CC BY
22
чотири стулки. Зародок iз складчастими жирними Ым'ядолями. При надземному проростаннi першим починае розвиватися гiпокотiль. Сiм'ядолi разом з брунечкою та шкiркою насшини виносяться на поверхню грунту. Сiм'ядолi стають зеленими фотосинтезуючими [8]. У 1 кг нараховуеться близько 15002000 горшюв.
Зустрiчаеться бук у двох фенолопчних формах: ранньо- та шзньоквь тучою з рiзницею розвитку у два тижш. Зустрiчаються й iншi групи рослин: форми за будовою крони; розмiрами, формою, обрисами та кольором листюв та ш. [2, 3, 6].
1.1. Полiморфiзм бука лiсового. На першому еташ роботи ми провели облж декоративних форм бука лiсового на Львiвщинi (табл. 1) з викорис-танням таких назв таксонiв [7].
Табл. 1. Вiдомiсть обяжу декоративних форм бука ярового на Львiвщинi
№ п/п Украшська назва Латинська назва М1сцезнаходження К-ть, шт.
1. Бук лшовий ф. дуболиста Fagus sylvatica 'Querci-folia' 8сИпеМ. Стрийський парк, м.Льв1в 1
2. Бук лшовий ф. жовто-строката Fagus sylvatica 'Luteo-variegata' парк с.П1дг1рц1, Стрийський р-н, Льв1вська обл. 1
3. Бук лшовий ф. трамвдальна Fagus sylvatica 'Fastigiata' КосИ Ботсад Льв1вський НУ 1м. I. Франка, м.Льв1в 1
4. Бук лшовий ф. плакуча, повисла, звисаюча Fagus sylvatica 'Pendula' ЬоМ., F. s. 'Bonnyensis' 81-Шои-Ьои^. Ботсад Льв1вський НУ 1м. I. Франка, м.Льв1в; дендропарк УкрДЛТУ, м.Льв1в; Стрийський парк, м.Льв1в; парк, м. Буськ, Льв1вська обл. 1 1 1
5. Бук л1совий ф. ро-жево-облямована Fagus sylvatica 'Roseo-marginata' Иепгу Ботсад Льв1вський НУ 1м. I. Франка, м.Льв1в; вул. I. Франка, м.Льв1в, 1 1
6. Бук л1совий ф. роз-с1ченолиста Fagus sylvatica 'LacimaШ' У1§пе1 Ботсад Льв1вський НУ 1м. I. Франка, м.Льв1в; дендропарк УкрДЛТУ, м.Льв1в 1 1
7. Бук л1совий ф. темно-пурпуро-ва Fagus sylvatica 'Purpurea' А11, F. s. 'Atropurpurea' дендропарк УкрДЛТУ, м.Льв1в; Стрийський парк, м.Льв1в; вул. I. Франка, м.Льв1в; парк Снопк1вський, м.Льв1в 1 10 1 5
Бук люовий ф. дуболиста - дуже гарне декоративне дерево з глибоко вирiзаними, вузькими листками, подiбними до листюв дуба. Лопат листюв часто хвиляст^ iнколи слабозубчасть Облiкований екземпляр росте у Стрий-ському парку (м. Львiв). Зустрiчаеться у парках Калшшградсько! областi (Ро-сiя), парку "Софивкка" (м. Умань) [3].
Бук люовий ф. жовто-строката - найбшьше за розмiрами з облжова-них екземплярiв дерево, з досить великими жовто-строкатими листками. Дь аметр бука у парку с. Шдпрщ (Львiвська обл.) становить бшьше 1 м.
Бук люовий ф. пiрамiдальна - високе дерево з шрамщальною формою крони, гшки спрямованi вгору [3]. У Боташчному саду Львiвського НУ (ЛНУ) iм. 1вана Франка росте завезений у 2002 рощ iз "Софйвки" один iз ек-земплярiв ще! форми. Деревце невеличке за розмiрами - висотою 1,2 м.
Бук люовий ф. плакуча - високе дерево з дуже довгими (до 7 м) гшка-ми першого порядку, звисаючими вертикально вниз [3]. Один iз найбiльш де-коративних екземплярiв дано! форми росте у Стрийському парку. На терито-рй дендропарку Укра!нського державного лiсотехнiчного унiверситету (Укр-ДЛТУ), по вул. О. Кобилянсько!, 1 росте дерево дано! форми, крона якого вся змщена на один бш. Така форма була штродукована у Ботанiчний сад Львiв-ський НУ iм. I. Франка (деревце висотою 1,03 м) у 2002 рощ.
Бук люовий ф. рожево-облямована - дерево з широкими темно-пурпу-ровими чи зеленими листками, як мають неправильш свiтло-рожевi кра! [3]. Рослина ще! форми представлена в Боташчному саду Львiвський НУ iм. I. Франка по вул. М. Черемшини, 44, де була розмножена щепленням у 1971 р. iз дерева, що росло у Стрийському парку.
Бук люовий ф. розшченолиста - рослини з листочками вщ вузькоелш-тичних (ланцетних), зубчастих до глибоколопатевих, школи лшшних, цшок-ра!х. Деревце, що росте у Боташчному саду Львiвський НУ iм. I. Франка, за-везене у 2002 р. з парку "Софйвка". Екземпляр, що росте у дендропарку УкрДЛТУ ефективно контрастуе завдяки досить високо шднятш кронi та глибокорозЫченим вузькоелiптичним листковим пластинкам, як восени на-бувають темно-бурого забарвлення.
Бук люовий ф. темно-пурпурова - дерево з пурпуровими листками, що збер^ають свш колiр протягом лгга. Зустрiчаеться у парках Укра!ни досить часто, особливо у Львов^ Тернопол^ Ужгородi, Мукачево. Кiлька екзем-плярiв великих розмiрiв росте у Стрийському парку м. Львова.
Наступним етапом наших дослщжень було проведення зам1р1в па-раметричних показниюв облжованих декоративних форм бука люового (табл. 2).
Табл. 2. Параметричш показники декоративних форм бука ярового
№ п/п Форма бука лшового Н, м Ох.3 м, см Бкш, см Нкр, м 2кр, м
1. Дуболиста (щеплена) 11,2 36,7 31,2 7,8 6,4
2. Жовто-строката (щеплена) 28,7 106,5 180,4 23,6 6,9
3. Шрамвдальна 1,2 - 3,9 - -
4. Плакуча 21,4 64,7 92,7 17,2 11,2
5. Рожево-облямована 14,3 24,3 33,7 12,3 9,5
6. Розшченолиста (Ботатчний сад ЛНУ) 0,86 - 2,3 - -
6а. Розс1ченолиста (Дендропарк УкрДЛТУ) 9,1 19,4 28,7 5,2 5,4
7. Темно-пурпурова 25,8 125,8 151,5 22,1 18,5
Примггка: Н - висота рослини, м; Б1,3 м - д1аметр стовбура на висот 1,3 м, см; Бкш - д1аметр коренево! шийки, см; Нкр - висота крони, м; 2кр - максимальна ширина проекцп крони, м.
1.2. Використання бука лiсового та його форм в озелененш. Бук ль
совий досить широко й усшшно використовують у зеленому будiвництвi MÏC-та. В естетичному вщношенш особливо щнять його декоративнi форми.
Оскiльки крона цього дерева досить розлога i густа, бук та його форми доцшьно використовувати в озелененш таких об'ек^в, як школи, лiкарнi, а також рiзнi промисловi шдприемства для захисту довкшля вiд шуму та пилу. Насадження повинш не тшьки створювати комфортне середовище для пере-бування на вулицi населення, але й брати участь у формуванш естетичного вигляду мiста. Дерева не повинш закривати перспективу на арх^ектурш ансамбль Крупш дерева бука рекомендуеться використовувати на бiльш компо-зицiйно важливих дiлянках для досягнення швидкого санiтарного, гтешчно-го та декоративного ефекту. Так, використовуючи рiзнi форми бука, можна створювати художш композици залежно вiд поставлено: задачь При озеле-неннi архiтектурних ансамблiв, територiй поблизу монументiв використовують форми, як створюють вiдповiдний настрш: колоноподiбнi форми гармо-нують з архитектурою громадських споруд, а конусоподiбнi надають урочис-тостi. Для того, щоб створити у парку алею, яка навшватиме на вiдвiдувачiв лiричний i романтичний настрiй, слiд використати повислу форму бука люо-вого. Оскшьки бук досить велике дерево, його дуже добре використовувати як солгтер, особливо темно-пурпурову форму. Глянувши на таке дерево, вщ-в^вач може побачити в ньому справжню велич i красу природи.
1.3. Агротехшка вирощування. Бук - теплолюбна порода м'якого приморського клiмату. Часто страждае вiд раннiх осiннiх та шзшх весняних заморозюв. До низьких температур (навгть -2...-5 °С) чутж сходи, молодi листки та пагони. Шсля закладки верхiвкових бруньок i здерев'яншня морозос-тiйкiсть рiзко зростае [2]. Тепла i бездощова погода у перюд закладки кв^ко-вих бруньок сприяе формуванню великого врожаю на наступний рiк [2].
Добрий рют бука та його декоративних форм спостершаемо на свiжих суглинистих багатих перегноем, бурих люових грунтах. Коренева система по-тужна, пластична. Це одна з найбшьш тiньовитривалих деревних порiд, тому вш витримуе довготривале затiнення. Недостачу вологи, як i ïï надлишок, ро-слина переносить погано, тому у сухих i сирих типах люу, як правило, не росте. До родючост грунту бук вимогливий. Потреба основних елеменлв жив-лення для букових насаджень на 1 га становить: азоту - 50 кг, калда - 15 кг, фосфору - 10 кг, кальщю - 96 кг. Оптимальна кислотшсть грунту (рН = -5,5...-6,5). У сприятливих умовах буковi молодi насадження вiдрiзняються швидким ростом. Рiчний прирiст у висоту досягае 50-80 см, за дiаметром - 89 мм, в мас - 15 кг. За вщсутност пригнiчення кульмiнацiя приросту насту-пае у 70 роюв. Потiм вш поступово знижуеться [5].
Бук, в т.ч. i окремi його форми, добре вщновлюеться природним шляхом. Так, майже вс буковi люи Карпат е природного походження. Схожють насiння до 95 %, збершаеться до весни наступного року. При осшнш сiвбi сходи з'являються наступного року рано навесш. Для весняного поЫву роз-робленi способи збершання i стратифiкацiï букових горiшкiв. Одним з таких способiв е збершання ïx пiд пiдстилкою та одним чи кшькома шарами снiгу
товщиною 4-6 см, чи шарами сшгу та nicKy. До моменту поЫву при такому збер^анш наciння проростае. Можна виciвати бyковi горiшки в теплицях во-сени, вiдразy шсля ïx збору. Норма використання насшин I класу - 25 гор. на 1 м/п, або приблизно 80 горшюв. Оптимальна густина Ыянщв 50-60 шт./м. Глибина загортання насшня при весняному поciвi - 1-2 см, при осшньому -3 см. Необхщним при цьому е використання мyльчi з тирси (товщиною 11,5 см). Надалi тирса може не видалятися, бо вона захищае верxнiй шар грунту вщ пересихання, та не дозволяе з'являтися бур'янам. Для виготовлення мyльчi можна також використовувати листя. Для збшьшення збереженоcтi ci-янцiв у першу половину вегетацшного перiодy у сонячш пекyчi днi добре використовувати притшення горизонтальними щитами зi cпiввiдношенням проcвiтiв i планом 1:1.
Щоб отримати в теплицях стандартний садивний матерiал однорiчно-го вжу, необxiдно вносити органiчнi й мшеральш добрива. У виробництвi найкраще вирощувати великi 3-4-рiчнi ciянцi та саджанщ. Вони завжди добре приживаються, ïx можна використовувати як у люовому гоcподарcтвi, так i в озелененш. Великоï шкоди поciвам бука часто завдають личинки xрyщiв, дротянки та ш. Проти них ефективно застосувати гексахлоран. 1з грибкових хвороб для бука небезпечна фггофтора. Щоб попередити це захворювання, наciння перед поЫвом необxiдно протравити розчином формалшу, продезин-фiкyвати грунт i мульчу. Природне насшневе поновлення бука на суцшьних лicоciкаx ускладнюеться тому, що шдрют, який е на люосщ до рубання, зни-щуеться при люоексплуатаци. У роки iнтенcивного плодоношення значна ча-стина букових горшюв знищуеться гризунами. Здатнicть до вегетативного розмноження у бука дуже незначна i збер^аеться до 30-40 роюв. Використо-вуючи щеплення, можна створити з кращих за ростом, плодоношенням та iн. ознаками плюсових дерев клоновi наciнневi плантацiï для отримання наciння виcокоï генетичноï якоcтi. При створенш плантацiй вiдcтань мiж рослинами на плантащях може змiнюватиcь вщ 5*5 до 10*10 м. Таю вщсташ дозволя-ють широко використовувати мехашзми для догляду за плантащями [5].
Ресурси бука люового е надзвичайно обмеженi, не вщтворюються в таких об'емах, як цього вимагае лiciвнича наука та практика. Проблема ускладнюеться й тим, що плодоношення бука люового за останш роки знизило-ся, а вегетацшне розмноження е неефективним з огляду на нестачу кош^в, низьку приживлювашсть клонiв i короткий перюд проведення цих робiт (11,5 мюяця) протягом року. Тому нами розроблено ефективну методику мш-роклонального розмноження, яку можна застосовувати для клонування ел^-них дерев i створення насшневих плантацiй з метою масового отримання щн-ного насшневого матерiалy визначеного генотипу [1].
Висновки. Нами проведено облж 29 дерев, як репрезентують формо-ве розмаггтя бука лicового на Львiвщинi. Видшено ciм декоративних форм i проведено визначення параметричних показниюв доcлiджyваниx екземпля-рiв. Приведено заходи щодо агротехшки вирощування та використання бука люового i його форм в озелененш.
Перспективнi напрямки дослiджень. Потребуе подальшого вивчен-ня кiлькiсне та якiсне рiзноманiття бука люового з метою проведення подаль-шо! генетико-селекцшно! роботи з декоративними формами. Ми запланували проведення морфолого-анатомiчних та фiзiолого-бiохiмiчних дослiджень та карюлопчний аналiз цих деревних рослин. Зокрема, з метою отримання щн-ного селекцшного матерiалу i мутантних форм iз господарсько-цiнними озна-ками, необхщно вивчити вплив хiмiчних i фiзичних мутагенних факторiв на процес мшроклонального розмноження бука лiсового.
Л1тература
1. Гречаник Р.М., Базюк О.Ф., Гриник Г.Г., Каганяк Ю.Й. Мiкроклональне розмноження бука люового// Наук. вюник УкрДЛТУ: Лiсiвницькi дослiдження в Укра!т (VI-i Погребнякiвськi читання). - Львiв: УкрДЛТУ. - 2000, вип. 10.4. - С. 137-142.
2. Деревья и кустарники культивируемые в Украинской ССР. Покрытосеменные/ Под общ. ред. Н.А. Кохно. - К.: Наук. думка, 1986. - 720 с.
3. Колесников А.И. Декоративная дендрология. - М.: Лесн. пром-сть, 1974. - 703 с.
4. Кучерявый В. А. Зеленая зона города. - К.: Наук. думка, 1981. - 248 с.
5. Люове насшництво/ Ю.М. Дебринюк, М.1. Калшш, М.М. Гузь, 1.В. Шаблш. -Льв1в: Свгг, 1998. - 432 с.
6. Мельник А.С. Садово-декоративш форми дуба i бука в озелененш захщних в захщних областях Укра!ни// Досягнення боташчно! науки в Укра!ш. - К.: Наук. думка, 1976. -С. 67-68.
7. Словник таксоном1чних назв деревних рослин/ 1вченко А.1., Мазепа М.И., Мельник Ю. А. та ш.; За ред. В.П. Кучерявого. - Льв1в: Св1т, 2001. - 148 с.
8. Шовган А.Д. Дендрология: Навч. поабник. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2001. - 152 с.
Розшл III
ТЕХНОЛОГ1Я ТА УСТАТКУВАННЯ ДЕРЕВООБРОБНИХ П1ДПРИСМСТВ
УДК674.02:621.923 Проф. В.М. Голубець, д-р техн. наук;
доц. 1.М. Гончар, канд. техн. наук - УкрДЛТУ
ДО ПИТАНИЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРОЦЕСУ АБРАЗИВНООГО
ОБРОБЛЕННЯ ДЕРЕВИНИ
Обгрунтовано необхщнють охолодження зони контакту абразиву з поверхнею деревини з метою зменшення тертя та зниження температури абразивних зерен, що беруть участь у рiзаннi.
Prof. V.M. Holubets'; doc. I.M. Gonchar- USUFWT To the question of abrasive tree-frog treading process
There've been proved the necessity of cooling presence in the area of the abrasive corns and tree-frog surface touching. The aim is friction and temperature reducing of the abrasive corns that take part in cutting.
Дослщження процесу обробки масивно! деревини абразивними кругами показали, що характерною особливютю процесу е те, що д1апазон оптимально! структури абразивного шструмента (процентного сшввщношення абразиву та зв'язки), при якш шструмент мае достатню стшюсть, е дуже вузь-ким. Йдеться про те, що м'як абразивш круги швидко гублять геометричну форму i не дають потр1бно! якост обробки, а тверд1ш1 - забиваються стружкою i дають припалювання оброблено! поверхш. Щодо чистового шлiфуван-ня деревини, то в бшьшосп випадкiв цей дiапазон е настшьки вузьким, що не може бути витриманим за рахунок нерiвномiрностi твердостi та структури абразивних крупв, що отримуються при iснуючiй технологи !х виготовлення.
Процес абразивно! обробки деревини супроводжуеться значними силами тертя абразивних зерен до оброблюваного матерiалу, як викликають ш-тенсивне тепловидшення в зонi рiзання. Оскшьки теплопровiднiсть деревини е дуже низькою, то основна кшьюсть теплоти переходить в тшо абразивного iнструмента, що викликае швидке затуплення рiжучих крайок абразивних зерен. К^м цього, наявшсть у структурi деревини значно! кiлькостi органiчних речовин i висока контактна температура в зош рiзання викликають налипан-
ня цих речовин на абразивш зерна, що призводить до забивання поверхнi абразивного шструмента продуктами шлiфування.
Попередш дослiдження процесу обробки деревини абразивними ш-струментами не розглядали впливу структури деревини та вмiсту в нш рiзно-манiтних органiчних речовин на процес стружко- та поверхоутворення, а та-кож на залишковi i пружнi деформаци, що виникають у структурi деревини пiсля абразивно! обробки. Хоча, якщо порiвняти структуру металу та синтетичного полiмеру, то структура деревини е набагато складшшою.
Дослiдження, проведенi авторами [1], в окремих випадках пояснюють причину згаданих вище негативних явищ процесу абразивно! обробки деревини, а також дозволяють вияснити можливi шляхи !х усунення.
Автори [1] проводили дослщження з визначення коефiцiента тертя ко-чення та ковзання деревини рiзно! вологостi з деякими шструментальними та абразивними матерiалами. Проведенi дослщження показали, що основний вплив на тертя вщбуваеться при вмiстi вологи нижче 40 %. Виявлено, що ко-ефщент тертя збiльшуеться при зменшенш дiаметра iндентора. Це означае, що тертя дрiбнозернистих кругiв з деревиною е бшьшим не тшьки через збь льшення кiлькостi зерен на одинищ площi, але i через збiльшення коефь цiента тертя кожного абразивного зерна до оброблювано! поверхш.
Виявлено, що адгезiйна складова коефiцiента тертя практично не змь нюеться при рiзних дiаметрах шдентора та величинах навантаження. Було також тдтверджено, що адгезiя мiж деревиною i матерiалом iндентора викли-кана водневими зв'язками мiж поверхнею iндентора i незв'язаними пдрок-сильними групами целюлози. Для цього поверхню деревини ацетиляцiею по-збавляли пдроксильних груп, що спричинило значне зменшення тертя мiж iндентором i деревиною. Проте така обробка приводила до пошкодження поверхш деревини внаслщок деградаци целюлозних ланцюгiв.
Встановлено, що тертя ковзання стальних повзунiв по сухому дереву е дещо бшьшим, шж по мокрому. Якщо врахувати, що мокре дерево е м'якше, шж сухе, тобто площа реального контакту шдентора з ним е бшьшою, а тертя ковзання е меншим, то це свщчить про те, що адгезiя на поверхш роздшу по-слаблюеться присутнiстю води.
Якщо ж порiвнювати коефiцiент тертя мiж полiтетрафтороетиленом та сухою деревиною (8 % вологи) i мокрою (30 % вологи), то вш е бшьший приб-лизно в три рази. Це може бути шдтвердженням того, що структура поверхонь може вщгравати важливу роль в адгезшнш складовiй тертя мiж ними.
Автори [1] також проводили дослщження впливу швидкост рiзання на коефщент тертя мiж абразивними зернами карборунду та поверхнею дерева в присутност води. Встановлено, що коефщент тертя спадае при збшь-шенш швидкостi до 5 м/с, а далi не змiнюеться. Це вказуе на те, що адгезшна складова тертя значно знижуеться i тертя зумовлюеться в основному пстере-зисними втратами в деревинi. Очевидно, що за таких умов вода здатна ство-рювати ефективну гiдродинамiчну змазку.
Аналiз проведених авторами [1] дослщжень вказуе на те, що присут-нiсть плiвки води в зош контакту абразивного зерна з поверхнею деревини в
будь-якому випадку мае позитивний вплив на процес обробки. Проведет по-передт дослщження [2] також пiдтвердили цей висновок i потребують свого бшьш глибокого теоретичного та експериментального тдтвердження.
УДК 674.047 Проф. П.В. Бтей, д-р техн. наук; астр. А.В. Полоз - УкрДЛТУ
ЕФЕКТИВН1СТЬ КОМБ1НОВАНОГО АТМОСФЕРНО-КАМЕРНОГО СУШ1ННЯ ПИЛОМАТЕР1АЛ1В
Розглянуто техшчш та технолопчш аспекти ефективносп комбшованого ат-мосферно-камерного сушшня пиломатер1ал1в.
Prof. P.V. Bilej, doctorate. A.V. Poloz- USUFWT Effectiveness of combined atmospheric-chamber saw-timbers drying
The technical and technological of aspects effectiveness of combined atmospheric-chamber saw-timbers drying have been considered.
У процес проектування нових i реконструкцй юнуючих сушильних це-хiв деревообробних пiдприемств неодмiнно виникае потреба в техшко-еко-номiчному обгрунтуваннi технологи сушшня та вибору типу технолопчного обладнання, виду теплоносiя та енергетично! ефективностi процесу сушiння. Найбiльш ефективним е поеднання атмосферного i камерного способiв сушш-ня, що дозволяе бшьш, шж у чотири рази зменшити витрати теплово! енергi!.
Розглянемо техшко-технолопчний аспект ефективностi комбшова-ного атмосферно-камерного сушшня пиломатерiалiв. Як вщомо, основою технологi! сушiння е режими. Ращональний режим повинен забезпечити мь нiмальну тривалiсть процесу за умов отримання, якiсних показникiв ма-терiалу вiдповiдно до його призначення. Тривалють атмосферного шдсу-шування пиломатерiалiв можна орiентовно визначити за рiвнянням тривалос-тi сушiння [1], в якому вщомим е значення коефiцiента вологопровщносл, тобто у виглядi
C 65■s2 l = C"^lg
Wo - Wp Wka - Wr
год. (1)
' 2 де: а Е - середнш коефщент вологопровiдностi, см /с; - товщина ма-
терiалу, см; - середня початкова волопсть пиломатерiалiв, %; Wka - се-редня кiнцева вологiсть атмосферного сушшня, %; Wp - середня рiвноважна вологiсть за час атмосферного сушшня, %; Сп - коефщент, який враховуе породу деревини, для сосни Сп=1,0 (для iнших м'яких хвойних порiд ялини, ялицi, кедра можна також прийняти Сп=1,0).
Для процесу атмосферного сушшня пиломатерiалiв середне значення
коефщента вологопровiдностi можна прийняти за дослщними даними авто' -6 2
рiв - аЕ = 1,24-10 см /с. Тут слщ зауважити, що у юнщ атмосферного процесу (коли волопсть змшюеться у дiапазонi 25<W<20 %) швидкiсть сушiння
зменшуеться у 5,6...8,0 разiв порiвняно iз змшою вологостi у дiапазонi 80<W<40 %. У зв'язку з тим, що у кшщ атмосферного процесу швидюсть су-шiння не перевищуе значення 0,025 % за годину його слщ припинити i про-водити наступне камерне сушшня. Отже, атмосферне сушшня доцiльно про-
водити до досягнення кшцево! вологостi Wka =20.22 %, бо у подальшому процес атмосферного сушшня е дуже повшьним. Але тривала витримка ма-терiалу пiсля атмосферного сушiння мае i позитивну ознаку - йде поступове вирiвнювання вологостi матерiалу за товщиною. Однак, як показують ре-зультати дослщження пошарово! вологостi, перепад вологосп, за товщиною у процесi атмосферного сушшня е незначним - 5...6 %. Прийнятий в основу яюсного проведення процесу сушшня деякими зарубiжними фiрмами показ-ник градiента сушшня (Тгосknungsgefаlle - ТО) не перевищуе значення 1,6 для атмосферного шдсушування. Для порiвняння, у процесi камерного сушшня пиломатерiалiв дуба товщиною 32.60 мм, допустиме значення ТО=2,4. для соснових пиломатерiалiв товщиною 32.60 мм допустиме значення Т0=3,0 [2]. Наведет вище значення градiента сушiння приймаються до досягнення деревиною вологост точки насичення волокна (у середньому прийнято, що Wтн=30 %), а нижче точки насичення цей коефщент можна шдвищувати для дуба - до ТО=3,8 i для сосни - до ТО=4,4.
Найважлившою умовою атмосферного сушiння пиломатерiалiв е ство-рення своерiдного мiкроклiмату для штабелiв, в якому оптимальною величиною рiвноважноl вологостi е значення Wp =14.20 %. Якщо рiвноважна волопсть стае вищою вiд верхнього значення, то це означае, що деревина перебувае у во-логому серед овищд i тут обов'язково слiд застосовувати штучну вентиляцiю. Якщо рiвноважна вологiсть деревини стае нижчою вщ нижнього значення, повiтря слiд зволожувати, щоб не допустити iнтенсивного атмосферного шдсушування. Цих умов слiд незаперечно дотримуватись, коли вологiсть матерiалу е вищою за точку насичення. Наведеним вище окреслено основш окремi вимоги до технологи атмосферного сушшня пиломатерiалiв i заготовок.
Користуючись дiаграмою розрахункових коефiцiентiв вологопровщ-ностi деревини поперек волокон [1] можна орiентовно визначити перевщний коефiцiент Сп у формулi 1, який враховуватиме вплив породи на тривалють атмосферного сушшня. Отже, при атмосферному сушшт пиломатерiалiв дуба Сп=3,24, для бука Сп=1,92, для берези Сп=1,40, для модрини Сп=2,59. Вщ-повiдно, розрахункове значення коефщента вологопровiдностi для атмосферного сушшня становитиме: для дуба а-0,38-10-6, см2/с; для бука а' =0,64-10-6, см2/с; для берези а-0,89-10-6, см2/с; для модрини а'=0,48-10-6, см2/с. За цими значеннями коефiцiента вологопровщност можна орiентовно за формулою (1) визначати тривалють атмосферного сушшня вказаних вище порщ, коли вiдомi середнi значення температури i вщносно! вологостi середовища (умов сушiння) та значення початково! i кшцево! вологост матерiалу.
Рацiональний режим камерного досушування пиломатерiалiв визна-чимо за наступними мiркуваннями. Згiдно з КТМ [3] нормативними показни-ками якостi пиломатерiалiв та заготовок передбачено три дiапазони кшцево! експлуатацшно! вологостi деревини, а саме у дiапазонах: 6<Wk<8 %,
