CC BY
45снижением массы тела прыгуна при значительном увеличении мышечной силы. Однако с другой стороны, уменьшение массы тела приводит не только к изменению биомеханических характеристик техники прыжка в длину с разбега, но и к перестройке структуры движений в целом. Поэтому резкое снижение массы тела перед стартом может негативно повлиять на спортивный результат. Это противоречие необходимо решать своевременно до основных соревнований сезона.
Выводы.
1. Анализ соревновательной деятельности высококвалифицированных прыгунов в длину позволил выявить наиболее информативные биомеханические характеристики техники двигательных действий спортсменов, которые в наибольшей степени влияют на достижение высоких спортивных результатов в прыжке в длину у мужчин и составляют структуру их технической подготовленности: масса тела, длина тела, максимальный угол сгибания в коленном суставе опорной ноги в фазе отталкивания от опоры, угловая скорость разгибания в тазобедренном суставе опорной ноги при отталкивании от опоры, средняя горизонтальная скорость ЦМ маховой ноги в фазе отталкивания от опоры, продолжительность фазы отталкивания, скорость разбега перед отталкиванием, скорость вылета ОЦМТ в момент отрыва от опоры, угол вылета ОЦМТ, средняя мощность отталкивания.
2. Повышение спортивно-технического мастерства спортсменов сопровождается изменением характеристик элементов системы движений. С ростом квалификации спортсменов в показателях, составляющих структуру технической подготовленности прыгунов в длину и в наибольшей степени влияющих на спортивный результат, происходят следующие изменения: увеличение скорости вылета ОЦМТ, увеличение скорости разбега, увеличение угловой скорости разгибания в тазобедренном суставе опорной ноги, увеличение средней горизонтальной скорость ЦМ маховой ноги в фазе отталкивания, увеличение мощности отталкивания, увеличение угла вылета ОЦМТ, уменьшение максимального угла сгибания в коленном суставе опорной ноги в фазе отталкивания, уменьшение продолжительности фазы отталкивания.
3. Полученные результаты можно рассматривать как модельные характеристики соревновательной деятельности прыгунов в длину, поскольку они являются результатом специальной технической подготовленности спортсменов и эффективной структуры движений перед отталкиванием и в самом отталкивании.
В дальнейшем предполагается проводить исследования по изучению индивидуальных особенностей соревновательной деятельности высококвалифицированных прыгунов в длину.
Литература
1. Бобровник В.И. Совершенствование технического мастерства спортсменов высокой квалификации в легкоатлетических соревновательных прыжках. - К.: Науковий світ,
2005. - 322 с.
2. Бондарчук А.П. Управление тренировочным процессом спортсменов высокого класса. - М.: Олимпия Пресс, 2007.
- 272 с.
3. Колот А.В. Совершенствование структуры технической подготовленности прыгунов в длину высокой квалификации // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наук. монографія за ред. проф. С.С. Єрмакова. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ). - 2007. -№ 3. - С. 59-65.
4. Лапутин А.Н., Бобровник В.И. Олимпийскому спорту -высокие технологии. - К.: Знання, 1999. - 164 с.
5. Оганджанов А.Л. Управление подготовкой квалифицированных легкоатлетов-прыгунов: Монография. - М.: Физическая культура, 2005. - 200 с.
6. Платонов В.Н. Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Общая теория и ее практические приложения. - К.: Олимпийская литература, 2004. - 808 с.
7. Пьянзин А.И. Спортивная подготовка легкоатлетов-пры-
гунов. - М.: Теория и практика физической культуры. -
2004. - 370 с.
8. Современный взгляд на подготовку легкоатлетов: Монография / Под ред. Е.Е. Аракеляна, Ю.Н. Примакова, М.П. Шестакова. - М.: НОУ РГУФК, 2006. - 224 с.
Поступила в редакцию 08.06.2007г.
СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Костікова І. І.
Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди
Анотація. У науковій роботі проаналізовано сучасний стан інформатизації і визначено основні перспективи комп’ютеризації вищої освіти у вищих навчальних закладах України завдяки різним методам дослідження -аналізу літературних джерел, анкетуванню, експертній оцінці, педагогічному експерименту, методам математичної статистики.
Ключові слова: інформатизація, комп’ютеризація, вища освіта, вищі навчальні заклади України.
Аннотация. Костикова И. И. Состояние и перспективы информатизации высшего образования. В научной работе проанализировано современное состояние информатизации и обозначены основные перспективы компьютеризации высшего образования в высших учебных заведениях Украины благодаря различным методам исследований - анализу литературных источников, анкетированию, экспертной оценке, педагогическому эксперименту, методам математической статистики. Ключевые слова: информатизация, компьютеризация, высшее образование, высшие учебные заведения Украины.
Annotation. Kostikova I. I. Condition and prospects of informatization of higher education. The modern condition of informatization is analyzed in the paper and the main prospects of computerization of higher education in colleges and universities of Ukraine are highlighted as well. It’s done with different research methods such as literary sources analysis, questionnaire design, expert evaluation, pedagogical experiment, methods of mathematical statistics.
Key words: informatization, computerization, higher education, colleges and universities of Ukraine.
Вступ.
Сучасні вимоги до фахівця змушують шукати нові шляхи розвитку вищої освіти для випуску спеціаліста, здатного активно адаптуватися в будь-якій соціальній сфері. Такі вимоги принципово
відрізняються від тих, що були актуальними ще п’ять років тому. Міністр освіти слушно підкреслює, що „...якість української освіти є недостатньою...Багато чого, що вивчають зараз діти, було створено для ери паперу й олівця. Ми дуже серйозно відстаємо від передових країн світу. Тепер увесь світ і школа відповідно вступили в епоху швидких змін, цифрову еру, коли з’ являються школи без традиційних підручників, навчання відбувається весь день поза школою, протягом усього життя. Сучасні освітні, комунікаційні технології запалюють іскру творчості.. .самими головними пріоритетами на 2007 рік варто визначити інформатизацію освіти...” [8]. Безперечно, сучасні інформаційні, а саме комп’ютерні технології, є одним з головних помічників при підготовці спеціаліста. Але для нього - це не тільки й навіть не стільки трансляція інформації й навчального матеріалу, не тільки й навіть не стільки апеляція до інтелекту, скільки апеляція до почуттів, про що свідчать психолого-педагогічні вимоги освіти до індивідуально-неповторного світу студента, його світовідчування, світосприймання, світогляду, культури, менталітету.
Використання комп’ютерних навчальних програм є особливо актуальним для багатьох вузів, і, вважаємо, для вузів фізичної культури, що схарактеризовано специфікою цих вищих навчальних закладів - відрядження студентів-спортсменів на збори, змагання, які потребують самостійного відпрацювання лекційних і практичних занять. У таких випадках альтернативною підтримкою стає використання комп’ютерного навчання поряд з традиційним. Така форма навчального процесу дозволяє не переривати складний процес навчання.
Історична поява комп’ютерів у сфері освіти була пов’язана саме з проблемою підвищення ефективності освіти. Незважаючи на швидку історію розвитку й впровадження комп’ютерного навчання, ця проблема є найактуальнішою проблемою сьогодення. На щастя, п’ятдесятирічний досвід використання комп’ютерів у сфері вищої освіти за кордоном дозволяє українським викладачам швидко та якісно використовувати світове знання та отримані результати у щоденній практиці. На цей час в Україні існує багато перспектив подальшого розвитку комп’ютерного навчання, але, на жаль, ще й досі процес становлення й впровадження інноваційних технологій відбувається досить повільно.
Засоби комп’ютерних технологій одночасно можуть бути використані для прилучення нового покоління студентів до комп’ютерної культури. У зв’язку з переходом світового співтовариства до абсолютно „комп’ютерного суспільства” це стає особливо актуальним для нашого суспільства. Отримання вищої освіти за допомогою комп’ютерних технологій є складовою частиною соціальної сфери суспільства, а тому основні проблеми, шляхи й етапи комп’ютеризації в галузі професійної освіти збігаються з загальними положеннями інформатизації суспільства в цілому. Актуальність визначеної про-
блеми ставить перед науковцями завдання виявити стан і перспективи інформатизації і комп’ютеризації освіти у вищих навчальних закладах України.
Основам впровадження й використання комп’ютерів у галузь освіти присвячено ґрунтовні роботи закордонних вчених [1, 2, 3, 4]. Деякі аспекти використання комп’ютерних технологій аналізувалися нами в наших останніх працях [5, 6]. Але не-вирішеною проблемою залишається аналіз стану даної проблеми саме в національній професійній вищій освіті.
Робота виконана за планом НДР Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди.
Формулювання цілей роботи.
Мета нашого дослідження - проаналізувати сучасний стан і визначити перспективи комп’ютеризації національної професійної освіти.
Для вирішення вказаної мети постало такі завдання - охарактеризувати основні етапи комп’ютеризації, головні напрямки її розвитку, обґрунтувати форми дистанційної освіти, окреслити подальший розвиток. Задля цього нами було використано наступні методи дослідження: аналіз літературних джерел, опитування, анкетування, бесіда, педагогічний експеримент, методи математичної статистики.
Результати дослідження.
Проведене дослідження визначило кілька етапів, що проходила наша країна на шляху комп’ютеризації. По-перше, початковий етап інформатизації мав цільове призначення - комп’ютеризацію суспільства. До найбільш істотних результатів цього етапу в галузі освіти можна віднести первісне поширення й насичення комп’ютерами шкіл і вищих навчальних закладів України. Одночасно на цьому етапі намітилося і формування основ комп’ютерної культури, а також початок комп’ютерного освоєння наявних ком -п ’ ютерних фондів у системі вищої освіті.
Другий етап комп’ютеризації можна звести до персоналізації комп’ютерного фонду, що було пов’язано з інтенсивним застосуванням обчислювальної техніки на всіх рівнях освіти, як у вищих навчальних закладах, так і вдома, з інтенсивним використанням комп’ютерних фондів, а також з різким зростанням комп’ютерної грамотності підлітків і студентів.
Третій етап інформатизації можна позначити як соціалізацію комп’ютерних фондів, що привело до виникнення високого рівня комп’ютерної культури студентів, створення інтегрованих комп’ютерних фондів з віддаленим доступом до них через Інтернет. При наступному розвитку ця тенденція приведе до повного задоволення зростаючих комп’ютерних потреб вищої освіти в цілому.
На ґрунті проведеного нами багаторічного дослідження у вищих навчальних закладах ми довели, що комп’ютерні технології надають більше переваг у навчанні, ніж традиційні. Дослідження показали, що комп’ютерні навчальні програми, які ми використовували на заняттях, завдяки поєднанню
всіх репрезентативних систем, мультимедійності, миттєвому зворотному зв’язку, індивідуальному темпу навчання, комп’ютерному контролю, а також завдяки багатофункціональним можливостям Інтерне-ту, надають виняткових можливостей, які відсутні в традиційній освіті. Такі технології також породжують нову інформаційну культуру й завдяки тим, які щорічно стрімко розвиваються та надають нових можливостей їх використання при підготовці спеціаліста. Так, сучасні комп’ютерні технології орієнтовані на формування майбутнього фахівця з метою підвищення ефективності навчально-виховного процесу та розвитку його особистісних якостей. Ми рекомендуємо використовувати функції комп’ютерних технологій хоча б як додаток до традиційних технологій у разі відсутності належної матеріально-технічної бази.
Нами було проведено різнопланове багаторічне дослідження щодо впровадження комп’ютерних технологій у Харківському національному педагогічному університеті ім. Г С. Сковороди, у ході якого ми проаналізували анкети, бесіди, інтерв’ ю зі студентами, викладачами, адміністративними працівниками щодо їх мотивації і ставлення до використання нових технологій. Було отримано експертні оцінки щодо ефективності використання комп’ютерних навчальних програм, проектів у роботі з Інтер-нетом, проаналізовано результати спостереження й опитування студентів протягом експерименту й після його проведення, розглянуто результати тестових робіт у контрольній та експериментальній групах. Проведений нами минулого року педагогічний експеримент науково довів, що використання комп’ютерних технологій при підготовці вчителя забезпечує як ефективне підвищення якості засвоєння й формування знань майбутніх вчителів, так і розвиток їх особистих якостей - ініціативності, самостійності, активності.
Ми переконалися, що комп’ютер став сучасним засобом навчання, необхідним для роботи викладача й студента. Елементарним рівнем користування комп’ютером повинен володіти кожен викладач вищих закладів освіти для щоденного практичного використання. Комп’ютерне навчання розвивається дуже швидко, про що свідчать темпи росту електронних педагогічних засобів довідників, енциклопедій, використання Інтернету на заняттях. Щорічне удосконалення комп’ютерних технологій примушує викладачів опрацьовувати нову технологію комп’ютерного навчання, яка, на нашу думку, відіграє важливу роль у переосмисленні навчально-виховного процесу в цілому. Комп’ютери, забезпечені спеціальними навчальними програмами, можна ефективно використовувати для розв’язання майже всіх дидактичних завдань. Нам необхідно радикально й послідовно використовувати комп’ютерні навчальні програми, щоб не відстати назавжди від світового рівня вищої освіти, слід створювати національні комп’ютерні навчальні програми з українським інтерфейсом, довідники, енциклопедії тощо.
Ми визначили головні напрямки ефективного використання комп’ютерних технологій протягом дослідження і у результаті проведеного експерименту як для підвищення результатів навчально-виховного процесу, так і для розвитку особистих якостей студента. Переваги використання комп’ютерів у навчанні безумовні: поєднання всіх репрезентативних систем, постійний миттєвий зворотний зв’язок, індивідуальний підхід до навчання тощо. Використання комп’ютера як викладача і помічника, а також як засобу навчання, створює студентові максимальні умови навчання, забезпечує самостійний доступ до інформації, допомагає вивчати окремі модулі більш ефективно. Робота студента, завдяки новим комп’ютерним навчальним програмам, довідникам, кейсовим і проектним технологіям, розвиває його здатність до прийняття нестандартних рішень, критичного мислення, креа-тивності, ініціативності, активності, самостійності. Комп’ютер враховує темп роботи студента, його жвавий інтерес, що сприяє активізації діяльності на занятті, розвитку мислення, уяви, пам’яті. У студентів підтримується постійна мотивація навчання, виявляється цікавість до різних нововведень, упевненість при спілкуванні. Такий підхід до розкриття творчого потенціалу студентів від заняття до заняття збагачує його практичним досвідом.
Робота в локальних мережах та Інтернеті вдосконалює практичне вміння студентів працювати з різними обсягами інформації, аналізувати її й доходити певних висновків щодо впровадження інновацій. Студент несе більшу відповідальність за свій власний навчальний процес під гаслом: “Учись учитися”. Комп’ютерне навчання в вищих навчальних закладах є ефективним, сприяє реалізації відомих дидактичних принципів організації навчального процесу, наповнює діяльність викладача принципово новим змістом. Ми переконалися, що для продуктивного застосування комп’ютерів на занятті як студентові, так і викладачеві необхідно насамперед перебороти психолого-педагогічний бар’єр і культивувати свою особисту мотивацію самонавчання. Використання комп’ютерів у навчанні дозволяє оптимізувати весь навчальний процес, підвищити ефективність навчання при достатній економії часу й сил викладача з усіх трьох видів підтримки: професійної, інформаційної, технічної. Сучасному викладачеві треба навчитися створювати позитивну емоційну атмосферу в групі, постійно активізувати самостійну роботу студентів на занятті, володіти відповідними уміннями й навичками, користуватися сучасними технічними засобами навчання, застосовувати інформаційно-комп’ютерні технології, впроваджувати наявні комп’ютерні навчальні програми за фахом.
У ході педагогічного експерименту при порівнянні майже ідентичних за змістом підручників ми дійшли висновку про значні переваги комп’ютерних. Здійснений нами порівняльний аналіз дозволяє стверджувати, що комп’ютерна навчальна
програма має декілька переваг над традиційним навчально-методичним комплексом. Впровадження комп’ютерних технологій дозволяє більш ефективно використовувати в навчальному процесі аудиторні години, години для самостійної та індивідуальної роботи. Наприкінці проведеного нами педагогічного експерименту було визначено динаміку даних на початку й наприкінці експерименту за двома показниками: рівнем засвоєння знань за В. Ф. Паламарчуком і рівнем сформованості якості знань за Й. Я. Лернером. Ми дійшли висновку, що у порівнянні експериментальної групи з контрольними групами приріст у рівні засвоєння знань на творчому рівні становить 10%, на конструктивному - 12%, в контрольних групах відповідно лише 4% і 2%. Експериментально доведено, що у порівнянні експериментальної групи з контрольними групами приріст у повноті знань на високому рівні становить 11 %, на середньому - 8 %, в контрольних - 2% і 3%. Приріст у глибині знань на високому рівні становить 10 %, на середньому - 7 %, в контрольних - 2% і 2%. Приріст у гнучкості знань на високому рівні становить 14 %, на середньому -11 %, в контрольних - 3% і 2%.
Методами математичної статистики нами було доведено відсутність залежності в початкових знаннях студентів експериментальної і контрольних груп на початок експерименту за критерієм Пірсо-на. Ми перевірили рівень знань студентів в середині педагогічного експерименту з використанням іншого методу математичної статистики - дисперсійного аналізу, який показав, що експериментальна й контрольні групи мають вже різний рівень знань. Використання наприкінці експерименту критерію Пірсо-на довело, що існує залежність в знаннях студентів експериментальної і контрольних груп, оскільки відмінності в кінцевих знаннях студентів експериментальної і контрольних груп статистично значущі. Таким чином, ми дійшли висновку, що підготовка фахівця з використанням комп’ютерних технологій, які впроваджувалися в експериментальній групі, має статистично значущу перевагу [7].
Динаміка обладнання комп’ютерних аудиторій у навчальних закладах, придбання комп’ютерної техніки для сімейного користування дає можливість скоротити строки навчання, що надає безсумнівних переваг при входженні України до Євросоюзу. Деякі форми організації навчального процесу неможливо уявити вже без використання комп’ютерів. На сьогоднішній день тільки за допомогою локальних комп’ютерних мереж і телекомунікаційних технологій можливі організація і проведення в режимі реального часу колективної роботи над проектами студентів з різних міст і країн. Адже сучасний метод колективних проектів підвищує мотивацію навчання, дозволяє студенту здійснити само оцінювання власних можливостей. Безсумнівно, неможливо уявити собі й дистанційне навчання без сучасних комп’ютерних технологій. При використанні комп’ютерних технологій найбільш важливо показати студентам їх переваги, тим самим забезпе-
чуючи постійну мотивацію в навчанні.
Саме існування дистанційної освіти можливе тільки завдяки новим технологіям. Гнучкість й адаптивність дистанційної системи навчання полягає в тому, що студенти, які навчаються за цією системою, не відвідують щотижневих регулярних практичних занять, а працюють у зручний для себе час, у зручному місці, у звичному режимі. Це принципово важливо для тих, хто не може в силу об’єктивних і суб’єктивних обставин змінювати свій звичний уклад життя або службовий статус, місце роботи. Подібна форма навчання незамінна для тих, у кого немає часу й можливостей, щоб зробити перерву в кар’єрі для одержання освіти. Ми сподіваємось, що сучасні центри дистанційного навчання, нехай поки ще недостатньо сформовані, - це провісники розгалуженої системи освіти майбутнього, коли темп нашого життя буде усе наростати й ми не зможемо поспішати за лавиною інформації, що загрожує накрити нас з головою. Неспішно учитися професії п’ять - шість років у відриві від практичної діяльності здасться нам безглуздим, адже за цей час практика може далеко обігнати ту теорію, що вивчається у вищому навчальному закладі. І ця тенденція заявляє про себе останнім часом досить голосно й часто, тому що навчання в системі дистанційної освіти вимагає від студентів досить серйозної комп’ютерної, методичної, інформаційної підготовки, що на рівні початкової і середньої шкіл зараз, на жаль, практично неможливо.
Таким чином, широка багатоаспектна гнучкість й адаптивність системи забезпечує кожному студентові вибір, створення й реалізацію індивідуальної програми одержання їм освіти або придбання необхідних навичок і вмінь у навчанні. При впровадженні дистанційної системи освіти варто пам’ятати, що самому викладачеві необхідно проаналізувати власний педагогічний досвід, врахувати педагогічний досвід і характер освіти викладачів-новаторів, мати на увазі можливості вищого навчального закладу щодо матеріальної бази. У запропонованій системі існує творчий, продуктивний спосіб подолання труднощів. Цей спосіб полягає у виході викладача на інший, новий рівень стосунків зі студентами, в осмисленні мотивів їхніх дій, почуттів і переживань, що сприяє прояву активності, ініціативності, самостійності студента. А це, у свою чергу, припускає зміну позиції викладача щодо студента, формує доброзичливість, повагу, що закономірно приводить до створення позитивного емоційно-психологічного клімату в аудиторії на заняттях.
Дистанційне навчання можна також розглядати не тільки як альтернативне традиційному навчанню, але й у якості додаткового до традиційного. Дистанційне навчання забезпечує неперевершену швидкість відновлення знань, дозволяє без обмежень розширити будь-яку аудиторію. Сучасний стан освітнього процесу, можливості засобів телекомунікацій, нагальні потреби студентів у вищій освіті роблять незаперечним факт необхідності впровадження хоча б елементів системи
дистанційного навчання. Ми переконані, що дистанційне навчання від його традиційних форм відрізняється такими характерними рисами, як індивідуальність, прозорість, гнучкість та ін.
Впровадження системи дистанційної освіти дозволить Україні стати на рівень високороз-винених країн, сформувати міцну систему нових освітніх технологій, освоювати інноваційний шлях розвитку, тому що дистанційне навчання створює рівні для всіх можливості одержання освіти. Така освіта дає соціальну рівноправність, сприяє формуванню педагогічно цілісної, усебічно розвиненої особистості, поширенню її світогляду та світорозуміння, толерантності, розвитку самостійності, ініціативності й має велике майбутнє. Кінцева мета реалізації завдань переходу від традиційної до дистанційної форми освіти - створення в кожному регіоні й місці проживання свого центру дистанційного навчання. Такий центр може надавати можливість проходження курсу підвищення кваліфікації і перепідготовки всіх бажаючих, одержання другої вищої освіти й профільної освіти з необмеженим доступом до фондів бібліотек і баз даних.
Висновки.
В ході проведеного дослідження ми дійшли висновку, що сьогодні деякі форми організації навчального процесу вже неможливо уявити без використання комп’ютерів. На сьогоднішній день тільки за допомогою комп’ютерних технологій можливо створення міжнародних проектних робіт. Безсумнівно, неможливо уявити собі і дистанційне навчання без сучасних комп’ютерних технологій. Таке навчання дозволяє підвищувати кваліфікацію або отримувати другу вищу освіту багатьом категоріям бажаючих. Ми також дійшли висновку, що для продуктивного застосування комп’ютерів на занятті студентові й викладачеві необхідно насамперед перебороти психолого-педагогічний бар’єр упереджень щодо комп’ютерного навчання. Використання комп’ютерів у навчанні дозволяє оптимізувати весь навчальний процес, підвищити ефективність навчання при достатній економії часу і сил, що наближає національну вищу освіту до міжнародного рівня.
Перспективу розвитку комп’ютеризації професійної освіти ми визначаємо так: інформаційно-комунікаційні технології змінюють ідеологію освіти в цілому від репродуктивної, що спирається виключно на отримання знань, до розвиваючої, куль-туротворчої, особистісно-орієнтованої. Завдяки таким технологіям не тільки підвищується ефективність навчання, а й здійснюється перехід від авторитарних методів до особистісно-орієнтованих. Задля поступової інформатизації професійної освіти ми пропонуємо впровадження конкретних практичних задач: поширення сучасних електронних засобів навчання, їх інтеграцію з традиційними навчальними посібниками; розвиток телекомунікаційних освітніх мереж у регіонах; розвиток системи підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, системи перепідготовки викладачів в умовах
інформаційно-комп’ютерних технологій для підвищення якості й ефективності навчання; організація системи відкритої дистанційної освіти; створення банку даних про працевлаштування випускників; створення мережі курсів для абітурієнтів для комп’ютерного тестування й подальшої роботи; моніторинг інформаційних ресурсів, новинок тощо.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем інформатизації вищої освіти.
Література:
1. Beynon J., Mackay H. Computers into Classrooms. More Questions than Answers. - The Falmer Press. London. Washington, D.C. 1993, - 245p.
2. Blomeyer R., Martin D. Case Studies in Computer Aided Learning. - The Falmer Press. London. New York. Philadelphia, 1991. - 303p.
3. Mellar H., Bliss J., Boohan R., Ogborn J., Tompsett C. Learning with Artificial Worlds: Computer Based Modelling in the Curriculum. - The Falmer Press. London. Washington, D.C. 1994, - 244p.
4. Squires D., McDougall A. Choosing and Using Educational Software. A Teachers’ Guide. The Falmer Press. London. Washington, D.C. 1994, - 161p.
5. Костікова І. І. Вплив комп’ютерних технологій на підготовку викладача до занять // Педагогіка, психологія та ме-дико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. Збірник наукових праць. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2005.
- № 23. - С.40-45.
6. Костікова І. Роль комп’ютерних технологій в навчанні студентів // Новий колегіум. - Харків: ХНУРЕ. - № 2 (33). -2006 - С. 55-63.
7. Костікова І. І. Використання методів педагогічного дослідження у процесі підготовки майбутнього вчителя // Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Частина 2. / Гол. ред. М. Т. Мартинюк. - К.: Міленіум, 2006. - С. 139-146.
8. Николаенко С. Состояние и перспективы развития общего среднего образования в Украине // Голос Украины, № 5 (4005), 2007. - С. 4.
Надійшла до редакції 10.05.2007р.
МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ ВИЗНАЧЕННЯ ОБДАРОВАНОСТІ У ЗВ’ЯЗКУ ІЗ ВІДБОРОМ ДЛЯ ЗАНЯТЬ ФУТБОЛОМ
Кречетова О.В.
Полтавський інститут економіки і права ВНЗ „Відкритий міжнародний університет розвитку людини Україна”
Анотація. У практиці відбору велике значення має своєчасне виявлення здібностей. При цьому прогностичною слід вважати таку оцінку, яка отримана на основі комплексних обстежень. Відбір слід уявити собі як процес визначення відповідності здібностей людини особливостям обраної спортивної дисципліни. Складність відбору полягає в тому, щоб скласти попередній прогноз про наявність модельних характеристик, які надалі забезпечать успішну ігрову діяльність.
Ключові слова: відбір, діагностика, навантаження, спортивні результати, біологічні показники, здібності, задатки, сенситивні періоди, рухова діяльність, кінцевий результат.
Аннотация. Кречетова Е.В. Методологический аспект определения одаренности в связи с отбором для занятий футболом. В практике подготовки надежной футбольной смены чрезвычайно важно своевременное выявление прогностических способностей у детей. Объективная оценка индивидуальных способностей
