CC BY
28
УДК 616.31-083:616.379-008.64 П.1. Ткаченко, М.П. Митченок
СТАН ШУНОЛОГ1ЧНО1 РЕЗИСТЕНТНОСТ1 У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ Д1АБЕТ 2 ТИПУ, ЯК1 ПОТРЕБУЮТЬ Х1РУРГ1ЧНО1
САНАЦП ПОРОЖНИНИ РОТА Вищий державний навчальний заклад Украши «Украшська медична стоматологiчна академ1я»
Особливостi виникнення, розвитку та переб^у запальних процесiв щелепно-лицево!' дiлянки найчастше зумовленi порушенням iмунологiчного стану оргашзму, що потребуе розробки i впровадження в клiнiчну практику сучасних досягнень iмунолоrii для вдосконалення ефективностi дiагностичних, лiкувальних та профiлактичних заходiв [1].
Серед багатьох факторiв, що зумовлюють можливiсть виникнення ускладнень у хворих тсля операцii видалення зуба, особливо в пащенпв iз цукровим дiабетом, важливий стан мiсцевих факторiв, що зумовлюють антшнфекцшну резистентнiсть органiв порожнини рота. Установлено, що розвиток та переб^ запальних захворювань щелепно-лицевоi дшянки перш за все виникае на фош дефiциту в ротовiй рщиш лiзоциму та SIgA, якi е об'ективними критерiями iх оцiнки [2].
Завдяки значним успiхам сучасноi клiнiчноi лабораторно!' дiагностики у визначеннi iмунологiчного потенцiалу органiзму при стоматологiчних захворюваннях отриманi вагомi науковi здобутки. Разом iз клiнiцистами iмунологи постiйно здшснюють пошук i розробку iнформативних та доступних методiв оцiнки захисних реакцш, а розвиток уявлень про порушення iмунних механiзмiв у патогенезi захворювань створюе передумови для пiдвищення ефективност профiлактичних та лiкувальних заходiв [3,4]. Зокрема впровадження в повсякденну медичну практику сучасних методiв фенотипування популяцш лiмфоцитiв дозволяе
яюсно оцшити стан захисних механ1зм1в у р1зних бюлопчних субстратах [5,7].
Мета дослщження: вивчити показники неспециф1чно1 реактивност оргашзму у хворих на цукровий д1абет 2 типу на загальному i мюцевому р1внях для розробки профшактичних заходiв щодо виникнення альвеол^у.
Наша робота присвячена комплексному вивченню клiтинних, гуморальних факторiв захисту в ротовш рiдинi та периферичнiй кровi у хворих на цукровий дiабет, яким послiдовно проводилася хiрургiчна санащя порожнини рота, для об'ективно! оцшки ступеня iмунологiчних змiн i цшеспрямовано!' iмунокорекцii.
Матерiали i методи
Обстежеш 97 хворих на цукровий дiабет 2 типу середнього ступеня тяжкост iз субкомпенсованою та декомпенсованою формами (63 жшок i 34 чоловшв), як1 потребували хiрургiчноi санацii порожнини рота, i 25 клiнiчно здорових пацieнтiв вiком вiд 38 до 69 роюв. Пацieнти були роздшет на 4 клiнiчнi групи: перша - контрольна (25 ошб); друга - 41 хворий iз субкомпенсованою (29 ошб) та декомпенсованою (12 ошб) формами дiабету, яким тшьки видаляли зуби за показаннями; третя група -44 хворих iз субкомпенсованою (32 осiб) та декомпенсованою (12 ошб) формами, яким видаляли зуби шсля триденного зрошення порожнини рота лiзомукоiдом та протягом усього перюду санацii; в четверту групу ввшшли 12 хворих iз декомпенсованою формою захворювання, в як1й видаляли зуби i поеднували застосування лiзомукоiду та внутрiшньом'язового введення тималiну протягом трьох днiв до початку санацп та протягом усього перiоду ii проведення.
Лiзоцим ротово!' рiдини дослщжували за методикою Parry (1973) в модифжацп Х.Я.Гранта та спiвавт. [6], а кшьюсний умiст секреторного iмуноглобулiну А визначали твердофазним методом iмуноферментного аналiзу [7]. Клiтинну ланку iмунiтету оцiнювали на основi вивчення
вмюту популяцш лiмфоцитiв у периферичнiй KpoBi за фенотипом i3 використанням моноклональних антитiл методом проточно!' цитофлюоpометpiï [8]. 3a6ip бiологiчних сyбстpатiв проводили в перший день вщвщування хворих, на третю добу вiд початку профшактичних зaходiв i сaнaцiï та шсля ïï завершення (6-8 доба).
Отриманий цифровий мaтеpiaл пiдлягaв статистичному aнaлiзy з урахуванням кpитеpiю Стьюдента, результати вважали достовipними при р<0,05 [9].
Результати дослщження. Як показали нaшi дослiдження, aктивнiсть лiзоцимy pотовоï рщини у хворих дpyгоï групи перед санащею достовipно вiдpiзнялaся вiд показниюв контрольно!' (табл.1). У осiб iз субкомпенсованою формою aктивнiсть лiзоцимy була нижчою в поpiвняннi з контрольною групою в 1,2 разу (р<0,05), тодi як у декомпенсовaнiй фоpмi простежувалося виpaзнiше зниження його активност в поpiвняннi з контрольною групою в 2 рази i в поpiвняннi iз субкомпенсованою формою в 1,6 разу (р<0,05). Анaлогiчнi результати на цей перюд ми отримали в тpетiй та четвеpтiй групах.
Умiст SIgA в pотовiй рщиш пaцiентiв дpyгоï групи iз субкомпенсованою формою цукрового дiaбетy достовipно був нижчим у 1,5 рази в поpiвняннi з даними контpольноï групи. При зютавленш показника секреторного iмyноглобyлiнy А у хворих iз декомпенсованою формою виявлено його достовipне зменшення в 2,7 разу в поpiвняннi з показником контpольноï групи (р<0,05). При поpiвняннi сyбкомпенсовaноï та декомпенсовaноï форм (у дpyгiй та третш групах хворих) установлено в 1,8 разу достовipно нижчий показник умюту SIgA у хворих iз декомпенсащею.
При пiдбиттi пiдсyмкiв aнaлiзy щодо CD-типування лiмфоцитiв пеpифеpичноï кpовi на початок санацп у всiх пащенпв було встановлено, що вмiст CD 3+ кштин достовipно не вiдpiзнявся вiд контрольних
показниюв (табл.2), але простежувалася тенденцiя до незначного зниження його.
У той же час кшьюсть СБ 4+ кштин також практично не вiдрiзнялася вщ значень контрольно!' групи у хворих iз субкомпенсованою формою цукрового дiабету i була достовiрно нижчою в пацiентiв iз декомпенсованою формою (1,6 разу). Питомий умют СБ 8+ кштин (Т-цитотоксичних лiмфоцитiв) у осiб iз субкомпенсованою формою не вiдрiзнявся вiд показника першоi групи, а з декомпенсованою спостер^алася тенденцiя до його незначного зниження. Умют клiтин, що мають маркер натуральних кiлерiв (СБ 16+), зростав у хворих iз субкомпенсованою формою цукрового дiабету (1,5 рази) в порiвняннi з контрольною групою i не змiнювався при декомпенсацii. Хворi друго", третьоi та четвертоi груп до лжування мали практично щентичш показники клiтинного iмунiтету.
На момент завершення хiрургiчного лiкування за класичною методикою у хворих друго!' групи достовiрних змiн показник1в активностi лiзоциму, вмiсту секреторного iмуноглобулiну А та кштинних факторiв iмунiтету не спостер^алося.
Натомiсть пiсля зрошення порожнини рота протягом трьох дiб лiзомукоiдом на час початку санацшних заходiв актившсть лiзоциму та вмiст секреторного iмуноглобулiну А мали тенденцiю до незначного тдвищення в третiй групi хворих як iз субкомпенсованою, так i декомпенсованою формами.
По завершеннi санацiйних заходiв ми спостер^али достовiрне пiдвищення активностi лiзоциму у хворих третьоi групи з субкомпенсованою (в 1,2 разу) i декомпенсованою (в 1,4 разу) формами. Рiвень секреторного iмуноглобулiну А зростав у пащенпв iз субкомпенсованою формою в 1,2 разу та декомпенсованою - в 1,3 разу.
За поеднаного застосування лiзомукоïду i тималшу на третю добу до початку хiрургiчних заходiв у четвертiй груш ми спостерiгали зростання активностi лiзоциму в 1,4 разу, а секреторного iмуноглобулiну А - в 1,3 разу. На момент же завершення хiрургiчноï санацiï вiдмiчалося зростання лiзоциму в 1,7 разу i секреторного iмуноглобулiну А в 1,6 разу в порiвняннi з показниками до лжування.
На третю добу пiсля зрошення порожнини рота лiзомукоïдом змiн що-до кiлькостi CD 3+ кштин у периферичнiй кровi в третш групi хворих як iз субкомпенсованою, так i декомпенсованою формами цукрового дiабету не виявляли. У четвертш же груш була помина тенденщя до ïx зростання. Поеднане застосування лiзомукоïду i тималiну в четвертш груш сприяло нормалiзацiï кiлькостi CD 3+ кштин на цей перюд обстеження.
На третю добу кшьюсш показники CD 4+ клiтин не змшювалися у всix хворих третьо!' групи i виявлено ïx шдвищення в 1,4 разу в пащенпв четверто!' групи. По завершеннi планово!' xiрургiчноï санацiï порожнини рота кшьюсть CD 4+ кштини практично не змшювалася у хворих другоï та третьоï груп, а в четвертш спостершалося достовiрне зростання ïx у 1,6 разу.
Через три доби шсля профшактичних заxодiв не спостершалося достовiрниx змiн iз боку CD 8+ кштин у третш та четвертш групах хворих. ïx умют не змшювався в третiй груш нав^ь на перiод завершення xiрургiчного лiкування. За поеднаного застосування лiзомукоïду i тималiну вiн зростав лише в 1,2 разу i практично не вiдрiзнявся вщ значень контрольноï групи.
Аналiзуючи результати щодо вмюту CD 16+ клiтин у периферичнш кровi на третю добу перед початком санацп, ми не виявили суттевих змш нi в третш, m в четвертiй групах хворих, i цей показник залишався на стабшьному рiвнi протягом усього перюду спостереження.
Шдбиваючи шдсумки pезyльтaтiв сaнaцiйних зaходiв, ми констатували розвиток aльвеолiтy в трьох пaцiентiв дpyгоï клiнiчноï групи iз субкомпенсованою формою дiaбетy (10,3%) i у двох (16,7%) iз декомпенсованою. Профшактичне застосування лiзомyкоïдy в ошб тpетьоï групи викликало зменшення його юлькосп, та лише у двох (6,25%) i одного (8,3%) пащенлв кшшчних груп вiдповiдно було дiaгностовaно aльвеолiт. Поеднане ж використання лiзомyкоïдy i тимaлiнy (декомпенсована форма цукрового дiaбетy) дало можливiсть повнiстю запоб^ти виникненню ускладнень.
Висновки
1. У хворих на цукровий дiaбет 2 типу, як потребують хipypгiчноï санацп порожнини рота, мае мiсце зниження неспецифiчних фaктоpiв захисту як на мюцевому, так i загальному piвнях.
2. Застосування в пiдготовчий перюд за умов стащонарного лiкyвaння хворих на цукровий дiaбет зрошення порожнини рота лiзомyкоïдом викликало пiдвищення активност лiзоцимy в pотовiй piдинi хворих як iз субкомпенсованою (1,2 разу), так i декомпенсованою формами (1,4 разу). Вмют секреторного iмyноглобyлiнy А в нш зростав у 1,2 та 1,3 разу вщповщно, а показники клiтинноï ланки iмyнiтетy пеpифеpичноï кpовi практично не змiнювaлись, однак уже це дозволило зменшити кшьюсть ускладнень у виглядi aльвеолiтy.
3. Превентивне застосування лiзомyкоïдy i тималшу забезпечувало пiдвищення piвня лiзоцимy (1,7 разу) i секреторного iмyноглобyлiнy А (1,6 разу) в ротовш рщиш та викликало вiдноснy ноpмaлiзaцiю вмюту CD 3+, CD 4+, CD 8+, CD 16+ клiтин у периферичнш кpовi на пеpiод хipypгiчноï стомaтологiчноï санацп порожнини рота. Це дозволило запоб^ти розвитку aльвеолiтy у хворих iз декомпенсованою формою цукрового дiaбетy.
Таблиця 1
Показники бактерицидно! активност! л130циму та р1вня секреторного 1муноглобул1ну А в ротовш р1дин1 хворих на
и • ^ /% • и • • • и • ••
цукровии д1абет 2 типу при плановш х1рурпчн1и санаци
Показ- Стат. Пер- Друга група Третя група Четверта група
ники показ ша субкомпенс. декомпенс. субкомпенс. декомпенс. декомпенс.
група до по до по до на по до на по до на по
сана- завер- сана- завер- са- третю завер- са- третю завер са- третю завер-
ци шен- ш санаци ци шенш санаци наци добу шенш санаци наци добу шенш санаци наци добу шенш санаци
Актив- М 4,17 3,4 3,5 2,1 2,3 3,4 3,6 3,8 2,1 2,4 3,0 2,1 3,0 3,5
нiсть ±т 0,03 0,05 0,05 0,04 0,04 0,05 0,06 0,03 0,04 0,05 0,05 0,04 0,04 0,05
лiзо- р1 <0,05 <0,05 <0,05 <0,05 <0,05 <0,05 <0,05 <0,05 <0,05 <0,05 <0,05 <0,05 <0,05
циму р2 >0,05 >0,05 >0,05 <0,05 <0,05 <0,05 <0,05 <0,05
(%) р3 <0,05 <0,05 <0,05
М 1,21 0,81 0,81 0,45 0,46 0,81 0,83 0,98 0,45 0,46 0,60 0,45 0,58 0,72
Вмiст ±т 0,04 0,03 0,03 0,02 0,02 0,03 0,03 0,03 0,02 0,03 0,03 0,02 0,03 0,07
31вЛ р1 <0,05 <0,05 <0,05 <0,05 <0,05 <0,05 <0,05 <0,05 <0,05 <0,05 <0,05 <0,05 <0,05
(мг%) р2 р3 >0,05 >0,05 >0,05 <0,05 >0,05 >0,05 <0,05 >0,05 <0,05 <0,05
Примггки:
1. р1 — достовiрнiсть вщмшностей iз показниками першо!, друго!, третьо! та четверто! груп;
2. р2 — достовiрнiсть вiдмiнностей iз показниками до санаци та на третю добу;
3. р3 — достовiрнiсть вiдмiнностей iз показниками до санаци та по И завершенш.
Таблиця 2
noKaîHiiKii клiтиннoгo ÍMyHÍTeTy в периферичнiй Kpoeí xBopnx Ha ^KpoB^ дiaбет 2 типу при плaнoвiй
хiрургiчнiй caнaцiï
CD- Стат.- Перша Друга грyпa Третя група Четверта група
мар- показ. грyпa сyбкомпенс. декомпенс. субкомпенс. декомпенс. декомпенс.
кери до по до по до на 3 по до на 3 по до на 3 по
лiм- сана- завер- сана- завер- сана- добу завер сана- добу завер сана- добу завер
фоци- m шен- цп шен- цп шен- цп шен- цп шен-
тiв ш сана-цiï ш сана-цй' ш сана-цп ш сана-цп ш сана-цп
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
M 51,6 46,9 46,7 43,2 43,7 47,2 47,1 45,1 43,4 43,8 45,4 43,4 47,2 53,1
CD 3+ ±m 4,66 1,93 3,12 4,82 5,72 1,85 2,11 3,12 5,08 4,92 4,72 5,08 4,31 4.17
p1 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 >0.05 >0,05
p2 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 <0,05
р3 >0,05 >0,05 >0,05
M 38,9 37,0 37,2 24,4 26,8 37,0 37,8 39,2 24,4 24,1 23,9 24,4 33,5 39,6
CD 4+ ±m 4,66 1,69 2,77 5,08 3,97 1,69 2,43 3.27 5,08 4,47 4.72 5,08 4,83 3,18
p1 >0,05 >0,05 <0,05 <0,05 >0,05 >0,05 >0,05 <0,05 <0,05 <0,05 <0,05 >0,05 >0,05
p2 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 <0,05
р3 >0,05 >0,05 >0,05
CD 8+ M 17,1 16,2 16,81 14,8 15,7 16,2 16,3 16,7 14,8 14,8 14,6 14,8 15,4 17,4
±m 2,13 2,95 3,75 2,63 1,98 2,95 1,99 1,93 2,63 2,45 2,33 2,63 1,86 1,92
p1 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 <0,05 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05
p2 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05
р3 >0,05 >0,05 >0,05
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
CD М 6,0 5,2 5,78 6,0 6,1 5,2 5,7 6,1 6,0 6,1 6,1 6,0 6,0 6,2
16+ ±m 0,91 1,19 2,47 1,22 1,03 1,19 1,23 1,11 1,22 1,23 1,14 1,22 1,17 1,12
p1 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 <0,05 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05
p2 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05
p3 >0,05 >0,05 >0,05
Примгтки:
1. р1- достовipнiсть piзницi мiж показниками пеpшоï та друго", тpетьоï та четвеpтоï груп;
2. р2 - достовipнiсть piзницi мiж показниками до та по завершенш санаци;
3. р3 - достовipнiсть piзницi мiж показниками тpетьоï доби вiд початку санаци та по ïï зaвеpшеннi.
Л^ература
1. Борисенко В.И. Оценка вариантов течения патологического процесса в тканях пародонта с позиции компенсации иммунной системы / В.И. Борисенко, Ю.Г. Коленко // Современная стоматология. - 2000. - №1. - С.42-44.
2. Ахмеров В.Д. Профшактика запальних ускладнень в плановш амбулаторнш хiрургii порожнини рота : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.22 «Стоматолопя» / В. Д. Ахмеров. - Полтава, 2005. - 20 с.
3. Комплекс экспресс-микрометодов оценки общего и местного иммунитета для практической стоматологии / Т.Г. Робустова, К.А. Лебедев, И. Д. Понякина [и др.] // Стоматология. - 1990. - №2. -С.22-25.
4. Пат. 2005 Украша, МПК 7 А61С17/00 Спошб оцшки кштинного iмунiтету зубощелепного сегмента / Ткаченко П.1., Кайдашев 1.П., Гоголь А.М.; заявник та патентовласник ВДНЗУ «УМСА». - №8771, заявл. 23.02.05; опубл. 15.08.05. Бюл.№8.
5. Проточная лазерная цитометрия в оценке иммунной системы человека / Б.В. Пинегин, А.А. Ярилин, Д.В. Мазуров [и др.] // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунологии. - 2002. -№6. - С.105-11.
6. Методические указания по применению унифицированных лабораторных методов исследования ; под ред. проф. В.В. Меньшикова. - М.: МЗ СССР, 1973. - С. 96-97.
7. Методи кшшчних та експериментальних дослщжень в медициш / [Л.В. Беркало, О.В. Бобович, Н.О. Боброва та ш.] ; за ред. 1.П. Кайдашева. - Полтава, 2003. - 320 с.
8. Пат. 2008 13960 Украша, МПК 51 А61С 17/00. Спошб ощнки кштинного iмунiтету периферiйноi кровi слизово' оболонки в
дшянщ перехщно! складки присшку ротово! порожнини / Ткаченко П.1., Кайдашев 1.П., Сiдаш Ю.В. [та iH.]; заявник та патентовласник ВДНЗУ «УМСА». - №40851; заявл. 04.12.08; опубл. 27.04.09. Бюл.№8.
9. Зюзш В. О. Статистичш методи в охоронi здоров'я та медициш / В.О. Зюзiн. - Полтава : УМСА, 1995. - 112 с.
Стаття надшшла 5.10.2009 р.
Резюме
В результате обследования 97 больных сахарным диабетом 2 типа установлено, что у них при наличии хирургической стоматологической патологии наблюдается снижение бактерицидной активности лизоцима, уровня секреторного IgA в ротовой жидкости и количества иммунокомпетентных клеток в периферической крови, степень нарушения которых зависит от формы сахарного диабета. Это создает неблагоприятный фон и, в некоторой мере, может обуславливать возникновение постэкстракционных осложнений в виде альвеолита. Проведение иммунокоррекции в подготовительный предоперационный период позволяет снизить их количество в 2 раза.
Ключевые слова: сахарный диабет, лизоцим, секреторный IgA, CD клетки.
Summary
The examination of 97 patients with insular diabetes of the 2nd type has fixed that the surgical stomatological pathology in this group of patients is usually accompanied with the reduction of bactericidal lysozyme activity, IgA saliva secretory level as well as with the fall of the quantity of immunocompetent cells in peripheral blood. The character of these changes most of all depends on the form of the insular diabetes. All in all these factors may be treated as the cause of postextraction complications, e.g. alveolitis. Immunocorrection realization at the preparatory preoperative stage helps to avoid almost the half of them.
Key words: insular diabetes, lysozyme, secretory IgA, CD cells.
