша половина XIX ст.), збереглося небагато. Переважно це фрагмен-тарш спогади гостей грaфiв Браницьких, якi вщвщували парк. За даними польського дослщника R. Aftanazi, в "Олексaндрiï" нараховувалося бiльше б00 видiв i форм декоративних рослин [17]. Сaдiвники, яю створювали парк, одними з перших в Украш залучили до паркових композицш рослини-штроду-центи. У парку було висаджено: Pinus strobus L., P. nigra Arn., Larix polonica Racib. ex Szaf, L. decidua Mill., Juniperus virginiana L., J. communis L., Populus x canescens (Ait.) Smith, P. deltoides Marsh., P. italica (Du Roi) Moench, Quercus rubra L., Crataegus crus-galli L., C. laevigata (Poir.) DC. 'Rubra Plena', Liri-odendron tulipifera L., Aesculus hippocastanum L., Juglans nigra L., Tillia euchlora K. Koch, Fagus sylvatica L. та багато шших видiв рослин [б]. Бшьшють з назва-них видiв деревних рослин збереглися i сьогодш.
Уже з початку створення парк "Олексaндрiя" став одним з основних цен-трiв розповсюдження цiнних штродуценпв в Укрaïнi. Вiдомо, що Олександра Браницька у 1807 р. на прохання першого откуна Xaркiвського навчального округу графа Северина Йосиповича Потоцького подарувала ботaнiчномy саду Харювського ушверситету 37 видiв рослин у юлькосп 380 екземплярiв [1]. Зго-дом гр. Брaницькi створили свiй комерцшний розсадник, з якого у 1897 р. про-понували для продажу близько S0 видiв рослин на сшьськогосподарсьюй вис-тaвцi у Киевi [1].
На основi aнaлiзy лггературних джерел [1, б, 10, 13] складено частковий перелж видiв та кyльтивaрiв деревних рослин, що росли в "Олексaндрiï" за ча-шв господарювання грaфiв Браницьких (табл. 1), де вказано юльюсть екземпля-рiв та вiк рослин станом на 2014 р. До перел^ включено культивари абориген-них видiв, яю вирощували шляхом щеплення та висаджували в лaндшaфтнi композицiï парку з метою тдвищення декорaтивностi.
Перiод вщ 1788 р. до 1917 р. вважаемо першим етапом штродукцп рослин у дендропарку "Олексaндрiя". Пюля 1917 р. насадження парку сильно пос-траждали, за даними К. Манша, у 1927 р. в парку росло всього 103 види деревних рослин, з яких 7б - штродуценти (Pinophyta - 10 видiв, Magnoliоphyta - б9) [10]. У серединi XX ст. першi нayковi дослiдження з дендрологи та штродукцп рослин серед вггчизняних дендропарюв, зокрема i пiдпорядковaних АН Укра-
140
Збipник наyково-тexнiчниx пpаць
1ни, були розпочат саме в дендропарку "Олександрiя", який у 1946 р. (наказ № 37 вщ 8 травня 1946 р.) було зараховано до складу Академп наук УРСР. Розпо-рядженням Президп АН УРСР вщ 3 квiтня 1953 р. у заповщнику " Олександрiя" було створено вщдш акшматизацп i паркобудiвництва Центрального республь канського ботанiчного саду АН УРСР, який у 1969 р. було перейменовано у вщдш збагачення дендрофлори.
Табл. 1. Переллк виды та культиварiв ттродукованих рослин, що росли в парку "Олександрiя" за чаав графiв Браницьких
№
з/п
Вид, культивар
Наявтсть на початку XXI ст.
Кшьюсть екземпляр!в
В1к у роках на 2013
3
4
Pinophyta
Abies alba Mill.
10
Abies balsamea (L.) Mill
Abies concolor Lindl.
Abies pinsapo Boiss.
20
Chamaecyparis lawsoniana Parl.
Juniperus communis L.
10
Juniperus exelsa M.B.
вадсутнм
Juniperus virginiana L.
2 10
Larix decidua Mill.
10
Larix leptolepis Gord.
11
Larix polonica Racib.
12
Larix sibirica Ledeb.
11S
3S-BS
13
Picea abies (L.) Karst.
200
18S-220
14
Picea pungens Engelm.
30
1S
Pinus cembra L.
1б
Pinus contorta Dougl. ех Loud.
17
Pinus mugo Turra
18
Pinus nigra L.
9
4S
18S-220 3S-4S
19
Pinus strobus L.
2 30
18S-220 3S-4S
20
Platycladus orientalis (L.) Franco
10
21
Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franco.
1S
22
Thuja occidentalis L.
70
23
Tsuga canadensis (L.) Carr.
20-2S
Magnoliophyta
24
Acer negundo L.
масово
1S-70
2S
Acer platanoides L. 'Reitenbachii'
вадсутнм
2б
Aesculus glabra Willd.
3
27
Aesculus hippocastanum L.
90
28
Aesculus x carnea Hayne.
29
Ailanthus altissima (Mill.) Swingle
1S
40-S0
30
Amelancher spicata (Lam.) K. Koch.
30
3S-4S
31
Amygdalis nana L.
30
32
Berberis vulgaris L.
33
Caragana arborescens Lam.
30
1
2
1
2
3
3
2
4
3
S
S
б
7
8
9
S
3
4
4
3
б
8
7
3
1
34 Casthanea sativa Mill. 3 5
35 Catalpa bignonioides Walt. 30 30-50
36 Celtis occidentalis L. 2 17 115-145 35-40
37 Chamaecytisus supinus (L.) Link 10 27
38 Colutea arborescens L. 15 20-25
39 Colutea orientalis Mill. 5 40
40 Cornus mas L. Mac0B0 40-100
41 Corylus avellana L. 30 65
42 Cotinus coggygria Scop. 1 10 115 20-55
43 Crataegus canadensis Sarg. BÍgcyTHÍH
44 Crataegus crus-galli L. BÍgcyTHÍH
45 Crataegus mollis (F. et Gray.) Schelle. BigcyTHiH
46 Crataegus laevigata (Poir.) DC. 'Rubra Plena' 1 55
47 Crataegus submollis Sarg. Mac0B0 65
48 Eleagnus angustifolia L. 30 20-50
49 Euonymus europaea L. 'Alba' 15 40-50
50 Fagus sylvatica L. 1 15 200 35
51 Fraxinus americana L. 3 50
52 Fraxinus pensilvanica Marsh. 6 50-60
53 Fraxinus excelsior L. 'Monophylla' BÍgcyTHÍH
54 Gleditschia triacanthos L. 5 165-220
55 Gleditschia triacanthos 'Inermis' 15 30-40
56 Juglans cinerea L. 35 50
57 Juglans nigra L. 3 165-220
58 Juglans regia L. 50 30-70
59 Liriodendron tulipifera L. 1 3 185 50
60 Lonicera caprifolium L. Mac0B0 25-55
61 Lonicera tatarica L. Mac0B0 35-65
62 Lonicera tatarica L. 'Alba' Mac0B0 35-55
63 Lonicera tatarica L. 'Rosea' Mac0B0 35-55
64 Lucium barbarum L. Mac0B0 30-50
65 Lygustrum vulgare L. Mac0B0 65
66 Morus alba L. 30 40-50
67 Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch. Mac0B0 25-55
68 Philadelphus coronarius L. Mac0B0 45
69 Platanus x acerifolia (Ait.) Willd. 5 55
70 Populus balsamifera L. 10 50
71 Populus deltoides Marsh. 35 45-135
72 Populus italica (Du Roi) Moench 1 55
73 Ptelaea trifoliata L. 10 35-50
74 Pterocarya fraxinifolia (Lam.) Spach. BigcyTHiH
75 Malus prunifolia Borkh. BÍgcyTHÍH
76 Quercus macrocarpa Mich. BÍgcyTHÍH
77 Quercus petraea (Mattuschka) Liebl BÍgcyTHÍH
78 Quercus robur L. 'Pendula' 1 45
79 Quercus rubra L. 1 Mac0B0 155 40-50
80 Rhus typhyna L. Mac0B0 20-50
81 Ribes alpinum L. 30 55
142
36ipHHK HayKOBO-TexHiMHHX npaqb
82 Ribes nigrum L. Mac0B0 5-5
83 Ribes rubrum L. Mac0B0 5-5
84 Robinia pseudoacacia L. 180 25-D0
85 Robinia viscosа Vent. 30 25-D0
86 Rosa centifolia L. 5 20
87 Rosa pomifera Herrm. 30 50
88 Salix alba 'Vetellina Pendula' 45 30-60
89 Salix babylonica L. 2 10
90 Stiphnolobium japonicum (L.) Schott 3 30-50
91 Spirea media Schmidt. 6 50
92 Spirea salicifolia L. 30 55
93 Symphoricarpus albus L. Mac0B0 30-50
94 Syringa amurensis Rupr. 15 30-50
95 Syringa chinensis Willd. 15 30-50
96 Syringa vulgaris L. Mac0B0 30-85
97 Swida alba L. Mac0B0 20-40
98 Tilia americana L. 2 8 145 50
99 Tilia cordata Mill. 'Fastigiata' BÍgcyTHÍH
100 Tilia euchlora K. Koch. 3 70-D0
101 Tilia europaea L. 70 35
102 Tilia platyphyllos Scop. 14 40-50
103 Toxicodendron radicans (L.) Ktze. Mac0B0 30-40
104 Ulmus fulva Michx. BÍgcyTHÍH
105 Ulmus procera Salisb. BÍgcyTHÍH
106 Vitis riparia Michx 40 5
107 Zanthoxylum americanum Mill. 10 30-40
npHMiTKa: ^upHHM mpui^TOM BHgmeHo BHgu, aKi b yMOBax geHgponapKy "O^eKcaH-gpia" gocarau BiKy 100 Ta 6mbme poKiB.
y nepiog 3 1953 no 1960 pp., po6oTH 3 inrpogyK^i pocnHH b "OneKcaHgpii" Ha6yßaroTb nnaHoBoro, ^necnpaMoBaHoro xapaKTepy. Ha Tepuropii napKy Ha nno-^i 1,4 ra 6yno cTBopeHo Kone^inHy ginaHKy rapHoKBiTynux narapHHKiB - "OpyTi-^TyM", Ha aKin npegcraBneHo pogu: Spiraea L. - 36 BugiB Ta KynbTHBapiB; Phyla-delphus L. - 34 Bugu Ta KynbTHBapu; Syringa L. - 16 BugiB Ta copTiB; Crataegus L. - 14 BugiB; Padus L. - 17 BugiB; gepeBHi Bugu nopagKy Fabales Nakai -69 BugiB Ta KynbTHBapiB Ta iHmi [17-18 ].
y CxigHin nacTHHi napKy 6yno cTBopeHo Kone^ii BugiB Ta ri6pugiB pogy Populus L., Quercus L., Salix L., a b 3axigHin - Juglans L. 3aBgaKH BMino nocraBne-Hin HayKoBin po6oTi 3 iHTpogy^ii pocnHH, Bxe y 1958 p. geHgponorinHa Kone^ia napKy HapaxoByBana 406 BugiB, pi3HoBugiB Ta KynbTHBapiB: Pinophyta - 26 BugiB Ta 7 KynbTHBapiB, Magnoliophyta - 346 BugiB Ta 27 KynbTHBapiB [7, 8]. üpoTe, Bnpo-goBX HacTynHux 40 poKiB, цa po6oTa npogoBxyBanaca He3HaHHHMH TeMnaMH. 3a nigcyMKaMH iHBeHTaproa^i gepeBHHx pocnHH y 1996 p., Kone^inHHn ^oHg impo-gyKoBaHHx gepeBHHx pocnHH cTaHoBHB: Pinophyta - 29 BugiB Ta 9 KynbTHBapiB, Magnoliophyta - 385 BugiB Ta 32 KynbTHBapu [8]. CepegHHy XX ct. BBaxaeMo gpy-rHM eTanoM iHTpogy^ii pocnHH y geHgponapKy " OneKcaHgpia". HoBun, TpeTin eTan iHTpogy^ii gepeBHHx pocnHH b geHgponapKy "OneKcaHgpia", po3nonaBca nic-na 2000 p. 3a KopoTKHn TepMiH Kone^inHHn ^oHg iHTpogyKoBaHHx gepeBHHx poc-
1. .icoBe Ta cagoBO-napKOBe rocnogapcTBO
143
лин було збшьшено майже вдвiчi: Pinophyta - до 89 видiв, гiбридiв та 195 куль-тиварiв, Magnoliophyta - до 521 видiв i гiбридiв та 400 культиварiв [7] (рис. 1).
600
1927 р. 1956 р. 1997 р. 2012 р
■ 1 12 аз 14
1. видове рвноманптя хвойних рослин
2.BHyrpiujHboвидове р1зноманггтя хвойних рослин
3. видове рвноманптя листяних рослин
Л RHVTniniHhnRMnnRP пкнпмЯН¡ТТЯ ЛМГТЯНМУ ппглмн
Рис. 1. Деревш ттродуценти у дендропарку ""Олександрiя"" НАН Украти
Сучасний таксономiчний склад природно! та штродуковано! дендрофло-ри парку представлений 2 вщдшами, 3 класами, 59 родинами, 148 родами, 607 видами i пбридами, 15 рiзновидами, 595 культиварами. Всього 1218 видiв та внутрiшньовидових таксошв [7] (табл. 2). Pinophyta (5 родин, 17 родiв, 87 ви-дiв, 2 гiбриди, 7 рiзновидiв та 195 культиварiв) - всього 290 таксотв (24 %). Найчисельтшою родиною е Cupressaceae - 160 видiв та культиварiв, наступ-на - Pinaceae: 103 види та культивари. Найчисельнiшi роди: Juniperus L. -11 видiв i 82 культивари; Thuja (L.) Tourn. - 3 види i 36 культиварiв; Picea Di-etr. - 14 видiв, 1 рiзновид i 22 культивари.
Табл. 2. TaKCOHOMi4Huu склад деревно'1 рослинностi дендрологiчного парку _""Олександрiя"" НАН Украти (2013 р.)_
Родина Кшькшть, екз.
род1в вид1в р1зно-вид1в гибри-д1в культи-вар1в всього
1 2 3 4 5 6 7
Pinophyta
Ginkgopsida
Ginkgoaceae Engelm. | 1 1 - - 12
Pinopsida
Cupressaceae F. Neger 5 20 - - 140 160
Pinaceae Lindl. 7 60 7 1 35 103
Taxaceae Lindl. 1 3 - 1 18 22
Taxodiaceae F. Neger 3 3 - - - 3
Всього 17 87 7 2 195 290
Magnoliophyta
Magnoliopsida
Aceraceae Juss. 1 9 - - 2 11
Actinidiaceae Van Tiegh 1 2 - - 5 7
Anacardiaceae Lindl 2 3 - - 2 5
Araliaceae Vent 2 2 - - - 2
Aristolochiaceae Juss. 1 1 - - - 1
Berberidaceae Torr. et Gray 2 19 - 1 10 30
Betulaceae S.F. Gray 2 18 - 1 - 19
Bignoniaceae Guss. 2 6 - 1 2 9
Brassicaceae Juss. 1 1 - - - 1
Buxaceae Dumort. 1 1 - - - 1
Buddlejaceae Wilholm. 1 2 - - 1 3
Caesalpiniaceae R. Br. 3 11 - 1 2 14
Cannabiaceae Martynov 1 2 - - - 2
Caprifoliaceae Juss. 5 26 1 3 9 39
Caryophyllaceae Juss. 1 1 - - - 1
Celastraceae R. Brown. 3 10 1 - 3 14
Cercidiphyllaceae Van Tiegh. 1 1 - - - 1
Cornaceae Dumort. 2 7 - - 4 11
Corylaceae Mirb. 2 5 - - 3 8
Ebenaceae Gürke 1 1 - - - 1
Elaeagnaceae Lindl. 2 2 - - - 2
Ericaceae Juss. 1 10 1 - 2 12
Euphorbiaceae Juss. 1 1 - - - 1
Fabaceae Lindl. 15 63 1 4 3 71
Fagaceae Dumort 3 14 - - 4 18
Grossulariaceae Dc. 1 7 - - 7 14
Hamamelidaceae Lindl. 1 1 - - - 1
Hypericaceae Juss. 1 2 - - - 2
Hippocastanaceae Lindl. 1 2 - 1 - 3
Hydrangeaceae Dum. 3 20 - 6 15 41
Juglandaceae A. Rich. et Kunth. 2 9 - - - 9
Lamiaceae L. 1 1 - - - 1
Magnoliaceae L. 2 2 - 1 2 5
Menispermaceae DC. 1 1 - - - 1
Moraceae DC. 2 3 - - 1 4
Oleaceae Lindl. 6 22 - 2 42 66
Paeoniaceae Rudolphi 1 1 - - - 1
Platanaceae Dumort. 1 - 1 1
Ranunculaceae Juss. 1 7 - - 1 8
Rhamnaceae R. Br. 2 6 - - - 6
Rosaceae Juss. 29 116 4 13 259 392
Rutaceae Juss. 3 3 - - - 3
Salicaceae Lindl. 2 13 - 2 2 17
Sambucaceae Link. 1 2 - - 1 3
Schisandraceae Blume 1 1 - - - 1
Simarubaceae Lindl. 1 1 - - - 1
Solanaceae Juss. 2 3 - - - 3
Staphyleaceae DC. 1 2 - - - 2
Tamaricaceae Link. 1 1 - - - 1
Thymelaeaceae Juss. 1 4 - - - 4
Tiliaceae Juss. 1 17 - - 1 18
Ulmaceae Mirb. 1 3 - - 1 4
Viburnaceae Dumortier 1 6 - 1 2 9
Vitaceae Juss. 3 7 - - 15 22
Всього 131 483 8 38 400 928
Разом 148 568 15 40 595 1218
Magnoliophyta (54 родини, 131 рщ, 483 види, 38 riбридiв, 8 рiзнoвидiв, 400 культиварiв) - всього 928 таксошв (76 %). Найчисельнiшoю родиною е Ro-saceae - 116 видiв, 13 гiбридiв, 259 культиварiв. П'ятнадцять родин представле-ш 1 родом i 1 видом. За кшьюстю систематичних одиниць, найбiльшими е роди: Rosa L. - 13 видiв i 95 культиварiв; Syringa L. - 12 видiв, 1 пбрид, 34 культивари; Crataegus L. - 27 видiв, 2 рiзнoвиди, 7 культиварiв; Spiraea L. - 17 ви-дiв, 6 гiбридiв i 7 культиварiв; Lonicera L. - 14 видiв, 1 пбрид, 1 рiзнoвид та 7 культиварiв; Philadelphus L. - 10 видiв, 2 пбриди i 11 культиварiв; Caragana Lam. - 14 видiв та 2 культивари; Deutzia Thunb. - 6 видiв, 4 пбриди i3 культива-ри; Chamaecytisus L. - 11 видiв.
За геoграфiчним походженням у кoлекцiйнoму фoндi штродукованих де-ревних рослин переважають представники Схщно-Азшсько! флористично! об-ластi - 226 (42,8 %) видiв. Атлантично-Двшчноамериканська область представлена - 119 (22,4 %) видами, Циркумбореальна - 85 (16,0 %) видами. Флору 1рано-Турансько! та Середземноморсько! областей репрезентують вiдпoвiднo 49 (9,2 %) та 44 (8,2 %) види. Найменша кiлькiсть видiв походить з обласп Ске-лястих гiр - 9 (1,4 %). У дендрoлoгiчнiй колекцп життевi форми представленi таким чином: дерева - 459 (42,2 %) видiв та культиварiв; кущi - 577 (53,1 %); лiани - 40 (3,7 %); напiвкущi - 11 (1,0 %) видiв та культиварiв.
На кoлекцiйних дiлянках дендропарку зосереджено 66 % видiв та куль-тиварiв iнтрoдукoваних деревних рослин. На дшянщ "Фрутiцетум" - 206 видiв та культиварiв; "Сiрiнгарiй" (1985 р.) - 3 види i 34 сорти; "Кошферетум" (2003 р.) - 44 види, 4 рiзнoвиди, 171 культиварiв; плодовий сад "Мур" (2007 р.) - 211 сорпв; "Рoзарiй" (2012 р.) - 115 сорпв; "Рiдкiснi рослини" (2010 р.) - 25 видiв. У паркових насадженнях ростуть 292 види та культивари, що становить 24 % вщ загально! кiлькoстi iнтрoдукoваних деревних рослин.
Найпоширен^ в паркових насадженнях таю види штродуценпв (розта-шоваш в порядку зменшення): Aesculus hippocastanum, Robinia pseudoacacia, Philadelphus coronarius, Lonicera tataricum, Spiraea x vanhouttei (Briot) Zal., Viburnum lantana L., Crataegus submollis Sarg., Prunus divaricata Ledeb., Syringa vulgaris, Pinus strobus, Pinus nigra, Thuja occidentalis, Quercus rubra, Larix sibiri-ca, Juniperus virginiana, Juniperus sabina L., Swida sanguinea (L.) Opiz., Acer ne-gundo, Juglans nigra, Corylus maxima Mill., Gleditschia triacanthos, Cornus mas, Cotoneaster lucidum Schlecht.
Висновки. Встановлено, що штродукщя деревних рослин у дендролопч-ному парку "Олександрiя" вiдбувалася в три етапи: перший - з часу заснування парку в 1788 р. i до 1917 р., другий - з 1946 р. тсля тдпорядкування установи Академп наук Укра!ни i третiй - з 2000 р. i дотепер. Результати проведеного
анал1зу сучасного видового складу impo^KOBaHOï дендрофлори дендропарку " Олександрiя" засвiдчили високий рiвень ïï видового та таксономiчного р1зно-манiття - 1218 одиниць, за географiчним походженням переважають представ-ники Схщно-Азшсь^ флористичноï областi - 226 (42,4 %) видiв, серед життевих форм переважають кущi - 577 (53,1 %).
Л1тература
1. Алехин А. А. Ботанический сад Харьковского национального университета им. В.Н. Ка-разина. История и современность / А. А. Алёхин // Биологический вестник. - 2004. - Т. 8, № 1. -С. 3-7.
2. Галкш С.1. Головш етапи розбудови дендропарку "Олександр1я" НАН Украши / С.1. Галин // 1нтродукщя рослин : м1жнар. наук. журнал. - 2012. - № 4. - С. 76-82.
3. Галкш С.1. Становлення та розвиток ландшафтного паркобуд1вництва в Захщнш Сврош та Роси в XVIII-XIX ст. / С.1. Галкш // Ытродукщя рослин : м1жнар. наук. журнал. - 2012. - № 2.
- С. 69-74.
4. Дендрофлора Украши. Дикоросл1 й культивоваш дерева i кущг Покритонасшш: довщ-ник. - Ч. I. / за ред. М.А. Кохна. - К. : Вид-во "Фггосоцюцентр", 2002. - 448 с.
5. Дендрофлора Украши. Дикоро^ й культивоваш дерева й кущг Покритонасiннi: довщ-ник. - Ч. II / за ред. М.А. Кохно, Н.М. Трофименко, Л.1. Пархоменко та ш. - К. : Вид-во "Ф™со-цiоцентр", 2005. - 716 с.
6. Дерий И.Г. Дендрофлора парка "Александрия" ботанического сада АН УССР / И.Г. Де-рий // Акклиматизация растений. - К. : Изд-во АН УССР, 1958. - С. 110-132.
7. Каталог деревних рослин дендролопчного парку Олександрiя" НАН Украши : довщник / вщп. ред. С.1. Галкш. - Бша Церква, 2013. - 62 с.
8. Каталог рослин дендролопчного парку "Олександрiя" / за ред. Л.П. Мордатенка. - Бша Церква : Изд-во "Ексельсюр", 1997. - 120 с.
9. Крюссман Г. Хвойные породы / Г. Крюссман. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1986. - 256 с.
10. Манш К. З Бшоцерювського люництва / К. Манш // Труди з с.-г. боташки. - Харгав, 1927. - Т. 1, вип. 2. - С. 176-178.
11. Отчет (заключительный этап) по теме № 16-0 "Изучение дендрофлоры и разработка методики её обогащения в условиях Лесостепи Украины" (1969-1973 гг.). - Белая Церковь, 1973. - 212 с.
12. Отчет о научно-исследовательской работе по теме "Разработка научных основ оптимизации структуры парковых композиций дендрозаповедника "Александрия" АН УССР". - К. : Изд-во "Александрия ", 1987. - С. 10-43.
13. Перечень и описание экспонатов лесного отдела Сельскохозяйственной и промышленной выставки, открытой 8-го июля 1897 года в г. Киеве. - К. : Типография С.В. Кульженко, 1897.
- 34 с.
14. Серебряков И.Г. Экологическая морфология растений. Жизненные формы покрытосеменных и хвойных / И.Г. Серебряков. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1962. - 348 с.
15. Тахтаджян А.Л. Флористические области Земли / А.Л. Тахтаджян. - Л. : Изд-во "Наука", 1978. - 247 с.
16. Черепанов С.К. Сосудистые растения России и сопредельных государств (в пределах бывшего СССР) / С.К. Черепанов. - СПб. : Мир и семья, 1995. - 990 с.
17. Aftanazy R. Materialy do dziejow rezydencji. Dawne wojewodztwo Wolynskie / R. Aftanazy.
- Warszawa, 1993. - T. XI A. - 718 s.
Рубис В.Л., Галкин С.И., Бойко Н.С. Становление и развитие дендрологической коллекции дендропарка "Александрия " НАН Украины
Установлены три главных этапа интродукции древесных растений в дендропарке "Александрия": I - со времени основания парка в 1788 г. и до 1917 г., II - с 1946 г., после подчинения учреждения Академии наук Украины и III - с 2000 г. по настоящее время. Приведены данные о современном таксономическом составе интродуцированной дендрофлоры, которая насчитывает 1218 систематических единиц, по географическому происхождению преобладают представители Восточно-Азиатской флористической области - 226 (42,4 %) видов, среди жизненных форм преобладают кусты - 577 (53,1 %).
Ключевые слова: парк "Александрия", дендрофлора, этапы интродукции растений, таксономический состав, научные коллекции.
Rubis V.L, Galkin S.I., Boiko N.S. Formation and Development of Collection in Alexandria Dendrological Park of the National Academy of Sciences of Ukraine
Established The three main stages of the woody plant introduction in Alexandria Dendrological Park : the 1st - snce the establishment of the park in 1788 and to 1917; the 2nd, 1946 after submission of the institution to the Academy of Sciences of Ukraine; and the 3d from 2000 and by present time. The data on the current taxonomic composition dendroflo-ra that includes 1218 regular units is provided. The representatives of East Asian floristic region are dominant concerning geographical origin - 226 (42.4 %) species, among life forms shrubs dominate - 577 (53.1 %).
Key words: Alexandria Dendrological Park, dendroflora, stages of plant introduction, taxonomic composition, scientific collections.
УДК 712.4:630*17:582.47(477-25) Заст. дир. ботатчного саду О.О. Середюк;
майстер виробничого навчання О.М. Якобчук; ГА. Кривохатько -НУ бюресурст i природокористування Украти, м. Ктв
ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ХВОЙНИХ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН ДЛЯ ЗЕЛЕНОГО БУД1ВНИЦТВА В УМОВАХ М1СТА КИЕВА НА ПРИКЛАД1 ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ Б1ОРЕСУРС1В I ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРА1НИ
Наведено результата проведеного анал1зу таксoнoмiчнoгo складу хвойних рослин у зелених насадженнях Нацюнального ушверситету бюресуршв i природокористування Укра!ни м. Киева. Встановлено, що хвойш рослини у насадженнях вишу представлен 15 видами, одним пбридом та 15 культиварами, що належать до 9 рoдiв, 4 родин, 3 порядив, 2 клашв, одного вщдшу. Переважна кшьюсть рослин належить до трьох рoдiв: Thuja L., Picea А. Dietr., Juniperus L. Визначено життевий стан рослин i чинники, що впливають на динамжу його показнигав. Встановлено види та культивари хвойних рослин, найбшьш перспективш для зеленого будiвництва в умовах Киева.
Ключовг слова: хвойш рослини, види, культивари, життевий стан, таксoнoмiчний склад.
Як вщомо, вiчнoзеленi рослини в озеленен вдаграють важливу роль, тому питання збшьшення асортименту завдяки саме цим рослинам е актуальним. Гарний зовшшнш вигляд, щшьна крона, чпта форми, характерний смолистий аромат, стшюсть бшьшосп видiв до еколопчних навантажень великого мюта роблять хвойш дерева та кущi незамшними в ландшафтному дизайш Внут-ршньовидове рiзнoманiття цих рослин надае можливосп фахiвцям з зеленого будiвництва формувати рiзнi ландшафти, а рослини надають виразносп та ви-соко! декoративнoстi [2].
Вражае кольорова гама культиварiв хвойних рослин: жовте, золотисте, блакитне, сизе, срiблясте забарвлення хво!. Тому широке використання цих рослин в озелененш вщбуваеться завдяки вмiлoму поеднанню як за характером зростання, так i за забарвленням хво!.
Мета i завдання досл1дження. Визначити, якi з видiв та культиварiв хвойних рослин, що зростають у зелених насадженнях Нацюнального ушверситету бюресуршв i природокористування Укра!ни (далi НУБiП Укра!ни) е найбiльш перспективними для зеленого будiвництва в умовах Киева. Для досяг-
