CC BY
23
Н.А. Белих, О.А. Валieв*, О.Я. Сапельников**, Л.Я. Сапельникова**, О.О. Бшошицький**, М.М. Коваленко***
СТАН ЙОДНО1 ЗАБЕЗПЕЧЕНОСТ1 ВАГ1ТНИХ I НОВОНАРОДЖЕНИХ НА СХОД1 УКРА1НИ
ДЗ "Луганський державний медичний ушверситет " *Луганський мгський пологовий будинок **Алчевський мгський пологовий будинок ***Первомайський мгський пологовий будинок
ВСТУП
Вщомо, що йод е одним ¡з життево важли-вих мкроелемен^в. Цей м¡кpонyтp¡eнт е струк-турним компонентом гоpмон¡в щитопод¡бноí залози (ЩЗ), як¡ визначають активн¡сть практично всж метабол¡чних пpоцес¡в в оргаызмк Tиpеоíдн¡ гормони (ТГ) необх¡дн¡ в yd перюди життя, але надто важливою е ¿х роль пщ час внyтp¡шньоyтpобного розвитку та раннього пост-натального життя [1, 4, 6, 8-10, 14].
Потреби плода, як вщомо, задовольняються лише за рахунок оргаызму матерк З огляду на те, що пщ час ваптност йод використовуеться для формування та фyнкц¡онyвання фетоплацен-тарного комплексу, зростае нирковий кл¡pенс йоду, стае зрозумшим механ¡зм формування йодного дефщиту п¡д час гестац¡í. В¡дбyваeться стимулювання функцп щитопод¡бноí залози, зб¡льшення и pозм¡py за рахунок як посилення васкуляризацп, так ¡ г¡пеpплаз¡í та ппертрофп кл¡тин ЩЗ. У жнок, як¡ мешкають у pег¡онах з адекватним йодним забезпеченням, об'ем залози збтьшуеться на 10-15%, у pаз¡ нестач¡ йоду - на 20-30% [6, 14, 16,17].
Доведено, що йодний дефщит пщ час вапт-ност¡ обумовлюе зниження функцюнально)' ак-тивност¡ ЩЗ плода й негативно впливае на про-цеси його росту та переб^ ранньо'( неонаталь-ноí адаптац¡í [6, 11, 12]. У дошкшьному в¡ц¡ ТГ стимулюють синтез соматотропного гормону, впливають на диференцювання к¡стковоí сис-теми, дозp¡вання еп¡ф¡заpних хpящ¡в та |'х окос-тен¡ння, статевий розвиток [1, 6].
На антенатальному етап саме тирео'щы гормони матеp¡ е найважлив¡шими регуляторами формування та розвитку головного мозку плода, тому зниження функцюнально!' активност¡ ЩЗ жнки в пеpш¡й половин¡ ваптност призводить
до незворотного пог¡pшення процесс диферен-ц¡ац¡í мозку, викликаючи в ньому дегенерацю, зм¡нюючи його архтектонку, що значно пог¡p-шуе можливосл ¡нтелектуального розвитку дитини [1, 10, 12]. Головний мозок дитини за-лишаеться чутливим до деф¡цитy ТГ протягом перших 2-3 роюв життя, а за деякими джерела-ми - ¡ значно довше [6, 12].
Тирео'щна недостатн¡сть ваг¡тноí може бути основною причиною формування рюномаытних порушень у ЦНС плода та неонатально!' тиpеоíд-ноí дизадаптац¡í. На ^ м¡н¡мальних тиpеоíдних запас¡в йоду ЩЗ новонародженого зазнае над-м^ноС стимyляц¡í, що проявляеться п¡двищен-ням концентраци тиpеотpоп¡нy.
P¡вень тиреотропного гормону (ТТГ) у плода в ноpм¡ збшьшуеться поступово та безпосе-редньо перед пологами складае близько 10 мМО/мл, п¡д час полог¡в ¡ в пеpш¡ три години життя у новонародженого визначаеться пом¡т-не його пщвищення, максимальний p¡вень до-сягае 70 мМО/л на 30-й хвилиы п¡сля народжен-ня з подальшим поступовим зниженням до 10 мМО/л на 2-3-ю добу життя у доношених не-мовлят. Цей процес е ф¡з¡олог¡чною адаптац¡й-но-стресовою реакцюю у в¡дпов¡дь на пологи та зниження температури довк¡лля пщ час переходу до позаматкового ¡снування. У пеp¡од з 4-'f до 6-í доби p¡вн¡ Т4 ¡ ТТГ стаб¡л¡зyються, у зв'язку з чим саме цей перюд в¡добpажаe стан адаптованост¡ гипоф¡заpно-тиpеоíдноí системи новонароджено)' дитини та е найзручышим для гоpмональноí д¡агностики тиpеопат¡й.
Пщвищення р^ня ТТГ понад 5,0 мМО/л визначаеться як неонатальна ппертиреотротне-м¡я (НГТ). Ц¡ зм¡ни мають транзиторний характер, тривають вщ 10 дн¡в до 13 мюя^в, проте не минають для дитини без наслщюв ¡ можуть
oбyмoвити пopyшeння пpoцeciв нeoнaтaльнoï aдaптaцiï [5, б, 10-12]. Зpocтaння кoнцeнтpaцiï иГ пoнaд 20,0 мMO/л тpaктyeтьcя як тpaнзи-тopний нeoнaтaльний гiпoтиpeoз внacлiдoк пopyшeння aдaптaцiï гiпoфiзapнo-тиpeoïднoï cиcтeми нoвoнapoджeниx [1, 12]. Taкi змiни фун-кцioнaльнoï aктивнocтi гiпoфiзapнo-тиpeoïднoï cиcтeми пoдiбнi дo тиx, щo cпocтepiгaютьcя зa вpoджeнoгo гiпoтиpeoзy, нaтoмicть ïм пpитaмaн-ний тимчacoвий xapaктep [11].
Зa peкoмeндaцiями BOOЗ, ЮН1СЕФ i Miжнa-poднoгo кoмiтeтy з кoнтpoлю йoдoдeфiцитниx зaxвopювaнь (2007), чacтoтa гiпepтиpeoтpoпiнe-мп (TTГ>5,0 мMO/л) вiдoбpaжae cтaн йoднoï зaбeзпeчeнocтi нaceлeння пopяд iз тaкими дa-ними, як чacтoтa зoбa зa дaними УЗД щитoпo-дiбнoï зaлoзи шкoляpiв, eкcкpeцiя йoдy з ceчeю тa кoнцeнтpaцiя cиpoвaткoвoгo тиpeoглoбyлiнy [13]. Зa aдeквaтнoï йoднoï зaбeзпeчeнocтi нa-ceлeння чacтoтa випaдкiв пiдвищeння TTГ пo-нaд 5 мMO/л мae нe пepeбiльшyвaти 3,0%. Зa лeгкoгo йoднoгo дeфiцитy цeй пoкaзник c^a-дae 3,0-19,9%, зa йoднoгo дeфiцитy пoмipнoгo cтyпeня - 20,0-39,9%, зa тяжкoгo - 40,0% i бть-0e. B yмoвax здiйcнeння мacoвoгo нeoнaтaль-нoгo cкpинiнгy нoвoнapoджeниx нa вpoджeний гiпoтиpeoз цeй мeтoд е нaйзpyчнiшим для o^^ ки пoшиpeнocтi йoднoгo дeфiцитy в пoпyляцiï.
Meтa дocлiджeння - oцiнкa piвня йoднoï зa-бeзпeчeнocтi вaгiтниx i нoвoнapoджeниx зa дa-ними нeoнaтaльнoгo cкpинiнгy тa визнaчeння йoдypiï y вaгiтниx.
MATEPIAË I METOÂÈ
У мeжax eпiдeмioлoгiчнoгo дocлiджeння пpo-вeдeнo oпитyвaння 450 вaгiтниx щoдo oбiзнa-нocтi пpo пpичини йoднoгo дeфiцитy тa чacтoтy вживaння xapчoвиx пpoдyктiв i лiкapcькиx пpe-пapaтiв, щo мicтять йoд. Cepeднiй вiк oпитaниx cклaдaв 2б,2±2,2 poкy. Baгiтнicть бyлa пepшoю y 42,7% випaдкiв (192/450), дpyгoю - y 23,3% (105/450), тpeтьoю i бiльшe - y 34,0% (153/450).
Koнцeнтpaцiю йoдy в ceчi визнaчaли ^prn-apceнiтoвим мeтoдoм. Збиpaння ceчi пpoвoди-ли з дoтpимaнням yмoв виключeння пoпaдaння пapy йoдy дo дocлiджyвaниx зpaзкiв. Meдiaнy йoдypiï oцiнювaли зa peкoмeндaцiями ICCIDD (гecтaцiйнa нopмa - 150-230 мкг/л) [3, 9]. Ульт-paзвyкoвe дocлiджeння ЩЗ вaгiтниx викoнyвaли для oцiнки ïï oб,eмy. Збiльшeним ввaжaли oб,eм ЩЗ пoнaд 18 cм3.
Cтaн йoднoгo зaбeзпeчeння вaгiтниx oцiню-
вaли зa дaними мacoвoгo cкpинiнгy нoвoнapoд-жeниx нa вpoджeний гiпoтиpeoз, який пpoвoди-ли в мeдикo-гeнeтичнoмy цeнтpi Лyгaнcькoï oблacнoï дитячoï клiнiчнoï лiкapнi. Зaбиpaння кpoвi здiйcнювaли нa 3-5-y дoбy пicля нapoджeн-ня y дoнoшeниx нeмoвлят тa нa 7-14-y - y нeдo-нoшeниx, вiдпoвiднo дo клiнiчнoгo пpoтoкoлy дiaгнocтики тa лiкyвaння вpoджeнoгo mo™pe-oзy [7]. Фyнкцioнaльний cтaн гiпoфiзapнo-тиpeo-ïднoï cиcтeми визнaчaли зa piвнeм TTГ y cyxиx кpaпляx кpoвi (iмyнoxeмiлюмiнecцeнтний мeтoд iз викopиcтaнням cтaндapтниx тecт-нaбopiв "Im-mulite 1000 Rapid TSN", "Immulite 1000"). Ha пep-шoмy eтaпi cкpинiнгy y paзi зpocтaння шн^н-тpaцiï TTГ вищe зa piвeнь cut off (>20,0 мMO/л), щo пiдтвepджyвaлocя йoгo пoвтopним визнaчeн-ням y тому ж зpaзкy кpoвi, peзyльтaт oцiнювaли як пepвиннo пoзитивний i нaдcилaли дo пoлiклi-нки зa мicцeм пpoживaння пoвiдoмлeння пpo нeoбxiднicть тepмiнoвoгo пpoвeдeння peтecтy для yтoчнeння дiaгнoзy.
Peзyльтaти cкpинiнгy aнaлiзyвaли oкpeмo для кoжнoгo мicтa i paйoнy. З oглядy нa то, щo o6-лacть е пoтyжним пpoмиcлoвим peгioнoм, то-pитopiï poзпoдiлили вiдпoвiднo дo гaлyзeй пpo-миcлoвocтi, якi пepeвaжaли y тoмy чи iншoмy peгioнi, тa згpyпyвaли ïx тaким чинoм: 1-a гpyпa - тepитopiï з пepeвaжнo вyгiльнoю пpoмиcлoвic-тю, 2-a гpyпa - з пepeвaжнo мeтaлypгiйнoю тa xiмiчнoю пpoмиcлoвicтю, 3-я гpyпa - c^cnto-гocпoдapcькi paйoни.
Для eпiдeмioлoгiчнoï xapaктepиcтики нeoнa-тaльниx гiпoфiзapнo-тиpeoïдниx пopyшeнь виш-pиcтoвyвaли peкoмeндaцiï BOOЗ: cтyпiнь тяжкocтi йoднoгo дeфiцитy oцiнювaли зa чacтoтoю вияв-лeння y xoдi cкpинiнгy знaчeнь TTГ >5,0 мMO/л (BOOЗ, 2007) [13].
Cтaтиcтичнy oбpoбкy oтpимaниx peзyльтaтiв пpoвoдили зa дoпoмoгoю пpoгpaми Microsoft Exel 2003 iз poзpaxyнкoм пapaмeтpичниx i нeпa-paмeтpичниx кpитepiïв.
PEÇôËbTATÈ TA OБГOBOPEHHЯ
Дoбoвa нopмa йoдy, нeoбxiднa для cинтeзy дocтaтньoï кiлькocтi тиpeoïдниx гopмoнiв, мae нaдxoдити з xapчoвими пpoдyктaми тa питнoю вoдoю щoдня, ocкiльки iнтpaтиpeoïднi зaпacи йoдy oбмeжeнi, a iншi фiзioлoгiчнi мexaнiзми йoгo нaкoпичeння в opгaнiзмi людини вдоуты. Xpo-нiчний йoдний дeфiцит y вaгiтнoï визнaчae нe-cпpoмoжнicть фeтaльнoï щитoпoдiбнoï зaлoзи, a пiдвищeння зaxвaтy йoдy збiльшeнoю зaлoзoю
мaтepi пoглиблюe дeфiцит йoдy, яшго зaзнae плiд. У зв'язку з пiдвищeнoю пoтpeбoю в йoдi y ^й кpитичний пepioд eкcпepтaми BOOЗ pera-мeндoвaнo збiльшeння нopми йoгo вживaння вaгiтними дo 25G мкг нa дoбy для iндивiдyaль-нoï пpoфiлaктики йoдoдeфiцитy. Для жiнoк, як плaнyють вaгiтнicть i мeшкaють y peгioнax з нe-cтaчeю йoдy в дoвкiллi, peкoмeндoвaнo вживaння йoдoвaнoï coлi тa лiкapcькиx пpeпapaтiв шлю йoдидy в пpoфiлaктичнiй дoзi (15G-2GG мкг нa Дoбy).
Зa peзyльтaтaми aнкeтyвaння poзпoдiл pec-пoндeнтiв y дocлiджeннi вiдпoвiдaв дeмoгpaфiч-ним дaним: мaйжe пoлoвинa oпитaниx були мeш-кaнцями пpoмиcлoвиx мicт (215/45G; 47,B%), 162/45G (36,G%) пocтiйнo пpoживaли y шaxтapcь-киx мicтax i 73/45G (1б,2%) - y ciльcькoгocпo-дapcькиx paйoнax. Бiльшicть жiнoк мaли cepeд-ню тa cepeдню тexнiчнy ocвiтy (263/45G, 5B,4%), кoжнa чeтвepтa - вищу ocвiтy (1G9/45G; 24,2%), 7B/45G (17,5%) вaгiтниx пpoдoвжyвaли нaвчaн-ня y вищиx нaвчaльниx зaклaдax. Maйжe пoлo-винa oпитaниx мaли пocтiйнy poбoтy (212/45G; 47,1%), кoжнa тpeтя бyлa дoмoгocпoдapкoю (149/45G; 33,3%), 7B/45G (17,5%) нaвчaлиcя в ocвiтнix зaклaдax piзниx piвнiв aкpeдитaцiï, peштa ж^к мaли нeпocтiйнy poбoтy.
Aнaлiз peзyльтaтiв oпитyвaння пpoдeмoн-cтpyвaв, щo 36G/45G (BG,G%) вaгiтниx знaють пpo icнyвaння тa пpичини йoднoгo дeфiцитy нeзa-лeжнo вiд piвня ocвiти, aлe cepeд мeшкaнoк ciльcькoï мicцeвocтi iнфopмoвaнicть бyлa ниж-чoю, нiж y пpoмиcлoвиx i шaxтapcькиx мicтax (51/73; б9,9% пpoти 1BG/215; B3,7% i 13G/162; BG,2% вiдпoвiднo, p<G,G5). Heзвaжaючи нa цe, чacтoтa щoдeннoгo вживaння вaгiтними pиби тa/ aбo мopeпpoдyктiв cклaлa лишe 1,б% (7/45G), щe 39/45G (B,7%) вживaли ïx 3-4 paзи нa тиж-дeнь; 155/45G (34,4%) oпитaниx зaзнaчили, щo з piзниx пpичин тaкi xapчi пoтpaпляють дo cтoлy мeншe вiд 1 paзy нa тиждeнь aбo зoвciм piдкo, a кoжнa дecятa вaгiтнa (52/45G; 11,б%) пoвiдo-милa пpo цiлкoвитy вiдcyтнicть тaкиx пpoдyктiв y pa^orn з тиx aбo iншиx пpичин.
Зa нaявнicтю iншиx видiв пpoдyктiв y paцioнi cитyaцiя бyлa дeщo лiпшoю, xoчa тaкoж нe вщ-пoвiдaлa пoтpeбaм. Taк, м'я^ в paцioнi бyлo пpиcyтнiм щoдeннo aбo тpичi нa тиждeнь лишe y 366/45G (BG,2%) жiнoк; мoлoчнi пpoдyкти щo-дeннo вживaлa кoжнa дpyгa вaгiтнa (225/45G; 5G,G%,) тa щe 156/45G (34,7%) жiнoк oтpимyвa-ли цi xapчi 3-4 paзи нa тиждeнь; 322/45G (71,б%)
вaгiтниx щoдeннo вживaли cвiжi oвoчi тa фpyк-ти, щe 7B/45G (17,3%) ж^к вживaли ïx чepeз дeнь (3-4 paзи нa тиждeнь). Зa тaкoгo xapчy-вaння зaбeзпeчити opгaнiзм вaгiтнoï aдeквaтнoю кiлькicтю мiкpoнyтpieнтiв, y т.ч. йoдoм, нeмoж-ливo, aджe icнyючий мaйжe нa вciй тepитopiï Укpaïни дeфiцит йoдy y фунт тa вoдi пpизвo-дить дo низькoгo вмicтy цьoгo мiкpoeлeмeнтa в пpoдyктax pocлиннoгo тa твapиннoгo пoxoд-жeння.
Bживaння нaceлeнням йoдoвaнoï coлi е нaй-пoшиpeнiшим зacoбoм мacoвoï йoднoï пpoфiлaк-тики, щo викopиcтoвyeтьcя y бiльшocтi кpaïн. Пpoтe тaкi зaxoди е eфeктивними, якщo йoдo-вaнy ciль вживaють пoнaд 9G% дoмoгocпoдapcтв [13, 15]. Як пoкaзaлo нaшe oпитyвaння, йoдoвa-нa ^ль викopиcтoвyвaлacь лишe тpeтинoю вa-гiтниx - 166/45G (3б,9%). Cepeд мeшкaнoк пpo-миcлoвиx мicт чacтoтa вживaння йoдoвaнoï coлi бyлa вipoгiднo бiльшoю тa cклaлa 41,4% (B9/215) пpoти 32,1% (52/1б2) cepeд вaгiтниx iз шaxтapcь-киx мicт i 34,2% (25/73) cepeд жiнoк iз c^^ra-гocпoдapcькиx paйoнiв (p<G,G5), щo бyлo пoв,язaнo як iз тpaдицiями y xapчyвaннi, тaк i з вдоутнютю йoдoвaнoï coлi y тopгiвeльнiй мepe-œi oкpeмиx нaceлeниx пyнктiв.
Biдoмo, щo пiд чac вaгiтнocтi зaбeзпeчити збiльшeнy пoтpeбy opгaнiзмy в йoдi лишe зa paxyнoк xapчoвиx пpoдyктiв тa вживaння йoдo-вaнoï coлi нeмoжливo, caмe тoмy ця кaтeгopiя жiнoк нaлeжить дo гpyпи pизикy щoдo ЙДЗ i пoтpeбye зacтocyвaння зaxoдiв iндивiдyaльнoï йoднoï пpoфiлaктики з пpизнaчeнням мeдикa-мeнтoзниx пpeпapaтiв. З щею мeтoю пiд чac cпocтepeжeння y жiнoчиx кoнcyльтaцiяx yciм вa-гiтним пpизнaчaли пpeпapaти йoдy y виглядi мo-нoпpeпapaтy кaлiю йoдидy в peкoмeндoвaниx для цьoгo кpитичнoгo пepioдy дoзyвaнняx aбo вта-мiннo-мiнepaльниx кoмплeкciв (BMK) для вaгiт-ниx, щo мicтять йoд. Пpoтe, як пoкaзaлo oпитy-вaння, нa жaль, дocягти кoмплaeнcy вдaлocя лишe y 23,1% випaдкiв - 1G4 жнки вживaли пpe-пapaти йoдy пpoтягoм ycieï вaгiтнocтi. Щe 45/45G (1G,G%) pecпoндeнтiв зaзнaчили, щo вжи-вaли пpeпapaти, щo мicтять йoд, пpoтe нaзвy нe пaм,ятaють, B6/45G (19,1%) вживaли пpeпa-paти йoдy пepioдичнo кopoткими кypcaми пpo-тягoм вaгiтнocтi. Cepeд вкaзaниx пpeпapaтiв зaзнaчaлиcя як мoнoпpeпapaти кaлiю йoдидy, тaк i вiтaмiннo-мiнepaльнi кoмплeкcи для вaгiтниx, щo мicтять 15G мкг йoдy. Пpaктичнo пoлoвинa oпитaниx жiнoк (215/45G; 47,B%) зoвciм нe oтpи-
мyвaли ^oro мiкpoнyтpieнтy пiд чac вaгiтнocтi, aбo вкaзyвaли нaзвy тaкиx BMK, щo нe мicтять йoдy. Пpeгpaвiдapнy йoднy пpoфiлaктикy oтpи-мyвaли лишe 13/450 (2,9%) oпитaниx жiнoк.
Зa peзyльтaтaми aнкeтyвaння вcтaнoвлeнo, щo 95/215 (44,2%) oбcтeжeниx жiнoк, якi пoc-тiйнo мeшкaли y пpoмиcлoвиx мicтax, пpиймaли пpeпapaти йoдy пpoтягoм ycieï вaгiтнocтi, бшь-шicть iз ниx вкaзaли нaзвy BMK для вaгiтниx iз вмicтoм 150 мкг йoдy (71/95; 74,7%), aлe мaй-œe кoжнa дpyгa вaгiтнa взaгaлi нe пpиймaлa пpe-пapaтiв iз цим мiкpoнyтpieнтoм (104/215, 48,4%).
Cepeд мeшкaнoк шaxтapcькиx мicт cитyaцiя бyлa щe бiльш пpoблeмaтичнoю: пpoтягoм ycieï вaгiтнocтi вживaли йoдoвмicнi пpeпapaти лишe 37/1б2 (22,9%) жiнoк (p<0,05), пepioдичнo oтpи-мyвaли щe 57/1б2 (35,2%), a зoвciм нe oтpимy-вaли пpeпapaтiв йoдy б8/1б2 (42,0%, p>0,05). Aлe нaйгipшoю виявилacя cитyaцiя з йoднoю пpoфiлaктикoю cepeд жiнoк, якi мeшкaли y ciльcькiй мicцeвocтi: нe пpиймaли йoдoвмicниx пpeпapaтiв пoнaд пoлoвини oпитaниx - 43/73 (58,9%, p<0,05), лишe кoжнa чeтвepтa вaгiтнa oтpимyвaлa пoвнoцiннy йoднy пpoфiлaктикy (18/73; 2б,0%); 13/73 (17,8%) oтpимyвaли пpe-пapaти, щo мicтять йoд, кypcaми (тaбл. 1).
Зpocтaння eкcкpeцiï йoдy з ceчeю пiд чac вaгiтнocтi y зв'язку зi збiльшeнням ниpкoвoгo клipeнcy йoдy е oдним iз фiзioлoгiчниx чинниюв, щo oбyмoвлюють пiдвищeння пoтpeби y цьoмy мiкpoнyтpieнтi пiд чac гecтaцiï. Зa cyчacними
peкoмeндaцiями Miжнapoднoï paди з кoнтpoлю йoдoдeфiцитниx зaxвopювaнь (ICCIDD), oпти-мaльним piвнeм йoдypiï y пepioд вaгiтнocтi ви-знaчeнo дiaпaзoн 150-230 мкг/л [3, 9, 13]. Ta^ ж дaнi cepeд вaгiтниx дeмoнcтpyють oкpeмi дo-cлiдники y кpaïнax, дe йoдний дeфiцит л^в^-вaнo. Haпpиклaд, y Бiлopyci, дe пpoтягoм 10 poкiв peaлiзyeтьcя пpoгpaмa пoдoлaння йoднo-гo дeфiцитy, 2009 po^ мeдiaнa йoдypiï y вaгiт-ниx cклaлa 224 мкг/л [3, 9].
У нaшoмy дocлiджeннi лишe y 34/379 (8,9%) вaгiтниx йoдypiя вiдпoвiдaлa гecтaцiйнiй нopмi, y 345/379 (91,0%) вaгiтниx пoкaзники йoдypiï cвiдчили пpo нeдocтaтнe йoднe зaбeзпeчeння (табл. 2).
Meдiaнa йoдypiï cepeд oбcтeжeниx cклaлa 85,2 мкг/л iз дiaпaзoнoм кoливaнь 27-3б5,2 мкг/л.
Дeфiцит йoдy пiд чac вaгiтнocтi пpизвoдить дo нaдмipнoï xpoнiчнoï тиpeoïднoï cтимyляцiï, гiпepплaзiï тa гiпepтpoфiï клiтин щитoпoдiбнoï зaлoзи, гiпoтиpoкcинeмiï тa фopмyвaння зoбa як y вaгiтнoï, тaк i y плoдa. Зa peзyльтaтaми УЗД щитoпoдiбнoï зaлoзи вaгiтниx y тpeтьoмy тpи-мecтpi бyлo вcтaнoвлeнo збiльшeння ïï oб,eмy (пoнaд 18 мл) y тpeтини oбcтeжeниx (114/379; 30,1%). Cepeднiй oб,eм щитoпoдiбнoï зaлoзи cклaв 1б,5±0,7 мл.
Heдocтaтнicть йoднoï зaбeзпeчeнocтi пepeд i пiд чac вaгiтнocтi пoзнaчилacя нa peзyльтaтax нeoнaтaльнoгo cкpинiнгy нa вpoджeний mo™-peoз, який iз cepпня 2008 poкy пpoвoдитьcя нa
Таблиця 1
Чacтoтa вживaння йoдoвмicниx пpeпapaтiв вaгiтними (%)
Територiï област Отримували йодовмiснi препарати протягом Bcieï вагiтностi Вживали йодовмюш препарати перюдично Не отримували йодно'| профилактики пiд час гестаци
n % n % n %
Шахтарськi MicTa та селища 37 22.9 57 35.2* 68 42.0
Промиcловi мicтa 95 44.2* 16 7.4* 104 48.4
Сiльcькогоcподaрcькi райони 17 26.0 13 17.8 43 58.9*
Всього по облает 149 33.1 86 19.1 215 47.8
Примака: * - BiporiâHicTb piçHèôi iç загальним показником по облает (р<0,05).
Таблиця 2
Poзпoдiл piзниx кoнцeнтpaцiй éoây в ce4i oбcтeжeниx вaгiтниx (n=379)
Показник PiBeHb йодурп
<50,0 мкг/л 50,0-99,9 мкг/л 100-149,9 мкг/л >150 мкг/л
n 27 163 155 34
% 7.2 43.0 40.9 8.9
бaзi мeдикo-гeнeтичнoгo цeнтpy Лyгaнcькoï o6-лacнoï дитячoï клiнiчнoï лiкapнi.
2GG9 poi<y бyлo oxoплeнo cкpинiнгoм 2G 157 нoвoнapoджeниx, щo cклaлo 9B,3% вiд зaгaль-нoï кiлькocтi нapoджeниx живими. Biдcoтoк oxo^ лeння кoливaвcя в piзниx paйoнax вiд 9G,1% дo 1GG%.
Зa peзyльтaтaми cкpинiнгy ocтaтoчний дiaг-нoз вpoджeнoгo гiпoтиpeoзy бyлo вcтaнoвлeнo y 2 випaдкax. Kpiм тoгo, знaчнe пiдвищeння piв-ня TTГ (>2G мMO/л) cпocтepiгaлocя y G,5% ви-пaдкiв (1G4/2G157), тобто peecтpyвaвcя нeoнa-тaльний тpaнзитopний гiпoтиpeoз. Знaчeння TTГ y мeжax тpaнзитopнoï нeoнaтaльнoï mep™peo-тpoпiнeмiï (5,G-2G,G мMO/л) були y 45B4/2G157 (22,7%) нeмoвлят, щo зa кpитepiями BOOЗ вд пoвiдae пoмipнoмy cтyпeню йoдoдeфiцитy (pиc. 1) [13].
Cepeднiй пoкaзник кoнцeнтpaцiï TTГ тaкoж був вищим зa пopoгoвий i c<лaдaв 5,B±2,G мЫй/л (Mo - G,1, Me - 2,B).
З peзyльтaтiв cкpинiнгy cтaлo oчeвидним, щo y пpoмиcлoвиx мicтax чacтoтa нeoнaтaльнoï п-пepтиpeoтpoпiнeмiï вiдпoвiдaлa лeгкoмy йoднoмy дeфiцитy (1741/9б15, 1B,1±G,G4%) i бyлa вipoгiд-нo мeншoю, нiж y шaxтapcькиx мicтax тa y аль-cькoгocпoдapcькиx paйoнax, дe пoкaзники cвiд-чили пpo пoмipнy йoднy нeдocтaтнicть (22B9//7995, 2B,6±G,50/o i 65B/2547, 25,B±G,9% вiдпoвiднo, p<G,G5, тaбл. 3).
Cepeднiй piвeнь TTГ y нoвoнapoджeниx, якi нapoдилиcя y вeликиx пpoмиcлoвиx мicтax, c<лaв 3,4±G,3 мMO/л i тaкoж був вipoгiднo мэишим вiд пoкaзникa y нeмoвлят iз шaxтapcькиx мicт i аль-cькoï мicцeвocтi (4,2±G,G4 мMO/л i 3,9±G,1 мЫй/л вiдпoвiднo, p<G,G1).
Cepeд пpoмиcлoвиx мicт oблacтi нaйбiльшoю бyлa питoмa вaгa нeoнaтaльнoï гiпepтиpeoтpo-пiнeмiï y нeмoвлят м. Pyбiжнe - 23,B±1,B%, щo вiдпoвiдaлo пoмipнoмy cтyпeню йoдoдeфiцитy (pиc. 2). Cepeд шaxтapcькиx мicт i ceлищ нaй-бшьшу питoмy вaгy пiдвищeнoгo вмicтy T^ y
iGGGG 9GGG BGGG iGGG 6GGG 5GGG 4GGG 3GGG ZGGG iGGG G
i 2 3 4 5 б i B 9 iG ii iZ 13 i4 i5 i6 il iB i9 ZG Zi 22
Koнцeнтpaцiя TTГ, мMO/л
Рис. 1. Poçnoâië кoнцeнтpaцiй ТТГ у нoвoнapoджeниx Лу^нсь^' oàëacTi (2009 piê).
Ta6ëèця 3
PeçyëbTa^ с^ин^ту нoвoнapoджeниx нa вpoджeний гiпoтиpeoз y piзниx peгioнax
Лyгaнcькoï oблacтi (2009 piê)
Територи област Кiлькiсть виnадкiв ТТГ > 5,0 мМО/л % Кшьюсть випадюв ТТГ>20,0 мМО/л % ТТГ, мМО/л М±m
Шахтарськ MicTa та селища 2289 28.6 49 0.6 4.2±0.04*
Промиcловi мюта 1741 18.1 39 0.41 3.4±0.3
Сiльcькогоcподaрcькi райони 658 25.8 15 0.59 3.9±0.1*
Всього по обласл 4584 22.7 104 0.5 5.8±2.0
Прим'1тка: * - вipoгiднa piзниця iç cepeднiм пoкaзникoм ТТГ нoвoнapoджeниx у пpoмиcлoвиx MicTax (p<0,01).
Рис. 2. Частота ппертиреотроп1немИ' в м'ютах ! районах Лугансько! облает за даними неонатального скрин'1нгу на вроджений ппотиреоз 2009 року (%).
новонароджених, яка вказувала на тяжкии сту-п\нь Йодного деф\циту на цих територ\ях, за-реестровано в Антрацит\вському та Красно-донському районах. Частоту г\пертиреотроп\не-м1Т в межах пом1рного йододеф1циту (20,0-40,0%) зареестровано практично в ус1х шахтарських м1стах \ районах областк Лише в м. Красний Луч частота г\пертиреотроп\неми склала 16,8±1,2% (151/900) \ в\дпов\дала легкому йододеф\циту, що пов'язано з част\шим, н\ж в \нших м\стах, за-стосуванням заход\в йодноТ проф\лактики серед
ваг\тних - 62/95 (65,3±4,9%) опитаних вживали йодовм\сн\ препарати протягом ваг\тност\.
Отже, отриман\ дан\ св\дчать, що п\д час ва-г\тност\ харчування ж\нок не в\дпов\дае зро-стаючим потребам цього пер\оду та не може забезпечити орган\зм необх\дними м\кронут-р\ентами в повному обсяз\. В\дсутн\сть у б\ль-шост\ ваг\тних адекватноТ йодноТ проф\лактики обумовлюе надм\рну стимуляц\ю щитопод\бноТ залози, формування г\поф\зарно-тиреоТдноТ дис-функц\Т, що проявляеться зб\льшенням частоти
зоба у ваптних i транзиторноТ неонатальноТ ппертиреотротнемп.
Високий ризик порушень соматичного здо-ров'я й затримки штелектуального розвитку дитини, зумовлений антенатальною нестачею йоду, вимагае тepмiнoвих профшактичних за-хoдiв, спрямованих на подолання йододефщиту серед найбiльш уразливих верств населення, а саме ваптних, жЫок (або матepiв) у пepioд году-вання груддю та дiтeй, надто раннього в^.
висновки
1. Стан йодного забезпечення ваптних у Лугансьюй област за даними масового скри-нiнгу новонароджених на гiпoтиpeoз вщповщае за кpитepiями ВООЗ пoмipнoму ступеню йодноТ нeдoстатнoстi (частота неонатальноТ ппер-тиpeoтpoпiнeмiï - 23,3±0,3%).
2. Серед населення област е недостаты-ми вживання йодованоТ сoлi (36,9%) i застосу-вання iндивiдуальнoï йодноТ профшактики у гру-пах ризику розвитку ЙДЗ.
3. Нестача йоду в рацюш вагiтних i вщсут-нють адекватно)' iндивiдуальнoï йодноТ профшак-тики проявляються низьким показником мeдiа-ни йодурп у вагiтних та обумовлюють напруже-не функцioнування гiпoфiзаpнo-тиpeoïднoï системи, про що свiдчать зростання питомоТ ваги жiнoк зi збiльшeними об'емами щитопо-дiбнoï залози та частоти транзиторноТ пперти-peoтpoпiнeмiï у новонароджених.
4. В умовах вщсутност в краТн законодав-чоТ бази для профшактики йодного дефщиту ефективною альтернативою е впровадження ш-дивiдуальнoï профшактики йододефщитних за-хворювань, насамперед у групах тдвищеного ризику, до яких належать жнки репродуктивного вку (у тому числi вагiтнi, жЫки-годувальниц^ та дiти.
Л1ТЕРАТУРА
1. Балаболкин М.И. Фундаментальная и клиническая тироидология / М.И. Балаболкин, Е.М. Клебанова, В.М. Креминская // М.: Медицина, 2007. - 816 с.
2. Деланж Ф. Неонатальный скрининг врожденного гипотиреоза; результаты и перспективы / Ф. Деланж // Проблемы эндокринологии. - №2. -2000. - С. 37-45.
3. Качан В.И. Стратегия устранения йодного дефицита в республике Беларусь: оценка результатов 10-летней работы / В.И. Качан, Т.В. Мо-хорт, Н.Д. Коломиец, В.П. и др. // Клиническая
и экспериментальная тиреоидология. - 2010. -Т. 6. - №3. - С. 30-34.
4. Коровина H.A. Влияние витаминов и микроэлементов на состояние здоровья беременной женщины и плода / H.A. Коровина, Н.М. Под-золкова, И.Н. Захарова и др. // Лечащий врач.
- 2004. - №12. - С. 1-3.
5. Миронюк H.I. Оцшка йодноТ забезпеченост1 новонароджених за результатами скриншгу на тиреотропний гормон у районах Льв1вськоТ об-ласт1 / H.I. Миронюк, В.1. Кравченко, 1.В. Гор-бачевська // УкраТнський медичний часопис. -2007. № 3(59). - С. 112-116.
6. Паньюв B.I. Йододефщитж захворювання: Практ. поабн. - К., 2003. - 72 с.
7. Протоколи надання медичноТ допомоги д1тям за спец1альнютю "Дитяча ендокринолопя": наказ МОЗ УкраТни №254 вщ 27.04.2006 р. / МОЗ УкраТни. - КиТв, 2006. - 88 с.
8. Трошина E.A. Профилактика заболеваний, связанных с дефицитом йода в группах высокого риска их развития: современные подходы / E.A. Трошина // Педиатрическая фармакология. - 2010. - Т. 7, № 3. - С. 46-50.
9. Трошина E.A. Современные нормативы потребления йода беременными и кормящими женщинами (на примере региональных исследований) / E.A. Трошина, A.B. Секинаева, Ф.М. Абдулхабирова // Клиническая и экспериментальная тиреоидология. - 2010. - Т. 6. -№3. - С. 32-38.
10. Фадеев B.B. Заболевания щитовидной железы в регионе легкого йодного дефицита /
B.В. Фадеев // ВИДАР. - М. - 2005. - 240 с.
11. Храмова Е.Б. Развитие детей с транзиторным неонатальным гипотиреозом в условиях йодной эндемии / Е.Б. Храмова, Л.А. Суплотова,
C.А. Сметанина // Педиатрия. - 2004. - №3. -С. 10-15.
12. Щеплягина Л.А. Йодная профилактика у детей раннего возраста / Л.А. Щеплягина, H.A. Кур-мачева // Русский медицинский журнал. - 2003.
- Т. 11, №12. - С. 23-27.
13. Assessment of iodine deficiency disorders and monitoring their elimination. A guide for program managers / 3rd Edition. Geneva: WHO, 2007.
14. BeckerD.V. Iodine supplementation for pregnancy and lactation - United States and Canada: recommendations of the American Thyroid Association / D.V. Becker, L.E. Braverman, F. Delange et al. // Thyroid. - 2006. -Vol.16(10). - P. 949951.
15. Delange F. Optimal iodine nutrition during pregnancy, lactation and the neonatal period // Delange F. Int .J. Endocrinol. Metab. - 2004. - Vol.2. -
P. 1-12.
16. Gerasimov G. Increasing iodine intake in populations through the use of iodized salt in bread baking // IDD Newsletter. - 2009. - №3. - Р. 9-12.
17. Glinoer D., Delange F. The potential repercussions of maternal, fetal and neonatal hypothyrox-inemia on the progeny // Thyroid. - 2000. -Vol. 10(10). - P. 871-887.
РЕЗЮМЕ
Состояние йодной обеспеченности беременных и новорожденных на востоке Украины
H.A. Белых, O.A. Валиев, А.Я. Сапельников, Л.Я. Сапельникова, A.A. Белошицкий, H.H. Коваленко
В статье приведены результаты анализа анкетирования и обследования беременных, данных массового скрининга новорожденных на гипотиреоз за 2009 год. Продемонстрировано, что недостаточное употребление продуктов, богатых йодом, низкая частота адекватной йодной профилактики во время беременности обусловливают напряженное функционирование гипофизарно-тиреоидной системы матери и плода, проявляющееся низкой медианой йодурии у беременных и высокой частотой неона-тальной гипертиреотропинемии. Сделан вывод о необходимости применения индивидуальной йодной
профилактики в группах повышенного риска (дети, беременные, кормящие женщины).
Ключевые слова: йодный дефицит, йодурия, неонатальная гипертиреотропинемия, гипоталамо-гипофизарно-тиреоидная система, дети.
SUMMARY
Iodine status assessment in pregnant women and newborns in Eastern region of Ukraine N. Belykh, O. Valiyev, A. Sapelnikov, A. Sapelnikova, A. Beloshytsky, N. Kovalenko
The article deals with the data of interviewing and examination of pregnant women and regional results of TSH-screening in newborns. in 2009. It was proved that iodine deficiency in intake and absence of individual iodine prevention lead to decrease median of ioduria and hypothalamic-thyroid dysfunction in pregnant and high rate of neonatal hyperthyrotropinemia in newborns. The conclusion the iodine supplementation necessity in risk groups (pregnant, children and nursing women) was made.
Key words: iodine deficiency, ioduria, neonatal hyperthyrotropinemia, hypothalamic-thyroid system, children.
Дата надходження до редакцП 18.03.2011 p.
