Співпраця майбутніх соціальних педагогів з дитячими громадськими об’єднаннями як чинник їхнього професійного становлення Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

_вивчлемо ДОСВ1Д_

17 травня 2000 р. / За ред. С. О.Сисоево!, О. Г. Романовського. -Харгав: ХДПУ, 2000. - С. 84-90.

7. Козаков В. А. Самостоятельная робота студентов н ее информационно-методическое обеспечение. - К.: Высшая школа, -1990. - С. 497.

8. Солдатенко М. М. Умови ¡ндиЕщуашзацп процесу навчання студента в в систем! безперервно'1 ocbíth // MaTepianH конференцп. -Вшниця, 1994. - С. 73-75.

9. Бендера I. М. Оргамзащя самостайно! роботи студенпв агршнженерннх специальностей: Монограф!я. -К., 2007. -364 с.

10. Дуганець В. I., Бендера I. М., Рудь А. В., Янковськин В. А., Шовдра О. М. Оргашзащя наскр1зно5 практично! niдготовки студенпв ¡з спегцальиосп «Мехашзагця ольського господарства». Наука i методика: 36ipHHK иауково-методичных праць / Редколепя: А. Ф. Бойчук (гол. ред.). та ¡и. - К.: Аграрна ocbíta, 2007. - Вип. 9. - С. 65-74.

11. Опорные конспекты neo кинематике и динамике: Книга для учителя. Из опьпа работы / В. Ф. Шаталов, В. М. Шейман, А. М. Хаит. - М.: Просвещение, 1989. - 143 с.

12. Сшьськогосподарсьш та мелюратнвш машннн: Шдручник / Д. Г.Войтюк, В. О.Дубровш, Т. Д. Пценко та ¡и.; за ред. Д. Г. Войтюка. - К: Вшца осв1та, 2004. - 544 с.

13. Комаристов В. Ю., ПетренкоМ. М., Kocíhob М. М. Сшьськогосподарсыа машнни. -К.: Урожай, 1996.

14. Войлок Д. Г., ГаврилюкГ. Р. Ольсько господ ар сью машини. - К.: Урожай, 1994. -448 с.

Людмила РОМАНОВСЬКА

СП1ВПРАЦЯ МАЙБУГН1Х СОЦ1АЛЬНИХ ПЕДАГОГ1В 3 дитячими ГРОМАДСЬКИМИ ОБ'бДНАННЯМИ якчинник гхнього ПРОФЕС1ЙНОГО СТАНОВЛЕНИЯ

V cmammi розгпядасться проблема професШноI подготовки сощальних педагогов до роботи. з дитячими громаде ькими об'еднаннями, зокрема, особлива увага npudi/шсться пашгодженню dieeol ствпращ з шдерами зазначених об'еднань, а також анатзу напряшв ствробтнщтва сощальних педагогов з дитячими громадськшш об 'еднаннями.

Наявшсть у сучаснш УкраГш кшькох десятюв всеукрашських дитячих фомадських об'еднань, а також сотень дитячих оргашзацш, яи дшть в регюнах та областях, дають гадстави для сфйозного пфеосмислення ¡снуючоГ системы сусгального виховання. Вагомароль у цьому про Lie ci повинна належати сощальним педагогам. Вщповщно все бшын актуальною постае проблема пщготовки кадр1в для роботи з дитячими фомадськими об'еднаннями.

Hhhí тривае активний процес науково-теоретичиого обГрунтування основних складов их профеайно1 д1яльносп сощального педагога, визначення обсягу знань, умшь та навичок, яю необхщш фа>ПЕЦю для ycniniHoí роботи у со iii ал ьно - пс д aro пчн i й сфер i, що пщтверджуе актуальшетъ нашого доондження. Отже, метою статп е необхщшеть розкрити мехашзм ствпращ майбугшх сощальних педагопв з членами дитячих фомадських об'еднань, вщзначити важлив1сть застосування р1зноманггаих форм, напрямв i методíb сощально-педагопчно1 роботи у контекст i оргашзаци ефективного сощального виховання i;iei категорп

iaiieHTÍB.

Анал1зуючи проблему ствпращ майбутшх сощальних педагопв з лщфами дитячих епшок ¡враховуючи квал1ф1кащйш характфистики сощального педагога, Л.Пундик називае наступш напрямки його д1яльносп в дитячш оргатзацп:

• здшенення комплексу заходщ i р1зних вндщ д1яльносп для виховання, ocbíth, розвитку i сощального захисту особистосп в дитячому фомадському об'еднанш;

• вивчення психолого-педагопчних особливостей члешв оргатзацп та oci6, що готов i до ствпращ;

• виявлення ¡нтереав та потреб, труднопцв i проблем, вщхилень у поведшщ суб'екпв i своечасне иадання ím сощальжи допомоги i шдтримки;

• посфедництво mí ж особиспстю й колективом дитячо! стлки;

• визначення завдань, форм, метид¡в сощально-педагопчно1 роботи в дитячому фомадському об'еднанш, засоб1в виршення особистах i сощальних проблем;

• використання зм1стовного сгалкування для налагодження ефективного сощального виховання члешв дитячих фомадських об'еднань;

• залучення до культурно-освггаьо1, профшактично-виховно1, с портив но-озд ор овчо 1. творчо! роботи член ¡в оргашзацн окремих громадян;

• сприяння учасп члешв дитячих спшок у техшчнш, художшй творчосп. спортивнш, р1зномаштнш суспшьно корисшй д1яльносп, виявленню талант, тклування про професшну ор1ентащю члешв об'еднань;

• виховання поваги до батыав! старшого поколшня, до культурно-нащональних \ духовних щнностей украшського та ¡нших нар од ¡в;

• профшактика правопорушень, дитячого побутового, дорожньо-транспортного травматизму серед неповнолтнх 1 д1тей;

• постшне шдвищення власного профеа иного р1вня, педагопчно! майстерносп, загально! культури [6, 46].

Свое бачення можииво! сшвпраш сощальних педагопв з дитячими громадськими об'еднаннями мае М.Шакурова. Так, вона вважае, гцо зазначена сшвпраця можлива у таких сферах:

• допомога у створенш спещальних програм для привернення уваги до проблем оргашзацш;

• створення умов для розвитку .тндерського \ творчого потенщалу, гцо сприятиме становленню особистосп дитини, и здатносп протистояти р1зним негативним впливам;

• привфнеиня уваги держав них [ недержав них оргашзацш до виршения проблем дитинства, дитячих громадських об'еднань;

• налагодження д1ево1 взаемодп дитячих оргашзацш з ¡ншими сощальними шститутами для оргашзацн сощально! допомоги дп~ям;

• залучення дггей I молод1 до виртення проблем через спещально створеш органи дитячого самоуправлшня;

• мобшзащя члешв дитячих об'еднань для оргашзацн допомоги дггям з функщональними обмежеинями;

• здшснення педагопчио! корекцн сощально1 повсдшкн [ сощальних зв'язюв;

• здшснення профшактики асощально! поведшки [10,196-197].

Серед р1зних форм взаемодп сощального педагога з дитячими громадськими об'еднаннями (партнерство, посередництво, координащя, наставництво) значна увага науковцями при д ¡.тлеться розробщ мод ел 1 зазначеного сшвробггництва. Зокрема, ця проблема детально опрацьована у працях О. СорочинськоГ [9], Р. Литвак [2].

У бшыносп педагопчннх ВНЗ, де здшснюеться шдготовка сощальних педагопв, робота з дитячими громадськими об'еднаннями не розглядаеться як один з основних напрям1в сощально-педагопчно! д1яльносп. Навггь бшьше, мова не йде про безпосередню постшну роботу сощального педагога у днтячш оргашзацн.

Базуючись на зазначеному, ми визначнли мету, основш напрямки та зм1ст роботи сощального педагога, що склали основу мод ел 1 професшноГ роботи сощального педагога з дитячими громадськими об'еднаннями. Метою цього сшвробггництва визначено сприяння процесу створення та функцюнування громадських дитячих об'еднань, 1хне перетворення на ефективний ¡нститут сощального виховання.

До фунщш, яи повинш реал1зовувати майбутш сощальш педагоги в процеп сшвроб1тництва ¡з дитячими спшками, нами вщнесено: д1агностичну, профшактичну, в их овну, правоохоронно-захисну, оргашзацшно-управлшську, координащйно-посфедницьку та ¡и.

Намивизначеш жтрямки зазначеного сшвробггництва. До них вщнесеш:

• проведения сощально-педагопчно1 д1ягностики;

• сприяння сощально-педагопчшй д1яльносп дитячого громадського об'еднання;

• допомога у створенш \ решшацн спещальних профам \ проекта;

• сприяння процесу формування колективу дитячого фомадського об'еднання;

• налагодження взаемодп ¡з школою як найважлив1шим суб'ектом сощального виховання пщростаючого поколшня;

• здшснення ирофшактично! д1яльносп;

• сощально-иедагопчна допомога членам дитячих спшок;

Розглянемо запропоновану модель через характеристику видшених напрям1в сшвро01тництва сощального педагога з дитячими фомадськими об'еднаннями.

1. Проведения сощально-педагопчно! д1агностики.

Цей напрямок д1яльносп ми визначаемо пфшим, осильки технолопя сощально-педагопчного д1агностування займае початкове шсце в теори [ пракгищ сощально-педагопчно! д1яльносп. У сощальиш педагопщ понятгя «сощально-иедагопчна д1агностика» визначаегься як теорш [ практика виявления сощально-педагопчних хфакгеристик людиии, фупи людей [7,79]. Розглядаючи сощальио-педагопчиу д1агиостику як спещальио оргашзований процес шзнання, в якому вщбуваеться зб1р ¡нформацп про вплив на особиспсть 1 сощум сощально-психолопчних, педагопчних, еколопчних I сощолопчних фактор1в з метою шдвшцення ефективносп педагопчних чинниюв [4, 370], ми визначили й зм1ст гцодо дитячого громадського об'еднання. На нашу думку, в она поля гае у виявленш ¡ндивщуальних особливо сгей, мэжливостей члена оргашзаци, сощальних пшреб 1 щншсних ор!ентацш, потенщалу його розвитку, визначенш умов та мэжливостей сфедовигца, в якому вщбуваеться д1яльшсть дитячо! спшки; проведенш комплексно!' характеристики дитячого фомадського об'еднання.

2. Сприяння сощально-иедагопчнш д1яльносп дитячого фомадського об'еднання.

У дитячому рус1 дедал1 шмтшшою стае тенденщя до сощально-педагопчно! спрямованосп д1яльносп й суб'ект, тому цей напрямок робота сощального педагога е особливо актуальним I важливим. У мсж1 зазначеного напрямку сощальний педагог е оргашзатором робота дитячих фомадських об'еднань з надання сощально! допомоги проблемним фупам населения. На думку дослщншав дитячого руху (Р. Литвак, С. Тетфський, С. Чепурних, А. Волохов та ¡н.) залучення члешв дитячих оргашзацш до сощально значугцо! д1яльносп дозволяе розвинути ¡шщативу дитини (гадл1тка), створити умови для самостшного включения в життя сусгальства, навчита робота усвщомлений виб1р.

Сощальна д1яльшсть, яка проводиться сучасними дитячими оргагазащями, р1знопланова. Члени дитячих фомадських об'еднань ошкуються фомадянами похилого в1ку, людьми з функщональними обмеженнями, однолггками, що иотрапили в бщу; бфуть участь в оргагазацн дозвшля для дгтей-сир1т, д1тей з функщональними обмеженнями. При цьому культурно-масов1 заходи, як правило, мають тематичнийхарактф.

Ця робота мае р1зношн1тний характер, що пов'язано з профшем дитячих формувань. Тому важпивим вбачаеться залучення в практику кньо! д1яльносп технолопй волонтерсько! робота.

Як приклад можна навести Д1я.гтьн1сть Всеукрашського дитячого об'еднання «СПОК», що активно застосовуе технологи волонтфсько! роботи: ¡з член ¡в оргашзацн створюються волонтерсыа загони, яы надають цшеспрямовану доиомогу, реал1зуюгь р13номанпш сощалып профами (наприклад, «Ддди Морози — волонтери. Р1здвяна казка»); гад час традищйного збору-походу дитячих оргашзацш та волонтфських загошв «Козацькими шляхами» гадводяться пщсумки волонтерсько! д1яльносп за рж; проводяться навчальш треншги, вщбуваеться обмш досвщом сощально! роботи, презентащя нових сощальних профам.

3. Надання допомоги кер1вництву оргашзацн у створенш I реал1защГ спещальних профам 1 проект.

Д1яльшсть сучасних дитячих фомадських об'еднань здсбшыпого побудована на створенш та здшсненш рпних профам 1 проекта. Тому пошук 1 залучення фшанав для !х реал1зацн е одним з головних на прямив д1яльносп об'еднань. 1накше кажучи, ниш дшч1 дитяч1 фомадсьо об'еднання змушеш опановувати 1 здшснювати фандрайзинг (пошук 1 залучення ресурив). Усшшшстъ фандрайзингу як цшеспрямовано!, сплановано!1 безпфервно! д1яльносп. 3 метою забезпечення оргашзацн залежить вщ вмшня складати проект профами, вмшня налагоджувата контакти з потенщйними иартафами та спонсорами, яи можуть профшансувата певний проект. У компетенци сощального педагога - надання консультативно! методично! допомоги кф1вництву оргашзацн щодо основних вимогдо написания проекту, його оформления, умов подання тощо. Необхщною е [ безиосфедня участь сощального педагога у складанш тареал1зацп профам, осильки вони повинш вщиовщати змстов1 загальнодфжавних профам та спрямовуватнся навнр1шсння конкретних сощальних проблем.

Колепя М1Н1стерства у справах а\п\ молод! та спорту Укра!ни щороку визначае переп1к пр!оритетн1Г\ сощальних проблем, на вирттення яких мають бути спрямоваш проекти профам фомадських молод1жних I дитячих оргашзац1й. Основн! з них таю:

• сощальний захист дп~ей I молоди яы перебувають у складних життевих ситуащях;

• сприяння зайнятосп молодо

• формування здорового способу житгя дтй 1 молод!:

• формування свггогляду, шдтримка творчих ¡шщатив дггей 1 молодо

• формування лщерських якостей та правово! культури дп~ей та молодо

• штсгращя украшськоГ мол од 1 до европейсьт молод1жно1 спшьнсти.

4. Сприяння процесу формування колективу дитячого громадського об'еднання.

Сощально-педагопчна наука розглядае принцип колектив1зму як одну з орган¡защйних

основ сощального виховання (А. Мудрнк). Сучасне трактування цього принципу пфедбачае, що сощальне виховання, яке здшснюеться в колективах р1зного типу, дае юнш особистосп досвщ життя в суспшьств1 [ взаемодп з оточуючими, може сторювати умови для позитивно спрямованих самогазнання, самовизначення, самореал1заци [ самоствфдження, а загалом - для иабуття досвщу адаптаци в сусшльстг А. Мудриквизначае колектив фомадського об'еднання як формалЬовапу сощально-психолопчиу фупу людей, що функщоиуе на шдстав1 певних статутних вимог I корпоративна щншсних ор1ентацш [3,119].

Про р1вень розвитку колективу в дитячому об'еднанш можуть свщчити:

• самостшне висунення суспшьно значущих цшей 1 досягнення 1х на основ! самоврядування;

• мобшьшсть при виконанш колективних справ I доручень, прагнення до виршення складшших завдань;

• вщповщальгасть за колективну справу, активна участь кожного члена об'еднання в нш;

• бажання члешв об'еднання бути разом, задоволення вщ сгалкування;

• вмшня належно вир1шувати конфлжтш ситуащГ, готовшсть разом долати труднопц;

• готов1сть до виконаиня вщповщальних доручень, товарисью взаемиии, уважшсть до потреб та штереаЕ кожного;

• готовшсть допомогти слабшому, поважання пдносп кожного, здатшсть до порозумшня без сварок та образ.

Професшна компетентшсть сощального педагога дозволяе надавати методичну допомогу кф1вницгву об'еднання чи безпосередньо сприяти формуванню та згуртуванню колективу об'еднання шляхом:

• залучення члешв об'еднання до процесу цшепокладання, сшлынм д1яльносп з вироблення стратеги д1яльност1 об'еднання;

• допомоги у виробленш та прийнятп единих установок, системи единих вимог, внражених у правилах поведшки, траднщях тазвичаях члешв об'еднання;

• формования фомадсько! думки член1в об'еднання щодо створення сгальних духовних щнностей;

• створення ситуацш, яю коректують взаемовщносини члешв об'еднання в колектив! з наданням ш допомоги у самошзнанш1 саморсалпаип.

5. Налагодження взаемодп ¡з школою як найваж.пирпптим суб'ектом сощального виховання пщростаючого поколшня.

У процесс проведеного дослщження ми дшшли думки, що налагодження сощальним педагогом взаемоди дитячих фошдськнх об'еднань ¡з школю е одним з прюритетних напрямш його робота. Сьогоди знову склалася ситуащя, яку ще в 20-х роках XX ст. украшський педагог I. Соколянський охарактеризував яктаку, що «школа I дитячийрух иовинш шукати один одного» [8,18]. Ця взаемод1я повинна базуватася на взаемозв'язку сильного й специф1чного в д1яльносп школи й дитячих фошдських об'еднань. Ситьшсть виявляеться, зокрема, в мел (розвиток особистосп дитини), суб'екп виховання (дитина, ицунток), часових I иросгорових характеристиках дшльносп. Сириятливими для взаемоди е також I сугасш ознаки дитячих фомадських об'еднань. Таким чином, взаемод1я загальноосв ггньо! школи I дитячого фомадського об'еднання - це оргашзащя. Узгодження та взаемозумовлешсть IX дш як р1вноправних партнер1в. спрямованих на досягнення спшьно[ мети, забезпечуе ефективну реал1защю специф!чних виховних можливостей кожного суб'екта взаемоди.

Рссшська дослщниця дитячого руху Л. Ашева пропонуе наступну сфуктуру под1бно! взаемоди:

• оргашзащя зв'язив, контакпв, яи иризводять до збагачення результата спшьно!

ВИХОВНО! Д1ЯЛЬН0С'П;

• оргашзащя вщносин, спшкування людей ргзного статусу, вжу, досвщу в основ 1 яких -добровшьшсть, спшьшсть ¡нтерес1в, р1вшсть, корисшсть;

• оргашзащя входження век структур у навколишнш сощум та освоения його сшльними зусиллямн [1, 88].

В Укра!ш найбтыи пфспективно виглядають дв1 мод ел 1 взаемодн дитячих фомадських об'еднань \ школи. У рамках пфшо! модел1 школа як державний осв1тшй заклад I дитяч1 сгалки будують взаемовщносини як р1вш партифи на основ 1 певних угод. Тод1 взаемодш мэже реалгзовуватись у рнномаштних формах, наприклад, на основ1 реалгзацп спшьних профам (освггнк, сощально спрямэваних, профшактичних, культуролопчних, еколопчних та ¡н.). При цьому школа добровшьно обирае партадза в особ1 дитячого фомадського об'еднання, враховую принципи демократизацд 1 гуман1заци осв1тньо-виховного процесу. Позитивний вгшив на сощально-виховну систему школи в результат! тако! взаемоди визначаеться динамзмом, демократизмом, автономшспо дитячих сииюк, ч1тко вираженою 1х специфжою, атакож можлив1стю школи мати юлькох партнерш, не прив'язуючи себе до яко!сь одни:! органпацп, ор1ентуючись на принцип доцшьносп.

Можливе також створення на баз1 школи осфедюв всеукрашських або регшнальних дитячих фомадських об'еднань, членами яких е учш певно! школи.

6. Здшснення пр о ф1 л а ктичн о 1 д ¡я л ьн ост].

Профшактична д1яльшсть стосовно члешв дитячих фомадських об'еднань така ж необхщна [ важлива, як [ загалом для всього пщростаючого иоколшня. Водночас бшышеть дитячих фомадських об'еднань не надають належно! уваги цьому напрямку д1яльносп. Тому взаемод1я сощального педагога ¡з дитячими сшлками з налагодження комплексно!, р13ноСично1. ¡нтефовано! системи профшактичних д1й е актуальною I прюритетною. Д1ялипсть сощального педагога може бути сирямованою на:

• профшактику сощально! дезадаптащ! члешв дитячих фомадських об'еднань;

• профшактику девшнтшл поведшки у дитячо- ш д лпковому середовишд силами члешв дитячих фомадських об'еднань;

• профшактику наркоманп та алкого.шзму у дитячо-шдлггковому середовнш] зусилями члешв дитячих фомадських об'еднань.

Загалом профшактична д1яльшсть сирямована на формування у члешв дитячих фомадських об'еднань несприйнятливосп до негативних вплив1в сощального сфедовища. У результат! члени об'еднань повинш вмгги:

• оргашзовувати 1 регулювати свою д1яльшсть;

• адекватно ощнювати свою поведшку, а також вчинки [ погляди оточеиня;

• збер1гати та реал1зовувати у р1зних умовах, зокрема несприятливих, власш позищ! на основ! особиспсно уевщомленнх та засвоених моральних норм;

• вмгги протистояти натиску, протщцята впливам, що супфечать внутршшм установкам, поглядам [ переконанням, активно !х иеретворювати;

• самоспйно приймати важлив1 у моральному плат ршепня [5,37].

7. Сощально-педагопчна допомога членам дитячих епшок.

Змкт сощально-педагопчно! доиомоги, яка може надаватися членам дитячих фомадських об'еднань, визначаеться межами професшно! шдготовки та компетенщ! сощального педагога. Проана.тпзувавти сучасний стан розвитку дитячого руху, ми визначили прюритетш напрямки сощально-педагопчно! допомоги дитячим фомадсышм об'еднанням. На нашу думку, в о на може поля гати у:

• допомоз1 в виршенш особиспсних, шжособиспсних ! внутршньоамейних конф.шк'пв. Виршальним чинником цього напрямку сощально-педагопчно! допомоги е коп ф ,ш кто л опч на компетентшеть сощального педагога -система знань, умшь [ навичок з попфедження, управлшня ! виршення конфл1кпв;

• наданш необхщно! консультативно! пенхолого-педагопчно! допомоги членам дитячих фомадських об'еднань, !хшм батькам I фупам близького оточення. Вважаемо, що сощально-педагопчне консультування у практащ робота сощального педагога мае здшснюватась у вигляд1 квал1ф1ковано! допомоги особам, яы мають рпш проблеми, з метою !х сощал1зацн, вщновлення I оптимтцн !хшх сощальних функцш, вироблення сощальних норм

житдаяльносп, стлкування тощо;

• здшсненш корекцп сощальноГ иоведшки i сощальних зв'язюв члешв дитячих громадських об'еднань. Корекцшио-виховна робота як система сощально-иедагопчних заход ¡в. сирямованих на вииравления ироцесу i результату сощального розвитку i виховання особи, повинна бути невщ'емним компонентом i необхщною ланкою цшсного безиерфвного процесу виховання у шиш та позашюльному серед овшш. Bei щ компонента включеш до змкту професшно[ шдготовки сощального педагога, який зобов'язаний здшенювати корекщйно-виховну роботу в процесс безпосередньо! сшвпращ з дитячими фомадськими об'еднаннями;

• створенн1 умов для розвитку творчого (участь члешв дитячих фомадських об'еднань у техшчнш, художнш творчосп, сиортившй, сусшльно корисшй д1яльносп, виявлення талант, зд1бностей) i лщфського (¡шщатавшеть, самоспйшсть, вщповщальн1сть, комушкативн1сть, креатавн1сть) потенщалу члешв дитячих фомадських об'еднань.

Таким чином, сощальний педагог у свош професшнш д1яльносп мае сприяти виведенню сучасних дитячих фомадських об'еднань на piBCHb функщонування в po.ni сощально-педагопчно1 системи з npiopiiTCTHicrro сощально значушш i суспшьно корисно! дш.льност1, оптимальним поеднанням особиспсних i колекгивних ¡нтфес1в, активною взаемод1ею ще! системи з оточуючим сощумом.

Такий niflxifl е концептуальною основю розроблено! мод ел i сгавпращ майбуш1х сощальних педагогтв з дитячими фомадськими об'еднаннями як чинника кнього фофесшного сгановлення.

Л1ТЕРАТУРА

1. Алиева Л. В. Управление воспитательной системой школы: проблемы и решения / Под ред. В. А. Караковского. -М.: Педагогическое общество России, 1999. - 88 с.

2. Литвак Р. А. Педагогические основы деятельности детских общественных объединений в современных условиях: Дисс. ... д-рапед. наук: 13.00.01. -Екатеринбург, 1997. -389 с.

3. Мудрик А. В. Социальная педагопка: Учеб. для студ. пед. вузов / Под ред. В. А. Сластенина. - М.: Академия, 2000.

4. Овчарова Р. В. Справочная книга социального педагога. - М.: ТЦ Сфера, 2005.

5. Окаринський М. М. Формування в гпдлгтгав несприйнятливоси до вживання наркогенних речовин у д1яльносп Пласту: Дне. ... канд. пед. наук: 13.00.07. -Тернопшь, 2000.

6. Пундик Л. е. Теоретичм засади гадготовки майбутнього сощального педагога до робота з дитячо-молод1жними громадськими орган1зац1ями Украши // Сотцальна робота в yKpa'iHi на початку XXI стшпття: проблеми теорп i практики: матер1али доповщей на MiiKHap. наук.-практ. конференгц! 29-31 жовтня 2001 року. Частина 1. -К., 2002.

7. Словарь по социальной педагогике: Учеб. пособ. для студ. вузов / В. А. Сластенин и др. - М.: Академия, 2002.

8. СоколянськийI. Ув'язка соцвиху з дитячим рухом//Радянська ocBiTa. -1925. -№2.-С. 13-19.

9. Сорочинская Е. Н. Теория и практика подготовки социальных педагогов детско-юношеских объединений: Дисс. ... д-ра пед. наук: 13.00.08. - М., 1996. -484 с.

10. Шакурова М. Методика и технология работы социального педагога. - М.: Академия, 2002.