Научная статья на тему 'Становление светского педагогического образования во Львовском университете в последней трети XIX века'

Становление светского педагогического образования во Львовском университете в последней трети XIX века Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

CC BY
72
34
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ПЕДАГОГИЧЕСКАЯ ПОДГОТОВКА СТУДЕНТОВ / PEDAGOGICAL TRAINING OF STUDENTS / СВЕТСКОЕ ОБРАЗОВАНИЕ / SECULAR TRAINING / УЧЕБНЫЕ КУРСЫ / EDUCATIONAL COURSES / ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫЙ ПРОЦЕСС / EDUCATIONAL PROCESSES / ПЕДАГОГіЧНА ПіДГОТОВКА СТУДЕНТіВ / СВіТСЬКА ОСВіТА / НАВЧАЛЬНі КУРСИ / ОСВіТНіЙ ПРОЦЕС

Аннотация научной статьи по наукам об образовании, автор научной работы — Лещак Теодор Владимирович

Рассмотрены причины и предпосылки становления светской педагогической подготовки студентов Львовского университета в контексте общеевропейских образовательных процессов. Подвергнуто анализу номенклатуру теоретических и практических курсов педагогического цикла, предлагаемых для изучения студентам философского факультета в последней трети XIX века. Исследование показало, что становление светского педагогического образования во Львовском университете в последней трети XIX в. стало логическим следствием ряда образовательных реформ в Австрии после отмены Конкордата в 1870 г. В контексте этих реформ было разграничено педагогическую подготовку студентов на теологическом и философском факультетах, в частности, были разработаны и введены раздельные номенклатуры учебных курсов на основе отдельного организационного, финансового и кадрового обеспечения.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

The establishment of secular pedagogical education at Lviv University over the last three decades of the ХІХ century

The article contains overview of reasons and prerequisites of incipience of secular pedagogical training of Lviv University students in the context of European educational processes. The variety of theoretical and practical courses of the Philosophy Department in the end of XIX century is analyzed. The study showed that the formation of a secular pedagogical training at Lviv University in the last third of the XIX century was the logical consequence of a number of educational reforms in Austria after the abolition of the Concordat in 1870. In the context of these reforms was demarcated teacher training students in the theological and philosophical faculties, in particular, have been developed and introduced separate nomenclature training courses based on individual organizational, financial and staffing.

Текст научной работы на тему «Становление светского педагогического образования во Львовском университете в последней трети XIX века»

дисциплiн у тогочасних ВНЗ. В радянську епоху 3MiCT вищо! педагопчно! освiти зводився до формування iдеалiстичного комунiстичного свiтогляду.

Iдеологiчнi обмеження, якi активно впроваджувалися в радянсьюй Украíнi, унеможливили розвиток гуманiстичних i демократичних вдей щодо загальнопедагойчно! подготовки вчителя. 1снувала мiнiмальна можливiсть будувати гуманiстичний, демократичний, зорieнтований на нацюнальш цiнностi змiст освiти.

Л1ТЕРАТУРА:

1. Абдуллина О. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования / О. Абдуллина. - М.: Просвещение, 1984. - 208 с.

2. Вачевський М. В. Теоретико-методичш заасади формування у майбутшх маркетолопв професшно! компетенцп : монографiя / М. В. Вачевський. - К.: ВД «Професюнал», 2005. - 364 с.

3. Вишневський О. Теоретичш основи сучасно! укра!нсько1 педагогiки: поибник для студ. вищ. навч. закладiв / О. Вишневський. - 2-е вид., доопрац. i доп. - Дрогобич: Коло, 2006. - 608 с.

4. Дем'яненко Н. М. Загальнопедагопчна шдготовка вчителя в ютори вищо! школи Укра!ни (XIX - перша чверть XX ст.): автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 / Н. М. Дем'яненко. - К., 1999. - 40 с.

5. Зязюн I. Фiлософiя педагопчно! якосл в системi неперервно! освгти / I. Зязюн // Вкник Житомирського державного унiверситету iм. I. Франка. - 2005. - № 25. - С. 13-18. - [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://eprints.zu.edu.ua/853/1/05ziasno.pdf

6. Ковальчук В. Ю. Професшна та свгтоглядно-методолопчна пiдготовка сучасного вчителя: модернiзований аналiз / В. Ю. Ковальчук. - К. - Дрогобич: Коло, 2004. - 264 с.

7. Народное образование. Основные постановления, приказы и инструкции. - М.: Учпедгиз, 1948. -С. 81-84.

8. Пантюк М. Шдготовка майбутнього вчителя до виховно! роботи: юторико-педагопчний аспект / М. Пантюк. - Дрогобич: Ред.-вид. вщдш Дрогобиц. держ. пед. ун-ту ш. 1вана Франка, 2010. - 398 с.

9. Пилипчук В. Проблема активносп i самостiйностi учнв у дидактицi загальноосвгтньо! школи Укра!ни (1917-1937 рр.): автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / В. Пилипчук. - К., 1994. - 21 с.

10. Русова С. вдина дiяльна (трудова) школа: вступ. лекщя на катедру педагопки / С. Русова. -Катеринослав-Ляйпщг: Укр. вид-во в Катеринослав^ 1923. - 53 с.

11. Степанишин Б. Навчання - не самоцшь, а розвиток i виховання (змкт освiти) / Б. Степанишин // Рвдна школа. - 1997. - № 3 - 4. - С. 40-44.

12. Степанюк А. В. Розвиток дослщницьких умшь студента як складова професшно! тдготовки майбутшх учителiв природничого профiлю / А. В. Степанюк, Н. В. Москалюк // Науковi записки Тернотльського нащонального педагогiчного унiверситету ш. В. Гнатюка. Серiя: Педагогiка. -2010. - № 2. - С. 33-38.

13. Сухомлинська О. 1сторико-педагопчний прооцес: новi пiдходи до загальних проблем / О. Сухомлинська. - К.: АПН, 2003. - 68 с.

14. Теоретические основы содержания общего среднего образования / под ред. В. Краевского, И. Яковлевича Лернера. - М.: Педагогика, 1983. - 352 с.

15. Шахов В. I. Базова педагопчна освгта майбутнього вчителя: загальнопедагопчний аспект / В. I. Шахов. - Вшниця: Едельвейс, 2007. - 383 с.

УДК 378:4:09

Т. В. ЛЕЩАК

СТАНОВЛЕННЯ СВ1ТСЬКО1 ПЕДАГОГ1ЧНО1 ОСВ1ТИ У ЛЬВ1ВСЬКОМУ УН1ВЕРСИТЕТ1 В ОСТАНН1Й ТРЕТИН1 Х1Х СТОЛ1ТТЯ

Розглянуто причини i передумови становлення свтськог педагогiчноi тдготовки cmydeHmie Львiвського утверситету у контекстi загальноевропейських освттх процеЫв. Проаналiзовано номенклатуру теоретичних i практичних курав nедагогiчного циклу, що пропонувалися для вивчення студентам фтософського факультету в останнш третит Х1Х столття. Дослiдження показало, що становлення свтсьmi педагогiчноi освти у Львiвському унiверситетi в останнш третиш Х1Х ст. стало логiчним на^дком низки освттх реформ в Австрп тсля скасування Конкордату в 1870 р. У контекстi цих реформ було розмежовано педагогiчну тдготовку студентiв на теологiчному i фшософському факультетах, зокрема, було розроблено i запроваджено роздтью номенклатури навчальних курсiв на основi окремого оргатзацшного, фтансового i кадрового забезпечення.

Ключовi слова: nedaaoaiHHa тдготовка cmydeHmie, свтська oceima, навчальш курси, освттй процес.

Т. В. ЛЕЩАК

СТАНОВЛЕНИЕ СВЕТСКОГО ПЕДАГОГИЧЕСКОГО ОБРАЗОВАНИЯ ВО ЛЬВОВСКОМ УНИВЕРСИТЕТЕ В ПОСЛЕДНЕЙ ТРЕТИ XIX ВЕКА

Рассмотрены причины и предпосылки становления светской педагогической подготовки студентов Львовского университета в контексте общеевропейских образовательных процессов. Подвергнуто анализу номенклатуру теоретических и практических курсов педагогического цикла, предлагаемых для изучения студентам философского факультета в последней трети XIX века. Исследование показало, что становление светской педагогического образования во Львовском университете в последней трети XIX в. стало логическим следствием ряда образовательных реформ в Австрии после отмены Конкордата в 1870 г. В контексте этих реформ было разграничено педагогическую подготовку студентов на теологическом и философском факультетах, в частности, были разработаны и введены раздельные номенклатуры учебных курсов на основе отдельного организационного, финансового и кадрового обеспечения.

Ключевые слова: педагогическая подготовка студентов, светское образование, учебные курсы, образовательный процесс.

T. V. LESHCHACK

THE ESTABLISHMENT OF SECULAR PEDAGOGICAL EDUCATION AT LVIV UNIVERSITY OVER THE LAST THREE DECADES OF THE Х1Х CENTURY

The article contains overview of reasons and prerequisites of incipience of secular pedagogical training of Lviv University students in the context of European educational processes. The variety of theoretical and practical courses of the Philosophy Department in the end ofXIX century is analyzed. The study showed that the formation of a secular pedagogical training at Lviv University in the last third of the XIX century was the logical consequence of a number of educational reforms in Austria after the abolition of the Concordat in 1870. In the context of these reforms was demarcated teacher training students in the theological and philosophical faculties, in particular, have been developed and introduced separate nomenclature training courses based on individual organizational, financial and staffing.

Keywords: pedagogical training of students, educational courses, educational processes, secular training.

На сучасному етат розвитку i реформування в незалежнш Укра!ш системи вищо! освии загалом та педагопчно! тдготовки в умовах класичного ушверситету зокрема, важливого значения набувае вивчення та критичне засвоення юторичного досв^ вичизняного та европейського шкшьництва. Особливо! цшносп у цьому контексп набувають до^дження становлення й розвитку теоретично! i практично! вчительсько! тдготовки студенпв Львiвського ушверситету, який е найстаршим в Укра!ш. Тому мета статп - проаналiзувати причини i передумови становлення свисько! педагопчно! тдготовки студенпв Львiвського ушверситету у контексп загальноевропейських освггшх процеив.

Високим рiвнем наукового штересу у втизняних дослвднишв ввдзначаеться ретроспективна постановка проблеми становлення i розвитку вищо! педагопчно! освпи в Укра!ш (О. В. Глузман, Н. М. Дем'яненко, Н. Г. Павлова, С. I. Посохов, О. В. Скрипнюк) i за кордоном (М. К. Дреерман, Н. В. Махиня, Л. П. Пуховська), в т.ч. вивчення юторичних здобутшв окремих ушверситепв. Тим часом, на сьогодш ввдсутне комплексне юторико-педагопчне дослiджения, присвячене педагогiчнiй тдготовщ студентiв Львiвського унiверситету в контексп досвiду загальноевропейського шк1льництва i загальносвпових освiтнiх процесiв.

Однiею з важливих ознак XIX ст. у сферi функцiонувания шк1льництва в кра!нах Захвдно! i Центрально! Свропи стала спроба держави перебрати на себе керування церковними навчальними закладами i сформувати державну систему освiти. Як ведомо, у 1772 р. Галичина була шкорпорована в державний механiзм Австршсько! iмперi!, яка на фонi таких проввдних

европейських держав, як Шмеччина чи Англiя, вирiзнялася особливим консерватизмом. На 3MiHy секуляризацiйним реформам Марп-Терези та Йосифа II к1нця XVIII ст. прийшло посилення ролi церкви, яке збер^алося протягом ytie! першо! половини XIX ст. Врештi, 18 серпня 1855 р. у Ввдш мiж Папою Пiем IX та австршським iмператором Францом-Йосифом I був тдписаний конкордат, який змiнював сшвввдношення мiж католицькою церквою i державою, зокрема, в питаниях керiвництва освггою [1, с. 221].

Подвiйне тдпорядкування закладiв освiти церквi i державi з вiдчyтною перевагою церковних чиннишв в результат прийняття конкордату змшилося повною владою духовенства над системою шкшьництва. Змiст освiти в державних i приватних школах за конкордатом визначався ввдповвдно до католицько! цшшсно! парадигми, а функцп нагляду i кер1вництва навчальним процесом були передаш епископам, як1 повиннi були «слвдкувати, щоб у всiх галузях навчання не було шчого противного католицькш вiрi i моралЬ). Скасування Конкордату в 1870 р. не лквщувало впливу церкви на сферу шкшьництва, однак позбавило його законодавчо! тдтримки [3, с. 372-373]. Були зняп перепони на шляху становлення в австршських yнiверситетах свпсько! педагопчно! тдготовки поза структурою теолопчних факyльтетiв.

Варто нагадати, що лекцiйний курс «Педагопка» або «Наука про виховання» з'явився в навчальних планах австрiйських ушверситепв на початку XIX ст. З 1806 р. його викладали у Ввдш, з 1810 р. у Краков^ з 1812 р. у Львова Лекцп з педагогiки читали двiчi в тиждень викладачi спочатку фшософського, а згодом теологiчного факультету. На них могли записуватися студенти вих факультелв, як1 навчалися на третьому кyрсi i готували себе до педагопчного фаху. До слова, викладання всiх навчальних дисциплiн в австршських ушверситетах здiйснювалося вiдповiдно до тексту навчального тдручника (лат. - institutum, шм. - Vorlesebuch), що офщшно затверджувався мiнiстерським наказом. Ввдступ вiд його тексту не допускався i загрожував професору звiльнениям [6, s. 61]. Навчальнi заняття з педагопки не були винятком i полягали в тому, що студенти тд керiвництвом викладача читали, переказували й вивчали текст працi «Lehrbuch der allgemeinen Erziehungskunde» («Шдручник загально! науки про виховання») професора Ввденського yнiверситетy, архиепископа Вiсента Едварда Мшьде. Автор був прихильником концепцп формально! освпи, а в основi тдручника лежали католицьш морально-етичнi цiнностi, фшософсьш iде! I. Канта й педагопчна концепцiя Й. Песталоццi [6, s. 235].

Поступово педагогiка, хоча й продовжувала отожнюватися з поняттям «наука про виховання», дедалi бiльше набувала ознак комплексно! дисциплши, яка вивчала всi сторони життя молодо! людини. У 1871 р. для студенпв теолопчного i фiлософського факультелв Львiвського yнiверситетy було запроваджено окремi навчальш курси педагогiчного циклу. Поступово на фшософському факyльтетi було розширено !х номенклатуру i збiльшено к1льк1сть аудиторних годин - з двох до чотирьох-п'яти годин у тиждень. Про прагнення посилити практичний характер отримуваних студентами педагогiчних знань свiдчить розроблена тематика навчальних курив [2, арк. 171-174]. Так, у навчальному плат фшософського факультету на 1871/72 навч. рш психолого-педагопчний цикл був представлений наступними предметами: 1) «Про застосування шдрахуншв у наущ про людський розум або ж Психологи» -2 год. на тиждень у першому семестрц 2) «Нарис юторп виховання у стародавнiх греков» - 2 год. на тиждень у другому семестра

Навчальний план факультету на 1872/73 навч. рш мютив лише один курс. Предмет «Пмназшна педагогiка» обсягом 2 год. в тиждень був розрахований на цший рш, натомiсть протягом 1873/74 навч. року студентам фшософського факультету було запропоновано вже три навчальш курси: 1) «Пмназшна педагопка» - 2 год. в тиждень у першому семестрц 2) «Психолопя» - 4 год в тиждень у другому семестрц 3) «Лопка застосування» - 5 год. в тиждень у лпньому семестра

У 1874/75 навч. рощ у навчальному плат фшософського факультету були подаш наступш предмети: 1) «Загальна педагопка» - 3 год. в тиждень у першому семестрц 2) «Психолопя (про здiбностi i почуття)» - 4 год в тиждень у другому семестрi [4].

Протягом останньо! чверт XIX ст. студенти Львiвського ушверситету, як готували себе до вчительсько! професп, мали змогу записатися на лекцшш курси педагогiчного циклу, що

змiнювaлиcя мaйжe кожного семестру, пepeдбaчaли вивчення i oкpeмиx роздшш пeдaгoгiки, i дoтичниx нaвчaльниx дисциплш. Зoкpeмa, нaвчaльнi плaни того чacy пoвiдoмляють про виклaдaння тaкиx предмелв, як «Основи дидaктики» (2 год. в тиждень), «Icтopiя пeдaгoгiки у XVIII ст.» (2 год. в тиждень), «Icтopiя пeдaгoгiки у XVIII - поч.ХЕХ ст. в ПольщЬ» (2 год. в тиждень), «Псжолопя у вивчeннi лoгiки, етики i пeдaгoгiки» (4 год. в тиждень), «Eнциклoпeдiя пeдaгoгiки» (3 год. в тиждень), «Гiмнaзiйнa пeдaгoгiкa» (3 год. в тиждень), «Зaгaльнa пeдaгoгiкa» (2 год. в тиждень), «Дидaктикa» (3 год. в тиждень), «Основи дидaктики» (3 год. в тиждень), «Icтopiя пeдaгoгiки з чaciв Biдpoджeння клacичниx нayк до XVIII ст.» (5 год. в тиждень), «Пeдaгoгiчнa псжолопя» (3 год. в тиждень), «Про зaвдaння пcиxoлoгiï виxoвaння» (1 год. в тиждень) тa iн.

Як помино з нaзв пepeлiчeниx предмепв, нaйчacтiшe cтyдeнтaм пpoпoнyвaлиcя курси, cпpямoвaнi нa вивчення зaгaльнoï пeдaгoгiки i дидaктики («Зaгaльнa пeдaгoгiкa», «Основи дидaктики», «Дидaктикa», «Гiмнaзiйнa пeдaгoгiкa») тa icTOpiï пeдaгoгiки ocтaннix cтoлiть («Icтopiя пeдaгoгiки у XVIII ст.», «Icтopiя пeдaгoгiки у XVIII - нa пoчaткy XIX ст. в Пoльщi», «Icтopiя пeдaгoгiки з чaciв Biдpoджeння клacичниx нayк до XVIII ст.»). Taкoж вapтo зayвaжити появу поряд iз caмocтiйним курсом пcиxoлoгiï нa фшософському фaкyльтeтi cпeцiaльниx кypciв, що мaли зa мету пpoдeмoнcтpyвaти ïï зв'язок з пeдaгoгiкoю («Пeдaгoгiчнa пcиxoлoгiя», «Про зaвдaння пcиxoлoгiï виxoвaння», «Пcиxoлoгiя у вивченш лoгiки, етики i пeдaгoгiки»).

Ha появу мiнicтepcькиx нововведень у cфepi шкiльництвa виклaдaчi пeдaгoгiки Львiвcькoгo yнiвepcитeтy peaгyвaли (чи були вимушеш peaгyвaти) появою лeкцiйниx кypciв, пoкликaниx poзтлyмaчити cтyдeнтaм cyтнicть вiдпoвiдниx змш. Taк, у нaвчaльниx плaнax в середиш 1880-x poкiв з'являються «Пмтазшш дидaктикa згiднo з новими мшстерськими iнcтpyкцiями, видaними для гiмнaзiйнoгo нaвчaння» (3 год. в тиждень) тa «З гiмнaзiйнoï дидaктики. Poзбip деякж мiнicтepcькиx положень iнcтpyкцiй 1884 року стосовно пмшзшного нaвчaння, зoкpeмa, вивчення мов» (2 год в тиждень) [5].

Бiльшa чacтинa пpeдмeтiв бyлa poзpaxoвaнa нa один семестр. Окpeмi лeкцiйнi курси, нaпpиклaд «Гiмнaзiйнa дидaктикa», «Icтopiя пeдaгoгiки з чaciв Biдpoджeння клacичниx нayк до XVIII ст.», «Пeдaгoгiчнa пcиxoлoгiя» тa «Гiмнaзiйнa дидaктикa згiднo з новими мiнicтepcькими шструкщями, видaними для гiмнaзiйнoгo нaвчaння», могли пpoдoвжyвaтиcя у другому aбo й третьому ceмecтpax. Ймoвipнo, тpивaлicть курсу визнaчaв caм виклaдaч, вpaxoвyючи обсяг мaтepiaлy й aктyaльнicть тeмaтики зaнять.

Iнoдi нa дoдaтoк до лекцшнж кypciв у нaвчaльниx плaнax ушверситету з'являються пpaктичнi диcциплiни, пoкликaнi шблизити cтyдeнтiв до шкiльниx peaлiй. Зoкpeмa, у 1876/77 нaвч. poцi тaкий курс носив нaзвy «Peпeтитopiyм з пeдaгoгiки, пoeднaний iз приктичними впpaвaми» в oбcязi 1 год. в тиждень i був доступний для yчacтi зa пoпepeднiм зaпиcoм у лeктopa з пeдaгoгiки. Aнaлoгiчний курс був зaплaнoвaний i в шступному нaвчaльнoмy poцi як «Peпeтитopiyм iз зaгaльнoï пeдaгoгiки i дидaктики» в тaкoмy ж oбcязi, a згодом вже як «Пeдaгoгiчнi впpaви» та пocтiйнiй ocнoвi [4; 5].

Змши, якиx зaзнaв змicт пeдaгoгiчнoï освии у Львiвcькoмy yнiвepcитeтi з пoчaткy 1870-x poкiв, неминуче пoзнaчилиcя ш piвнi зaпoвнeння cтyдeнтcькиx ayдитopiй. Зpocтaлa кiлькicть cтyдeнтiв piзниx фaкyльтeтiв ушверситету, що вiдвiдyвaли пeдaгoгiчнi нaвчaльнi курси фшософського фaкyльтeтy. Hacтyпнa тaблиця пoдae динaмiкy змiни чиcлa cтyдeнтiв, що вiдвiдyвaли зaняття з пeдaгoгiки у 1865-1872 pp. [2, apx.181].

Пoдaнi cтaтиcтичнi дaнi демонструють зpocтaння кшькосп cтyдeнтiв, що вiдвiдyвaли пeдaгoгiчнi курси протягом пepioдy 1865-1872 pp., yдвiчi (вiд 92 до 180), причому лише зa 1871-1872 pp. - з 130 до 180 студенпв. Haгaдaeмo, caмe в цьому рощ пeдaгoгiчнa пiдгoтoвкa нa фiлocoфcькoмy фaкyльтeтi poзшиpилa нoмeнклaтypy i змicтoвe таповнення cвoïx пeдaгoгiчниx нaвчaльниx кypciв.

Aнaлoгiчнi змiни cтocyвaлиcя i змicтoгo шповнення пeдaгoгiчнoï ocвiти в iншиx aвтcтpiйcькиx yнiвepcитeтax. Taк, у нaвчaльниx raarnx Кpaкiвcькoгo yнiвepcитeтy 1873/74 нaвч. рощ зaфiкcoвaнo появу лeкцiйнoгo курсу «Головш зacaди пeдaгoгiки i дидaктики з оглядом нaйвaжливiшиx пeдaгoгiчниx систем») в oбcязi 2 год. в тиждень i пeдaгoгiчний кoнвepcaтopiй (ceмiнap) в oбcязi 1 год. в тиждень [7, s. 29]. Протягом ocтaнньoï чверп XIX -пoчaткy XX ст. пeдaгoгiчнa пiдгoтoвкa cтyдeнтiв фшософського фaкyльтeтy цього yнiвepcитeтy

збагатилася такими предметами як «Фiлософiя педагогiки Х1Х ст.», «Поточний розвиток педагогiки», «Педагогiка Гербарта», «Iсторiя педагогiки з XVI ст.», «Середш школи в Gвропi i Америщ», «Про застосування психологи у педагопщ», «Про плекання волi i характеру» тощо [7, s. 30-31]._

Рш Кшьшсть студенпв факультету фшософи Кшьшсть студенпв рiзних факультепв, яш вщв^вали лекци педагопки Загальна кшьшсть

теологiя фiлософiя право

1865 128 67 20 5 92

1866 166 85 10 28 123

1867 173 68 29 23 120

1868 193 91 27 10 128

1869 163 117 32 18 167

1870 157 90 33 12 135

1871 139 89 27 14 130

1872 152 80 75 25 180

Ввдсуттсть норми про обов'язковiсть використання у навчальному процесi тексту офщйного пiдручника i строкатють назв лекцшних курс1в може свiдчити про безпосередню залежнiсть змiсту педагопчно! освiти вш конкретних дидактичних завдань, як1 ставив перед студентами викладач цих куров. Вiдповiдно, зм1на назв навчальних курсш психолого-педагопчного циклу свiдчить про те, що змiст педагогично! тдготовки студенев значною мiрою залежав вш наукових зацiкавлень професора та його наукових i дидактичних прiоритетiв [4; 5].

Таким чином, для реконструкцп цшсно! картини педагогiчно! пiдготовки студенпв Львiвського унiверситету разом зi з'ясуванням особливостей !! органiзацiйно! структури важливого значения набувае персоналiстичний аналiз.

Становления свпсько! педагогiчно! освiти у Львiвському унiверситетi в останнiй третинi Х1Х ст. стало логiчним наслiдком низки освпшх реформ в Австри тсля скасування Конкордату в 1870 р. У контексп цих реформ було розмежовано педагопчну пiдготовку студентiв на теолопчному i фiлософському факультетах, зокрема, було розроблено i запроваджено роздшьш номенклатури навчальних курсiв на основi окремого органiзацiйного, фiнансового i кадрового забезпечення. У подальших дослiджениях оргашзацшно-дидактичних аспекпв становлення вчительсько! пiдготовки студенпв Львiвського унiверситету в останнiй третиш Х1Х ст., варто здiйснити аналiз науково! та педагогiчно! дiяльностi викладачiв, на яких покладалася вiдповiдальнiсть за реалiзацiю завдань тако! пiдготовки.

Л1ТЕРАТУРА

1. Бись О. С. Iсторико-правовi аспекти розвитку мiжнародноl дiяльностi Апостольського престолу / О. С Бись // Ушверситетсью науковi записки. - 2009. - № 3 (31). - С. 217-223.

2. ДАЛО. Ф. 26, оп. 4, спр. 247.

3. Пешшкевич О. Розвиток укра!нського шкшьництва на Буковиш (ХУШ - початок ХХ ст.) / О. I. Пешшкевич. - Чершвщ: Рута, 2002. - 519 с.

4. Akademische behörden an der K. K. Universität zu Lemberg sammt der Ord-nung der Vorlesungen an derselben in winter (sommer) semester des Studien-Jahres 1871/72 ... 1874/75. - Lemberg: Aus der k.k. galizichen Aerarial-Staats-Druckerei, 1871 ... 1874. - 46 s.

5. C. K. Uniwersytet imenia Cesarza Franciszka I we Lwowie. Sklad i program wykladow w zimowem (letnim) polroczu 1875/76 ... 1913/14. - Lwow : Z I. zwi^zkowej drukarni, 1875 ... 1913. - 49 s.

6. Finkel L., Starzynski S. Historya Uniwersytetu Lwowskiego. Cz. 1-2. - Lwow: Nakladem Senatu akademickiego c.k. Uniwersytetu Lwowskiego, 1894. - Cz. 1. - 351 s.

7. Luczynska B. Pocz^tki pedagogiki jako dyscypliny akademickiej na uniwersy-tetach Jagellonskim i Lwowskim w dobie autonomii / Barbara Luczynska // Galicja i jej dziedzictwo. T. 3. Nauka i oswiata / pod red. A. Mejssnera i J. Wyrozumskiego. - Rzeszow: Wydawnictwo Wyzszej Szkoly Pedagogicznej w Rzeszowie, 1995. - S. 23-42.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.