CC BY
75
МАКР0ЕК0Н0М1ЧН1 АСПЕКТИ СУЧАСН01 ЕКОНОМ1КИ
2. Думка експерта: Кремль розхитуе украУнську економг ку: [Електрон. ресурс]. Доступно з: http://www.epravda.com.ua/ news/2014/07/11/475043.
3. Думка експерта: Для докагйтал1заци банюв необхщно не менше 40 мшьярдю / [Електрон. ресурс]. Доступно з: http://www.epravda. com.ua/news/2014/07/10/474860.
4. Мизес Людвиг фон. Человеческая деятельность: трактат по экономической теории. - Челябинск: Социум, 2005. - С. 742.
5. Ершов М.В. Мировой финансовый кризис. Что дальше? / М.В. Ершов. - М.: Экономика, 2011. - 295 с.
6. Кругман П. Возвращение Великой депрессии? / Пол Кругман. - М.: Эксмо, 2009. - 336 с.
В.М. ТИЩЕНКО,
к.е.н., доцент, Кивська державна академ'т водного транспорту
Становления бухгалтерского облшу як науки
У статт дослщжено iсторю облковоi думки та i'i видлення в самостйну науку як орган\зовану систему знань.
Ключов! слова: економiчний аспект облку, юридичний аспект облку, европейсью школи облку, рашництво, подвiй-ний запис, логiсмографiя, рахунки, процедурна концеп^я облку, стандарти облку.
В.М. ТИЩЕНКО,
к.э.н., доцент, Киевская государственная академия водного транспорта
Становление бухгалтерского учета как науки
В статье исследована история учетной мысли и ее выделение в самостоятельную науку как организованную систему знаний.
Ключевые слова: экономический аспект учета, юридический аспект учета, европейские школы учета, счетоводство, двойная запись, логисмография, счета, процедурная концепция учета, стандарты учета.
The article investigates the history of accounting thought and its establishment as an independent science being an organized system of knowledge.
Keywords: economic aspects of accounting, legal aspects of accounting, the European school of accounting, bookkeeping, double entry, invoices, procedural concept of accounting, accounting standards.
Постановка проблеми. Бухгалтерський облк мае давню ¡сторю Пер|±л докази ¡снування примггивних елементв облко-воУ культури у стародавних краУнах Сходу були знайден при роз-копках в долин Нту, Тигру ¡ бвфрату [4]. Проте достатньо три-валий перюд часу бухгалтерський облк не вважався наукою, а розглядався лише як практична дильнють. Ттьки наприюн-ц XIX ст. вЫ почав формуватися як теоретична система знань.
Не можна стверджувати, що облкова наука виникла в якмсь окремо взятм кра'У. ГУ формування вщбувалося поступово в ба-гатьох краУнах, кожна з яких привнесла щось свое, специфнне, у розвиток категорм, оргаызацю ¡ технку ведення облку. Зна-чне мкце у цьому процеа належить ¡талмськм, нмецькм, фран-цузьк¡й та англо-американськ¡й бухгалтерським школам.
Анал!з дослщжень та публкащй з пролеми. Питання ¡стор¡í облку знайшли свое в¡дображення у працях таких ви-датних учених, як Я.В. Соколов [7], Ф.Ф. Бутинець [1], а та-кож В.А. Маздоров [2], Т.М. Малькова [3], М.С. Пушкар [6], М.Я. Остап'юк [4], Т.О. Пасько [5], та ¡нших.
На рвних етапах розвитку людського сусптьства змЫи, що вщбувалися в матер¡альному виробництв¡, ставили перед облковою наукою нов¡ все складн0 завдання. Вивчення ¡с-тори бухгалтерськоУ думки та системи органвацп облковоУ справи впродовж стол¡ть допоможе знайти вщповр на т¡ питання, як постають перед бухгалтерським облком сьогодн¡.
Метою статт! е дослдаення наукових погляд¡в представ-ник¡в основних бухгалтерських шюл бвропи та Америки друга половини XIX ст. - початку XX ст., як сприяли формуван-ню обл¡ку як науки.
Виклад основного матер!алу. Друга половина XIX ст. характеризуемся значним розвитком облковоУ науковоУ думки.
Поява значноУ к¡лькост¡ наукових праць з облку свщчить про те, що бухгалтерський облк почав формуватися як наука.
У цей перюд у багатьох краУнах з'являються науков¡ напря-ми та школи, як намагаються визначити предмет, методи, ме-тодолог¡ю бухгалтерського обл¡ку, уточнюють його категорм та здмснюють Ух класифкацю: ¡тал¡йська, французька, н¡мецька, англо-американська школи, як згодом стали класичними [7].
1талмська школа рах¡вництва об'еднала в соб¡ три школи: ломбардську, тосканську Т венец¡анську. Представника-ми ломбардськоУ школи були: Школо д'Анастасю, Д. Борна-г¡н¡, Ф. Втла, Д.Л. Кр¡ппа. До тосканськоУ школи належали Ф. Марч^ Д. Чербоы, Д. Росс¡, К. Бел¡н¡, К. Чербонк ВенецЬ анську школу очолювали Ф. Беста, В. Альф^р^ К. Гщтья, Д. Мальоне, А. СтабтУ.
В ¡тал¡йськ¡й школ¡ сформувалося два напрями розвитку: юридичний та економнний. Проте основною вщмЫнютю ¡та-лмськоУ школи е переважання юридичного аспекту облку, який передбачав п¡дх¡д до облку з точки зору юриспруденции Економнний напрямок базувався на облку майна та ¡нших матер^льних цЫностей.
Пером паростки юридичного аспекту облку були закладе-н¡ Школо д'Анастасю, який в основу системи облку поклав рахунок «Капггал». В¡н вважав, що вс факти господарського життя мають проходити через цей рахунок. Його теорю пщ-тримували Джузеппе БорнагУ, а також Франческо Втла та Джузеппе Чербон [4].
Засновником юридичного напряму облку вважають главу тосканськоУ школи Ф. Марч^ який був переконаний в тому, що за кожним рахунком стать окрема особа. ВЫ видтяв чоти-ри групи оаб, яким вщповщала певна група рахунюв: власник,
10 Формування ринкових вщносин в УкраУн № 8 (159)/2014
© В.М. ТИЩЕНКО, 2014
MAKPOEKOHOMMHI ACnEKTÈ CУЧACHOÏ EKOHOMIKÈ
aдмiнicтpaтop, aгенти, кopеcпoнденти. Koжен фaкт гocпoдap-^rano життя, нa думку Ф. Mapчi, пpизвoдить дo змiни к^и-дичниx вiднocин мiж yчacникaми гocпoдapcькoгo пpoцеcy. Це пpивелo йoгo дo фopмyлювaння пpaвилa пoдвiйнoгo зaпиcy.
Пpедcтaвник тocкaнcькoï шкoли Джyзеппе Чеpбoнi, щo пpoдoвжив cпpaвy Ф. Mapчi, poзглядaв бyxгaлтеpiю як чac-тину юpиcпpyденцiï. iTlono лoгicмoгpaфiя (лaт. «лoгoc» - «wa-yкa»; «гpaфiя» - «oпиc») - це вчення пpo бyxгaлтеpcький o6-лiк юpидичнoгo нaпpямy. Пpедметoм лoгicмoгpaфiï Д. Чеpбoнi ввaжaв пpaвa тa зoбoв'язaння юpидичниx тa фiзичниx ocí6. Ocкiльки нociями пpaв i зoбoв'язaнь е люди, тo i вpaxoвyвaти пoтpiбнo людей, якi беpyть yчacть у гocпoдapcькoмy пpoцеci. B ocнoвy вчення були зaклaденi пpинципи пеpcoнaлicтичнocтi тa дyaлicтичнocтi. Ocтaннiй вiдoмий як пocтyлaт Д. Чеpбoнi [б].
Зaвдяки Д. Чеpбoнi виникae вчення пpo cинтетичний i aнa-лiтичний poзпoдiл paxyнкiв, щo пpивелo дo yтвopення пoнят-тя «cyбpaxyнoк».
Йoгo пocлiдoвникoм був пpедcтaвник тocкaнcькoï шга-ли бyxгaлтеpcькoгo oблiкy Kлiтoфoнте Беллiнi, який нaмaгaв-cя poзвинyти лoгicмoгpaфiю. Зaмicть чoтиpьox вiн видiлив двa види aгентiв: мaтеpiaльнo вiдпoвiдaльниx ocí6 i викoнaвцiв, i тим caмим знaчнo poзшиpив межi oблiкy. Ocнoвнy мету pa^-ництвa K. Беллiнi вбaчaв у виcвiтленнi фaктiв гocпoдapcькo-га життя з метoю нaйбiльш ефективнoгo yпpaвлiння пiдпpи-eмcтвoм. Пpедметoм oблiкy вiн ввaжaв гocпoдapcькi oпеpaцiï, як включaють oб'eкт, cyб'eкт i вiднocини мiж ними. Ц вiднocини мютять у co6í ocoбoвi тa неocoбoвi paxyнки, щo викликae не-oбxiднicть cклaдaння двox бaлaнciв: мaйнoвoгo тa фiнaнcoвoгo.
Ha думку K. БеллУ, пpинцип пoдвiйнoгo зaпиcy вiдoбpa-œae ocнoвнy iдею yпpaвлiння - узпэдження пpoтилежниx Ы-теpеciв, i не е якимocь aбcтpaктним пpийoмoм.
!нший пocлiдoвник Д. Чеpбoнi - Джузеппе Pocci - ввaжaв пpедметoм бyxгaлтеpcькoгo oблiкy гocпoдapcькi oпеpaцiï. Biн пoдiляв ïx нa тpи гpyпи: екoнoмiчнi, юpидичнi, aдмiнicтpaтив-нi. Д. Pocci вдомий як icтopик у гaлyзi oблiкy i зacнoвник ixia-xoвoï фopми paxiвництвa. Йoмy тaкoж нaлежить дocтaтньo opигiнaльне фopмyлювaння пocтyлaтiв Л. Пaчoлi [б].
Зacнoвникoм екoнoмiчнoгo нaпpямy бyxгaлтеpcькoгo o6-лiкy ввaжaeтьcя Джузеппе Лкдовк Kpiппa. Biн вкaзyвaв, i^o пpедметoм oблiкy е пpoцеc вивчення pезyльтaтiв гocпoдap-дiяльнocтi, яга пoв'язaнa з пocтiйними змiнaми oбcягy тa cклaдy мaйнa. Bci paxyнки Д.Л. Kpiппa пoдiляв нa двi фу-пи: пеpшa - ^п^тал i йoгo чacтини, дpyгa - paxyнки, щo poз-кpивaють CTpy^ypy пеpшиx. Bчений ввaжaв, щo нa paxyнкax oблiкoвyютьcя caме мaтеpiaльнi цiннocтi, i кaтегopичнo не cпpиймaв icнyвaння юpидичнoгo acпектy в oблiкy [7].
Пoдaльший poзвитoк екoнoмiчнoгo нaпpямy в oблiкy пoв'язaний з венецiaнcькoю шкoлoю, яку oчoлювaли у cвiй чac Ф. Беcтa, B. Aпьфiepi, K. Гщтья, Д. Maльoне, A. Cтaбiлiнi.
Фaбio Беcтa ввaжaв, щo бyxгaлтеpcький oблiк як зaciб гocпoдapcькoгo кoнтpoлю вивчae pyx цiннocтей. Biн yпеp-ше пoдiлив кoнтpoль нa пoпеpеднiй, пoтoчний i нacтyпний. Ha пеpшoмy етaпi poзpoбляютьcя iнcтpyкцiï, пoлoження, плa-ни. Ha дpyгoмy - пpoвoдитьcя iнвентapизaцiя, oфopмля-ютьcя дoвipенocтi, пpибyткoвi, видaткoвi opдеpи. Tpетiй етaп пеpедбaчae тpaдицiйний звiт, пpи цьoмy мoже зacтocoвyвa-тиcь oбчиcлювaльнa теxнiкa. B oблiкy мae бути зaбезпечений взaeмний кoнтpoль мaтеpiaльнo вiдпoвiдaльниx ocí6.
Ha думку Ф. Беcтa, фaкти гocпoдapcькoгo життя не викли-кaють змЫи вapтocтi, тoмy вoни не пoвиннi вiдoбpaжaтиcь нa бyxгaлтеpcькиx paxyнкax. Haпoлягaючи нa тoмy, щo oб'eктoм oблiкy е не caмi цiннocтi, a ïx вapтicть, вчений cфopмyлювaв знaменитy теopiю фoндy, згiднo з ягаю фoнд - це зaгaльний oбcяг вapтocтей, вклaдениx у пiдпpиeмcтвo. Фoнд cклaдa-eтьcя з oкpемиx елеменлв, кoжнoмy з якиx вiдпoвiдae пев-ний paxyнoк. Змiни вcix елеменлв мoжyть мaти aктивний i пacивний xapaктеp.
Ф. Беcтa cклaв пеpшy нayкoвy кпacифiкaцiю cиcтем i фopм paxiвництвa. Biн видiлив чoтиpи ^стеми: пaтpiмoнaльнy, фЬ нaнcoвy, депoзитнy, дoгoвipнy. Зa видaми pегicтpiв видтя-ютьcя книжкoвi i кapткoвi фopми. Зa xapaктеpoм зaпиcy фop-ми пoдiляютьcя нa пpocтi i пoдвiйнi, зa cпocoбoм викoнaння - нa oпиcoвi, вiдтвopюючi текcт i cинoптичнi oпеpaцiï [б].
Знaчний внеcoк у poзвитoк лoгicмoгpaфiï зpoбив П. д'Aпьвiзе. Haзвaвши cвoю теopiю oблiкy лoгicмoлoгieю, вЫ викпaв вчення у вocьми зaгaльниx пpинципax: дocтoвipнocтi, cвoeчac-нocтi, вiднocнoï пoвнoти, дoкyментyвaння, xpoнoлoгiчнocтi, пoв'язaнocтi i кoopдинoвaнocтi,, cпецифiчнocтi, oднopiднocтi.
Бaтькoм нayки пpo бyxгaлтеpcький oблiк ввaжaeтьcя зa-cнoвник лoмбapдcькoï шкoли Фpaнчеcкo Biллa, незвaжaючи нa те !o бyxгaлтеpcький oблiк нayкoю пpoгoлocили Ф. Mapчi i Д.Л. Kpiппa. B^ пеpшим cинтезyвaв юpидичнi тa екoнoмiчнi acпекти oблiкy, cиcтемaтизyвaв бyxгaлтеpcькi знaння, ган-цептyaльнo ocмиcлив ocнoвнi oблiкoвi ^TO^pn. Для Ф. Bi-ллa oб'eктoм oблiкy виcтyпaють не пpaвoвi вiднocини, a мa-теpiaльнi aбo гpoшoвi цiннocтi, у зв'язку з якими винигають цi вiднocини, тому бyxгaлтеpcький oблiк е у ньoгo кoмплекcнoю екoнoмiкo-пpaвoвoю диcциплiнoю [4].
Гoлoвнa пpaця Ф. Biллa вийшлa у 1B4Q po^, i цей pk мoж-нa ввaжaти пoчaткoм зapoдження нayки пpo бyxгaлтеpcький oблiк. Ocнoвнoю метoю oблiкy е кoнтpoль opгaнiзaцiï rd^o-дapcтвa i мaйнa. Koнтpoль пеpедбaчae збеpеження цiннoc-тей i ефективнють ïx викopиcтaння, зaбезпечення мaкcи-мaльниx pезyльтaтiв пpи мiнiмaльниx витpaтax.
Бyxгaлтеpcький oблiк Ф. Biллa пoдiлив нa тpи чacтини:
- теopiю oблiкy - екoнoмiкo-aдмiнicтpaтивнi вiднocини;
- пpaвилa ведення pегicтpiв тa ïx пpaктичне зacтocyвaння;
- opгaнiзaцiю yпpaвлiння (в т.ч. pевiзiю paxyнкiв).
Пoeднaти вci iдеï iтaлiйcькoï клacичнoï шгали нaмaгaв-
cя Eмaнyель Пiзaнi у cвoeмy вченнi cтaтмoгpaфiя (вiд фец. cтaтмo - бaлaнc i гpaфiя - oпиc; oтже, cтaтмoгpaфiя oзнa-чae бaлaнcoведення). Biн yпoдiбнювaв гocпoдapcький пpo-цеc меxaнiзмy, тoмy ввiв в oблiк зaпoзиченi з меxaнiки пo-няття - динaмiкa i CTa™ra. E. Пiзaнi ввaжaв, щщэ бyxгaлтеpiя вивчae тpи види oпеpaцiй - динaмiчнi, cтaтичнi i cтaтикo-ди-нaмiчнi. Bci paxyнки poзглядaлиcя в двox acпектax: екoнoмiч-нoмy i aдмiнicтpaтивнoмy. Taке дiлення paxyнкiв пpизвелo дo фopмyвaння пocтyлaтy E. Пiзaнi: caльдo paxyнкiв cтaтичниx дopiвнюe caльдo paxyнкiв динaмiчниx, a кoжне з ниx, cвoeю чеpгoю, дopiвнюe cyмi пpибyткy.
Пicля E. Пiзaнi пoчaли cтвopювaти нoве вчення шляxoм кoмбiнyвaння cтapoгo й iншi iтaлiйcькi вчен тoгo чacy, зoкpе-мa тaкi, як C. Cпiнедi тa Дж. Дзaппa.
Джинo Дзaппa ввaжaeтьcя ocтaннiм з великиx бyxгaлтеpiв кпacичнoï iтaлiйcькoï шкoли. Пoвеpтaючиcь дo iдей Ф. B^^ вiн знaчнo poзшиpив зaвдaння бyxгaлтеpiï тa ïï межi. Oблiк тpaктy-
Формування ринкових вiднocин в ÓKparni № В (159)/2014 11
МАКР0ЕК0Н0М1ЧН1 АСПЕКТИ СУЧАСН0'' ЕКОНОМ1КИ
вався ним лише як суто самостмна наука про управлЫня, яка не залежить вщ юридичних i полГтико- економ1чних доктрин.
Сво'Гм вченням Дж. Дзаппа пщвГв пiдсумок п'ятисотлiтнiм досягненням ¡талмськоУ облiковоï думки i заклав пщгрунтя дослiджень у майбутньому.
Зацiкавлення облковою наукою призвело до того, що на-прикiнцi XIX ст. в 1тали замiсть двох напрямiв рахiвництва бу-ло видiлено три новк 1) логiсмологiю - вчення про бухгалтерию рахунки; 2) статмолопю - вчення про бухгалтерський баланс; 3) леммалопю - вчення про залишки.
Логiсмологiя була найближчою до традицмноУ бухгалтерий Статмологiя перетворилася на аналiз господарськоУ дГяль-ностГ, а леммалопя використовувала складний математич-ний апарат у вченн про управлЫня запасами i була розвину-та в англосаксонських кра'нах.
При всм рiзноманiтностi поглядГв iталiйську школу можна все ж розглядати як едине цiле. В цтому для ггал^^в був ха-рактерний такий пщхщ до бухгалтерського облку, який ви-магав, щоб величина прибутку за балансом дорiвнювала сумГ, що оподатковуеться, а це повнютю вiдповiдало юри-дичному аспекту облку. Разом ¡з тим iталiйських науков-цГв об'еднувало цiлеспрямоване та змiстовне трактування основних категорм науки. Навiть вщмшност мГж юридич-ним (тосканська школа) та економГчним (венецiанська школа) напрямами були несуттевими. Представникiв iталiйськоï школи об'еднуе трактування облку як функцГУ управлiння. Ттьки тосканська школа трактувала мету облку як управляя людьми, а венецiанська - як управлЫня ресурсами. Вважають, що бухгалтерський облк як наука був започатко-ваний саме в рамках ¡талмськоУ школи [5].
Представники французькоУ школи рахiвництва (Ж.Г. Кур-сель-Сенель, Л. Сей, Ж.-Б. Дюмарше, Р.П. КоффГ, Р. Дела-порт, Е.П. Леоте, А. Пльбо) е засновниками суто економГч-ного аспекту в бухгалтерському облку, а також макрооблiку. При цьому вони чГтко розмежували науку про облк та бух-галтерську практику, вивчали таю облковГ категорГУ як амор-тизацiя, прибуток, собiвартiсть, ввели в обг такi термЫи як «унiграфiчний (простий) запис» i «дiаграфiчний (подвмний) запис», розробили вчення про облк витрат i калькуля^ю.
Поеднання з полГтичною економieю дозволило вдоскона-лити методологiю бухгалтерського облку.
Французькi вченi розробили власну форму рахiвництва, зокрема методику облку, систему рахунюв та Ух класифЬ кацю проте вважали, що таких рахунюв мае бути якомога менше з метою уникнення помилок. На противагу ¡талмсьюй школГ вони були переконан в тому, що бухгалтерськi дан по-винн бути лише вщносно точними. Основну мету облку вони вбачали у визначенн ефективност виробничоУ дГяльностк
Недолком французькоУ школи було те, що вона, розши-ривши межГ застосування облку до рГвня всГе'У економЬ ки кра'Уни, опустила такий аспект, як контроль за дГяльнютю оаб, зайнятих на пщприемствах.
НГмецька школа рахГвництва почала формуватися зна-чно тзшше, ыж ¡талмська чи французька. Розвиток об-лковоУ теорГУ тут вщбувався теж значно повтьыше. До феУ школи увмшли вченНбухгалтери НГмеччини, ымецькомов-но'У частини ШвейцарГУ та Австро-Угорщини. Представники ымецько'У школи (Ф. Скубщ, Ф. Лейтер, Б. Пендоф, Е. Шме-
ленбах, Готшальк, 1.Ф. Шер, Кальмес та ¡н.) шукали облковий змют не в ¡нших науках, а в самм бухгалтер^ а саме - у процедурах облкового процесу. Тому i напрям феУ школи нази-ваеться процедурним. Процедурний аспект передбачав по-дт облку на торговий i виробничий [4].
Одыею з особливостей ымецькоУ школи е посилена увага до теорп балансу. Завдяки балансов^ теорГУ швейцарського вченого 1.Ф. Шера вивчення бухгалтерського облку розпо-чиналося вщ балансу до рахунюв, на вщмЫу вщ ¡талмськоУ та французькоУ шюл. Саме у надрах феУ школи зародилося ба-лансознавство як наука про бухгалтерський баланс.
Ымецька школа в подальшому сприяла впроваджен-ню математичних методГв та комп'ютерноУ технки в облко-ву практику. В УУ рамках було розроблено теорГю калькуляций автором якоУ був Альберт Кальмес. НГмецькою школою бухгалтерського облку також було розроблено концепту-альн пщходи до оцЫки об'ектГв облку. Суттеве значення мае впровадження фею школою аналГзу господарськоУ дГяльнос-Ù яке розпочиналося саме з аналГзу балансу. Представники ымецькоУ школи (зокрема Ф. Скубщ) видтили в бухгалтеру споживчий i продуктивний види, яю згодом дютали назву бюджетного i госпрозрахункового облку.
Англмська та американська школи бухгалтерського облку почали активно розвиватися у 20-40-х роках XX ст. Пред-ставниками англмськоУ школи були: Дж.С. Мть, Г. Спенсер, Д.В. Фультон, Е. Купер, Т. Вельтон, В.Ф. Фостер, Е.Г. Фолсом, А.Т. Ватсон, Чедвк, Л.Р. Дка). До американськоУ школи належали: Р. Антону А. Лгглтон, Ч. Шпруг, Д. Мейя, У. Патон, Р. СвЫей, Д. Хгпнс, Ч. Гаррюон, Дж. Харрю [7].
В основГ англо-американськоУ школи були прагматизм i психолопя. Рахунковедення не вважалося наукою, а його найважлившим завданням було перетворення облку на за-аб управлЫня, тобто спрямування на виршення прагматич-них завдань. Бухгалтерський облк розглядався як система вщносин мГж працГвниками пщприемства та бухгалтерГУ, тобто його змют полягав у вивченнГ психологи людей.
Англмсью вченГ (Дж.С. Мть, Г. Спенсер) вважали головним завданням бухгалтерського облку опису явищ, тому теорГя облку тут значно вщставала вГд ¡нших европейських краУн.
В англо-американсьюй школГ важлива роль в облку вГд-водилася натуральним показникам, а вартюы розглядались як допом!жы, що сприяло пГдвищенню рГвня аналГтичностГ облГку, а це, своею чергою, - його стандартизации
Заслугою англо-американськоУ школи було обфунтування Робертом Антоы нового виду облГку - управлЫського на пГдставГ систем управлГння витратами «стандарт-кост» та ^^ирект-кос-тинг», а також розвиток аудиту, основоположником якого був Л.Р. Дка, та введення ¡нституту незалежних присяжних аудиторГв.
Важливе мГсце в англо-американськГй школГ вщводилося вивченню проблем нарахування амортизацГУ, контролю заро-бГтноУ плати, розробцГ нових методГв оцГнки виробничих запасГв (Л1Ф0, Ф1Ф0, Н1Ф0), оригГнальних методГв калькуляций форму-лювання ¡дей облГковоУ полГтики, положень етики бухгалтерГв.
Висновки
Дослщження представникГв усГх чотирьох класичних шкт (французькоУ, ¡талГйськоУ, нГмецькоУ та англо-американськоУ), незалежно вГд Ух поглядГв, сприяли становленню бухгалтер-
12 Формування ринкових в1дносин в УкраУн1 № 8 (159)/2014
MAKPOEKOHOMMHI ACПEKTИ CУЧACHOÏ EKOHOMIKИ
cькoгo oблiкy як наyки. Hацioнальнi шкoли i напpями, якi вдо-бpажали eкoнoмiчнi ocoбливocтi oкpeмиx фаУн, мали взаемний вплив. Уce цe cпpиялo вдocкoналeнню бyxгалтepcькoï наyки.
Пoдальший poзвитoк бyxгалтepcькoгo oблiкy, на нашy думку, мае йти в напpямi cтандаpтизацiï та yнiфiкацiï, щo е над-звичайнo важливим в yмoваx eвpoiнтeгpацiï та глoбалiзацiï.
Спиcoк викoриcтaниx джерел
1. Бyтииeць Ф.Ф. IcropiR бyxгалтepcькoгo oблiкy: B 2-x ч.: №вч. no-ciбиик - 2-e вид., дoп. i nepepoб. - Житoмиp: ПП «Pyта», 2001.
2. Mаздopoв B.A. Иcтopия pазвития бyxгалтepcкoгo yчeта в CCCP. - M.: Финанзд!, 1975.
3. Mалькoва T.H. Дpeвияя бyxгалтepия: какoй oиа была? - M.: Фииаcы и cтатиcтика, 1995.
4. Ocтап'юк M.Я., Лyчкo M.P., Даньюв Й.Я. Icтopiя бyxгалтepcькoгo oблiкy: Hавч. nociбиик - K.: Знання, 2005.
5. Паcькo T.O. Icтopiя бyxгалтepcькoгo oблiкy: иавч.-мeтoд. no^-ник для cамocт. вивч. диcц. / Па^га T. O. - Оуми: BTД «Уиiвepcитeт-cька книга», 2009.
6. ^rn^p M.C., Гавpишкo H.B., Poманiв P.B. Icтopiя oблiкy та кoнтpoлю гocnoдаpcькoï дiяльиocтi: Hавч. пociбник. - Tepиoniль: Kаpт-блаиш, 2007.
7. Coкoлoв Я.B. Бyxгалтepcкий yчeт: oт иcтoкoв дo иашиx диeй: Уч. пocoбиe: - M.: Ayдит C. - 2007.
М.Б. ВПЕР,
к.ф.-м.н., MÍHÍcrepcTBO ф!нанс!в Украни, М.А. СЕНДЗЮК,
к.е.н., професор, Ки'вський нацональний економнний ун!верситет ím. Вадима Гетьмана,
О.В. ПИЩЕНКО,
аcпípант, Кивський нацюнальний eкономíчний ун!верситет ím. Вадима Гетьмана
Кластерний шдхщ до моделювання ¡нформацшного простору в систем! управлшня державними фшансами
Розроблено методологии! засади побудови кластер!в електронно'1 !нформац!йно( взаемодй в íнфоpмацíйному пpоcтоpí системи управлння державними фнансами. Наведено конкретнÍ приклади таких кластер!в.
Ключов'1 слова: нформацйна взаемод!я, кластери, система управл!ння державними ф!нансами.
М.Б. ВИПЕР,
к.ф.-м.н., Министерство финансов Украины,
М.А. СЕНДЗЮК,
к.э.н., профессор, Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетьмана,
Е.В. ПИЩЕНКО,
аспирант, Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетьмана
Кластерный подход к моделированию информационного пространства в системе управления государственными финансами
Разработаны методологические основы построения кластеров электронного информационного взаимодействия в информационном пространстве системы управления государственными финансами. Приведены конкретные примеры таких кластеров.
Ключевые слова: информационное взаимодействие, кластеры, система управления государственными финансами.
M. VITER,
Ph.D., Ministry of finance of Ukraine, M. SENDZYUK,
Ph.D., professor, Kyiv National University named by Vadym Hetman,
E. TYSHCHENKO,
graduate student, Kiev National University named by Vadym Hetman
The cluster approach to modeling information space in state finance management system
Methodological principles of constructing clusters of electronic information interaction in the information field of public financial management. Provide specific examples of such clusters.
Keywords: information interaction, clusters, public finance management system
Постановка проблеми. У зв'язку з переходом Укра'Уни до но-вих ринкових вщносин, а також необхщнктю поглиблення ¡нтегра-цн у свггову економнну ¡ фЫансову системи, перед нашою державою сто'Уть першочергове завдання модерызаци власно'У системи управлЫня державними фЫансами (СУДФ) на баз¡ сучасних мж-народних стандартв та ¡нформацмних технолопй [1, 2].
Моделювання ¡ структурованють економнних вщносин е прямим наслщком вщповщного моделювання ¡ структуро-
ванocтi ïx iнфopмацiйнoгo npocropy. ^му oдним iз напpямiв вдocкoналeння CУДФ е пoбyдoва адeкватниx мoдeлeй iн-фopмацiйнoï взаeмoдiï йoгo cyб'eктiв.
Aналiз дослщжень та публ1кац1й з проблеми. Cyчаcнi дo-cлiджeння у cфepi пoбyдoви мoдeлeй cиcтeми yпpавлiння дep-жавними фiнанcами xаpактepизyютьcя piзними напpямами:
- загальнi пiдxoди дo мoдeлювання в eкoнoмiцi [З];
- мoдeлювання oкpeмиx фiнанcoвиx пpoцeciв [4];
© M.Á. BITEP, MA. CEHДЗЮK, O.B. TИЩEHKO, 2014 Фopмyвaння pинкoвиx в^син в УкpaÏнi № В (159)/2014 13
