26. Швагуляк М. Суспшьно-пол^ична ситуацiя у Захщнш Укрш'ш на початку 30-х ро-к1в ХХ ст. / М. Швагуляк // Записки НТШ. - Львiв, 1991. - T. ССХХП. - С. 118.
27. Сель-Роб. - 1930. - 12 жовтня.
28. ДАТО. - Ф. 282 (Пщгаецька повiтова команда державно'' полщ' Тернопiльського воеводства), оп. 1, спр. 1056, арк. 1.
29. Sejm RP. Okres III. - Warszawa, 1931. - Druki. - № 65.
30. Sejm RP. Okres III. - Warszawa, 1931. - Druki. - № 26.
31. Senat RP. Okres III. Sprawozdanie stenograficzne z 6 posiedzenia Senatu RP. - Warszawa, 1931. - S. 59.
32. Rozmowa z Wladyslawem Grabskim // Bunt Mlodych, 1936. - 10 pazdziernika. - S. 45.
33. Зашкшьняк Л. Укра'нсько-польське порозумшня 1935 p. (за матерiалами архь ву Я.С. Лося) / Л. Зашкшьняк // Проблеми слов'янознавства. - Львiв, 1996. - Вип. 48. -С. 62-72.
34. Los S. Reforma rolna na poludniowym wschodzie / Los S. // Bunt Mlodych, 1936. - 10 kwietnia. - S. 6-7.
35. УкраТнськ Bicri, 1936. - 18 липня; 26 вересня.
36. Павликовський Ю. За землю Батьювщини / Ю. Павликовський. - Львiв, 1936. - С. 8.
37. Резолюцн в земельних справах // За рщну землю. - Львiв, 1936. - С. 68-70.
38. Mniejszosci narodowe w Polsce. Materialy i dokumenty // Sprawy narodowosciowe. -Warszawa, 1936. - № 6. - S. 611-612.
39. Дшо. - 1936. - 4 жовтня; 19 листопада.
40. AAN. - Ministerstwo spraw wewn^trznych, sygn. 963. - S. 29.
41. ЦД1А УкраТни у Львовь - Ф. 344 (Укра'нське нацiональне-демократичне об'еднан-ня), оп. 1, спр. 526. арк. 11-12.
42. Wies Polska. - 1938. - 19 czerwca.
43. Дiло. - 1936. - 25 листопада.
44. Sprawozdanie stenograficzne z 42 posiedzenia w dniu 19 lutego 1937 r. - Warszawa, 1937. - S. 109.
45. Czas. - 1937. - 25 lutego.
46. ЦД1А УкраТни у Львовь - Ф. 344, оп. 1, спр. 534, арк. 3.
47. ЦД1А УкраТни у Львовь - Ф. 344, оп. 1, 526, арк. 2-5.
48. Mniejszosci narodowe w Polsce. Materialy i dokumenty // Sprawy narodowosciowe. Warszawa, 1936. - № 1-2. - S. 58.
49. Дшо. - 1936, 17 травня.
50. Дшо. - 1937, 23 липня.
51. Siwicki M. Dzieje konfliktow polsko-ukrainskich / Siwicki M. - Warszawa, 1992. - T. 1. - S. 270-312.
УДК351.823.1 (09) О.Р. Проще -Головний спещалкт
1вано-Франтвського ОУЛМГ
СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ОРЕНДИ МИСЛИВСЬКИХ УГ1ДЬ В АВСТРО-УГОРСЬКШ 1МПЕРП НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛ1ТТЯ
Висвгглено eKOHOMi4He та сощальне значення оренди права на полювання. Охарактеризовано пол^ику держави щодо законодавчого забезпечення надання в оренду права на полювання. Розглянуто господарське значення мисливства та здачi в оренду права на полювання за Австро-Угорсько'1' iмперiï. Встановлено, що основною причиною високо'1 вартосп оренди полювання в Имеччиш було те, що мунщипальш полювання в основному здавалися в оренду тдприемцям, як трактували полювання як бiзнес, який завжди ефективно веде господарство i, вщповщно, платить бшьшу щну. Загалом в уах кранах Австршсько'1' монархи оренда права на полювання надавалась на конкурентних принципах, шляхом проведення аукщошв, чим i можна пояснити ïï досить високу вартють.
Ключов1 слова: мисливство, право полювання, оренда права полювання, Австро-Угорська iмперiя.
О.Р. Protsiv - Main specialist of the Ivano-Frankivsk regional management of forest and hunting economy
Economic-social meaning of lease the hunting areas of economic significance in Austro-Hungarian empire in the beginning of the 20th century
In this article it was showed the economic and social meaning of lease the right to hunting. We can see the policy of state in legislative problem of concession in lease the right of hunting. It was showed the economic importance of hunting and leasing the right of hunting in different parts of Austro-Hungarian Empire. It is set that principal reason of high cost of lease of hunt in Germany was that municipal hunt mainly surrendered in a lease businessmen, which interpreted hunt as business, which always effectively runs house and, accordingly, pays a greater price. On the whole in the entire countries of the Austrian monarchy the lease of right on hunt was given on competition principles, by the leadthro-ugh of auctions, what and it is possible to explain it high enough cost.
Keywords: hunting, right of hunting, lease to right of hunting, Austro-Hungarian Empire
Одним i3 складових витрат на проведення полювання е витрати, пов'язаш з орендою права на полювання. В Австро-Угорськш iMnepii на початку ХХ ст. було створено вщповщну нормативно-правову базу, яка уре-гульовувала правовi та економiчнi вщносини мiж власником землi та оренда-рем права на полювання.
Цю проблематику широко висв^лювали в перюдичнш прес Австро-Угорсько! iмперil, а саме в журналах "Lowiec" ("Мисливець"), який виходив у Львовi як друкований орган Галицького мисливського товариства з 10 Ычня 1878 р., "Lowiec Polski" ("Мисливець польський"), що виходив у Варшавi як орган щсарського товариства правильного полювання Польшд з 1899 року та "Przegl^d mysliwski i lowiectwo polskie" ("Мисливський огляд та полювання польське". Серед вчених, як вивчали цю проблематику, М. Роман, Ф. Ру-жинський, д-р Е. Шехтель.
Метою дослщження е аналiз полггики Австро-Угорсько! iмперil у сферi надання в оренду права на полювання, господарське значення надання в оренду права на полювання, сощальне протистояння в суспiльствi за вщсто-ювання штереЫв щодо здачi в оренду права на полювання.
Незважаючи на вщносно велику кшьюсть наукових праць з проблем державного регулювання мисливства, питання надання в оренду права на по-лювання в Галичиш не заторкувалась. Тому висвгглення ще! теми дасть змо-гу широко проаналiзувати вс аспекти оренди права на полювання - юторич-ний, економiчний, полггичний.
Основним завданням до^дження е опис та аналiз стану законодав-чого забезпечення правових, економiчних, соцiальних вщносин в сферi надання права полювання в Австро-Угорськш iмперil наприкшщ Х1Х - поч. ХХ ст.
Об'ектом дослiдження е система державного регулювання ведення мисливського господарства в Австро-Угорськш iмперil наприкшщ Х1Х - початку ХХ ст., економiчнi та сощальш вiдносини мiж власниками земельних дшянок, орендарями полювання, органами державно! влади.
У правовi вщносини входило сервiтутне право (з латинсько! - servitus, повиннiсть, зобов'язання). Зпдно з цим правом власник земельно! дшянки
орендував право на полювання на власнш земельнш дiлянцi, за що отримував вщповщну суму коштiв.
У Галичинi Мисливський закон, який набув чинностi 26 березня 1898 р., встановлював, що площа мисливського господарства не повинна бути менша нiж 115 га. Гмшш мисливськi господарства створювала гмiна (найменша адмiнiстративна одиниця в Австро-Угорськш iмперiï), площа яких також не повинна була бути меншою шж 115 га. Власники малих зе-мельних дiлянок об'еднувались для створення стльного мисливського господарства, площа якого не повинна бути також меншою шж 115 га. На власнш землi дозволялось будувати вольери для розведення дичини [1].
Як подае статистичний щорiчник мшютерства сшьського господарства Австрiï вщ 1900 р., на територiï iмперiï було 191 вольер, загальною пло-щею 153054 гектари, 11499 приватних мисливських господарств площею 7,794 тис. га, 21641 господарство, яю було взято в оренду. За оренду мисливських упдь сплачено 3624967 крон, за вщшкодування збитюв, заподiяних мисливськими тваринами, 133709 крон. Кшьюсть пращвниюв, якi працювали в мисливському господарствi у 1900 р., становило 36106 професшних осiб, з яких 9816 були екзаменоваш лiсниками [2].
У 1908 р. в Австршськш iмперiï нараховувалось 36380 мисливських господарств, при цьому середня площа одного господарства становила 994 га. Нараховувалось 231 вольер, загальною площею 142 948 га. Чисель-шсть власних мисливських господарств становила 12770, а гмшних та спшь-них - 23379, вщповщно 1'хня площа становила 8081092 га та 19217695 га. Середня площа власного мисливського господарства становила 559 га, а гмшно-го та стльного 822 га. Детальтше подш мисливських територш Австро-Угорсько1' iмперiï подано в табл. 1. Велике значення для економжи мали не тiльки доходи вщ проведення полювань, але й здача в оренду права на полювання. Дохщ вщ оренди права на полювання протягом багатьох роюв мав тенденщю до зростання на територп iмперiï, але в Австри, Чехiï, Угорщинi вiн був найвищий (табл. 2).
Так, у 1911 р. мапстрати мали таю доходи вщ здачi в оренду права на полювання: Львiв - 12800 крон, Краюв - 8700 крон, Коломия - 5360 крон, Броди - 5600 крон. Вартють 1 кг м'яса кабана на той час становила 0,30 кро-ни, 1 кг м'яса оленя - 0,80 крони [3].
Вщ здачi в оренду права на полювання в Австро-Угорськш iмперiï у 1898 р. отримано 2659362 крон (табл. 4). Найбшьше кош^в вщ здачi в оренду права на полювання отримали Чехiя, Авс^я, Штирiя. Найменше коштiв отримано на Буковиш. За п'ять роюв в перiод з 1875-1895 рр. Австро-Угорська iмперiя отримувала 5,1 млн крон прибутюв. Найбiльше прибуткiв отримали землi у пiвнiчно-захiднiй частинi iмперiï, а саме 2,7 млн крон (табл. 5). Шв-нiчно-захiдна частина iмперiï, яка займала лише 27,6 % плошд всiеï iмперiï, отримала 52,6 % вiд доходiв вщ мисливства всiеï iмперiï (табл. 6). Найбшьше доходiв вiд мисливства з розрахунку на 100 га в перюд 1875-1895 рр. отриму-вали Австрiя, Чехiя, Штирiя, Моравiя, Сiлезiя, найменше Галичина та Буковина.
л н У X Середня площа одного господарства в га Чисел buicTb Площа в га. Середня площа в га одного господарства
Територ1я œ х ч л д о S з е а § 5 g to п. я Й S d я Й ^ й а £ самостшних мисливських господарств гмшних та сшлкових мисливських господарств одн. самостшних мисливських господарств гмшних та сшлкових мисливських господарств га vt О м u cl о X С У к « сЗ H M M g « Д 0 u о 1 г к
шперп ~ X в « п Ч X у о -а х с § 2 8 £ u СО 3 s ч 2 S Ь § у _ s с s вольер ¡в одн. власних господарств одн. вольер1в га. власних господарств га « с 4 Ч £Е J3 __о Э s ? 5 с 1 х 2 g '503 s я § о m •s « S |.S ч С с ^ Ч g S ц S
Придунайська 3787 3,073,490 812 36 1,422 2,329 16,025 706,469 2,350,996 497 1,009
Альпшська 7242 7,835,530 1,082 10 3,661 3,571 15,850 2,074,912 5,744,768 567 1,609
ГНвшчно-захщна 14774 7,211,084 488 168 3,714 10,892 106,086 2,155,129 4,949,869 580 454
ГПвшчно-схщня 10131 8,543,226 843 16 3,868 6,247 4,591 3,107,926 5,430,709 803 869
[ 1рнморська 446 778,405 1,745 1 105 340 396 36,656 741,353 349 2,180
Всього 36380 27,441,735 994 231 12,770 23,379 142,948 8,081,092 19,217,695 559 822
Табл. 3. Bidcmpii одиниць зсЛршш в 1908 рои} в перерахунку на 1000 га властивих yzidh для даного виду тварин
TepHTopia АвстршськоУ монархи
s
<L> -
О
X Я
l=!
Ц
м С
У,
s
X
й VD оЗ
M
п Я
м s
О <ZS
О
я
X
Си
<и
U
s ^
я ю
сс LC
Я
>Х Я
m
s
S
s -
о о.
PL
га
Ч
CL <D H <D
H
т Ю w
ьа x
■a
s X
cti
fi d
e
X и X
a
4 Л
CÙ
Придунайська
5,33
0,27
28,82
0,61
9,35
9.35
132,08
29,60
0,82
0,83
0,72
0,19
25,56
0,84
Альпшська
1,33
0,02
4,02
4,21
4.21
0,92
14,67
0,03
0,94
0,84
1,94
1,14
4,65
1,41
ГПвшчно-захщна
1,11
0,96
11,41
0,38
144,49
21,14
0,64
3,89
0,36
0,02
25,21
0,97
ГПвшчно-схщня
0,14
1,78
0,47
8,08
0,07
0,03
о,:
0,51
0,67
0,80
Приморська
1,24
0,12
0,23
0.23
23,94
0,67
0,03
0,02
0,05
0,06
1,39
8,37
В середньому
1,98
0,42
9,45
0,39
4,59
4.59
0,92
64,65
10,30
0,49
1,13
0,71
0,37
11,49
2,40
Табл. 2. Bapmicmb оренди 1 га в гелерах
Частини 1мпери 1900 1905 1908
Австр1я Нижня 49 64 71
Австр1я Верхня 33 38 44
Придунайськ земл1 43 54 60
Зальцбург 22 20 39
Штир1я 18 26 26
Кариния 13 24 24
Крайна 6 19 14
Т1роль i Форальберг 9 12 15
Альпшськ землi 12 17 20
Чехiя 32 35 37
Моравiя 43 37 42
Сiлезiя 37 38 45
Пiвнiчно-захiднi землi 36 36 39
Галичина 3 5 6
Буковина 2 2 7
Швтчно-схвдт землi 3 4 6
Австрiйське Примор'я 8 10 15
У середньому по iмперiï 22 25 30
Табл. 4. Bapmicmb оренди полювання 1898 р.
Частини iмперiï у кронах
Авсщя Нижня 494562
Авсщя Верхня 234980
Зальцбург 65900
Штирiя 260000
Кариния 168000
Крайна 43500
^роль i Форальберг 142480
Чехiя 606500
Моравiя i Сiлезiя 582428
Трiест, Горищя, 1сщя 45770
Галичина немае результапв
Буковина 15242
Разом по iмперiï 2659362
Табл. 5. Чисельшсть добуто'1 дичини за кожш п'ятьрошв _у перюд з 1875 по 1895 рр._
Частина монархи Копитт тварини гол. Дрiбна дичина Отримано доходу крон
Придунайська 542225 697226 1239451
Альпшська 553032 280560 833592
Швтчно-захщна 808074 1901521 2709595
Швтчно-схвдна 142736 167540 310276
Приморська 3982 46141 50123
Всього 2050049 3092988 5143037
Прим1тка: зпдно з даними статистично'1 зв1тносп мшютерства сшьського господарства, кр1м Далмацп.
У середньому по Австро-Угорськш iмперiï на 100 га мисливських упдь за один рж в перюд 1875-1895 роюв отримували 17,90 тис. крон, зокре-
ма в Нижнш Австри - 45,48 крон, Верхнш Австри - 28,17, Зальцбурз1 -11,38, Штири - 20,02, Каринти - 9,62, Крайш - 4,37, Т1рол1 i Форальберз1 4,77, Чехи - 34,38, Моравп - 36,43, Сшези - 22,11, Тр1ест1, Горицп, 1стри -6,29, Галичиш 3,70, Буковиш - 1,86 [4].
Табл. 6. Даш про спiввiдношення мiж площею та рiвнем доходiв вiд полювання
Частина iмперiï Ввдношення у % до площi вше1 iмперiï % отриманих доxодiв
Придунайська 11,0 24.1
Альпiйська 27,5 16,2
Швтчно -заxiдна 27.6 52,6
Пiвнiчно-сxiдна 30,9 6,0
Приморська 2,7 1,0
Всього 100,0 100,0
Для пор1вняння, в Бавари в середньому вартють оренди мисливських упдь (гмшних) становила у 1898 р. за 1 га у конвертованих шмецьких марках 44 гелери, а в 1908 р. - вже 76 гелер1в, тобто зросла в цьому перюд1 на 72,7 %. У землях Австро-Угорськоï 1мпери вартють оренди 1900 р. була 19 гелер1в, а у 1908 р. - 30 гелер1в.
У Франци вартють оренди 1 га польових упдь становила вщ 0,54 до 8,7 франка, л1сов1 - вщ 1,10 до 18,61 франка. З цього видно, що вартють оренди мисливських упдь у багато раз1в перевищувала вартють оренди в крашах Австрiйськоï 1мпери, а також Шмеччини. Треба сказати, що популящя мисливських тварин у Франци менша шж в Австри, i набагато менша шж у ffi-меччиш. Загалом л1сов1 мисливськ упддя вважили кращими i дотепер бшь-ше цшуються, з огляду на розведення мисливських тварин. Мисливськ упд-дя в кожнш частиш Австро-Угорськоï 1мпери мали свою цшшсть вщповщно до ix цшьового призначення. Найцшшшими були мисливськ упддя в л1Ы, де перебували копитш тварини. Детальшше про розподш мисливських упдь за цшьовим призначенням подано в табл. 7.
Табл. 7. Подт територи Австро-Угорсько'1 iмnерiï _за цтьовим призначенням у 1908 р._
Частини iмперiï Поля .Шси Пасовища Води Неужитки
Придунайсьш територи (3,180,717 га) Нижня та верхня Австрiя 57,3 % 34,2 % 3,2 % 0,3 % 5,0 %
Альпшсьш територи (7,914,567 га) Зальцбург, Штирiя, Каринтiя, Крайна, ^роль 23,0 % 41,8 % 23,1 0,2 % 11,9 %
Швтчно -заxiднi територи (17,931,704 га) Чеxiя, Моравiя, Сiлезiя 61,8 % 29,1 % 5,3 % 0,6 % 3,2 %
Швтчно-схвдт територи Галичина-Буковина 58,8 % 27,8 % 10,2 % 0,2 % 3,0 %
Австрiйське Примор'я 1,796,868 га Трiест, Iстрiя, Горицiя i Градиска 39,9 % 29,4 % 32,2 % 0,1 % 4,4 %
Значною була варт1сть добутоï дичини в Н1меччин1, де дох1д в1д неï становив 19 млн марок, хоча, за 1ншими даними, варт1сть добутоï дичини лише в Пруси становила 26 млн марок. Загалом по Шмеччиш вона сягала близько 43,3 млн марок. За оренду в1д полювань отримано 22,4 млн марок. До мисл^сь^ галуз1 на постшнш основ! було залучено 30000 людей. Утри-мання однiеï людини становило 816 марок, а загалом по Шмеччиш утриман-
ня ос1б, зайнятих у мисливському господарств!, становило 24,5 млн марок.
2 •
Площа мисливських упдь в Шмеччиш сягала 541 тис. км i завдяки високш мисливськ1й культур! ведення мисливства доходи в1д мисливства становили 170 млн марок. Оплата за оренду мисливських упдь в1дпов1дно до Баварсь^ урядовоï статистики становила у 1898 р. за 1 га 0,37 марок, а в 1908 р. -0,63 марок. За оренду 1ндив1дуального полювання платили до 1,80 марок з гектара, а на практиц! оренда по 3 марки за гектар не була р1дк1стю.
Незважаючи на розвиток мисливства, мал1 власники земельних д1ля-нок ставилась до нього несхвально, хоча гм1ни за оренду полювання отриму-вали велик! кошти. За ц1 кошти здшснювали мел1орац1ю земель, будували школи, дороги та 1нше. Оск1льки оренда виплачувалась наперед за весь пер1-од, то гм1н1 не потр1бн1 були кредити для своï потреб [5].
У Шмеччиш за оренду права полювання у 1912 р. сплачено 75-80 млн марок, варт1сть добутоï дичини становила 100 млн марок, а м'ясо добутих тварин мало варт1сть у 50 млн [6].
З 1909 р. варт1сть оренди полювання у Великопольщ1 значно зросла. Так, право полювання в м1ст1 П1л1 стало коштувати 1475 марок, а до цього часу коштувало 500 марок. На деяк1 господарства ц1на за оренду мисливських упдь виросла до 1 марки за морг (0,57 га). Проте менше н1ж за 20 пфеншпв за морг н1хто не здавав в оренду [7].
Протягом дванадцяти рок1в право полювання та риболовл! в горах, в як1 входили Чорног1рськ1 хребти, Ворохта, Татар1в, Дора Микуличин, площа яких сягала декшька тисяч морг1в л1с1в 1 полонин, арендував один з найб1ль-ших магнат1в свого часу - князь Л1хтенштейн. Як подае журнал "Lowiec" № 12 за 1906 р. р1чна сума оренди становила 48 000 крон [8].
В1дпов1дно до Угорського мисливського закону в1д 1908 року оренда за мисливськ! упддя, площа яких мала менш н1ж 200 морг1в 1 як1 знаходились на територи гм1н або м1ста, шдлягали примусовш здач1 в оренду. Варт1сть оренди становила 7 гелер1в за 1 морг, а разом за оренду мисливських упдь на територи гм1н 1 м1ст сплачено в 1908 р. 2195916 крон, а загалом доходи в1д оренди мисливських упдь становили 6179034 крон.
Варт1сть проданоï живоï та вбитоï дичини в Угорщиш в 1908 р. становила 5161397 крон. Треба зазначити, що варт1сть особини оленя-самця була 50 крон, оленя-самиц1 - 40 крон, козул1 - 10 крон, кабана - 30 крон, кролика - 0,20 крони, куршки - 0,60 крони, качки - 0,60 крони.
Перший Угорський мисливський закон було прийнято у 1883 рощ. Серед найбшьш зловживань в галуз1 мисливства, як стверджувалось в допов1д1 м1жнародного ком1тету у В1дн1, у 1910 р. були зловживання щодо права оренди на полювання. Зокрема, на 1-й М1жнародн1й мисливськш виставщ у В1дн1
в 1910 р. запоб1гти цьому зловживанню можна було лише через конкурентну процедуру аукцюну на надання мисливських уг1дь в користування. На влас-ний розсуд укладати договори оренди можна лише за спец1альним дозволом державних структур. Певну частину умови оренди може встановлювати гм1-на, а господарська сторона оренди повинна бути п1д контролем держави, 1 лише тод1 можливо зарееструвати догов1р оренди, коли в1н в1дпов1дае вимогам ефективност! ведення мисливського господарства.
Зм1ни в мисливському закон! в1д 1909 р. в Галичин! зробили поступки для народу. Цим законом визначалось, що органи самоврядування, а не дер-жавн1 пов1тов1 органи через аукц1они надавали право оренди мисливських уг1дь. В1дпов1дно до цього закону, було дозволено орендувати право на полювання одному 1з мешканц1в гм1ни, який би м1г його орендувати на територи своеï гм1ни. На практиц! вийшло так, що самоврядування гм1ни, надаючи право на полювання в тих уг1ддях, де полювання мало якусь варт1сть, ухва-лювало р1шення про провадження полювання через м1сцевих мисливц1в, 1 то-д1 практично всю зв1рину вони знищували. Про жодне ефективне ведення господарства у цьому випадку вже не йшлось. Коли дичини не залишалось, то ухвалювалось р1шення про надання в оренду права на полювання 1ншим орендарям. В1дпов1дно оплата за оренду права полювання знижувалась в1д 200-400 крон до 5-10 крон за р1к [9].
Щоб здавати в оренду права на полювання на конкурентних засадах, у прес1 друкувались оголошення про надання в оренду мисливських уг1дь. Так, в журнал! "Lowiec" №11 в1д 1906 р. надруковано оголошення про проведення конкурсу про надання права на полювання на вс1 види дичини в Гринявсько-му надл1сництв1 на площ1 17500 га протягом 12 рок1в. Аукц1он мав в1дбутись в дирекци державних л1с1в в м. Львов! 12 червня 1906 р. [10].
Висновки. З досл1дження випливае висновок, що загалом галузь мисливського господарства в Австро-Угорськш 1мперп була досить ефективною, хоча в Галичиш та Буковиш вона так, як 1 1нш1 галуз1 економ1ки lмперlï, не займала пров1дних позиц1й пор1вняно з 1ншими землями, про що св1дчать по-казники (табл. 3). Як ф1зичн1 власники земельних д1лянок, так i органи м1сце-вого самоврядування (гм1ни), за тод1шн1м правом, були власниками мисливських тварин i в1д здач1 в оренду права на полювання на свош територи отримували певн1 кошти. Так, Коломийський мапстрат в 1911 р. за оренду права на полювання отримував у перерахунку на тогочасну кушвельну спро-можн1сть близько 18 т м'яса дикого кабана, а Льв1вський мапстрат - 42 т м'яса дикого кабана. У структур1 видатк1в у Н1меччин1 оплата в1д оренди мис-ливських уг1дь становить близько половини витрат на утримання мисливсь-кого господарства. В Угорщиш витрати на оренду мисливських упдь становили 6,1 млн крон, а варт1сть добутоï дичини - 5,1 млн крон, тобто, доходи в1д добутоï дичини не змогли компенсувати витрати на оренду мисливських упдь. З розвитком мисливського господарства загалом по Австро-Угорськш 1мперп варт1сть оренди зросла з 1900 р. до 1908 р. на 36,8 %.
Ми встановили ч1тку залежн1сть р1вня ефективност1 ведення мис-ливського господарства в1д р1вня орендноï плати за право на полювання.
Найб1льш1 доходи в1д оренди права на полювання були у Чехи, Верхнш Австри, Морави, а найменш! в Галичиш та Буковиш. Ефективн1сть мисливства в найрозвинешших крашах lмперlï була у 20 раз1в вища, шж у малороз-винених. Так, Нижня Австр1я у 1880 р. на 100 га мисливських упдь мала доходу в 45,48 крон, тод1 як Галичина лише 3,7 крони, а Буковина 1,86 крони, а в середньому по 1мперп дох1д на 100 га становив 17,9 крон. Пор1внюючи вар-т1сть оренди мисливських упдь Австр^ь^ 1мперп та 1нших краш, а саме Бавари в Н1меччин1, встановлено, що у 1908 р. вона в Австршськш 1мперп була майже у три рази нижчою.
Причиною висо^ вартост! оренди полювання в Шмеччиш було те, що мун1ципальн1 полювання б1льшою м1рою здаються в оренду п1дприемцям, як1 трактують полювання як б1знес, який завжди ефектившше веде господар-ство 1, в1дпов1дно, платить б1льшу ц1ну. А загалом в ус1х крашах Австрlйськоï монархи оренда права на полювання надавалась на конкурентних принципах, шляхом проведення аукцюшв, чим i можна пояснити ïï досить високу вар-т1сть. У Галичин! законодавчо визначався термш - не б1льше н1ж 14 дн1в, який в1дводився на вир1шення питання надання права полювання, тод1 як у наш час в Украш! процедура надання в користування мисливських упдь ду-же довготривала.
Тому висвгглена в робот! парадигма допоможе органам публiчноï влади приймати зважен1 р1шення, як1 б утримували баланс 1нтерес1в п1д час на-дання мисливських уг1дь у користування.
Лггература
1. Nowa ustawa lowiecka dla Galicyi i W. Ks. Krakowskiego. - Krakow : Wisla, 1898. -
S. 3-4.
2. Ze statystyki iowieckiej // Lowiec. - 1904. - № 23. - S. 296.
3. Handel zwiezyny // Lowiec. - 1908. - № 1. - S. 11.
4. Ekonomiczno-spoteczne znaczenie lowiectwa // Lowiec polski. - 1902. - № 20. - S. 322.
5. Rozynski F., Dr. E. Schechtel Ekonomiczne znaczenie lowiectwa dla naszego kraju. -Warzsawa : Nakladem polskiego towarzystwa lowieckeigo, 1921. - S. 12.
6. Statystyka polowan w Niemczech // Lowiec Wielkopolski. - 1914. - № 1. - S. 18.
7. Dzierzawy polowan // Lowiec Wielkopolski. - 1909. - № 14. - S. 244.
8. Mniszek A. Dworzec mysliwski ksiçcia Jana Liechtensteina w Tatarowie i jego lowiectwo we wschodnim Beskiedzie // Lowiec. - 1906. - № 12. - S. 145-147.
9. Rozynski F., Dr. E. Schechtel Ekonomiczne znaczenie lowiectwa dla naszego kraju. -Warzsawa : Nakladem polskiego towarzystwa lowieckeigo, 1921. - S. 7-10.
10. Obwieszczenie // Lowiec. - 1906. - № 11. - S. 132.
УДК330.101:331.522.477 Здобувач А.Я. Гадзало -Льв1вськаКА
РОЗВИТОК TEOPIÏ ЛЮДСЬКОГО КАП1ТАЛУ В ЕКОНОМ1ЧН1Й НАУЦ1
Досл1джено еволющю погляд1в на людський каттал у працях св1тових та в1т-чизняних учених. Висвгглено його основш складники та значення у примноженш на-цюнального багатства. Встановлено, що витоки еволюцп теорп людського катталу сягають праць стародавшх мислител1в. Однак, оформлення ц1е1 концепцп в окрему теор1ю в1дбулося лише у 60-х роках ХХ ст. Представники ус1х шкш i напрям1в у еко-ном1чн1й науц1 сходяться на думщ, що знання i зд1бност1 людини е одним з найваж-