CC BY
43
УДК 330.341.1:334:330.342.23
А. I. Землянкш,
кандидат економ!чних наук,
I. I. Лях,
1нститут економ1ки промисловост1 НАН Украгни, м. Кигв
УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ЕКОНОМ1ЧНОГО СТИМУЛЮВАННЯ 1ННОВАЩЙНО1 ДТЯЛЬНОСТ! ШДПРИСМСТВ 1НДУСТР1АЛЬНОГО М1СТА
У сучасному свт проблема економiчного сти-мулювання iииовацiйноl дiяльностi господарюючих суб'екпв залишаеться одтею з найбiльш актуаль-них. Це означае, що свiтова спiльнота усввдомлюе наростаючу залежтсть ефективностi економiчноl дiяльностi вiд ступеня 11 iнновацiйностi. Для становления шноващйного типу розвитку економiки кра-ши, регiоиiв, мют здiйсиюеться ряд iнституцiйиих, правових, економiчних, фiнансових, оргаиiзацiйних заходiв щодо стимулювання iииовацiйноl активности господарюючих суб'екпв в рiзиих сферах нацю-нально! економiки. Але поряд з наявнютю позитив-них змiн зберiгаеться фрагментартсть, розрiзне-тсть прогресивних процесiв. До основних проблем, що гальмуе шновацшний розвиток належать: недобросовiсна конкуренщя; недостатньо привабливий iивестицiйиий клi-
мат;
корумповатсть оргатв виконавчо! влади; слабка фiнансова тдтримка iииовацiйноl дiяль-ностi;
низькоефективне використання державних кошпв, видшених на дослiджеиня i розробки;
некомпетентнють фахiвцiв в iнновацiйиiй сферi;
ввдсуттсть ввдповвдно1 координацп та контролю за ходом шновацшних перетворень.
Все вищезгадане доводить до висновку, що формування шноващйно1 моделi економiчного розвитку набуло затяжного характеру. А ва перелiчеиi проблеми в значтй мiрi залежать вiд якосп та свое-часносп надання державно1 тдтримки стимулювання тдвищення шновацшно1 дiяльностi господарюючих суб'екпв як в межах мюта, регiоиу, так i економiки держави в цiлому.
Питання економiчного стимулювання шнова-тйно1 дiяльностi у нацiональнiй та регiональнiй системах розглядали таки вiтчизияиi та росшсьш нау-ковц як О.1. Амоша [14], В.1. Ляшенко [13], Л.1. Фе-дулова [8], В.П. Вишневський [18], В.В. Дементьев [18], 1.П. Булеев [14], Т.М. Боголiб [10], 1.В. Ящи-шина [2] та багато iнших. Але проблеми удоскона-лення стимулiв для тдвищення iииовацiйноl дiяль-носп господарюючих суб'екпв iндустрiального мь ста потребують подальшого визначення, що i зумо-вило вибiр даного дослiджения.
Метою статт1 е надання пропозицiй щодо удосконалення економiчиих стимулiв у пiдтримцi господарюючих суб'екпв iииовацiйноl шфраструк-тури шдуст^ального мiста.
Вирiшения проблем, пов'язаних iз низькою конкурентоспроможтстю нацюнально1 економiки, регюшв, мiст потребуе необхiдностi просування на ринок iииовацiйного продукту, а саме комерцiалiза-цл розробок академiчноl та освгтньо1 науки. Так, за даними останнього звiту Всесвiтнього економiчного форуму про глобальну конкурентоспроможтсть у 2012-2013 рр. Украша серед 144 кра1н посiла 73 мiсце проти 82 у 2011-2012 рр. Проввдш позицп зай-мають Швейцарiя, Сiигапур та Фiнляндiя, як скла-дають трiйку лiдерiв. Росiйська Федерацiя та Казахстан випереджають Украшу за показниками конку-рентоспроможносп, посiдаючи вiдповiдно 67 i 51 мiсця у загальному рейтингу [1]. В той же час за-значимо, що серед основних невикористаних мож-ливостей особлива увага придшяеться пiдiндексу «^н^ваци», за яким Укра1на у 2012-2013 рр. займала 71 мiсце. Найбiльший вплив на тдвищення значення цього рейтингу у 2012-2013 рр. порiвняно з попередшм перiодом мала змiна таких його скла-дових, як:
яшсть науково-дослiдних iнститутiв;
державн закупiвлi новiтнiх техиологiй i продукций
наявнiсть вчених та iнженерiв;
кiлькiсть патентов, отриманих у США на 1 млн населення.
Шдсумки проведеного дослiджеиня iивестицiй-ного та шноващйного розвитку Укра1ни остантх рошв свiдчать про тдвищення ролi цшеспрямовано1 державно1 полiтики, орiеитованоl на пiдтримку щ-лiсностi iнновацiйного процесу - ввд науково1 розробки до iнвестування масового виробництва. Але у ринковш системi серед найважливiших умов упро-вадження ефективно1 регюнально1 шноващйно1 политики та досягнення стабiльного сощально-еконо-мiчного зростання на регiональному та мюцевому рiвиi необхiдна розробка та впровадження утвер-сальних механiзмiв стимулювання економiчного зростання.
Глобальна фiнансово-економiчна криза, що по-чалася в 2008 р., призвела до жорстюшо1 бюджетно1 пол^ики держави, якою були введен обмеження на видiлеиня фiнансових преференцiй для тдтримки прюритетних напрямiв iииовацiйноl дiяльностi державного, галузевого, регiонального i мiсцевого рiв-тв, що вплинуло i на розвиток нацюнально1 i регю-нальних iнновацiйних систем в Укра1т. Це з'яви-лося наслвдком вiдсутностi зацiкавленостi як дер-
жавного, так 1 приватного сектор1в економши Укра-1ни у впровадженш шновацш в промисловють.
Нин у вс1х крашах свгту, кр1м пострадянських, послвдовно збшьшуеться роль держави у фшансу-ванн НДДКР 1 стимулюванш шновацшно! активности. Сучасна держава фшансуе ввд третини до поло-вини витрат на НДДКР, при цьому половина цих кошт1в освоюеться в недержавних структурах. Дер-жавш витрати на науку та дослвдно-конструкторсьш розробки зростають в передових крашах випере-джаючим чином, досягаючи 3-4% ВВП, а шод1 й бь
Слвд зауважити, що при показнику наукоемно-ст ВВП Украши, який у 2-3 рази менший, шж у про-ввдних крашах свгту, у науковш сфер1 зроблено принципово важлив1 розробки, що сприяють тдви-щенню конкурентоспроможност1 украшських това-р1в 1 послуг на св1тових ринках. Це пояснюеться значними доробками, що були накопичеш у попе-редн роки. Для сьогодн1шньо1 Украши економ1чна функщя науки може бути ютотною лише тсля того, як р1вень загальних витрат на НДДКР перевищить 1,7% офщшного ВВП [7].
Постшна нестача державних фшансових ресур-ав, як спрямовуються на стимулювання науково-техшчно! та шноващйно! д1яльносп, перенесения центру тяж1ння на внутршш можливосп приватного сектору або великих корпоративних структур -перспективний шлях тдняття та зростання шноващйно! активносп в ус1х галузях економ1чно! д1яль-носп промислових тдприемств на державному, ре-гюнальному та мюцевому р1внях. Для устшно! ре-ал1зацп тако! перспективи необхвдно розробити системний мехатзм взаемодП оргатв регюналъно11 мгсцевог влади з корпоративном сектором еконо-мши (особливо з тдприемствами, як мають значну наукомютку складову). Мехатзм мае охоплювати шститущйш, оргашзащйш, фшансово-економ1чш та сощально-економ1чш важел1, спрямован на за-безпечення стимулюючого 1нновацшного середо-вища розвитку вс1х етатв 1нновац1йного процесу держави, регюну, мюта. Розробка такого мехашзму повинна Грунтуватися на методолопчних тдходах, як визнаються науковою думкою та перев1реш практикою.
Це стосуеться 1 регюнально! промислово! поль тики, яка потр1буе актив1зацп в напрям1 впорядку-вання правил взаемодП влади 1 великих компанш. блокування тенденцш деiидустрiалiзацi! й подо-лання процесу поглиблення диспропорцш м1ж сиро-винними та наукомюткими секторами. Додатковим аргументом на користь концентрацп виробництва в
льше. Так, показник «частка валових внутршшх витрат на НДДКР у ВВП», що саме 1 е наукоемшстю ВВП, у розвинутих кра!нах свгту зазвичай становить близько 2%, а у деяких кра!нах сягае навгть 3-4%, а шод1 5,0%: в 1зраш - 4,74%, у Швецл - 3,63%, у Ф1нляндп - 3,47%, у Коре! - 3,22%, у США - 2,68%. Найменшим цей показник е у Словацькш Респуб-лщ - 0,47%, Мексищ - 0,46% [2].
В Укра!ш частка кошт1в, що витрачаються на фшансування науково! та науково-техшчно! д1яль-носп, у ВВП з урахуванням ус1х джерел за останн роки мента шж 1% (табл. 1).
Таблиця 1
Укра!ш е деф1цит фшансових ресурав, розпоро-шення яких серед др1бних суб'екпв та ввдсутнють обмежено! кшькосп прюритет1в !х спрямування не дае можливосп сконцентрувати !х на реал1заци ве-ликомасштабних проекпв [8, с. 119].
У новш Свропейськш стратеги економ1чного розвитку на найближч1 10 роив - «Свропа-2020: стратепя розумного, сталого та всеохоплюючого зростання» зазначено, що 3% ВВП ЕС мае бути ш-вестовано в досл1дження 1 розробки [9].Розумне зро-стання означае посилення взаемодП наукових знань, досл1джень та шновацш з економ1чним зростанням 1 розвитком. Складовими цього фактору змiцнеиия економ1ки е тдвищення якост1 осв1ти 1 проведення досл1джень, п1дтримка поширення 1нновац1йних те-хнологш 1 знань в ус1х кра!нах СС, зб1льшення доступу до шформацл та технолог1й спiлкуваиия, а та-кож гарантування того, що 1нновацшш технологП будуть використовуватися з метою досягнення гло-бальних сощальних ц1лей [10, с. 42].
Тому, для адаптацп стратегП до конкретно! си-туацП, Свропейська Ком1с1я пропонуе державам-членам трансформувати ц1л1 СС в сво! нац1ональн1 стратегП. Ва ц1л1 стратегП «Свропа 2020» ввдобра-жають основну суть розумного, стшкого 1 всеосяж-ного зростання, але вони не е вичерпними. Для най-швидшого розвитку 1 досягнення поставлених ц1лей СС вважае прюритетними 7 напрямк1в д1яльност1, серед яких значними для даного досл1дження е наступи [9]:
«1нновац1йний Союз» для полшшення умов 1 можливостей фiнансуваиия досл1джень та 1ннова-цш, щоб гарантувати, що iииовацiйиi вде! будуть ви-користан1 в товарах 1 послугах, що сприятиме еко-ном1чному зростанню 1 створенню нових робочих м1сць;
«Доц1льне використання ресурс1в в Свроп1», щоб зробити економ1чне зростання незалежним в1д ресурс1в, сприяти переходу на економ1ку з низьким вм1стом вуглецю, зб1льшити використання джерел
Витрати на дослщження i розробки, % до ВВП [3, с. 81, 191; 4, с. 79;5, с. 76; 6, с. 80]
Показники 1991 р. 2000 р. 2009 р. 2010 р. 2011 р. 2012 р. 2013 р.
Загальт витрати 2,44 1,20 0,86 0,82 0,73 0,75 0,77
у тому числ1 з держбюджету 0,29 0,36 0,37 0,34 0,29 0,33 0,75
вщновлювано! енергн, провести модершзащю транспортного сектора i забезпечити розумне вико-ристання джерел енергн;
«Iидустрiальна политика, спрямована на глоба-лiзацiю» для полшшення тдприемницького середо-вища, особливо для середнього i малого бiзнесу, для тдтримки розвитку потужно1 i стшко! промислово1 бази для повсюдно1 глобалiзацil;
«План з розвитку нових здiбностей i збшь-шенню кшькост робочих мюць», щоб зробити модершзащю риншв працi, дати людям можливють отримувати новi знання та навички, щоб збiльшити можливiсть працевлаштування, полiпшения стввщ-ношення попиту i пропозици на ринках працi, вклю-чаючи трудову мобiльиiсть тощо.
В« заходи щодо розвитку виутрiшиього ринку, фiнансовi важелi, iнструмеити зовн^^о! пол^ики будуть задiянi в досягненнi цшей «Свропи 2020». За даних умов науковi та технологiчиi розробки укра-1нських учених можуть бути пдно представленi на вiдповiдному европейському ринку.
З 1 листопада 2014 р. вступило в силу тимча-сове застосування Угоди про Асощащю з €С. Це ро-здiли договору про безпеку, юстищю, боротьбу проти шахрайства, гармоиiзацiю стандартов, ряд протоколiв тощо. Тобто всi роздiли крiм IV, який стосуеться Зони вшьно! торгiвлi, И вiдклали до 1 ачня 2016 р. Одтею з особливостей е те, що €С продовжив режим автономних преференцiй Укра!ни до 31 грудня 2015 р. Так преференцл дозволяють вiдмiиити мита на украшсьш товари в кра!нах СС, натомiсть для Свросоюзу збернаються старi митнi правила [11].
У програмi розвитку Украши «Стратепя-2020», яку представлено Президентом Украши у 2014 р., визначаеться, що реформи повинш бути систем-ними, стосуватися вiдразу всiх полiтичиих, економь чних i соцiальиих iнститутiв, а також стати плодом спшьних зусиль усiх гшок влади, сустльства i бiз-несу». Саме тому «Стратепя-2020» передбачае бшьш 60 реформ i спецiальних програм, а саме [12]:
(1) Програма популяризаци Украши в свiтi;
(2) Програма створення бренду «Укра!на»;
(3) Реформа вщзнак та нагород;
(4) Програма розвитку iнновацiй;
(5) Розвиток шформащйного сустльства та ме-
дiа;
(6) Реформа державно! полiтики у сферi науки та дослiджень;
(7) Укра!нська космiчна програма;
(8) Програма розвитку туризму;
(9) Реформа державно! политики у сферi куль-тури;
(10) Програма розвитку нащонального кшови-робництва;
(11) Програма розвитку нацiонально! видавни-чо!справи;
(12) Реформа державно! политики у сферi спорту;
(13) Програма залучення талан-пв.
Головною передумовою виконання цiе! Про-грами мае стати новий суспшьний договiр мiж сус-п1льством, владою i бiзнесом, наукою i освiтою, де кожна сторона мае свою зону вщповщальносп. На-явн1сть системи зв'язк1в на кожному окремому рiвиi та помiж них е необхщною умовою для забезпе-чення всiе! складност^ соцiально-економiчних вщ-носин, що виникають в межах нащонально! та регi-онально! iнновацiйно! системи.
Визначимо, що майбутня конкурентоспромож-н1сть держави, регiоиiв, мют залежить вiд правильно вироблено! ними стратеги розвитку. В умовах непе-редбачуваносп зовнОшнього i виутрiшиього середо-вища досягнення високо! прибутковост^ економiч-них агеитiв припускае наявн1сть здiбностi до постойного розвитку. У придбанш i реалiзацi! цiе! здатно-ст^ особливу роль грае стратепя. Якщо виходити з того, що розвиток економiчних агентов е результат реалiзацi! стратегi!, тодi розробцi стратеги повинен передувати аналiз можливих форм !! розвитку. Це дозволить правильно скласти алгоритм розвитку [13, с. 11].
Отже, в умовах нерiвномiрностi господар-ського розвитку територiй i пiдтримцi iнновацiй-ного розвитку економiки зростае роль держави, !! промислово! полiтики, яка повинна ураховувати ре-гiональиу i мiсцеву специфiку. У такш ситуацi! п1д-вищуеться важливють дiевих заходiв щодо стиму-лювання процесiв п1дтримки промислово! сфери на мюцевому рiвнi. Для сприяння цих дiй прiоритетне значення набувае вщновлення iндустрiального поте-идiалу мiст, залучення швестицш в модериiзацiю i нарощування промислового виробництва. Як заува-жують провiднi укра!нськ1 вчен1, «одним iз голов-них завдань сучасного етапу розвитку укра!нсько! економiки е формування коикурентоспроможностi промислового комплексу iнновацiйного типу» [14, с. 31].
Таким чином, найбшьш слабким мiсцем iнно-вацiйно! системи кра!ни та !! регiоиiв, мiст е низька активнють у сферi комерцiалiзацi! наукових розро-бок. Принциповий внесок у змiну тако! ситуацi! може дати тдготовка фахiвцiв з !х комерцiалiзацi!, яка повинна бути видшена в окремий напрямок на-уково-техшчно! та iнновацiйно! полiтики держави. Адаптащя системи вищо! освiти до потреб нового технолопчного укладу припускае тдготовку мене-джерiв та iиженерiв з широким кругозором знань та орiеитоваиих на пiдтримания безперервних iииова-щйних процесiв. Для цього поряд з державною тд-тримкою розвитку фундаментальних дослiджеиь в ун1верситетах необх1дно стимулювання викладаць-ко! дiяльностi спiвробiтиикiв наукових шститупв, дослiдиицьких пiдроздiлiв промислових тдпри-емств.
Iнтеграцiя науки, освiти i промислових пiдпри-емств е природною формою НДДКР, що прово-дяться самими виробничими компанiями. До прове-дення таких робiт пiдштовхуе шновацшна конку-ренцiя, тому багато кра!н вживають додаткових за-ходiв по !х стимулюванню.
Наприклад, в Бельгп компанп, що введуть НДДКР або сшвпрацюють з науковими оргашзащ-ями, можуть залишати соб1 50% ввд обсягу податив з заробгтно! плати вчених. В Гталп податкову субси-дто отримують тдприемства, не менте 10% прибу-тку яких використовуються для фшансування ви-трат на науковий персонал. Податкову субсидто в розм1р1 10% прибуткового податку отримують нау-ковщ, як повернулися в Iталiю з поспйного мюця проживання за кордоном (протягом п'яти рошв шсля повернення). В Норвегп запущена програма по по-датковому стимулюванню <^кайейшп», яка також ор1ентована на тдтримку наукових кадр1в [15, с. 94]. Досввд цих кра!н е важливим для викорис-тання податкових преференцш [ в нашш кра!ш Заходи держави необхщно спрямувати на: допомогу функцюнування мереж [ науково-техшчних б1блютек;
субсидування послуг щодо користування мережами центр1в науково-техшчно! I економ1чно1 шфо-рмацп, центр1в науки, шновацш та шформатизацп I базами !х даних;
закутвлю науково! лгтератури; тдтримку д1яльност1 дослвдних стенд1в [ виро-бництв, експериментальних установок;
створення мереж! ¿нновашйних центр1в [ парив технолопчного користування.
В цшях скорочення стимул1в для тшьово! коме-ршал!зацн науково-техшчних досягнень укра!н-ських новатор1в доцшьно на промислових тдприем-ствах передбачити субсидування витрат на захист штелектуально! власносп на вичизняш передов! технологи в кра!ш [ закордоном.
Концепщею реформування державно! пол1тики в 1нновацшнш сфер!, прийнятою Кабшетом Мш-стр1в Укра!ии (2012 р.) визнано низьку ефектившсть мехашзму стимулювання суб'екпв господарювання до провадження шновашйно! д1яльност1. А причинами такого стану стали [16]:
недосконалють законодавства в шноващйнш сфер!;
ввдсутшсть мехашзму стимулювання створена, виробництва та споживання iииовацiйно! продукцп [ внаслвдок цього — низька привабливють шновацшно! сфери для венчурного катталу;
низький р1вень комершал!зацп науково-техшчних розробок та винаход1в.
Тому в умовах сьогодення першочергового зна-чення набувае визначення та фуикцiоиувания непо-даткового мехашзму стимулювання для впрова-дження винаход1в та технологш, удосконалення си-стеми економ1чного (податкового, кредитного, страхового) стимулювання до комерщал1зацп об'екпв права ¿нгелектуально! власносп та формування ринку таких об'екпв.
Нин розробляеться Програма переор1ентацп наукового та науково-техшчного потеншалу на за-безпечення конкретних потреб розвитку економ1ки. НАН Укра!ни запропонувала змши до Закону Укра-
!ни «Про державне регулювання д!яльносп у сфер! трансферу технологш». У його новш редакцл права на технолог^, що створюються за бюджетш кошти, належать установам - виконавцям робгт [10, с 48]. Це тдвищуе !х вiдповiдальиiсть щодо комерщал1за-цн результатов досл1дження.
Концепщю реформування системи фшансування й управлшня науковою та науково-техшчною д!яльшстю (2012 р.) засв1дчено, що недостатне стимулювання науково! I науково-техшчно! д!яльносп за рахунок кошпв державного бюджету протягом останшх 10 рошв унеможливлюе виконання дер-жавних цшьових наукових [ науково-техшчних про-грам, на виконання яких спрямовуеться лише 6-7 вь дсотшв загального обсягу фшансування науково! I науково-техшчно! д!яльносп [17]. Основною перешкодою до актив1зацн 1нноващйно! д!яльносп е не дефщит грошових кошпв або нестача уваги до державного регулювання 1нноващйних процес1в, а саме господарськ1 та полгтичш 1нститути сусп1льства, асиметр1я економ1чно! влади [ господарський порядок, що зростае на !! основ! [18, с. 51].
Для розв'язання проблеми необх1дним е по-етапне збшьшення обсягу видатк1в загального фонду державного бюджету на проведення наукових досл1джень [ науково-техиiчиих розробок, що ввдбираються на конкурсн1й основ!, у тому числ! в рамках виконання державних наукових ! науково-техшчних програм, а також на виконання державного замовлення на створення нов!тн!х технолог!й;
П!дприемства в Укра!ш потребують переоб-ладнання та модершзацп, проведення ново! ¿ндуст-р!ал!зацп, а виробнича сфера мае бути за!нтересова-ною у впровадженн! нових технолог!й. Значне м!сце на шляху комерщал!зацп ¿нновац!йного продукту в!дводиться систем! державно-приватного партнерства, де одним з основних напрямшв у шдтримщ розробки та впровадження нових технологш е дер-жавн! закуп!вл!, як! слщ ор!ентувати на придбання вгтчизняно! техн!чно передово! ! конкурентоспро-можно! продукц!!.
Тому, для подальшого просування наукових розробок необх!дно визначити ! затвердити критер!! у формуванн! державного замовлення, зокрема, на-туральних та вартюних показник!в, а також удоско-налити порядок конкурсного в!дбору виконавщв державного замовлення з визначенням !х прав, обо-в'язк!в та в!дпов!дальност!.
Доц!льно також законодавчо визначити та затвердити стимули для освоення вiтчизияно! енерго-збер!гаючо! та еколог!чно чисто! техшки (св!тлод!о-д!в, сонячних батарей, нанопорошшв, систем авто-матизованого контролю за теплоспоживанням у ЖКГ тощо), застосувавши як норми щодо заборони експлуатацл енергомарнотратних ! еколог!чно бруд-них технолог!й та п!льги споживачам запропонова-но! прогресивно! конкурентоспроможно! на свгто-вому ринку техн!ки ! технологш.
Висновки та рекомендацп
1. Результати проведеного до^дження сввд-чать, що укра!нська держава дотепер ще не сформу-вала чiткого ставлення до механiзмiв стимулювання iнновацiйно! активности господарюючих суб'екпв в рiзних сферах нацюнально! економiки. Якщо врахо-вувати сощально-полгтичну ситуацiю в кра!нi, !! ре-гiонах та мiстах, послаблений стан економiки та ю-иуючi умови господарювання потребують бiльш до-сконалого фуикцiоиувания в Укра!нi iииовацiйно-швестищйно! моделi розвитку нацiонально! еконо-мши.
2. Проведений аналiз демонструе попршення динамiки фiнансового забезпечення науково-техтч-но! та iнновацiйно! дiяльностi Укра!ии порiвняно iз низкою розвинених кра!н свгту. Необхiдним i свое-часним е проведення виважених змiн у тдходах щодо асигнувань у НДДКР для розширення можли-востей промислового виробництва випускати шно-вацiйиу продукцiю, яка спроможна до пдно! конку-ренцi!. Цi заходи сприятимуть задоволенню потреб господарюючих суб'екпв мюта, як поспйно зроста-ють у якюному вiдношеииi.
3. Шдписання тимчасового застосування Угоди про Асощащю з Свропейським Союзом дозволить Укра!ш долучитися до програми «Свропа-2020» у рамках фактору розумного зростання з метою виходу на европейський ринок наукових розро-бок i технологiй. Промисловють вимагае модертза-ц1!, проведення ново! iидустрiалiзацi!. Для бiльшостi галузей характерними е IV та V технолопчш уклади, тому iсиуе необхiднiсть упровадження наукових розробок, пiдтримка пiдвищения iииовацiйно! сприйиятливостi економiк iндустрiальних мiст, адже саме такий шлях дасть укра!нськш економiцi бути конкурентоспроможною.
4. Для удосконалення системи економiчного стимулювання iииовацiйно! дiяльностi тдприемств iндустрiального мiста дощльно вжити наступи заходи:
розробити ефективну систему мобшзацп фь нансових ресурсiв (бюджетних, iивестицiйиих, кре-дитних, власних коштгв тдприемств тощо) iз рiзних джерел на цш iнновацiйного розвитку на ринкових принципах;
впроваджувати сучаснi механiзми та шстру-менти, здатнi забезпечити стимулюючий вплив фь нансiв на розвиток науково-техтчно! та iииовацiй-но! дiяльностi, прогресивн структурнi зрушення в економiцi;
розробити системний мехатзм взаемодi! орга-тв регiонально! i мiсцево! влади з корпоративним сектором економiки, який буде застосовувати шсти-туцiйиi, органiзацiйнi, фiнансово-економiчнi та со-цiально-економiчиi важелi, спрямован на забезпе-чення стимулюючого iнновацiйного середовища розвитку всiх етатв iииовацiйного процесу держави, регiоиу, мюта. Розробка такого мехашзму повинна Грунтуватися на методологiчних пiдходах, як ви-знаються науковою думкою та перевiренi практикою;
сприяти поступовому збiльшенню реальних об-сягiв валового внутршнього продукту на основi ви-користання досягнень науково-техтчного та iнно-вацiйного розвитку;
стимулювати створення системи шформа-тйно-аналгтичного забезпечення реалiзацiï державно! шновацшно! полiтики та проведення мотто-рингу стану iнновацiйного розвитку нацiональноï економши на основi мережi центрiв науково-техтчно! та економiчноï iнформацiï, цет^в науки, iнно-вацiй та шформатизацл, а також структурних тд-роздшв з питань трансферу технологiй, iнноващй-ноï дiяльностi та iнтелектуальноï власност наукових установ та навчальних закладiв;
сприяти визначенню та функщонуванню непо-даткового механiзму стимулювання для впрова-дження винаходiв та технологш, удосконаленню системи економiчного (податкового, кредитного, страхового) стимулювання до комерцiалiзацiï об'ек-■пв права iнтелектуальноï власност та формуванню ринку таких об'eктiв;
тдвищити мотивацiю щодо результативностi проведення наукових до^джень i науково-техтч-них розробок, державного замовлення на створення новiтнiх технологш, а також визначити механiзм за-лучення позабюджетних коштгв у наукову сферу для своечасного та якюного виконання державних щ-льових наукових i науково-техшчних програм;
спрямовувати формування системи державно-приватного партнерства на тдтримку та стимулювання розробки i впровадження нових технологiй в межах державних закутвель, якi слад орiентувати на придбання вiтчизняноï техтчно передовоï i конку-рентоспроможноï продукци;
визначити i затвердити критерп у формувант державного замовлення, зокрема, натуральних i вартiсних показнишв, а також удосконалити порядок конкурсного вщбору виконавцiв державного за-мовлення з визначенням i^ прав, обов'язкiв та ввдпо-вiдальностi.
Реалiзацiя наведених пропозицш сприятиме якiсному вдосконаленню iснуючих i впровадженню сучасних механiзмiв стимулювання тдприемств ш-дустрiального мiста, якi в цшому забезпечать бь льшу защкавленють господарюючих суб'ектiв у створеннi, освоенш i широкому запровадженн iнно-ващйних розробок.
Лiтература 1. Мiсце Украши за Глобальним iндексом кон-курентоспроможност у 2012-2013 рр. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.uintei.kiev.ua/ viewpage.php?page_id=492. 2. Ящишина 1.В. Фшан-сування науки як ключова проблема шноващйного розвитку краши / I.B. Ящишина // Економiчний простер. - 2010. - № 38 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/ Soc_Gum/ Ekpr/2010_38/Statti/9.pdf. 3. Наукова та шноващйна дiяльmсть в Украïнi: стат. зб. - К.: ДП «1нформа-тйно-видавничий центр Держстату Украïни»,
2011. - 282 с. 4. Наукова та ¿нноващйна д!яльнють в Укра!ш, стат. зб. - К.: ДП «1нформацшно-видавни-чий центр Держстату Укра!ни», 2012. - 305 с. 5. Наукова та шноващйна д1яльнють в Укра!ш: стат. зб. - К.: ДП «1нформацшно-видавничий центр Держстату Украши», 2013. - 287 с. 6. Наукова та ¿нно-вацшна д!яльнють в Укра!ш, стат. зб. - К.: ДП «1н-формацшно-видавничий центр Держстату Украши», 2014. - 314 с. 7. Малщький Б.А. Приклад-не наукознавство / Б. А. Мал1цький. - К.: Фешкс, 2007. - С. 176-191. 8. Федулова Л.1. Концептуальш засади державно! репонально! промислово! поль тики в умовах ¿нновацшного розвитку/ Л.1. Федулова // Стратепчш прюритети. - 2008. - №1(6). -С. 112-119. 9. Новая европейская стратегия. "Европа 2020" [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://eulaw.ru/content/307. 10. Боголiб Т.М. Комер-щал1защя наукових розробок ушверсителв / Т.М. Богол1б // Економша Укра!ни. - 2014. - № 1. - С. 3350. 11. Угода про асощащю м1ж Укра!ною та GC / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%B3%-D0%BE%D0%B4%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0 %BE_%D0%B0%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%9 6%D0%B0%D 1 %86%D1%96%D 1 %8E_%D0%BC% D1%96%D0%B6_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0 %B0%D1%97%D0%BD%D0%BE%D1 %8E_%D 1%8 2%D0%B0_%D0%84%D0%A1. 12. УкраТна 2020. Стратепя розвитку [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://reforms. in.ua/ 2020/strategy2020.pdf. 13. Ляшенко В.И. Финансово-регуляторные режимы стимулирования экономического развития: введение в экономическую режимологию: моногр. / В.И. Ляшенко // НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти. - Донецк, 2012. - 370 с. 14. Амоша О.1. 1нноващйне оновлення техшко-технолопчно! бази промислового виробництва на синергетичних засадах: теор1я i практика / O.I. Амоша, 1.П. Булеев, Г.З. Шевцова // Економша промисловостт - 2007. -№ 1. - С. 3-9. 15. Инновационное развитие - основа модернизации экономики России: Национальный доклад [Електронний ресурс]. - М.: ИМЭМО РАН, ГУ-ВШЭ, 2008. - 168 с.. - Режим доступу: http://rosmu.ru/ activity/attach/ events/453/nac_ doclad. pdf. 16. Розпорядження Кабшету М1тстр!в Укра!ни «Концепщя реформування державно! полггики в ш-новац1йн1й сфер!» ввд 10 вересня 2012 р. № 691-р [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://
zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/691-2012-%D1%80. 17. Розпорядження Кабшету Мшютр!в Укра!ни «Концепщя реформування системи фшансування й управл1ння науковою та науково-техн1чною д1яльш-стю» в1д 8 жовтня 2012 р. № 780-р [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/780-2012-%D1%80#n8. 18. Вишневский В. Инновации, институты и эволюция / В. Вишневский, В. Дементьев // Вопросы экономики. - 2010. -№9. - С. 41-62.
Землянкш А. I., Лях I. I. Удосконалення системи економiчного стимулювання шновацшноТ дiяльностi пщприемств iндустрiального мiста
Надано обгрунтован! пропозицп стосовно розвитку системи економ1чних стимул1в для тдтримки шновацшних тдприемств та господарюючих суб'-екпв ¿нновацшно! шфраструктури ¿ндустр1ального мюта у створенш, освоенн1 та широкому запрова-дженш шноващйних розробок.
Ключовi слова: мехашзм стимулювання, про-мислов! тдприемства, шновацшна д!яльнють, ¿нду-стр1альне мюто.
Землянкин А. И., Лях И. И. Совершенствование системы экономического стимулирования инновационной деятельности предприятий индустриального города
Предоставлены обоснованные предложения по развитию системы экономических стимулов для поддержки инновационных предприятий и хозяйствующих субъектов инновационной инфраструктуры индустриального города в создании, освоении и широком внедрении инновационных разработок.
Ключевые слова: механизм стимулирования, промышленные предприятия, инновационная деятельность, индустриальный город.
Zemlyankin А. I., Lyakh I. I. Improvement of Economic Stimulation System of Enterprises Innovative Activity in Industrial City
Reasonable suggestions are given in relation to development of the system of economic stimuli for support of innovative enterprises and managing subjects of innovative infrastructure of industrial city in creation, mastering and wide input of innovative developments.
Keywords: mechanism of stimulations, industrial enterprises, innovative activity, industrial city.
Стаття надшшла до редакщ! 09.02.2015
Прийнято до друку 09.04.2015
