CC BY
13
i яюсть лшувально-профшактичних заход1в; питома вага хворих, що не оглянув протягом року. Аналiз диспансерно1' роботи з хворими на патолопчне стирання 3y6iB дозволить здшсню-вати планування i внесення корекцiï до технологи проведення диспансеризацiï, здшснення профiлактичних оглядiв, зробить можливою ощнку впливу рiзних етiопатогенетичних факто-рiв, пiдвищить ефективнiсть лшувально-проф> лактичних заходiв.
П1ДСУМОК
Вперше розробленi нами схеми динамiчного спостереження i3 зазначенням дiагностичних до-
слiджень i лiкyвально-оздоровчих заходiв дозволять покращити стоматологiчнy допомогу хво-рим iз патологiчним стиранням зyбiв за рахунок створення eдиноï органiзацiйно-методологiчноï системи. При цьому головними напрямками дис-пансеризацiï повиннi бути повсякчасне спостереження за хворими та лiкyвально-оздоровчi заходи у здорових осiб iз факторами ризику. Етюпатогенетична спрямованiсть диспансериза-цiï е запорукою yспiшностi профiлактики, вияв-лення схильносп до захворювання, ранньо1' дiаг-ностики, яка е передумовою yспiшного лшу-вання.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Бвда В.1. Патолопчне стирання твердих тканин зуб1в та основш принципи його л1кування. - К.: ВАТ Вид-во «Кивська правда», 2002. - 96 с.
2. Стоматологическая профилактика у детей / В.Г. Сунцов, В.К. Леонтьев, В.А. Дистель, В.Д. Вагнер. - М.: Медкнига; Н.Новгород: Изд-во НГМА, 2001. - 344 с.
3. Фастовець О.О. Вплив ендо- та екзогенних фактор1в на стирання твердих тканин зуб1в // Укр.
стоматол. альманах. - 2006. - № 2. - С. 22 - 27.
4. Фастовець О.О. Мшерал1зуюч1 властивосп слини за р1зних форм стирання зуб1в // Укр. стоматол. альманах. - 2005. - № 6. - С. 9-11.
5. Фастовець О.О. Структурно-функцюнальний стан шстково! тканини скелета при р1зних формах стирання зуб1в // В1сн. стоматологи. - 2006. - № 3. -С.63-66.
♦
УДК 616.31- 008.9:613.6:622.012.2-058.243.2
О.А. Глазунов
СТАН ТВЕРДИХ ТКАНИН ЗУБ1В У ПРАЦ1ВНИК1В ЗАЛIЗОРУДНОÏ ПРОМИСЛОВОСТ1
Дтпропетровська державна медична академiя
кафедра стоматологи ФПО
(зав. - д. мед. н., проф. М.М.Гордтк)
Ключовi слова: твердi тканини 3y6ie, гiрничорудна промисловiсть, пiдземнi робтники, несприятливi фактори виробництва Key words: hard tooth tissues, ore-mining industry, underground workers, unfavorable factors of production
Резюме. В данном исследовании представлены результаты изучения клинического состояния твердых тканей зубов у подземных рабочих горнорудного производства Криворожского железорудного бассейна. Подтверждена высокая распространенность кариозного процесса (81,8%) и его интенсивность - КПУ - 5,06. Выявлены особенности клинических проявлений патологических процессов в твердых тканях зубов и показана их взаимосвязь с неблагоприятными факторами горнорудного производства.
Summary. In the presented research the data of clinical state of hard tooth tissues in the underground workers of mining industry of Kryvoy Rog ore-mining enterprise are presented. There was confirmed a high prevalence of caries process development (81,8%) and its intensity. There were revealed peculiarities of clinical manifestations of pathologic processes in hard tooth tissues and their link with harmful factors of ore-mining industry.
Провщними факторами тдземного залiзорyд-ного виробництва, яке мае несприятливий вплив
на оргашзм людини, е наступш: шдвищена воло-псть повггря, залiзорyдний пил, бактерiальне
забруднення пов^ря в шахтах, вiбрацiя i шум при роботi гiрничорудного обладнання [4, 6]. Концентрацiя шахтного пилу на робочих мiсцях у середньому становить28,2мг/м3, досягаючи рiвня 66,6 мг/м3, перевищуючи ГДК у 15,3 раза [15]. Рiвнi вiбращl перевищують припустгаш норми у 2,7 - 5,1 раза [10]. Робота прничо-рудного i шахтного обладнання супроводжуеться шумом, штенсившсть якого посилюеться у зам-кненому пiдземному просторi i досягае рiвнiв у 112 - 123 дб, що перевищуе припустиму норму в 40-120 разiв [8].
Негативний вплив на стан здоров'я i органiзм пiдземних робочих мае вимушене положення у процесi виробництва, вщсутнють природного освiтлення, пiдвищена вологiсть пов^ря i ко-ливання температури оточуючого середовища
[4].
Доведено, що тривалий вплив сукупностi не-сприятливих факторiв гiрничорудного вироб-ництва негативно впливае на показники здоров'я гiрничоробочих. Захворювашсть даного контингенту в середньому становить 2548,4 на 10000,0, причому якщо у 11% гiрничоробочих вщм> чаються вогнища хрошчно1 шфекци, то у решти - хронiчнi соматичш захворювання. При цьому, зi збшьшенням стажу роботи, вiдмiчаються
бiльш тяжю патологiчнi змiни в органах i системах, скорочуються строки ремюи хронiчних захворювань, пiдвищуються показники сполу-чено! патологи в одного працюючого [8, 14].
Достатньо високим рiвнем характеризуеться i стоматологiчна захворюванiсть у роб^ниюв пр-ничорудно! промисловостi. Доведено негативний вплив залiзорудного пилу, вiбрацil, темпера-турних впливiв на рiзнi тканини зубощелепно1 системи [1, 2, 5, 7, 13].
Мета дослiдження - вивчити стан твердих тканин зубiв, ощнити iнтенсивнiсть i особливостi клшчних проявiв як карiозного процесу, так i не карiозних уражень твердих тканин зубiв у залежностi вщ умов працi i несприятливих впливiв пiдземного гiрничорудного виробництва.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Проведено огляд порожнини рота i клiнiчну оцiнку стану твердих тканин зубiв у 1193 шд-земних робочих ВАТ "Криворiзький залiзо-рудний комбшат", гiрничорудних шахт "Батьюв-щина", "Жовтнева", "Гвардшська", iм.Ленiна.
Вiдповiдно до рекомендацiй ВООЗ, для об-стеження вiдiбрана вiкова група 35-44 роюв, чоловiчоl статi.
Розподш обстежених за професiями наведено на рисунку 1.
Кшьмсть обстежених
Рис. 1. Структура професш гiрничорудного виробництва
Оцiнку стану твердих тканин зубiв проводили реностi та штенсивносп карiесу зубiв (КПУ), виходячи з наступних критерив: iндекс поши- колiр та прозорiсть емалi, ураження твердих тка-
07/ Том XII/ 3
69
нин зубiв некарюзного генезу, стушнь патоло-гiчного стирання зубiв.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Проведення клшко-ешдемюлопчних дослщ-жень стану твердих тканин зубiв у пiдземних робочих затзорудно1 промисловостi показали, що найбшьш висока поширенiсть карiесу зубiв у бурильниюв - 99,4% i прохщниюв - 98,3% (табл.1).
Найменший показник поширеност карiозного процесу у 1ТР - 61,5% i електрослюсарiв -74,4%. 1нтенсившсть карiозного процесу найви-ща у бурильникiв - 6,71± 1,01 i прохiдникiв -5,83±1,13.
Звертае на себе увагу той факт, що, о^м уражень твердих тканин зубiв карюзним про-цесом, нами вiдмiчено достатньо високий рiвень патолопчних змiн в емалi зубiв у шдземних гiрничоробочих, таких як змша кольору емалi, вiдлами кутiв i рiжучих кра1в емалi, патологiчна стиранють зубiв. Частота i характер змш емалi зубiв наведенi в таблиц 2.
Прохвдники 78.2%
Скреперисти 69.4%
Машишсти електровозiв 57.7%
Кр1пильники 67.3%
Електрослюсар1 43.8%
1ТР 1 шш. 42.5%
Вiдмiчено, що високий вщсоток клiнiчних змiн у твердих тканинах зубiв мають бурильники - 75,4% i прохiдники - 78,2%. У них же у 100% випадюв вiдмiченi вiдлами кутiв, сколи бу^в i рiжучих кра1в, трiщини емаль Саме дана кате-горiя прничо робочих займаеться iнтенсивною фiзичною працею i найбiльш пiддана несприят-ливим факторам тдземного видобутку руди.
Характерно, що майже у 30% шдземних робочих вiдмiченi змши кольору емалi i И прозоростi.
Нами також була вiдмiчена висока поши-
Таблиця 1
Поширешсть та штенсившсть кар1есу зуб1в у Нрничоробочих за профес1ями
Распространенность % Интенсивность (КПУ)
Бурильники 99.4 6.71 ± 1.01
Прохвдники 98.3 5.83 ± 1.13
Скреперисти 78.1 4.06 ± 0.41
Машишсти 82.4 4.36 ± 0.37
електровозiв
Кр1ии.1ьиик'и 77.3 5.01 ± 1.01
Електрослюсар1 74.4 5.23 ± 1.07
1ТР 1 !нш. 61.5 4.26 ± 0.84
Разом: 81,8 5.06 ± 0.83
39.3% 63.9% 100%
30.8% 38.5% 61.5%
25.0% 20.0% 25.0%
21.6% 16.2% 10.8%
25.0% 21.4% 17.9%
18.9% 10.8% 5.4%
решсть патолопчно1 стираностi зубiв у буриль-ниюв - 83,9% i прохiдникiв - 83,8%.
Результати ктшчного прояву даного патоло-гiчного процесу наведенi в таблищ 3.
Проведення клшко-ешдемюлопчного дослщ-ження служить основою для подальшого вивчен-ня механiзмiв розвитку патологiчних змш твердих тканин зубiв тд дiею несприятливих фак-торiв залiзорудного виробництва з метою розроб-ки рацiональних схем лiкування i профшактики.
Таблиця 2
Частота 1 характер змш стану емал1 зуб1в у шдземних робочих Нрничорудних шахт
Показники Змiии кольору 1 структури емал1
Профес1я Частота виявлених змiи темно-с1рий кол1р тр1щини в емаш вгдлами кут1в 1 р1жучих крагв
Бурильники 75.4% 39.6% 64.6% 100%
Таблиця 3
Показники Частота виявленя патологи Ступет стираня зубш
профеоя I III
Бурильники 83.9% 79.6% 18.5% 1.9%
Прохвдники 83.8% 79.8% 19.3% 0.9%
Скреперисти 53.8% 85.7% 14.3% -
Машитсти електровозiв 20.0% 75.0% 25.0% -
Кртильники 16.4% 88.9% 11.1% -
Електрослюсарi 10.6% 90.9% 9.1% -
1ТР i iiiiii. 1.8% 1.8% - -
Разом: 38,6% 36,7% 13,9% 0,4%
ВИСНОВКИ
1. У тдземних робочих затзорудних шахт вiдмiчаються ураження твердих тканин 3y6iB як карюзного, так i не карiозного походження, причому iнтенсивнiсть уражень вище у контингенту, працюючого в несприятливих умовах виробництва.
2. Найбiльш значyщi патологiчнi змiни не карiозного генезу (патолопчна стиранiсть, сколи
емалi, трщини емалi, змiни кольору емалi) вщ-мiченi у бyрильникiв i прохщниюв, чия праця пов'язана з високим фiзичним i психологiчним навантаженням.
3. Подальше глибоке вивчення механiзмiв розвитку патолопчних станiв у твердих тканинах зyбiв дозволить розробити комплекснi схеми л> кування i профiлактики даних стоматолопчних захворювань.
СПИСОК ЛИТЕРАТУРИ
1. Боць М.1. Стоматолопчний статус у прничих пращвнишв з професшними захворюваннями // Мате-р1али наук.-практ. конф., присвячеш 20-р1ччю фак. удосконалення л1кар1в Дшпропетровського мед. ш-ту. - Кривий Р1г, 1991. - С. 221.
2. Высочин В.И. Стоматологические заболевания и уровень временной нетрудоспособности горнорабочих, контактирующих с тринитротолуолом // Стоматология. - 1991. - №. 5. - С. 82-83.
3. Выщипан В.Ф., Макаренко Н.А. Профилактика вибрационной болезни в горнорудной промышленности // Гигиена труда и проф. заболевания. -1985. - № 4. - С. 4-7.
4. Гигиеническая характеристика условий труда на шахтах Криворожского и Никопольмарганцевого бассейна и оценка эффективности мероприятий по их изучению: Отчет о НИР (заключительный) / Криворож. НИИ гигиены труда и профзаболеваний. -Кривой Рог: 1990. - 208 с.
5. Груздева А.А. Влияние факторов производственной среды на заболеваемость слизистой оболочки рта // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крым. гос. мед. ун-та. -Симферополь, 1998. - Т. 134, ч.11. - С.350-355.
6. Гураль О.И. Санитарно-гигиенические условия труда и заболеваемость хроническим пылевым бронхитом на предприятиях горнорудной промышленности Криворожского бассейна // Л1карська справа. - 2005. - № 1-2. - С. 90-93.
7. Демнер Л.М., Молдованов А.Г. Особенности патологической стираемости зубов у рабочих угольных шахт // Стоматология. - 1980. - № 2. - С. 53-55.
8. Зб1рник статистичних матер1ал1в з професшно! захворюваносп пращвнишв прничо-металургшного комплексу Укра!ни за 1999 р1к / МОЗ Укра!ни, НД1 Укрпроммед; Уклад.: М.Г.Карнаух, В.П.Вищипан, О.М.Беднарик та ш. - Кривий Р1г: 2000. - 89с.
9. Иванов В.С. Заболевания пародонта. - 4-е изд., перераб. и доп. - М: Мед. информ. агентство, 2001. - 300 с.
10. Карнаух Н.Г., Выщипан В.Ф., Науменко Б.С. Стажевая доза вибрации и вибрационной болезни // Лкарська справа. - 2003. - № 8. - С. 77-81.
11. Куцевляк В.Ф., Лахтш Ю.В. 1ндексна оцшка пародонтального статусу: Навч.-метод. пос1б. - Су-ми: ВВП «Мр1я-1» ЛТД, 2002. - 80 с.
12. Мащенко И.С. Болезни пародонта. - Днепропетровск: Коло, 2003. - 271с.
13. Показатели распространенности и интенсивности заболеваний пародонта у рабочих горно-обогатительного комбината Кривбасса / В.А.Богатырева, М.И.Боць, Л.С.Гунченко и др. // Экология и здоровье: Тез. докл. Всесоюз. конф. - Донецк, 1991. - С. 49-50.
14. Состояние здоровья работников предприятий горнодобывающей промышленности / Н.Н. Молод-кина, О.А. Сизов, Г.В. Пивоваров, Н.П. Ковшова // Медицина труда и пром. экология. - 2005. - № 9. - С. 39-41.
15. Сравнительная гигиеническая оценка условий труда на предприятиях горнордной промышленности Кривбасса / О.И. Гураль, В.С. Белецкая, Е.Г Бичев-ская, П.Ю. Рывкин // Оздоровление окружающей и производственной среды Приднепровского региона: Тез. докл. обл. науч.-практ. конф. - Днепропетровск, 1993. - С. 20-21.
07/ Том XII/ 3
71
