CC BY
193
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2014; 160: 14-19 УДК 330.59 JELА 130
З. Галушка, д-р екон. наук, проф.
ЧНУ iMeHi Юрiя Федьковича, Чершвцк М. Соболева, мапстр
КиТвський нацiональний унiвeрситeт iMeHi Тараса Шевченка, КиТв СОЦ1АЛЬНЕ ВИКЛЮЧЕННЯ ЯК ОБ'СКТ ЕКОНОМ1ЧНОГО АНАЛ1ЗУ
У cmammi визначено сутнсть та форми прояву соцального виключення окремих громадян та певних верств на-селення як соцiально-економiчного явища. Проаналiзовано теоретичн засади та методологю оцнки феномену соцi-ального виключення. Запропоновано комплексный nidxid для вивчення цього явища з метою удосконалення принцип/в економ/'чно'/' та соцальноi полипики держави.
Ключовi слова: соцальне виключення; види соцального виключення; концепця б1'дност1'; коло бiдностi.
Постановка проблеми у загальному виглядi та ГГ зв'язок iз важливими науковими чи практичними завданнями. У сучаснш науковм лiтературi проблема соцального виключення (вщторгнення, ексклюзп) ви-вчаеться переважно представниками соцiологií, фто-софп, теорií державного управлiння. Видiляються чоти-ри основнi види соцiального виключення: 1) економiчне (низькi доходи); 2) полiтичне; 3) культурне; 4) соцальне (соцiальнi послуги та соцiальне оточення). Актуалiзу-еться, навiть, проблема виключення цтих нацiй у глобальному середовищi [4].
Соцiальне виключення в економiчному розумiннi перш за все пов'язуеться з проблемою бiдностi, социально!' нерiвностi, суперечностями функцiонування ринку прац, з доступом до освiти, культурних цiнностей, з соцiальним забезпеченням тощо. Нацюнальна Допо-вiдь про людський розвиток пропонуе вiдносно нову для Укра'ни концепцiю соцiального виключення (вщторгнення), визначае його "... як процес, за якого окремi групи населення або окремi люди не мають можливост повною мiрою брати участь у суспiльному житт внасль док свое!' бiдностi, вщсутност базових знань i можливо-стей, або в результат дискримiнацií. Це вщокремлюе 1'х вiд працевлаштування, отримання доходiв i можливостi навчання, а також вщ соцiальних i сусптьних iнститутiв та заходiв. Вони мають обмежений доступ до влади та прийняття ршень органами влади ^ таким чином, часто не можуть взяти участь у процесах розроблення та прийняття ршень, що впливають на 'х повсякденне життя" [14, с.16]. Як бачимо, проблема е загально-соцiальною, однак визначаеться економiчними чинника-ми, а тому значною мiрою повинна розв'язуватися на основi заходiв економiчноí i соцiальноí полiтики держави.
Аналiз останнiх дослiджень i nублiкацiй. В Укра-íнi як об'ект наукового дослщження проблема соцаль-ного виключення почала актуалiзуватися з початку 2000-х рокв у працях представникв рiзних соцiальних наук [3; 10; 11; 13]. До того часу дослщження соцаль-ного виключення проводилися в межах дослщжень якост життя, бiдностi, нерiвномiрностi розподiлу дохо-дiв, соцiальноí несправедливостi, соцiальних ризикв. Вони стосувалися переважно економiчних пiдходiв до даноí проблеми.
Уперше цлсну систему поглядiв щодо проблеми розподту грошових доходiв, явищ бiдностi i багатства сформулювали ще представники класично1 полтеко-номií - А. Смп", Д. Рiкардо, Д. Мiлль, Т. Мальтус. Вони вважали, що бщнють i багатство виступають логiчним наслщком iндустрiального розвитку, а розподiл доходiв мiж рiзними класами визначае розподт власностi. К. Маркс був упевнений, що нагромадження капталу призводить до пщвищення пауперизацií, а бiднiсть вва-жав результатом експлуатацií робiтникiв власниками капталу. Бщнють та багатство вони розглядали, по сут,
крiзь призму теорп Ч. Дарвiна (природний в^р, вижи-вання сильнiших).
Головнi передумови сучасних дослщжень це1 проблеми закладено у працях найвiдомiших представникв економiчноí i соцiальноí думки: М. Вебера, Дж. Б'юке-нена, К. Ерроу, Дж. С. Коулмана, А. Маршалла, Д. Нор-та, А. Пгу, В. Парето, I. Пригожина, А. Сена, П. Сорок-на, Ф. Фукуями та Ыших вчених. Актуальн аспекти цих проблем дослщжуються у працях украшських вчених: В. Базилевича, З. Варналiя, Т. Гайдай, В. Гришкна, А. Гриценка, П. Сщенка, Е. Лiбановоí, I. Мазур, В. Ман-дибури, Б. Пасхавера та Ыших. Найдетальнiше, на наш погляд, дослщження це1 проблеми здмснили фахiвцi 1нституту демографи та соцальних дослiджень iменi М.В. Птухи, пщготувавши Нацiональну Доповiдь на проблематику соцального вiдторгнення та його взае-мозв'язку з людським розвитком в Укра^н [14], а також дослщження соцально1 нерiвностi в Украíнi [7]. Соца-льнi аспекти цiеí проблеми бтьше вивчаються соцюло-гами, - як правило, вони стосуються проблеми виключення серед певних специфiчних груп населення (мм^-рантв, бездомних, Ывалдв та iн.).
Невирiшенi частини загальног проблеми. Для Укради проблема соцального виключення вважаеться дуже складною. На думку Ревнiвцевоí О.В., на сьогодж головна складнiсть використання концепцií соцального виключення в Украíнi "...зумовлюеться насамперед тим, що постае питання, наскльки ниншня ситуацiя в Украíнi може бути описана через призму концепцп соцального виключення, оскiльки дана теорiя розроблена та ефек-тивно працюе в сусптьствах постiндустрiального типу, де на мюце вертикальноí стратифiкацií приходить горизонтальна" [10, с.100]. З нашого погляду, проблема поля-гае не в тому, наскльки дана концепця вiдповiдае "зрь лостi" суспльства, а в тому, щоб знайти взаемозв'язок тих чинникв, що и зумовлюють, та встановити можли-вiсть практичного використання цих дослiджень у розро-бцi принципiв економiчноí i соцiальноí полiтики.
Метою статтi е дослщження теоретичних засад та методологи оцнки феномену соцального виключення; визначення його сутност та форм прояву; об^рунтуван-ня необхiдностi комплексного пщходу до вивчення цього явища з метою удосконалення принципв економiчноí та соцiальноí полiтики держави.
Виклад основного матерiалу дослiдження з об-фунтуванням отриманих наукових результатiв. На вщмшу вiд iснуючих пiдходiв щодо аналiзу сучасних соцiальних проблем, дослщження проблеми соцально-го виключення вимагае комплексного мiждисциплiнар-ного пiдходу, який, дозволяе перенести акценти нби в Ышу площину - коли, за висловом П. Абрахамсона, "...попередня, класова стратифiкацiя, що подiляла людей на вертикальн шари, поступово замщуеться горизонтальною диференцiацiею на "¡нсайдерю" i "аутсай-
© Галушка З., Соболева М., 2014
дерiв" [1, с.158]. У зв'язку з цим, продовжуе автор, -"починаючи з 1986 року, частота операцшного вживан-ня "старих" категорiй (бiдностi та депривацií) в оцнц проблематики неухильно знижуеться, у той час як тем-пи використання "нових" категорш - андеркласс, екс-клюзiя i маргiналiзацiя - вщчутно ростуть" [1, с.158].
Пристаючи на цю позицiю, С.Оксамитна i В. Хмелько зауважують, "...якщо бщнють вважаеться певним становищем, станом, бтьш статичним явищем, то соцальна ексклюзiя у бiльшiй мiрi стосуеться процесуальност, тоб-то процесiв маргiналiзацií, причин та наслiдкiв обмежен-ня доступу до основних соцальних жститутв сусптьст-ва" [9, с 67]. Вони також вважають, що ексклюзя концеп-туалiзуеться як брак участ в основних видах дiяльностi сусптьства, що дае можливiсть дослiджувати "кризу со-цiальних зв'язкiв" [9, с. 68]. Разом з тим, соцальне вклю-чення не означае обов'язково кнець бiдностi, оскiльки, бiднiсть переважно вважаеться матерiальною проблемою розподту, а соцiальна ексклюзiя - це проблема, яка стосуеться уае'1' системи соцальних вiдносин.
Н.Толстих видiляе три ознаки виключення:
1) низький рiвень споживання та доходу iндивiдiв чи груп (власне бщнють);
2) обмежений доступ до сусптьних механiзмiв пщвищення добробуту;
3) переважно пасивний тип взаемодп з сусптьств-вом [13, с.82].
С. Оксамитна i В. Хмелько, також видiлять три клю-човi прояви браку участi: у споживанн, оплачуванiй працi, соцiальнiй взаемодп та пщтримц [9, с. 68].
В офщмних документах Свропейсько' комюп соца-льне виключення "...означае ситуацю, коли люди мають перешкоди для повноцiнноí участi у економiчному, соць альному i громадському житт i (або) коли íхнiй дохщ та доступ до iнших ресурсв (особистих, родинних, соцаль-них та культурних) е таким неадекватним, що заважае (exclude) 'м мати жит^ стандарти та яксть життя, як вважаються прийнятними у тому сусптьств^ в якому вони живуть. У таких ситуацях люди часто не можуть у повнiй мiрi користуватись сво'ми фундаментальними правами [15]. Соцальне виключення може поширювати-ся не лише на iндивiдуумiв, а також на домогосподарст-ва (households), терит^альн громади, цiлi райони.
У европейських кражах соцальне виключення, як правило, пов'язуеться з бщнютю, вважаеться, що це прямий шлях до втрати громадянських прав. Людиш, яка веде щоденну боротьбу за фiзичне виживання, нколи цкавитися громадським, полiтичним чи культу-рним життям суспiльства. Водночас влада у цих сферах поступово зосереджуеться в руках вузького кола "професiоналiв", i вщокремленими вщ прийняття рь шень стають вже не тльки соцiально виключенi, мар-гiнальнi групи, а й уся громада. Таким чином, соцаль-не виключення е не менш важливим для громади, нiж для самих "виключених".
Категорií соцiального виключення та бщност тiсно взаемопов'язанi. Так, у сучаснй економiчнiй теорií рiз-новидом вщносно! концепцií бiдностi е теорiя "вiдносних позбавлень", яка ^рунтуеться на тому, що люди мають не тльки фiзiологiчнi потреби, а й право брати повно-цiнну участь у сусптьному життi. Тому вважаеться, що визначення бщност мае обов'язково будуватися на результатах опитувань населення щодо достатност власних доходiв та доступност до базових стандартiв сусптьно! активностi. З таким пiдходом тюно пов'язуеться гуманiстична концепцiя, яка трактуе бiднiсть як позбавлення людини ресурсв для розвитку, оскiльки вони не можуть задовольнити сво1 базисн потреби - в якiсних медичних послугах, у достатньому та збалансо-
ваному харчуванн, в можливостi жити в нормальному соцiально-економiчному середовищi (особиста безпека, житло, транспорт, засоби зв'язку тощо), в освт, профе-сшшй пiдготовцi, дозвiллi. Як стан економiчноí залеж-ностi (коли для виживання потрiбна допомога), уперше на початку ХХ сюмття розглядав бiднiсть Г. Зiммель. Вiн вважав, що бщнють - це не брак ресурсв; бщний той, хто внаслiдок нест^ ресурсiв змушений отриму-вати допомогу (або мав би и отримувати) згщно з соцi-альними нормами.
У найбтьш загальному розумiннi соцiальне виключення означае невщповщнють частини населення стандартам жип^яльносл, що склалися в сусптьств^ що зумовлю-еться передусiм порушенням (невиконанням) чинного законодавства в умовах переходного суспiльства.
Як правило, характерними рисами соцiального виключення визнають:
• низькi рiвнi споживання та доходу ждивдв чи груп;
• обмежений доступ до сусптьних механiзмiв пщвищення добробуту;
• переважно пасивний тип взаемодп з сусптьством.
Наприкшц ХХ ст. при вивченн соцальних проблем
економiки почали придiляти велику увагу морально-етичним, iсторико-культурним, соцально-психоло-гiчним чинникам, якi визначають економiчнi iнтереси i поведiнку людей.
Нобелiвський лауреат 1998 року А. Сен, який отри-мав премiю за розвиток теори добробуту (теорií суспь льного вибору), аналiзуючи механiзми державного роз-в'язання соцiальних проблем, зауважуе, що вони як правило, не дають бажаних результатв. Тому вж пов'я-зуе проблеми економiки добробуту з етичними принципами, з поняттями свободи, прав, загально''' взаемоза-лежност та визнанням множинностi етично важливих тверджень. У 1970 роц вийшла фундаментальна праця А. Сена "Колективний вибiр i суспiльний добробут", де А. Сен запропонував формули для вимiрювання рiвня бiдностi та рiвня добробуту.
"Формула бiдностi":
Р = Н[Ц + (1 - Цв (1),
де: Р - бщнють; Н - населення; в - коефiцiент Джин; Ц - ждекс розподiлу доходiв, 0 < 1_ < 1 .
Даний показник обчислюеться за допомогою коефь цiента Джинi спецiально для iндивiдуумiв, якi знахо-дяться нижче порогу бщност, i називаеться ждикато-ром Сена. На даний час за допомогою цього ждикатора визначаеться глибина бщностк
А.Сен також ввiв ждикатор добробуту:
I = У(1 - в) (2),
де I - ждикатор добробуту; У - використовуваний тра-дицйно дохiд на душу населення.
На його думку, важливо врахувати дiяльнiсть, яка створюе добробут. Також у цьому ждека важливо врахувати стан здоров'я населення. За пропозицею А. Сена ООН використовуе так ждикатори сусптьного добробуту людства: тривалють життя; рiвень освiти (вщсо-ток грамотних дорослих, а також вщсоток д^ей, якi хо-дять до школи); умови життя - ВВП на душу населення.
Ще одна тема, яка представлена у працях А. Сена, - добробут бщних - використовуеться для вивчення проблеми голоду в сучасному свт. А. Сен зробив ви-сновок про помилковють ще', що голод виникае вщ не-достачi продовольства. Голод може з'явитися i з'явля-еться в деяких кражах при такому ж рiвнi виробництва продовольства, як i до голоду. Важливий висновок А. Сена полягае у тому, що здатност ждивщуума скла-дають головну компоненту для досягнення рiвностi, тобто для цього досягнення необхщно змжити системи
освiти й охорони здоров'я. Ц характеристики, на його думку, складають основу вартостi людського капталу [12].
А. Сен наголошував на тому, що депривацям характеры багат^рнють i вiдносний характер, визначав депривацю як виключення з соцальних вiдносин, яке, по-перше, е прямим проявом бщност спроможностей (capability poverty), по-друге, може призводити до шших депривацй, що у свою чергу ще бтьше обмежують жит^ можливостi.
На вiдмiну вiд бщност, поняття соцiального виключення акцентуе увагу на нест^ у Ыдивдв низки прав, обмеженостi доступу до Ыституцм, що розподiляють ресурси, насамперед - ринку прац. Захiднi дослщники запропонували перелiк громадянських прав, що склав основу для розробки концепцп соцiального виключення, а саме: право на допомогу при народженн, безпечний i здоровий життевий простiр, адекватне харчування, на доступну медичну допомогу, яксну практичну освiту, на полiтичну участь, на економiчно продуктивне життя, за-хист вiд безробiття, на гщну старiсть та пристойне похо-вання. Якщо дослiдження бiдностi акцентували увагу на статичност явища (передусм недостатньому рiвнi спо-живання), то нова концепця зосереджуе увагу на дина-мiчних аспектах нерiвностi. В нй уводиться поняття "множинностi соцальних проблем" - накопичення взае-мопороджуючих життевих обставин. Концепцiя активно орiентована на практичну дiяльнiсть у сферi соцiальноí полiтики, спрямована на змЫу способiв подолання бщнос-тi з метою пщвищення життевих шансiв певних груп насе-лення. В концепцп також наголошуеться, що зростання нацюнального багатства саме по собi не виршуе пробле-ми накопичення несприятливих життевих обставин. До них призводять не низьга доходи, а нерiвнiсть в них.
Маляренко Т. А. пщкреслюе ще одну характеристику соцального виключення - шституцюнального. Це об-межений доступ громадян до законодавчо! системи, iнститутiв держави, небажання людей покладатись на них у виршенж щоденних проблем. Пропонуеться кон-цепця безпеки держави на засадах прав людини [5].
Все ж головна категорiя соцального виключення -бщнють. Це складна система соцiальних процесв, яка зумовлюе перебудову матерiальноí та духовно' куль-тури всього сусптьства, а не лише збiднiлих груп на-селення. Вона визначае стйкий соцiальний тип i спо-сб життя бiдних, формуеться як соцальна пастка, як система порочних кл, з яких не можливо вирватися: а) породжуе тшьову економiку, яка, у свою чергу, ви-ступае причиною бщност; б) людина спроможна купу-вати лише найнеобхiднiшi блага, що суттево знижуе споживчий попит, орiентуе виробництво на створення дешевих примiтивних благ; в) зростання безроб^я здiйснюе тиск на зарплату, а, отже, вщносно бiднiшою стае частка працюючого населення; г) погршення фь зичного та духовного здоров'я населення приводить до зростання смертности падшня народжуваностi. Отже, бiднiсть породжуе бщнють [8].
У Деклараци тисячол^тя, розробленiй ООН, пiдтве-рджуеться: "Бщш - це не тiльки люди з низькими доходами, але також i люди, як були позбавлен можливостi мати хороше здоров'я, осв^у i iншi аспекти людського благополуччя.. Бiднi матерi з бтьшою вiрогiднiстю вми-рають при народженн дiтей; дiти з бiдних смей з бтьшою вiрогiднiстю матимуть малу вагу у зв'язку з недо-статшм харчуванням i, вщповщно, будуть бiльш схильнi до ранньо' смертностi вiд дитячих захворювань; дiти з бiдних сiмей здобувають менше осв^и, а деякi з них можуть не здобути взагалi няко''' освiти; i гендерна нерi-внють бiльше виявляеться серед бiдних, виключаючи 'х з визнаних переваг i можливостей розвитку. Цi характеристики, у свою чергу, сприяють подальшому збере-женню бiдностi, обумовлено!' малими доходами" [2, с.7]. Бiльшiсть бщних знаходяться в полонi порочного кола. Людина, народжена бщним, мае бтьше шансв померти бiдним, чим багатим. Низький рiвень доходiв населення породжуе замкнуте коло бщност, оскiльки вЫ е причиною недостатнього рiвня заощаджень та iнвестицiй, а це, в свою чергу, зумовлюе низьк темпи нагромаджен-ня капiталу, низьку продуктивнють працi, i знову - низький рiвень доходiв.
Наведен взаемозалежност складаються у своерiдне "коло бщност" та вимагають пошуку певного "прориву" для порушення хоч якоюь його ланки (Рис.1) 1.
Рис.1. "Коло бщносп"
* Джерело: складено за: [2, c.7]
Концепцiя порочного кола убогост виникла у зв'язку iз застосуванням теорГ| економiчноí рiвноваги для аналiзу слаборозвинених краТн. Поняття порочного кола бщност запропонували в 1949-1950 рр. Г. Зшгер i Р. Пребiш.
Ось декiлька механiзмiв цього порочного кола.
1) 1снують спец^чы сiм'í, якi з певних причин живуть на межi виживання. Це багатодiтнi, iнвалiди, неповнi сiм'í, молодi сiм'í. 1хня бiднiсть вiдтворюeться в наступних по-колiннях. Шанси вирватися iз порочного кола знаходять-ся поза ним - держава, суспльн органзацп тощо;
2) низька квалiфiкацiя робочо''' сили i нерозвиненiстю системи народно' професйно' пiдготовки зумовлюють низький рiвень ефективностi виробництва, низьку частку зарплати в струю^ собiвартостi продукцп, неплато-спроможнiсть працiвникiв у придбанн споживчих благ;
3) недосконалi Ыституцюнальш механiзми регулю-вання зайнятостi не сприяють зростанню стимулiв до прац, породжують тiньовi процеси, мiграцiю робочо''' сили тощо;
4) бiднiсть зумовлюе специфiчний опортунiстичний тип поведiнки людини в трудовiй сферi; 5) вимушений тип ставлення до працi у працвникв з низькою зарпла-
тою не сприяе розвитку здiбностей, нцативи, продук-тивностi тощо;
6) вщсутнють економiчних стимулiв до прац зумовлюе вщсутнють необхiдноí ринковоТ ментальност, не-достатню пiдприемливiсть тощо.
Поряд з бщнютю проявом соцiального виключення е пряме порушення базових прав людини - на якюну освпу, на медичнi послуги i добре здоров'я, на прийнятний рiвень життя, на доступ до культурного надбання, на захист своТх iнтересiв i загалом на участь в економiчному, соцiальному, культурному, полiтичному життi - та ознакою низького рiвня людського розвитку в краíнi. Таким чином, окремi люди, групи або цл спiвтовариства страждають вiд ряду взаемопов'язаних проблем, таких як безробггтя, низька квалiфiкацiя, низький рiвень доходiв, поган умови життя, високий рiвень злочинност, розпад сiмей тощо.
Таким чином, рiзницю в концепцiях бiдностi та соц-ального виключення можемо визначити за рядом пози-цiй, доповнивши пiдхiд П. Абрахамсона (Табл. 1).
Таблиця 1. Вщмшност мiж концеnцiями бщносп та соцiального виключення
Позицм Бiднiсть Виключення / ексклюзiя
Ситуацiя Обмежен1сть споживання зпдно з соц1альними нормами внасл1док нестач1 ресурс1в Обмеження загальноприйнятих прав
Ознаки Низький р1вень споживання та доходу 1ндив1д1в чи груп (власне бщнють); обмежений доступ до сусптьних механ1зм1в п1двищення добробуту; переважно пасивний тип взаемодп з сусптьством
Причина Фрустрац1я потреб Дискрим1нац1я в1д 1нститут1в Ытеграцп
1нституцюнальний аспект Обмежений доступ громадян до ресурсв Обмежений доступ громадян до законодавчо' системи, шститулв держави
Перспектива Статична (стан) Динам1чна (процес)
Тип сощальноТ стратифiкацiT Вертикальна (вищ1 - нижч1 класи) Горизонтальна (нсайдери-аутсайдери)
Передбачуваний засiб захисту Соц1альн1 трансферти (гарантований м1н1мальний дохщ) Соц1альн1 послуги (заходи захисту активацп)
Дисциплшарний niдхiд Економ1чний Соц1олог1чний
* Джерело: доповнено автором на основi [1; 13]
Концепцiя соцiального виключення пщкреслюе бага-тостороннi вимiри проблем i звертае увагу на шститу-цiйнi, полiтичнi та економiчнi процеси, що породжують це явище. Зокрема, йдеться про вщсутнють прав (на освпу, на медичну допомогу, на житло, на працю, на участь у прийнятт ршень) i про позбавлення можливо-стей реалiзацiТ цих прав навпъ за умови Тх формально!' наявностi. Бiднiсть, вiдсутнiсть базовоТ компетентностi i можливостей навчання впродовж життя або дискримь нацiя можуть спричинити вiдторгнення вiд полiтичного
життя, вщ сфери культури та освiти, вiд економiчного життя (за статусом на ринку прац, через низьк доходи, через поганi житловi умови), вщ систем охорони здоров'я та соцального захисту, соцiального середовища та через вщсутнють засобiв комунiкацií.
Спецальш дослiдження 1нституту демографií та со-цiальних дослiджень iменi М.В. Птухи показують частку вщторгнутих домогосподарств УкраТни за окремими ознаками (%), що дозволяе дати адекватну оцнку соць ального виключення в Украíнi (Табл. 2).
Таблиця 2. Частка вщторгнутих домогосподарств УкраТни за окремими ознаками (%)
№ з/п Критерм оцшок сощального виключення Значення, %
1 Довгоmривалi безробтн (понад 12 мiсяцiв), за методологию МОП 1,8
2 Бiднi за в/'дносним нацюнальним критерieм 24,0
3 Домогосподарства:
3.1 де вс доросл1 працездатного вку мають низький статус на ринку прац (безроб1тн1, самозайнят1 або безоплатно працююч1 члени домогосподарства) 5,5
3.2 як не могли протягом року забезпечувати достатне харчування (за самооцнкою) 4,1
3.3 як в1дчувають нестачу кошт1в для вщвщин з подарунками друз1в або прийняття друз1в у себе 8,4
3.4 як1 вщчувають нестачу кошт1в для родинного вщпочинку не вдома, а також не з родичами в 'х жтгл 48,6
3.5 як1 в1дчувають нестачу кошт1в для придбання квиткв у к1нотеатр (театр, концерт) 1-2 рази на р1к (за самооцнкою) 39,2
3.6 у структур! доход1в яких соц1альна допомога 1 допомога родич1в становить понад 33 вщсотка 23,1
3.7 як1 не мають доступу до осв1ти (через в1дсутн1сть достатн1х коштв для здобуття будь-яко' професйно' осв1ти або в1дсутн1сть поблизу житла дошктьних установ) 33,4
3.8 в яких жодна з дорослих осб (в1ком в1д 25 рокв 1 старше) не мае професйно' осв1ти 17,6
3.9 як1 не мають доступу до медично' допомоги (вщсутнють поблизу житла медично' установи або аптеки, незабез-печен1сть населеного пункту своечасними послугами швидко' медично' допомоги, неможливють упродовж року за необхщнютю отримати медичну допомогу, придбати лки) 34,0
3.10 як1 в1дчувають нестачу кошт1в для оплати необхщних послуг невщкладно' платно' медично' допомоги 13,4
3.11 як1 мають поган житлов1 умови (проживання в гуртожитках або комунальних квартирах, менше 7,5 кв. м. житло-во' площ1 на особу, в1дсутн1сть туалету в будинку 1 вщсутнють коштв для його установки) 7,9
Закнчення табл. 2
№ з/п Критерм оцшок соцiального виключення Значення, %
3.12 якi не мають телефону (домашнього або мобтьного) 21,5
3.13 як потерпають вiд незабезпеченостi населеного пункту регулярним щоденним транспортним сполученням з ¡ншим населении пунктом з розвиненшою шфраструктурою 12,6
3.14 якi потерпають вiд неможливост отримання допомоги соцiальних працiвникiв або соц¡альноТ допомоги 7,7
3.15 якi протягом року не отримували платних послуг культури 56,5
3.16 як покладають вiдповiдальнiсть за свм добробут повнiстю на державу 34,0
* Джерело: складено за: [ 14, с.123]
Узагальнено кльксть ознак соцального виключен-ня, характерних для певного вщсотка населення Укра-'ни, подано на рис. 2. Наведене дослщження показало, що лише у 8,5 вщсотка домогосподарств не ви-явилося жодно' ознаки соцального вщторгнення. З iншого боку, немае жодного домогосподарства, в яко-му були б присутн всi 18 ознак, максимальна 'х кль-кiсть становить 14-15, причому частка таких домогосподарств не перевищуе одне' десято' вщсотка. Аналiз
розподiлу домогосподарств за клькстю накопичених ознак соцiального вщторгнення дае змогу встановити межу, за якою соцальне вщторгнення починае яскра-во проявлятися, на рiвнi 5-ти ознак. Це е межею гост-рого вщторгнення. Другий ступшь вщторгнення - кри-тичний - вщповщае наявностi 7-ми ознак [14, с.96]. На цьому рiвнi знаходяться 37,7%. Це набагато бтьше нiж тих, хто вважаеться бщним за вщносним нацюна-льним критерiем (24,0%).
¿>/,S 7<?0
Рис. 2. Кумулятивна частка домогосподарств i3 кiлькiстю ознак вiдторгнення
* Джерело: [14, с.97]
Висновки з даного дослщження i перспективи подальших розвiдок у даному напрямку. З нашого погляду, найкраще сутнють соцiального виключення ви-значено у Нацюнальнм доповiдi про людський розвиток (2011), де конкретизуеться не лише сам факт соцально-го виключення, а й причини його виникнення та наслщки; економiчнi характеристики пов'язуються iз соцальними можливостями виключених. Цим доводиться, що проблема соцального виключення е загально-соцальною, однак визначаеться економiчними чинниками, а тому значною мiрою повинна розв'язуватися на основi заходiв економiчноí i соцiальноí полiтики держави.
Поняття бiдностi та соцального виключення розрь зняються за рядом позицй - ситуацieю (станом про-блеми), ознаками, причинами, iнституцiональними чинниками, перспективами, типом сощальноТ стратифкацп, засобами захисту та дисциплшар-ним шдходом. Визначаючи рiзницю концепцiй бщнос-т та соцiального виключення, зауважуемо, що конце-пцiя соцiального виключення показуе "горизонтальний зрiз" системи соцiальних вщносин та мiсця iндивiда, верстви, групи тощо у цш системi, визначеного за пев-ними ознаками. Це вимагае використання мiждисцип-лiнарних пiдходiв для того, щоб знайти взаемозв'язок тих чинникв, що зумовлюють проблему соцального виключення, та встановити можливють практичного використання цих дослiджень у розробц принципiв економiчноí i соцально''' полiтики.
Перспективи подальших дослiджень бачаться на-самперед у дослiдженнi економiчних, соцiальних, ¡нсти-туцiональних, демографiчних, соцально-психолопчних, ментальних та iнших причин соцального виключення певних громадян та соцальних верств населення з метою знайти "входи" до 1х соцiального включення та на-працювати методологю дослiдження взаемодií чинникiв складних соцальних систем.
Список використаних джерел
1. Абрахамсон П. Социальная экскпюзия и бедность / П. Абрахамсон // Общественные науки и современность. - 2001. - № 2. - С. 158-166.
2. Доклад о развитии человеческого потенциала в Центральной и Восточной Европе и СНГ (в 1999 г.): Опубликовано для Программы развития ООН (ПРООН). М.: Изд-во "Весь мир",1999. - 88 с.
3. 1льченко Н.. Соцальне включення: теор1я i практика/ Н. 1льченко, Р. Жиленко // Економiчний розвиток громади. - 2006. - № 2. - С. 2 - 6.
4. Купер Р. Россия, Запад и глобальная цивилизация / Р. Купер// Россия и Запад в новом тысячелетии: Между глобализацией и внутренней политикой. - М.: George C. Marshall European Center for Security Studies, 2003. - С.30.
5. Маляренко Т. А.1нституцюнальне виключення громадян як фактор небезпеки i ризику / Маляренко Т. А., Олмник А. М.- International Association for Institutional Studies. EAN MONNET Working Paper No. 2011/56.
6. Соцальне вщторгнення в УкраУт: специфка проявiв та методо-логя оцнювання / О. В. Макарова // Демографiя та соц. економка . -2011. - № 1. - С. 57-68.
7. Нерiвнiсть в Украшк масштаби та можливост впливу / за ред. Е.М. ЛiбановоТ: 1нститут демографи та соцальних дослщжень iменi М.В. Птухи, К., 2012. - 404 с. Новкова О. Оцнка соцальних ризикв в регюнах Украши як пiдстава для прийняття управлiнських рiшень щодо !х подолання. - [Електронний ресурс]/ О.Ф. Новкова. - Режим доступу : http ://www.niss.gov.ua/ Monitor/Juli08/08.htm. - Назва з екрана.
8. Соцiальна ексклюзiя в УкраТш на початковiй стадп реставрацп капiталiзму / С. Оксамитна, В. Хмелько // Соцюл.: теорiя, методи, маркетинг. - 2004. - № 3.
9. Ревнвцева О.В. Соцальне виключення: проблеми визначення та дослщження /О.В. Ревнвцева. Демографiя та соцальна економiка. -2008. - № 1. - С. 98-106.
10. Савельев Ю. Суперечност концепцп соцiального виключення i включення: вплив соцiально-полiтичного дискурсу на соцiологiчнi теорп / Ю. Савельев // Вюник КиТ'вського нацiонального унiверситету. Соцю-логiя. - 2012. - №3. - с.33-41.
11. Сен А. Можливiсть суспiльного вибору /Амартiя Сен // [Елект-ронний ресурс]. - Режим доступу : nobel.org.ua/images/laureats/6/ 1998/sen.pdf.
12. Толстих Н.Соцiальне виключення в сучаснш Укран спроба оцнки /Н.В. Толстих. // Укра'нський соцум. - 2003. - № 1 (2). - C.81-85.
13. Укра'на: на шляху до соцального залучення. Нацональна до-повiдь про людський розвиток/ Елла Лiбанова, Юрiй Левенець, Олена Макарова та н - 2011. - 124 с.
14. Joint Report on Social Protection and Social Inclusion, 2007 / [Еле-ктронний ресурс]. - Режим доступу http://ec.europa.eu/social/ BlobServlet?docId=2014&langId=en
Надшшла до редколегп 25.02.14
З. Галушка, д-р экон. наук, проф.
Черновицкий национальный университет имени Юрия Федьковича, Черновцы, М. Соболева, мапстр
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев
СОЦИАЛЬНОЕ ИСКЛЮЧЕНИЕ КАК ОБЪЕКТ ЭКОНОМИЧЕСКОГО АНАЛИЗА
В статье определены сущность и формы проявления социального исключения отдельных граждан и определенных слоев населения как социально-экономического явления. Проанализированы теоретические основы и методология оценки феномена социального исключения. Предложен комплексный подход к изучению этого явления с целью усовершенствования принципов экономической и социальной политики государства.
Ключевые слова: социальное исключение; виды социального искючения; концепция бедности; круг бедности.
Z. Halushka, Doctor of Sciences (Economics), Professor Yurij Fedkovych Chernivtsi National University, Chernivtsi, М. Soboljeva, magister
Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv
Social exclusion AS AN OBJECT OF ECONOMIC ANALYSIS
In the article essence and forms of display of social exception of separate citizens and certain layers of population are certain as the socioeconomic phenomenon. Theoretical principles and methodology of estimation of the phenomenon of social exception are analyzed. Certain characteristic lines of social exception: subzero even consumptions and profit of individuals or groups; a limit access is to the public mechanisms of increase of welfare; a mainly passive type of cooperating is with society. Attention is accented on a defect for the individuals of row of rights, limit nature of access to the institutes that distribute resources, to the labor-market. Poverty is certain the main category of social exception. A concept "circles of poverty" and mechanisms of its existence are reasonable. Other displays of social exception-direct violation of base human rights are examined on quality education, on medical services and kind health, on the acceptable standard of living, on access to cultural acquisition, on defense of the interests and on the whole on participating in economic, social, in a civilized manner, political life of country. Cited data about part of torn away housekeeping of Ukraine on separate signs. The analysis of distribution of housekeeping after the amount of the accumulated signs of the social tearing away gave an opportunity to set a limit after that the social tearing away begins brightly to show up, at the level of 5 signs. It is certain the limit of the sharp tearing away. The second degree of tearing away - critical - answers a presence 7thsigns. At this level in Ukraine there are 37,7. That's far more than those, who are considered poor on a relative national criterion (24,0). It is set that conception of social exception shows the "horizontal cut" of the system of social relations and place of individual, layer, group and others like that in this system, certain on certain signs. The necessity of the use of interdisciplinary approaches is well-proven in an order to find intercommunication of those factors that predetermine the problem of social exception, and set possibility of the practical use of these researches in development of principles of economic and social politics. Complex approach is offered for the study of this phenomenon with the aim of improvement of principles of economic and social politics of the state.
Keywords: social exclusion, social exclusion species; the concept of poverty; the poverty cycle.
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2014; 160: 19-23 УДК 330.3 JEL Е662
А. Гражевська, асп.
КиТвський нацюнальний ужверситет 1мен1 Тараса Шевченка, КиТв
УДОСКОНАЛЕННЯ РЕНТНИХ В1ДНОСИН ЯК ФАКТОР П1ДВИЩЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТ1 ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ
Висвтлено передумови i наслiдки контрпродуктивноi рентоор^нтовано/ поведнки суб'eктiв господарювання як чинника низькоi енергоефективностi нацональноi економки. Об^рунтовано необх/'дн/'сть та стратегiчнi напрями вдосконалення державного регулювання рентных вiдносин з метою посткризовоi модершзаци економки УкраУни.
Ключовi слова: енергоефективнсть економки; рентнi в/'дносини; природно-ресурсна рента; рентоорieнтована поведнка; рентна економка; iнституцiоналiзацiя рентних в/'дносин.
Постановка проблеми. Загальновизнано, що еко-номнний розвиток кра'н св1ту значною млрою визнача-еться наявнютю енергетичних ресурсв, обмеженють яких породжуе загрозу cповiльнення темпв економ1чно-го зростання, подорожчання продукцп та зниження до-бробуту населення. Виснаження джерел доступно' вуг-леводнево) сировини та зростання цн на енергоресурси актуал1зують проблему стаб1льного енергозабезпечення багатьох кра'н свпу За прогнозами фах1вц1в, розвщаних св1тових запасв кам'яного вуглля людству вистачить ще на 150 рокв, газу - на 60 рокв, нафти - на 40 рокв. При цьому св1товий попит на первинн енергоресурси збть-
шиться у 2030 р. до 17010 млрд т в нафтовому е^ва-лент (н.е.) проти 11730 млрд т в 2006 р. [1].
Як вщомо, Укра'на е енергодефцитною державою, що нин лише на половину задовольняе потреби в паливi та енергп. При цьому енергоефективнють економки на-шо' кра'ни (виробництво ВВП на одиницю спожито' енергп) нижче вщповщних показникв Польщi - в 2,5 рази, США i Китаю - в 3 рази, Японп - в 4,5 рази [2]. Висока енергоемнють економки Укра'ни та нерацюнальне споживання паливно-енергетичних ресурсв породжують низку негативних соцiально-економiчних наслщгав, а са-ме: технолопчне вщставання та зниження конкуренто-спроможност впчизняно' продукцп, що нерщко призво-
© Гражевська А., 2014
