CC BY
34
УДК 37.013.73:355.233
Г. I. ФШн, доктор фшософських наук, доцент
СПЕЦИФ1КА ФОРМУВАННЯ СВ1ТОГЛЯДУ
МАЙБУТН1Х В1ЙСЬКОВИХ ФАХ1ВЦ1В В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНО? ДЕЩЕОЛОПЗАЦП
У статт1 робиться спроба розглянути специф1ку формування св1тогляду майбутшх в1йськових фах1вц1в в умовах глобально! де1деолог1зацИ Наведен7 причини реформування гуманитарно! осв1ти майбутшх офщер1ву сучасних сощокультурних контекстах. Звертаеться увага на суттевий потенциал у формуванш св1тогляду вШськовослужбовця, який належить морально-психологгчному забезпеченню вшсько-во! д1яльност1 та психолог^чнт тдготовц особового складу.
Ключовi слова: св1тогляд, в1йськова осв1та, гуманитарна осв1та, ц1нност1.
Постановка проблеми. Профеая вШськовослужбовця посилюе вимоги до св^оглядно! культури майбутшх офiцерiв, яю мають не тшьки вм^и ви-значати т чи iншi св^оглядш прюритети, а й нести вщповщальшсть за свiй вибiр. Через тдвищену вiдповiдальнiсть професп вiйськовослужбовцiв до 1хньо1 св^оглядно! культури висуваеться низка вимог, закрiплених у дер-жавних законодавчих актах. Передуам це вщдашсть присязi, любов до велико! i мало! Батькiвщини, етика служiння, табу на нiгiлiзм та антигумашзм, вiдстоювання загальнолюдських цiнностей, демократичних прав i свобод.
Аналiз наукових джерел i публiкацiй, а також вшськовий досвiд дають пiдстави стверджувати, що нинi проблема формування свiтогляду майбутшх вшськових фахiвцiв в умовах глобально! дещеолопзацп е нагальною потребою сучасно! освiти. Разом з цим багато проблем з формування св^о-гляду сучасних фахiвцiв та, зокрема, майбутшх вшськових фахiвцiв незва-жаючи на достатньо широке коло дослщжень (С. Афонiн, В. Мадрагеля, М. Нещадим та ш.) досi не вирiшено [2; 5; 7; 9; 10]. Попри широке висвгт-лення ше! проблеми, остання в контекст дещеолопзацп суспiльства вимагае фiлософського осмислення, що i е метою ще! статтi.
Професiя вiйськовослужбовця посилюе вимоги до св^оглядно! культури майбутнiх офiцерiв, якi мають не тiльки вм^и визначати тi чи iншi св^о-гляднi прiоритети, а й нести вщповщальшсть за свiй вибiр. Порiвняно з ми-нулим, у сучаснш вiйськовiй дiяльностi та службi сталися суттевi змiни: 1) збiльшилась и iнтелектуалiзацiя, значною е вага розумово! працi у зв'язку з усе бiльшим впровадженням у не! наукових, науково-техшчних розробок, технiки, приладiв; 2) проходять певш реорганiзацiйнi змiни у структура змю-
© Фшш Г. I., 2016
27
т дiяльностi вшськових частин, з'еднань, що пов'язаш з розбудовою Украшою сво'1'х власних нацiональних Збройних Сил; 3) соцiально-економiчнi труднощi перехiдного для Украши перюду викликали появу значних економiчних, ма-терiальних, соцiальних проблем у Збройних Силах Украши.
Вшськова служба мае сво'1 специфiчнi соцiально-психологiчнi особливостi, яю значною мiрою детермiнують суб'ективну психолопчну структуру дiяль-ностi, служби людини.
Свiтогляднi уявлення про долю i можливiсть спрямованостi життедiяль-ностi людини виникають уже в античному суспшьсга. У науковiй та мето-дичнш лiтературi представлено низку дослiджень i розробок, у яких вщо-бражено рiзнi пiдходи до вирiшення завдань щодо свiтоглядного виховання вiйськовослужбовцiв у ситуащях свiтоглядного та iдеологiчного плюралiз-му. Зокрема, представлено систему тдготовки майбутнього вшськовослуж-бовця [2; 7; 9]. Охарактеризовано окремi виховнi тдходи щодо формування свiтогляду в майбутнього офщера [2; 7; 9].
Св^огляд кожно'1 людини неосяжний. I також не е винятком св^огляд вшськовослужбовщв у ситуацiях свiтоглядного та щеолопчного плюралiз-му. Кожне суспiльство характеризуеться специфiчним набором i iерархiею щнностей вшськово'1 служби, система яких виступае як найбшьш високий рiвень сощально'1 регуляцГi. У нiй фiксуються т критерп соцiального визнан-ня вшськово'1 дiяльностi з боку суспiльства, на основi яких розгортаються конкретнiшi i спецiалiзованi системи нормативного контролю, соцiального управлiння, суспiльнi iнститути i самi цiлеспрямованi дп людей. Засвоення системи щнностей вшськово'1 служби соцiальною групою або окремою особою е одшею з умов п ефективно'1 сощалiзащi i пiдтримання нормативного порядку в суспшьста.
З аксюлопчно'1 точки зору людина постшно знаходиться в ситуацп ви-бору, критерiем якого е щншсть. Патрiотизм виражае ставлення людини до Батьювщини i В^чизни, якi виступають як об'екти щншсного вiдношення. Якщо поняття громадянськостi спираеться на формальш критерп, то саме категорiя патрiотизму визначае цiннiсний аспект ставлення людини до сво-е'1 краши.
Розглянемо це детальнiше. Поняття «щншсть» е ключовим в аксюлогп, воно було введене в науковий обш I. Кантом при зютавленш категорiй «свобода» i «необхщшсть». Цiнностi (свiт належного), за I. Кантом, немов до-повнюють св^ речей (свiт буденного, достовiрного), тому дiя неможлива без включення його до структури належного [4]. З точки зору такого тд-ходу ряд фiлософiв (М. I. Бабшов, I. В. Блауберг, В. I. Курив, I. К. Пантш та ш.) визначають патрiотизм як етичний i (або) полiтичний принцип. У педа-гогiчних дослiдженнях така точка зору наведена у працях Н. I. Болдирева,
Н. Д. Гончарова, I. П. Тукаева та ш., яю вважають патрютизм етичним принципом. Адже виховання св^огляду неможливе без врахування системи щнностей та патрiотизму.
М. С. Каган дае ощнку щншсного ставлення людини до свiту на основi унiверсалiзму щншсно! свiдомостi, яка реалiзуе себе i щодо навколишнього свiту, i щодо себе як суб'екта об'ективно! реальностi. Цiннiснi орiентацii, на думку дослiдника, визначають основу свпогляду i з'являються лише у процес життя, 1х реалiзатором виступають щнносп те! сощально! стль-ноти, до яко! належить iндивiд [3].
В. Франкл показав, що щнносп виконують роль сенсiв людського життя, виступаючи як смисловi ушверсалп. При цьому вони становлять три класи: щнносп творчосп, переживання, вiдношення. Джерелом щнностей е «свгт десяти тисяч ушкальних ситуацш», а звiстка при цьому виступае як «смис-ловий орган», здатний вщшукати сенс у кожнш iз ситуацiй [10].
Як бачимо, щншсний свiт кожно! людини — неосяжний. Однак юнують стрижневi цiнностi: працелюбнiсть, терпимiсть, доброта, людяшсть. Зни-ження важливостi цих щнностей, в той або шший перюд, викликае в сус-пiльствi серйозне занепокоення. Генезис щншсних орiентацiй — складний процес, оскшьки одночасно вщбуваеться i руйнування, i зародження нових щнностей. У сучасних концепщях виховання робиться ставка на формуван-ня життездатно! людини, покликано! не тшьки виживати в умовах неста-бшьного суспiльства, а й перемагати, яким шляхом, замовчуеться.
Формування свпогляду вбирае в себе едшсть i рiзноманiття особових i суспiльних цiлей, взаемод^, спiвпрацю людей. Це визначае спрямовашсть особи не лише на власне «Я», а й у нестям^ на шших людей, що виражаеть-ся у прагненнi взаемодiяти, ствчувати, приносити користь. У сучасних умовах формування свпогляду вiйськовослужбовцiв реалiзовуватиметься в едносп 1х суспiльних i особистих штереав.
Також у вiйськовому середовищi на свiтогляд во!'на мають виховний вплив двi групи умов. Перша — сощальш, рiзновидами яких е вiйськовi колективи, бойова i гумаштарна пiдготовка, вiйськовi ритуали, суспiльна робота, цившьне середовище гарнiзону. Друга — матерiальнi, рiзновидами яких е матерiально-технiчнi умови навчання, виховання, вiдпочинку осо-бового складу, розпорядок дня вшськово! частини та його насиченiсть, вшськова технiка i бойове озброення, ^мат та iн. Вiйськове середовище — це сукупшсть умов життедiяльностi особового складу, яка тддаеться служ-бовому i соцiальному контролю i спрямована на цiлеспрямовану реалiзацiю цiлей вшськового виховання. Воно мае виконувати таю виховш функцii: свiтоглядну, адаптацiйну, освпньо-корекцшну, культурну, суспiльно-госпо-
дарчу. Сутшстю ще'1 групи е вмше використання елементсв середовища, в якому знаходиться вшськовослужбовець, як виховних чинниюв [2; 5; 7; 9].
Вшськова служба, на думку Г. Темка, — це житщодяльнють людини в особ-ливих, бшьш екстремальних, порiвняно iз звичайним життям, умовах юнуван-ня. Це цшодобово нормована та контрольована дiяльнiсть юнака у Збройних Силах Украши. Перш за все вшськова служба проходить iз значними сощаль-ними, матерiальними, правовими, моральними, часовими, просторовими, фь зiологiчними та шшими обмеженнями [9, с. 50].
У вшськовослужбовщв строково!' служби вiд моменту призову в армш рапто-во розриваються звичт комунiкативнi зв'язки, канали шформаци, рiзнi за змютом, формою i спрямованiстю види спiлкування. Якюно iншим вiд попереднього стае формальне та неформальне спшкування, з'являеться такий новий вид спшкуван-ня, як командування (еднiсть вербального та вольового компоненпв) тощо.
Вiйськовослужбовцi певною мiрою обмеженi i у правовому вщношенш. В армп бiльш жорстко i нормативно регулюються дiяльнiсть i взаемини мiж вiйськовослужбовцями. Юнаки не мають права бути членами будь-яких партш, не можуть брати активно1 участ в роботi рiзних громадських оргашзацш, товариств тощо.
Специфiка вшськово1 служби по-шшому обумовлюе розвиток моральних якостей особистосп, призводить через певнi суб'ективш причини до змiни моральних взаемин, школи до приниження гiдностi людини.
Найважлившими проблемами, пов'язаними iз реалiзацiею життевих планiв студентсько1 молодi, що вирiшила пов'язати свое життя з вшськовою службою, е вдосконалення правових, економiчних, соцiальних умов для тдвищення привабливостi вiйськовоi служби, а також необхщшсть узго-дження з реальними потребами держави i суспiльства у вщповщних вiй-ськових кадрах.
Ефектившсть управлiння такою соцiальною групою, як студентство та молодь, що навчаеться у вшськових ВНЗ, багато в чому залежить вщ ефек-тивносп соцiалiзацii, специфiку яко"1 в осв^ньому процесi необхiдно вра-ховувати. Соцiалiзацiя уявляеться як процес включення особи у сферу со-цiальних стосунюв як суб'екта цих стосункiв. Метою соцiалiзацii, таким чином, е формування сощально активно"1 особи, дii яко"1 регулюються соцi-альними нормами i суспiльними iнтересами [1; 2; 9].
Престиж вшськово' служби, вiйськово-патрiотичний дух у молодiжному середовищi, як демонструе вся iсторiя нашо"1 держави, не виникають рапто-во i вщразу. Вони е результатом свiдомоi, цiлеспрямованоi i систематично1 дii на св^огляд, iнтелект, мораль, систему цiнностей як всього народу, так i окремих громадян.
Формування свпогляду майбутнього офщера у системi довузiвськоi вш-ськово! освпи вiдбуваеться через соцiалiзацiю особистостi. Ид соцiалiза-цiею особистостi у такому випадку розумiеться:
- мiра самостшносп у виборi професп, вплив на цей вибiр рiзних со-щальних iнститутiв i груп;
- цшшсш орiентацii, що складаються у вихованщв у навчально-вихов-ному процесi;
- уявлення про престиж i сощальну значущiсть майбутньо! професшно! дiяльностi [1].
Культивування шдивщуалютичних i корпоративних щншсних орiентацiй у середовищi соцiально незрших особистостей веде якщо не до заперечен-ня норм сустльно! моралi та права, то до зниження !х значимостi в громад-ськш думцi. Таким чином, виникае дефщит особистiсного спiлкування та прiоритет формального безособиспсного спiлкування, що, у свою чергу, стае причиною втрати морального почуття й асощально! поведiнки в повсяк-денних умовах.
Отже, головною ланкою у формуванш свпогляду майбутнiх вiйськових фахiвцiв, !х залучення до цiнностей вшськово! служби е створення системи виховно! дп у всьому навчально-виховному процесс При цьому в основу дано! системи мае бути покладений ефективний вплив на мотиващю студента в його майбутньому професшному самовизначенш (у даному випадку вшськово-професшному самовизначенш).
У вшськовш освiтi ще не визначений стшкий баланс особистiсно-орiен-товано! теорii та авторитарно керовано! практики; система тдготовки май-бутнiх офiцерiв у вiйськових ВНЗ не е статичною освпою, а знаходиться в постшнш змiнi пiд впливом досвщу. Разом з тим органiзацiйно-педагогiчнi ресурси, яю дозволяють активiзувати потенцiал гумашзацп та гуманiтари-зацii освiтнього процесу у вищш вiйськовiй школi, е сукупшстю накопиче-них у суспшьств^ Збройних Силах i конкретних вшськових ВНЗ соцiальних iнструментiв, iнструментiв культури i гуманiтарноi iнформацiйноi техно-сфери. Потрiбно також враховувати, що на цей час духовна сфера тдготовки майбутшх офiцерiв зазнае впливу негативних процеав (глобальна деiде-олопзащя, прагматична практика повсякденного життя, масований вплив засобiв масово! iнформацii та ш.).
Тому сутнiсть гуманiтарноi освпи розглядаеться сучасними дослiдника-ми проблем вшськово! освiти [7; 9] не тшьки як iнформацiйна, але бшьшою мiрою як моральна. Г! завданням е не стшьки дати вшськовослужбовцю суму певно! iнформацii про людину, сощальне життя i культуру, скшьки вирiшаль-ною мiрою допомогти йому стати сощально розвиненою людиною, куль-
турною, оскшьки для «людини, що не шзнала, що таке добро, Bei iншi науки е марними» (М. де Монтень) [6].
Гумаштарна освiта покликана, з одного боку, «пом'якшити» для майбут-нiх вiйськових наслiдки глобалiзащi, а з другого — наповнювати ix енергь ею, загартовувати духовно, скеровувати на виршення поставлених завдань, основне з яких мае бути спрямоване на змщнення позитивного запобшання негативному в дiяльностi вiйськовослужбовцiв.
Реформування гуманiтарноi освiти майбутнix офiцерiв у сучасних со-цiокультурниx контекстах здшснюеться внаслiдок:
- збагачення змiсту сучасно'1' гуманiтарноi освiти у вищiй вшськовш школi новими iдеями, новим досвщом практично'1' дiяльностi вiйськ;
- реалiзацiя в системi вшськово'' освiти вшськового фаxiвця нового типу, сформованого на основi компетентного пiдxоду до гумаштарно'1', морально^ правовое естетично'1' сфер шдготовки;
- уважного ставлення до розробки шновацшних моделей, новiтнix тех-нологш i форм гумашзацп i гумаштаризацп вiйськово-педагогiчного про-цесу;
- координацп дш науково-педагогiчниx громадських вiйськовиx ВНЗ, представниюв замовникiв кадрiв (органiв вiйськового управлшня), установ i органiзацiй у забезпеченш якостi й розвитку гуманiтарноi складово1 вищо"1 пiслявузiвськоi i додатково1 професiйноi освiти;
- активно"1 спiвпрацi викладачiв гуманiтарниx та вiйськово-професiйниx дисциплiн;
- постшного узагальнення передового досвiду гуманiтарноi освiти, ефективних методик i сучасних технологш, накопичених у педагогiчниx колективах.
Гумаштарна осв^а майбутнього офiцера, що здшснюеться в штересах особистостi, сустльства, держави, постае як «одвiчна i унiверсальна цш-нiсть», а ii патрiотичний змiст е iмперативом (вщ лат. imperativ — наказ, беззаперечний принцип) розвитку вищо"1 вшськово'' освiти; це творчий про-цес, який включае етапи формування як усвщомленого, так i латентного гуманiстичного мислення, здiбностi до самопiзнання (рефлексп) з опорою на особиспсш знання курсанта.
У сучасних умовах динамiчно змшюваних освiтнix та виховних практик (коли суб'екти вищо"1 вшськово'' школи не можуть знаходитися пiд впливом постнекласичного образу науки i соцiальниx шновацш) гуманiтарна освiта уже не обмежуеться завданням трансляцп мiнiмально необxiдниx знань про людину, суспiльства i форми ix життедiяльностi. Завданням гуманiтарноi осв^и е створення умов для творчого засвоення й ефективного використан-ня майбутшм офiцером сучасного гуманiтарного знання. Гумаштарна тд-
готовка задае «параметри» i форми становлення особистосп випускника вiйськового ВНЗ цшшсно-смисловш варiативностi, !! комушкацп, розумшь, самотворення i свiтозасвоення.
Гуманiтарну осв^ вiйськових розглядають у вузькому i широкому сен-сi, а саме:
а) гумаштарна освiта майбутнього офщера (у вузькому сенсi — це мета, змют i результат гумаштаризацп i гумашзацп навчального процесу, що забезпечуе формування особистосп випускника вшськового ВНЗ, який во-лодiе фшософсько-св^оглядними, соцiально-педагогiчними, загальнокуль-турними, морально-екзистенцiальними, художньо-естетичними, культурно-релiгiйними, соцiологiчними, iнтелектуально-критичними та шшими компетенцiями, якi дають йому можливють успiшно здiйснювати професш-ну дiяльнiсть;
б) гуманiтарна освiта майбутнього офщера (у широкому сена — це ба-гатокомпонентний, цшеспрямований i безперервний педагогiчний процес розвитку особистосп випускника вiйськового ВНЗ, що забезпечуе макси-мальне досягнення ним певних гумашстичних якостей, якi дозволяють устшно вирiшувати вiйськово-професiйнi завдання (в широкому сощаль-ному, культурному контекстах) i входить до складу штелектуально! i духовно! елiти держави [7; 8; 9].
Висновок. Вшськовослужбовець е захисником свое! держави i кра!ни, ще-ологiчнi уподобання, несумiснi з цими професшними зобов'язаннями, унемож-ливлюють перебування людини в армп. Св^оглядне тестування солдатiв i офiцерiв вимагае вщ вiйськових командирiв певних знань, вмшь та навичок у межах !хньо! свiтоглядноi компетентностi. Це потребуе посилення ролi практично! фшософп, соцiологii i полiтологii у навчальних та виховних практиках пiдготовки вшськовослужбовщв. Суттевий потенцiал у формуваннi св^огляду вiйськовослужбовця належить морально-психологiчному забезпеченню вш-ськово! дiяльностi та психологiчнiй тдготовщ особового складу Збройних Сил безпосередньо у вшськових частинах та з'еднаннях.
Л1ТЕРАТУРА
1. Абрамов А. П. Ценностные приоритеты личности в системе отечественного довузовского военного образования / А. П. Абрамов // Вопр. культурологии. - 2009. -№ 12.- С. 62-66.
2. Афонш С. Становлення Збройних Сил Укра!ни: сощальш та сощально-психоло-пчш проблеми / С. Афонш. - К. : 1нтерграф1к, 1994. - 304 с.
3. Каган М. С. Философская теория ценностей / М. С. Каган ; С.-Петерб. гос. ун-т ; Акад. гуманит. наук. - СПб. : Петрополис, 1997. - 280 с.; Каган М. С. Человеческая деятельность / М. С. Каган. - М. : Наука, 1973. - 360 с.
4. Кант И. Основы метафизики нравственности. Критика практического разума. Метафизика нравов / И. Кант ; [пер., вступ. ст. Я. Слинина]. - СПб. : Наука, 1995. - С. 5-52.
5. Мандрагеля В. Перспективи розвитку системи професшно! вшськово! освгш / В. Мандрагеля // Фiлософiя освгги. - 2008. - № 12 (7). - С. 161-171.
6. Монтень М. Об искусстве жить достойно / Мишель Монтень // Философские очерки. - Изд. 2-е / [сост. и авт. предисл. А. Гулыга и Л. Пажитнов ; худож. Л. Зус-ман]. - М. : Дет. лит., 1975. - 206 с.
7. Нещадим М. I. Вшськова освгта Укра!ни: iсторiя, теорiя, методолопя, практика : монографiя / М. I. Нещадим ; 1н-т педагопки i психологи проф. освгш АПН Укра!ни. - К. : Вид.-пол^. центр «Ки!в. ун-т», 2003. - 852 с.
8. Петренко В. М. Методика виховно! роботи у вшськових шдроздшах : навч.-метод. поаб. / В. М. Петренко. - Суми : Вид-во СумДУ, 2008. - 318 с.
9. Темко Г. Д. Основи формування системи виховання во!на в Укра!ш у перюд утвердження державност (св^оглядно-фшософський аналiз) : монографiя / Г. Д. Темко. - К. : Варта, 1997. - 288 с.
10. Франкл В. Человек в поисках смысла / В. М. Франкл. - М. : Прогресс, 1990. -380 с.
СПЕЦИФИКА ФОРМИРОВАНИЯ МИРОВОЗЗРЕНИЯ
БУДУЩИХ ВОЕННЫХ СПЕЦИАЛИСТОВ В УСЛОВИЯХ ГЛОБАЛЬНОЙ ДЕИДЕОЛОГИЗАЦИИ
Финин Г. И.
В статье делается попытка рассмотреть специфику формирования мировоззрения будущих военных специалистов в условиях глобальной деидеологизации. Приведены причины реформирования гуманитарного образования будущих офицеров в современных социокультурных контекстах. Обращается внимание на существенный потенциал в формировании мировоззрения военнослужащего, который относится к морально-психологическому обеспечению военной деятельности и психологической подготовке личного состава.
Ключевые слова: мировоззрение, военное образование, гуманитарное образование, ценности.
SPECIFICITY OF FORMATION OF OUTLOOK OF THE FUTURE MILITARY EXPERTS IN A GLOBAL DEIDEOLOGIZATION
Finin G. I.
The main element in shaping the outlook of future military professionals, their involvement in the values of military service is the creation of educational action throughout the educational process. In the basis of this system must be based on an effective impact on
student motivation in his future professional self (in this case military-professional self-determination).
The military education is not defined sustainable balance-centered and authoritarian theory-driven practice; system of training future officers in the military university education is not static but is in constant change under the influence of experience. Also note that at the moment the spiritual sphere of training offuture officers is subject of negative processes (global deidealization, pragmatic practice of everyday life, the massive impact of the media and others).
Reform of the liberal education of future officers in modern social and cultural contexts made from:
- Enriching the content of modern liberal education in higher military school with new ideas, new experiences ofpractical activities of troops;
- Implementation of a system of military education military specialist new type formed based on competent approach to humanitarian, moral, legal, aesthetic areas of training;
- Careful attention to the development of innovative models, new technologies and forms of humanization and humanization of military-educational process;
- Coordination of scientific and pedagogical military public universities, representatives of customers personnel (military command), institutions and organizations to provide quality humanitarian and development component of higher postgraduate and additional professional education;
- Active cooperation of teachers of humanitarian and military-professional disciplines;
Humanitarian future education officer, who is in the interest of the individual, society
and the state appears as «eternal and universal value».
Humanitarian consider military education in narrow and broad sense, namely:
a) humanitarian education of future officers (in the narrow sense - is the purpose, content and outcome of humanization and humanization of the educational process, to form individual graduate military school, which has philosophical and attitudinal, social, pedagogical, the overall cultural, moral, existential, artistic aesthetic, cultural, religious, sociological, intellectual and other critical competencies that enable it to successfully carry out professional activities;
b) humanitarian education of future officers (in the broad sense - is a multi purposeful and continuous educational process of the individual graduate military school, which provides maximum achievement of certain humanistic qualities which helps to solve military professional tasks (in the broad social and cultural contexts) and part of the intellectual and spiritual elite States Considerable potential in shaping the outlook soldier belongs moral and psychological support of military operations and psychological preparation of the Armed Forces directly in military units and formations.
Key words: outlook, military education, humanitarian education, values.
