CC BY
37
УДК 336:330.46 JEL: G29; L86; O33; P43
СТАНОВЛЕНИЯ ТА РОЗВИТОК Ф1НТЕХ-Б1ЗНЕСУ В УКРА1Н1
®2020 СТОЙКО О. Я.
УДК 336:330.46 JEL: G29; L86; O33; P43
Стойко О. Я. Становлення та розвиток фштех^знесу в УкраТш
Метою cmammi е вивчення сучасного стану втчизняного ф'штех-б'знесу, виявлення основних тенденцш та перспектив його розвитку. Встанов-лено, що активний розвиток ф'штех-б'знесу в УкраЫ розпочався тсля свтово'1 фiнансовоi кризи 2008-2009 рр. i особливо активно продовжив-ся тсля полiтичноi та економiчноi кризи 2014-2015 рр. Виявлено чинники, як сприяли становленню та розвитку вiтчизняноi ф'штех-'шдустр'и, основними iз яких е: стабльне покриття мобльним зв'язком та 1нтернетом, сприятливе законодавство, доступ до капталу та швестицй, квал'ф'шований персонал. Визначено, що втчизняний ф'штех-сектор перебувае на стадП активного розвитку, що проявляеться у зб'шьшенш ктькот ф'штех-компанш i розширенш напрямiв iх д'тльност'и Одтею з головних перешкод на шляху становлення ф'штех-б'внесу в Украш е вiд-сутнсть доступу до джерел ф'шансування на раншх стад'тх його розвитку. Виявлено, що ф'штех-напрям в Украш мае значний потенфл для впровадження фшансових послуг у нов'> сфери д'тльност'1 та серед рзних верств населення. Перспективними напрямами розвитку фштеху в УкраЫ можуть стати штучний нтелект, big data, блокчейн, а також використання iнновацiйних технологш у сумiжних сегментах: страхуван-ш (InsurTech), юридичних технолог'тх (LegalTech), використанш в'дкритих державних даних (RegTech). Об(рунтовано, що розвиток ф'штех-б'знесу в Укран мае здшснюватися не в конкурентнш боротьб'> з комер^йними банками, а у використанш взаемовигiдних вар'шнт'в спiвпрацi. Розвитку новихтехнологш та iнновацiй в нашш краМсприятимевпровадження системи вiддаленоiелектронно'1' 'дентиф'жаци BankIDНБУ, 'шплементаф норм Директиви £С PSD2, модертза^я СЕП НБУ за м'жнародним стандартом ISO 20022. Подальш'> досл'дження будуть спрямоваш на визначення впливу фшансових iнновацiй на розвиток банювського бiзнесу, розробку напрям'ю взаемовигiдного партнерства банювського i фштех^знесу. Ключов'! слова: ф'штех, ф'штех-послуги, фштех^знес, ф'штех-компан'и, стартапи, стартап-екосистема. DOI:
Рис.: 3. Вбл.: 21.
Стойко Олег Якович - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри ф'шанс'в i кредиту, Житомирський нацональний агроекологiчний
ушверситет (Старий бульвар, 7, Житомир, 10008, Укра:на)
E-mail: oy100iko@ukr.net
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-6120-8089
Researcher ID: http://www.researcherid.com/rid/U-7520-2017
УДК 336:330.46 JEL: G29; L86; O33; P43
Стойко О. Я. Становление и развитие финтех-бизнеса в Украине
Целью статьи является изучение современного состояния отечественного финтех-бизнеса, выявление основных тенденций и перспектив его развития. Установлено, что активное развитие финтех-бизнеса в Украине началось после мирового финансового кризиса 2008-2009 гг. и особенно активно продолжилось после политического и экономического кризиса 2014-2015 гг. Обнаружены факторы, которые способствовали становлению и развитию отечественной финтех-индустрии, основными из которых являются: стабильное покрытие мобильной связью и Интернетом, благоприятное законодательство, доступ к капиталу и инвестициям, квалифицированный персонал. Определено, что отечественный финтех-сектор находится на стадии активного развития, которое проявляется в увеличении количества финтех-компаний и расширении направлений их деятельности. Одним из главных препятствий на пути становления финтех-бизнеса в Украине является отсутствие доступа к источникам финансирования на ранних стадиях его развития. Подчеркнуто, что финтех-направление в Украине имеет значительный потенциал для внедрения финансовых услуг в новые сферы деятельности и среди разных слоев населения. Перспективными направлениями развития финтеха в Украине могут стать искусственный интеллект, big data, блокчейн, а также использование инновационных технологий в смежных сегментах: страховании (InsurTech), юридических технологиях (LegalTech), использовании открытых государственных данных (RegTech). Обосновано, что развитие финтех-бизнеса в Украине должно осуществляться не в конкурентной борьбе с коммерческими банками, а в использовании взаимовыгодных вариантов сотрудничества. Развитию новых технологий и инноваций в нашей стране будет способствовать внедрение системы отдаленной электронной идентификации BankID НБУ, имплементация норм Директивы ЕС PSD2, модернизация СЭП НБУ по международному стандарту ISO 20022. Последующие исследования будут направлены на определение влияния финансовых инноваций на развитие банковского бизнеса, разработку направлений взаимовыгодного партнерства банковского и финтех-бизнеса. Ключевые слова: финтех, финтех-услуги, финтех-бизнес, финтех-компании, стартапы, стартап-экосистема. Рис.: 3. Библ.: 21.
Стойко Олег Яковлевич - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры финансов и кредита, Житомирский национальный агроэколо-
гический университет (Старый бульвар, 7, Житомир, 10008, Украина)
E-mail: oy100iko@ukr.net
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-6120-8089
Researcher ID: http://www.researcherid.com/rid/U-7520-2017
UDC 336:330.46 JEL: G29; L86; O33; P43
Stoiko O. Ya. Formation and Development of Fintech Business in Ukraine
The article is aimed at studying the current status of the domestic fintech business, identifying the main trends and prospects for its development. It is determined that the active development of fintech business in Ukraine began after the global financial crisis of 2008-2009 and continued especially actively after the political and economic crisis of2014-2015. The author specifies the factors that contributed to the formation and development of the domestic fintech industry,
the main of which are: stable coverage of mobile communications and the Internet, favorable legislation, access to capital and investment, qualified staff. It is defined that the domestic fintech sector is now at the stage of active development, which is manifested in the increase in the number of fintech companies and the expansion of directions of their activities. One of the main obstacles to the formation of fintech business in Ukraine is the lack of access to sources of financing in the early stages of its development. It is emphasized that the fintech industry in Ukraine has significant potential for the introduction of financial services in new spheres of activity and among different segments of the population. Promising areas of fintech development in Ukraine can be artificial intelligence, big data, blockchain, as well as the use of innovative technologies in related segments: insurance (InsurTech), legal technologies (LegalTech), use of open government data (RegTech). It is substantiated that the development of fintech business in Ukraine should be carried out not in competition with commercial banks, but in the use of mutually beneficial options for cooperation. The development of new technologies and innovations in our country will be facilitated by the introduction of the remote electronic identification system BankID NBU, the implementation of the norms of the EU PsD2 Directive, the modernization of the NBU electronic payment system under the international standard ISO 20022. Further research will focus on determining the impact of financial innovation on the development of banking business, developing the directions of mutually beneficial partnership between banking and fintech business. Keywords: fintech, fintech services, fintech business, fintech companies, startups, startup ecosystem. Fig.: 3. Bibl.: 21.
Stoiko Oleg Yа. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Finance and Credit, Zhytomyr National Agroecological University (7 Staryi Blvd., Zhytomyr, 10008, Ukraine) E-mail: oy100iko@ukr.net ORCID: https://orcid.org/0000-0002-6120-8089 Researcher ID: http://www.researcherid.com/rid/U-7520-2017
Переход до цифрово! економши неможливий без упровадження новинк фшансових технологш. Донедавна Украша порiвняно з роз-винутими крашами свиу в^дставала з питань впро-вадження шновацш i використання сучасних технологш на десятки роив. Однак аналiз сучасного стану вичизняного ринку фшансових послуг засв^дчуе тен-денщю до скорочення в^дставання у своему розвит-ку в^д мiжнародних риншв як за рiзноманiтнiстю фшансових шновацш, так i за динамшою основних фшансових показнишв. Як показують досл^ження, новиш фiнансовi технологи активнше розвиваються не в розвинутих державах, а в державах, що розвиваються. Драйверами цього розвитку е ri держави, як мають економiчнi проблеми [1].
Украшське сусшльство в^дкрите до впрова-дження сучасних фшансових технологш. Так, за да-ними The FinTech Index в^д ING Bank, серед 73 кра!н Украша опинилася в колi тих, хто створив сприятли-ву стартап-екосистему та шфраструктуру. В УкраМ порiвняно молодий ринок фшансових послуг, а спо-живач б1льш в^дкритий до шновацш навиь порiвняно з шшими европейськими крашами [2]. Фштех^знес в УкраМ мае значний потенщал для впровадження фшансових послуг у новi сфери дiяльностi та серед рiзних верств населення. У цьому зв'язку виникае потреба в подальшому досл^дженш тенденцш розвитку вичизняного ринку фшансових шновацш i визначен-ш прюритетних напрямiв його розвитку.
Досмдженням проблем розвитку фшансових технологш займаються таю вчеш: Г. М. Азаренкова, М. I. Диба, Л. А. Дудинець, В. В. Коваленко, В. I. Mi-щенко, М. В. Тарасюк, В. А. Шевченко, Ю. В. Шевчук, А. О. Шкляр, М. С. Яценко та ш Проте деяю питання та перспективи розвитку вичизняного фштех^знесу потребують подальшого вивчення та конкретизации
Метою статп е вивчення сучасного стану вь тчизняного фштех^знесу, виявлення основних тен-
денцш та перспектив його розвитку. Завдання статп полягае в досмджент стану украМького фштех-ринку, аналiзi проблем функцюнування фштех-ком-панш, виявленн основних трендiв фштех^знесу та визначенн напрямiв його розвитку.
В УкраМ активний розвиток фштех^знесу по-чався тсля свиово!' фшансово! кризи 2008-2009 рр. Комерцшт банки для скорочення сво!х витрат i оптимiзащi роботи почали перемщати фiнансовi платежi в мережу 1нтернет, пропонувати кредити онлайн, запустили робойв-консультанйв. Водночас почали з'являтися фiнтех-стартапи, як переважно спецiалiзувались у сферi платежiв i переказiв.
ЩП
рр. Виведе
' е б1льший поштовх до впровадження нов1т-Hix ф1нансових технологш мали насл1дки . пол1тично! та економ1чно! кризи 2014-2015 рр. ВивеДення з ринку понад 90 комерцшних банк1в було болючим, але конче потр1бним кроком, який дав неочшувано позитивн1 результати для оздоровлення фшансового ринку. Закриття тако! к1лькост1 банив шдняло хвилю талановитих, амб1ц1йних спещалкпв у IT i ф1нансових галузях, що привело до створення но-вих фштех-стартатв безпрецедентними темпами [3].
Цей перюд часу зб1гаеться з вибуховим поши-ренням i проникненням 1нтернету (зокрема, мобкь-ного (3G)) в ус1 сфери життя, поширенням смартфон1в, розвитком соц1альних мереж i моб1льних додатк1в, початком використання штучного штелекту в б1знес-процесах та стлкуванш з1 споживачами (роботи, чат-боти) [4, с. 26-27]. Вказаш чинники, а також втрата до-в1ри громадян до традиц1йних фшансових шститутш i незадоволен1сть банк1вськими послугами прискорили зародження ф1нансових 1нновац1й поза банками, до яких належать фштех-послуги та ф1нтех-стартапи.
Ф1нтех-б1знес в УкраМ започаткували таи пла-т1жн1 сервши, як Portmone, EasyPay, iPay.ua, Tyme, електронш гаманц1 GlobalMoney i Maxi, як1 були
створеш до 2010 р. Наpазi украшський фiнтеx-pинок знаxодиться на pаннiй стадц розвитку та налiчye по-над 100 фiнтеx-компанiй, причому бкьша ïx частина створена впродовж 2016-2018 pp. [Б]. Упродовж цьо-го перюду ринок фiнтеxy в Укpаïнi демонструе пози-тивну динамiкy до зростання завдяки шдвищеному iнтеpесy до нього. За цей час було випущено илька фiнтаx-каталогiв, оpганiзовано форуми, проведено ш-кyбацiйнi й акселеpативнi програми для фiнтеx-стаp-тапiв: Fintech Master, Open Banking Lab, POPCORP, а також стльно з RE: ACTOR конкурс проекпв для digital bank тощо [6].
Становленню та розвитку фiнтеx-бiзнесy в Укра'М сприяють таи передумови та чинники:
1. Розб^дова належно!' iнфрастрyктyри. Важ-ливим фактором розвитку новiтнix фiнансовиx теxно-логш е piвень теxнологiчноï готовностi ринку, яка за-безпечуеться доступом до меpежi Iнтеpнет i покрит-тям мобкьним зв'язком. Упродовж 2008-2018 pp. проникнення !нтернету в Укpаïнi постшно зростало, а також полiпшyвалася його швидшсть. Так, якщо у 2008 р. ткьки 24% дорослого населення мало доступ до !нтернету, то у 2019 р. цей показник вирш до 63% [Б; 7]. Постшно зростае ккьюсть активнж користу-вачiв смаpтфонiв, комп'ютеpiв i планшепв, розвива-еться електронна комеpцiя, у тому чи^ мобкьна. На початок 2018 р. Б6% населення Украши для виxодy в Iнтеpнет використовували смартфони, 41% - персо-нальш комп'ютери, 17% - планшети [8, с. 331].
Також важливою складовою шфраструктури е наявшсть електронно'1 кентифкаци особистостi для отримання piзниx електроннж послуг. Iнстpyмент цифрового пiдписy Mobile ID дозволяе мобкьному телефону кентифкувати клieнта та використовува-ти його цифровий шдпис для отримання доступу до piзного роду онлайн-сеpвiсiв без необxiдностi вве-дення логiнy-паpоля: штернет-банкшг та бази даниx, онлайн-магазини, e-commerce майданчики, медичш платформи, отримання piзниx деpжавниx послуг (на-приклад, оформити онлайн свкоцтво про народжен-ня дитини, отримати необxiднi довiдки з ЖЕКу, здати звкшсть до податково!') тощо. У 2019 р. теxнологiя Mobile ID стала доступною для коpистyвачiв осно-вниx yкpаïнськиx мобiльниx опеpатоpiв «Кш'встар», «Vodafone» i «Lifecell».
2. Створення сприятливого законодавчого та регyляторного середовища. Основними норма-тивно-правовими актами, якиx слiд дотримуватися у фiнтеx-галyзi, е Цивiльний кодекс Украши, Закон Украши «Про плапжш системи та переказ кошпв в Укра'М», «Положення про електpоннi гpошi в Укра'1-нi», затверджене НБУ в Постановi № 481 вк 04.11.2010 р., «Положення про порядок реестраци' платiжниx систем, yчасникiв плапжнж систем та опеpатоpiв послуг плапжно!' iнфpастpyктypи» (Постанова НБУ № 43 вк 4 лютого 2014 р.).
Hapa3i покращуеться середовище для пгдтрим-ки ФiнТех та iнших стартапгв. Серед важливих 3míh, якi були нещодавно запровадженi в укра'нському за-конодавствi:
f дозв1л на пкписання рахунка-фактури та/або контракту за допомогою електронного пгдпису; f використання спрощеного оподаткування
укра'нськими IТ-компанiями (5% на ргк); f лiбералiзацiя репатрiацГi дивiдендiв (до 5 млн
дол. США на юридичну особу на рк); f активна пiдтримка прийняття директив 6С,
зокрема PSD2; f запровадження системи BankID НБУ; f модершзащя системи електронних платежiв НБУ для здшснення платежiв у форматi 24/7 у нацюнальному масштабi Í3 застосуванням мiжнародних стандартiв IBAN i ISO 20022; f затвердження закону про електронну кенти-фiкацiю та довiрчi послуги для електронних операцiй на внутршньому ринку («Закон про електронш довiрчi послуги»). Також передба-чаеться прийняття нового «Закону про пла-тiжнi системи», який визначатиме норматив-но-правове регулювання, аналогiчне до PSD2.
Кожна компашя, яка збираеться надавати фь нансовi послуги, повинна отримати спещальну лiцен-зiю вiд Нацiональноi комiсГi, що здiйснюе державне регулювання у сферг ринкгв фгнансових послуг. Сер-вгси, що працюють з гноземною валютою, а також компани, що цим займаються, зобов'язанг отримати лгцензгю вгд НБУ.
3. Забезпечення доступу до кашталу та íh-вестицiй. Наразг започаткування та ведення бгзнесу в Укра'iнi для зарубгжних гнвесторгв не вгдргзняеться вгд умов ведення бгзнесу для украшських гнвесторгв. Вгтчизнянг стартапи все частгше залучають кошти через краундфандинговг платформи та отримання грантгв. Так, за 2018 р. варто видкити 7 компангй, завдяки яким технологгчнг компанй' згбрали 1,4 млн дол. на свгй розвиток. Стартапи отримали гранти на загальну суму 322,7 тис. дол.: 6 грантгв вгд бвропей-ського банку реконструкци та розвитку (ЕБРР) та 5 грантгв вгд Open Data Challenge [9].
В Укра'М функцгонуе Державна гнновацгйна фг-нансово-кредитна установа (SFII), яка забез-печуе спгв гнвестування, або консорцгумне кре-дитування, бгзнесу разом зг свгтовими гнвестицгйно-кредитними фондами. Участь шновацшно'' установи в спгльному кредитному проектг дае гнвесторам чгт-кий сигнал того, що держава також бере на себе кре-дитнг ризики та гарантуе пгдтримку бгзнесу на всгх етапах проекту [10].
Агентство США з мгжнародного розвитку (USAID) запустило проект «e- Бгзнес-гнкубатори», метою якого е розвиток технологгчних стартапгв в IT-сферг, науцг, технгцг, сгльському господарствг, ме-дицинг та фармацевтичному секторг [11].
38б
Наприкшщ 2019 р. Украшський фонд CTapTaniB з po3MipoM в 440 млн грн розпочав прийом заявок на фшансування перспективних укра'шських 6i3Hec-проекпв, якi ще недостатньо великi, щоби потрапити в поле зору «класичних» iнвесторiв. Цей фонд забез-печуватиме за бюджетш кошти грантове фшансування компанш з iнновацiйним продуктом на початко-вих стадiях 1хнього розвитку, а саме, стадiях pre-seed and seed. Сума пiдтримки на один стартап становить 75 тис. дол. [12].
Поряд iз ринком прямих швестицш продовжуе зростати обсяг залучених швестицш в Украшу з боку венчурних фондiв. Загальний обсяг венчурних швестицш в украшсью 1Т-компани у 2018 р. досяг 336,9 млн дол., що майже в швтора рази перевищило максимум 2017 р. [9].
Позитивною тенденщею останшх рокiв е ак-тивiзацiя вiтчизняних комерцiйних банкiв i корпорацiй у iнновацiйному секторi - у фор-мi пiдтримки шкубацшних програм та акселераторiв, iнвестування в стартапи. За дослкженням компани «Mastercard», близько 87% представнийв банкш-ського сектора готовi до партнерства з фштех-стар-тапами. Створення нових акселерацшних програм в Украiнi дозволить знизити витрати фштех-старташв та стимулювати початкове фшансування [7, с. 16-17].
4. Наявшсть достатнього рiвня квалiфшащi та шновацшного потенцiалу пращвнишв. Засно-вниками фштех^знесу стають переважно вихiдцi iз фшансово! сфери (47%) i фахшщ в галузi шфор-мацiйних технологш (41%) [5]. При цьому 70% топ-менеджменту фштех-компанш сформували виидщ з таких великих банкiв, як АТ КБ «ПриватБанк», АТ «ПУМБ», АТ «Альфа-Банк», АТ «Райффайзен Банк Аваль» i АТ «Унiверсал Банк». Таке поеднання знань i практичного досвку вихiдцiв з iнформацiйного та банкшського бiзнесу е запорукою ефективного розвитку вичизняно! фштех-шдустри [13].
Кр1м того, Укра'на зберiгае висою стандарти осв1ти у сферi шформацшних технологiй, математи-ц1 та точних науках. Укра'ша займае четверте мкце у св1т1 по к1лькост1 сертифкованих програмiстiв. На початок 2019 р. в 1Т-сфер! в УкраМ працювало близько 184 тис. оаб у 4000 1Т-компанш. Сфера 1Т у нашiй краШ приростае в середньому на 20% на рк, для по-р1вняння: в бврош цей показник р1вний 6% [14]. Наша держава вже давно е свгговим леером, коли йдеться про 1Т-таланти, про що св1дчить статус ii R&D хабу для понад 100 мультинацiональних технологiчних ri-ганйв. Частково це пов'язано з надшною системою осв1ти, яка випускае близько 40 тис. студенйв техшч-них спещальностей, а у 2020 р. мае в планах довести цю цифру до 100 тис. В !деал! Укра'ша зможе викорис-тати цей новий «врожай» талантiв, щоб стати однiею з пров1дних кра1н - експортерiв 1Т у всьому свт [3].
На розвиток вкчизняно! фiнтех-iндустрГi позитивно впливають свiтовi тенденци, якi свк,-чать, що фштех-напрям е найдинамiчнiшою сферою шдприемницько! дiяльностi у свiтовiй еконо-мщ. IнвестицГi в розвиток ще! шдустри збкьшують-ся доволi високими темпами: з 2011 р. по 2015 р. вони збкьшилися в 10 разiв (з 2 млрд дол. до 20 млрд дол.), а у 2018 р. перевищили 111 млрд дол. [5; 15]. Прогно-зуеться, що до кшця 2020 р. обсяг вкладень переви-щить 150 млрд дол. Основш центри швестицш у фь нансовi технологи знаходяться в Швшчнш Америцi (на не'i припадае бiльше 40% вкладень), Ази (близько 25% всiх швестицш) та бврош (опановуеться близько 8% кошпв). В бврош шновацшною актившстю видь ляеться, передусiм, Великобританiя. Також активно розвиваються шновацшш технологГi в Шмеччиш та ФранцГi [15].
За рiвнем проникнення фiнтех-послуг задають тон краши, що розвиваються: в Кита! та 1ндй цей кри-терш становить 87%, трохи вiдстають Росш i ПАР з показником у 82%, у Колумби, Перу та Мексищ вкпо-вiдно по 76%, 75% i 72% [16]. Це стало насл^дком в^д-носно низького рiвня розвитку традицiйноi фшансово! iнфраструктури порiвняно з темпами економкно-го розвитку в даних кра!нах, де при зниженнi вартостi смартфошв та зростаннi доступу до свито! мережi непокритий попит населення на фiнансовi послуги швидко переорiентувався на цифровi послуги фштех-компанiй [8, с. 328]. Серед розвинених кра!н найви-щий рiвень проникнення в^значаеться в Нiдерландах (73%), Великобритани (71%) та 1рландй (71%), що частково обумовлено розвитком в бврош баншвського обслуговування у в^дкритому формат [16].
Рiвень використання Fintech-послуг суттево вiдрiзняеться за видами. Так, найбкьша частка фь нансово-технологiчних послуг припадае на грошовi перекази та платежi (у середньому по кра!нах свку понад 50% у 2017 р., що на 32% бкьше, шж у 2015 р.). Частка страхування у 2017 р. склала 24% (8% у 2015 р.), швестицш та заощадження - 20% (17% у 2015 р.). Позитивна динамка була забезпечена суттевим зрос-танням загального обсягу швестицш у фшансово-технолопчну галузь, до яко! на кшець 2016 р. було залучено понад 25 млрд дол. США [8, с. 329].
За даними аудиторсько! компани «Ег^&Уои^», найбкьший обсяг швестицш був залучений компанш-ми, що надають послуги у сферi платежiв та переказiв (26%); 24% швестицш залучили компани, що надають послуги, пов'язаш з плануванням i управлшням активами; 20% - сфера кредитування та краудфандингу; 17% - велию данi та аналiтика; 7% - безпека у фшансо-вш сферi; 4% - страхування; 2% - блокчейн [8, с. 329].
Аналiз вггчизняного ринку фiнтех показуе, що найбкьша кiлькiсть фiнтех-провайдерiв працюе в сегмент платежiв i переказiв (рис. 1). Проте цей сегмент уже не викликае тако! зацкавленосп, як ранiше: якщо у 2016-2017 рр. частка нових компанш станови-
Юридичш технологи (legaltech) ^Шге Digital Comparison Tool Sifff? Особист фшанси та управлшня активами
Регтех (regtech)
К^ербезпека / Протид^ шахрайству
1ншуртех (insurtech) р|
Кредитування бвнесу
Особисте та споживче кредитування i-iw*hw»wmhmmw ^^
Консалтинг та анал1тичн1 системи Технологи та ¡нфраструктура
Блокчейн / Криптовалюти
Д¡джитал / Необанки
Мобтьш гаманц¡ k Платеж¡ та грошов¡ перекази
0
¡ШМИрзв 35 40
ЕЭ 3 2018 р. ш Усього
Рис. 1. Розподiл в^чизняних фiнтех-компанiй за напрямами дiяльностi станом на червень 2019 р. Джерело: складено за [5].
ла 38% в1д новостворених, то в минулому рощ - 24% [5]. Також лiдируючi позици займае сектор техноло-гш i впровадження iнфраструктурних рiшень.
Високi темпи зростання у 2018 р. показав сегмент особистих фшанав та управлшня активами (50%), що свiдчить про пiдвищення рiвня фшансово!' грамотностi населення. Досить затребуваним серед фiнтех-провайдерiв е сектор консалтингу та ана-лiтичних систем, який у 2018 р. випередив за популярною сектор мобкьних гаманцiв. Така тенденщя триватиме i надалi, осюльки з розвитком big data та штучного штелекту аналiтичнi послуги ставатимуть дедалi рiзноманiтнiшими, вузькоспецiалiзованiшими та ушкальншими [5].
Вiтчизняна фiнтех-iндустрiя не набула такого розвитку, який спостертаеться в заидних кра'нах, через недостатньо сформоване бiзнес-середовище для розвитку старташв i брак акселераторiв, якi допомага-ли б розвиватися компанiям на раншх стадiях. До того ж, на в1дмшу вiд загальновизнано!' практики, багато украшських фiнтех-компанiй намагаються виходити на фшансовий ринок уже з готовим продуктом. Тому бкьшшть украшських фiнтехiв за ступенем розвитку перебувають на стадй початку продажiв або масшта-бування бiзнесу, i лише кожна п'ята компашя е зркою.
У 2019 р., за результатами опитування, лише 8% фш-тех-компанш перебували на стадй' реалiзацi'i ^де!' або мiнiмально життездатного продукту (MVP) [5].
Oднiею з основних перешкод на шляху станов-лення фштех^знесу е вiдсутнiсть доступу до джерел фшансування на ранн1х стадiях його розвитку. Як св^чить зарубiжний досв^д, до 80% стартапiв у свт фiнансуються за рахунок власних коштш, а також коштiв друзiв i родичiв [5]. Подiбна тенденцiя простежуеться i на вiтчизняному фштех-ринку, де близько 70% компанш працюють без отри-мання коштiв в1д стороннiх iнвесторiв, з них 61% по-кладаеться виключно на власш кошти i 9% залучають грошi друзiв та родичiв (рис. 2).
Водночас близько 30% вичизняних фштех-про-вайдерiв залучають кошти вiд зовшшшх iнвесторiв, i переважно це в1дбуваеться за рахунок приватних iнвестицiй (18%), «ангельських» iнвестицiй (6%) i вен-чурних фондiв (3%). Оск1льки деяк фiнтех-компанii' е дочiрнiми пiдприемствами провайдерiв телекому-нiкацiйних та логiстичних послуг, вони фшансуються за !х рахунок. Такий тдх1д пояснюеться тим, що про-вайдери розглядають фiнтех-напрям з позицш випд-ностi для свого основного бiзнесу та клiентiв або як варiант оптимiзацii' витрат на плапжш послуги.
Рис. 2. Структура джерел фшансування фштех-компашй УкраТни у 2019 р. Джерело: складено за [5].
Головним споживачем послуг фштех-компанш е б!знес - як великий корпоративний, так i малий та середнш, частка якого становить по 37% для кожного напряму. На масовому ринку обслуговуван-ня ф!зичних оаб працюе 21% фштех-компанш, а на прем!ум-сегмент! обслуговування ф!зичних ос16 -т1льки 6% [5].
Структуру доход1в в1тчизняних фштех-компанш наведено на рис. 3.
У структур! доход1в фштех-компанш перева-жають ком1сшш виплати за реалiзованi товари чи послуги (32%), транзакцшш ком1си (20%) i моделi ре-гулярних платежiв (18%). Водночас зростае популяр-н1сть лiцензiйних доход1в (18%) i «profit-sharing» (роз-дкення доходу м1ж ккькома партнерами у спкьному проектi) (7%). На бiзнес-моделi «freemium» базуеться невелика к1льк1сть фiнтех-провайдерiв - лише 5%.
Для подальшого розвитку фштех^знесу в Украiнi е низка невиршених проблем, основними з яких е:
+ надмiрна зарегульованiсть фiнансовоi сфери; + недосконале законодавче та регуляторне поле
щодо фшансових шновацш; + слабке використання механiзмiв фшансового
ринку для iнвестування; + вксутшсть початкового капiталу для шнова-щй;
+ консерватизм традицiйного банкiвського сектора, який повкьно впроваджуе фiнансовi ш-новаци;
+ недостатня фшансова грамотнiсть населення та iн.
Разом iз тим, в Украiнi е значний потенщал для розвитку фштех^знесу. Це обумовлюеться, переду-сiм, достатшм рiвнем проникнення 1нтернету, зрос-танням ккькосп активних користувачiв смартфонiв, комп'ютерiв та планшетiв. Украша посiла 4-те мiсце у свiтi за ккьшстю безконтактних платежiв з вико-ристанням мобкьних телефонiв, браслетiв, смарт-годиннишв [2]. Крiм того, украiнцi охоче користу-
Profit-sharing, Freemium,
- 5%
Лщензп та супроводження 18%
KoMicia
за реалiзoванi товари, послуги, 32%
Транзакцшы KOMicil,
20%
Пiдпиcка (регулярн платежi), 18%
Рис. 3. Розподiл моделей доходiв фiнтех-компанiй УкраТни у 2019 р.
Джерело: складено за [5].
ються традицшними фшансовими iHCTpyMeHTaMM: населенна на руках мае 59,4 млн плапжних карток, з яких понад 62% е активними та регулярно викорис-товуються. Водночас значна частина дорослого населенна (за даними Свиного банку - 37%) взагалi не мае банкшських рахунюв [5], лише 38% представни-кш малого та середнього бiзнесy готовi та приймають безготiвковi платежi до оплати, тодi як по бврот в щлому цей показник перевищуе 60% [2]. Користу-вання iнтернет-банкiнгом в Укра'М наразi в 7-8 разiв менше, нiж у Польщi чи США [17].
З огляду на значний высоток оаб, якi досi зна-ходяться поза банкiвською системою або отримують недостатнш обсяг фiнансових послуг, а також труд-нощi для комерцшних банкiв з обслуговуванням мь кро- та малих пiдприемств i громадян, що мешкають у вкдалених районах, на фiнансовомy ринку е неза-повнена iнновацiйна нiша, куди можуть прийти фш-тех-компани та запропонувати Рентам простi сервь си, що дадуть !м змогу скористатися вама зручностя-ми сучасно! фшансово! системи [5].
Одним iз основних напрямiв забезпечення фь нансово! шклюзи е активiзацiя зусиль НБУ, спрямованих на тдвищення фшансово! гра-мотност населення. За даними дослiдження USAID «Фшансова грамотнiсть, фiнансова iнклюзiя та фшан-совий добробут в Укра'М», рiвень фiнансовоi грамот-ностi населення Укра!ни становить 11,6 бала з макси-мальних 21, що е найнижчим значенням серед 30 кра-!н, якi брали участь в опитуванш ОЕСР у 2016 р. [18].
В^пов^но до Стратег!! НБУ щодо пiдвищення фiнансовоi грамотност! населення, презентащя яко! в!дбулась 12.06.2019 р., прюритетними напрямами визначено так! заходи:
+ створення Освкньо-шформацшного центру як
осередку фшансово! просв!ти та комункацш; f активкацш проведення шформацшно-осви'-нк заход!в для ркних верств населення та представниив малого та середнього бкнесу в регюнах;
f створення едино!' комункацшно! платформи (сайт) з шформащею про фшансов! послуги та особливост !х отримання; f розроблення спещальних програм для фор-мування знань i практичних навичок щодо користування фшансовими технологшми для ркновкових щльових категорш громадян.
У майбутньому, на думку експерпв, понад 50% вкчизняного ринку фштех буде рухати технологш штучного штелекту та big data, а ще 40% - будуть розвиватися завдяки блокчейну. Нараз! ткьки 10% фштех-компанш мають структуроваш дан!, як! шд-ходять для big data [19]. Також постшно розширю-еться сфера дшльност вкчизняних фштех-компанш, як! починають працювати в сум!жних сегментах ви-користання шновацшних технологш: страхуванш
(insurtech), юридичних технологшх (legaltech), вико-ристаннi в1дкритих державних даних (regtech) та 1н. Це перспективш напрями, як1 в найближч1 роки ма-тимуть суттеве зростання. Наприклад, за прогнозами Reuters, уже до 2020 р. обк у сферi регуляторних тех-нолог1й становитиме 120 млрд дол. [5].
Перспективний розвиток фштех-бкнесу в на-ш1й кра'М повинен проходити не в конкурентна 6ороть61 з банкiвським бкнесом, а у використаннi взаемовигiдних варiантiв спiвпрацi. Комерцiйнi банки можуть надати значну допомогу фштех-компаншм з питань розширення шфраструк-тури, збкьшення джерел фшансування та доступу до напрацьовано! клiентськоí бази даних. Натомiсть фштех-напрям впливатиме на д1яльн1сть банкiв через збкьшення варiантiв надання послуг i полiпшення !х якост1, скорочення витрат i пiдвищення р1вня к1бер-безпеки. За даними Укра!нсько! асоцiацii фштех- та iнновацiйних компанiй, 61льш1сть великих комерцшних банкш в УкраМ вже спiвпрацюють з фштех-ком-паншми. Так, з 11 найтехнологiчнiших банюв Укра'ни практично вс1 мають спкьш проекти з фштех-ком-панiями - для них це набагато простше та дешевше, н1ж утримувати власш команди розро6ник1в. Також чимало 1з цих банкiв мають власнi центри Мубаци та акселераци стартапiв - вони розраховують отримати в1д них гарну вкдачу у вигляд1 шновацшних продук-т1в i сервiсiв, як1 можна впровадити в себе [20]. Водночас взаемовипдне партнерство вкчизняних ко-мерцiйних банкiв та фштех-компанш може усп1шно розвиватися у сферi платiжних сервiсiв, великих даних, штучного штелекту, кiбербезпеки, автоматизацГ! бiзнес-процесiв, Р2Р i Р2В-кредитування.
Стимулюватиме комерцшш банки до кооперацГ! з фштех-компаншми нова стратегiя розвитку фшан-сового сектора Укра'!ни до 2025 р., в якш окреслено напрями розвитку ринку фштех i цифрових техноло-г1й. Водночас вказана стратегiя передбачае створення регуляторного тестового середовища «шсочниць» (Sandbox), що дае можливкть запуску i тестування нових продукпв фiнтех-компанiй без !х обов'язково'! в1дпов1дност1 поточним нормам законодавства [21].
В УкраМ усшшно впроваджуеться система в1д-далено'! електронно! iдентифiкацi! BankID НБУ, до яко! на кшець 2019 р. уже приедналися 11 банив, також е багато заявок на шд'еднання в1д Гнших банив, мо61льних операторiв та Гнших комерцшних учасни-к1в ринку плат1жних послуг. Використання системи BankID у дшльносп гравщв ф1нансового ринку на-близить нацюнальне законодавство до европейських стандарт1в, зробить ринок доступн1шим i в1дкритим для нових учасник1в, забезпечить розвиток нових технологш та Гнновац1й.
Подальшому розвитку ф1нтех-б1знесу в Укра!-ш сприятиме продовження гармон1зацГ! правового поля Укра'!ни в1дпов1дно до Угоди про асощацш з
бвропейським Союзом щодо iмплементацii' норм европейсько!' директиви PSD2 у нацiональному за-конодавствi, що пiдвищить рiвень конкуренци на ринку фiнансових послуг i забезпечить iнновацiйний поступ ринку плапжних послуг. Для цього потрiбно розробити единий стандарт АР1, пiдготувати единий стандарт аутентифшаци та безпеки, забезпечити до-ступнiсть СЕП 24/7, сформувати законодавчу базу OpenBanking з поетапним впровадженням PSD2, впровадити стандарти щодо передачi шформаци по рахунках (залишки, транзакци тощо).
У подальшому необх^дно впровадити мiжна-родний стандарт ISO 20022, який дасть змогу ство-рити единий стандарт обмшу фшансовими повко-мленнями з електронних платежiв i цiнних паперiв, що забезпечить функцюнальну сумiснiсть нацю-нально'' плапжно'' системи з мiжнародними завдяки застосу-ванню зрозумiлих i загальноприйнятних у свт стандарйв. Використання цього стандарту спри-ятиме пiдвищенню рiвня обслуговування кл1ентш та автоматизаци платежiв, зробить вггчизняний ринок капiталу доступнiшим для шоземних iнвесторiв.
ВИСНОВКИ
Вiтчизняний фiнтех-бiзнес перебувае на стадй' активного розвитку, що проявляеться у збкьшенш ккькосп фштех-компанш i розширеннi напрямiв ''х дiяльностi. Становленню фiнтех-екосистеми в Укра-rni сприяли певнi передумови: створення належно'' iнфраструктури; формування сприятливого законо-давчого та регуляторного середовища; забезпечення доступу до кашталу та iнвестицiй; наявшсть достат-нього рiвня квалiфiкацii' та шновацшного потенцiалу працiвникiв. Фiнтех-напрям в Укра'М мае значний по-тенщал для впровадження фiнансових послуг у новi сфери дiяльностi та серед рiзних верств населення. Розвитку фшансових iнновацiй у нашiй краМ сприя-тиме взаемовигiдна спiвпраця фiнтех-компанiй з тра-дицiйними банкiвськими установами, впровадження системи вкдалено'1 електронно'' iдентифiкацii' BankID НБУ, iмплементацiя норм Директиви 6С PSD2, мо-дернiзацiя СЕП НБУ за мiжнародним стандартом ISO 20022. Подальшi дослiдження будуть спрямованi на визначення впливу сучасних фшансових технологш на розвиток традицшного банкiвського бiзнесу, роз-робку напрямiв взаемовигiдного партнерства баншв-ського та фiнтех-бiзнесу в УкраМ. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Фштех в УкраТни що це таке i як BiH робить життя украшав комфортнiше // UkrMedia. 27.02.2018. URL: https://ukr.media/science/347729/
2. Огляд фiнтеху: Грошi у ритмi техно // ^знес. 05.04.2019. URL: https://business.ua/special/75-finansovij-oskar-2018/4872-ohliad-fintekhu-hroshi-u-
rytmi-tekhno (дата звернення: 07.02.2020).
3. Юнкман Б. Чому венчурний каттал оминае украТн-ський ринок // Mind. 25.10.2018. URL: https://mind. ua/openmind/20189763-chomu-venchurnij-kapital-ominae-ukrayinskij-rinok
4. Яценко М. С., Бондаренко А. О. Актуальш питання розвитку сектору фшансових послуг Í3 застосу-ванням сучасних фiнансових технолопй. Держава та регони. Cepin «Економка та тдприемництво». 2019. № 2. С. 25-30. URL: http://www.econom. stateandregions.zp.ua/journal/2019/2_2019/6.pdf
5. Каталог фштех-компашй УкраТни 2019 / УкраТнська асоцiацiя фiнтех та шновацмних компанiй. URL: https://map.fintechua.org/
6. Руснак I. Технологи з розумом. Як не програти, впроваджуючи шноваци в банках // НВ. Бiзнес. 18.11.2019. URL: https://nv.ua/ukr/biz/experts/ novi-tehnologiji-i-finteh-shcho-vazhlivo-vrahuvati-zapuskayuchi-innovaciji-50054182.html
7. Зв^ «Фштех в Украш»: тенденци, огляд ринку та каталог. URL: https://data.unit.city/fintech/fgt34ko67mok/ fintech_in_Ukraine_2018_ua.pdf
8. Семеног А. Ю., Цирулик С. В. Тенденци розвитку Fintech послуг на свтовому та вiтчизняному ринках фшансових послуг. Бiзнeс 1нформ. 2018. № 10. С. 327334. URL: https://www.business-inform.net/export_ pdf/business-inform-2018-10_0-pages-327_334.pdf
9. Огляд украТнського ринку венчурних та приватних швестицм 2018 // UVCA. 23.04.2019. URL: http://uvca. eu/ua/news/uvca-has-presented-overview-of-the-ukrainian-investment-market
10. Постанова Кабшету Мiнiстрiв УкраТни «Питання ДержавноТ iнновацiйноТ фiнансово-кредитноТ установи» вiд 15.06.2000 р. № 979 (у редакци вщ 16.07.2019). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/979-2000-п
11. Дайджест новин вiд Укр1НТЕ1: наука, iнновацiТ, технологГТ. 2019. № 4. 31 с. URL: http://pdf.lib.vntu. edu.ua/books/UkrINTEI_2019/Dajdzhest/Dajdzhest_ UkrINTEI_%E2%84%964_2019.pdf
12. УкраТнський фонд стартатв починае прийом заявок // Урядовий портал. 02.12.2019. URL: https:// www.kmu.gov.ua/news/ukrayinskij-fond-startapiv-pochinaye-prijom-zayavok
13. Пальчевський I. Фштех прилаштовуеться до бан-кiв // Financial Club. 26.02.2018. URL: https://finclub. net/ua/analytics/fintekh-prylashtovuietsia-do-bankiv. html
14. Юшкевич Н. Стартап-экосистема Украины. URL: https://vc.ru/finance/98108-startap-ekosistema-ukrainy
15. Банки та фштех-компани: сила - в едност / Громад-ська оргашза^я «Центр економiчних дослiджень та прогнозування «Фшансовий Пульс». URL: http:// finpuls.com/upload/docs/news/banking/reviews/ Банки%20та%20фiнтех-компанiТ.pdf
16. Индекс проникновения услуг финтех 2019. URL: https://docplayer.ru/168728700-Indeks-proniknoveniya-uslug-finteh-2019.html
17. Фштех-револю^я / .Бiзнес. 27.06.2019. URL: https:// business.ua/finances/5684-fintekh-revolyutsiya
18. Зв^ «Фшансова грамотнiсть, фiнансова iнклюзiя та фшансовий добробут в УкраТш» / Проект USAID «Трансформа^я фiнансового сектору». URL: https:// www.slideshare.net/sadovnychyi/ss-148924891
Q_
LQ
О
m о
о
Q_
О
=п <
<
s
Ш
19. Що вiдбуваeться на ринку фштех в Укра'1'Hi // blog. imena.ua. 10.04.2018. URL: https://www.imena.ua/ blog/banks-threat-to-big-tech/
20. Дюк Р. Банки та фштех: вщ конкуренцп до коопера-цп // НВ. Бiзнес. 01.08.2019. URL: https://nv.ua/ukr/ biz/experts/banki-i-finteh-osnovni-sferi-spivpraci-novini-ukrajini-50035226.html
21. Стратепя розвитку фiнансового сектору Укра'ши до 2025 року. URL: https://bank.gov.ua/news/all/ strategiya-rozvitku-finansovogo-sektoru-ukrayini-do-2025-roku-7686
REFERENCES
"Banky ta fintekh-kompanii: syla - v yednosti" [Banks and Fintech Companies: Strength - in Unity]. Hromadska orhanizatsiia «Tsentr ekonomichnykh doslidzhen ta prohnozuvannia «Finansovyi Puls». http://finpuls. com/upload/docs/news/banking/reviews/Банки%20 та%20фiнтех-компанiï.pdf "Daidzhest novyn vid UkrINTEI: nauka, innovatsii, tekh-nolohii" [Digest of News from UkrINTEI: Science, Innovations, Technologies]. 2019. http://pdf.lib.vntu. edu.ua/books/UkrINTEI_2019/Dajdzhest/Dajdzhest_ UkrINTEI_%E2%84%964_2019.pdf Diuk, R. "Banky ta fintekh: vid konkurentsii do kooperat-sii" [Banks and Fintech: From Competition to Cooperation]. NV. Biznes. 01.08.2019. https://nv.ua/ukr/biz/ experts/banki-i-finteh-osnovni-sferi-spivpraci-novini-ukrajini-50035226.html "Fintekh v Ukraini: shcho tse take i yak vin robyt zhyttia ukraintsiv komfortnishe" [Fintech in Ukraine: What It Is and How It Makes Ukrainians' Lives More Comfortable]. UkrMedia. 27.02.2018. https://ukr.media/sci-ence/347729/
"Fintekh-revoliutsiia" [The Fintech Revolution]. Biznes. 27.06.2019. https://business.ua/finances/5684-fin-tekh-revolyutsiya "Indeks proniknoveniya uslug fintekh 2019" [Fintech Services Penetration Index 2019]. https://docplayer. ru/168728700-Indeks-proniknoveniya-uslug-fin-teh-2019.html
"Kataloh fintekh-kompanii Ukrainy 2019" [Directory of Fintech Companies of Ukraine 2019]. Ukrainska asotsiat-siia fintekh ta innovatsiinykh kompanii. https://map. fintechua.org/
[Legal Act of Ukraine] (2000). https://zakon.rada.gov.ua/
laws/show/979-2000-n "Ohliad fintekhu: Hroshi u rytmi tekhno" [Fintech Review: Money in the Techno Rhythm]. Biznes. 05.04.2019. https://business.ua/special/75-finansovij-os-kar-2018/4872-ohliad-fintekhu-hroshi-u-rytmi-tekhno "Ohliad ukrainskoho rynku venchurnykh ta pryvatnykh in-vestytsii 2018" [Overview of the Ukrainian Venture and Private Investment Market 2018]. UVCA. 23.04.2019. http://uvca.eu/ua/news/uvca-has-presented-over-view-of-the-ukrainian-investment-market Palchevskyi, I. "Fintekh prylashtovuietsia do bankiv" [Fin-tech Attaches to Banks]. Financial Club. 26.02.2018. https://finclub.net/ua/analytics/fintekh-prylashtovui-etsia-do-bankiv.html Rusnak, I. "Tekhnolohii z rozumom. Yak ne prohraty, vpro-vadzhuiuchy innovatsii v bankakh" [Technology is
Crazy. How not to Lose by Innovating in Banks]. NV. Biznes. 18.11.2019. https://nv.ua/ukr/biz/experts/ novi-tehnologiji-i-finteh-shcho-vazhlivo-vrahuvati-zapuskayuchi-innovaciji-50054182.html "Shcho vidbuvaietsia na rynku fintekh v Ukraini" [What is Happening in the Fintech Market in Ukraine]. blog. imena.ua. 10.04.2018. https://www.imena.ua/blog/ banks-threat-to-big-tech/ "Stratehiia rozvytku finansovoho sektoru Ukrainy do 2025 roku" [Strategy of Development of Financial Sector of Ukraine Till 2025]. https://bank.gov.ua/news/all/ strategiya-rozvitku-finansovogo-sektoru-ukrayini-do-2025-roku-7686 Semenoh, A. Yu., and Tsyrulyk, S. V. "Tendentsii rozvytku Fintech posluh na svitovomu ta vitchyznianomu rynkakh finansovykh posluh" [The Tendencies in the Development of Fintech Services in Both the Global and the National Financial Services Markets]. Biznes Inform. 2018. https://www.business-inform.net/export_pdf/ business-inform-2018-10_0-pages-327_334.pdf "Ukrainskyi fond startapiv pochynaie pryiom zaiavok" [The Ukrainian Startup Fund is Starting to Accept Applications]. Uriadovyi portal. 02.12.2019. https://www.kmu. gov.ua/news/ukrayinskij-fond-startapiv-pochinaye-prijom-zayavok Yatsenko, M. S., and Bondarenko, A. O. "Aktualni pytannia rozvytku sektoru finansovykh posluh iz zastosuvan-niam suchasnykh finansovykh tekhnolohii" [Actual Issues of Development of the Financial Services Sector with the Use of Modern Financial Technologies]. Derzhava ta rehiony. Seriia «Ekonomika ta pidpryiem-nytstvo». 2019. http://www.econom.stateandregions. zp.ua/journal/2019/2_2019/6.pdf Yunkman, B. "Chomu venchurnyi kapital omynaie ukrainskyi rynok" [Why Venture Capital Bypasses the Ukrainian Market]. Mind. 25.10.2018. https://mind.ua/ openmind/20189763-chomu-venchurnij-kapital-omi-nae-ukrayinskij-rinok Yushkevich, N. Startap-ekosistema Ukrainy. https://vc.ru/
finance/98108-startap-ekosistema-ukrainy "Zvit «Finansova hramotnist, finansova inkliuziia ta finansovyi dobrobut v Ukraini»" [Report on Financial Literacy, Financial Inclusion and Financial Well-Being in Ukraine]. Proekt USAID «Transformatsiia finansovoho sektoru». https://www.slideshare.net/sadovnychyi/ ss-148924891
"Zvit «Fintekh v Ukrani»: tendentsii, ohliad rynku ta kata-loh" [Fintech in Ukraine: Trends, Market Overview and Directory]. https://data.unit.city/fintech/fgt34ko-67mok/fintech_in_Ukraine_2018_ua.pdf
