CC BY
111
УДК 340.12+321.01
Д. М. Сковронський
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полггехшка", кандидат юридичних наук, асистент кафедри теорii та фшософи права
СУЧАСН1 МОДЕЛ1 СОЩАЛЬНО1 ДЕРЖАВИ
© Сковронський Д. М., 2016
Сучасний тип ринкового господарювання вимагае сучасних 1дей побудови сощально! держави. Саме тому м1жнародне сп1втовариство визначило пршритетт напрямки, як1 полягають у полггичному та правовому упорядкуванн1 життя сусшльства на засадах гуман1зму, виконанш державою комплексу соц1ально-захисних функцш, створенн1 умов для розвитку громадянського суспшьства. П1сля Друго! свггово! в1йни в крашах з ринковою економжою склалися р1знi модел1 соц1альних держав i, вщповщно, р1знi мехашзми реалгзаци сощально! полiтики. Зокрема, видшяють лiберальну, корпоративну та сусп1льну (солщарну) модел1. Вони в1др1зняються одна в1д одно! роллю та ступенем участ1 в реалгзаци сощально! пол1тики, насамперед трьох li основних суб'ект1в - держави, корпораци ос1б, та шших шститут1в громадянського суспшьства. В основ1 кожно! з моделей сощально! держави свш основоположний принцип, що випливае з1 стввщношення в1дсотк1в участ1 в реалгзаци сощально! полггики li основних суб'ект1в.
Ключов1 слова:соц1альна держава, сощально-захисш функцн, соц1альна полггика, модель сощально! держави.
Д. М. Сковронский
СОВРЕМЕННЫЕ МОДЕЛИ СОЦИАЛЬНОГО ГОСУДАРСТВА
Современный тип рыночного хозяйствования требует современных идей построения социального государства. Именно поэтому международное сообщество определило приоритетные направления, которые заключаются в политической и правовой составляющей жизни общества на принципах гуманизма, выполнении государством комплекса социально-защитных функций, создании условий для развития гражданского общества. После Второй мировой войны в странах с рыночной экономикой сложились разные модели социальных государств и, соответственно, разные механизмы реализации социальной политики. В частности, выделяют либеральную, корпоративную и общественную (солидарную) модели. Они отличаются друг от друга ролью и степенью участия в реализации социальной политики, прежде всего трех ее основных субъектов -государства, корпорации лиц и других институтов гражданского общества. В основе каждой из моделей социального государства имеется свой основополагающий принцип, вытекающий из соотношения процентов участия в реализации социальной политики ее основных субъектов.
Ключевые слова:социальное государство, социально-защитные функции, социальная политика, модель социального государства.
D. М. Skovronskyy
CURRENT STATE OF SOCIAL MODEL
The current type of market economy requires modern ideas of building a welfare state. That is why the international community has identified priority areas, which are the political and legal ordering of society on the principles of humanism, of a government complex social
and protective functions, creating conditions for the development of civil society. After the World War II in emerging economies have developed different models of welfare states and therefore different mechanisms of realization of social policy. In particular, isolated liberal, corporate and public (PAYG) model. They differ role and degree of participation in the implementation of social policy, especially its three main actors - government, corporate entities, and other institutions of civil society. At the heart of each model social state a fundamental principle, derived from the ratio of interest participation in the social policies of its main actors. Continuous development of state and society give rise to new forms of simultaneous transformation or demise is already available. For example, some researchers call the future model of the welfare state "state of social democracy". It has become the organization of political power of owners in which really ensured maximum realization and protection of the rights and fundamental freedoms, the rights of the nation and the people, the exercise of power on universal principles of freedom, justice and solidarity.
Key words: welfare state, social and protective functions, social policy, welfare state model.
Постановка проблеми. Моделi сощально' держави е вдеальними i в чистому виглядi навряд чи десь юнують. У кожнш конкретнш державi присутш елементи i лiберальноï, i корпоративно!' та солвдарно' модели але все-таки домшуе якась одна з них, за якою й можна ввднести ту чи шшу крашу до конкретного типу сощально' держави. Розглядаючи наявш моделi сощально' держави, не можемо залишити поза увагою моделi сощально' полггики, найввдомшими серед яких, як стверджуе Белл Д. у пращ "Грядущее постиндустриальное общество: опыт социального прогнозирования", е: лiберально-демократична, консервативна та сощал-демократична. Вони сформувалися у другш половит XX ст. в европейських кра'нах, США та Канада одночасно з формуванням системи суспшьних ввдносин, яку заведено називати "державою загального добробуту". В основi цих моделей лежать певш вдеолопчш, правов^ економiчнi принципи.
Аналiз дослщження проблеми. Проблему сощально' держави в контекст сучасних моделей ïï побудови, з позици ново'' парадигма влади: знання, багатства й сили, виникнення вдеологи шфор-мацшного суспшьства, розумшня сощального захисту як ознаки цившзованосп, сощально' поль тики в контексл европейсько' стратегiï' Укра'ни , европейсько' соцiал-демократiï як трансформацiï, перспектив европейсько' моделi сощально' держави дослвджували Несбiтт Дж., Тапскотт Д., Тоффлер Е., Алексеева I., Мшк А., Пнсбург Н., Хелд Д., Фуршс Х., Бшяцький С., Скуратiвський В., Мшецький В., Сшенко А., Бреслауер Дж., Масленшков А., Мислiвченко А. та ш.
Мета i завдання дослщження. Досить поширеною е думка, що останш десятилiття були не найкращими для сощально' держави, оскшьки останнi двадцять рокiв, особливо в 90-т роки, посилювався тиск на сощальну полiтику держави в кшькох напрямах: iдеологiчному, полiтичному, соцiальному та економiчному. Тому необхiдно з'ясувати, як процеси сприяють цьому i яю кра'ни виявилися найбшьш захищеними.
Виклад основного матерiалу. Лгберальна модель сощально' держави характеризуеться тим, що в ïï основi - принцип iндивiдуалiзму, який передбачае особисту вiдповiдальнiсть кожного за свою долю, долю свое' родини. У цьому випадку роль державних структур щодо реалiзацiï сощально' полггики мiнiмiзована. Ïï основними суб'ектами i виступають особа та рiзнi недержавнi органiзацiï - соцiально-страховi фонди й асощаци. Фiнансовим тдгрунтям реалiзацiï соцiальних програм за тако' моделi е приватнi заощадження, приватне страхування, а не кошти державного бюджету. Держава ввдповвдальна лише за гарантування мiнiмальних доходГв ушх громадян, за добробут найменш забезпечених верств населення. Проте, з шшого боку, держава стимулюе ство-
рення та розвиток у суспшьстш р1зних форм недержавного сощального страхування та сощально! пвдтримки, а також р1зних способ1в отримання 1 пвдвищення громадянами сво'х доход1в. Отже, за тако!' модел1 держава бере участь у реал1заци сощально1 полгтики бшьш опосередковано - не через фшансування сощальних програм з1 свого бюджету, а через оргашзацшно-правову шституща-л1защю недержавних фшансових потоюв на сощальш потреби 1 водночас через розвиток ус1е! ринково! шфраструктури отримання доход1в у суспшьства
В основ1 корпоративног моделг сощально1 держави лежить принцип корпоративности що передбачае максимум ввдповвдальносл корпораци за долю сво'х пращвниюв. Пвд час побудови системи дов1чного найму пвдприемство стимулюе пращвниюв до внесення максимального трудового внеску, за що державою передбачено р1зш види сощальних гарантш (пенсшне забезпечення, часткова оплата освгги, медичних, рекреацшних послуг тощо). У цьому випадку 1 держава, 1 недержавш оргашзаци, 1 особа також деякою м1рою ввдповвдальш за р1вень сощального добробуту в суспшьств1, але найбшьшу роль ввдкрають пвдприемства, що мають власну розгалужену сощальну шфраструктуру, власт сощально-страхов1 фонди. Фшансовим пвдгрунтям тако!' модел1 е насамперед страхов1 внески корпорацш. За тако!' модел1 велику роль у здшсненш сощально! полггаки ввдкрають оргашзаци-роботодавщ, для яких сощальна полггика, своею чергою, виступае вагомим елементом системи управлшня трудовими ресурсами.
Сустльна (солгдарна) модель сощально! держави споввдуе принцип солвдарносл. Цей принцип означае ввдповвдальшсть усього суспшьства за долю сво'х члешв. Це перерозподшьна модель сощально! полггаки, при якш багатий платить за бвдного, здоровий - за хворого, молодий -за похилого. Такий перерозподш здшснюе держава. Саме вона бере на себе ввдповвдальшсть за сощальний добробут сво'х громадян. Фшансовими мехашзмами перерозподшу виступае державний бюджет 1 державш сощально-страхов1 фонди, кошти яких вдуть на забезпечення широкого спектра державних сощальних гарантш, як виступають для населення переважно в безкоштовнш форм1. В умовах ринково! економши наявшсть розвинено! державно! системи сощального забезпечення та сощального обслуговування не заперечуе можливосп юнування недержавних (приватних 1 корпоративних) шститупв сощально1 полггаки, однак найбшьшу роль у й забезпеченш все-таки ввдкрае держава.
Солвдарний принцип здшснення сощально1 полггаки передбачае солвдаршсть у кшькох вар1антах: солвдаршсть м1ж р1зними поколшнями, м1ж р1зними групами 1 прошарками суспшьства, м1ж державою 1 громадянським суспшьством, що здшснюеться завдяки систем! перерозподшу фшансових кошт1в; солвдаршсть м1ж трьома основними суб'ектами сощально! полггаки - державою, корпоращею, особою, кожен з яких у сво'й визначенш пропорцй бере участь у й реал1заци через систему бюджетних ввдрахувань, страхових внесюв пращвниюв, роботодавщв.
Серед сучасних европейських держав можна виокремити щонайменше два типи кра'н 1з принципово р1зним сшвввдношенням ввдсотюв учасп держави, пращвника 1 роботодавця у фшансуванш сощальних програм:
1. Кра'ни сощально зор1ентовано! ринково! економши (Н1меччина, Францм), де бюджетш ввдрахування 1 страхов1 внески пращвника й роботодавця на сощальш заходи приблизно однаков1; основними каналами перерозподшу виступають державш та приватш (але таю, що контролюються державою) сощально-страхов1 фонди;
2. Кра'ни так званого ринкового сощал1зму (Швец1я, Данм), де значний ввдсоток сощальних витрат несе держава, а основним каналом перерозподшу виступае бюджет.
Отже, можемо констатувати, що навпъ при солвдарнш модел1 сощально1 держави безпосередня фшансова роль само!' держави у здшсненш сощальних програм та заход1в може бути р1зною. Однак у будь-якому випадку при солвдарнш модел1 основну ввдповвдальшсть за сощальний добробут сво'х громадян несе держава, а не корпорацш чи сама людина, тому що саме держава
оргашзовуе й рeалiзуе в суспiльствi систему перерозподшу (чи бюджет, чи сощально-CTpaxoBi фонди) i здшснюе принцип сощально!' солiдарностi.
У цьому KOHTeKCTi можна також зазначити, що стутнь сощальносп держави не завжди залежить ввд бeзпосeрeднiх розмiрiв фiнансовоï участi держави в рeалiзацiï соцiальноï полiтики. Тут натстотшшими чинниками виступають пeршочeрговiсть сощальних цiнностeй в офiцiйнiй iдeологiï' держави, присутшсть сильних демократичних полiтичних шститупв, наявнiсть адмтст-ративних умов i правового простору для вшьного функщонування рiзних суб'екпв господарювання та 1хня eкономiчна eфeктивнiсть. Тому соцiальна держава - це насамперед сильна держава, заснована на ефективнш ринковш економщ1
Лiберально-демократична модель. Iдeологiя iндивiдуалiзму утворюе цiннiснe ядро лiбeраль-ноï демократа, а саме на œï спираеться держава, формуючи завдання i напрацьовуючи мeханiзми соцiальноï полiтики [1, с. 4-12]. В iдeалi - держава стимулюе iндивiдуальну активнiсть громадян та активiзуе 1'х до працi, шдприемництва. Правова база цiеï концeпцiï сфокусована на громадянських правах (наприклад, рiвнiсть громадян незалежно вiд расових, статевих, етшчних та iнших ознак), а захист сощальних прав переважно перекладаеться на громадськ органiзацiï й безпосередньо особу. Тобто в такш дeржавi прiоритeт вiддаеться громадянським та полггичним правам, а соцiальним вiдводиться друге мкце.
Консервативна модель. В ïï основу покладено iдeю запровадження сощально!' дифeрeнцiацiï в суспiльствi. За щею моделлю майнова нeрiвнiсть е нормальним явищем. Зокрема, у лiтeратурi зазначено, що головне завдання держави полягае в тому, щоб через гнучку податкову полггику здiйснювати перерозподш доходiв, надавати компeнсацiю тим прошаркам, як ïï потребують. Згiдно iз щею концепщею, громадянським i соцiальним правам ввддаеться прiоритeт над полiтичними [2, с. 549].
Сощал-демократична модель спрямована на запобЬання рiзкiй дифeрeнцiацiï рiвнiв доходiв. Соцiальнi гарантiï пeрeдбачeнi i державою, i не державними структурами. Сощальна полггика держави спрямована на забезпечення вшх громадян мiсцeм роботи. Формальна ввдсутшсть безро-бiття утворюе стабшьну податкову систему. Рiвeнь оподаткування досконалiший, нiж у лiбeральнiй модели Це дае змогу дeржавi здшснювати перерозподш цeнтралiзованого фонду коштiв, забез-печуючи громадян соцiальною допомогою. Напрямки соцiальноï полiтики безпосередньо випливають iз соцiальних прав населення.
1снують також iншi класифiкацiï, якi, наголошуючи на шших критeрiях, загалом вибудовують ту саму вкь: США - Великобританм, Нiмeччина - скандинавськi краши. Вони ввдображають рух захiдних держав ввд власне лiбeральних цiнностeй до сощального, гуманiзованого лiбeралiзму (захищeнiсть завдяки сощальному страхуванню) i далi - до забезпечення рiвних соцiальних мож-ливостей та добробуту для всiх.
Другим типом виступае держава соцiальноï захищеносл, яка дiйсно досягае мети забезпечення прожиткового мтмуму для кожного члена суспшьства, лiквiдацiï бiдностi та знедоленосп шляхом соцiального страхування. Це гумашзований тип лiбeральноï держави. Оскшьки iнструмeнтом гуманiзацiï е широкi сощальш програми, то таку державу можна також називати сощальною державою.
Трепм типом е держава загального добробуту, яка проводить сощальну полiтику, спрямовану на створення рiвних життевих умов для всiх члeнiв суспшьства - через регулювання доходiв, залучення непрившейованих класiв (пeрeдусiм робiтникiв) до контролю над елггою i до ухвалення державних рiшeнь. Це роблять насамперед скандинавськ краши, якi вийшли за мeжi соцiальноï полiтики лiбeральноï держави [3].
Ввдмшносп в iдeологiчних i правових орiентирах держав рiзного типу втшюються насамперед у фшансових витратах на соцiальнi цiлi. Так, сощальш видатки держав лiбeрального типу становлять найменший вiдсоток ВВП порiвняно з державами, якi вибрали шший шлях.
У науковш лiтературi видшяеться чотири моделi соцiальноï полiтики, але лише европейськок континентальна модель, яка грунтуеться на схемах страхування, що спiввiдносяться i3 зайнятiстю: пiвденноевропейська модель, заснована на прюритетнш ролi cîm'ï; система британського ринкового типу; скандинавська, що грунтуеться на принцит загального охоплення. Ввдмшшсть мiж цими моделями в тому, хто несе остаточну ввдповвдальшсть за сощальний захист особи - шм'я, держава або ринок.
Можна видшити й гсторичт типи соцiальноï держави, узявши за початкову точку ввдлшу 1850 р., коли сам термш "сощальна держава" вперше вжив Л. фон Штайн.
На думку Н. Фернiса та Т. Тштона, iснують три основш моделi суспшьства загального добробуту. Перша - "позитивна держава сощального захисту", друга - "держава сощального захисту", третя - "сощальна держава загального добробуту" [4, с. 1-21]. У шмецькш полггичнш сощологи, на ввдмшу вiд наведеноï класифiкацiï, видшяють лiберальну, консервативну i сощал-демократичну сощальну державу, яю вiдрiзняються одна ввд одно!' низкою iндикаторiв та ознак [5, с. 130-145]. Порiвняльний анашз наведених класифiкацiй дае змогу побачити подiбнiсть позитивноï держави соцiального захисту i лiберальноï соцiальноï держави, держави сощального захисту i консервативно^ соцiальноï держави загального добробуту i соцiал-демократичноï соцiальноï держави. Ось чому до першоï категорiï краш в обох теор1ях вiдносять США та Великобриташю, до другоï - ФРН, Франщю, Iталiю, до третьоï - Швещю, Норвегiю, Данiю та iн.
З огляду на ввдмшносп культурного i полгтичного статусу рiзних держав, своервдтсть менталiтету, iсторичнi особливостi та iншi чинники в рiзних державах по-рГзному вирiшували пи-тання про ствввдношення цiнностей соцiальноï справедливостi i свободи. У державах iз традицмми лiбералiзму склалася лiберальна модель держави добробуту; у державах iз глибокими традицмми соцiал-демократiï - соцiал-демократична модель; в умовах консенсусу цiнностей свободи та соцiальноï справедливостi виникла консервативна модель. При цьому в лiберальнiй сощальнш державi перевагу в полiтицi ввддають забезпеченню рiвностi соцiальних шансiв, у консервативнш -осягненню балансу сощальних шаншв (можливостей) та умов, а в сощал-демократичнш -соцiальнiй рiвностi громадян. Вiдмiнностi мiж ними не змшюють природи соцiальноï державностi загалом. Вона при всiх вiдмiнностях нащональних моделей незмiнно гарантуе громадянам гвдний рiвень життя, надiйний соцiальний захист i сощальне забезпечення, мiнiмiзацiю сощальних ризиюв, умови для самореалiзацiï творчого потенщалу тощ о [6, с. 12].
У сощалютичних крашах, де марксистсько-ленiнське вчення створювало основу для офiцiйноï самовдентифшаци, на вiдмiну вiд захiдних краш, кожний охочий мiг знайти робоче мюце: право на працю гарантувалося конституцiею. У кра1нах соцтабору була добре налагоджена система соцiальноï допомоги. Пенси, наприклад, починали виплачувати набагато рашше, нiж у захiдних крашах. Рiвень освiти, з урахуванням кошпв, що видглялися, був набагато вищий, нiж в iнших кра1нах [7]. Усе це, на думку деяких дослвдниюв, сприяло змщненню полiтичноï стабшьносп ра-дянськоï системи. Уперше такий погляд висловив Дж. Бреслауер у теори авторитаризму загального добробуту [8].
Змша очшувань вiд соцiальноï держави полягае в тому, що на противагу патерналютським функцмм держави на перший план тут висуваеться нове завдання - навчання, професiйноï пвдготовки, перепiдготовки i орiентацiï населення на участь у продуктивнш працi, що, з одного боку, вдеально вписуеться в неолiберальнi концепцiï "самодопомоги" i "пвдвищення конкуренто-спроможностi всього суспшьства", з шшого - виглядае досить людиноцентрично, оскгльки вiдпо-вiдае завданням розвитку людського потенцiалу. Так, егалггарш iдеали соцiальноï держави у Великш Британiï 60-х рокiв минулого столггтя виявляються бгльш застарглими i недосконалими, тж iдеали 40-х рокГв XX ст. Англшський варiант класичноï соцiальноï держави з його диференцiацiею професюнальних пенсiй, яка стимулюе освГту i науково-техшчний прогрес, Гз
досить вагомою роллю публiчно-владних структур у здшсненш сощальних функцш i значною роллю структур громадянського суспшьства розглядаеться як майже вдеальний варiант соцiальноï держави [8, с. 36].
Серед частини дослвдниюв побутуе думка, що останш дeсятилiття були не найкращими для соцiальноï держави. З другоï половини XX ст. в Сврош активно посилювалася соцiальна спрямованiсть держави за допомогою розвитку сощального законодавства, що призвело до становлення "держави загального добробуту". В останш двадцять роюв, особливо в 90-т роки, мае мюце протилежна тенденцм, коли посилювався тиск на сощальну политику держави в кшькох напрямах: вдеолопчному, полiтичному, соцiальному та eкономiчному. Цьому сприяли i процеси штеграци та глобалiзацiï, якi зумовлюють фiнансовi обмеження державного бюджету задля досягнення бюджeтноï рiвноваги за рахунок скорочення сощальних видатюв. Найбшьш захи-щеними ввд таких процeсiв виявилися краши Пiвнiчноï Свропи, особливо Норвегм. Завдяки власним нафтовим ресурсам ця краша найменше залежить вiд глобалiзацiï та политики GC, а отже, мае змогу проводити самостшну незалежну полiтику в сощальнш сфeрi.
Високi темпи розвитку краш Цeнтральноï та Схiдноï Свропи (що вирiзняються i рiвнeм загальних eкономiчних показникiв, i рiвнeм доходу на душу населення) зовсiм не заперечують iснування труднощiв пiд час розв'язання сощальних проблем. У контексл ввдповвдних соцiальних труднощiв окрeмi захвдш дослiдники називають цi краши " передчасними державами загального добробуту" [9, с. 86-87]. I хоча вони найiмовiрнiшe е передчасними пeрeдусiм з погляду 1х спроможностi, анiж з погляду завдань, потреб та очшувань населення, це ж стосуеться i пострадянських краш, з тим лише зауваженням, що вони порiвняно з високорозвиненими крашами Заходу мають ще обмeжeнiшi матeрiальнi ресурси для проведення активноï соцiальноï полiтики. Вагому роль при цьому ввдкрае також яюсна характеристика полiтичних рeжимiв рiзних краш, що позначаеться на темпах i характeрi соцiальних перетворень.
Наприкiнцi XX ст. у крашах Схiдноï Свропи основними напрямами нового сощально-eкономiчного розвитку були: iндустрiалiзацiя та шформатизацм суспшьства, запровадження заходiв щодо збереження довкшля, демократизацм, пiдвищeння соцiального добробуту населення, забезпечення доступноï якiсноï освпи й охорони здоров'я, розширення сфери свободи людини тощо. Водночас на прикладi схвдноевропейських краш була доведена неефектившсть слiпого копiювання моделей модертзаци краш Заходу та нeобхiднiсть пошуку нових рiшeнь. Власне, шлях eкономiчноï лiбeралiзацiï та полiтичноï демократизаций який орiентувався на запозичення моделей захвдних дeмократiй, виявив низку негативних наслвдюв, серед яких: а) стихiйнe сощальне розшарування та поляризацм суспгльства за рiвнeм прибуткiв; б) стрiмкe зменшення ввдсотка середнього класу; в) наявшсть нацiональноï та конфeсiйноï нeоднорiдностi населення, що стало одтею з причин конфлжпв; г) розвиток негативних традицш полiтичноï культури, спрямованих на "сильну владу" та патeрналiстську державу; д) зростання апати та вiдчужeностi громадянського суспшьства [10, с. 48].
Аналопчна ситуацм склалася в Украïнi, де в процeсi реформ фактично була рeалiзована модель "державного корпоративiзму ринковоï орiентацiï", яка в нашiй дeржавi характеризуеться радикальним перерозподглом eкономiчноï влади мiж панiвними кланами, члени яких наближет або безпосередньо пов'язанi з управлшською eлiтою. За умов юнування такоï модeлi соцiальнi цiлi та орiентири держави рeалiзуються лише з метою забезпечення мтмальних потреб населення. Проте така соцiально-eкономiчна модель в разi слабкостi цeнтральноï влади приречена втратити стабшьшсть через iнфляцiю та стагнащю [7, с. 37].
Враховуючи складнiсть швидкоï i повноцiнноï рeалiзацiï ознак соцiальноï держави в суспшьстш, яке перебувае у станi розбудови демократично^ правовоï держави, ринковоï економши, позитивного значення набувае вже сам факт прагнення держави набути ознак соцiальноï. Тому
сьогодт в Украт, на нашу думку, бшьш коректно говорити про "сощально зорГентовану державу", особливо враховуючи наслвдки свiтовоï економiчноï кризи, яка охопила увесь свгт i хоча вдарила передушм по економГчнш сферГ, але автоматично запустила мехашзм нищiвноï руйнаци соцiальноï сфери. Водночас категорм "сощально зорГентована держава" залишаеться досить умовною, оскшьки не мктить чгтких критерив ввднесення тiеï чи iншоï держави саме до соцГально1, а також не розкривае ïï ствввдношення з правовою, демократичною державою.
Проведений аналГз засввдчуе, що рГзноманггтсть наукових тдходГв та значна кшьюсть варГанпв комбшаци чинниюв, як визначають форми об'ективаци соцiальноï складовоï в тш чи шшш держав^ зумовлюють розмаïття моделей сощальних держав, що майже унеможливлюе "х зведення лише до одного варГанта класифiкацiï. Постшний розвиток суспшьства i держави спричиняе виникнення нових форм з одночасною трансформащею чи ввдмиранням уже наявних. Так, деяю дослвдники називають майбутню модель соцiальноï держави "державою соцiальноï демократiï", що мае стати оргашзащею полiтичноï влади пращвниюв-власниюв, за якоï реально забезпечуватиметься максимальне здшснення та захист прав й основоположних свобод людини, прав наци i народу, здшснення влади на загальнолюдських засадах свободи, справедливой! i солвдарносл [11, с. 26]. Звюно, у випадку запровадження такоï моделГ вона навряд чи знамену-ватиме останнш етап розвитку соцiальноï держави.
Насамкшець зазначимо, що вибГр конкретноï моделГ реалГзаци соцiальноï держави завжди залежить ввд юторичних, сощокультурних та економГчних умов, а також визначаеться конкретним типом ïï суспшьно-полггичного устрою, ïï вдеолопчними, духовними принципами, особливостями сучасного кторичного етапу. Але в будь-якому разГ сощальна держава в сучасних умовах передбачае наявшсть, з одного боку, сильноï держави, здатноï нести ввдповвдальтсть за розвиток людських ресуршв, з шшого - наявшсть розвинених шститулв громадянського суспшьства, здатних взяти державу пвд свш контроль.
Висновки. Отже, модель соцiальноï держави, сформульована мГжнародним ствтовариством для сучасного типу ринкового господарювання, полягае у полгтичному та правовому упорядкуванш життя суспшьства на засадах гумашзму, виконант державою комплексу сощально-захисних функцш, створент умов для розвитку громадянського суспшьства. 1снують рГзт моделГ сощальних держав i, ввдповвдно, рГзт мехашзми реалiзацiï соцiальноï полгтики: лГберальна, корпоративна та суспшьна (солвдарна) моделг Вони ввдрГзняються одна ввд одноï роллю та ступенем учасп в реалГзаци соцiальноï полгтики, насамперед, трьох ïï основних суб'еклв - держави, корпораци ошб, та шших шститупв громадянського суспшьства. В основГ кожноï з моделей соцiальноï держави свш основоположний принцип, що випливае зГ ствввдношення ввдсотку учасп в реалГзаци соцiальноï полгтики ïï основних суб'еклв. Проведений аналГз засввдчуе, що рГзноманггтсть наукових пвдходГв та значна кшьюсть варГанпв комбiнацiï чинниюв, як визначають форми об'ективаци соцiальноï складовоï у тш чи шшш держав^ зумовлюють розмаптя моделей сощальних держав, що майже унеможливлюе ik зведення лише до одного варГанта класифшаци. Постшний розвиток суспшьства i держави спричиняе виникнення нових форм з одночасною трансформащею чи ввдмиранням уже наявних.
1. Нэсбитт Дж. Что нас ждет в 90-е годы: мегатенденции. Год 2000: десять новых направлений на 90-е годы : пер. с англ. / Джон Нэсбитт. - М. : Республика, 1992. - 415 с. 2. Тапскотт Д. Электронно-цифровое общество. Плюсы и минусы эпохи сетевого интеллекта / Дон Тапскотт ; пер. И. М. Дубинский, Ю. В. Родионов ; ред. пер. Е. Писарев. - Киев : INT Пресс ; М. : Рефл-бук, 1999. - 406 с.З.Тоффлер Е. Нова парадигма влади: знання, багатство й сила /Елвт Тоффлер ; пер. з англ. Н. Бордукова. - Х. : Акта, 2003. - 688 с. 4. Furniss H. The Case for the Welfare
State: From Social Security to Social Equality / Norman Furniss, Timothy Alan Tilton. - Bloomington, 1976. - 249р. 5. БЫяцький С. Сощальнш захист як ознака цивiлiзованостi / С. БЫяцький // Bine. -1998. - № 8. - С. 63-74.6.Милецкий В. П. Социальное государство: эволюция теории и практика (политико-социологический анализ): автореф. дис. ... д-ра полит. наук: спец. 22.00.05 "Политическая социология"/ В. П. Милецкий. - СПБ., 1998. - 32 с. 7. Сшенко А. Права людини в сощальнш дeржавi / А. СЫенко // Нова полтика. - 2002. - № 1. - С. 24-27.8. Breslauer George W. Five Images of the Soviet Future: A Critical Review and Synthesis / George W. Breslauer. - Berkeley, 1978. - 78р.9.Свропейсъка соцiал-дeмократiя : Трансформащя у прогрeсi / за ред. Рене Куперуса та Йоганеса Кендела. - К., 2001. - 505 с.10. Масленников А. А. Социальные аспекты глобализации и вызовы завтрашнего дня / А. А. Масленников // Соц. государство: концепция и сущность. - М. : Огни, 2004. - С. 60-64.11. Мысливченко А. Г. Перспективы европейской модели социального государства / А. Г. Мысливченко //Вопросы философии. - 2004. - № 6. - С. 3-7
REFERENCES
1. Njesbitt Dzh. Chto nas zhdet v 90-e gody: megatendencii. God 2000: desjat' novyh napravlenij na 90-e gody : per. s ang. [What awaits us in the 90s: megatrends. Year 2000: ten new directions in the 90s]. Moscow, "Respublika " Publ., 1992, 415 p. 2. Tapskott D. Jelektronno-cifrovoe obshhestvo. Pljusy i minusy jepohi setevogo intellekta , per. I. M. Dubinskij, Ju. V. Rodionov ; red. per. E. Pisarev[Electronic digital society. Pros and cons of the era of network intelligence]. Kiev, "INT Press" Publ., Moscow, "Refl-buk" Publ., 1999,406 p. 3. Toffler E. Nova paradyhma vlady: znannya, bahat-stvo y syla , per. z anhl. N. Bordukova. [The new paradigm of power: knowledge, wealth and power ]. Kharkov, "Akta" Publ., 2003, 688 p. 4. Furniss H. The Case for the Welfare State: From Social Security to Social Equality , Bloomington, 1976, 249р. 5. Bilyats'kyy S. Sotsial'nyy zakhyst yak oznaka tsyvilizovanosti .[ Social protection as a sign of civilization ]. Kiev: "Viche" Publ., 1998, Vol. 8, pp. 63-74.6. Mileckij V. P. Social'noe gosudarstvo: jevoljucija teorii i praktika (politiko-sociologicheskij analiz) : avtoref. dis. d-ra polit. nauk : spec. 22.00.05 "Politicheskaja sociologija" [The welfare state: the evolution of theory and practice (of political-sociological analysis)]. S. Peterburg, 1998, 32 p. 7. Silenko A. Prava lyudyny v sotsial'niy derzhavi, [Human rights in the social state]. " Novapolityka" Publ., 2002, Vol. 1. Pp. 24-27. 8. Breslauer George W. Five Images of the Soviet Future: A Critical Review and Synthesis , Berkeley, 1978, 78p. 9. Yevropeys 'ka sotsial-demokratiya : Transformatsiya u prohresi, za red. Rene Kuperusa ta Yohanesa Kendela, [European Social Democracy Transformation in progress]. Kiev, 2001, 505 p. 10. Maslennikov A. A. Social'nye aspekty globalizacii i vyzovy zavtrashnego dnja, [The social aspects of globalization and the challenges of tomorrow]. Soc. gosudarstvo: koncepcija i sushhnost', Moscow, "Ogni "Publ., 2004, Pp. 60-64.11. Myslivchenko A. G. Perspektivy evropejskoj modeli social'nogo gosudarstva, [Prospects for the European model of the welfare state]. "Voprosy filosofii", Kiev, 2004, Vol. 6, Pp. 3-7
