CC BY
58
К^Ш /ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК [616-056.2+616.89-008]-053.2/.5-(1-07) DOI: 10.22141/2224-0551.12.1.2017.95016
Коренев М.М., Лебець ¡.С., Толмачова С.Р., Н!конова В.В., Проскурина Т.Ю., Матковська Т.М.
ДУ«¡нститутохорони здоров'я дпей та п1длшв НАМН Укра/ни», м. Харюв, Укра/на
Стан соматичного та псих1чного здоров'я дней ¡з зони антитерористичноТ операцп
For cite: Zdorov'ye Rebenka. 2017;12:1-5. doi: 10.22141/2224-0551.12.1.2017.95016
Резюме. Мета: оцнка стану соматичного та псих1чного здоров'я дтей шкльного вшу 1з зони вшсько-вих дш на сходг Украти. Матерiали та методи. Проведено клтто-тструментальне обстеження 286 дтей вшом 7—18ротв, гз них 209 — ¡з зони антитерористично'г' операцп та 77 дтей-переселенщв гз Донецьког та Луганськог областей. Групу пор1вняння становили 672 дитини того ж вшу з Хартвськог об-ласт1 та м. Харкова. Для визначення особливостей порушень щодо псих1чного здоров'я у дтей проводило-ся клшжо-психопатолог1чне досл1дження з заповненням спец1альног анкети. Результати. Виявлено, що бльшсть дтей гз зони вшськових дгй на сходг Украти i переселенщв мали соматичш та психосоматичн скарги. Отримано дан щодо полiморфiзму miшчних симптомiв стосовно психопатологiчних розладiв у даного контингенту iз переважанняму ^aiшчнт структурi астенп, емоцтног лабiльностi, напруження, тдвищеног розумовог та фiзичноi втомлюваностi, перодичного головного болю, запаморочень. Висновки. Визначено, що за частотою щодо бiльшостi нозологiчних форм стосовно соматичног та психiатричноi патологи вiдмiнностi мiж до^джуваною групою та популяцтним контролем вiдсутнi. Одним iз про-ритетних напрямтв збереження й укртлення здоров'я дтей за наявностi военно-конфлштних ситуацт на сходi Украти е необхiднiстьрозробки та активного впровадження в практику психопрофлактичних заходiв щодорозладiв адаптащ.
Ключовi слова: дти hзони антитерористично'г'операцп; стан соматичного та психiчногоздоров'я
Вступ
BiröbKOBi конфлжти i вимушена мiграцiя насе-лення вщносяться до проблем, що сприяють розви-тку порушень на piBm психосоматичного, психоло-пчного здоров'я, попршують сощальну адаптащю та яюсть життя. Науковщ рiзних кра!н вщзначають негативний вплив надзвичайних ситуацш, виму-шеного переселення на виникнення невротичних i психiчних розладiв, апатико-депресивних реак-цш i соматичних захворювань, !х загострення, що пов'язують зi стресом [1—4]. Порiвняно з клшчно окресленими проявами доклтчш порушення у виглод постстресово! психолопчно! дезадаптащ! зачшають значно бiльшi верстви населення. У най-складшшому сташ знаходиться дитяче населення Укра!ни, що вщчуло на собi весь спектр вказаних подш [5—7].
Епiдемiологiчна ситуац1я в сферi психiчного здоров'я населення Украши залишаеться складною. Екстремальнi поди останнього часу, включаючи неоголошену шформацшно-психолопчну вiйну, стали суттевим випробуванням не тшьки для соматичного, а й перш за все для психiчного здоров'я як дорослих, так i дггей [8, 9]. За даними психолопчно-го дослщження, що проводилося тд егiдою Дитя-чого фонду ООН (ЮН1СЕФ) у Донецькш областi, майже 40 % дггей вiком 7—12 рокiв i бшьша частина дiтей вiком 13—18 роюв стали безпосереднiми свщ-ками подш, пов'язаних iз вiйною [10, 11].
На сьогодш проблема дiтей, яю пережили той чи iнший травматичний досвщ, стае однiею з цен-тральних у дитячiй психiатрii. У дитини може за-фiксуватися в пам'ят картина поди. Вона буде знову i знову уявляти найстрашн^ моменти того,
© «Здоров'я дитини», 2017 © «Child's Health», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп: Мконова Вiкторiя Вадимiвна, кандидат медичних наук, вiддiлення кардюревматологи, ДУ «1нститут охорони здоров'я дгтей та пiдлiткiв НАМН УкраТни», пр. Ювшейний, 52А, м. Харкiв, 61153, УкраТна; e-mail: 274964@mail.ru
For correspondence: Viktoriia Nikonova, Candidate of Medical Sciences, Department of cardiorheumatology, State Institution «Institute for Children and Adolescents Health Care of the NAMS of Ukraine», Ubileyniy av., 52A, Kharkiv, 61153, Ukraine; e-mail: 274964@mail.ru
що сталося. Дитина може втратити Bipy в те, що дорослi, у тому числ1 й батьки, можуть впоратися з ситуащею. У не! зникають вiдчyття захищенос-тi, почуття впевненосп в собi i близьких людях. Дитина, яка пережила вiйськовi дп, вiдчyвае такi ж сильш почуття, що i дорослi (страх повторення поди, руйнування глюзп справедливост свiтy, без-пораднiсть). Вона не бачить життево! перспекти-ви (не знае, що буде з нею через день, мюяць, рж; втрачае штерес до ранiше привабливих для не! занять) [12, 13].
Однак незважаючи на медико-сощальну значу-щ1сть та значну к1льк1сть дослщжень щодо вивчен-ня особливостей прояв!в постстресово! адаптацп, потребують уточнення та подальшого дослiдження механiзми формування р!зних форм постстресових розладiв як у дорослих, так i у дггей.
Слщ зазначити, що питання, яю торкаються зм1н у станi здоров'я в дггей, !х корекцп, пов'язаних 1з си-тyацiею на Донеччиш та Лyганщинi, практично вщ-сутш. Вищевикладене обумовило мету дано! роботи, якою стала оцiнка стану соматичного та псих!чного здоров'я дiтей шильного в1ку 1з зони в1йськових дш на сход1 Укра!ни.
Матер1али та методи
У вщдшеннях кл1н1ки шституту обстежено 286 ос16 в1ком 7—18 роюв, 1з них 209 — 1з зони антите-рористично! операцп (АТО; перша група) та 77 д1-тей-переселенцiв (друга група) з Донецько! та Лу-гансько! областей. Серед дослщжуваних було 167 д!вчаток (58,4 %) i 119 хлопчиюв (41,6 %). Групу по-р!вняння становили 672 дитини того ж в!ку з Хар-ювсько! обласп та м. Харкова, як1 знаходилися на лжуванш у кл1н1ц1 шституту з р!зною соматичною патологiею.
Для встановлення дiагнозiв керувалися М!жна-родною класифiкацiею хвороб 10-го перегляду. Ве-рифiкацiя захворювань проводилася на шдстав! ре-тельного вивчення скарг, клшчних прояв1в i даних додаткових параклшчних дослiджень.
Для визначення особливостей порушень щодо псих1чного здоров'я у дггей проводилося клшжо-психопатологiчне дослiдження 1з заповненням спещально! анкети, що включала наступш запи-тання: труднощ1 концентрацп уваги на практичних заняттях унаслвдок виражено! тривоги, неспокою, страху, напруженосп, надмiрноi стyрбованостi та пригнiченостi; невпевнешсть у со61, похмур1 пе-редчуття, уникання всього (д1й, розповiдей одно-класникiв, малюнкiв у соцiальних мережах), що може викликати в пам'яп психотравмуючу ситу-ацiю; жахливi сновидшня та нав'язливi спогади про пережил психотравмyючi поди, безсоння (за розповщдю дослiджyваних); генералiзована три-вога, неконтрольована злють, депре^я, пiдвищена з6удлив1сть; прагнення до Гзоляцп й обмеження контакпв 1з зовн1шн1м св1том (особливо при бесь дах шших людей про бойов! дп), наявнiсть флеш-беюв.
Статистична обробка отриманих даних — за допомогою пакету прикладних програм Excel, Statgrafics-5 i SPSS-17 на IBM PC/Pentium-4.
Дослiдження проведено i3 урахуванням осно-вних положень i вщповщно до етичних i морально-правових вимог Статуту Украшсько^ асощацп з бю-етики та норм GCP (1992), GLP (2002), принцитв Гельсшсько^ деклараций прав людини, Конвенцп Ради бвропи про права людини i бюмедицину.
Результати
Уперше i3 зони АТО для верифжацй дiагнозу в клiнiку iнституту нaдiйшло 110 дггей (38,5 %), i3 них 75 оаб (35,9 %) першо^ групи та 35 — другое (45,5 %). Нaдiйшли повторно в зв'язку i3 погiршенням стану здоров'я на xni психоемоцiйного навантаження або вщсутшстю умов для лiкувaння 176 осГб (61,5 %), Гз них 25,2 % (72 дитини), яй рашше лГкувалися в кль ншд нашого шституту, та 104 дитини (36,3 %) — для планового обстеження i корекцй терапп (в основному це були дати з цукровим дГабетом, системними захворюваннями сполучно^ тканини i патолопею суглобГв).
Обстеження дггей у вщдгленнях кишки шсти-туту дозволило виявити рГзномаштт вщхилення стосовно окремих систем оргашзму, ЗСх поеднання, що супроводжувалися певними скаргами. Встанов-лено, що за частотою першГ позицп займали асте-ноневротичт та гастроентеролопчт скарги. Дии Гз зони АТО часпше, н1ж дгга-переселенщ, скаржи-лися на слабость, швидку стомлювашсть, головний бгль, драпвливють (84,2 проти 62,3 %; р < 0,01), бГль у дглянщ живота, нудоту (41,1 i 16,9 %; р < 0,05). КардГальт скарги (бГль у дшянщ серця, тдвищення артерГального тиску, аритмп; 25,8 i 14,3 %) i ревма-толопчш (артралгп, набряклють суглобГв, обмеження обсягу рух1в). РГзт змши на шйрГ (23,4 i 19,5 %) також дещо частше зустрГчалися в дггей першо^ групи. У дГвчаток Гз зони АТО переважали астенонев-ротичт (85,0 проти 53,2 %; р < 0,01) та гастроентеролопчт (48,3 i 12,8 %; р < 0,05) скарги порГвняно з ЗСх однолгтками того ж вжу з другое групи.
Визначено, що провщне мюце займають захво-рювання оргашв травлення (52,7 %), серед яких переважають функщональт порушення (функщональт порушення жовчного мкура — 68,8 % та функщональт диспепсп — 10,1 %). У 21,0 % випад-юв дГагностована хрошчна патолопя з боку шлун-ково-кишкового тракту (хрошчш гастродуодешти, хрошчний некалькульозний холецистит i гастроезо-фагеальна рефлюксна хвороба).
Друге мюце за частотою належало хворобам оргашв кровообяу (29,8 %). Серед них переважали вторинш кардюмюпатп (34,6 %) i системш диспла-зй сполучно^ тканини (44,9 %). У частки хворих зу-стрГчалися порушення ритму та провщносп (6,4 %), первинна артерГальна гГпертензГя (5,1 %) i вроджена вада серця (2,6 %).
Ревматичш захворювання займали трете мГсце в структурГ соматичною патологГ^ (18,3 %). Найчасть
ше рееструвалися ювенiльний iдiопатичний артрит (31,3 %) i системнi захворювання сполучно'1 тканини (29,2 %). Нерщко визначалася склеродермiя (системна i вогнищева; 18,7 %). У 6,2 % випадюв був дiагностований вузликовий полiартерiïт та у 4,2 % — системний червоний вовчак.
Захворювання сечостатево'1 системи встановленi у 8,0 % дггей; в основному дiагностувалася дисмета-болiчна нефропатiя (90,4 %).
У 20,2 % (53 ос1б) не виявлено змш у соматично-му статусi.
Пор1вняльний аналiз частоти соматично! патологИ в дгтей i3 зони вшськових дш i групи пор1внян-ня встановив, що в обстежених першо! групи рщше дiагностувалися ревматичнi захворювання (17,7 проти 31,5 %; р < 0,05) i патолопя з боку серцево-судинно'1 системи (26,3 i 44,2 %; р < 0,01).
Причинами звернення до клшки шституту, як зазначалося, були соматичш скарги, що рееструвалися практично в ус1х пащенпв (97,6 %). При цьо-му при скрин1нгов1й бесщ в усгх хворих виявлялися пщвищеш показники р1вня тривоги та депресИ, де-як1 з них вщмовилися в!д псиxiатричного обстеження, навиъ в1д психолог1чних консультацiй. Звертало на себе увагу посилення прояв1в хрошчно! патолог!! у вигляд1 симптом1в: енурезу (24,4 %), нав'язливих д1й (27,3 %), тиюв (23,6 %), за!кання (25,6 %), дис-пное (22,4 %).
При клшчному обстеженнi та з6ор1 анамнезу в перiод перебування школяр1в у вщдгленнях шсти-туту гострих стресових реакцiй не було виявлено, переважали тривожш розлади, короткочасна та дов-готривала невротична та депресивна реакцИ. Невро-тичн1 розлади виявлеш у 83,1 % дгтей (незалежно в1д статi) з зони АТО та у 76,7 % хлопщв i 53,2 % дiвчат з1 статусом переселенцiв; довготривала депресивна реакцiя — у 32,0 % ос16.
Посттравматичний стресовий розлад був вщсут-н1й. Псиxосоматичнi розлади мали бгльшють пащ-ентiв.
У структур! адаптацшних розладiв найбiльш представленi пролонгована та короткочасна депре-сивн1 реакщ! (38,6 та 31,2 % в1дпов1дно) та зм1шана тривожно-депресивна реакц1я (22,3 %).
Статев1 особливост1 поширеност1 розлад1в адаптацГ! у школяр1в були таким: у д1вчаток та хлопц1в 1з зони АТО в1рог1дних розб1жностей частоти невротичних розлад1в не виявлено; серед пе-реселенц1в у хлопчик1в в1рог1дно част1ше (р < 0,05) рееструвалася короткочасна депресивна реакц1я (F 43.20).
Серед суб'ективних скарг, типових для досл1-джувано! групи дггей, найчаст1шими були: головний б1ль (96,0 %), порушення сну (96,8 %), соматичш скарги (87,2 %). На другому мгсщ так1 симптоми, як драт1влив1сть (68,5 %), когштивш порушення (51,0 %), тривога (50,4 %), зниження мотивацГ! до навчання (40,8 %), стомлювашсть (42,4 %), агрес1я (36,8 %), зниження енерг!! (33,6 %). Р1дше рееструвалися: нудьга (29,6 %), фобй (28,8 %), попршен-
ня працездатностi (28,0 %), зниження самоощнки (28,0 %), порушення апетиту (27,2 %), вегетативш порушення (24,4 %), апат1я (23,2 %), вщчуття про-вини (24,8 %), втрата вщчуття задоволення (23,4 %). Розглядаючи гендерний аспект симптоматики, слщ зазначити, що бгльшють симптом1в зустр1чалися од-наково часто незалежно в1д статi дитини, за винят-ком таких, як нудьга (у 40,9 % хлопщв i 23,5 % д1-вчат; p < 0,05), втрата вщчуття задоволення (у 31,8 % хлопщв i 17,3 % дiвчат; p < 0,05), зниження енер-гшносп (у 45,5 % хлопщв i 27,2 % дiвчат; p < 0,05). Порушення апетиту в1рогщно част1ше встановле-но у дiвчат, н1ж у хлопц1в (33,3 i 15,9 % вщповщно; p < 0,05).
Звертало на себе увагу у дгтей тсля перенесених життевих зм1н на тл1 хрончних психотравматичних под1й зростання та вщновлення прояв1в хрон1чно! патологИ у вигляд1 симптом1в: енурезу (24,4 %), нав'язливих дш (27,3 %), тик1в (23,6 %), за!кання (15,6 %), диспное (22,4 %).
Дослщженням встановлено, що серед симптом1в у дiтей переважали наступш: попршення устшнос-т1 в школ1, дратiвливiсть, пригнiчений настрiй у вс1х, скарги на стан здоров'я (98,4 %), гшоактивнють (з домшуванням гiперактивностi; 98,4 %), легке утри-мання афекту у виразi обличчя (98,4 %), надмiрна плаксивiсть (96,0 %), труднощ1 з отриманням задоволення (88,8 %), надмiрна стомлювашсть (87,2 %), порушення сну (63,2 %), надмiрне вщчуття провини (60,8 %), порушення апетиту (60,0 %), сощальна са-мо1золяц1я (57,6 %).
Симптом вщчуття провини зареестровано у 60,0 % дгтей. При цьому вщчуття провини або сорому, невщповщне з описуваними под1ями, вiдмiчено у 46,4 % хворих, а вщчуття провини з приводу подш, що непщконтрольш дитин1 i заважають виконанню щоденних функц1й, — у 13,6 % дослщжуваних.
Одним !з патогномонiчниx симптом1в, що часто мае мюце у дiтей 1з депрес1ею, був пригнiчений настрiй, який зустрiчався серед ус1х дiтей. У 28,0 % хворих зареестровано ще! ргзного ступеня тяжкост1 непсихотичного характеру, що вщносилися до реально! подИ, але сприймалися як надмiрнi.
Практично в усгх дослiджуваниx дгтей (97,6 %) встановлено симптом надмiрноï плаксивостi. Легке пригнiчення афекту i часткову втрату спонтаннос-т1 зафжсовано у 80,8 % дiтей молодшого в1ку. Не-щасний зовн1шн1й вигляд, похмур1сть, в!дсутн1сть жвавостi в обличч1 протягом деяких частин штерв'ю встановлено у 15,2 % дгтей.
Пперактивну повед1нку зареестровано у 73,6 % хворих, моторну загальмованють — у 19,2 %, спо-в1льнен1 рухи т1ла — у 7,2 % дгтей.
Академ1чна усп1шн1сть була порушена у бгль-шост1 д1тей шкгльного в1ку (74,4 %).
Обговорення
У дгтей i п!дл1тк1в !з зони вшськових д1й на сход1 Украши в структур! соматичноï патологИ переважали захворювання оргашв травлення та кровооб1гу. У
дiтей Í3 зони антитерористично! операци в1рогщно частiше мали мiсце скарги астеноневротичного характеру, нж у дггей-переселеншв. 25,2 % дiтей, якi вперше потрапили до клiнiки iнституту, пов'язують погiршення стану здоров'я з психоемоцшним на-вантаженням або вiдсутнiстю умов для лiкування за основним мюцем проживання.
Отже, для дослщжувано! групи дiтей характерна полiморфнiсть симптомiв, частково неспецифiч-ного характеру Í3 переважанням у клiнiчних про-явах астенп, емощйно! лабiльностi, напруження, пщвищено! психiчноI та фiзичноI втомлюваностi, головного болю, запаморочень, що ускладнювало своечасну дiагностику саме депресивних розладiв i початок !х формування та частково маскувало рiзну соматичну патологiю.
Серед психолопчних симптомiв депресивного рiвня рееструвалися: сум i розпач, розчарування, зневiра, на фiзичному рiвнi вiдчуття тяжкостi; низь-ка самооцiнка; апат1я, вiдсутнiсть мотивацп щось робити, небажання спiлкуватися з людьми, низь-кий рiвень активност i/або бездiяльнiсть. А остан-нш симптом може сам по ^6í привести до бiльш серйозних проблем, таких як депресивне замкнуте коло.
Слщ вщмггити, що за частотою щодо основних психiчних захворювань серед дiтей дослщжуваних груп i популяцiйними показниками статистичш вщ-мiнностi були вiдсутнi.
Таким чином, за даними результапв отрима-них дослiджень, одним iз прюритетних напрямкiв збереження й укрiплення здоров'я школярiв за наявностi военно-конфлiктних ситуацш на схо-дi Укра!ни е необхщшсть розробки та активного впровадження в практику психопрофiлактичних заходiв щодо розладiв адаптацп, в основу яких слщ покласти комплекснiсть, диференцiйованiсть та максимальну наближешсть до особливостей умов формування таких вщхилень iз диференщащею за статтю.
Висновки
1. До основних причин надходжень до клшчних вщдшень iнституту слiд вiднести: вщсутшсть умов щодо медичного спостереження за основним мгс-цем проживання, загострення хронiчних захворювань, посилення симптомiв основного захворюван-ня, стiйкi або перюдичш рiзноманiтнi невираженi скарги стосовно рiзних систем органiзму.
2. Бшьшють дiтей iз зони вiйськових дш на сходi Укра!ни i переселенщв мали соматичнi та психосоматичнi скарги: астеноневротичш (вщ-повiдно 84,2 та 62,3 %), гастроентеролопчш (41,1 та 16,9 %), кардiальнi (25,8 та 14,3 %), ревматичш (23,4 та 19,5 %).
3. Дгги iз зони АТО та переселенцi характеризуются полiморфiзмом клiнiчних симптомiв щодо психопатолопчних розладiв iз переважанням у клжчнш структурi астенп, емоцшно'1 ла-
бiльностi, напруження, пщвищено! розумово! та фiзично! втомлюваностi, перiодичного головного болю, запаморочень.
4. Визначено, що за частотою щодо бшьшосп нозолопчних форм стосовно соматично! та психь атрично! патологи вiдмiнностi м1ж дослщжуваною групою та популяцiйним контролем вщсутш
5. Виявленi тенденцп щодо вщхилень у ста-нi здоров'я обстеженого контингенту потребують уточнення та подальшого дослщження механiзмiв формування рiзних варiантiв психосоматичних роз-ладiв.
Конфлжт 1нтерес1в. Автори заявляють про вщсутшсть конфлжту iнтересiв при пщготовщ дано! статтi.
References
1. Portnova AA. Acute psychiatric disorders in the captured by terrorists of children and adolescents. Zhurnal nevrologii ipsikhi-atrii. 2005;105(6):10-15. (in Russian).
2. Prikhozhan AM. Trevozhnost' u detej y podrostkov: psy-hologycheskaja pryroda y vozrastnaja dynamyka. [Anxiety in children and adolescents: psychological nature and age dynamics]. Voronezh: М; 2000. 304p. (in Russian).
3. Korolyuk YeG. Patoautokinez reduce the level of health of the child, who is under chronic social stress. Vestnyk novykh me-dycynskyh tehnologyj. 2011;XVIII(4):270-272. (in Russian).
4. Libanova YeM. Forced migration from Donbass: scale and challenges for Ukraine (for materials research report at a meeting of the Presidium of National Academy of Sciences Ukraine 08.10.14). Visnyk NAN Ukrai'ny. 2014;12:15-24. (in Ukrainian).
5. Kozinets IG. International standards of protection and care internally displaced persons. Molodiy vcheniy. 2014;12(15):258-61. (in Ukrainian).
6. Voynalovich IA. Internally displaced persons: international experience, status and realization of their rights in Ukraine. Social'no-trudovi vidnosyny: teorija ta praktyka: zbirnyk nauko-vyh prac'. 2014;2(8):250-8. (in Ukrainian).
7. Kutko II. Posttraumatic stress disorder in survivors of armed conflict. Ukrai'ns'kyjmedychnyjchasopys. 2016;1(111):24-7. (in Russian).
8. Pshennikova MG. The phenomenon of stress. Emotional stress and a role in pathology. Patologycheskaja fyzyologyja y эksperymental'naja terapyja. 2000;3:20-6. (in Russian).
9. Portnova AA. Acute mental disorders in the captured terrorists of children and adolescents. Zhurnal nevrologii i psikhiatrii. 2005;105(6):10-5. (in Russian).
10. Kulinich R. Stolen childhood. The war in the Donbass the eyes of children. Available from: http://24smi.org/article/20387-uzhasy-vojna-na-donbasse-gl-spect.html.
11. Akarachkova YeS. Basics of the therapy and prevention of stress and its effects in children and adolescents. Voprosy sovre-mennoypediatrii. 2013;12(3):38-42. (in Russian).
12. Korolyuk YeG, Zhukov SV. Effect of chronic social stress on the level of adolescent health — forced migrants. Vestnik novykh meditsinskikh tekhnologii. 2009;XVI(3):225-6. (in Russian).
13. Bisson JI, Lewis C. Systematic Review of Psychological First Aid. 2009.
14. Pynoos RS, Steinberg AM, Layne CM. DSM-VPTSD Diagnostic Criteria for Children and Adolescents: A developmental perspective and recommendations. Journal of Traumatic Stress. 2009;22(5):391-8.
Отримано 13.01.2017 ■
Коренев Н.М., Лебец И.С., Толмачева С.Р., Никонова В.В., Проскурина Т.Ю., Матковская Т.Н. ГУ «Институт охраны здоровья детей и подростков НАМН Украины», г. Харьков, Украина
Состояние соматического и психического здоровья детей из зоны антитеррористической операции
Резюме. Цель: оценка состояния соматического и психического здоровья детей школьного возраста из зоны военных действий на востоке Украины. Материалы и методы. Проведено клинико-инструментальное обследование 286 детей в возрасте 7—18 лет, из них 209 — из зоны антитеррористической операции и 77 детей-переселенцев из Донецкой и Луганской областей. Группу сравнения составили 672 ребенка того же возраста из Харьковской области и г. Харькова. Для определения особенностей нарушения психического здоровья детей проводилось клинико-пси-хологическое обследование с заполнением специальной анкеты. Результаты. Установлено, что большинство детей из зоны военных действий на востоке Украины и переселенцы имели соматические и психосоматические жалобы. Выявлены данные о полиморфизме клинических симптомов относительно психопатологических нарушений у дан-
ного контингента с преобладанием в клинической структуре астении, эмоциональной лабильности, напряжения, повышенной умственной и физической утомляемости, периодической головной боли, головокружений. Выводы. Установлено, что по частоте большинства нозологических форм относительно соматической и психиатрической патологии различия между исследуемой группой и попу-ляционным контролем отсутствуют. Одним из приоритетных направлений сохранения и укрепления здоровья детей во время военно-конфликтных ситуаций на востоке Украины является необходимость разработки и активного внедрения в практику психопрофилактических мероприятий относительно нарушений адаптации. Ключевые слова: дети из зоны антитеррористической операции; состояние соматического и психического здоровья
N.M. Korenev, I.S. Lebets, S.R. Tolmachova, V.V. Nikonova, T.Yu. Proskurina, T.N. Matkovska
State Institution «Institute for Children and Adolescents Health Care of the NAMS of Ukraine», Kharkiv, Ukraine
The state of physical and mental health of children from the anti-terrorist operation zone
Аbstгаct. The aim of the study was the assessment of physical and mental health of school-age children from the war zone in the Eastern Ukraine. Materials and methods. Clinical and instrumental examination was performed in 286 children aged 7—18 years, of which 209 were from the zone of the antiterrorist operation, and 77 — children of migrants from the Donetsk and Luhansk regions. The comparison group consisted of 672 children of the same age of the Kharkiv region and Kharkiv. To determine the characteristics of violations of children's mental health, there was conducted a clinical and psychological examination by filling a special form. Results. It was found that most of the children from the war zone in the Eastern Ukraine and migrants had somatic and psychosomatic complaints. The data were obtained on
polymorphism of clinical symptoms regarding psychopatho-logical disorders in this cohort, with predominance in the clinical structure of fatigue, emotional instability, stress, and increased physical fatigue, recurrent headaches, dizziness. Conclusions. It was found that in terms of the incidence of most clinical entities with respect to somatic and psychiatric pathologies, the differences between the study group and population controls are absent. One of the priorities of maintaining and strengthening the health of children during the military conflict in the East of Ukraine is the need to develop and put into practice active psychoprophylactic activities regarding adaptation disorders.
Keywords: children from the anti-terrorist operation zone; state of physical and mental health
