CC BY
14
Нащомальммй лкотехшчний унiверситет УкраТмм
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСВОДАРСТВО
УДК 712.41 (712.24) Доц. М.П. Курницька, канд. с.-г. наук;
астр. К.В. Мирончук - НЛТУ Украти, м. Льв1в
СТАН ЖИВОПЛОТ1В У СУЧАСНОМУ М1СТ1
На основi швентаризацп живоплот1в м. Чершвщв здiйснено !х класифiкацiю, бюметричну характеристику, проведено аналiз видового складу та якюного стану. Названо основш негативнi фактори, що впливають на декоратившсть та функць ональну здатшсть живих огорож. Запропоновано низку заходiв для покращення стану живопдотсв у сучасному мiстi.
Ключов1 слова: живоплоти, формування, видовий склад, яюсний стан, декора-тивнiсть.
Зважаючи на складний еколопчний стан сучасного мюта, значення зе-лених насаджень важко переоцшити. Виконуючи величезну саштарно-гь пешчну роботу, вони, водночас, вщграють значну роль в архггектур1 мюта. Декоративш властивост рослин - р1зномашття форм, кольору 1 фактури -вщкривають широк можливост для використання насаджень як одного з за-соб1в арх1тектурно-планувально! фггомелюраци.
У цьому плат заслуговують уваги 1 глибокого вивчення живоплоти, як важлив1 елементи садово-парково! композици населених мюць. Ц неперервш щшьт ряди з чагарниюв або безштамбових форм дерев, що призначеш для за-городження або розпод1лу територи чи р1зномаштних майданчиюв, створення розмежувальних { спрямувальних лшш, захисту вщ виру, пилу, газ1в, мюького шуму, маскування господарських споруд та ш., мають висок декоративш якос-т { е невщ'емним елементом як мюького, так { замюького озеленення [1, 2].
Об'ектами наших дослщжень були живоплоти вздовж головних ву-лиць Чершвщв на об'ектах загального користування, обмеженого та спещаль-ного призначення. Всього облшовано 117 живоплот1в на 29 об'ектах мюта. 1н-вентаризащю живоплот1в у Чершвцях виконували зпдно з вимогами 1нструк-цп з техшчно! швентаризацп зелених насаджень у мютах та селищах мюько-го типу Укра!ни 2001 р.
Пщ час обстеження визначали так показники: класифжащя живопло-ту за висотою та способом формування, видовий склад дерев чи чагарниюв, протяжшсть, ширина, висота та вж живоплоту, споЫб формування, кшьюсть саджанщв на 10 м.п. та кшьюсть ряд1в. Яюсний стан визначали зпдно з кри-тер1ями 1нструкци з техшчно! швентаризацп. Заходи щодо вдосконалення живоплот1в розробляли на основ1 Правил утримання зелених насаджень м1ст та 1нших населених пункт1в Украши.
Загальна протяжшсть живоплот1в на головних вулицях м. Чершвщ -8367 м. Зпдно з результатами обстеження, за конструкщею на об'ектах дослщження виявлеш одно- { дворядш живоплоти у сшввщношенш 77,3 { 22,7 % до вс1е! юлькост вщповщно.
Як вщомо, за формою живоплоти бувають формованими чи вшьно зростаючими [4, 5]. 1накше !х ще називають традицшними чи нетрадицшни-
8
Зб1|)ммк науково-технiчних праць
ми. Вщмшшсть м1ж ними полягae не лише у зовшшньому вигляд^ aле й у призшченш, acортиментi рослин. Перевaжaють в мюькому озелененш формо-вaнi жив1 огорожь Ha нaших дослщних об,eктaх виявлено 22 неформовaнi жи-воплоти, що cтaновлять 18,8 % вщ зaгaльноï кiлькоcтi. Деякi з них e типовими вiльно зроcтaючими (зi cпiреï середньо1' i Ba^Tira, жacмину caдового, форзи-цй' промiжноï, cнiжноягiдникa бiлого, кизильникa чорноплiдного), a iншi перетворились у неформовaнi внacлiдок припинення догляду (зi caмшиту вiчно-зеленого, ялини звичaйноï, туï зaхiдноï, пухироплiдникa кaлинолиcтого).
Анaлiзуючи породний скгад живоплотiв, можнa cкaзaти, що вш не вiдрiзняeтьcя рiзномaнiтнicтю. Виявлено 18 видiв деревно-чaгaрникових рослин, як нaлежaть до 11 родин. Здебшьшого використовують caмшит вiчнозе-лений (19,7 %), свидину бiлу (17,9 %), cпiрею Baнгуттa (12 %), пухироплщ-ник кaлинолиcтий (11,1 %). Дещо рiдше трaпляютьcя живоплоти iз бирючини звичaйноï, кизильникa чорноплiдного, cпiреï середньо1\ Поодиноко зроcтaють живоплоти iз бузку звичaйного, ялiвцю вiргiнcького, туï зaхiдноï, форзицiï промiжноï, грaбa звичaйного, cнiжноягiдникa бiлого.
Провiвши клacифiкaцiю живопло^в зa висотою, ми виявили, що пере-вaжaють в озелененнi м. Чершвщ cереднi живоплоти (1-2 м), ïx кiлькicть cra-новить 78 шт., тобто 66,7 %. Менше використовують бордюрш огорожi з caмшиту вiчнозеленого - 5,1 % (рис.).
Рис. КласифЫащя живочлопйв за высотою, %
■ Бордюри ЕЗНизьм □ Середкп DBmcokí
Щодо вiковиx кaтегорiй, то бшьшють icнуючиx у м. Чернiвцi живоп-лотiв cтворенi в чacи розбудови мicтa. Ha cьогоднi новi живоплоти форму-ються дуже рiдко. Haйcтaрiшими e живоплоти нa культурних плошдх тa нa територiяx cпецiaльного призтачення.
Як бaчимо з тaбл. 1, друга вiковa кaтегорiя живоплотiв (вщ 11 до 20 рокiв) cтaновить 73,5 %, a молодi - лише 11,1 %. Досить зтачний вщсоток нaлежить живоплотaм, яким бшьше нiж 20 рокiв. Отже, живоплоти м. Чершвщ потребують негайних реконструктивних зaxодiв щодо \х омолодження.
Табл. 1. Анал'и живоплоmiв м. Чершвщ за вковими каmeгорiями
№ з/п В1ков1 кaтегорiï Кшьшсть живоплот1в
шт. %
1 3-10 рошв 13 11,1
2 11-20 рошв 86 73,5
3 >20 рошв 18 15,4
Всього 117 100
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
За результатами яюсного стану живоплотiв (табл. 2) варто вказати, що здорових повноцшних живоплотiв у мiстi на головних вулицях е лише 15,4 %. Живоплоти в задовiльному станi становлять 58,1 %, а в незадовшьно-му - 26,5 %, Зовшшньо такий стан воображений всохлими листками та гш-ками, оголенням нижшх частин крон, механiчними пошкодженнями, здрiбш-лим листям та зрiдженими кронами.
Табл. 2. Аналiз яшсного стану живоплотiв у м. Чершвщ
№ з/п Якшний стан Кшьшсть живоплот1в
шт. %
1 Добрий 18 15,4
2 Задовшьний 68 58,1
3 Незадовшьний 31 26,5
Всього 117 100
Це свщчить про те, що юнуе багато вад у створенш, доглядi та форму-ваннi живоплотiв. Основними з них, на наш погляд, е агротехшчш проблеми (невщповщшсть якост грунту, порушення технологи посадки i догляду, особливо формування). Ослаблi кушд вражають шкiдники та фiто- хвороби. в випадки, коли живопшт посаджений у невщповщному мiсцi, де умови не вщ-повiдають бiоекологiчним особливостям рослин.
Не менш важливим фактором е забруднене середовище мюта. Вщ на-сичення повiтря викидними газами, пилом, рiзними хiмiчними елементами листя отримуе хiмiчнi опiки, що призводить до його вщмирання. Пiдбираючи чагарники для створення декоративно! огорож^ треба враховувати таю !х бь олопчш якостi, як довговiчнiсть, швидкiсть росту, витривашсть чи добра адаптацiя до чинниюв зовнiшнього середовища i ш. У разi неправильного формування i невчасного обрiзування живоплiт втрачае декоративнiсть, а iнколи й зовшм гине. Молод! живоплоти вчасно не формуються, внаслiдок чого чагарник не кущиться i зростае поодинокими пагонами.
У багатьох випадках спостер^аеться засмiчення живоплотiв iншими породами, особливо кленом ясенелистим, пухироплщником калинолистим та ш. Так, на вул. Воробкевича у живоплгг iз спiре! середньо! заселили клен ясене-листий, деревце липи дрiбнолисто!. Часто стан живопло^в залежить вiд того, хто за ними доглядае. Для прикладу, на територп Чершвецького управлiння ль сового та мисливського господарства зростае живопшт з самшиту, якому вже близько 20 роюв, але його стан щеальний. В такому ж сташ знаходиться жи-воплiт зi самшиту звичайного, який закрiплений за Чершвецьким лiсгоспом.
Отже, основними причинами поганого стану живопло^в е недотри-мання агротехшки !х створення, календарного плану догляду i формування, неправильне обрiзування, невчасне лiкування вiд фiтозахворювань i енто-мошкiдникiв або й взагалi його вiдсутнiсть. На наш погляд, стан живопло^в у Чернiвцях варто покращувати такими заходами:
• збшьшенням кшькост1 живоплот1в, використовуючи !х р1зновидност1 за высотою, формою, структурою 1 т. ш.;
• правильним вщбором деревних вид1в, враховуючи !х бюлопчт та еколопчт особливоси;
• розширенням асортименту порщ та ур1зноматтненням композищйного !х виршення;
10
Збiрник науково-технiчних праць
• дотриманням агротехтки створення, формування i догляду за живоплотами;
• вчасним проведениям омолоджувальних та реконструктивних заходiв.
Лггература
1. Клименко А.В. Живоплоти, боскети, лаб1ринти / А.В. Клименко. - К. : Вид-во "Д1м, сад, город", 2006. - 56 с.
2. Улейская Л.И. Живые изгороди / Л.И. Улейская, Л. Д. Комар-Темная. - М. : ЗАО "Фитон+", 2002. - 224 с.
3. Кучерявий В.П. Озеленення населених мюць : тдручник / В.П. Кучерявий. - Льв1в : Вид-во "Свгт", 2005. - 456 с.
4. Тихонов В.1. Озеленення мют i селищ / В.1. Тихонов, В.Ф. Петренко, В. А. Садова. -К. : Вид-во "Буд1вельник", 1990. - 208 с.
5. Бондарева О.Б. Клумбы и живые изгороди / О.Б. Бондарева. - М. : Изд-во АСТ, Донецк : Изд-во "Сталкер", 2007. - 156 с.
6. Сапелин А.Ю. Живые изгороди / А.Ю. Сапелин. - М. : Изд-во "Кладезь-Букс", 2008. - 127 с.
7. 1нструкщя з техшчно'1 швентаризацп зелених насаджень у мютах та селищах мюько-го типу Украши (Наказ Держком1тету 6уд1вництва, арх1тектури та житлово'1 пол1тики Украши, № 226 ввд 24.12.2001 р.).
Курницкая М.П., Мырончук К.В. Состояние живых изгородей в современном городе
По результатам инвентаризации живых изгородей г. Черновцы приведена их классификация, биометрическая характеристика, проведен анализ видового состава и качественного состояния. Названы главные негативные факторы, влияющие на декоративность и функциональную способность живых изгородей. Предложены необходимые мероприятия для улучшения состояния живых изгородей в современном городе.
Ключевые слова: живая изгородь, формирование, видовой состав, качественное состояние, декоративность.
KurnytskaM.P., MyronchukK.V. The state of green hedges in a modern city
Green hedges in Chernivtsi city are investigated and analyzed. They are classified, biometric parameters are obtained, their type content and quality are analyzed. Main negative factors reducing green hedge functionality and decoration ability are established. Recommendations are made in order to improve green hedge state in a modern city.
Keywords: green hedge, formation, type content, quality state, decoration ability.
УДК 634. 017 Ст. викл. В.А. Втенко, канд. бюл. наук - Уманський НУС
ВИЗНАЧЕННЯ МОРОЗО- ТА ЗИМОСТ1ЙКОСТ1 MORUS ALBA L. ТА II ДЕКОРАТИВНИХ ФОРМ В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО
Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
Дослщжено стшюсть Morus alba L. та ü декоративних форм Morus alba "Pendula", M. a. "Globosa", M. a. "Pyramidalis", M. a. "Contorta", M. a. "Macrophylla", таM. a. "Tatarica" до низьких температур. Розроблено комплексну оцшку визначення мо-розо- та зимостшкосп рослин.
Ключов1 слова: морозостшюсть, зимостшюсть, волопсть грунту, визрiвання пагошв, комплексна оцшка.
Вступ. За участю людини вщбуваеться процес штродукци деревних та кущових рослин з одних грунтово-кшматичних умов в шшь Найбшьш1 труд-ношд виникають тд час "переселення" тротчних i субтротчних рослин у твшчт широти (наприклад, в зону помiрно-континентального кшмату). Як-
