CC BY
12
УДК 334.012.64(477)
Б. I. Адамов,
доктор економ!чних наук, В. I. Ляшенко, доктор економ!чних наук, Б. А. Сорокш,
кандидат економ!чних наук, Г. Ф. Толмачова,
кандидат економ!чних наук, м. Донецьк
СТАН МАЛОГО ШДПРИеМНИЦТВА ТА РЕГУЛЯТОРНОГО СЕРЕДОВИЩА В УКРА1Н1
Понад 2,4 млн. суб'екпв малого 1 середнього 61знесу зареестровано й дтоть в Укра1т. Бшьш нж 10 млн. чоловш або кожен другий працездатний грома-дянин працюють в малому 1 середньому 61знес1, а кожен четвертий е тдприемцем. На цей сектор економ-1ки доводиться 73% уае! реал1зовано! продукцл в еко -номкц кра1ни. Прогнозований об'ем реал1зованих суб-ектами малого 1 середнього б1знесу товар1в, робгт 1 послуг у 2008 р. досягне майже 2 млрд. 125 млн. грн., проте реальний вклад цих тдприемств у ВВП — близь-ко 12%. У Свроп цей показник вище у декшька раз1в: у Дани, наприклад, суб'екти малого б1знесу щорш створюють 80% нащонального продукту, в 1талп — 60%, а середнш вклад таких тдприемств у ВНП по всш Захвднш Свроп — 63 — 67%. Ввдстае Укра1на 1 за кшькостью компанш — представнишв сектора малого й середнього б1знесу. У 2005 р. на 1000 чоловш населення Укра1ни доводилося 11 малих 1 середтх тдприемств. У крашах Центрально! 1 Сходно! Свропи — 34 тдприемства на 1000 чоловш [6].
У 2007 р. пор1вняно з 2004 юльюсть суб'екпв малого й середнього тдприемництва в Украш збтьши-лася на 17%. Причому щорш збiльшуегься юльшсть суб'екпв i малого (враховуючи малi пiдприемства, фiзичних осiб — пiдприемцiв, фермерськ (сшьськТ) господарства), i середнього бiзнесу в Укра1т, i така тенденщя спостертаеться у всiх регiонах кра1ни.
За даними офщйно! статистики станом на 1 ачня 2007 р. в Укра1ш функцiонувало 2379,4 тисяч суб'екпв малого й середнього тдприемнищва, з яких 97,8% — суб'екти малого тдприемнищва. Щодо попереднього року стльна юльшсть суб'екпв малого i середнього тдприемництва (юридичних осiб) у 2006 р. збшьши-лася на 3,3% [7]. Малий i середнiй бiзнес забезпечуе роботою 61% працездатного населення Украши, причому саме малi й середн тдприемства надають мож-ливiсть працевлаштування соцiально незахищеним i менш адаптованим верствам населення [8].
Метою стати е розробка пропозицш щодо удос-коналення деяких аспекпв регуяторно! полiтики. Саме власники малих i середнiх пiдприемств складають еко-номiчне тдгрунга середнього класу, який виступае гарантом стабiльностi економши й тдвищення рiвня жит-тя громадян. Що стосуеться малих тдприемств (юридичних оаб) — то в цш час в економщ Укра1ни 1х фун-кцiонуе 307,4 тис. ^ судячи iз статистичних даних, спо-стерiгаегься стайке зростання 1х кшькост (табл.1).
Середня чисельтсть зайнятих на малих тдприе-мствах складае 1,7 млн. осiб. Проте зайнятють на малих тдприемствах знижуеться, починаючи з 2004 р. — 96,4% до попереднього року; 2005 р. — 95,5; 2006 р. — 96,1; 2007 р. — 96,2. Але зниження показ-ника зайнятосп не говорить про те, що малi тдприемства скорочують свою чисельтсть. Таку тенденщю можна пояснити двома причинами. По-перше, значна частина малих пiдприемств (юридичних оаб) утвори-ла дочiрнi структури тдприемщв (фiзичних осiб), куди перейшла частина зайнятих, що пояснюеться сприят-лившим регуляторним i податковим режимом для iндивiдуальних пiдприемцiв. По-друге, малий бiзнес «накрила нова хвиля»» т1тзацп. Шдприемцям не вилд-но показувати в звгтосп свою реальну чисельнiсть, i вони йдуть на збтьшення свое! тшьово! дяльносп, доля яко! i без того перевищуе 40 — 50%. I таи факти в ютори вiтчизняного малого тдприемнищва вже мали мiсце. Наприклад, фiнансова криза 1998 р. послужила основною причиною зниження зайнятосп в малих тдприемствах в шнщ 90-х рр.
У цшому, виконуючи свою сощальну функщю, малий i середнiй бiзнес кра1ни сьогоднi охопив майже 9,8 млн. укра1нцев, а це означае, що кожна друга лю-дина працюе у сферi малого i середнього бiзнесу, а кожен четвертий — приватний пiдприемець [7]. Фактом, що тдтверджуе збтьшення т1мзащ1 малого бiзне-су Укра1ни, може слугувати i тенденцiя показника — доля обсягу реалiзованоl продукци малих тдприемств
Таблиця 1
Показники малих тдприемств Украши за 2002 — 2007 рр. [9]
Показники 2002 2003 2004 2005 2006 2007
Кшьшсть МП, од. 253791 272741 283398 295109 307398 324011
у % до попереднього року 108,6 107,5 103,9 104,1 104,2 105,4
Середньор1чна чисель-
нють заинятих прац1вни-
шв на МП, тис. ос1б
1932,1 2052,2 1978,8 1890,4 1816,6 1748,1
у % до попереднього року 106,2 106,2 96,4 95,5 96,1 96,2
у розрахунку на 1 тдпри-емство, ос1б 8 7 7 6 6 5
Обсяг реал1зовано! про-
дукцп в ц1нах (без ПДВ 1
акцизу), що дшть, млн.
грн. 49394,2 65202,1 74363,5 82936,7 90309,0 106049,5
у % до загального обсягу
реал1зовано1 продукцп з
економ1ки в цшому 6,7 6,6 5,3 5,5 4,8 4,4
Ф1нансовий результат
(сальдо) в1д звичайно! д1-
яльност1 до оподаткуван-
ня, млн. грн.
-783,2 -1233,6 -1344,1 -529,0 249,5 -1846,9
у загальному обсягу реал1зовано! продукци в економщ в цшому. Так, якщо в 2001 р. цей показник складав 7,1%, то в 2002 р. — 6,7 %; 2003 р. — 6,6 %; 2004 р. — 5,3 %; 2005 р. — 5,6 %; 2006 р. — 4,8 %; 2007 р. — 4,4 %. На думку деяких вггчизняних анал-ггишв, малий б1знес — тягар для украшсько! економь ки. Сукупний фшансовий результат (прибуток) малих тдприемств був позитивним в далекому 2000 рощ (ледве бшьше 1 млрд грн.). З того часу, не дивлячись на зростання дохода, малий б1знес незмшно залишав-ся в м1нусах — в 2003 рощ сумарш збитки малих тдприемств досягли 1,2 млрд. грн., в 2005-му — 529 млн грн., в 2007-му — 1846,9 млн.грн. за даними Держкомстату [9]. Проте, в 2006 рощ Держкомстат зафшсував довгочеканий позитивний результат — 249,5 млн.грн. прибутку. I цей результат говорить, перш за все, про позитивш в1хи полггики, що прово-дилася державою, по ввдношенню до малого б1знесу в 2006 рощ. Приблизно 500 тис. тдприемщв (ор1ен-товно 25 % тих, хто веде свш б1знес) працюють вза-гал1 без яко1-небудь реестраци [8]. Таке велике число «неофщшних» тдприемщв дозволяе передбачити, що зайве державне регулювання б1знесу залишаеться за-
надто жорстким 1 виконання безл1ч1 формальних ви-мог обтяжливе для тдприемщв. При цьому висока тдприемницька активн1сть населення, що виявляеть-ся в неоф1ц1йних формах, вказуе на те, що потенщал розвитку малого 1 середнього б1знесу в Укра1ш ще не повн1стю реал1зований.
Як показали результати досл1дження, оприлюд -нен1 у вересн1 2008 р. групою Св1тового банку, Укра1-на, на в1дм1ну в1д багатьох сво1х найближчих сус1д1в, за останнш р1к домоглася не надто великих устх1в у питаннях пол1пшення умов для тдприемницько! д1яль-ност1. Представники малого та середнього укра1нсь-кого б1знесу практично не отримали хоч яких-небудь значних пол1пшень у регуляторнш сфер1. При цьому одне з найбшьш значущих серед зазначених експер-тами просувань — початок функщонування кредит-них бюро — належить не так держав1, як приватному сектору. М1зерна к1льк1сть реал1зованих у нашш кра1'н1 реформ пог1ршуеться 1хньою безсистемн1стю I поло-винчаст1стю. Однак св1т не сто1ть на мющ, в1н динам-1чно розвиваеться. Тож, вггчизняне регуляторне сере-довище дедал1 м1цн1ше закр1плюеться серед найб1льш обтяжливих на планет1.
Допов1дь «Ведения 61знесу-2009» (Doing Business-2009) стала вже шостим за тдрахунком що-р1чним досл1дженням, яке пор1внюе норми регулю-вання тдприемницько! дальност в р1зних кра!нах За-гальний рейтинг умов ведення 61знесу виводиться з пор1вняння позицш кожно! кра!ни за десятьма окре-мими показниками. Цд показники являють собою тдра-хован за спещально розробленою методикою кшьюсш ощнки нормативно-правових умов ведення 61знесу для малих i середшх тдприемств, як працюють у так званому формальному (а не ттньовому) секторi економь ки. Стосуються вони рiзних етатв життевого циклу пiдприeмства: його ввдкриття, отримання дозволiв на 6удiвництво, наймання пращвнишв, реестращ! прав власносп, отримання кредипв, захисту прав iивесторiв, сплати податшв, здiйснення м1жнародно! торгiвлi, за-безпечення виконання договорiв i, нарешт!, л^вдащ! тдприемства. 2008 р. рейтинг поповнили три новi учасники — Багами, Бахрейн i Катар. Таким чином, загальна кшьюсть кра!н сягнула 181. У пiдготовцi дос-лiдження взяли участь понад 6700 мюцевих фахiвцiв, у тому числi бшьш як 50 iз них працюють в Укра!ш. Данi наведено за перюд iз червня 2007-го по червень 2008-го.
У спiльному прес-релiзi Свгтового банку та Мiжиародио! фшансово! корпоращ! (МФК) зазначаеть-ся, що кшьшсть реалiзованих у названий перiод реформ у сферi державного регулювання тдприемницько! дiяльностi сягнуло рекордних показнишв. У 113 iз до^джуваних кра!н реалiзовано 239 реформ, як до-помогли створити 6iльш сприятливi умови для 6iзне-су. «Кра!нам нео6хiднi правила, як е ефективними, простими в застосуваннi i доступними для всiх, хто !х мае виконувати. 1накше пiдприемства та тдприемщ потраплять у пастку нерегульовано! неформально! еко -номiки, де в них буде менше можливостей доступу до фшансових ресурсiв i наймання робочо! сили, а пра-щвники будуть поз6авленi захисту трудового законо-давства», — цитуе прес-релiз Мiхаеля Кляйна, вще-президента Свiтового банку/МФК iз питань розвитку фiнансового та приватного сектора [5].
Перше мюце у свт за сприятливiстю умов для тдприемницько! даяльносп третш ргк поспшь посiдае Сiнгапур. За ним iдуть Нова Зеландая, США, Гонконг i Данiя. Другу п'ятгрку склали Сполучене Королiвство, Iрлаидiя, Канада, Австралiя та Норвепя. Найвищi мiсця в рейтингу серед кра!н Схiдно! Свропи та Центрально! Азi!, до яких належить i Укра!на, посiдають Грузiя (15-те мiсце), Естонiя (22-ге), Литва (28-ме), Латвiя (29-те) i Азербайджан (33-те). I хоча наших найближчих сусiдiв поки що нема в першш десятцi свгтових лiдерiв, саме держави Сх1дно! Свропи та Центрально! Азп п'ятий рш поспiль випереджають представнишв
1нших регюмв свгту за активнютю реформування умов тдприемницько! д1яльност1 З червня 2007 р. по червень 2008-го в 23 ¡з 25 кра!н репону було реал1зовано 62 реформи (бшьш як чверть ввд загальносвгтового показника). Тут же розташоваш й перш1 чотири свгтов1 лвдери (причому вс1 новачки) за кшьшстю реал1зова-них за минулий рш реформ у сфер1 нормативно-правового регулювання: Азербайджан (тднявся з 97-го на 33-те мюце в загальносвгтовому рейтингу), Алба-тя (з1 135-го на 86-те), Киргизстан (1з 99-го на 68-ме) 1 Бшорусь (1з 115-го на 85-те).
Азербайджан, який став свгтовим лщером у сфер1 скорочення регуляторного навантаження на б1знес, здшснив реформи в семи з десяти сфер регулювання, анал1зованих у доповвд. Тут прискорилися процеду-ри створення нових тдприемств, забезпечення вико-нання договор1в [ реестращ! прав власностц скороти-лися тягар податкового адмшстрування та обмежен-ня в сфер1 трудових ввдносин, а також тдвищилися стутнь захисту прав 1нвестор1в [ використання кре-дитно! шформащ!. На особливу увагу заслуговуе Бшо-русь, де з 2007 р. було розпочато реформи в шести з десяти досл1джуваних у «Веденн б1знесу» регулятор-них сфер. Спрощено порядок створення нових б1знеав: упроваджено едину реестращйну базу даних, установлено термши реестраци, вдв1ч1 скорочено мшмальний розм1р статутного катталу нового тдприемства. У кра!ш д1е система реестращ! прав власност за принципом «единого в1кна», реал1зуеться широка програ-ма оптишзацп адм1нютративних процедур, що вста-новлюе жорстк строки для органу реестращ!. У результат! строки реестращ! прав власносп в Мшську скоротилися з 231 до 21 дня. На 140 дшв швидше тепер вдасться оформити дозвш на буд1вництво, що стало можливим завдяки запровадженню нових ус-тановлених законом строив попередшх погоджень [ видач1 дозвол1в. Також у Бшорус знижено податкове навантаження за рахунок скасування так званого чор-нобильського податку (ставка 3%) [ податку для вип-лати допомог у зв'язку з безроб1ттям (1%). Допра-цьовано спрощений порядок оподаткування малих тдприемств.
Л1дери рейтингу теж, до реч1, не припиняють ре-формувати умови п1дприемницько! д1яльност1. За минулий рш тут в1дзначилися п'ять 1з десяти пров1дних кра!н. Наприклад, у С1нгапур1 вжито заход1в для по-дальшо! оптим1зацй' процедур заснування нових п1дприемств через 1нтернет. У Новш ЗеландИ тор1к т1льки почала функщонувати едина система електрон-но! реестрацИ нових п1дприемств. Однак також тут знижено ставку податку на прибуток, набув чинносп новий закон про неплатоспроможтсть. У Гонконгу в межах бшьш широкомасштабно! реформи системи
лщензування спрощено порядок отримання дозволiв на будiвниuгво. У Дани здшснено податковi реформи. У канадському мiстi Торонто для заснування компанл тепер потрiбно виконати лише одну процедуру. У ба-гатьох кра!нах iз високим рiвнем доходу реформуван-ня механiзмiв нормативно-правового регулювання стало звичайною практикою. Тут дють програми, спря-мованi на системне подолання бюрократично! тягани-ни, наприклад, «Стань зразковим працiвником регла-ментуючого органу» у Гонконгу, «Сиплекс»» у Португалии «Найкращий працiвник регламентуючого органу» у Великобритании «Акталь»» у Шдерландах.
Для визначення прiоритетних завдань уряди цих кра!н, як правило, консультуються з тдприемцями з приводу актуальних напрямiв реформування. I якщо 2003 р. в Бельги представники 2600 компанiй указали на серй-ознi труднощi пiд час реестраци нових тдприемств (було гег^бно виконати сiм процедур, що забирало майже два мюящ), то на сьогодш ситуащя значно полiпшилася. За-лишилися три процедури, для виконання яких погрiбно чотири дм. За два роки юльшсть нових зареестрованих тдприемств збтьшилася на 30%. У Португали 86 iз 257 шщатив, реалiзованих у рамках програми «Сиплекс», були прийнят за результатами кэнсультацш iз тдприемцями, а запроваджена система реестраци щдприемств «на мсцЪ» дала змогу тдприемцям зекономити 230 тис. дтв очiкування на рш.
А що ж Укра!на? Якщо судити з показниюв до-поввд «Ведення бiзнесу-2009», то !й дедалi складнiше витримувати порiвняння навiть iз горезвiсним Гондурасом. Якщо ця невеличка латиноамериканська кра!на у своему рейтингу тднялася на одну сходинку (iз 134-го мiсця на 133-те), то Укра!на, навпаки, опустилася— iз 144-го на 145-те. Серед наших сусiдiв по рейтингу таю екзотичш кра!ни, як Мозамбш, ^ан, Кабо-Верде, Мадагаскар, Суринам, Судан, Бурюна-Фасо, Сенегал. «В Укра!нi здшснюються реформи, але не тими темпами, що могли б дозволити кра!т просунутися вперед порiвняно з шшими економшами, з якими Укра!на кон-куруе за iнвестицi! та ринки, — заявив, коментуючи результата дослщження, директор СБ по Укра!т, Бшо-русi та Молдовi Мартш Райзер на прес-конференцi!. — Регуляторт перешкоди залишаються дуже значними, i вони тягнуть Укра!ну вниз — iз позицiй серед перших 50%, де !й i треба б бути, до числа остантх 20% [5]».
Задля справедливост слiд сказати, що, на вiдмiну вiд торштх результатов, коли в Укра!нi ввдзначалася повна вiдсутнiсть будь-яких реформ, цього року авто-ри доповiдi !х нарахували аж чотири (щоправда, одна з них зi знаком «м1нус»»). Зокрема, зарахували ство-рення нового приватного бюро кредитних iсторiй, по-ява якого вже начебто «полегшила процедуру отримання кредиту завдяки обмiну кредитною iнформацiею
мiж фшансовими установами»» i дае !м можливють «бiльш достовiрно оцiнювати платоспроможнiсть по-тенцiйних позичальниюв»». Доступнiсть кредипв — це мало не едина сфера, у яюй Укра!на значно полшши-ла сво! позицi! i виглядае конкурентоспроможною за свiтовими стандартами. Зробивши стрибок вiдразу на 33 сходинки вгору, вона тепер посiдае 28-ме мiсце. Ще один показник, якого можна не соромитися, — це виконання контракпв. Хоча в цш сферi й не було вщзна-чено жодних значущих полiпшень i Укра!на опустилася на одну сходинкку ^з 48-! на 49-ту), !й усе ж таки вдалося не випасти з числа 50 найкращих (табл. 2, 3).
А от у сферi сплати податюв Укра!на посiдае пе-редостанне, 180-те мiсце. Хоча в доповiдi й зазначе-но, що податковий тягар на тдприемництво знизився в Укра!ш за рахунок скорочення деяких ставок вiдра-хувань до фондiв сощального забезпечення, а запро-вадження електронно! системи подачi податково! до-кументацл дало змогу значно скоротити час сплати податюв. Укра!нським компанiям доводиться здшсню-вати майже 100 рiзних видiв податкових платежiв. Завдяки впровадженню електронно! системи податково! звгтносп, загальна к1льк1сть годин, як1 бiзнес вит-рачае на питання оподаткування, скоротилася вiдразу на 1237 год. на рш, що е дуже серйозним показни-ком. Однак витрати залишаються на рiвнi понад 800 год. на рш, що серйозно тягне донизу. Останне iз заз-начених експертами полiпшень в Укра!м полягае в тому, що в результат! модершзацл iнфраструктури i служб порта на три днi скоротилися строки операцiй iз iмпор-ту, що, втiм, не полiпшило позицш у сферi мiжнарод-но! торпвл^ де Укра!на опустилася вiдразу на 10 рядюв — iз 121-го на 131-й.
I, нарешт!, про нововведения зi знаком «мiнус»: у Киевi зросли витрати i термiни отримання дозволiв на будiвниuгво. Уа новi будiвельнi проекти в нашш столицi нинi обкладають податком на шфраструктуру, а затримки в проходженш адмiнiстративних процедур подовжили, за даними доповiдi, загальний термiн отримання дозволу на будiвниuгво складае 42 дт. У результат^ вiдповiдний рейтинг погiршився вiдразу на чотири позицл, i позаду Укра!ни з !! 179-м мiсцем опи-нилися лише двi кра!ни — Роая та Еритрея. Витрати компанш на отримання дозволiв (на будiвнищ•во се-редньостатистичного складського примiщення в столищ) зросли майже до 60 тис. дол. (а якщо бути точ-ними, то до 57580 дол. — 1901% доходу на душу населення). Час, який витрачаеться на всшяю лiцензiйнi, узгоджувальт й шспекцшт процедури, збшьшився майже до 500 дтв. За словами представ-ника МФК, за такого стану справ Укра!т буде дуже складно тдготувати шфраструктуру до проведення чемтонату з футболу Свро-2012.
Таблиця 2
РЕЙТИНГИ У К РА ГНИ ЗА ИНДЕКСОМ ЛЕГКОСТ1 ВЕДЕНИЯ Б13НЕСУ (эагальний \ за о крем им и показниками)
«Ведення «Веденна
Покэзник ^¡знесу-ЭООЭ* 51знссу-2008» Змша
реитинг реитинг
Оплата податкю 160 180 0
Отримання дозво/пв на 179 175 -4
буд1вницг ио
Закри г 1 и ком пан ¡1 143 143 0
Захист ¡неестор1в 142 141 -1
Реестрац1я еласност! 140 142 2
Ведення м ¡ж народней 131 121 -10
горпвл1
Створен н я ком пан |Т 12 В 113 -15
Нэймання прашвнимв 100 103 3
Виконання контракте 49 48 -1
Отримання кредиту 23 01 33
Загальний рейтинг 145 144 -1
Джерело; Синовии банк, МФК, www.doirttibuisiness.org Примггка; торклшй рейтинг був перерахоеэний з урахуванням методолог ¡чног о доонрацювання \ дополнения дан им и за трьома новими краТнами.
Представники групи Светового банку радять Ук-ра!ш передуам скоротити податки 1 спростити подат-ков1 процедури, а також режим видач1 лщензш 1 доз-вол1в для ведення б1знесу. Кр1м цього, нашш кра!ш рекомендують ухвалити закон про акцюнерш товари-ства, щоб наблизити Укра!ну до принцитв ОЕСР у сфер1 корпоративного управлшня, 1 завершити реформу системи техшчних норм для спрощення м1жнарод-но! торпвлг Якщо раптом у наших чиновников колись «д1йдуть руки» до практичного використання результатов доповш, то важливо розумгти, що е предметом досл1дження, а що — ш. «Ведення б1знесу» — це не опитування мюцевих тдприемщв про поточний стан б1знес-кл1мату, а анал1з, виконаний мюцевими експер-тами з ввдповвдних сфер щодо того, яким е б1знес-середовище для гшотетично! стандартно! ф1рми. Роз-глядаеться зареестроване в найбшьшому мют кра!ни 1 цшком легально функцюнуюче товариство з обмеже-ною ввдповвдальнютю. Цей стандартний тдхщ засто-совують для вах досл1джуваних кра!н 1з метою ушф-гкаци об'екта вивчення.
Окр1м того, у дослщженш анал1зують не ва зна-чущ1 для компанш чи швестор1в аспекти умов д1яль-ност! Наприклад, не розглядають таких чиннишв впли-
ву на конкурентоспроможнють, як р1вень безпеки, мак-роеконом1чна стабтьнють, злочиннють 1 корупщя, ква-л1фшащя робочо! сили, м1цн1сть й ефективнють шсти-тущй, яшсть шфраструктури. Також окремо не дослвд-жуються й норми, що стосуються регулювання шозем-них 1нвестиц1й. Досл1дження «Ведення б1знесу» охоп-люе не ва регламентукш норми 1 не ва цш регулювання. Щоб донатися, якою м1рою результати досл1дження «Ведення б1знесу» стввщносяться з ширшими умова-ми тдприемницько! даяльносп 1 р1внем конкурентосп-роможносп, автори доповщ пропонують пор1вняти от-риман дан з шшими авторитетними економчними кон-трольними показниками Найбшьш схожим за предметом дослвдження е наб1р показниюв регулювання ринив за видами продукци, що !х публ1куе Оргашзащя еконо-м1чного спiвробiтницгва та розвитку. Коефщент коре-ляци становить 0,80. Рейтинг свгтово! конкурентоспро-можносп, який публiкуе Всесвгтнш економiчний форум, i шдекс конкурентоспроможност кра!н свiту за вераею 1нституту управлiння процесами розвитку е ширшими за охопленням показниюв, але й вони в цшо-му теж корелюють iз показниками до^дження «Ведення бiзнесу» (коефiцiенги кореляци—вщповвдно 0,80 i 0,76). Ц спiввiдношення вказують на те, що в умовах
Таблиця 3
РЕЙТИНГИ УКРА1НИ I ДЕЯКИХ 1НШИХ КРД1Н ЗА 1НДЕКС0М ЛЕГК0СТ1 ВЕДЕНИЯ Б13НЕСУ (в роэр1з! окремих показниив)
КрзГнл
Сингапур
Легкость ведения
Й1знссу (загальний рейтинг)
1
Бщкриття
Отримання дозволш на будщнмцтво
10
Наймання Реестрашя працшникю власност!
15
Ведения
Отримання Зэхист Оплата Виконання Закриття
. . М1ЖИЭРСДН01
кредипв швсстор1в податкю . контракпв компанн
14
Нова Заланды
14
12
23
11
17
США
26
12
46
15
15
Грузы
15
10
20
30
110
31
43
92
Егложя
22
23
19
163
24
43
53
34
30
53
Шмеччина
25
102
15
142
52
12
83
30
11
33
Авптрт
27
104
46
50
35
12
126
93
19
20
Литва
28
74
63
131
43
57
26
15
34
Латв1я
29
35
73
103
77
12
53
36
25
36
¡драть
30
24
120
92
160
77
102
39
Азербайджан
33
13
155
15
12
13
102
174
26
81
Словаччина
36
48
53
83
12
104
126
116
47
37
У| ирщииа
41
27
39
84
57
28
113
111
68
12
55
ЕЛрминт
44
66
42
54
28
150
143
61
47
Билгарт
45
81
117
60
59
38
94
102
85
75
Румушн
47
26
143
114
38
146
40
31
35
ТурЁччина
59
43
131
138
34
53
63
59
27
НЕ
1тал1я
65
53
33
75
53
84
53
128
60
156
27
Кир| иэстан
68
31
58
81
52
28
11
155
161
52
137
Казахстан
70
78
175
29
25
43
53
49
180
28
100
Полыца
76
145
158
82
84
28
38
142
41
63
32
Китай
83
151
176
111
30
59
88
132
48
62
Бшорусь
85
97
65
49
14
109
104
181
134
14
71
Молдова
103
89
158
119
50
84
104
123
135
17
Роста
120
65
160
101
49
109
134
161
89
Гондурас
133
146
/1
156
90
28
150
137
107
176
115
Узбекистан
138
70
148
/6
125
123
113
162
1/1
122
УкраГна
145
128
179
100
140
28
142
180
131
49
143
I аджики с шн
159
168
1/8
128
46
1/2
150
159
1//
23
9/
Демократична Республка Конго
181
154
141
175
1521
163
150
153
160
173
150
3!
о
(Я р
свпу i макроекономiчно! стабшьност найважливiшим чинником економiчноi' конкурентоспроможност е умови регулювання гпдприемницысо!' дальность Мат та середа гпдприемства—головн чинники, яю пiдвищують рiвень конкуренцп, темпи економiчного зростання О створення робочих мюць, особливо в кра!нах, що розвиваються. Однак у тих же кра!нах, що розвиваються, до 80% гос-подарсько! дгяльност здшснюеться в неформальному секторО економши.
Там, де система регулювання мае обтяжливий характер, а конкуренция обмежена, усшх тдприемства, як правило, визначаеться наявшстю «потрОбних» зв'язюв, а не реальними можливостями компанш. Однак у тих кра!нах, де мехашзми регулювання дальност наочш, рацюнальш й застосовуються без надмОрнос-тей, енергшним тдприемцям, незалежно ввд наявност чи вшсутност зв'язюв, легше дгяти в межах системи верховенства закону, користуючись передбаченими за-конодавством можливостями й засобами захисту. Але в Укра!ш залишаеться одшею з найвищих у свт кшьшсть податкових платеж1в — 99. Бшьше тшьки в трьох кра!нах: Узбекистан — 106, Бшоруа — 112 та Румуни — 113. Цей показник дуже далекий ввд досяг-нень лшерОв у щй сферО (серед яких О таи кра!ни, як Швещя, Гонконг, Норвепя, Сшгапур, Латвгя). Там шуть шляхом максимально! консолшацп податкових платеж1в (ввд одного до семи), а податкова звгтнють подаеться лише один раз на рш. У кра!нах, яю реформують ос-таншм часом сво! податковО системи (до них належать Грузгя з Азербайджаном), спостер^аеться щкава тен-денцш. Знижуючи податковий тягар, вони йдуть не т1льки шляхом зниження податкових ставок, а й шляхом максимального спрощення форм звгтносп в податковш деклараци, а також максимально! консолщацп всшяких дрОбних податюв у един платежа
Реформи, як впливають на рейтинг «Ведения бОзнесу», як правило, е частиною ширшо! програ-ми економОчних О регуляторних перетворень. Це спо-стерОгаеться у Сгиил, Колумбн, Грузи — кра!нах, як реформувалися послвдовно, рш у рш. Якщо по-дивитися на досввд Укра!ни, то не можна сказати, що останш шють роюв тут системно здшснювалися реформи. Насамперед ввдсутшсть системност по-в'язана з ввдсутнютю у вашш кра!ш полОтично! ста-бшьност^ але 85% структурних реформ, як дове-лося вивчати, здшснювалися в першО 15 мюящв роботи нового уряду. А якщо подивитися на юто-рда Укра!ни за останш роки, то тшьки калька урядОв протрималися так довго.
Л^ература
1. Закон Укра!ни «Про дозвшьну систему у сферО господарсько! дальноси» // Вщомосп Верховно! Ради
(ВВР). — 2005. — № 48. — Ст. 483. 2. Звгг про дгяльнють Держкомтдприемнищва Укра!ни у 2007 рощ. — К. : Держкомтдприемнищва, 2008. — 162 с.
3. Третьяков С. Реформування дозвшьно! системи у сфер1 господарсько! д1яльност1 — необхщна умова створення сприятливого б1знес-кл1мату в Укра!н // http://www.vlasnasprava.info/ua/dozvil/ publications.html? m=publications& t= rec&id=1394.
4. Андреев О. Реформування дозвшьно! системи: етапи i проблеми / О. Андреев // Урядовий кур'ер. — 2008.
— №105. — 10 июня. — С. 4. 5. Алексеев А. Не ту страну назвали... / А. Алексеев // Зеркало недели. — 2008. — № 34. — С. 1 — 8. 6. Як розвиваеться малий бiзнес в Укра!ш // http://www.prostobiz.com.ua. 7. Виступ заступника Голови Держкомтдприемни-цтва Г. Бшоуса «Политика розвитку тдприемництва в Укра!ш: кращий досвiд для можливого використання кра!нами-членами ОЧЕС» (березень 2008 р.) // http:// www.dkrp.gov. ua. 8. Бiзнес-середовище в Укра!ш. Проект «Розвиток пiдприемництва в Укра!ш» // www.ifc.org/SME Ukraine. 9. Дiяльнiсть малих пiдприемств. Статистiчнiй збiрник. — К.: Державнiй комiтет статистики Укра!ш. — 2008. — 210 с. 10. Вступне слово Голови Держкомтдприемнищва Ко-стянтина Ващенка на прес-конференщ! 14 сiчня 2008 р. в iнформагентствi УН1АН // ttp://www.dkrp.gov.ua. 11. Неспроста // Бизнес — 2008. — № 13. — С. 51— 54. 12. Мiжнародна фшансова корпоращя (МФК) вiдзначае зайву зарегульованнiсть дiяльностi бiзнесу в Укра!ш // http://www.dkrp.gov.ua. 13. Кабмш на-мiтив план дiй iз спрощення дозвшьно! системи // Лп-а-бiзнесIнформ, 05.03.2008 // http://news.liga.net/news/ N0810911.html. 14. Схануров Ю. I. Дозвiльна система Укра!ш потребуе реформування / Ю. I. Схану-ров // Прюритети. — 2004. — № 12. — С. 5. 15. Ве-дення бiзнесу 2009: Укра!на не змогла покращити загальний рейтинг, тода як iншi кра!ни СНД наполег-ливо рухаються вперед // www.doingbusiness.org.
Адамов Б. I., Ляшенко В. I., Сорокин Б. А., Толмачова Г. Ф. Стан малого тдприемництва та регуляторного середовища в Укршш
Щорiчно збшьшуеться кшьюсть суб'екпв i малого (враховуючи малi пiдприемства, фiзичних осiб
— тдприемщв, фермерськi (сiльськi) господарства), i середнього бiзнесу в Укра!нi. Така тенденция спосте-рiгаегъся у всiх регюнах кра!ни. Малий i середнш бiзнес забезпечуе роботою 61% працездатного населення. Саме малi i середнi тдприемства надають можливiсть працевлаштування соцiально незахищеним i менш адаптованим верствам населення. Метою статп е роз-робка пропозицш щодо удосконалення деяких аспектОв регуляторно! полiтики.
Ключовг слова: мале тдприемство, регуляторна сфера, сприятливють умов для тдприемства.
Адамов Б. И., Ляшенко В. И., Сорокин Б. А., Толмачева А. Ф. Состояние малого предпринимательства и регуляторной среды в Украине
Ежегодно увеличивается количество субъектов как малого (учитывая малые предприятия, физических лиц — предпринимателей, фермерские (сельские) хозяйства), так и среднего бизнеса в Украине. Такая тенденция наблюдается во всех регионах страны. Малый и средний бизнес обеспечивает работой 61% работоспособного населения. Именно малые и средние предприятия предоставляют возможность трудоустройства социально незащищенным и менее адаптированным слоям населения. Целью статьи является разработка предложений относительно усовершенствования некоторых аспектов регуляторной политики.
Ключевые слова: малое предприятие, регулятор-ная сфера, благоприятность условий для предприятия.
Adamov B. I., Lyashenko V. I., Sorokin B. A., Tolmachova G. F. Consisting of small enterprise and regulator environment in Ukraine
The amount of subjects of both small (taking into account small enterprises, physical persons — businessmen, farmer (rural) economies) and middle business is annually increased in Ukraine. Such tendency is observed in all of regions of country. Small and middle business provides work 61% capable of working population. Exactly small and middle enterprises give an employment opportunity socially unscreened and to the less adapted layers of population. The purpose of the article is development of suggestions in relation to the improvement of some aspects of regulator policy.
Key words: small business enterprise, regulatory sphere, favourable conditions for an enterprise.
