CC BY
22
7. Навроцький В. "Lundnose Yaliclyii" prrer Wladyslawa Rapackiego - В. Навроцький // Правда. - 1874. - № 19. - С. 84.
8. Паламарчук М. Репональш дослщження: завдання i науков1 тдходи / М. Паламар-чук // Регiональна економжа. - 1996. - № 1-2. - С. 43-44.
9. Поповкш В. А. Репонально-цшсний пiдхiд в економщ / В. А. Поповкш. - К., 1993. -
С. 14.
10. Пробет А.Е. Изард и его методы регионального анализа / А.Е. Пробет, У. Изард // Методы регионального анализа: введение в науку о регионах. - М., 1966. - С. 5-6.
11. Чумаченко М. Проблеми регюнально! поттики в Укра1ни / М. Чумаченко // Укра-1на в свгговому екож^чному простер : матер. другого конгресу Мiжнар. укра1нсько1 еконо-мiчнol асощацц. - К., 1996. - С. 35-36.
12. Чумаченко Н.Г. Очерки по экономике региона / Н.Г. Чумаченко. - К., 1998. - 236 с.
Волошин А.Р. Региональные особенности развития человеческого потенциала, занятости и социальной защиты населения
Осуществлена попытка раскрыть роль региональных факторов развития человеческого потенциала, занятости и социальной защиты населения. Проанализированы различные научные подходы к изучению региональных социально-экономических систем в современных условиях.
Ключевые слова: человеческий потенциал, занятость, социальная защита населения, научная регионалистика.
Voloshyn A.R. Regional peculiarities of the development of human potential, employment and social defence of the population
The article is trying to make an attempt to reveal the importance of the regional factors in the development of the human potential, employment and social protection of the population. The diverse scientific approaches for interpretation of regional social and economic systems are analysed.
Keywords: human potential, employment, social protection of the population; scientific regionality.
УДК637.7 Acnip. О.Р. Проще1 -Льв1вський Р1ДУ;
доц. П.Б. Хоецький, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНЕ ЗНАЧЕННЯ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА В АВСТРО-УГОРСЬКШ 1МПЕРП В К1НЦ1 Х1Х - НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛ1ТТЯ
Наприкшщ Х1Х - початку ХХ ст. в Австро-Угорськш iMnepiï юнувало 36380 мисливських господарств площею близько 27,4 млн га. В упддях цих госпо-дарств добували значну кшьгасть мисливських 3BipiB i m^xÎB, реалiзовували на внут-ршньому та зовншньому ринку. Дичину, шкури та хутро зайцеподiбних, ратичних експортували до 10 краш. Мисливсько-господарське виробництво було експортною галуззю (Импорт не перевищував 4 % експорту). Найменшою ефектившстю ведення мисливського господарства характеризувався Швшчно-Схщний регюн, у межах яко-го знаходилися Галичина i Буковина.
Ключовг слова: Австро-Угорська iмперiя, Галичина, Буковина, мисливське гос-подарство, економжа.
Австро-Угорська 1мпер1я виникла у 1867 р. внаслщок укладеноï угоди м1ж Австр1ею та Угорщиною. Проюнувала до 1918 р. До складу 1мперп вхо-
1 Наук. KepÏBHm:: доц. 1.О. Дробот, д-р наук держуправлшня
дили власне австршсью та угорськi земл^ а також Чехiя, Словаччина (Мора-вiя), Сiлезiя, Далмащя, Iстрiя, Трiест, Банат i Воеводина, Хорватiя та Слове-шя, Трансшьвашя, з укра!нських земель - Галичина, Буковина i Закарпаття. Закарпаття ввшшло до складу Угорського королiвства протягом XVI-XVII ст. У 1772 р., тсля першого подшу Польщ^ до iмперп приеднано Галичину, а в 1774 р. Буковину було вщвойовано в Османсько1 Порти. На початку XX ст. площа iмперп становила 676,5 тис. км2 з населенням 50,5 млн ошб, украшщв було 8 % вщ загально1 кiлькостi населення.
В кшщ XIX - на початку XX ст. Галичина i Буковина були найменш економiчно розвиненими провiнцiями iмперil. На кiнець XIX ст. 75-85 % населення було зайнято у сшьському господарствь Промисловiсть залишалася вiдсталою з низькими темпами розвитку. Провiдними галузями промисловос-тi були нафтодобувна, харчова, люова (деревообробна). Щорiчнi вирубки ль су в Карпатах перевищували 6 млн м3. З часом ця тенденщя дедалi поглиблю-валася. У 1912 р. лише у Галичиш площа лiсiв зменшилась бiльше, нiж на 1100 га. На початку XX ст. на Буковиш налiчувалося 35 великих парових ль сопильних заводiв, а також 10 люопилень, що приводилися у рух водою. Ве-ликi заводи належали люопромисловим фiрмам i переробляли значну кшь-кiсть лiсу. Деяю фiрми щорiчно переробляли 60-140 тис. м3 круглого лiсу, ви-готовляли 32-77 тис. м3 пиломатерiалiв. Люопродукщю експортували до Ро-с11, Туреччину, Ггалп, Францп, Нiмеччини, Швейцарп. З прикарпатських дiб-ров постачали високояюсну дубову деревину до Францп, де з не1 виготовля-ли мебл^ столярнi вироби та бочкотару. Резонансну деревину ялини вщправ-ляли у Берлш, Лiпськ, Гамбург, Лондон, Париж [1]. Поряд з лiсовим госпо-дарством функцiонувало мисливське. Однак дослщжень про органiзацiю, ефективнiсть ведення мисливського господарства в Австро-Угорськш iмперil ^ зокрема, на захщноукрашських землях - не проводилося. Аналiз структури, оргашзацп та ефективностi ведення мисливського господарства у другш по-ловинi XIX - на початку XX ст. на територп Австро-Угорсько! iмперil е метою нашо1 роботи.
Матер1али 1 методика досл1джень. Аналiз ведення мисливського господарства Австро-Угорсько! iмперil проведено на основi статистичних мате-рiалiв добування дичини, лiтературних публжацш, зокрема часопису "Lowi-ес" (видавало Галицьке мисливське товариство протягом 1878-1939 рр.), "Lowiec polski" (1899-1914 рр., поновлено друк 1924 р.), "Lowiec Wielko-polski" (видавало Товариство мисливщв Познанi протягом 1907-1914 рр., зго-дом з 1921 по 1923 рр. тд назвою - "Ловецтво польське").
Результати досл1джень. Станом на початок XX ст. в Австро-Угорсь-кш iмперil iснувало 33140 мисливських господарств, за 8 роюв !х кiлькiсть збiльшилась до 36380 (власниюв мисливських угiдь збiльшилось майже на 10 %, громадських - понад 7 %). Свою дiяльнiсть вони проводили на площi близько 27,4 млн га (табл. 1).
Найбiльше мисливських господарств (понад 14 тис.) було у Швшчно-Захщному регiонi, до складу якого входили Чехiя, Моравiя, Сiлезiя. В iмперil переважали гмшш (громадськi) господарства, яких було в 1,8 раза бшьше вiд
приватних мисливських господарств. Широко практикувалося вольерне ве-дення мисливського господарства. У 1900 р. функщонував 191 вольер загаль-ною площею 153,0 тис. га, у 1908 р. кшьюсть зросла до 231. Площа, однак, зменшилась на 10 тис. га i становила майже 143 тис. га, при середнш площi вольера - близько 620 га.
Табл. 1. Структура мисливського господарства Австро-УгорськоТ тпери
(станом на 1908 р.)
■ о О н ^ (3 £ - Мисливськ упд-дя, тис. га И оа Г и Кшьюсть мисливських господарств, шт. Площа мисливських господарств, га
Репон £ & м о 3 & ла ^ со £ с К 5 £ £ дд ^ О Он с ес и 2 .а р Щ л л о в 1 при гмшних .а р Щ л л о в приватих гмшних
Придунайський 3787 3073,5 812 36 1422 2329 16025 706469 2350996
Альпшський 7242 7835,5 1082 10 3661 3571 15850 2074912 5744768
Швшчно-Зах1дний 14774 7211,1 488 168 3714 10892 106086 2155129 4949869
Швшчно-Схщний 10131 8543,2 843 16 3868 6247 4591 3107926 5430709
Приморський 446 778,4 1745 1 105 340 396 36656 741353
Всього 36380 27441,7 994 231 12770 23379 142948 8081092 19217695
Зпдно з офщшною статистикою мшстерства сшьського господарства Австро-Угорсько! iмперп у 1895 р. у мисливському господарствi кра!ни пра-цювало 33,3 тис. ошб. Середня заробiтна плата одного пращвника становила 600 крон, сумарна зарплата вшх працiвникiв - близько 20 млн крон [4]. За 5 роюв (1900 р.) кшьюсть пращвниюв зросла до 36 тис. оиб, а станом на 1908 р. - понад 36 тис. пращвниюв. Це було менше, шж у суиднш Имеччи-нi, де в 1912 р. у мисливському господарст працювало 46,3 тис. осiб, як от-римували заробiтну плату 60 млн марок [6]. У Швшчно-Схщному регюш, до якого входила Галичина i Буковина, у мисливському господарст працювало понад 9 тис. ошб (станом на 1895 р.), найменше у Приморському - понад 700 осШ (рис. 1).
2,1 т
Ш Альпшський
□ Шншчио-Захшшй § Швшчно-Схщний
□ Приморсысий Ш Придунайський
Рис. 1. Чисельтсть працвникв у мисливському господарствi релотв Австро-УгорськоТ тпери (1908 р.), %
У 1908 р. на одного пращвника у мисливському господарст Австро-Угорсько! iмперil припадало вщ 365,0 га (Моравiя) до 1492,5 га упдь (Ть роль). У сусiднiй iз Тiролем землi - Нижнiй Австрп цей показник становив 1075,3 га упдь, дещо менше у Приморському регюш - 1010,0 га. На укра!нсь-ких землях, зокрема в Галичиш, у середньому на одного пращвника мис-
ливського господарства припадало 9Q9,9 га, в Буковиш - 119Q,5 га. Для по-piвняння: у сyчаснiй Aвстpiï значно менше yгiдь припадае на одного пращв-ника - 337,4 га, в Украш цей показник перевищуе 1Q тис. га. Найбiльшою кшьюстю пpацiвникiв у мисливському господаpствi характеризувався Двшч-но-Захiдний pегiон - близько 14 тис. Тут за значноï площi мисливських yгiдь, спостеpiгалося ефективне ведення мисливського господарства (рис. 2).
Придунайсышй Ал ьтиськин Пштчво- Швшчко-
ЗахцщиЙ Схщний
Рис. 2. Розподт nлoщiмисливськихулдь та doxodie в Австро-Угорськш iMnepiï
(1875-1895pp.)
Найбшьша площа мисливських упдь (понад 3Q %) знаходилася у Шв-нiчно-Схiдномy pегiонi, проте тут зареестровано найменше доходiв, за винят -ком Приморського краю, де площа мисливських упдь була найменшою. З розрахунку отриманих доходiв на одиницю площi за ефективнiстю ведення мисливського господарства регюни розташовуються у такому порядку: При-дунайський, Пiвнiчно-Захiдний, Aльпiйський, Приморський; останшм е Шв-нiчно-Схiдний.
Ефектившсть ведення мисливського господарства забезпечуеться пе-pедyсiм наявнiстю дичини та обсягами ïх добування. За статистичними мате-piалами, у мисливських yгiддях Австро-Угорсь^ iмпеpiï протягом десяти-piчного перюду (1889-1898 pp.) в середньому щоpiчно добувалося близько 3 млн голiв диких тварин. Добування мисливських звipiв та птахiв зросло (за винятком деяких видiв) на початку XX ст. (табл. 2).
Дд час полювання на оленя, козулю мисливщ здебiльшого добували самцiв. За перюд 1895-1899 pp. самцiв оленя добуто в 5,5 раза бшьше, шж самок, а протягом 19Q5-19Q8 pp. ïх добування збiльшилось у б pазiв. Ще бiльше добували самщв козyлi. Протягом першого аналiзованого пеpiодy (18951899 pp.) добуто у 8,8 раза бшьше самщв, шж самиць, а протягом другого (19Q5-19Q8 pp.) - бшьше, шж в 11 pазiв. Кpiм козyлi та оленя з ратичних об'ектом полювання була дика свиня, поpiвняно з шшими видами ратичних, добування цього виду було незначним, у 9Q^ роках XIX ст. в мисливських
упддях iмперп добувалося понад 3,6 тис. особин. Добування мисливських звiрiв на початку ХХ ст. збшьшилося: оленя - на 11,5 %, козулi - на 10,1 %, дико1 свиш - на 30,9 %, бабака - майже на 60 %, кроля - 49,6 %.
Табл. 2. Добування дичини в мисливських угiддях Австро-Угорсько1' шпери
(без Далмаци), голив
Вид У середньому за 1895-1899 рр. 1900 р. У середньому за 1905-1908 рр.
Олень 17942 16524* 20264
Козуля 97682 97246 108623
Дика свиня 2525 3625 3653
Заець 1237548 1202914 1644981
Кршь 104095 80130 206605
Бабак 552 776 1374
Глухар 6032 6723 7598
Тетерук 11304 10883 14396
Рябчик 11119 12070 12520
Куртки 1002345 1092847 1831468
Фазан 185777 212076 256250
Перетлка 67954 55719 87330
Вальдшнеп 19001 21730 33052
Бекас 12093 14178 12440
Гуси 2189 1668 2024
Качки 53868 62684 85150
* Добуто самщв
Про ефективнють ведення мисливського господарства свщчить кшь-юсть добуто1 дичини з 1000 га упдь (табл. 3).
Табл. 3. Добування мисливських звiрiв в Австро-Угорськш шперп в 1908р.,
особин/1000 га
Олень Козуля « « С
Репон ?? вв ?? вв ви с й Ди Серна Байбак Заець ди л н Кр Глушець Тетерук Рябчик Куршка Фазан н л Ва Качки
Придунайський 5,33 0,27 28,82 9,35 0,61 9,35 - 132,08 29,60 0,82 0,83 0,72 0,19 25,56 0,84 4,80
Альпшський 1,33 0,02 4,02 4,21 - 4,21 0,9 14,67 0,03 0,94 0,84 1,94 1,14 4,65 1,41 2,33
Швшчно-Захщний 1,11 0,96 11,41 - 0,38 - - 144,49 21,14 0,64 3,89 0,36 0,02 25,21 0,97 5,64
Швшчно-Схщний 0,14 - 1,78 - 0,47 - - 8,08 0,07 0,03 0,11 0,51 - 0,67 0,80 1,95
Приморський - - 1,24 0,23 0,12 0,23 - 23,94 0,67 0,03 0,02 0,05 0,06 1,39 8,37 6,44
У середньому 1,98 0,42 9,45 4,59 0,39 4,59 0,9 64,65 10,30 0,49 1,13 0,71 0,37 11,49 2,40 4,23
Для прикладу, зайця у Придунайському репош 1908 р. добуто в се-редньому з 1 тис. га 132 особини, ще бшьше у Швшчно-Захщному - 144. У Швшчно-Схщному добування в 16-18 разiв менше, шж у вище зазначених регiонах. Сучасна щшьнють зайця-русака у мисливських упддях регюну мен-ша вiд добування на початку ХХ ст. приблизно у 2 рази. Загалом, у Швшчно-Схщному регiонi зареестровано найменше видове використання мисливських
ресурсiв. Добування деяких видiв мало регiональний характер (бабак). 1з пер-нато1 дичини особливою популярним було полювання на куршок (прська, сь ра). Середньорiчне добування курiпок наприкiнцi Х1Х ст. становило понад 1 млн голiв, а в ХХ ст. зросло до 1,8 раза.
Вщ дрiбноl дичини найбшьший дохiд зареестровано в Приморському регiонi. У Пiвнiчно-Схiдному репош спостерiгалося незначне переважання доходу вщ дрiбноl дичини, порiвняно з великою (рис. 3).
О -I— '"1111,11—I— шиши—I— """""—>—-1шшш—,— 1111,11111—-1 Репони
ПридунайськиЙ Альшйський Швшчко- ГЛвшчно- Приморський
Задний Схищий
Рис. 3. Доходи вид дичини в Австро-Угорськш шперп (1875-1895рр.)
За винятком Альпшського регюну, в iнших регюнах дохiд вiд дрiбноl дичини був бшьшим, нiж вiд велико1. Максимальний дохiд 2709,6 тис. крон вщ добування мисливсько1 дичини зареестровано в Швшчно-Захщному реп-онi, значний (1239,4 тис. крон) - у Придунайському репош, у Швшчно-Схщ-ному репош один iз найменших i становив 310,3 тис. крон, а найменший в Приморському - всього 50,1 тис. крон. Загалом, протягом двадцяти роюв (1875-1895 рр.) дохщ вщ добування дичини становив 5143,0 тис. крон.
В iмперil не лише добували значну кiлькiсть мисливських звiрiв та птахiв, але й було налагоджено переробку мисливсько1 продукцп. Про мас-штаби перероблення шкур мисливських звiрiв свiдчать данi 1898 р. (табл. 4).
Табл. 4. Дохiд Австро-УгорськоТшперп вiд перероблення шкур дичини (1898 р.)
Вид
Кшьюсть, шт.
Вартють 1 шкури, крон
Дох1д, крон
2
4
Олень (самець)
9321
6,0
55926
Олень (самка)
2628
4,0
1 051 2
Козуля
54782
1,0
54782
Серна
6529
2,0
13058
Дика свиня
2449
3,0
7347
Заець, кршь
1175259
0,2
235051
Ведм1дь
29
5,0
145
Вовк
142
2,0
284
Рись
34
1,0
34
1
3
1 2 3 4
Лисиця 24432 0,9 21988
КУНИЦЯ 42S7 0,6 42S7
Txip 17б03 0,3 S280
Bидpa 920 1,0 920
Бopсyк 2928 1,0 2923
Ш^икш^ XIX ст. вичиняли шкypи пoнaд 10 видiв звipiв, y знaчнiй юль^сн зaйцепoдiбниx, paтичниx, i3 хижих - лисищ, y незнaчнiй кiлькoстi -ведмедя, p^i. Дoxiд шкipoпеpеpoбнoï rany3i стaнoвив близькo 412,7 тис. Rpo^ ще пpиблизнo S0 тис. кpoн вiд пpoдaжy жиpy, тaксидеpмiчнoï npo^^n [S]. Нaйменший дoxiд (2S0 тис. Rpo^ зapеeстpoвaнo вiд пpoдaжy 36poï, rn6o-ïв, мисливськoгo спopядження, oдягy (тaбл. S).
Табл. S. Економ1чна д1яльнкть миаливпкого гоcподаpcmва Aacm/xi- Уго/кь/коУ mnepiï
№ з/п Стaттi дoxoдiв тa витpaт Тис. ^oïï
1. Дoбyтa дичинa 163S,4
2. Оpендa мисливськиx yгiдь 389б,4
3. Зapплaтa пpaцiвникiв мисливськoгo гoспoдapствa 1999S,S
4. Bидaчa мисливськиx квиткiв 6S0,0
б. Пoдaтoк 3a пpaвo пoлювaння 88,0
б. Оpгaнiзaцiя пoлювaння 4824,б
7. Пеpеpoбнa пpoмислoвiсть (тpoфеï, шкypи) 4б2,б
8. Пpoдyкцiя збpoяpiв тa легкoï пpoмислoвoстi 2S0,0
Bсьoгo 31802,S
В Aвстpo-Угopськiй iмпеpiï opендyвaлися мисливськi yгiддя 22 тис. гoспoдapств. 3a opендy сплaченo близькo 4 млн Rpo^ Bapтiсть дoбyтoï дичи-ни в пpивaтниx pевipax, в якиx влaсники сaмoстiйнo opгaнiзoвyвaли тa пpoвo-дили пoлювaння, стaнoвилa готад 1,б млн кpoн.
Дoбyтa мисливсьга дичинa нaдxoдилa не тiльки та внyтpiшнiй pинoк, a тaкoж та зoвнiшнi pинки. Iнтенсивнo iмпopтyвaлaсь piзнoмaнiтнa мисливсь-кo-гoспoдapськa пpoдyкцiя з iншиx кpaïн. Нaйбiльшi тoгoчaснi експopтеpи мисливськo-гoспoдapськoï пpoдyкцiï Aвстpo-Угopщини - Нiмеччинa (42,3 %), Швейцapiя (21,S %) i Фpaнцiя (20,8 %) (тaбл. б) [13].
Табл. б. 1мпорт та е/cnopm мucлuвcько-гоcподаpcькоï продукци
в Aвcmpо-Угоpcькiй ¡мперй
Poки Iмпopт Експopт
кpoн % кpoн %
1884-188S 72180 4,2 81923S0 11,2
1889-1893 196S6S 11,б 1S6S0034 21,4
1894-1898 420122 24,7 188232S0 2S,8
1899-1903 4482б8 23,4 1S641809 21,4
1904-1908 S63946 33,1 14782864 20,2
B^oro 1701081 100 73090307 100
Штад 90 % дичини ввoзили в Aвстpo-Угopщинy з тpьox ^arn: Имеч-чинa (S4,8 %), Poсiя (23,1 %), Iтaлiя (1б,1 %). Пpoстежyeться зpoстaння oбся-пв iмпopтy пpoтягoм 1984-1908 pp. вщ 4,2 дo 23,4 %, експopт змiнювaвся в
межах вщ 11,2 до 20,2 %. 1мпорт за аналiзований перiод не перевищував 4 % експорту, тому мисливсько-господарське виробництво в Австро-Угорщиш було експортною галуззю.
Споживачами дичини, яку вивозили з Австро-Угорщини, крiм Фран-ци, Нiмеччини, Швейцарп, були також Великобританiя, Бельгiя i, навiть, Сгипет, США, Канада. У 1896 р. найбшьше шкур вартютю 186,8 тис. злотих вивезено до Имеччини, до Бельгп - на суму 58,36 тис. злотих. Шкури з козуль головним чином вивозили до Австрп, Шмеччини, Францп, Швейцарп, США. Хутро в основному вивозили до Шмеччини, в меншш кiлькостi до 1та-ли та Францп (табл. 7).
Табл. 7.1мпорт та експорт мисливсько-господарськоТ продукщТ в Австро-Угорськш мперii, тис. злотих*
Р1к Iмпсрт Експорт шкур
шкури хутро дичина заець, кршь козуля сир1
заець, кршь козуля
1894 174,1 606,3 863,9 32,5 379,3 2262,7 734,0
1895 267,6 752,0 696,9 32,7 543,6 2057,0 681,5
1896 130,8 505,9 568,1 41,6 252,4 1768,7 432,8
* 1 крона прирiвнювалась до 2 злотих.
Загальна вартють вивезених з Австро-Угорсько! монархи дичини, шкур козуль, зайцепод1бних, а також хутра мисливських тварин у 1896 р. ста-новила 4027,42 тис. злотих. Вартють 1мпортовано! мисливсько! продукцп у 1896 р. становила 1246,5 тис. злотих. Таким чином, додатне торгове сальдо для Австро-Угорщини становило 2780,9 тис. злотих.
Висновки. Мисливське господарство в кшщ Х1Х - на початку ХХ ст. в Австро-Угорськш 1мперп штенсивно розвивалося, функщонувало понад 36 тис. мисливських господарств, у яких працювало понад 36 тис. ошб. Найбшьшою економ1чною ефектившстю характеризувалося мисливське господарство Чехи, Моравн (Словаччина); у Галичиш та Буковиш ефективнють ведення мисливського господарства була незначною. Основними видами ра-тичних, на яю проводилося полювання, були олень, козуля, дика свиня, серна, 1з зайцепод1бних - кршь, заець, 1з пернато! дичини - куршка. Продукщя мисливського господарства (добута дичина, трофе!) реал1зовувалася на внут-ршньому ринку, а також вивозилася за меж1 1мперп. Експорт мисливсько-господарсько! продукцп значно перевищував 1мпорт. Кошти вщ економ1чно! д1яльносл мисливського господарства становили понад 30 млн крон.
Л1тература
1. Генс1рук С.А. 1стс^я лiсiвництва в Укра1ш / С.А. Геншрук, О.1. Фурдичко, В.С. Бон-дар. - Львiв : Вид-во "Свiт", 1995. - 421 с.
2. Ekonomiczno-spoJeczne znaczenie lowiectwa // towiec Polski. - 1902. - № 23. - S. 367.
3. Ekonomiczno-spoJeczne znaczenie lowiectwa // towiec Polski. - 1902. - № 24. - S. 384.
4. Ze statzstzki lowieckiej // towiec. - 1904. - № 23. - S. 367.
5. Ekonomiczno-spoJeczne znaczenie lowiectwa // towiec polski. - 1902. - № 20. - S. 322 -
324.
6. Statystyka polowan w Niemczech // towiec Wielkopolski. - 1914. - № 1. - S. 18.
7. Krogulski S. Pol wieku: zarys dzialalnosci malopolskiego towarzystwa lowieckiego 1876-1926. - Lwow : Nakladem malopolskiego towarzystwa lowieckiego, 1929. - S. 29.
8. Kronika // towiec. - 1904. - № 10. - S. 121.
9. Kwestye prawnicze // towiec Wielkopolski. - 1912. - № 16. - S. 284-285.
10. Mysliwstwo polskie w obcej prasie lowieckiej // towiec. - 1910. - № 17. - S. 204.
11. Nowa ustawa lowiecka dla Galicyi i W. Ks. Krakowskiego. - Krakow : Wydawnictwo Wisla, 1898. - S. 45-48.
12. Okolnik do wszystkich Panow c.k. Starostow // towiec. - 1904. - № 18. - S. 209.
13. Rozynski F. Ekonomiczne znaczenie lowiectwa dla naszego kraju / F. Rozynski, E. Schechtel. - Warzsawa : Nakladem polskiego towarzystwa lowieckeigo, 1921. - S. 11-17.
14. Sprawa ustawy lowieckiej w Sejmie zeszlorocznym // towiec. - 1904. - № 1. - S. 5.
15. Ze statystyki mysliwskiej // towiec. - 1910. - № 24. - S. 290-291.
16. Wymiar kar // Przegl^d mysliwski i lowiectwo polskie. - 1924. - № 6. - S. 15.
17. Ustawa lowiecka obowi^zuj^ca w b.zaborze Pruskim. - Poznan : Czcionkami drukarni "Dziennika Poznanskiego", 1921. - S. 19-22.
Процив О.Р., Хоецкий П.Б. Социально-экономическое значение охотничьего хозяйства в Австро-Венгерской империи в конце Х1Х - в начале ХХ века
В конце XIX - начале ХХ в. в Австро-Венгерской империи существовало 36380 охотничьих хозяйств площадью около 27,4 млн га. В угодьях этих хозяйств добывали значительное количество охотничьих зверей и птиц, реализовывали на внутреннем и внешнем рынке. Дичь, шкуры и мех зайцеобразных, копытных экспортировали в 10 стран. Охотничье производство было экспортной отраслью (импорт не превышал 4 % экспорта). Наименьшей эффективностью ведения охотничьего хозяйства характеризовался Северо-Восточный регион, в пределах которого находились Галичина и Буковина.
Ключевые слова: Австро-Венгерская империя, Галичина, Буковина, охотничье хозяйство, экономика.
Protsiv О.Р., Khoetskyy P.B. Socioeconomic value of hunting economy in Austro-Hungarian empire at the end of XIX - in the beginning of XX centenary
At the end of Х1Х - at the beginning of ХХ centenary in Austro-Hungarian empire there were 36380 hunting economies by an area near 27,4 million hectares. In lands of these economies extracted the overall majority of hunting beasts and birds, sold at the internal and external market. Fowl, hides and fur of the hares and hoof animals exported to 10 countries.
Keywords: Austro-Hungarian empire, Galitsiya, Bukovina, hunting economy, economy.
УДК330.341.1:331.101.3 Ст. лаб. Т.С. Горшкова1 - НУ "Л,ьв1вська полтехтка"
1ННОВАЦ1ЙНА ДШЛЬШСТЬ ЯК ОБ'СКТ СИСТЕМИ МОТИВУВАННЯ
Розглянуто поняття шновацш, згруповано 1х види за ознаками. ОбГрунтовано форми та методи стимулювання персоналу, а також визначено шновацшну дiяль-шсть як об'ект системи мотивування.
Ключовг слова: шноващя, шновацшна дiяльнiсть, класифжащя, стимул.
Постановка проблеми. У сучасних умовах господарювання кожне тдприемство стикаегься 1з проблемою формування та тдтримання конку-рентних позицш на ринку. Оскшьки шщо не стопъ на м1сщ, так i тд-
1 Наук. ке^вник: проф. O.G. Кузьмш, д-р екон. наук - НУ "Львiвська поттехтка"
