CC BY
25
УДК 638.12:612.397:57.086.8
Ковальчук I.I., к.вет.н., докторант © Федорук P.C., д.вет.н., проф., член-кор НААН 1нститут б1ологИ'тваринНААН
BMICT ЗАГАЛЬНИХ Л1П1Д1В I СП1ВВ1ДНОШЕННЯ IX КЛАС1В У ТКАНИНАХ МЕДОНОСНИХ БДЖ1Л ЗА УМОВ ТРАДИЦ1ЙНОГО ТА ОРГАН1ЧНОГО ВИРОБНИЦТВА
Досл1дження проведет на виробничих базах сум1жних паачничих господарств, що розмщет в традицшних агроеколог1чних умовах та в умовах сертифжованих nacix щодо оргатчного виробництва Втницъког o6nacmi. Вгдзначено, що умови оргатчного виробництва забезпечуютъ ф1зюлог1чно вищии pieenb харчування бджт, який сприяе активацп лтдного обм1ну в ix оргатзм1, на що вказуе вгроггдно вищии eMicm загалъних лтдгв та ix фракцш у тканинах голови, грудного i черевного в/ддшв медоносних бджт з сертифтованог щодо оргатчного виробництва nacixu пор1вняно до контрольноi.
Ключое1 слова: бджоли, тканини, загалът лтди, триацилгл1цероли, фосфолтди, холестерол, НЕЖК, моно- i диацилглщероли
Вступ. Вщомо, що медоносна бджола е невщ'емним компонентом бюгеоценозу окремих регюшв i довкшля в цшому. Ii' оргашзм, як бюлопчний об'ект, реагуе на вплив р1зномаштних зовшшшх фактор1в [1-3]. Умови оргашчного виробництва пор1вняно з традицшними, за яких застосовують низку х!м!чних засоб1в, речовин i препарата, забезпечують кращий ф1з1олог1чний фон живлення бджш. Лшщи оргашзму активно використовуються при низьких температурах бджолами клубу, i бшьш штенсивно у тих бджш, яю розташоваш на зовшшньому його mapi. Живлення медоносних бджш, кр1м видових особливостей, суттево залежить вщ агроеколопчних умов ix утримання. Споживаючи збaлaнcoвaнi корми, бджоли нагромаджують необхщш запаси поживних речовин переважно у жировому тiлi. За фiзioлoгiчнoi необхщноси — недостатнш запас корму, HecnpraranBi погодш умови тощо, цей запас використовуеться [4]. Однак, вплив aгpoeкoлoгiчниx умов poзмiщeння паск, зокрема opraHi4Horo виробництва, на життeдiяльнicть медоносних бджiл i концентр ацш лiпiдниx K0Mn0HeHTiB у тканинах i'x opraHi3My не достатньо з'яcoвaнi. За результатами наших попередшх дocлiджeнь [5, 6] доведено, що агроеколопчний фон розмщення naciK i живлення бджш за умов як оргашчного, так i традицшного виробництва суттево впливае на лiпiдний склад тканин медоносних бджш. Не з'ясованими залишаються особливоси сезонного впливу aгpoeкoлoгiчниx чинниюв живлення бджш за умов оргашчного сшьськогосподарського виробництва, що можуть визначати pieeHb трансформацп та cпiввiднoшeння окремих поживних речовин корму в тканини pi3HHx aHaTOMi4HHx вiддiлiв opraHi3My медоносних
© Ковальчук I.I., Федорук P.C., 2013
131
бджш. Тому метою дослщження було встановити вщмшносп лшщного складу тканин головного, грудного та черевного вщдшв оргашзму медоносних бджш весняно-л1тнього розплоду за розмщення пасж в агроеколопчних умовах традицшного та оргашчного виробництва.
Матер1ал 1 методи.
Дослщження проведен! на виробничих базах сум1жних паачних господарств, що розмщеш в традицшних еколопчних умовах Вшницько! област1 та в умовах сертифжовано! паЫки щодо оргашчного виробництва ще! ж области У цьому регюш було сформовано дв1 групи бджолоЫмей (I група -традицшш умови — с. 1вашвщ; II група — сертифжована щодо оргашчного виробництва пасжа у с. Иоситвка Барського району).
Для дослщження у червш 2012 року вщбирали тканини робочих бджш з пасш у вказаних зонах. Зразки тканин вщбирали вщ 90-100 бджш з трьох визначених вулимв, по 30-35 бджш з кожного, яю використовували для приготування гомогенату з тканин головного I грудного вщдшв та черевця медоносних бджш. Визначення вмкту загальних лшвдв у зразках дослщжуваних тканин бджш проводили грав1метричним методом за Бо1сИ [7, 8]. Вщносний вмют окремих фракцш лшщ1в визначали з допомогою тонкошарово! хроматограф!! з використанням силкагелевих пластин 8огЬШ (ПТСХ-П-А) з подальшим вим1рюванням показниюв оптично! густини у зразках тканин на спектрофотометр! СФ-46 при довжиш хвил1 440 нм. Одержан! даш опрацьовували статистично з визначенням середшх величин, 1х вщхилень I ступеня в1рогщност1 за коефщентом Стьюдента.
Результати й обговорення.
За результатами дослщження встановлено м1жгрупов1 вщмшност1 фракцшного розподшу лшдав та 1х загального вмкту в тканинах голови бджш (табл.1), що можуть бшьшою м1рою обумовлюватися безпосередшм впливом традицшних агроеколопчних умов ще! зони та штенсивного ведения у нш сшьськогосподарського виробництва.
Таблиця 1
Вм1ст загальних лшщ1в 1 стввщношення Тх клаив у тканинах голови
медоносних бджш, % (М±ш, п=3)
Загальш лшди та 1х класи Група паак
Традицшне с.-г. виробництво Оргашчне с.-г. виробництво
I (контрольна) II (дослвдна)
Загальш лшщи, г% 2,40±0,35 5,15±0,09***
Фосфолшщи 13,63±0,17 24,20±0,17**
Моно- 1 диацилглщероли 23,53±0,16 16,63±0,17**
Вшьний холестерол 15,86±0,14 15,20±0,11*
НЕЖК 19,66±0,12 13,30±0,30**
Триацилглщероли 14,73±0,17 13,41±0,22**
Еф1ри холестеролу 12,56±0,21 17,06±0,14**
Примита: у цш [ наступних таблицях: * — р < 0,05; ** — р < 0,01; *** — р < 0,001 Вимоги оргашчного сшьськогосподарського виробництва забезпечують кращий еколопчний фон, що впливае на штенсившсть обмшу речовин, зокрема вмюту загальних лшщ1в та 1х фракцш у тканинах оргашзму медоносних бджш.
132
Зокрема, в тканинах голови медоносних бджш з еколопчно! зони оргашчного виробництва встановлено бшьш високий bmíct загальних лшвдв, шж з традицшними агроеколопчними умовами (р<0,001).
Дослщження сшввщношень клаЫв лшдав у тканинах голови медоносних бджш з сертифжовано! за вимогами оргашчного виробництва пас1ки, показало в1рогщно нижчий р1вень moho- i диацилглщерол1в (р<0,01), вшьного холестеролу (р<0,05), НЕЖК i триацилглщерол1в (р<0,01), пор1вняно з цими показниками у бджш з традицшних умов утримання. Однак, bmíct фосфолшвдв та еф1р1в холестеролу був в1рогщно вищим (р<0,01) в тканинах голови бджш з пасжи II групи, що вказуе на важливий вплив умов оргашчного виробництва на р1вень лшщного живлення бджш, i, очевидно й на ix життездатшсть.
Агроеколопчш умови оргашчного сшьськогосподарського виробництва зумовлювали в1рогщш р1знищ вм1сту загальних лшвдв у тканинах грудного вщдшу медоносних бджш. Зокрема, !х р1вень був у 2,1 раза вищим пор1вняно до тканин бджш з традицшними умовами утримання (табл.2).
Таблиця 2
Bmíct загальних лшщ1в та стввщношення ix клаив у тканинах
грудного вщдшу медоносних бджш, % (M±m, n=3)_
Загальш лшщи Група naciK
та 1х класи Традицшне Орган1чне
с.-г. виробництво с.-г. виробництво
I (контрольна) II (дослщна)
Загальш лшщи, г% 2,46±0,32 5,13±0,43**
Фосфолшщи 13,72±0,17 16,88±0,12***
Moho- i диглщероли 13,96±0,18 14,10±0,30
Вшьний холестерол 16,97±0,23 19,23±0,13***
НЕЖК 12,07±0,22 12,12±0,22
Триацилглщероли 22,97±0,17 16,93±0,27***
Еф1ри холестеролу 20,16±0,10 20,62±0,34
За результатами дослщження встановлено в1рогщно вищий bmíct фосфолшвдв та вшьного холестеролу (р<0,001) у тканинах грудного вщдшу бджш II групи, яю утримувалися в умовах оргашчного виробництва, пор1вняно з традицшним. Встановлеш вщмшност1 вмюту загальних лшвдв та !х фракцшного розподшу у тканинах грудного в1ддшу можуть зумовлюватися, кр1м еколопчного, ще й ал1ментарним чинником, оскшьки лшщний склад пилку р1зних медоносних рослин суттево вщр1зняеться [10]. Аналопчш р1знищ вщзначено щодо вмкту moho- i диацилглщерол1в, НЕЖК та еф1р1в холестеролу, проте щ р1знищ не були BiporiflHi. Р1вень триацилглщерол1в у зразках бджш II групи був у 1,4 раза нижчим (р<0,001) пор1вняно з контролем.
Характерно, що найвищий bmíct загальних лшщ1в встановлено у зразках тканин черевного вщдшу бджш як I так i П груп пор1вняно з шшими дослщженими тканинами оргашзму медоносних бджш, проте загальна тенденщя шжгрупових р1зниць збер1галась. Зокрема, спостер1гали в1рогщно вищий 1хнш bmíct у 1,8 раза в зразках тканин П групи пор1вняно з контролем (р < 0,01) (табл. 3). Поряд з тим, встановлено суттев1 р1знищ м1ж дослщною i контрольною трупами у сшввщношенш окремих клаЫв лшвдв тканин черевного в1ддшу
133
медоносних бджш, що пщтверджують даш нижчого вмкту фосфолшадв у II rpyni в 1,1 раза (p < 0,001). Характеры! змши лшщного складу в тканинах черевного вщдшу медоносних бджш спостер1гались щодо вмкту вшьного холестеролу. В1рогщно нижчий bmíct вшьного холестеролу у 1,2 раза спостер1гали у тканинах черевця И групи. Аналопчш BiporiflHi м1жгрупов1 р1знищ встановлено при дослщженш moho- i диацилглщерол1в та НЕЖК (p < 0,01;0,02).
Таблиця 3
Bmíct загальних лшщ1в та стввщношення Тх клаив у тканинах черевного _вщдшу медоносних бджш, % (M±m, n=3)_
Загальш Мтди та 1х класи Трупа naciK
Традицшне виробництво (контрольна) Орган1чне виробництво (досладна)
I II
Загальш Мтди, г% 3,23±0,15 5,87±0,42**
Фосфолшщи 23,13±0,10 20,98±0,14***
Moho- i диацилглщероли 16,17±0,24 14,54±0,15**
Вшьний холестерол 15,18±0,16*** 12,56±0,17***
НЕЖК 18,23±0,69** 15,31±0,20***
Триацилглщероли 13,91±0,16*** 20,43±0,24***
Еф1ри холестеролу 13,91±0,17*** 16,14±0,12***
Однак, вмкт триацилглщерол1в та еф1р1в холестеролу у цих тканинах був в1рогщно вищим вщповщно у 1,5 та 1,2 раза ф < 0,001). Зазначеш змши вмюту загальних лшщ1в та !х фракцш можуть бути обумовлеш вщмшностями лшщного складу корму бджш у дослщжених пааках, що формуються пщ впливом агроеколопчних умов сшьськогосподарського виробництва, зокрема з штенсивним застосуванням мшеральних добрив та засоб1в х1м1чного захисту. Имов1рно, традицшш умови утримання бджш стимулювали накопичення зазначених фракцш в оргашзм1 для захисту вщ шкщливого впливу навколишнього середовища, тод1 як агроеколопчш умови оргашчного сшьськогосподарського виробництва сприяли штенсивному обмшу речовин, у т.ч. лшщному в оргашзм1 бджш, прояву високо! !х продуктивное^, що знижувало енергетичний { структурний запас клаЫв лшщ1в у тканинах.
Висновки. Анал1з отриманих даних вмюту загальних лшвдв у тканинах голови, грудного та черевного вщдшу медоносних бджш дае пщставу стверджувати про прямий вплив агроеколопчних умов сшьськогосподарського виробництва на ф1зюлого-бюх1м1чш процеси в оргашзм1 медоносних бджш. Умови оргашчного виробництва забезпечують вищий \ еколопчно яюсшший ф1зюлопчний р1вень живлення бджш, що сприяе активаци лшщного обмшу в 1х оргашзм1, в1рогщному зростанню вмюту загальних лшвдв та !х фракцш у окремих тканинах медоносних бджш з сертиф1ковано! щодо оргашчного виробництва пасжи. Це дае пщставу стверджувати про визначальний вплив агроеколопчних умов розмщення пасж, зокрема, оргашчного виробництва, на штенсившсть обмшу загальних лшщ1в та 1х фракцш у тканинах оргашзму медоносних бджш, а отже I на !х життед1яльшсть.
134
Л1тература
1. Таранов Г.Ф. Анатомия и физиология медоносных пчел / Г.Ф. Таранов.
— М:Колос, 1995. - 344 с.
2. Таранов Г. Ф. Корма и кормление пчел / Г. Ф. Таранов—М.: Россельхозиздат, 1986.— 160 с.
3. Лебедев В.И. Биология медоносной пчелы / В.И. Лебедев, Н.Г. Билаш.
— М.: Агропромиздат, 1991. — 239с.
4. Янович В.Г. Обмен липидов у животных в онтогенезе / В.Г. Янович, П.З. Лагодюк // М.: Агропромиздат, 1991. — 317с.
5. Ковальчук I.I. Лшщний склад тканин оргашзму медоносних бджш за умов еколопчного та оргашчного виробництва // Науково-техшчний бюлетень 1нституту бюлогп тварин i ДНДК1 ветпрепарат1в та кормових добавок,— 2012. — Вип.13. -№3-4. -С. 241-245
6. Ковальчук ИИ. Содержание общих липидов и их фракций в тканях медоносных пчел при размещений пасек в условиях Карпат и органического производства в Полесье// Материалы XI международной конференции молодых ученых "Инновации в ветеринарной медицине, биологии, зоотехнии". — 2012.
— С.52-53.
7. Folch J.A., Lees M., Sloane Stanley G.H. A simple method for the isolation and purification of total lipids from animal tissue. Journal of Biological Chemistry, 1957, vol. 226, no. 1, pp. 497-509.
8. Стефаник М.Б. Тонкослойная и газожидкостная хроматография липидов / М.Б. Стефаник, В.И. Скороход, О.П. Елисеева и др. // Методические указания. — Львов. 1985. — 27С.
9. Laxalt A.M. Phospholipid signaling in plant defence Curr. Opin. Plant Biol., 2002, v.5, pp.332-338.
10. Manning R. Fatty acids in pollen a revive of their importance for honey bees Bee World, 2001, vol. 82 (2), pp. 60-75.
Summary Kovalchuk I.I., Fedoruk R.S., CONTENTS TOTAL LIPIDS AND CORRELATION OF THEIR
CLASSES IN HONEYBEES TISSUES UNDER TRADITIONAL AND ORGANIC PRODUCTION CONDITIONS
Studies conducted on production bases adjacent beekeeping farms are located in the traditional agro-ecological conditions and under conditions of certified apiaries on organic production of Vinnitsa' region. It is noted that the conditions of organic production provide a physiological level of nutrition of bees, which contributes to the activation of lipid metabolism in their body, as indicated by significantly higher levels of total lipids and their fractions in the tissues of the thoracic and abdomen of honey bees with certified apiary.
Рецензент - к.вет.н., доцент Ковальський Ю.В.
135
