CC BY
13
В. П. Антонюк
д-р екон. наук ORCID 0000-0003-2100-7343, 1нститут економки npoMuaaoeocmi НАН Украти, м. Кшв
СОЦ1АЛЬНА ПОЛ1ТИКА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦ1АЛЬНО1 СПРАВЕДЛИВОСТ1
ЩОДО ВИМУШЕНИХ ПЕРЕСЕЛЕНЦ1В1
Постановка проблеми. Проблема внутрiшньо пе-ремiщених oci6 (ВПО), залишаеться одшею з найгос-трiших для сучасно! Укра!ни. Вiйськовий конфлiкг в Донбас га анексiя Криму призвели до того, що бли-зько 1,5-2 млн украшщв були змушенi покинути власнi домiвки, нажиге майно, нерщко i рiдних га пе-ре!хати в iншi регiони Укра!ни. При цьому вони 3i-штовхнулися з низкою проблем, починаючи вiд мож-ливосгей працевлаштування i кшчаючи можливостями реалiзащí сво!х громадянських прав i свобод та вщчут-тям себе повноправним членом суспшьства.
За ощнками мiжнародних експертiв, Укра!на по-сщае дев'яте мiсце у свiтi за кшьюстю ВПО. Вiд початку масового внутршнього перемiщення пройшло 4 роки, за щ роки тривалоси внутрiшнього перемь щення влада Укра!ни повшьними i невпевненими кро-ками реалiзуе полiтику щодо гарантування конститу-цiйних прав i свобод перемщеним особам та забезпе-чення сприятливих умов для !х жиггедiяльностi. Мае мюце ряд позитивних зрушень — прийняття законо-давчо! бази, що закршлюе права i свободи ВПО, ство-рення Мiнiстерства з питань тимчасово окупованих територiй та ВПО, прийняття Стратеги штеграци внутрiшньо перемщених осiб та впровадження довго-строкових рiшень щодо внутрiшнього перемiщення на перюд до 2020 року та шших дiй влади. Однак бшь-шiсть iз здiйснених кроив i заходiв не вирiшують на достатньо ефективному рiвнi проблеми ВПО, деяю нормативнi акти стосовно ВПО суперечать Основному Закону Укра!ни та мiжнародним правовим нормам, а також рекомендащям мiжнародних органiзацiй щодо пiдвищення рiвня захисту дано! категорп населення. В Укра!ш мають мiсце численнi порушення базових прав i свобод вимушених переселенщв, яю фжсуються м1ж-народними оргашзащями та вггчизняними дослщни-ками. Це свщчить про те, що в Укра!ш не реалiзуються принципи сощально! справедливостi, як того вимага-ють ЦМ сталого розвитку, виконання яких взяла на себе наша держава.
Сощальна справедливiсть як в теоретичному ас-пектi, так i в планi впровадження li принцитв в Ук-ра!ш дослiджуеться у статтях Г. Пилипенка [1], Т. Прохоренка [2], О. Яременка [3] та багатьох шших науковщв, яю обГрунтовують шляхи та механiзми тд-вищення li рГвня. В монографп О. Макарово! соща-льна справедливють розглядаеться у взаемозв'язку з сощальною политикою [4]. Низка дослiджень присвя-чена аналiзу становища ВПО та можливостей !х штеграци в нов1 територiальнi громади з позицш забезпе-чення !х прав i рГвних можливостей [5-7]. Незважаючи на велику кшьюсть публiкацiй, в Укра!ш в суспшьствГ та владних структурах немае достатнього розумшня
1 Стаття подготовлена в межах виконання науко-вого проекту «Досягнення сощально! справедливое^ щодо вимушених переселенщв», що реалiзуеться в
вагомостi вирiшення проблеми забезпечення сощально! справедливосп щодо ВПО.
Метою даного дослщження е системне висвгт-лення та актуалiзацiя проблеми низького рiвня забез-печеностi прав i свобод внутрiшньо перемiщених оаб, порушення принципiв сощально! справедливостi, що посилюе конфлiктнiсть украшського суспшьства.
Виклад основного матер1алу за темою досл1дження. Прагнення сощально! справедливостi та боротьба за не! пронизуе всю юторда розвитку людського сустль-ства. Справедливють е предметом вивчення рiзних наук: фшософп, етики, сощологп, економiки, юрис-пруденцп. У фшософськш та полггичнш думцi спра-ведливiсть е найвищою чеснотою, безумовним мора-льно-етичним iмперативом людини, суспшьства, дер-жави. Вона характеризуе вiдповiднiсть м1ж практичною роллю iндивiдiв або соцiальних груп у жити суспшьства та !хшм соцiальним становищем, м1ж !хшми правами й обов'язками, м1ж вчинками й винагоро-дами, заслугами людей та !хшм суспшьним визначен-ням.
З позицш економiчно! теорп соцiальна справед-ливiсть обумовлена економiчними вiдносинами в сус-пiльствi та дiючим мехашзмом !х реалiзащ!, з позици фшософп та сощологп — морально-етичними засадами суспшьства. Справедливють е категорiею юторичною, розумiння яко! залежить вiд сформованого рiвня розвитку економiки, розподшу матерiальних умов вироб-ництва i вироблених суспшьством благ та послуг, а також вiд загальноприйнятих у конкретному суспiльствi й на певних етапах його розвитку норм моралi та права. Сощальна справедливють, бшьш нiж будь-яка iнша економiчна категорiя, схильна до впливу поль тики й щеологп, а боротьба за п досягнення здебшь-шого породжуе соцiальнi конфлiкти. Отже, ця катего-рiя е багатоаспектною, мае зв'язок з рiзними науками, однак оскшьки в п основi лежать економiчнi, соцiальнi й етичнi чинники, то И слiд вщнести до сощоеконо-мiчних категорiй.
Сучаснi погляди на поняття сощально! справедливости мають довгу передiсторiю, яю сформувалися у працях Платона, Арiстотеля, Канта, Дж. С. Мшля та шших вчених, а И важливють у забезпеченш суспшь-ного розвитку обумовила звернення до ще1 проблематики всесвггаьо вiдомих науковцiв. У бшьшосп людей поняття соцiальноl справедливостi асощюеться з мо-рально-етичними принципами, а також з рiвнiстю та рiвним розподшом, що суперечить ринковiй еконо-мiцi, яка базуеться на принципах свободи, тдприем-ницько1 активностi та конкуренцп. Саме розмежу-вання цих понять визначае змютовну сутнiсть категорп « соцiальна справедливють».
рамках програми НАН Украши «Економ1чна ефектив-
н1сть уб соц1альна справедлив1сть: прюритети розвитку
Украши на етап1 подолання кризи».
У масовш свщомосп переважае думка, що в ос-новi справедливостi лежить поняття рiвностi. Однак, як вiдзначав Дж. Гелбрейт: «РГвшсть не вiдповiдае нi людськш натурi, нi характеру i системi економГчно! мотивацп. Всiм вiдомо, що люди сильно розрГзня-ються по тому, наскгльки вони хочуть i вмiють зароб-ляти грошi. При цьому джерелом тае! енергп та шща-тиви, яю служать рушшною силою сучасно! еконо-мiки, частково е не просто прагнення мати грошГ, а бажання перевершити шших у процесi !х заробляння» [8]. Отже, рiвнiсть не властива людиш, а розбiжнiсть здiбностей, талантiв, мотивацшних чинникiв та сфер дiяльностi обумовлюють нерiвнiсть у доходах та сус-пiльному становищi. Тому в класичнш лiберальнiй теорГ! йде заперечення принципу сощально! справед-ливостi, як не сумюного з проголошенням свободи особистосп та дiею ринкового механiзму. Так, ФргдрГх фон Хайек визнавав «справедливють» як норму вщно-син мГж людьми в громадянському суспшьствГ, але категорично виступав проти поняття «сощальна спра-ведливiсть», для яко! необхiдна «досконала модель розподглу», але вона, на його думку, неможлива в принцит. Тому Хайек вважав, що «сощальна справе-дливГсть» — шщо iнше, як напiврелiгiйний забобон, втглення якого потребуе, щоб уряд встановив деяку, усiма визнану, схему «розподгльчо! справедливостi». Однак це призведе до обмеження свободи особистосп, а то й до тоталитаризму [9].
У шшого видатного економiста Г соцiолога М. Фргдмена поняття справедливоси невгддгльне вгд понять «рГвноси» Г «свободи». У проблем! «рГвноси» Фргдмен видгляе три аспекти — особисту рГвшсть, рГв-шсть можливостей Г рГвшсть результата. На його думку, особиста рГвшсть Г рГвшсть можливостей не су-перечать свобод!, а становлять ютотну складову свободи особистосп. Однак це не стосуеться «рГвносп результата», яка не випливае з рГвних можливостей. Фргдмен вводить поняття «справедливий розподгл», який можливо забезпечити з допомогою уряду, однак це призводить до небажаних наслщюв обмеження свободи, а нергдко Г до примусу та терору. Тому вш пщ-креслюе, що сфера дГяльноси уряду мае бути обмеже-ною, його головний обов'язок полягае в захиси члешв суспгльства вгд примусу, охорош закону й порядку [10]. Фргдмен вгдзначае суперечшсть мгж гдеалом «справедливого розподглу» та гдеалом «особисто! свободи», в той же час тдкреслюе важливють створення рГвних можливостей.
Найбгльш вгдомим сучасним дослгдником проблем справедливосп е американський фглософ Г поль толог Дж. Ролз. У сво!й книзГ «ТеорГя справедливости» (1971 р.) [11] вш обГрунтовуе, що мета суспгльства полягае в досягненш сощально! справедливость Саме принцип справедливосп е найбгльш прийнятним при укладанш суспгльно! угоди мгж владою та народом. Дж. Ролз сформулював два принципи справедливости, яю вгдповгдають двом визначальним принципам — «свободи» Г «вщмшностей»: 1) кожна людина повинна мати рiвнi права вiдносно основних свобод, до яких вш вщшс: право голосу на виборах, право займати офь цшну посаду, свобода слова Г зГбрань, свобода совюта, свобода думки, свобода особистосп, свобода вгд пси-холопчного тиску та фГзично! загрози, право на особисту власшсть, свобода вгд довольного арешту Г за-тримки; 2) виходячи з факту «нерГвноси», вш вважае,
що сощальт й економiчнi нерiвностi мають бути орга-тзоват таким чином, щоб вони вели до найбыьшог ви-годи для вЫх, у тому чист Г найменш забезпечених гро-мадян; що при вщмшностях в заняттях мае надаватися усГм можливють доступу до посад Г сощального статусу. Все це можливе лише на пгдставГ полГгачного консенсусу. Роулз доводить, що «нерГвшсть», оргаш-зована шшим чином, викличе небажану сощальну на-пругу в суспшьствГ Г протест у бгдно! частини суспгль-ства.
Розвиваючи щ Где!, Дж. Оиглщ доходить виснов-ку, що рГвшсть можливостей пгдвищуе економГчну ефектившсть у суспшьста, тому що держава бере на себе певш обов'язки гарантувати людиш доступшсть до базових щнностей, пов'язаних перш за все з роз-витком людсько! особистосп, таких як охорона здо-ров'я, реальна участь в управлшш державою, пенсшне забезпечення за вжом, швалщшстю тощо [12].
Ринкова економжа за своею природою передба-чае певне сощальне вирГвнювання, оскгльки ринок з його головним мехашзмом — конкуренщею, стимулюе економГчну Г пгдприемницьку активтсть, а в умовах правово! держави створюе рГвш можливоси доступу до базових сощальних благ. Водночас свпова практика свгдчить, що ринок не забезпечуе вирГвнювання в доходах навггь в кра!нах з високим !х рГвнем у розрахунку на душу населення. Стутнь сощально! диференщащ! е рГзним по кра!нах Г визначаеться в основному вгд-мГнностями в займаному суб'ектами мГсцГ у виробни-цтвГ Г розподГлГ нацГонального доходу, в р1вш освГти Г спещально! пГдготовки, майновим станом до перюду вступу в працездатний вГк тощо. Тому в розвинених кра!нах свпу зусилля держави в рГзнГй мГрГ й у рГзних формах спрямовуються на подолання надмГрно! соцГ-ально! нерГвностГ та несправедливостГ.
Отже, фундаментальною основою сощально! спра-ведливостi е, по-перше, забезпечення рГвних прав Г можливостей кожному члену суспгльства у форму-ваннГ та реалГзацГ! його освГгаього, професГйного, культурного, сощального Г духовного потенщалу. Це до-сягаеться не лише прийняттям вщповщних законГв (про освГту, зайнятГсть тощо), але й створенням ефек-тивного мехашзму !х реалГзацГ!; по-друге, забезпечення полГтично!, економГчно! та соцГокультурно! свободи особистосп, створення необхгдних умов для реалГзацГ! И трудових Г пщприемницьких зусиль з метою досяг-нення певного устху в економГчнГй чи громадськгй дГ-яльностГ; по-трете, утвердження в масовГй свГдомостГ принципу особисто! вгдповщальноси за власний статус Г добробут. Ф. фон Гаек зазначав, що «вгльне Г справедливе суспгльство не буде самодостатшм Г не буде функщонувати, якщо його члени не сприймати-муть як належне те, що кожен шдивщ займае таке становище, яке е наслгдком його дГяльностГ, визнаючи це Г щодо свое! власно! д1яльноси» [13]; по-четверте, здГйснення державою зусиль Г заходГв по зменшенню надмГрно! економГчно! та соцГально! нер1вноси, обумовлено! рГзними чинниками, передусГм шститущ-ональними, та надання пГдтримки сощально уразли-вим членам суспгльства для забезпечення !х базовими соцГально-економГчними умовами життед1яльностГ на прийнятному рГвнГ.
Таким чином, на сучасному етат сформовано теоретичне бачення соцГоекономГчно! категорГ! «сощальна справедливють». Як визначае О. Яременко,
справедливость — це стутнь реалОзацп щншсно-детер-мiнованих очОкувань cy6'eKTÎB щодо гхнього статусу, доступу до суспшьних ресурсОв, працi i доходiв та ш-ших суттевих умов ïx життeдiяльностi. Справедпивiсть вщображае piBeHb соцiального порядку, що мае мш-мальну ентропiю [3]. Сощально справедливим необ-xiдно визнати забезпечення роботою кожного еконо-мiчно активного члена суспшьства, отримання гiдноï зароб^но1 плати, достатне пенсiйне й сощальне забезпечення осiб похилого вiку, iнвалiдiв, дiтей без бать-юв, вшьний доступ громадян краши до яюсно'1 освiти, охорони здоров'я, спорту, культури та Он.
Реальнi можливоси для реалОзацп принцитв сощально! справедливости в кожнш краш i на конкретному етат ïï розвитку визначаються фактичним станом економОки краши та демократичною системою державного управлшня на благо суспшьства. Еконо-мОчною умовою досягнення сощально'1 справедливости е висою i стабшьш темпи ефективного економОчного зростання, що забезпечують зайнятють, створюють фь нансовО можливосп держави для виршення сощаль-них проблем. Полгтичною умовою е реальне народо-владдя, прийняття ршень на державному рОвш в ште-ресах усОх верств населення, а не окремих владних чи бОзнесових груп.
Проблема реалОзацп принцитв сощально'1 справедливости актуальна для ветх без винятку краш. Вгт-чизняш дослщники вщзначають, що «...протягом останшх трьох десятилпъ нерОвшсть доходОв i заробгт-но1 плати рОзних верств населення рОзко зросла у бшьшосп краш ОЕСР. Хоча суттевО вщмшноси м1ж кра'1-нами зберОгаються, в бшьшосп випадюв доходи за-можних громадян збольшилися набагато швидше, н1ж доходи малозабезпечених верств населення» [14, с. 44].
Наростання сощальних проблем в багатьох кранах свгту та загострення потреби в досягненш сощально! справедливости обумовили обговорення ще'1 проблеми на можнародному рОвш. У 2011 р. на 100-й сесп М1жнародно1 конференцИ пращ була представлена Доповщь Генерального директора МОП «Нова ера сощально'1 справедливости» [15], в яюй проаналОзовано чинники, що тдривають сощальну справедливость на сучасному етат, та шляхи ïï досягнення в майбут-ньому. В Доповда зниження рОвня соцiальноï справедливости вбачаеться не лише в наслщках фiнансовоï кризи, а передуам у тому, що багато урядОв краïн не мають ш сили, ш прагнення до того, щоб « ...обуздать непостижимо мощное влияние финансовых воротил на жизнь наших обществ». Шдкреслюеться «...неспособность представителей нашей политической системы мыслить перспективно, договариваться по ключевым национальным и международным вопросам и заверять граждан в том, что их интересам, действительно, отдается приоритет при выработке политического курса» [15, с. 3]. У Доповда визначаеться, що досягти ефективного зростання й тдвищити рОвень соцiальноï справедливосп можливо шляхом: продума-но'1 макроеконом1чно1 политики; бшьш високого рОвня швестицш i створення гщних робочих мюць та житте-здатних тдприемств у реальнш економщ; сприяння шклюзивним та справедливим ринкам пращ, а також можнародним трудовим нормам; пщкорення фшансо-во'1 системи потребам реально'1 економОки; надання больш прогресивного характеру податково-бюджетнш полгтищ.
Низький рОвень забезпечення сощально'1 справедливости характерний i для Украши. У монографИ О. Макарово1 дослщжено сутшсть та юнукч у свт моделО сощально'1 справедливость Вона вважае, що мОру сощально'1 справедливости також можна визна-чити через характеристики нерОвноси, сощально'1 за-хищеноси, бщносп, доступу до сощальних послуг, рОвня суспшьно'{ довОри i свободи, корумпованоси суспшьства [4, с. 22]. Вона вщзначае, що украшське су-спшьство характеризуеться надмОрною економОчною нерОвнОстю, що обумовлюе вОдчуття несправедливостО у бОльшостО населення.
В основ! политики досягнення сощально'1 справедливости лежать права людини, як1 по свош сутноси е гарантованою законом мОрою свободи та можливостей особи в сощально-економ1чнш та суспшьно-полгтич-нш сферах, що вщповщають досягнутому рОвню розвитку людського суспшьства й окремо'1 краши, та в змоз! забезпечити юнування i розвиток людини. По-ложення про права людини були закрОпленнО у статтях Статуту ООН (1945) та стали основою м1жнародного захисту прав людини О основних свобод. 10 грудня 1948 р. Генеральна Асамблея ООН затвердила Зага-льну декларацОю прав людини, яка проголосила цент-ральний пункт концепцп прав людини — визнання людсько'1 пдносп кожно'1 особи. У 1950 р. було прий-нято бвропейську конвенщю з прав людини, яка утво-рила бвропейський суд з прав людини та запровадила судовий механОзм захисту визнаних мОжнародним правом загальних стандартов полгтичних, економОчних, соцОальних О культурних прав та свобод людини в кра-шах-членах Ради бвропи. Ниш дОе комплекс м1жна-родних документОв, прийнятих ООН: Загальна декла-рацОя прав людини 1948 p.; М1жнародний пакт про економ1чш, соцОальн! i культурш права 1966 р.; М1ж-народний пакт про громадянськО О полОтичнО права 1966 p.; Факультативний протокол до останнього. У сукупноси вони складають М1жнародний болль прав людини (або ХартОю прав людини).
МОжнародний пакт про громадянськО та полОтичнО права [16] у третьому роздол! мОстить так званий Каталог прав (ст. 6-27), до яких включено 22 положення з базових прав людини, в тому числО таю, як: право на життя; заборона тортур, рабства та примусово'1 пращ; право на свободу та особисту недоторканнОсть; право на вшьне пересування та свободу вибору мюця прожи-вання; рОвнОсть перед судом; право на визнання пра-восуб'ектноси; право на свободу думки, совюп та ре-лт'1; свобода слова; право брати участь у веденнО дер-жавних справ, голосувати i бути обраним; р1вшсть перед законом, заборона дискримшацИ та шшь
МОжнародний пакт про економОчнО, соцОальнО i культурно права [17] бшьш змютовно визначив права людини у трудовОй, соцОокультурнОй та побутовОй сферах, а саме: право на працю в справедливих та спри-ятливих умовах (ст. 6—8); право на сощальний захист, достатнОй життевий рОвень О на найвищий досяжний рОвень фОзичного та психОчного здоров'я (ст. 9—12); право на освгту та користування здобутками свободи в галузО культури О результатами наукового прогресу (ст. 13—15). У 1961 р. Радою бвропи було прийнято бвропейську сощальну хартаю, яка суттево розширюе гарантОю прав у сощально-трудовш сфер!.
Отже, на м1жнародному рОвнО зусиллями м1жна-родних органОзацОй та форумОв створено правову платформу для забезпечення основоположних свобод
i прав людини, яки становлять тдвалини сощально! справедливости та миру в усьому свт. Мтжнародш пакти про права людини поклали на окрем1 держави обов'язок забезпечити поступове здшснення в сво!х кра!нах прав ус1ма необхщними засобами, включаючи законодавчь
В Укра!ш це здшснено в рамках Конститущ! Ук-ра!ни та низки закошв, що регулюють сощально-тру-дову сферу — закошв про зайнятють, про освгту. про пенсшне забезпечення тощо. Можливосп забезпе-чення р1вних прав i свобод для кожного громадянина, р1вних можливостей доступу до базових сощально-економ1чних щнностей — свободи, поваги його гщно-сп, освгти, можливосп працювати та заробляти соб1 на життя, що формують тдвалини сощально! справедливости, декларуються ст. 21-64 Конститущ! Укра!ни. Не-зважаючи на формування правових засад сощально! справедливости, в реальнш практищ забезпечення принцитв справедливости в укра!нському суспшьстта залишаеться на низькому р1вш. Сощолопчне опиту-вання, яке в 2016 р. здшснено 1нститутом сощолоп! НАН Укра!ни показуе низький р1вень задоволення на-селення забезпеченням сво!х прав, свобод, р1вносп перед законом i сощально! справедливости (див. таб-лицю).
Таблиця
Ощнка респондентами забезпечення napaMeTpiB прав
i свобод та сощально! справедливости у % до Bcix _(2016 р.) [18]__
На вашу думку, Недо- Достат- Важко
якою мiрою в Ук- стат- ньою сказати
ра!нi забезпечу- ньою
ються:
Рiвнiсть всiх гро-
мадян перед зако-
ном 89 5 6
Сощальна справе-
дливiсть 89 3 8
Права i свободи
людини 76 10 14
Свобода слова i
свобода совiстi 66 17 17
Належний рiвень
життя громадян 94 2 4
Порушення базових принцитв сощально! справедливости мае безлiч проявiв — вщ неможливостi знайти роботу, низько! оплати працi до корупщ! та не-захищеностi перед свавшлям владних структур. За да-ними Державно! служби статистики у 2017 р. 10% еко-номiчно активного населення працездатного в^ були безробiтними. Бшьше 51% населення мало середньо-душовий загальний доход у мiсяць, нижчий за фак-тичний прожитковий мшмум, що свiдчить про значну поширешсть бiдностi при надмiрному нагромадженнi багатства у невелико! групи владно-олiгархiчних кла-нiв. В Укра!нi через технолопчну вiдсталiсть та низьку ефективнiсть економiки не створено економiчнi пщ-валини для забезпечення соцiально'! справедливостi — пщвищення рiвня заробiтно! плати, пенсш, iнших форм соцiально! пiдтримки. Мае мюце значне поши-рення тшьово! економiки й зайнятостi, де принципи сощально! справедливости фактично не ддать.
Аналiзуючи проблеми справедливостi в Укра!ш, Т. Прохоренко вiдзначае суттеве порушення !"! прин-ципiв, що мае негативш наслiдки. «Закрiплюються ть ньовi практики, чиновники верхнiх щаблiв влади про-довжують використовувати службовi повноваження задля власного збагачення, спостерiгаеться суттевий дисбаланс м1ж оплатою працi та прибутками вищих i нижчих сощальних прошаркив. При тактй моделi сус-пшьного устрою неминуче виникае колосальна соща-льна нерiвнiсть, процвiтають корупщя i кумiвство. Усе це супроводжуеться девальвацiею моральних щннос-тей. Моральне виправдання збагачення будь-якою щ-ною витiсняе зi свiдомостi бiльшостi нових власникив iде! любовi до ближнього, спiвчуття i допомоги тим, хто опинився в скрутнш ситуащ!, тобто вс тi iдеали, що i складають сутнiсть уявлень про справедливiсть. Як наслiдок, неефективно використовуються наявш ресурси, пригнiчуеться здорова iнiцiатива, спотворю-еться трудова мотивацiя, вiдбуваються вщчуження гро-мадян вщ полiтики, моральний занепад суспшьства, пiдриваеться рiвень правово! свiдомостi тощо» [2].
Проблема дотримання сощально! справедливости стосуеться уетх члешв укра!нського суспшьства. Однак iснують групи населення, для котрих вона е значно болючшою (iнвалiди, особи похилого вжу, дiти та iн.). Серед них особливе становище займають внутршньо перемiщенi особи (ВПО). За даними Мшсоцполггики, станом на 29 жовтня 2018 р., за даними структурних пщроздЫв соцiального захисту населення обласних та Ки!всько! мiсько! державних адмшстращй, взято на облiк 1 522 743 переселенщв з окупованих територш Донецько! та Лугансько! областей та АР Крим [19]. Однак, вимушених переселенщв фактично бшьше, оскильки Нащональна система монiторингу ситуащ! з внутршньо перемщеними особами [20] засвiдчуе, що у системi соцiального захисту рееструеться близько 95%. Окремi експерти ощнюють чисельнiсть ВПО удвiчi большою порiвняно з офiцiйними даними.
Слiд вщзначити, що ВПО е специфiчною катего-рiею населення.
По-перше, вони постраждали внаслiдок масштабного полiтичного й цивМзацшного конфлiкту i зброй-ного протистояння, яке вилилося в анекетю Криму, вiйну на Донбасi та окупащю частини його територп. Навряд чи можна хоч якось звинуватити вимушених переселенщв у причинах цього протистояння. Вони стали заручниками нездатносп державних оргашв влади, як центральних, так i регiональних, захистити територiю свое! кра!ни та !"! громадян, яки жили й пра-цювали в Укра!ш та платили державi податки.
По-друге, вимушеш переселенцi з Криму та Дон-басу втекли не лише вщ вшни та небезпеки, вони покинули рщш домiвки, оскильки були не згодш з тим полпичним режимом, який встановився на непщкон-трольних Укра!нi територiях. Вони не ви!хали в Росiю, Польщу чи iншi кра!ни, а вибрали Укра!ну, як рiдну кра!ну для свого майбутнього та сво!х дней.
По-трете, вони понесли надзвичайно велики ма-терiальнi збитки, оскильки абсолютна бшьшють зали-шила на нетдконтрольних Укра!нi територiях житло (квартири чи будинки), нагромаджене майно (меблi, побутову техшку тощо). У багатьох частина майна (а то i все) було знищено внаслiдок военних дш. Тому матерiальне становище ВПО рiзко знизилося порiв-няно з його станом до вимушеного переселення.
По-четверте, вимушеш переселенц з Криму та Донбасу зазнали значно! морально! шкоди, зумовлено! страхом та стресом вод вiйни, змушено! мiграцii, втра-тою друзiв, родних, звичного оточення, страхом перед невизначешстю свого майбутнього становища, не зав-жди доброзичливим ставленням населення у мюцях перемiщення.
По-п'яте, ВПО е громадянами Укра!ни, вони мають паспорти укра!нсько! держави з реестращею, у абсолютно! бiльшостi вимушених переселенщв, на тери-торiях, хоч i непiдконтрольних Укра'!нi, однак яю за всiма мiжнародними нормами належать Укра!ш.
Отже, ВПО е громадянами Укра!ни, яю в порОв-нянш з iншими верствами населення большою мiрою постраждали вод незалежних вщ них обстави. I вони мають вс подстави як не на ствчуття та допомогу з боку держави та суспшьства, то хоч на рОвш з шшими мешканцями кра!ни права i свободи. У Конститущ! Укра!ни це закрОплено ст. 24 — Громадяни мають рОвш конститущйш права i свободи та е рОвними перед законом. Вище в аналОзО стану сощально! справедливосп було зроблено висновок, що в Укра!ш !"! рОвень забезпечення для переважно! большосп населення е низь-ким. Однак, аналОз становища ВПО показуе, що вони знаходяться в значно пршому становищО стосовно за-хисту сво!х прав та доступу до базових сощальних щн-ностей, яке можна визначити як дискримшащйне, що шяк не сумюне з принципами сощально! справедливость
На сучасному етат проблеми ВПО аналОзуються багатьма дослодниками та громадськими оргашзащями [21-23], в тому числО й фахОвцями 1нституту економОки промисловосп НАН Укра!ни [5-7]. При цьому водзна-чаються численш порушення базових прав i свобод вимушених переселенщв, обумовлеш як недосконалО-стю законодавства, так i конфлОктшстю штереетв мОж ВПО i приймаючими громадами.
Експерти Укра!нсько! Гельсшсько! сполки з прав людини та «Донбас СОС» констатують — незважаючи на той час, що минув з початку збройного конфлОкту, держава досить повольно розв'язуе проблеми ВПО, при цьому шодО створюючи новО проблеми. «Шсля майже чотирьох роков збройного конфлОкту, в чинному законодавстта залишаеться чимало дискримша-цшних положень, яю завдають значних майнових та немайнових збиткОв для перемОщених осОб. Призна-чення соцОальних виплат ставиться у залежнОсть вОд мюця перебування особи, що не дозволяе !й вольно пе-ресуватись в межах територо! Укра!ни, а тривалО вери-фжацо! особи та мюця !"! проживання не лише пору-шують право на повагу до приватного життя, але й на-довго позбавляють людину !"! законних виплат», — заявила юрист громадсько! приймальнО УГСПЛ у справах Криму Г. Рассамахша1. Запровадження Нащональ-но! системи монОторингу ситуацо! з внутрОшньо пере-мОщеними особами, що фшансуеться бвропейським Союзом та впроваджуеться МОжнародною оргашза-цОею з мОгращ! (МОМ), та ОншО дослодження становища вимушених переселенцОв дають змогу система-
тизувати !х проблеми в координатах сощально! справедливосп [20]2. Порушення принцитв сощально! справедливости щодо ВПО найчастше проявляеться у такому.
1. Наявтсть дискримтацшних норм у законодав-cmei Украши щодо внутршньо перемщених оЫб, як об-межують ix права та ставлять у нерiвноправне становище вiдносно тших верств населення. Як водзначено в ДоповОдО громадських органОзацОй, що опОкуються проблемами ВПО, багато здОйснених Урядом крокОв щодо вирОшення проблем ВПО не е, на жаль, достатньо ефективними, а деякО взагалО суперечать Основному Закону Укра!ни та м1жнародним правовим нормам [23]. Це стосуеться передусОм мехашзму сощальних виплат внутрОшньо перемОщеним особам, у тому числО пенсш, для отримання яких необходно пройти пере-вОрку наявносп перемОщено! особи за мОсцем !"! фактичного проживання або перебування. Особливо дис-кримОнацОйною була постанова Кабшету МОнОстрОв Ук-ра!ни вод 08.06.2016 р. № 365 [24], що зумовило при-зупинення соцОальних виплат. НацОональна системи моноторингу виявила — 18% водсотков домогосподарств ВПО повОдомили, що зазнали призупинення соцОаль-них виплат з часу початку конфлОкту, з них 60% ви-падков припадають на перОод Оз сОчня 2017 р. до бе-резня 2018 р., тобто тсля прийняття дано! постанови. Як вОдзначають мОжнароднО експерти та вОтчизнянО фа-хОвщ проблем ВПО, внаслодок водсутносп чОтко! державно! полотики у сферО прав людини, 2016—2017 рр. стали роками дискримшащ! ВПО, яю е пенсОонерами чи отримувачами будь-яко! соцОально! допомоги, а та-кож абсолютного обмеження пенсОйного забезпечення громадян Укра!ни, як1 проживають на неподконтроль-них державнОй владО територОях [21].
Постановою Окружного адмОнОстративного суду мОста Киева визнано не чинними: пункти 7, 8, 9, 13 Порядку призначення (водновлення) сощальних ви-плат внутрОшньо перемОщеним особам, затвердженого постановою № 365. Однак перевОрки тривають, а ВПО, яю е пенсОонерами, страждають вОд невиплат пенсОй. КрОм того, Мшсоцполотики сво!м ОнформацОйним листом вод 21.07.2018 р. за подписом заступника МОшстра М. ШамбОра щодо виконання ршення суду фактично нОвелюе цО рОшення [25].
Неправочинними е також встановленО вимоги для всОх ВПО отримувати соцОальнО та пенсшш виплати виключно у Державному ощадному банку Укра!ни, що робить !х нерОвноправними порОвняно з Оншими громадянами Укра!ни, утруднюе доступ до сощальних виплат з огляду на недостатшсть воддолень та банкоматов Ощадбанку та низьку ефективнОсть оргашзацо! його дО-яльностО.
2. ВПО мають гiршi можливостi щодо реалiзацü' свого права на працю та можливкть заробляти на життя (с. 43 Конститущ! Укра!ни). Обстеження показало, що серед опитаних ВПО частка економОчно активного населення становить 60%, з них 48% — пра-цевлаштованО та 12% опитаних ВПО наразО шукають роботу i готовО розпочати !! виконання, тобто е безро-
1 Дем'яненко М. з посиланням на: URL: https://glavcom.ua/ news/derzhava-povilno-virishuje-problemi-vnutrishno-peremishchen
ih-osib-pravozahisniki-466686.html).
2 Було проведено 10 раундов опитувань з березня 2016 р. по червень 2018 р., яко здойснено за можнародною методикою та за охопленням були найбольш масштаб-ними в Укра!но. У 2018 р. вони охопити больше 8300 особ ВПО та ключових онформаторов.
бггаими. Отже рiвень безробгття вищий, н!ж у серед-ньому по Укра!нi (10%). 80% ВПО, яю активно шукали роботу, зазначили, що стикалися з труднощами пщ час пошуку роботи, з них 9% вказали на дискри-мшащю через статус та реестрацiю ВПО [20]. Право-захисники зазначають, що внутршньо перемiщенi особи нерiдко звертаються до громадських прийма-лень Укра!нсько! Гельсiнсько! спилки з прав людини (УГСПЛ) з питань працевлаштування i професiйно! пiдготовки. Проблема зайнятостi та отримання гщного трудового доходу е одшею з найболючiших серед ВПО.
3. ВПО мають гiршi можливостi забезпечення власного матерiального добробуту. Ст. 48 Конституцп Укра!ни декларуе право кожного на достатнш житте-вий рiвень. Для бiльшостi мешканцiв Укра!ни це право мае гшотетичний характер, а для бшьшоси ВПО воно взагалi не реалiзуеться, незважаючи на те, що ви!хала найбшьш активна та заможна частина населення. Об-стеження показали, що середньомiсячний дохiд на одну особу домогосподарства ВПО дещо зменшився з 2446 грн у грудш 2017 р. до 2239 грн у березш 2018 р. При цьому його рiвень е значно нижчим порiвняно iз середньомiсячним доходом на одну особу домогоспо-дарства в цшому серед населення Укра!ни, який ста-новив 3640 грн у етчш-вересш 2017 р. Крiм того, рь вень середньомiсячного доходу ВПО усе ще залиша-еться низьким порiвняно з фактичним прожитковим мшмумом, який за розрахунком Мiнiстерства соща-льно! полiтики Укра!ни становив 3215 грн на березень 2018 р. [20]. Тому не дивним е те, що у березш 2018 р. 16% домогосподарств ВПО вказали на необхщшсть за-ощаджувати навиъ на харчуванш, а 38% на те, що коштав вистачало лише на харчування. Наведенi данi вщображають загальну економiчну незахищенiсть домогосподарств ВПО, оскшьки 59% повiдомили, що вдавалися до принаймнi однiе! зi стресових або кризо-вих стратегш виживання, як то витрачання заощад-жень, позичання грошей, продаж активiв.
4. Порушення прав i можливостей ВПО на житло. Ст. 47 Конституцп Укра!ни проголошуе право кожного на житло, а ст. 30 зазначае, що кожному гаран-туеться недоторкашсть житла. Держава не забезпечила недоторкашсть житла для бшьшосп переселенцiв. Значна частина його втратила внаслiдок военних дiй, ще бшьша — внаслiдок окупац!! територiй. Проблема житла також е одшею з найболючших для ВПО. Пройшло чотири роки з початку масового вимуше-ного переселення, а проблема забезпечення житлом практично не вирiшуеться. Дослщження умов житте-дiяльностi ВПО показуе, що станом на початок 2018 р. бшьшють ВПО продовжуе проживати в орендованому житль 47% опитаних мешкають в орендованих квартирах, 9% в орендованих будинках та 5% в орендованих юмнатах. Порiвняно з червнем 2017 р. частка орендуючих житло зросла на 5 в. п., зросла також
1 Постанова Ради Мшютр1в УРСР 1 Укрпрофради вщ 14 грудня 1989 р. № 315 «Про додатков1 заходи щодо по-силення охорони здоров'я та полшшення матер1ального становища населення, яке проживае на територ!!, що зазнала радюактивного забруднення результат! аварп на Чорнобильськ1й АЕС»; Постанова Ради М1тстр1в УРСР 1 Укрпрофради вщ 21 травня 1990 р. № 115 «Про забезпечення житлом громадян, як1 пщлягають додатковому пе-реселенню з територ1й, що зазнали радюактивного забруднення в результат! аварп на Чорнобильськш АЕС»;
частка тих, хто мешкае в гуртожитку — з 3 до 7%. Частка ВПО, яю проживають ¿з родичами або прий-маючими родинами, зменшилася з 26 до 13%. Пози-тивним е зростання ВПО, що проживають у власному житл! з 9 до 12% [20].
Сощальна несправедливють вщносно ВПО в плаш житлового забезпечення е багатоаспектною. Вона пролягае, по-перше, у втраи житла i майна, що суттево збщнюе родини вимушених переселенщв; подруге, у тому, що держава поки що не розробила (i не плануе цього робити в найближчш перспектив!) регу-ляторних акпв щодо реституцп та (або) компенсац!! родинам ВПО за втрачеш в результат! анекс!! Криму та конфл1кгу на сход1 Укра!ни права власносп на житло, землю та майно; по-трете, поширеним стало стигматизоване вщношення орендодавц1в до виму-шено перемщених ос1б, що проявилося у небажанш здавати в оренду !м житло та у завищенш орендн1й плата; по-четверте, надм1рна орендна плата виснажуе бюджети родин, а державна допомога на щ ц1л1 ком-пенсуе незначну частину витрат на оренду житла; по-п'яте, неможлив1сть ВПО-орендар1в житла отримати житлов1 субсид!!.
Певш кроки у вир1шенн1 житлових проблем пе-реселенц1в робляться на мюцевому р1вн1 та з допомо-гою шоземних спонсор1в, однак вони охоплюють незначну кшькисть ВПО i не вир1шують дано! болючо! проблеми. Ниш держава не гарантуе отримання сощ-ального житла нав1ть найбшьш соц1ально уразливими категор1ями ВПО — багатодгтним родинам, особам з швалщшстю, особам похилого в1ку. В1дсутне фактич-не сприяння безоплатн1й передач! ВПО земл1 п1д бу-д1вництво житла вщповщно до чинного законодавства. Також не надаеться сприяння щодо надання ВПО кре-дипв на придбання земельних дшянок, придбання та бущвництво житла, що принаймн1 могло б допомогти ВПО вир1шити житлове питання самостшно.
Можна констатувати, що по четвертому рощ кон-фл1кту Укра!на все ще демонструе в1дсутн1сть ком-плексних державних р1шень з виршення житлово! проблеми для внутр1шньо перемщених ос1б, постраж-далих внасл1док зовншньо! агрес!!. Сл1д в1дзначити, що ниншш ВПО знаходяться в значно пршому i не-р1вноправному становищ! стосовно виршення житлового питання пор1вняно з шшою значною групою вимушених переселенщв ¿з зони вщселення внасл1док авар!! на Чорнобильський АЕС. Для переселенщв з зони Чорнобильсько! АЕС держава прийняла низку нормативних акпв та розробила мехашзми виршення житлового питання1, чого не можна сказати про вимушених переселенщв з Донбасу та Криму.
Висновки. Викладене вище — це перелж лише найбшьш гострих форм прояву сощально! несправед-ливосп стосовно внутршньо перемщених оаб з оку-пованого Донбасу та анексованого Криму. Мають м1сце прояви несправедливосп стосовно доступу ВПО
Постанова Ради Мш1стр1в Укра!нсько! РСР вщ 30 червня 1990 р. № 149 «Про передачу громадянам, ят переселен! з територ1й, що зазнали радюактивного забруднення в результат! аварп на Чорнобильськш АЕС, жилих будинтв в особисту власн1сть»; Постанова Кабшету М1н!стр1в Укра-!ни вщ 16 грудня 1992 р. № 706 «Про Порядок вщселення та самостшного переселення громадян з територш, що зазнали рад1оактивного забруднення внаслщок авар!! на Чорнобильськ1й АЕС». URL: http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/706-92-%D0%BF.
до медичних послуг, осв1ти, встановлення право-суб'ектносп, можливосп участi в державному управ-лшш та громадському життi. Особливим пунктом слщ розглядати несправедливе вiдношення з рiзними формами приниження людсько! гiдностi до тих ВПО, яким необхiдно вiцвiдувати окупованi територ!! для тдтримки рiдних, що там проживають, здiйснювати нагляд за залишеним майном та мають iншi причини для по!здок на непiдконтрольнi Укра!нi територ!!.
Можна зробити загальний висновок, що стосовно ВПО ефективна сощальна полтика на засадах социально! справедливостi на сьогодншнш день не забезпечу-еться. На даний момент — це одна iз найб!льших груп населення, яка найчастше стикаеться з проявами не-рiвноправного та несправедливого вщношення, при цьому таке вщношення закрiплено законодавчо. Пщ впливом шертно! державно! соцiально! полiтики щодо забезпечення реалiзацi! основних прав постраждалим переселенцям формуеться також негативне вщношення мюцевого населення до !х вимог щодо р1вно-правностi та до !х претензiй на державну та гумаш-тарну допомогу. Сьогоднi вимушеш переселенцi в рiднiй кра!нi фактично е людьми «другого сорту», !м приходиться боротися за сво! громадянськ! та соща-льно-економiчнi права.
Тому нерщко виникають конфлiкти. Як вщзначае М. Дем'яненко, аналiзуючи результати мониторингу соцiально! згуртованостi та конфлiктно! чутливоси д1-яльностi органiв влади, як! стосуються ВПО, що представлен Програмою «Радник з питань ВПО» за пщт-римки Посольства Велико! Британ!! разом iз пред-ставниками Мшстерства тимчасово окупованих тери-торш i внутрiшньо перемiщених осiб Укра!ни та М1ш-стерства соцiально! пол1тики, наразi ситуацiя залиша-еться досить складною. Вш наводить так! тривожш результати монiторингу:
«1. Було виявлено достатньо високий рiвень нетерпимости громад щодо основних «маркерiв нетерпи-мостi». Конфлiкти на тл1 нетерпимостi переважно ви-являються в сутичках i бiйках м!ж рiзними групами з залученням значно! кшькосп осiб. Найб!льшу ступiнь нетерпимостi було виявлено в Харк!вськш областi, найменшу — у Ки!вськ!й та Львiвськiй областях. Мають бути реалiзованi кампан!! в регiонах, як! будуть спрямоваш на виховання толерантностi, забезпечення сприйняття рiзноманiтностi та протид!ю шформацш-н!й агрес!!.
2. Щодо стану забезпечення основних життевих потреб у дослщжених регiонах, то найгiрша ситуащя склалася в Луганськiй та Донецьк!й областях, що обу-мовлено високим рiвнем безробгття...
3. Було виявлено системну проблему, а саме вщ-сутн1сть п1дтримки ВПО мiсцевими органами влади, як! не розробляють програми для штеграц!! ВПО та не передбачають у мюцевих бюджетах фшансування !х соц1альних потреб.
4. Дослщження продемонструвало загострення конфл1кт1в у багатьох сферах групово! взаемод!! ВПО, представник!в приймаючих громад та учасник!в АТО. Здеб!льшого це зумовлено в1дсутн1стю реального пуб-л1чного д1алогу навколо сощально важливих р1шень. НеобГрунтоват р1шення поряд з !гноруванням штере-с1в ус!х стор1н призводять до конфл1кту та загострення протистояння навиъ у тих сферах, як! ще три роки тому ощнювались як безконфлжтш» [21].
Наведен! висновки вказують на те, що тривале невир1шення проблеми забезпечення прав ! свобод ви-мушених переселенщв, а також незабезпечення прин-цитв соц1ально! справедливост1 в укра!нському суст-льств1 створюють загрози розпалювання внутр1шн1х конфл1кт1в, наростання протистояння м!ж р1зними групами населення, що пщривае основи нац1онально! безпеки та цЫсноси держави. Це вимагае негайно! концентрац!! зусиль влади на вир1шенн1 проблем ВПО, прийняття до уваги ус1х тих численних реко-мендац1й, як! надаються м!жнародними орган1зац1ями ! експертами та розробляються вгтчизняними дослщ-никами й громадськими д1ячами. У зв'язку з цим не-обх1дно:
здшснити твентаризащю вЫх нормативних актiв (закошв, постанов, розпоряджень та !н.), як! спрямоваш на захист прав ВПО та виршення !х проблем, а також тих, що регламентують основш сфери життед1-яльноси вимушених переселенщв, на предмет !х вщ-пов1дност1 нормам Конституц1! Укра!ни та м!жнарод-них документ1в 1з захисту прав людини. При виявленн1 невщповщносп розробити систему заход1в щодо змши нормативних акт1в для забезпечення р1вноправност1 ВПО в1дносно 1нших верств населення;
найб!льше нар1кань стосовно несправедливого становища ВПО мають переселенщ-пенсюнери, яким обмежують можлив1сть отримати своечасно пенс!! та пов'язують !! виплати з необхщшстю пройти процедуру перев1рки. Згщно ст. 8 Закону Укра!ни «Про за-гальнообов'язкове державне пенс1йне страхування» право на отримання пенс1й мають громадяни Укра!ни, як! застрахован! згщно 1з цим Законом та досягли вста-новленого цим Законом пенсшного в1ку 1 мають необ-хщний для призначення в1дпов1дного виду пенс!! стра-ховий стаж. Пенс1йне забезпечення шяк не пов'язане з вимушеним перем1щенням, це не благод1йн1сть держави щодо ВПО, а !"! обов'язок забезпечити сво!х громадян, що досягли пенсшного в1ку та як! впродовж тривалого попереднього перюду працювали 1 платили страхов! внески. Призначен1 мешканцям Донецько!, Лугансько! областей та Криму пенс!! е !х законним джерелом доход1в 1 не можуть бути вщмшеш або об-межен1. Необхiдно розвести пенсшт виплати з тшими сощальними виплатами ВПО. ВПО-пенсюнерам та тим мешканцям непщконтрольних Укра!н1 територ1й, яким була встановлена пенс1я укра!нською державою, зд1йснювати пенсшш виплати на основ1 паспорта Ук-ра!ни (п1дтвердження громадянства) та даних пенсш-но! справи 1 пенсшного посвщчення (п1дтвердження законност1 отримання пенсшних виплат) без будь яких шших перев1рок;
на сучасному етап1 особливу увагу прид1лити за-безпеченню умов толерантно'1 та неконфлжтног тте-граци ВПО у приймаючi громади. Заходи щодо соща-льно-економ1чно! пщтримки ВПО та виршення !х проблем мають враховувати штереси не лише вимушених переселенщв, але й мешканщв громад. Тому доц1-льно р1зномаштш проекти з п1дтримки та допомоги ВПО передавати на р1вень громад 1з залученням до !х реал1зац!! не лише перем1щених ос1б, але й шших чле-н1в громад.
Список використаних джерел
1. Пилипенко Г.М. Соц1альна справедлив1сть: сутн1сть, концепц!! та м1сце у л1беральному проект! Укра!ни. Академiчний огляд. 2013. № 1(38). С. 24-31.
2. Прохоренко Т. Г. Сощальна справедливють як чинник сощально! стабильность URL: file:///C:/Users/ Work/Downloads/spravedlivost-kak-faktor-sotsialnoy-sta bilnosti%20(1).pdf.
3. Яременко О. Суперечлива еднiсть економiчно! ефективностi i соцiально! справедливостi як чинник функщонування та еволюцГ! економiчних систем. Еко-ном1чна теор1я. 2016. № 4. С. 19-32.
4. Макарова О. М. Сощальна полггика в Украшь монографiя. Ки!в, 2015. 244 с.
5. Внутршньо перемщеш особи: вщ подолання перешкод до стратеги устху / О.Ф. Новiкова, О.1. Амоша, В.П. Антонюк та ш.: кол. моногр., Ки!в, 2016. 448 с.
6. Новжова О.Ф., Шамолева Л.Л. МобМзащя сощальних ресурав внутршньо перемщених оаб Гз промислових регюшв Укра!ни на забезпечення розвитку територГальних громад. Економка промисловостг. 2016. № 4(76). С. 70-79.
7. Антонюк В.П. Вплив внутршньо перемщених оаб на розвиток територГальних громад: проблеми та перспективи. Вкник економгчноИнауки Украши. 2016. №2(32). С. 8-13.
8. Galbraith John Kenneth. The Good Society: The Humane Agenda. Boston — New York: Houghton Mifflin Company. 1996. 152 p.
9. Хайек Ф. А. Право, законодавство та свобода. Нове викладення широких принцитв справедливости та полггично! економГ!: в 3 т. / пер. з англ. Н. Комарова. Ки!в: Сфера, 1999. Т. 2 : МГраж сощально! справедливость 200 с.
10. Фридмен М., Хайек Ф. Свобода, равенство и эгалитаризм. О свободе. Москва: Социум, 2003. С. 73— 106.
11. Ролз Дж. Теория справедливости. Новосибирск: Изд-во Новосибирского ун-та, 1995. 535 с.
12. Стиглиц Дж. Ревущие девяностые. Москва : Современная экономика и право, 2005. 424 с.
13. Гаек Ф.А. Конститущя свободи; пер. з англ. М. Олшник та А. Королишина. ЛьвГв: Лггопис, 2002. 556 с.
14. Герасимов О., Молованова К. ЗарубГжний та мгжнародний досвщ забезпечення сощально! справедливости у суспшьствь Украша: аспекти пращ. 2014. № 5. С. 43-51
15. Новая эра социальной справедливости. Доклад Генерального директора Международная конференция труда, 100-я сессия 2011 г. Международное бюро МОТ. Женева, 2011. 55 с.
16. МГжнародний пакт про громадянськи та поль тичш права. URL: http://zakon0.razda.gov.ua/laws/ show/995_043.
17. МГжнародний пакт про економГчш, сощальш i культурнГ права. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/ laws/show/995_042.
18. Укра!нське суспольство: мониторинг сощальних змш URL: http://i-soc.com.ua/ua/edition/ ukrainske-suspilstvo.
19. Внутршньо перемщеш особи. URL: https://www.msp.gov.ua/.
20. Нащональна система мониторингу ситуацГ! з внутршньо перемщеними особами в Украшь URL: //http://iom.org.ua/sites/default/files/-nms_round_9_ukr _press.pdf.
21. Дем'яненко М. ВнутрОшньо перемОщенО особи Украши: актуально проблеми та шляхи !х розв'язання. Украта: nodiï, факти, KOMeHmapi. 2018. № 3. С. 34—43.
22. Садова У.Я., Риндзак О.Т., Андрусишин Н.1. АктуальнО проблеми зайнятостО внутрОшньо перемОще-них оаб: регюнальний аспект. Дeмогpaфiя та сощальна економка. 2016. № 3 (28). С. 171—185.
23. Актуальний стан забезпечення прав О свобод внутршньо перемщених оетб в Украшь Доповщь за-щкавлених сторш. Украша. Доповщь представлена до Ушверсального перюдичного огляду Оргашзащ! Об'еднаних Нацш Двадцять восьма сесОя Ради з прав людини ООН з УнОверсального перОодичного огляду (третш цикл). 2017. URL: http://vpl.com.ua/wp-content/uploads/2017/04/UPR_IDP_ukr.pdf.
24. ДеякО питання здОйснення соцОальних виплат внутрОшньо перемОщеним особам: Постанова КМУ вОд 08.07.2016 року № 365. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/365-2016-m
25. 1нформащя для структурних пОдроздолОв з пи-тань соцОального захисту населення обласних, Ки!всь-ко! мОсько! державних адмшстрацш щодо виконання судового ршення вОд 23 Липня 2018. URL: file:///C:/Users/-Work/Desktop/%D0%92%D0%9F%D0 %9E%20%D1%81%D0%BE%...
References
1. Pylypenko, H.M. (2013). Sotsialna spravedlyvist: sutnist, kontseptsii ta mistse u liberalnomu proekti Ukrainy [Social justice: nature, concept and place in liberal project of Ukraine]. Akademichnyi ohliad — Academic review, 1(38), 24-31 [in Ukrainian].
2. Prokhorenko, T. H. Sotsialna spravedlyvist yak chynnyk sotsialnoi stabilnosti [Social justice as a factor of social stability]. (n.d.). Retrieved from file:///C:/Users/ Work/Downloads/spravedlivost-kak-faktor-sotsialnoy-sta bilnosti%20(1).pdf [in Ukrainian].
3. Yaremenko, O. (2016). Superechlyva yednist ekonomichnoi efektyvnosti i sotsialnoi spravedlyvosti yak chynnyk funktsionuvannia ta evoliutsii ekonomichnykh system [Contradictory unity of economic efficiency and social justice as a factor for economic systems functioning and evolution]. Ekonomichna teoriia — Economic theory, 4, 19-32 [in Ukrainian].
4. Makarova, O. M. (2015). Sotsialna polityka v Ukraini [Socialpolicy in Ukraine]. Kyiv [in Ukrainian].
5. Novikova, O.F., Amosha, O.I., Antoniuk, V.P. & et al. (2016). Vnutrishno peremishcheni osoby: vid podolannia pereshkod do stratehii uspikhu [Internally displaced persons: from overcoming obstacles to a strategy of success]. Kyiv [in Ukrainian].
6. Novikova, O.F., Shamileva, L.L. (2016). Mobi-lizatsiia sotsialnykh resursiv vnutrishno peremishchenykh osib iz promyslovykh rehioniv Ukrainy na zabezpechennia rozvytku terytorialnykh hromad [Mobilization of social resources of internally dis-placed persons from industrial regions of Ukraine for ensuring development of local communities]. Econ. promisl. — Economy of Industry, 4(76), 7079 [in Ukrainian].
7. Antoniuk, V.P. Vplyv vnutrishno peremishchenykh osib na rozvytok terytorialnykh hromad: problemy ta perspektyvy [The impact of internally displaced persons on the development of territorial communities: problems the prospects]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy — Bulletin of Economic Science of Ukraine, 2(32), 8-13 [in Ukrainian].
8. Galbraith, John Kenneth. (1996). The Good Society: The Humane Agenda. Boston — New York: Houghton Mifflin Company.
9. Hayek, F. A. (1999). The Mirage of Social Justice. Pravo, zakonodavstvo ta svobo-da. Nove vykladennia shyrokykh pryntsypiv spraved-lyvosti ta politychnoi ekonomii [Law, Legislation and Liberty. A new definition of broad principles of justice and political economy]. (Vols. 1-3). (N. Komarova, Trans). Kyiv, Sfera. Vol. 2 [in Ukrainian].
10. Friedman, M. & Hayek, F. (2003). Svoboda, ravenstvo y эhalytaryzm [Freedom, Equality and Egalitar-ianism]. O svobode — About freedom. (pp. 73-106). Moskow, Socium [in Russian].
11. Rolz Dzh. (1995). Teoriya spravedlivosti [Justice theory]. Novosibirsk, Novosibirsk University Press [in Russian].
12. Stiglits Dzh. (2005). Revushchiye devyanostyye [Roaring nineties]. Moscow, Modern Economics and Law [in Russian].
13. Haiek F.A. (2002). KoHcrmy^fl cBo6ogH [Constitution of freedom]. Lviv, Litopys [in Ukrainian].
14. Herasymov O., Milovanova K. (2014). Zaru-bizhnyi ta mizhnarodnyi dosvid zabezpechennia sotsialnoi spravedlyvosti u suspilstvi [Foreign and international experience in ensuring social justice in society]. Ukraina: aspekty pratsi — Ukraine: aspects of labor, 5. pp. 43-51 [in Ukrainian].
15. Novaya era sotsialnoy spravedlivosti [A new era of social justice]. International Labor Conference, 100th Session, 2011. Mezhdunarodnoye byuro MOT — ILO International Bureau. Zheneva [in Russian].
16. Mizhnarodnyi pakt pro hromadianski ta poli-tychni prava [International Covenant on Civil and Political Rights]. (n.d.). zakon0.razda.gov.ua. Retrieved from http://zakon0.razda.gov.ua/laws/ show/995_043 [in Ukrainian].
17. Mizhnarodnyi pakt pro ekonomichni, sotsialni i kulturni prava [International Covenant on Economic, Social and Cultural Rights]. (n.d.). zakon5.razda.gov.ua. Retrieved from http://zakon5.rada.gov.ua/ laws/show/995 _042 [in Ukrainian].
18. Ukrainske suspilstvo: monitorynh sotsialnykh zmin [Ukrainian society: monitoring social change]. (n.d.). Retrieved from http://i-soc.com.ua/ua/edition/ ukrainske-suspilstvo [in Ukrainian].
19. Vnutrishno peremishcheni osoby [Internally displaced persons]. (n.d.). Retrieved from_https://www.msp. gov.ua/ [in Ukrainian].
20. Natsionalna systema monitorynhu sytuatsii z vnutrishno peremishchenymy osobamy v Ukraini [The national system for monitoring the situation with internally displaced persons in Ukraine]. (n.d.). Retrieved from //http://iom.org.ua/sites/default/files/-nms_round_9_ukr _press.pdf [in Ukrainian].
21. Demianenko M. (2018). Vnutrishno peremishcheni osoby Ukrainy: aktualni problemy ta shliakhy yikh rozviazannia [Internally displaced persons of Ukraine: actual problems and ways of their solution]. Ukraina: podii, fakty, komentari — Ukraine: events, facts, comments, 3. pp. 34-43 [in Ukrainian].
22. Sadova U.Ya., Ryndzak O.T., Andrusyshyn N.I. (2016). Aktualni problemy zainiatosti vnutrishno peremishchenykh osib: rehionalnyi aspekt [Actual problems of employment of internally displaced persons: regional aspect]. Demohrafiia ta sotsialna ekonomika — Demography and Social Economy, 3 (28), pp. 171—185 [in Ukrainian].
23. Aktualnyi stan zabezpechennia prav i svobod vnutrishno peremishchenykh osib v Ukraini. Dopovid zatsikavlenykh storin. Ukraina [The current state of ensuring the rights and freedoms of internally displaced persons in Ukraine. Stakeholder Report. Ukraine]. (2017). Retrieved from http://vpl.com.ua/wp-content/uploads/ 2017/04/UPR_IDP_ukr.pdf [in Ukrainian].
24. Deiaki pytannia zdiisnennia sotsialnykh vyplat vnutrishno peremishchenym osobam: Postanova KMU vid 08.07.2016 roku № 365 [Some issues concerning the implementation of social benefits for internally displaced persons: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine of 08.07.2016 № 365]. zakon2.rada.gov.ua. Retrieved from http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/365-2016-n [in Ukrainian].
25. Informatsiia dlia strukturnykh pidrozdiliv z pytan sotsialnoho zakhystu naselennia oblasnykh, Kyivskoi miskoi derzhavnykh administratsii shchodo vykonannia sudovoho rishennia vid 23 lypnia 2018 r. [Information for departments of social protection of the population of the oblast, Kyiv city state administrations concerning execution of the court decision dated July 23, 2018]. Retrieved from file: ///C:/Users/-Work/Desktop/%D0%92%D0%9F %D0 %9E%20%D1%81%D0%BE%.
А. П. Безхлiбна
канд. екон. наук, Запоргзький нацюнальний техтчний утверситет
АНАЛ1З П1ДХОД1В ДО ВИЗНАЧЕННЯ ФАКТОР1В РЕГЮНАЛЬНО! КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1
Постановка проблеми. ДослОдження питань кон-курентоспроможностО регОонОв розглядаеться в рамках системного пОдходу. Значне внутрОшне еднання окре-мих суб'екив регюну, його зв'язок з зовншшм сере-довищем для оцшки змш в факторах та !х вплив на конкурентоздатшсть регюшв (прямий та зворотнш зв'язок) вивчаються за використання моделювання. Розробка методологОчного ОнструментарОю передбачае
дослОдження Оснуючих методик оцОнювання регОональ-но! конкурентоспроможноси та факторОв, що на не! впливають.
Анал1з останн1х дослщжень i публжацш. Аналоз праць вОтчизняних та закордонних вчених дозволяе зо-середити увагу на концептуальних особливостях кожного пОдходу та адаптувати ОснуючО напрацювання до реалш укра!нсько! економОки. Використання методОв
