Орипнальш досл1дження Ог1д1па! РезеагоИез ( ■ | ГАСТРОЕНТЕРОЛОПЯ СД5ТК0ЕМТЕЮЮСУ
Патолопя шдшлунковоТ залози / РапогеаНо Ра1Ио!оду
УДК 616.37-002-02:616.36-008.8]-036
НАЗАРЧУК Н.В., БАБНЕЦЬ Л.С.
ДВНЗ «Тернопльський державний медичний унверситет ¡м. 1.Я. Горбачевського МОЗ Украни»
ПОРiВНЯЛЬНИЙ АНА^З ЯКОСТ ЖИТТЯ ХВОРИХ НА ХРОЫЧНИЙ БШАРНИЙ ПАНКРЕАТИТ ПЮЛЯ ХОЛЕЦИСТЕКТОМП
Резюме. При порiвняльнiй оцнц якост життя хворих на хронiчний бларний панкреатит за всма шкалами SF-36 було доведено, що вiропдно найвищою вона була у груп па^енпв псля лапароско^чно!, а най-нижчою — пюля вдкрито!лапаротомно!холецистекоми; р < 0,05. При оц/нц якостжиття за шкалою болю встановили, що вираженсть больового синдромузменшувалась iз тривалстю ХБП(г = 0,31), а загальний стан здоров'я попршувався (г = -0,24); р < 0,05. Зниження якостжиття знаходиться в -пснй кореляцiйнiй залежност з частотою загострень протягом року (г = 0,83); р < 0,05.
Ключовi слова: хрончний бШарний панкреатит, холецистектом'т лапароско^чна, холецистектом'т вд-крита, якстьжиття, фiзичне / психолопчне здоров'я.
Актуальжсть проблеми
Хрошчний бшарний панкреатит (ХБП) е досить поширеним захворюванням оргашв травлення, яке часто призводить до постшно! або тимчасово! втрати працездатноста, що свщчить про його не лише медичну, але й сощальну важливють [10, 13].
Серед причинних факторiв ХБП патолопя жовчо-вивщних шляхiв мае мюце в 35—56 % випадыв. У 6в-рош жовчнокам'яна хвороба (ЖКХ) е причиною роз-витку вщ 30 до 50 % випадыв гострого панкреатиту. Залучення тдшлунково! залози у патолопчний процес при хрошчному холецистита i ЖКХ залежить вщ дав-ностi захворювання й локалiзацif конкрементiв, зустрь чаеться частiше в жшок. Крiм цього, причиною розви-тку ХБП е вродженi аномали жовчовивiдних шляхiв, кiсти холедоха, патолопя фатерового сосочка двана-дцятипало! кишки. Холедохолтаз е однiею з головних причин розвитку ХБП; за даними рiзних авторiв, частота розвитку ХП на тлi холедохолiтiазу коливаеться в межах 25,0—65,3 % [3, 6]. Етютропним методом лку-вання холедохолтазу е лише холецистектомiя (ХЕ). До мрурпчних утручань можна вщнести традицiйну
(вiдкриту) (ВХЕ) чи лапароскотчну холецистектомiю (ЛХЕ) при ЖКХ, оперативне усунення холедохолтазу, паптостенозу. бдиним можливим методом етютроп-ного лiкування ХБП е проведення ХЕ з санащею холедоха чи без не! [1, 15]. Останшм часом золотим стандартом лшування вважаеться ЛХЕ, особливо в людей похилого вку [14].
Вважаеться, що виконана за показаннями свое-часна планова ХЕ в умовах висококвалiфiкованого хiрургiчного стацiонару призводить до повного оду-жання й вщновлення працездатностi та якостi життя (ЯЖ) у бшьшосп пацiентiв [5]. У зв'язку з цим до цього часу юнуе думка, що пащенти, яы перенесли ХЕ, не потребують подальшо! медикаментозно! терат!, а видалення жовчного мiхура (ЖМ) автоматично усувае фактори, що сприяють розвитку й прогресуванню захворювання [11]. Проте, на жаль, це далеко не так. За даними рiзних авторiв, тсля ХЕ скарги гастроентеро-
© Назарчук Н.В., Бабшець Л.С., 2015 © «Гастроентерологш», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
Патолопя тдшлунковоТ залози / Pancreatic Pathology
логiчного характеру мають мiсце в 5—40 % [7], 3—48 % [12] i навпъ у 74,3 % хворих [8]. Шсля ХЕ лише мен-ше половини пашенпв (46 %) вiдмiчають покращан-ня самопочугтя, на вiдсутнiсть 3MiH указують 25 %, на погiршення — 29 % хворих, на вщновлення пристушв болю в животi скаржаться близько третини пашенпв [4]. Будь-яка операцгя, виконана з приводу ЖКХ чи 11 наслiдкiв, пов'язана з розвитком подальших пато-фiзiологiчних процешв, що призводять до порушення травлення й усмоктування !ж1, що часто обумовлене наявним або вперше виниклим ХБП [11]. Численнi дослiдження свщчать про зниження ЯЖ у хворих, яю перенесли ХЕ. Навiть у вщдалеш строки (вiд 4 до 12 роив) шсля видалення ЖМ у вшх хворих вiдмiчаеться зниження ЯЖ i рiзнi типи бшарних дисфункцiй, що потребують подальшого реабштацшного лiкування. При оцiнцi клiнiчного переб^у та ЯЖ пацiентiв тс-ля рiзних видiв ХЕ було встановлено, що у вщдале-ному перiодi клiнiчний перебiг та ЯЖ були вiрогiдно кращими у хворих шсля ЛХЕ порiвняно з ВХЕ [9]. За шкалою QSRS було встановлено вiрогiдно бiльш висо-кi показники ЯЖ у пащентав пiсля ЛХЕ порiвняно з такими пiсля вщкритих лапаротомiчних утручань i без операци в анамнезi [2].
Унаслiдок того що ХЕ не завжди виршуе проблему ЖКХ та ХБП, у 20—40 % хворих шсля перенесено! операци збериаються чи через певний час вщновлюються абдомшальш болi та диспептичнi розлади, якi потребують подальшого лшування, тому дослщження ЯЖ у таких хворих е актуальним.
Мета дослщження: дослщити якiсть життя пацiентiв iз хрошчним панкреатитом пiсля рiзних видiв опера-тивних утручань, а також l! зв'язок з показниками кль шчного перебiгу та тривалостi захворювання.
Матерiали i методи
Обстежено 78 пацiентiв iз ХБП. I групу станови-ли 30 пацiентiв iз ХБП, iз них 21 — iз холелiтiазом на рiзних стадiях. У II групу ввшшли 24 пащенти, яким з приводу ЖКХ була виконана ВХЕ, у III — 24 пацiенти з ХП пiсля перенесено! ЛХЕ. 1з них — 62 жшки (74,2 %) та 16 чоловтв (25,8 %). Середнiй вш пацiентiв становив (55,38 ± 0,79) року. Групи були порiвняннi за статтю, вiком та тривалiстю шсля-операцiйного перiоду, який в середньому становив: у II — (5,0 ± 0,6) року, у III — (5,8 ± 0,6) року. Три-валiсть захворювання ХБП — (8,8 ± 0,4) року. ЯЖ дослiджували за допомогою опитувальника SF-36. Фiзичне здоров'я оцiнювали за такими шкалами: PF (physical functioning) — шкала фiзичного функцюну-вання; RP (role physical) — шкала рольового фiзично-го функцiонування; BP (bodily pain) — шкала болю; GH (general health) — шкала загального здоров'я). Показники психолопчного здоров'я у хворих на ХБП визначали за допомогою таких шкал опитувальника SF-36: VT (vitality) — шкала життездатностц SF (social functioning) — шкала сощального функцюну-вання; RE (role emotional) — шкала рольового емо-цшного функцюнування; MH (mental health) — шка-
ла психiчного здоров'я. Статистичну оцшку провели на персональному комп'ютерi за стандартною про-грамою «Статистика».
Результати дослiдження та Тх обговорення
Дaнi оцiнки ЯЖ за шкалами фiзичного здоров'я наведено на рис. 1.
Середне значення ЯЖ хворих на ХБП за шкалою фiзичного функцюнування становило у I груш (61,2, ± 2,5) бала проти (51,6 ± 3,7) бала у II та проти (70,0 ± 2,7) бала у III групi; за шкалою рольового фь зичного функцюнування — (40,8, ± 4,7), (32,3 ± 5,7) та (70,8 ± 3,9) бала вiдповiдно. Середне значення за шкалою болю в груш хворих на ХБП — (58,9 ± 2,9) бала проти (51,3 ± 4,5) бала у хворих шсля ВХЕ та (64,5 ± 2,3) бала у груш хворих шсля ЛХЕ; за шкалою загального здоров'я ^Н) — (45,9 ± 2,2) проти (40,1 ± 3,4) та (53,5 ± 3,6) бала вiдповiдно у групах порiвняння.
ЯЖ хворих на ХБП шсля ЛХЕ за шкалами фiзич-ного здоров'я була вiрогiдно вищою, нiж ЯЖ у групах порiвняння. Зокрема, ЯЖ у групi пащентав пiсля ВХЕ на 21,0 та на 13,0 бала вища порiвняно з хворими на ХБП (I група).
На рис. 2 наведено даш aнaлiзу покaзникiв психолопчного здоров'я в групах порiвняння при ХБП.
Середне значення ЯЖ хворих на ХБП за шкалою життездатносл становило (53,0 ± 2,4) бала в I груш проти (35,0 ± 3,1) бала в II груш та проти (57,1 ± 2,3) бала у III; за шкалою сощального функцюнування — (64,9 ± 2,7) бала проти (40,1 ± 4,0) та (71,4 ± 2,7) бала вiдповiдно. Середне значення за шкалою рольового емоцшного функцюнування — (60,0 ± 4,9) бала в I гру-пi проти (18,0 ± 4,9) бала у II та (73,8 ± 4,0) бала у III; за шкалою психiчного здоров'я — вiдповiдно (54,5 ± 2,1) проти (40, ± 3,9) та (55,7 ± 2,3) бала.
Рисунок 1 — Пор1вняльний анал 'з показниюв ф'зичного здоров'я у хворих на ХБП
80
Гастроентеролопя, ISSN 2308-2097
№ 4 (58) • 2015
Патолопя тдшлунково'Т залози / РапогеаНо Ра1Ио!оду
женостi клiнiчноf симптоматики й частоти загострень. Було виявлено вiрогiдно високий прямий кореляцш-ний зв'язок мiж частотою загострень протягом року та тривалютю захворювання на ХБП (г = 0,83). Тривалють ХБП корелюе з такими показниками ЯЖ: болем — (г = 0,31) i загальним станом здоров'я — (г = —0,24). Було констатовано також середньо! сили кореля-цiйний зв'язок мiж фiзичним та рольовим фiзичним функцiонуванням (г = 0,43), а також iз загальним станом здоров'я (г = 0,38), iз показниками шкали жит-тездатностi (г = 0,34), iз соцiальним функцюнуванням (г = 0,33) та рольовим емощйним функцiонуванням (г = 0,38). Установили середньо! сили кореляцшний зв'язок мiж рольовим фiзичним функцiонуванням, со-цiальним функцiонуванням (г = 0,40) та рольовим емоцшним функцюнуванням (г = 0,57), а також прямий середнш кореляцшний зв'язок мiж рольовим емоцшним функцюнуванням i сощальним функцюнуванням (г = 0,49). Параметри психолопчного здоров'я знахо-диться в прямш кореляцiйнiй залежностi вщ соталь-ного функцiонування (г = 0,43).
Отже, можна стверджувати, що показники всiх шкал фiзичного й психолопчного здоров'я у хворих на ХБП (сумарно хворих ус1х груп) залежать вiд тривалостi захворювання у бк ускладнення стану, що вимагае безпе-рервного диспансерного спостереження таких хворих i покращання комплексного лiкування та реабiлiтацif.
Висновки
1. При порiвняльнiй оцiнцi якостi життя хворих на хронiчний бiлiарний панкреатит тсля холецистектомif за всiма шкалами SF-36 було доведено, що вiрогiдно найвищою вона була в груш пащенпв пiсля лапароско-пiчноf, а найнижчою — тсля вщкрито! лапаротомно! холецистекомif; р < 0,05.
2. При оцшщ якостi життя за шкалою болю вста-новили, що виражетсть больового синдрому зменшу-валась iз тривалiстю захворювання на ХБП (г = 0,31), а загальний стан здоров'я попршувався (г = —0,24); р < 0,05.
Таблиця 1 — Дослдження впливу тривалост ХБП на показники якост життя хворих
Шкала оц1нки ЯЖ за опитувальником SF-36 Група хворих на ХБП за тривалстю захворювання (роки)
0-4 (п = 23 ) 5-10 (п = 33) 11-15 (п = 11) > 15 (п = 11)
Шкала фiзичного функцюнування (РР) 65,2 ± 3,8 63,5 ± 2,1 59,1 ± 3,8 45,9 ± 6,4*
Шкала рольового фiзичного функцюнування (ЯР) 60,9 ± 6,6 52,3 ± 4,0 29,6 ± 5,7** 22,7 ± 6,3**
Шкала болю (ВР) 58,8 ± 4,5 55,5 ± 2,2 65,3 ± 7,2 63,1 ± 5,2
Шкала загального здоров'я (ОН) 50,6 ± 3,6 47,7 ± 2,7 45,0 ± 3,6 35,7 ± 4,6* р < 0,05
Шкала життездатносп (VI) 52,4 ± 3,1 51,1 ± 1,7 43,6 ± 6,3 39,1 ± 7,0
Шкала сощального функцюнування (БР) 68,0 ± 3,9 65,0 ± 2,2 43,2 ± 4,8** 39,9 ± 8,1**
Шкала рольового емоцшного функцюнування (ЯЕ) 61,0 ± 6,5 57,6 ± 5,3 33,3 ± 7,8* 30,4 ± 11,4*
Шкала психiчного здоров'я (МН) 54,3 ± 3,2 52,1 ± 2,3 48,0 ± 4,2 39,8 ± 6,9*
Примтки: * — в1рогщн1сть р'зниць ¡з I групою пор1вняння (р < 0,05); ** — в1рогщн1сть р'зниць ¡з I групою
пор1вняння (р < 0,01).
УТ БР РЕ МН
Рисунок 2 — Пор1вняльний анал'з показниюв психолопчного здоров'я у хворих на ХБП
Таким чином, було доведено, що ЯЖ хворих на ХП тсля ЛХЕ за шкалами психолопчного здоров'я була вь ропдно вищою у груш хворих тсля ЛХЕ на 31,2 бала, шж ЯЖ тсля ВХЕ, та на 6,4 бала вищою порiвняно з хворими на ХБП I групи.
Пд час дослщження проаналiзували також залеж-шсть параметрiв ЯЖ вщ тривалост ХБП (табл. 1).
При оцшщ показника сощального функцюнування хворих на ХБП встановили його зниження з (68,0 ± 3,9) до (39,9 ± 8,1) бала (р < 0,05) при збшьшент тривалос-т захворювання. Виявлену динамку можна пояснити тим, що зi збтьшенням тривалосп захворювання та на-ростанням клiнiчноf симптоматики змшюеться психо-логiчний статус хворого, зменшуеться емоцiйна потреба та фiзична здатнiсть сп]лкуватися з iншими людьми.
Не викликае сумнiву той факт, що в основi зниження ЯЖ хворих на ХБП лежать наявтсть рiзно! вира-
Пaтoлoгiя niA^yHKoBo'í зaлoзи I Pancreatic Pathology
3. Зниження якосп життя знаходиться в тiснiй ко-реляцiйнiй залежносл з частотою загострень протягом року (г = 0,83); р < 0,05.
Список лператури
1. Бабшець Л.С. Патогенетичт аспекти хронiчного панкреатиту бiлiарного генезу мсля холецистектоми/Л.С. Бабшець, Н.В. Назарчук // Вестник клуба панкреатологов. — 2014. — № 3 (24). — С. 4-8.
2. Порiвняльна характеристика якостi життя хворих нахрошчний панкреатит пкляхолецистектоми'/Л.С. Бабi-нець, Н.В. Назарчук, Б.О. МИгенько [та rn.]// Здобутки клi-шчно1 i експериментальног медицини. — 2014. — № 1 (20). — С. 150.
3. Хронический панкреатит: Рук-во для врачей/ С.Ф. Баг-ненко, А.А. Курыгин, Н.В. Рухляда, А.Д. Смирнов. — СПб.:Питер, 2000. — 416 с.
4. Ягмур В.Б. О причинах нарушения пищеварения у больных, перенесших холецистэктомию / В.Б. Ягмур // Международный медицинский журнал. — 2004. — № 3. — С. 65-68.
5. Желчнокаменная болезнь / С.А. Дадвани, П.С. Ветшев, А.М. Шулутко, М.И. Прудков. — М.: Видар-М, 2000. — 150 с.
6. Ильченко А.А. Проблема билиарного сладжа / А.А. Ильченко, Т.В. Вихрова//Клин. мед. — 2003. — № 8. — С. 17-22.
7. Ильченко А.А. Болезни желчного пузыря и желчных путей /A.A. Ильченко. — М.: МИА, 2011. — 880 с.
8. Лазебник Л.Б. Потребность в медицинской помощи после оперативных вмешательств на желудке и желчном пузыре: Обзор лит. и собств. наблюдения / Л.Б. Лазебник,
М.И. Копанева, Т.Б. Ежова // Терапевт. арх. — 2004. — № 2. — С. 83-87.
9. Дослiдження клшчного переб^у та якостi життя хворих на хрошчний панкреатит у вiддалений перюд тсля холецистектоми' /Н.В. Назарчук, Л.С. Бабшець, С.С. Рябоконь, Б. О. МИгенько // Здобутки клшчног та експериментальног медицини. — 2014. — С. 31-32.
10. Новик А.А. Концепция качества жизни в медицине /
A.А. Новик, Т.И. Ионова, Ю.Л. Шевченко. — М.: Тэотар-Мед, 2004. — С. 8-21.
11. Петухов В.А. Внешнесекреторная недостаточность поджелудочной железы при ЖКБ: этиопатогенез, диагностика и принципы лечения / В.А. Петухов, П.Ю. Туркин // РМЖ. — 2002. — № 4. — С. 167-171.
12. Постхолецистэктомический синдром: Причины, факторы риска, современные методы диагностики и лечения / И.В. Суздальцев, Т.Ф. Золотухин, О.И. Архипов [и др.]. — М.: АНМИ, 2003. — 118 с.
13. Ткаченко Е.И. Терапия экзокринной недостаточности поджелудочной железы у больных хроническим панкреатитом / Е.И. Ткаченко, Ю.П. Успенский, И.Т. Пахомова. — СПб, 2006. — 12 с.
14. Ammori B.J. Pancreatic surgery in the laparoscopic era /
B.J. Ammori//JOP. J. Pancreas (Online). — 2003. — Vol. 4 (6). — P. 187-192.
15. Sargen K. Management of gallstone pancreatitis: effects of deviation from clinical guidelines / K. Sargen, A.N. Kingsnorth // JOP. J. Pancreas (Online). — 2001. — Vol. 5. — P. 317-322.
Отримано 16.09.15 ■
НазарчукН.В., БабинецЛ.С.
ГВУЗ «Тернопольский государственный медицинский университет им. И.Я. Горбачевского МЗ Украины»
СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ КАЧЕСТВА ЖИЗНИ БОЛЬНЫХ С ХРОНИЧЕСКИМ БИЛИАРНЫМ ПАНКРЕАТИТОМ РАЗНЫХ ГРУПП В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ДЛИТЕЛЬНОСТИ ЗАБОЛЕВАНИЯ
Резюме. При сравнительной оценке качества жизни больных хроническим билиарным панкреатитом по всем шкалам SF-36 было доказано, что достоверно выше она была в группе пациентов после лапароскопической, а самой низкой — после открытой лапаротомной холецистэкомии; р < 0,05. При оценке качества жизни по шкале боли установили, что выраженность болевого синдрома уменьшалась с продолжительностью ХБП
(г = 0,31), а общее состояние здоровья ухудшалось (г = —0,24); р < 0,05. Снижение качества жизни находится в тесной корреляционной зависимости с частотой обострений в течение года (г = 0,83); р < 0,05.
Ключевые слова: хронический билиарный панкреатит, холе-цистэктомия лапароскопическая, холецистэктомия открытая, качество жизни, физическое и психологическое здоровье.
NazarchukN.V., Babinets L.S.
SHEI «Ternopil State Medical University named after I.Ya. Horbachevskyi of MH of Ukraine», Ternopil, Ukraine
COMPARATIVE ANALYSIS OF QUALITY OF LIFE IN PATIENTS WITH CHRONIC BILIARY PANCREATITIS IN DIFFERENT
GROUPS DEPENDING ON THE DURATION OF THE DISEASE
Summary. In comparative assessment of the quality of life of patients with chronic biliary pancreatitis by all SF-36 scales there was proved that it was significantly higher in patients after laparoscopic and lowest — after open cholecystectomy; p < 0.05. In assessing the quality of life by pain scale the severity of pain was found to decrease with duration of chronic biliary pancreatitis (r = 0.31), and general
health was worse (r = —0.24); p < 0.05. Reduced quality of life is in close correlation with the frequency of aggravations within a year (r = 0.83); p < 0.05.
Key words: chronic biliary pancreatitis, cholecystectomy laparo-scopic, open cholecystectomy, quality of life, physical and mental health.
в2
Гастроентеролопя, ISSN 2308-2097
№ 4 (58) • 2015