Стан мікробіоценозу порожнини рота у дітей з незнімною ортодонтичною технікою Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

ОРТОДОНТИЧИЙ РОЗД1Л

УДК 616.314-77:616.31:579.22-053.2

I. В. Ковач, д. мед. н., Я. В. Лавренюк

Государственное учреждение "Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины"

СТАН М1КРОБ1ОЦЕНОЗУ ПОРОЖНИНИ РОТА У Д1ТЕЙ З НЕЗН1МНОЮ ОРТОДОНТИЧНОЮ ТЕХНИКОЮ

Результати мгкробюлоггчного дослгдження у дтей з незтмною ортодонтичною техн1кою в порожнинi рота показали зростання K^bm^i й вiрулентностi бактерш nid 'ясенно'1 зубно'1 бляшки, що при сприятливих для них умовах може загрожувати не тшьки запаленням тканин пародонту, але й деструкщею. Проведене до-слiдження особливостей мiкроекологiï порожнини рота у дтей з ортодонтичною апаратурою встановило, що домтуюча мкрофлора представлена штамами стрептокотв, пептострептокоюв, стафыокотв, бацил, ентеробактерш та iнших умовно-патогенних мiкроорганiзмiв, ят стають патогенними й можуть сприяти збшьшенню "агресивностi" стоматологiчних патологш.

Ключов1 слова: мжробюценоз порожнини рота, дти, незншна ортодонтична апаратура.

И. В. Ковач, Я. В. Лавренюк

Государственное учреждение "Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины"

СОСТОЯНИЕ МИКРОБИОЦЕНОЗА ПОЛОСТИ РТА У ДЕТЕЙ С НЕСЪЕМНОЙ ОРТОДОНТИЧЕСКОЙ ТЕХНИКОЙ

Результаты микробиологического исследования у детей с несъемной ортодонтической техникой в полости рта показали рост количества и вирулентности бактерий поддесневой зубной бляшки, что чревато при благоприятных для них условиях не только воспалением тканей пародонта, но и деструкцией. Проведенное исследование особенностей микроэкологии полости рта у детей с ортодонтической аппаратурой установило, что доминирующая микрофлора представлена штаммами стрептококков, пептострептококков, стафилококков, бацилл, энтеробактерий и других условно-патогенных микроорганизмов, которые становятся патогенными и могут способствовать увеличению "агрессивности" стоматологических патологий.

Ключевые слова: микробиоценоз полости рта, дети, несъемная ортодонтическая аппаратура.

I. V. Kovach, Ya. V. Lavrenyuk

State establishment «Dnipropetrovsk Medical Academy of Health Ministry of Ukraine»

STATE OF MICROBIOCENOSIS OF ORAL CAVITY IN CHILDREN WITH NONREMOVABLE ORTHODONTIC APPLIANCES

Prevention of spread of infection in oral cavity during the orthodontic treatment and the fight against bacterial colonization that can cause dental caries and inflammatory diseases of periodontal tissues, is extremely urgent problem.

That is why the purpose of our research is to study the state of microbiocenosis of oral cavity in children with stomatognathic anomalies that can be treated with nonremovable orthodontic appliances.

Material and methods. 157 children with orthodontic pathology from 7 to 16 years have been examined. Bacterial inoculations in children with nonremovable orthodontic appliances have been taken in oral cavity to determine the microbal landscape of different biotopes of oral cavity.

Results. Conclusions. The results of microbiological studies in children with nonremovable orthodontic appliances in oral cavity have .showed growth of quantity and virulence of bacteria of subdingival dental plaque that under favorable for them conditions can cause not only inflammation of periodontal tissues, but also destruction. The conducted study of features of microecology of oral cavity in children with orthodontic appliances has showed that dominant microflora contains strains of streptococci, peptostreptococci, staphylococci, bacilli, enterobacteria and other opportunistic microorganisms that become pathogenic and can forward increase of "aggressiveness" of dental pathologies.

Key words: microbiocenosis of oral cavity, children, nonremovable orthodontic appliances.

© Ковач I. В., Лавренюк Я. В., 2016.

Застосування зшмно! та незшмно! ортодонтично! апаратури значно розширило можливостi для лiкування зубощелепних аномалш. Однак наявнiсть в порожнинi рота ортодонтично! техш-ки погiршуe умови для !! самоочищення, ускла-днюе догляд за зубами i створюе умови, сприят-ливi для вщкладання м'якого зубного нальоту, що, у свою чергу, попршуе процеси ремшерал> заци емалi i веде до порушення !! структури [14]. Також спостер^аеться значна змiна складу мшрофлори порожнини рота, яке проявляеться збiльшенням числа патогенних i умовно-патогенних мiкроорганiзмiв, явищами дисбiозу. Перераховаш фактори сприяють пiдвищенню поширеностi карiесу зубiв i запальних захворю-вань пародонту шд час ортодонтичного лшуван-ня [5-8].

Особливостi iснування мiкроорганiзмiв у рь зних бiотопах порожнини рота тюно пов'язанi з !х здатнiстю утворювати стiйкi мiкробнi спшьно-

ти, що отримали назву бiоплiвки. Бiоплiвка е ще-альною шшею для обмiну генетичною шформа-щею мiж бактерiями. У бiоплiвцi вщбуваеться прискорений горизонтальний перенос генетич-ного матерiалу i вона стае досконалим середо-вищем для появи мiкроорганiзмiв з новими пато-генними властивостями, стшюстю до антимшро-бних препарата i здатнiстю до виживання в рiз-них умовах [9, 10].

Профшактика поширення шфекцп в порож-нинi рота при ортодонтичному лшуванш та бо-ротьба з колошзащею бактерiями, здатними ви-кликати карiес зубiв й запальнi захворювання тканин пародонту, залишаеться надзвичайно актуальною [11-14].

Мета нашого до^дження. Вивчення стану мшробюценозу порожнини рота у дтей iз зу-бо-щелепними аномалiями, якi лiкуються незш-мною ортодонтичною технiкою.

Таблиця 1

Мжробюценоз ротовоТ р1дини у д1тей 7-11 рок1в з незшмною ортодонтичною апаратурою (M±m)

Bnginem MiKpoopram3MH % lg КУО/мл Дгги без апаратури

% lg КУО/мл

Lactobacillus spp. 24,7 0,97±0,05* 65,7 3,47±0,18

Streptococcus spp. 100,0 8,21±0,42* 95,0 3,64±0,19

Streptococcus mutants 42,2 3,35±0,17* 5,1 0,85±0,04

Streptococcus piogenus 8,5 2,52±0,13* - -

Streptococcus sabrinus 27,3 2,59±0,13* - -

Peptostreptococcus spp. 44,3 4,26±0,22* 70,1 1,71±0,09

Actinobacillus actino mycetemco mitans 72,1 2,31±0,12* 35,8 1,11±0,06

Prevotella intermedia 56,3 3,09±0,16* 25,8 1,76±0,09

Staphylococcus aureus 20,8 4,92±0,25* 5,3 1,27±0,07

Bacteroides forsythus 18,4 4,95±0,25* 10,1 0,90±0,05

Veyllonelly 15,7 5,67±0,29* 5,1 1,65±0,08

Neisseria spp. 9,5 2,61±0,13* - -

Candida ablicans 46,4 4,83±0,25* 10,2 1,01±0,05

Прим i тка : * - показник достов1рност1 вщмшностей порiвняно з дггьми без ортодонтично! апаратури (p<0,05).

Матер1ал та методи досл1дження. Для виршення поставлених в роботi завдань для дос-лiджень було обстежено всього 157 дтей з ортодонтичною патолопею вiд 7 до 16 роюв. Всi дiти, що дали згоду на участь в дослщженнях були також розподшеш за вшовими перiодами прикусу: 7-11 роюв (змiнний прикус) та 12-16 роюв (пос-тiйний прикус). Вс обстеженi дiти звернулись за консультащею i лiкуванням до кафедри дитячо! стоматологи ДЗ "ДМА МОЗ Укра!ни". Серед них - 87 дiвчат, що складае 55,4 % та 70 хлопчиюв i це вщповщае 44,6 %. Для визначення мшробного пейзажу рiзних бiотопiв ротово! порожнини у дь тей з незшмною ортодонтичною технiкою в по-рожниш рота посiви бралися натще з трьох осно-

вних точок: 1 - ротова рщина; 2 - зубний нал^ з вестибулярно! поверхш молярiв нижньо! щелепи; 3 - рщина зубоясеневого жолобка в обласп центральних рiзцiв верхньо! щелепи (ясенева р> дина).

Для дослiдження використовувалися таю поживш середовища: кров'яний агар - для вид> лення вибагливих мiкроорганiзмiв i визначення гемол^ично! активносп, жовточно-сольовий агар (ЖСА) - для видшення стафiлококiв, агар ендо - для видшення кишкових бактерiй i середу Сабуро - для видшення грибiв, лактобактагар -для видшення лактобактерш. Чашки з посiвами шдлягали шкубацп при температурi 37°С протя-гом 48 годин. Подальша щентифшащя проводи-

лась за загальноприйнятими методиками [15, 16]. Перерахунок КУО проводився на 1 гр. (мл, см2) дослщжуваного матерiалу. Межа роздшьно! зда-тносп вардавала i становила lg КУО/г (мл, см2).

Результати досл1дження та ix обговорен-ня. При вивченш мшробюценозу порожнини рота у дггей з незшмними ортодонтичними апара-тами, встановлено, що в ротовш рiдинi е додат-ковi мiкроорганiзми, такi як Streptococcus sabrinus, а також пародонтопатогеннi мшроор-

гашзми - Prevotella intermedia, Actinobacillus actinomycetemcomitans та Bacteroides forsythus.

При цьому кшькють пародонтопатогенних MiKpoopraHi3MiB в ротовш рщиш дiтей, якi мають незшмш оpтодонтичнi конструкций в 1,5-3 рази перевищуе таку у дiтей без конструкцш в порож-нинi рота. На нашу думку, саме наявнють симбю-зу цих мiкpооpганiзмiв в порожнит рота прово-куе запалення в тканинах пародонту (табл. 1-2).

Таблиця 2

Мжробюценоз ротовот рщини у д1тей 12-16 рок1в з незшмною ортодонтичною апаратурою (M±m)

Bngmem MiKpoopram3MH % lg КУО/мл Дгги без апаратури

% lg КУО/мл

Lactobacillus spp. 36,1 1,37±0,07* 67,3 2,97±0,15

Streptococcus spp. 100,0 8,02±0,41* 92,2 3,32±0,17

Streptococcus mutants 43,7 3,29±0,17* 5,0 0,81±0,04

Streptococcus piogenus 8,6 2,47±0,13* - -

Streptococcus sabrinus 38,4 2,85±0,15* - -

Peptostreptococcus spp. 73,1 4,19±0,21* 67,8 1,53±0,08

Staphylococcus aureus 18,9 4,85±0,25* 4,9 1,09±0,06

Bacteroides forsythus 18,5 4,87±0,25* 10,0 0,85±0,04

Actinobacillus 77,8 2,47±0,12* 38,9 1,22±0,06

actinomycetemcomitans

Prevotella intermedia 58,7 3,29±0,16* 29,3 1,83±0,09

Veyllonelly 15,5 5,61±0,29* 5,0 1,57±0,08

Neisseria spp. 9,3 2,61±0,13* - -

Candida ablicans 47,2 4,84±0,25* 10,0 1,05±0,05

npuMimKa : * - показник достов1рност1 вщмшностей порiвняно з дггьми без ортодонтично! апаратури (p<0,05).

Аналiз видового складу мшрофлори зубного нальоту з вестибулярно! поверхнi перших пос-тшних молярiв у дiтей з незшмними ортодонтичними конструкщями виявив рiзноманiтнi коки, лактобацили, нейсери, представникiв родини фу-

зобактерiй, актиномiцетiв, пептострептококiв (табл. 3). Нами було встановлено, що в ушх досль дних групах абсолютна кiлькiсть iдентифiкованих культур припадае на долю стрептококiв (100 %).

Таблиця 3

Мжробюценоз зубного нальоту з вестибулярноТ поверхш нижшх моляр1в у дггей з незшмною

ортодонтичною апаратурою, lg КУО/мл (M±m)

Bngiiem MiKpoopram3MH 7-11 рокгв Д1ти без апаратури 12-16 рокв Дгги без апаратури

Neisseria spp. 2,97±0,14* 2,32±0,12 3,07±0,14* 2,12±0,11

Bifidobacterium dentium 7,46±0,38* 3,45±0,18 8,87±0,45* 3,52±0,18

Streptococcus spp. 8,75±0,43* 4,26±0,22 8,99±0,43* 4,15±0,21

Streptococcus sabrinus

Streptococcus mutants 1,97±0,09* 3,31±0,17 1,65±0,08* 3,27±0,17

Stomatococcus spp. 2,39±0,11 2,15±0,11 2,35±0,11 2,11±0,11

Porphyromonas gingivalis 3,99±0,20* 1,89±0,10 4,13±0,14* 1,75±0,09

Fusobacterium nucleatum 3,45±0,18* 1,23±0,06 3,68±0,19* 1,42±0,07

Actinomyces odontolyticus 2,81±0,14* 2,12±0,11 2,91±0,15* 2,31±0,12

Veyllonelly 2,31±0,12* 1,54±0,08 2,25±0,12* 1,45±0,07

Candida ablicans 3,69±0,19* 1,59±0,08 3,56±0,18* 1,62±0,08

npuMimKa : * - показник достов1рносп вщмшностей порiвняно з дггьми без ортодонтично! апаратури (p<0,05).

Найважлившим, на наш погляд, е той факт, що при дослщженш i3 зубного нальоту нижнiх молярiв був вилучений карiес-асоцiйований представник роду бiфiдобактерiй -Bifidobacterium dentium: 7,46±0,38 lg КУО/мл у дiтей 7-11 роюв та 8,87±0,45 lg КУО/мл у дггей 12-16 рокiв.

Зпдно з даними лiтератури саме Bifidobacterium dentium е основною причиною

виникнення карiесу зубiв. Групою дослiдникiв iз Свропи, Китаю та Канади було розшифровано геном цього карiес-асоцiйованого мшрооргашз-му. Встановлено, що Bifidobacterium dentium мае набiр специфiчних генiв, завдяки яким вщбува-еться синтез бшюв, що зв'язують та iнактивують антибактерiальнi речовини.

Таблиця 4

Мжробюценоз зубоясеневого жолобка (ясеневоТ рщини) у д1тей з незшмною ортодонтичною

апаратурою, lg КУО/мл (M±m)

Видшеш мжрооргашзми 7-11 рокв Д1ти без апаратури 12-16 рокв Д1ти без апаратури

Lactobacillus spp. 1,87±0,10* 2,85±0,15 2,37±0,12* 2,98±0,15

Streptococcus spp. 6,75±0,35* 3,62±0,19 5,81±0,30* 3,25±0,17

Streptococcus mutants 1,98±0,10* 1,23±0,06 1,73±0,09* 1,14±0,06

Stomatococcus spp. 2,48±0,13* 3,65±0,19 2,65±0,14* 3,41±0,17

Porphyromonas gingivalis 3,47±0,18* 1,97±0,10 3,39±0,17* 1,89±0,10

Bacteroides spp. 2,32±0,12* 1,22±0,06 2,29±0,12* 1,19±0,06

Veyllonelly 2,74±0,14* 1,62±0,08 2,71±0,14* 1,55±0,08

Enterobacteriaceae 1,22±0,06* 0,91±0,05 1,23±0,06* 0,90±0,05

Candida ablicans 3,48±0,18* 1,15±0,06 3,35±0,17* 1,13±0,06

Treponema denticola - - 1,7±0,09* -

Прим i тка : * - показник достов1рносл вщмшностей порiвняно з дпъми без ортодонтично! апаратури (p<0,05).

В табл. 4 вщображеш цифровi значення мiк-робного пейзажу зубоясеневого жолобка (ясенево! рiдини) у дггей з незшмними ортодонтични-ми конструкщями. Вивчення мiкробiоценозу до-слщжувано! групи дГтей показало, що склад бю-топу складаеться майже з тих самих мшрооргаш-змiв, що й у дГтей iз знiмною техшкою. Проте, при порiвняннi характеру мшробюценозу ясенево! рiдини у дГтей з незнiмними ортодонтичними апаратами в порожниш рота, вперше виявлена Treponema denticola в групi 12-16-рiчних дггей. Цифровi значення Treponema denticola склали 1,7±0,09 lg КУО/мл.

Висновки. У дггей з ортодонтичною апаратурою в порожниш рота спостерiгаеться збшь-шення умовно-патогенно! мшрофлори, що воло-дiе ознаками патогенностi, протеолiтичними та ацидогенними властивостями, а також з'являються бактери, що не властивi нормальному бiоценозу ротово! порожнини.

Змши мшробного пейзажу спостерiгаються у всГх вiддiлах порожнини рота, але найбiльш вони вираженi в бютош зубного нальоту з поверхнi молярГв i в ясеневiй рщиш. Зниження кшькосп нормально! мшрофлори, наявнiсть надлишкового росту бактерiй, що володдать факторами пато-генностi, призводять до формування дисбютич-них порушень у вивчаемих бiотопах, здатних мь грувати в шшГ бютопи порожнини рота. Все це, на нашу думку, сприяе формуванню стшких осе-

редкiв умовно-патогенно! мшрофлори, якi призводять до дезштеграци системи мiсцевого iмунi-тету та виснаженню адаптацiйних реакцiй в ро-товiй порожнинi.

Результати мшробюлопчного дослiдження у дiтей з ортодонтичною техшкою в порожниш рота показали зростання кшькосп й вiрулентнос-т бактерiй пiд'ясенно! зубно! бляшки, що при сприятливих для них умовах може загрожувати не тiльки запаленням тканин пародонту, але й деструкщею.

Проведене дослiдження особливостей мшро-екологп порожнини рота у дiтей з ортодонтичною апаратурою встановило, що домшуюча мш-рофлора представлена штамами стрептококiв, пептострептококiв, стафiлококiв, бацил, ентеро-бактерiй та iнших умовно-патогенних мшроор-ганiзмiв, якi стають патогенними й можуть спри-яти збiльшенню "агресивносп" стоматологiчних патологiй.

Список лтератури

1. Карасюнок О. О. Зв'язок захворювань тканин пародонту з зубощелепними аномалшми в сполученш з мл-ким переддвер'ям порожнини рота / О. О. Карасюнок // Ак-туальш проблеми ортопедично! стоматологи та ортодонтл : матер. Всеукр. наук.-практ. конф., м. Полтава : тези доп. -Полтава, 2000.- С. 50-51.

2. Каськова Л. Ф. Стан плени порожнини рота та тканин пародонту у дггей з зубощелепними аномалшми в процес лжування зшмними ортодонтичними конструкщями / Л. Ф. Каськова, Н. М. Тараненко // Вгсник стоматологи. - 2004.- №4.- С. 57-59.

3. Лобань Г. А. Мжробюлопя, в1русолопя та 1муна-логш порожнини рота: Навчальний поабник для студенпв i л1кар1в-1нтерн1в / Г. А. Лобань, В. I. Федорченко. - Полтава, 2004. - 123 с.

4. Улитовский С. Б. Гигиена полости рта при наличии ортодонтических конструкций / С. Б. Улитовский // Новое в стоматологии. - 2000. - № 9. - С. 52-58.

5. Бриль Е. А. Опыт внедрения профилактики кариеса зубов при ортодонтическом лечении / Е. А. Бриль // Институт стоматологии. - 2005. - № 2. - С.40-41.

6. Вавилова Т. П. Профилактика стоматологических заболеваний при лечении современными несъемными орто-донтическими аппаратами / Т. П. Вавилова, М. В. Коржуко-ва. - М., 2007. - 37 с.

7. Виноградова Т. Ф. Задачи ортодонта при лечении детей с кариесом зубов, с заболеваниями краевого пародон-та и плохим гигиеническим состоянием полости рта // Руководство по ортодонтии / Т. Ф. Виноградова ; ред. Ф. Я. Хо-рошилкина. - М., «Медицина», 1999. - С. 234-249.

8. Улитовский С. Б. Гигиена полости рта в ортодонтии и ортопедической стоматологии / С. Б. Улитовский.-М., 2003. - 220 с.

9. Ушаков Р. В. Этиология и этиотропная терапия неспецифических инфекций в стоматологии / Р. В. Ушаков, В. Н. Царев. - Иркутск : [б. и.], 1997. - 108 с.

10. Asikainen S. Bacteriology of dental infections / S. Asikainen, S. Alaluusua // Eur. Heart. J.- 2003.- № 14. - P. 4350.

11. Профилактика кариеса у детей в период ортодон-

тического лечения / Т. И. Фурсик, А. К. Брель, C. B. Дмит-риенко, Е. Е. Маслак // Стоматологическое здоровье ребенка : матер. III общероссийская научн.-практ. конф. детских стоматологов, г. Волгоград, 19-20 октября 2000 г. : тезисы докл.- М. : Детстомиздат, 2000. - С.47-49.

12. A quorum-sensing signaling system essential for genetic competence in Streptococcus mutans is involved in biofilm formation / Y. H. Li, N. Tang, M. B. Aspiras [et al.] // J. Bacteriol. - 2002.- Vol. 184(10).- P.2699-2708.

13. Loe H. Oral hygiene in the prevention of caries and periodontal disease / H. Loe // Int. Dental J. - 2000. - № 3. - P. 129-139.

14. Lienberg W. Extended fissure sealants: an adjunctive aid in the prevention of the demineralization around orthodontic bands / W. Lienberg // Quintessence int. - 2004. - Vol. 25(5). -P. 303-312.

15. Рединова Т. Л. Микробиологические и клинические характеристики дисбиотического состояния в полости рта / Т. Л. Рединова, Л. А. Иванова, О. В. Мартюшева // Стоматология. - 2009. - № 6. - С. 12-18.

16. Микрофлора полости рта: норма и патология : [учеб. пособие] / Е. Г. Зеленова, М. И. Заславская, Е. В. Са-лина, С. П. Рассанов // Нижний Новгород : НГМА, 2004. -158 с.

Надшшла 16.02.16