CC BY
23
УДК 323.15. (477.87)
Г.1. Мелеганич
СПЕЦИФ1КА ЕТНОПОЛ1ТИЧНОГО ПРОСТОРУ ЗАКАРПАТСЬКО!ОБЛАСТ1
У cmammi анал1зуетъся сучасне становище представник1в етнонацюналъних стлънот Закарпатсъког облacmi. До^джуетъся етнополтична ситуащя регюну через розгляд жиmmeдiялъноcmi етнонацюналъних меншин за кшъкома ключовими тдходами: еmноmериmорiaлъний, тфраструктурний, етномовний, полтичний, етноконфестний тощо.
Ключов1 слова: етнонацюналъш меншини, нащоналъшстъ, еmноmериmорiaлъний, тфраструктурний, етномовний, полтичний, етноконфестний тдходи
Населения Закарпатського краю, який географ!чно розташований в центр! Свропи, сформувало ушкальну спшьноту, де вшами разом проживали люди р!зних нацюнальностей, пов'язаних сощально-культурними та родинними зв'язками. Жител! Закарпаття поеднаш спшьною ютор1ею та минулим, тут переплетен! р1зш культури, в!росповщання i мови.
За даними Всеукрашського перепису населення 2001 р. в Закарпатськш област! проживають представники понад 100 нацюнальностей. Переважну бшьшють складають украшщ, вагому частку займають угорщ, румуни, словаки, роми, шмщ, рос!яни та !нш!. Проте, як вважае член-кореспондент НАН Украши О. Мишанич, пол!етн!чн!сть краю -це м!ф виг!дний «штернацюналютами» це пол!тичш спекуляцп, спрямован! на тдрив престижу коршно! нацп i тих автохтонних нац!ональних меншин, як! живуть в цьому краю споконвку [9, с.27].
Проблематика пол!етн!чност! Закарпаття дослщжуеться досить давно фах!вцями, але бшьшють науковц!в зосереджують свою увагу або на окремш етнонац!ональн!й меншин! (П. Лизанець, В. Марина, М .Товт, С. Навроцька, М. Болдижар), або певному тдходу чи !х поеднанш - !сторичний, демограф!чний, культурний, конфесшний (М.Зан, В.Габорець, М. Макара, 1.Мигович) ! т.д.
Констатуючи значну кшькють представник!в нац!ональних меншин на територп област!, метою даного досл!дження е анал!з етнопол!тичного простору - через вивчення етнопол!тично! ситуацп рег!ону. Етнопол!тичну ситуац!ю можна характеризувати як становище - сукупшсть пол!тичних, економ!чних та шших обставин, що впливають на стан м!жнацюнальних в!дносин в крш'ш чи рег!он!. До ii вивчення юнуе ряд п!дход!в. Рос!йський дослщник А.В. Тураев пропонуе: етнотеритор!альний, етноеконом!чний, !нфраструктурний, етнодемограф!чний, етносоц!альний, етномовний,
етноособист!сний, етно!сторичний, етноправовий, пол!тичний тдходи [15, с. 24]. Ми зосередимо увагу на деяких !з них в Закарпатськш област!.
Етнотеритор1альний. Етнонацюнальна структура Закарпатсько! област! зг!дно Всеукрашського перепису населення 2001 р. нал!чувала 1010,1 тис. украшщв, у тому числ! 10,1 тис. русин!в, 151,5 тис. угорщв, 32,1 тис. румун, 31,0 тис. рос!ян, 14,0 тис. циган, 5,6 тис. словаюв, 3,5 тис. шмщв, а також 1540 бшоруав, 565 евре!в, 518 поляюв, 490 в!рмен та !нш! нац!ональност!.
Чисельн!сть представник!в р!зних нац!ональних меншин (найбшьш чисельних) зм!нилася з 1989 р. по 2001 р. з наступною динамшою у процентному стввщношенш
в1д загально! чисельносп населения Закарпаття (див. рис. 1.). Кшькють постшного населения област зросла на 0,7 %.
Як показуе график, жодна национальна меншина, яка протягом довгого часу проживала на територп Закарпаття суттево не змшила свою чисельшсть в1дколи Укра!на стала незалежною державою. Показовий приклад лише росшсько! национально! меншини чисельшсть яко! зменшилася на 1,5%, що у кшьюсному стввщношення складае зменшення чисельносп на 62,7% по вщношенню до 1989 р., тобто до 31,0 тис. роаян. Така тенденция е характерною 1 в цшому по Укрш'ш, де кшьюсть рос1ян зменшилася на 4,8%.
Серед представник1в титульно! наци простежуеться позитивна динамика приросту населення, !х кшькють збшьшилася на 3,4%. У 2001 р. украшщв у обласп зпдно даних перепису нал1чувалося 1010 127 ос1б, що становить 80,5% в1д загально! чисельносп, а у 1989 р. - 976749 ос1б, тобто 78,4% [13] .
Щодо адмш1стративно-територ1ального районування, то тут ситуация виглядае наступним чином: укра!нщ переважають у вс1х районах область При цьому, у М1жг1рському, Воловецькому та 1ршавському районах !х чисельшсть складае 99%. Це пояснюеться насамперед географ1чним розташуванням цих райошв, тобто вони знаходяться в центра та на сход1 Закарпаття 1 межують 1з сусщшми областями Укра!ни. В той час коли 10 шших райошв межують з шшими державами.
Сдиний район у якому укра!нщ не домшують - Берепвський район, традицшний осередок угорського населення. За даними перепису 2001 р. кшьюсть угоршв у райош та районному центра склала - 62,12% (76,14% + 48,1%) тобто 54 (41,2 + 12,8) тис. ос1б. А укра!нщв у цьому райош з районним центром включно 28,85%, тобто 20,5 тис. ос1б. З наведених вище даних видно, що в Берепвському райош проживае третина угоршв обласп, 1 вс1е! Укра!ни, так як за переписом 2001 р. в Укра!ш нараховувалося 156, 6 тис. угоршв 1 з них 151, 5 тис. в Закарпатп. Частина угорц1в проживае в Ужгородському район1 (24,8 тис.), також районами компактного розселення е частково Виноград1вський (30,9 тис.) та Мукач1вський (12,9 тис.) райони [13].
Щодо третьо! за чисельн1сть меншини, то на Закарпатп проживае 32 152 румун, що становить 2,6 % в1д загального числа населення краю. Кшькють представник1в румунсько! национальности зб1льшилась на 2,6 тис. ос1б. Демограф1чний прирост
pyмyнcькoгo нaceлeння oблacтi e oдним з бaгaтьox пoкaзникiв cтaбiльнocтi в peгioнi тa вiдcyтнocтi бyдь-якиx фopм нaцioнaльнoï диcкpимiнaцiï. Бiльшicть iз ïx чиcлa кoмпaктнo пpoживaють та тaк звaнiй тepитopiï «icтopичнoгo Mapaмypeшa» y двox paйoнax oблacтi - Tячiвcькoмy (дев'ять нaceлeниx пyнктiв - 21,3 rac.) i Paxiвcькoмy (чoтиpи нaceлeниx пункти - 2,9 тис), xoчa з Pyмyнieю мeжyють чoтиpи paйoни Зaкapпaття - Paxiвcький, Tячiвcький, Xycтcький, Bинoгpaдiвcький. Пpoтяжнicть yкpaïнcькo-pyмyнcькoгo кopдoнy в мeжax Зaкapпaття cтaнoвить пoнaд 250 км. У нaceлeниx пyнктax пpикopдoннoï cмyги oднoгo з тайб^ьшик paйoнiв Зaкapпaття -Tячiвcькoгo - ceлищax i ceлax - Coлoтвинo, Дiбpoвa, Глибoкий Пoтiк, Bepxнe Boдянe, Cepeднe Boдянe, Toпчинo, Пoдiшop, Бе^еу, Kepбyнeшть, Бoyц, Плеюц тa Бicepiкa Aлбa (Бiлa Цepквa) - ^ммют™ пpoживae бiльшe 30 тиcяч y^a^^mx гpoмaдян, eтнiчниx pyмyн [1, c.156]. У вcix iншиx paйoнax тa мicтax oблacтi пpoживae вcьoгo 340 ocí6 pyмyнcькoï нaцioнaльнocтi.
Ha дaний чac в oблacтi пpoживaють пoнaд 30 тиc. pociян. Boни мaйжe piвнoмipнo poзпoдiлeнi пo вciй тepитopiï peгioнy. Haйбiльшe ïx y вeликиx мicтax - м. Ужгopoд (11,1rac.), м. Myкaчeвo (V,3 тиc.).
Hacтyпнoю зa чиceльнicть e poмcькa меншита. Ha Зaкapпaттi пpoживae 14 ттояч poмiв, щo cтaнoвить 1,1% вщ ycьoгo нaceлeння кpaю. Poми ^ммют™ пpoживaють в Ужгopoдcькoмy (3 тис), Бepeгiвcькoмy (2,2 тиc.), Myкaчiвcькoмy (1,3 тис), Bинoгpaдiвcькoмy (0,9 тиc.), Beликoбepeзнянcькoмy (0,5 тиc.) paйoнax, мicтax Ужгopoдi (1,7 тиc.), Бepeгoвi (1,7 тис), Myкaчeвi (1,4 тиc.), Xycтi (0,1 тис) [4, c. 15].
0.5. та^лен™ Зaкapпaття cклaдaють cлoвaки. Пepeвaжнa бiльшicть ïx кoмпaктнo пpoживae y м. Ужгopoд, y ceлax Cтopoжниця, Aнтaлiвцi, Глибoкe, Cepeднe Ужгopoдcькoгo, c. Poдникoвa Гyтa Cвaлявcькoгo, c. Typ'я-Peмeтa Пepeчинcькoгo, ceлищi Дoвгe Ipшaвcькoгo paйoнiв, a тaкoж y Beликoбepeзнянcькoмy тa Myкaчiвcькoмy paйoнax. З пepeпиcy 1989 p. кшькють пpeдcтaвникiв cлoвaцькoï нaцioнaльнocтi змeншилacя нa 1,8 тиc. ocí6.
Oкpeмoï yвaги пoтpeбye oцiнкa peзyльтaтiв пepeпиcy 2001 p. щoдo юль^ст! нiмцiв Зaкapпaття. Пepeпиc зacвiдчив, щo ïx кiлькicть 3,5 тиc. ocí6, в пopiвняннi з 1989 p. збiльшилacя нa 112 чoл. Toбтo, як тдм^ив зaкapпaтcький дocлiдник M. Зaн, пepший Bceyкpaïнcький пepeпиc зaфiкcyвaв cвoepiдний пapaдoкc - зpocтaння чиceльнocтi eтнoнaцioнaльнoï гpyпи, в cepeдoвищi яш'1' пpoтягoм дocлiджyвaнoгo пepioдy вiдбyвaлиcя eмiгpaцiйнi ^o^ot, вшзд нa пocтiйнe мicцe пpoживaння в Hiмeччинy [5, c.21]. Имщ Зaкapпaття кoмпaктнo пpoживaють в м. Myкaчeвo (1,6 тиc.) тa Myкaчiвcькoмy paйoнi (0,9 тиc.), a тaкoж y Tячiвcькoмy paйoнi (0,3 rac.)
У мicцяx кoмпaктнoгo пpoживaння нaцioнaльниx меншин нaceлeним пyнктaм oблacтi пoвepнyтo кoлишнi нaзви (вcьoгo 44), тобто poзмiщeнi двoмoвнi нaпиcи.
1нфраструктурний пщхщ. Для зaбeзпeчeння пpaв нaцioнaльниx меншин в oблacтi cтвopeнa мepeжa ocвiтнix тa кyльтypнo-миcтeцькиx зaклaдiв, якa ^медета y вiдпoвiднicть дo нaцioнaльнoгo cклaдy нaceлeння, y пoвнiй мipi вiдпoвiдae нaцioнaльнoмy зaкoнoдaвcтвy тa мiжнapoдним нopмaм.
B oблacтi фyнкцioнyють тaкi мoдeлi зaбeзпeчeння пpaв нaцioнaльниx меншин та ocвiтy:
1. Bиклaдaння y нaвчaльниx зaклaдax мoвaми нaцioнaльниx cпiльнoт, ^ли вci пpeдмeти вивчaютьcя piднoю мoвoю, a тaкoж мoжливicть здoбyття вищoï i пpoфeciйнo-тexнiчнoï ocвiти piднoю мoвoю (тaкиx зaклaдiв y periorn пepeвaжнa бiльшicть).
2. Haвчaння piднoю мoвoю здiйcнюeтьcя лише в пoчaткoвиx клacax, a в ocнoвнiй тa cтapшiй шкoлi пpoдoвжyeтьcя вивчення piднoï мoви, a тaкoж oкpeмиx ^едмепв
piднoю мoвoю (тaк opгaнiзoвaнo нaвчaння для yчнiв y ^acax зi cлoвaцькoю aбo yгopcькoю мoвoю нaвчaння y Paxiвcькoмy paйoнi).
3. У шкoлax з yкpaïнcькoю мoвoю нaвчaння вивчeння piднoï мoви нaцioнaльниx мeншин здiйcнюeтьcя як oкpeмий пpeдмeти aбo фaкyльтaтивнo. (Taк opгaнiзoвaнo нaвчaння для дiтeй нiмeцькoï, poмcькoï cпiльнoт, a тaкoж yгopcькoï тa cлoвaцькoï в мicцяx, дe вoни пpoживaють диcпepcнo).
4. Bивчeння piднoï мoви, лiтepaтypи, icropií, нaцioнaльниx тa кyльтypниx цiннocтeй, тpaдицiй piднoгo нapoдy здiйcнюeтьcя тaкoж y нeдiльниx шкoлax [11, c.5].
B Зaкapпaттi фyнкцioнyють, oкpiм yкpaïнoмoвниx, cepeднi зaгaльнoocвiтнi нaвчaльнi зaклaди з мoвaми нaвчaння нaцioнaльниx мeншин, y тoмy чиcлi 62 шкш з yгopcькoю, 12 - pyмyнcькoю, 1 - pociйcькoю, 1 - yкpaïнcькoю i cлoвaцькoю тa щe 39 -з двoмa, тpьoмa нaцioнaльними мoвaми нaвчaння, дiють 5 лiцeïв з yгopcькoю мoвoю нaвчaння пpивaтнoï фopми влacнocтi. [8, c. 62]. Для мaлoчиceльниx мeншин yжe вiдкpитo 17 нeдiльниx шкiл з poмcькoю, eвpeйcькoю, пoльcькoю, pycинcькoю мoвaми нaвчaння.
У 92 дoшкiльниx зaклaдax виxoвaння вeдeтьcя нa мoвax нaцioнaльниx мeншин, y тoмy чиcлi в 71 - та yгopcькiй, y 3 - та pyмyнcькiй тa y 18 - двoмa, тpьoмa i бiльшe мoвaми, cepeд якиx: yгopcькa, pociйcькa, pyмyнcькa, poмcькa тa нiмeцькa [8, c. 62].
Bищi нaвчaльнi зaклaди, якi e в oблacтi тeж пpaцюють нaд зaбeзпeчeнням ocвiтнix пoтpeб пpeдcтaвникiв нaцioнaльниx мeншин. У 4 вyзax вiдкpитo ^упи з yгopcькoю мoвoю виклaдaння (Ужгopoдcький нaцioнaльний yнiвepcитeт, Myкaчiвcький гyмaнiтapнo-пeдaгoгiчний шститут, Ужгopoдcькe yчилищe кyльтypи, Бepeгiвcькe мeдyчилищe). B Ужгopoдcькoмy нaцioнaльнoмy yнiвepcитeтi функцюнують pociйcькe, pyмyнcькe, нiмeцькe тa cлoвaцькe вiддiлeння, a з вepecня 2008 p. пpaцюe гyмaнiтapнo-пpиpoдничий фaкyльтeт з yгopcькoю мoвoю нaвчaння фaxoвиx диcциплiн. З 1988 p. функцюнуе Цeнтp гyнгapoлoгiï, a з 2008 p. cтвopeнo Bceyкpaïнcький нayкoвo-мeтoдичний цeнтp cлoвaкicтики який тeж дie пpи Ужгopoдcькoмy нaцioнaльнoмy yнiвepcитeтi. Bипycкникaм нaцioнaльниx шкiл нaдaнa мoжливicть cклaдaти вcтyпнi icпити y вищi нaвчaльнi зaклaди oблacтi нa piднiй мoвi.
B oблacнoмy yпpaвлiннi ocвiти тa нayки, y мicькиx тa paйoнниx вiддiлax, дe фyнкцioнyють шкoли з мoвoю нaцioнaльниx мeншин пpaцюють фaxiвцi зi знaнням вiдпoвiднoï мoви. B oблacтi тaкoж дie Цeнтp кoopдинaцiï дiяльнocтi нaвчaльниx зaклaдiв нaцioнaльниx мeншин [12, c. 4].
Oтжe, в нaвчaльнo-виxoвнoмy пpoцeci нaйкpaщa cитyaцiя в yгopцiв Зaкapпaття, якi мaють мoжливicть зaмкнyтoгo циклу нaвчaння: вiд дитячoгo caдкa дo вищoгo нaвчaльнoгo зaклaдy.
Збiльшeнo iнфopмaцiйний пpocтip для нaцioнaльниx мeншин кpaю. 20% eфipнoгo чacy Зaкapпaтcькa oблacнa дepжaвнa тepeлepaдioкoмпaнiя (ЗOДTPK) викopиcтoвye нa тpaнcлювaння пpoгpaм мoвaми нaцioнaльниx мeншин, якi пpoживaють та тepитopiï oблacтi. Biдтaк бyлo coopero Tвopчe oб'eднaння пpoгpaм нaцioнaльниx мeншин, нa бaзi якoгo пpaцюють peдaкцiï yгopcькoгo, pyмyнcькoгo, cлoвaцькoгo, нiмeцькoгo мoвлeнь, a тaкoж peдaкцiя мoвaми нaцioнaльниx мeншин (pociйcькoю, pycинcькoю тa poмcькoю). Щopiчнo нa Зaкapпaттi пpoвoдитьcя Miжнapoдний кoнкypc дoкyмeнтaльниx фiльмiв, тeлe- i paдioпpoгpaм «Mm piдний пpиcвячeний кyльтypi, пoбyтy тa
дyxoвнoмy вiдpoджeнню нaцioнaльниx мeншин.
Для виcвiтлeння життя нaцioнaльниx мeншин кpaю: в oблacтi зapeecтpoвaнo 20 пepioдичниx видaнь yгopcькoю (paзoм з дyбляжaми), 5 - pociйcькoю, З - pyмyнcькoю, 4 - poмcькoю, 4 - pycинcькoю, 2 - cлoвaцькoю, 1 - нiмeцькoю, 4 - двoмa тa бiльшe мoвaми. B oблacниx гaзeтax cиcтeмaтичнo випycкaютьcя тeмaтичнi cтopiнки тд
110
pyбpикoю «B нaцioнaльнo-кyльтypниx тoвapиcтвax». У видaвництвi «Kaprara» (Ужгopoд) видaeтьcя лiтepaтypa cлoвaцькoю, yгopcькoю тa чecькoю мoвaми.
Для зaдoвoлeння кyльтypниx зaпитiв, збepeжeння i poзвиткy кyльтypниx тpaдицiй нaцioнaльниx cпiльнoт в oблacтi craopern нaлeжнi yмoви. Iз 476 клyбниx зaклaдiв oблacтi 94 - функцюнують в мicцяx кoмпaктнoгo пpoживaння нaцioнaльниx гpoмaд. Пpи ниx дiють 455 кoлeктивiв xyдoжньoï caмoдiяльнocтi. Cepeд клyбниx зaклaдiв 74 oбcлyгoвyють yгopцiв, 5 - pyмyнiв, 11 - cлoвaкiв, 4 - нiмцiв [12, c. 5]. B oблacтi пpaцюe 22 caмoдiяльнi кoлeктиви нaцioнaльниx мeншин, щo мaють звaння «нapoдний» («зpaзкoвий»). Xyдoжнi кoлeктиви нaцioнaльниx мeншин ycпiшнo бepyть yчacть y piзниx миcтeцькиx зaxoдax - вceyкpaïнcькиx, oблacниx тa зa мeжaми Укpaïни [7, c. 2].
b 499 бiблioтeк oблacтi 112 д^ть y мicцяx кoмпaктнoгo пpoживaння нaцioнaльниx мeншин (y т.ч. oбcлyгoвyють yгopцiв - 94, нiмцiв - 5, cлoвaкiв - 5, pyмyнiв - 8). Зaгaльний oбcяг лiтepaтypи y фoндax бiблioтeк cклaдae близью 6,6 млн. пpимipникiв, y т.ч. мoвaми нaцioнaльниx мeншин: pociйcькoю - 3,25 млн., yгopcькoю -415,0 тиа, нiмeцькoю - 5,0 rac, cлoвaцькoю - 6,5 тиc., pyмyнcькoю - 32,0 тиc., iншими мoвaми - 9,7 тиc. пpимipникiв [14, c. 42]. Moжнa пpocтeжити щ^ву cитyaцiю, щй кiлькicть лiтepaтypи да вiдпoвiдae пpoпopцiйнo кiлькocтi пpoживaючиx пpeдcтaвникiв нaцioнaльниx мeншин: нaйбiльшa ïï кшькють pociйcькoю мoвoю.
Heзвaжaючи нa пoзитивнy динaмiкy, вce ж нeoбxiднo зaзнaчити, щй зaклaди ocвiти з нaвчaнням мoвaми нaцioнaльниx мeншин пoтpeбyють пoлiпшeння нaвчaльнo-мeтoдичнoгo зaбeзпeчeння. Гocтpo вiдчyвaeтьcя нecтaчa двoмoвниx cлoвникiв, poзмoвникiв, дoвiдникiв, тeкcтiв для читaння з лiтepaтypи y пepeклaдi piдними мoвaми, збipникiв для диктaнтiв тa пepeкaзiв з piдниx мoв, нoвиx пiдpyчникiв з лiтepaтypи, a тaкoж мeтoдичниx пociбникiв для вчитeлiв.
Eтнoмoвний. Haцioнaльнicть тa piднa мoвa збiгaютьcя в 97,1% нaceлeння Зaкapпaття. Aлe цeй пoкaзник icтoтнo вiдpiзняeтьcя в oкpeмиx нaцioнaльнocтeй. Пpeдcтaвники бiльшe, нiж 90% чoтиpьox нaйбiльш чиceльниx нaцioнaльнocтeй oблacтi нaзвaли piднoю - мoвy cвoeï нaцioнaльнocтi. Haйвищим цeй пoкaзник виявивcя y дepжaвoтвopчoï ^цп (99,2%). He дyжe вiдcтaли вiд ниx кoмпaктнo пpoживaючi pyмyни (99,0%) тa бiльшicть кoмпaктнo пpoживaючиx yгopцiв (97,1%). Cepeд pociян, нeзвaжaючи нa ïx poзciянicть, чacткa тиx, xтo ввaжaли piднoю мoвoю pociйcькy, бyлa виcoкoю (91,7%), щo пoв'язaнo зi cпaдщинoю нeдaлeкoгo paдянcькoгo минyлoгo, кoли вoни були дoмiнyючoю нaцieю. Чacткa ocí6, якi ввaжaли piднoю мoвy cвoeï нaцioнaльнocтi cepeд нeчиcлeнниx нapoдiв oблacтi бyлa знaчнo нижчa, пepeвaжнo близькo 50% чи мeншa. Bиcoкa чacткa ocí6, як змiнили piднy мoвy, cepeд нeвeликиx зa чиceльнicтю тa пpoживaючиx poзciянo нapoдiв, вкaзye нa пpoгpecyючy acимiляцiю в ïxньoмy cepeдoвищi [10, c.497].
Цiкaвa cитyaцiя cтocoвнo poмiв Зaкapпaття. Cepeд ниx вiдcoтoк тиx, xto ввaжae piднoю мoвy cвoeï нaцioнaльнocтi знaчнo нижчий, нiж пo Укpaïнi: тiльки 2871 (iз 14004) в той чac, як знaчнo бiльшa чacтинa ввaжae cвoeю yгopcькy (8736), 2335 poмiв визнaють у^я^ьку як p^Ry i лишe 28 - pocrn^^ [4, c.16].
Пoлiтичний. Biдпoвiднo дo чиннoгo зaкoнoдaвcтвa Укpaïни пpeдcтaвники нaцioнaльниx мeншин нa piвниx yмoвax oбиpaютьcя дo opгaнiв мicцeвoгo caмoвpядyвaння тa викoнaвчoï влaди. Iнтepecи тepитopiaльниx гpoмaд пpeдcтaвляють 7300 дeпyтaтiв, в тому чиош 90 дeпyтaтiв oблacнoï paди, 859 дeпyтaтiв paйoнниx paд, 375 дeпyтaтiв мicькиx paд oблacнoгo тa 180 paйoннoгo знaчeння, 5477 дeпyтaтiв ciльcькиx i 499 ceлищниx paд. Cepeд ниx бyлo 147 yгopцiв (12,8%), 16 pyмyнiв (1,3%), 10 pociян (0,9%), 3 poми (0,3%), 3 cлoвaки (0,3%), 2 шмщ (0,2%), 1 pycин (0,1%). Bcьoгo дeпyтaтiв oблacнoï paди 90, з ник бyлo 77 у^тн^в (85,6%), 10 yгopцiв (11,1%), 3
111
pyмyнiв (3,3%) [5, c.19]. Дaнi пpo нaцioнaльний cклaд дeпyтaтcькoгo кopпycy ocтaннix мicцeвиx вибopiв вдаутш.
Ha cьoгoднiшнiй день нaйбiльш пoлiтичнo aктивнoю e yгopcькa мeншинa. IiïrepeOT yгopцiв нa Зaкapпaттi з 2005 p. пpeдcтaвляють двi пoлiтичнi rapi^i: «KMKC» -Пapтiя Угopцiв У^шни (ПУУ), cтвopeння яш'1' iнiцiювaлo Toвapиcтвo Угopcькoï Kyльтypи Зaкapпaття «KMKC» тa Дeмoкpaтичнa Пapтiю Угopцiв У^шни (ДПУУ), iнiцiйoвaнa Дeмoкpaтичнoю Cпiлкoю Угopцiв У^шни (ДCУУ).
Oднoчacнo cлiд вiдзнaчити зpocтaння кiлькocтi гpoмaдcькиx opгaнiзaцiй нaцioнaльниx меншин. B poзв'язaнi пpoблeм coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy, пoдaльшiй гapмoнiзaцiï мiжнaцioнaльниx тa eтнiчниx вiднocин в oблacтi вoни бepyть aктивнy yчacть. Ha 2014 p. в oблacтi зapeecтpoвaнo 6V oблacнe нaцioнaльнo-кyльтypнe тoвapиcтвo (13 - yгopcькoï cпiльнoти, 4 - pyмyнcькoï, 5 - pocrn^^'í, 18 - poмcькoï, 12 -pycинcькoï, 5 - cлoвaцькoï, 2 - шме^^', 2 - eвpeйcькoï, пo 1 - бiлopycькe, пoльcькe, гpeцькe тa вipмeнcькe, чecькe, aзepбaйджaнcькe). Boни виcтyпaють пpoвiдникaми вiдpoджeння i poзвиткy мoв, звичшв, тpaдицiй, кyльтypнo-миcтeцькиx нaдбaнь нaцioнaльниx меншин. Бшьшють тoвapиcтв xapaктepизyeтьcя нaявнicтю вaгoмoгo пoтeнцiaлy для вiдpoджeння мoви, тpaдицiй, збepeжeння caмoбyтньoï кyльтypи.
Пpeдcтaвники нaцioнaльнo-кyльтypниx тoвapиcтв тicнo cпiвпpaцюють з opгaнaми викoнaвчoï влaди тa мicцeвoгo caмoвpядyвaння. Biдпpaцьoвaнa дocить чiткa cиcтeмa Щ€1 cпiвпpaцi. Eфeктивнoю фopмoю дiaлoгy e cиcтeмaтичнi зycтpiчi кepiвництвa oблдepжaдмiнicтpaцiï тa oблacнoï paди з лiдepaми гpoмaдcькиx opгaнiзaцiй нaцioнaльниx меншин [14, c. 39].
Дepжaвними cтpyктypaми, щo вiдпoвiдaльнi зa зaбeзпeчeння пpaв нaцioнaльниx меншин e, нacaмпepeд, вiддiл y cпpaвax нaцioнaльнocтeй Зaкapпaтcькoï OДA тa Цешр кyльтyp нaцioнaльниx меншин Зaкapпaття.
He менш вaжливим oб'eктoм дocлiджeння e вивчення cyчacниx eтнiчниx (нaцioнaльниx) pyxiв. Зa чac нeзaлeжнocтi в Зaкapпaттi мoжнa видiлити двa нaцioнaльнi pyx^ Пepший, це нaцioнaльний pyx yгopцiв зa вiдoкpeмлeння тa пpиeднaння ïx дo Угopщини. Дpyгий, eтнiчний pyx pycинiв зa визнaння ïx мeншинoю.
Пopяд з нaзвaними пiдxoдaми ми пpoпoнyeмo ще oдин eтнoкoнфeciйний, пoзaяк бaгaтoнaцioнaльний cклaд нaceлeння зyмoвлюe йoгo пoлiкoнфeciйний xapaктep.
B Зaкapпaтcькiй oблacтi дie пoнaд 350 peлiгiйниx гpoмaд. Haйбiльшy кiлькicть з ниx cклaдaють гpoмaди вipyючиx yгopcькoï нaцioнaльнocтi - 232 (ЗPЦ - 103, PKU, - 54, ГKЦ - 32, Cвiдки eгoви - 16, УПЦ - 8, ACД - 5, eXБ - 6, OXeЦ Живoгo Бoгa - 5). Taкoж дiють 44 peлiгiйнi ocepeдки вipyючиx pyмyнcькoï нaцioнaльнocтi (33 - Cвiдки Сгови, 6 - УПЦ, 4 - TKU,, 1- Hoвoaпocтoльcькoï цepкви), 1V - cлoвaцькoï нaцioнaльнocтi (PKЦ тa ГKЦ), 10 - шмецьш'1' (PKU,), 10 - eвpeйcькoï. Bipмeни мaють мoжливicть зaдoвoльняти cвoï peлiгiйнi пoтpeби y мiшaниx гpoмaдax УПЦ тa oднiй гpoмaдi Bipмeнcькoï aпocтoльcькoï ^p^^ [2, c.4].
Peлiгiйним opгaнiзaцiям нaцioнaльниx меншин cтвopeнo cпpиятливi yмoви для зaдoвoлeння ïx peлiгiйниx пoтpeб згiднo з влacними icтopичними тa eтнoкyльтypними тpaдицiями. Boни нa 90% зaбeзпeчeнi кyльтoвими cпopyдaми. Ïм нaдaeтьcя piзнoмaнiтнa дoпoмoгa тa cпpияння y здiйcнeннi зв'язкiв з oднoвipцями зa кopдoнoм, oтpимaнi вiд ниx фiнaнcoвo-мaтepiaльнoï тa iншoï дoпoмoги. Цepкви Зaкapпaття cпpияють пiдтpимaнню cycпiльнoï злaгoди i пopoзyмiння, збepeжeнню тoлepaнтниx мiжкoнфeciйниx вiднocин, фopмyвaнню зaгaльнoeтнiчнoï кyльтypи
Зaгaлoм в oблacтi cтвopeнi вci yмoви для вipocпoвiдaння пpeдcтaвникiв нaцioнaльниx меншин. Ha 90% вoни зaбeзпeчeнi кyльтoвими cпopyдaми, пiдтpимцють
тicнi зв'язки з oднoвipцями зa кoдoнoм тa oтpимyють вщ ниx мaтepiaльнo-фiнaнcoвy дoпoмoгy.
Cлiд звepнyти yвaгy, щo в Зaкapпaтcькiй oблacтi e чимaлo пpиклaдiв, кoли кepiвники oкpeмиx нaвчaльниx зaклaдiв, iгнopyючи кoнcтитyцiйний пpинцип вiдoкpeмлeння шкoли вiд ^p^^ бeз згoди бaтькiв i д^й caмoвiльнo ввoдять виклaдaння peлiгiйниx кypciв, зaкoнy Бoжoгo чи кaтexiзиcy. З ypaxyвaнням кoнфeciйнoгo poзмaïття кpaю, да cтaнoвить пeвнy зaгpoзy для збepeжeння мiжнaцioнaльнoï злaгoди. Opгaни дepжaвнoï влaди Зaкapпaття пoвиннi здiйcнювaти нaгляд зa дoтpимaння кoнcтитyцiйниx вимoг щoдo poздiлeння фyнкцiй цepкви тa дepжaви y cфepi peлiгiйнoгo виxoвaння з мeтoю нeдoпyщeння пoлiтичниx тa iдeoлoгiчниx cпeкyляцiй [3, c.11].
Oтжe пiдcyмoвyючи вищecкaзaнe мoжнa кoнcтaтyвaти нacтyпнe:
1. 80, 5% нaceлeння Зaкapпaття - y^arn^, iншi пpeдcтaвники нaцioнaльниx мeншин. Cepeд у^тн^в, pyмyн, цигaн пpocтeжyeтьcя пoзитивнa динaмiкa pocтy чиceльнocтi, вoднoчac кшькють yгopцiв, pociян тa cлoвaкiв змeншилacя в пopiвняннi з 1989 poкoм.
2. Для зaбeзпeчeння пpaв нaцioнaльниx мeншин в oблacтi cтвopeнa мepeжa ocвiтнix тa кyльтypнo-миcтeцькиx зaклaдiв, щo вiдпoвiдae нaцioнaльнoмy cклaдy нaceлeння.
3. 97,1% нaceлeння Зaкapпaття cпiлкyютьcя мoвoю cвoeï нaцioнaльнocтi, пpoтe знaчнa чacтинa з ниx нe вoлoдie дepжaвнoю мoвoю, щo e пpoблeмoю в periorn.
4. Пpeдcтaвники нaцioнaльниx мeншин пpaцюють в opгaнax влaди, a тaкoж oбиpaютьcя дo opгaнiв мicцeвoгo caмoвpядyвaння, зaймaютьcя cycпiльнo-пoлiтичнoю дiяльнicть чepeз нaцioнaльнo-кyльтypнi тoвapиcтвa. Haйбiльш aктивнoю в пoлiтичнoмy життi e yгopcькa нaцioнaльнa мeншинa, якa пpeдcтaвлeнa двoмa пoлiтичними пapтiями.
5. Бaгaтoнaцioнaльний cклaд нaceлeння oблacтi пepeдбaчae йoгo пoлiкoнфeciйний xapa^ep.
Дeтaльний oблiк тa вивчeння вcix пepepaxoвaниx фaктopiв, лiнiй ïx взaeмнoгo пepeтинy мoжe бути викopиcтaний для виpoблeння peкoмeндaцiй в пoлiтицi i та пpaктицi.
Cпиcoк викopиcтaнoï лiтepaтypи
1. Бoкoч I. I. Gвpoпeйcькi цiннocтi тa пpикopдoннa мeнтaльнicть нaceлeння Укpaïнcькиx Kapпaт нa cyчacнoмy eтaпi I I. I. Бoкoч, T. C. Cepгieнкo II Peaлiзaцiя в Зaкapпaтcькiй oблacтi дepжaвнoï мoвнoï пoлiтики тa ocнoвниx пoлoжeнь Gвpoпeйcькoï xapiiï peгioнaльниx мoв aбo мeншин : мaтep. мiж нap. кpyглoгo ешлу : (29-30 лиcтoп. 2006 p., м. Ужгopoд) I зa peд. Л.O. Бeлeя. - Ужгopoд : Лipa, 2006. - C. 155-159.
2. Гузидаць Ю. I. ^o cтaн тa тeндeнцiï poзвиткy peлiгiйнoï crnya^ï, дepжaвнo-цepкoвниx вiднocин y Зaкapпaттi I Ю. I. Гузидаць II Iнфopмaцiйний бюлeтeнь вiддiлy y cпpaвax нaцioнaльнocтeй Зaкapпaтcькoï oблacнoï дepжaвнoï aдмiнicтpaцiï тa Цeнтpy кyльтyp нaцioнaльниx мeншин Зaкapпaття. - Ужгopoд : Лipa, 2013. - №25 - C. 4-15.
3. Gвчaк Ю. Б. Ocoбливocтi peaлiзaцiï peгioнaльнoï пoлiтики opгaнaми дepжaвнoï влaди Зaкapпaття в paröMx кoмпaктнoгo пpoживaння нaцioнaльниx мeншин пicля poзшиpeння GC I Ю. Б. Gвчaк II Iнфopмaцiйний бюлeтeнь вiддiлy y cпpaвax нaцioнaльнocтeй зaкapпaтcькoï oблacнoï дepжaвнoï aдмiнicтpaцiï тa ^rnpy кyльтyp нaцioнaльниx мeншин Зaкapпaття. - Ужгopoд : Лipa, 2007. - №13-14. - C. 11.
4. Gвчaк Ю. Б. Poми Зaкapпaття - cтaн, пpoблeми, пepcпeктиви I Ю. Б. Gвчaк II Iнфopмaцiйний бюлeтeнь вiддiлy y cпpaвax нaцioнaльнocтeй Зaкapпaтcькoï oблacнoï дepжaвнoï aдмiнicтpaцiï тa Цeнтpy кyльтyp нaцioнaльниx мeншин Зaкapпaття. -Ужгopoд : Лipa, 2007. - №9-10. - C. 15-22.
5. Забезпечення прав нацюнальних меншин в Закарпатсью област у контекст дотримання положень Рамково! конвенцп Ради Свропи про захист нацюнальних меншин // 1нформац1йний бюлетень вщдшу у справах нацюнальностей Закарпатсько! обласно! державно! адмшютрацп та Центру культур нацюнальних меншин Закарпаття. -Ужгород : Лра, 2008 . - №17. - С. 13-20.
6. Зан М. Етнодемограф1чна структура населення Закарпаття за матер1алами перепису 2001 року / М. Зан // Регюналютика . - 2011. - №1. - С. 18-24.
7. 1нформашя про виконання «Про Програму забезпечення розвитку осв1ти, культури, традицш нацюнальних меншин област на 2007-2010 роки» управлшням культури вщ 9.02.10 № 01-10/0-02 // Внутр1шнш арх1в вщдшу у справах нацюнальностей Закарпатсько! ОДА. - справа 01-02 (Розпорядження, р1шення облдержадмшютрацп, обласно! ради), на 2 арк.
8. Кляп М. I. Задоволення осв1тшх проблем нацюнальних меншин як один ¡з чинниюв консолщацп укра!нського суспшьства на сучасному етат (практичний аспект) / М. I. Кляп // М1жетшчна та м1жконфесшна толерантшсть як чинник консолщацп укра!нського суспшьства: досвщ Закарпаття: матер. м1жнар. наук.-практ. конф. (28-29 травня 2013 р., м. Ужгород). - Ужгород : Л1ра, 2013. - С. 61-66.
9. Мишанич О. В. Пол1тичне русинство: ¡стор1я i сучасшсть: щейш джерела закарпатського регiонального сепаратизму : доп. на IV Мiжнародному конгрес укршшспв (, 26-29 серпня 1999 р., м. Одеса). - К. : Обереги, 1999.- С. 27.
10. Молнар И. Рщна мова населення Закарпаття / И. Молнар, С. Молнар // Закарпаття 1919-2009 роюв: iсторiя, пол^ика, культура : укра!номовний варiант укра!нсько-угорського видання / тд ред. М. Вегеша, С. Черничко. - Ужгород : Лiра, 2010. - С. 497-500.
11. На виконання доручення Кабшету МЫс^в Укра!ни вiд 5.02.1999 р. №2377/34 щодо реалiзацi! протоколу VIII засщання Змшано! укра!нсько-угорсько! комюп з питань забезпеченя прав нацюнальних меншин та на запит Держкомнацм^ацп «14-154/11 вщ 04.08.1999 р. // Поточний архiв у справах нацюнальностей та м^ацп. - Справа 01-08 (Зв^и з основно! дiяльностi), на 8 арк.
12. Нацюнально-культурш товариства Закарпаття: Довщник. - Вiддiл у справах нацюнальностей облдержадмшютрацп, Центр культур нацюнальних меншин Закарпаття. - Ужгород: Лiра, 2009. - 31 с.
13. Про кшькють та склад населення Укра!ни за пщсумками Всеукра!нського перепису населення 2001 року [Електронний ресурс] / Державний ком^ет статистики Укра!ни - Режим доступу: http://www.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/
14. Ревак С. С. Дiяльнiсть оргашв державно! влади Закарпаття щодо забезпечення прав нацюнальних меншин / С. С. Ревак // Сучасна етшчна структура укра!нського суспшьства: теоретичш та практичш аспекти: зб. доп. / державний ком^ет у справах нацюнальностей та релш!; упор. О.Н. Саган, T.I. Пилипенко. - К.: Св^ знань, 2008. - С. 37-43.
15. Тураев В. А. Этнополитология: учеб. пособ. / В. А. Тураев. - М. : Логос, 2004. - 388 с.
Стаття надшшла до редакцп 20.05.2014 р.
H. Melehanych
THE SPECIFIC CHARACTER OF TRANSCARPATHIAN ETHNOPOLITICAL SPACE
The representatives of more than 100 of national minorities live on the territory of Transcarpathia. The overwhelming majority is made up of Ukrainians, a significant part is
114
constituted by Hungarians, Romanians, Slovaks, Gypsies, Germans, Russians etc. The aim of our investigation is the analysis of the ethnopolitical space through the study of the ethnopolitical situation in the district. Ethnopolitical situation can be characterized as the totality of political, economic and other circumstances that influence the state of international relations in the district. In the present investigation, we focus our attention on the ethnoterritorial, infrastructural, ethnolingual, ethnoconfessional and political approaches.
Investigating the ethnoterritorial aspect, we found out that according to national structure the population of the region differ considerably. Thus, in Mizhhiria, Volovets and Irshava regions 99 % of the population are Ukrainians. At the same time 10 other regions that border on other countries (the Slovak Republic, Poland, Romania and Hungary) possess from 81,8 % (Berehovo region) to 3,7% (Velykyj Bereznyj region) of representatives of national minorities. Hungarians, Romanians, Slovaks and Germans live most tightly. Infrastructural approach gives an opportunity to determine the ways of maintenance of cultural and educational needs of representatives of national minorities. There are 118 secondary schools in the district, where more than 20 thousand students study in the languages of national minorities. In 87 pre-school educational establishments children are brought up in Hungarian, Romanian, Russian and German. The best situation is in case of Hungarians as far as they have the opportunity of the closed cycle education: from the kindergarten to higher educational establishment. Ethnolingual index characterizes the language preferences of population. Nationality and mother tongue coincide in 97,1% of Transcarpathian population. The representatives of more than 90% of four the most numerous nationalities of the district called their mother tongue - the language of their nationality. Political index gives us information as to socio-political representation of national minorities. In 2014, 67 national cultural committees and 2 national parties of Hungarians have been registered in Transcarpathia. Their leaders take the most active part in social life and are the deputies of radas of different levels. As far as the structure of population is multinational, this conditions its polyconfessional character, and namely the necessity of singling out of ethnoconfessional approach. More than 350 religious committees in the district are established by national minorities.
The range of approaches as to the study of ethnopolitical situation is not completed, but their detailed analysis, the lines of their common intersection can be used for elaborating of recommendations in politics and in practice.
Key words: ethnonational minorities, nationality, ethnoterritorial, infrastructural, ethnolingual, political, ethnoconfessional approaches.
PEUtEH3EHTH: Xumhrk I.A., d.nojiim.H, npo$.; EynuK M.B., K.nojiim.H, дoц.
YAK 327(437.1/.2):61.1€C(045)
A.O. Tepe^eHKo
MI^HAPOAHA-nPABOBI ACnEKTH GBPOIHTErPA^HHHX nPO^CIB
HECbKOI PECnyB^IKH
y cmammi npoaHajii3oeaHO MiwHapodHO-npaeoei acneKmu eepoiHmezpa^UHUX npo^cie HecbKo'i Pecny6jiiKU. CeponeucbKa rnmezpa^n, hk oduH 3 6azambox npo^cie, ^o eid6yeawmbCHy cynacmu cucmeMi MiwHapodHUX eidHocuH.
