CC BY
27
8. Мельник В. В. Профшактика та лшування неспециф1чно! бронхопневмонп у телят i3 застосуванням цитомедишв з легень велико! рогато! худоби: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. вет. наук: спец. 16.00.01 / В. В. Мельник. -Бша Церква, 2001. - 16 с.
9. Левченко В. I. Комплексний метод лшування телят, хвор их на бронхопневмошю / В. I Левченко, А. В. Розумнюк, В. П. Москаленко // Вюник Бшоцерюв. держ. аграр. ун-ту. Вип. 2. - Бша Церква, 2003. - С. 133-140.
10. Канюка О. I. Ефектившсть ступенево! атибютикотерапп при катаральнш бронхопневмонп телят-сисушв / О. I. Канюка, О. Павл1в, Н. В. Слюсар // В1сник Сумського нац. аграр. ун-ту.- 2007. - Вип. 8 (19). - С. 47-49.
11. Высоцкий А. Э. Справочник по бактериологическим методам изысканий в ветеринарии / А. Э. Высоцкий, 3. Н. Барановская.- Издательство Министерства сельского хозяйства Республики Беларусь. - 2002. - С. 521-522.
12. Высоцкий А. Э. Справочник по бактериологическим методам изысканий в ветеринарии / А. Э. Высоцкий, 3. Н. Барановская - Издательство Министерства сельского хозяйства Республики Беларусь.-2002. - С. 715-716.
13. Krapf F. E. Circulating immune complexes in HIV - infected persons / F. E. Krapf // Klin Wochenschr. - 1990. - № 3. - 68(6). - P. 299-302.
Стаття надшшла до редакци 12.05.2015
УДК 619:639.3:577.115
Лобойко Ю. В., к.с.-г.н., доцент, Данко М. М., к.б.н., доцент © Лъегесъкий нацгоналъний унгеерситет ветеринарногмедицини та бготехнологШ гмеш С. 3. Гжицъкого
BMICT ПРОДУКТ1В ПЕРЕКИСНОГО ОКИСНЕННЯ Л1ЩД1В ТА АКТИВН1СТЬ АНТИОКСИДАНТНИХ ФЕРМЕНТ1В У ТКАНИНАХ ОДНОР1ЧОК КОРОПА ЗА ЗМ1ШАН01IHBA3II ЕКТОПАРАЗИТАМИ
У cmammi наведено дам про вм\ст npodynmie перекисного окиснення ninidie (dienoeux кон 'wzamie, zidponeperncie, малонового dianbdezidy) та aKmuenocmi антиоксидантних фермент1в (супероксиддисмутази, глутат1онпероксидази, каталази) в тканинах оргатв коропа за pi3HOi wmeHCueHOcmi твазп ектопаразитами.
Встаноелено, що у досл1джуваних тканинах гепатопанкресу, скелетних м'яз1е та зябер твазованих ектопаразитами однор1чок коропа eipozidno зростае eMicm dienoeux кон 'wzamie, zidponeperncie лiniдie, малонового дiaлъдeгiдy та знижуеалася активность антиоксидантних фepмeнmiв супероксиддисмутази i каталази.
Ключовг слова: короп, ектопаразити, dienoei кон 'югати, zidponeperncu, малоновий дiaлъдeгiд, супероксиддисмутаза, znymamiounepoKCuda3a, каталаза.
© Лобойко Ю. В., Данко М. М., 2015
90
УДК 619:639.3:577.115
Лобойко Ю. В., к.с.-х.н., доцент, Данко Н. Н., к.б.н., доцент
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С. 3. Гжицкого
СОДЕРЖАНИЕ ПРОДУКТОВ ПЕРЕКИСНОГО ОКИСЛЕНИЯ ЛИПИДОВ И АКТИВНОСТЬ АНТИОКСИДАНТНЫХ ФЕРМЕНТОВ В ТКАНЯХ ОДНОЛЕТОК КАРПА ПРИ СМЕШАННОЙ ИНВАЗИИ
ЭКТОПАРАЗИТАМИ
В статье приведены данные о содержании продуктов перекисного окисления липидов (диеновых конъюгатов, гидроперекисей, малонового диалъдегида) и активности антиоксидантных ферментов (супероксиддисмутазы, глутатионпероксидазы, каталазы) в тканях органов карпа при разной интенсивности инвазии эктопаразитами.
Установлено, что в исследуемых тканях гепатопанкреса, скелетных мышц и жабр инвазированных эктопаразитами однолеток карпа достоверно возрастало содержание диеновых конъюгатов, гидроперекисей липидов, малонового диалъдегида и снижалась активность антиоксидантных ферментов супероксиддисмутазы и каталазы.
Ключевые слова: карп, эктопаразиты, диеновые конъюгаты, гидроперекиси, малоновый диальдегид, супероксиддисмутаза,
глутатионпероксидаза, каталаза.
UDC 619:639.3:577.115
Loboiko Y. V., Danko M. M.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
CONTENT OF PRODUCTS OF LIPID PEROXIDATION AND ACTIVITY
OF ANTIOXIDANT ENZYMES IN TISSUES OF CARP WITH MIXED INFESTATON BY ECTOPARASITES
The article shows the content of lipid peroxidation products (diene conjugates, hydroperoxides, malondialdehyde) and activity of antioxidant enzymes (superoxide dismutase, glutathione peroxidase, catalase) in the tissues of carp infestation by ectoparasites of varying intensity.
Found that in the studied tissues of hepatopankreas, skeletal muscle and gills of carp infested ectoparasites significantly increased the content of diene conjugates, lipid hydroperoxides, malondialdehyde and decreased antioxidant enzymes superoxide dismutase and catalase.
Key words: carp, ectoparasites, diene conjugates, hydroperoxides, malonic dialdehyde, superoxide dismutase, glutathione peroxidase, catalase.
Вступ. У процес1 окиснення енергетичних субстрат1в аеробним шляхом в орган1зм1 тварин, у тому числ1 й риб, утворюються активш форми кисню (АФК), яю окиснюють перекисним шляхом полшенасичеш жирш кислоти, що входять до складу фосфолшщв мембран кттин. Утвореш продукта перекисного окиснення лшщ1в (ПОЛ) шддають деструкцп кттинш мембрани i бюпол1мери (бшки, нукле1нов1 кислоти). Це призводить до утворення шших вшьних радикашв, яю проявляють деструктивну д1ю на мембрани i внутр1шньокл1тинн1 б1опол1мери (б1лки, нукле!нов1 кислоти) [1, 2].
91
Внаслщок еволюцп в оргашзм! риб сформувалися спещальш мехашзми захисту вщ деструктивно! дп продукпв ПОЛ, яю отримали назву антиоксидантно! системи. II роль полягае в регуляцп штенсивносп утворення АФК та знешкодженш продукпв ПОЛ. Як 1 у ссавщв, система антиоксидантного захисту в оргашзм! риб охоплюе ферментну 1 неферментну ланки. До ферментно! ланки належать ферменти супероксиддисмутаза (СОД), глутатюнпероксидаза, каталаза [3, 4].
Метою нашо! роботи було дослщженя вмюту продукта перекисного окиснення лшщ!в 1 активност! антиоксидантних фермента у гепатопанкреас!, скелетних м'язах 1 зябрах коропа за ураження ектопаразитами.
Матер1ал 1 методи. 3 метою визначення продукта ПОЛ у тканинах коропа за ураження ектопаразитами з р1зним ступенем швазп в аквар1альних умовах було проведено дослщ, в якому використовували спонтанно швазованих збудниками дактилопрозу та лернеозу риб.
Перюд акшматизацп риб становив 14 д1б за температури води 16-18 0С. Перед виконанням дослщу було проведено паразитолопчне досл1дження риб та визначено показники р1вня !хньо! швазованосп. Для цього було сформовано чотири групи риб (контрольна та три дослщш) по 6 особин у кожнш, масою тша 38,0±4,8 г, за ураження Ьегпаеа сурппасеа та Dactylogyrus уаз(Мог. Риби першо! групи були контрольними, друго! - з штенсивнютю швазп до 0,08 лерней на г м. т. та до 0,26 дактилопрушв на г м. т., третьо! - з штенсивнютю 0,11-0,26 лерней на г м. т. та 0,29-0,53 дактилопрушв на гм. т. 1 четверто! - понад 0,26 лерней на г м. т. та 0,53 дактилопрушв на г м.т.
1хтюпаразитолопчний анашз проводили за методом неповного гельмштолопчного розтину за I. С. Биховською-Павловською [5]. Видову належнють паразита визначали за «Определитель паразитов пресноводных рыб фауны СССР» [6]. 1нтенсивнють швазп (II) визначали шляхом шдрахунку кшькосп паразита на тш та зябрах дослщжувано! риби.
Рибу утримували у 40 дм3 аквар1умах ¿з штучною аеращею за температури 18-20 °С. Догляд за рибою та и год1влю проводили згщно вщповщних норм та рацюшв. Протягом усього перюду дослщжень спостер1гали за поведшкою та клшчним станом риб.
У дослщженнях використовували зразки гепатопанкреаса, скелетних м'з1в 1 зябер, одержан! вщ клтчно здорових та уражених лернеями 1 дактилопрусами однор1чок любшського лускатого коропа. Вщ!браш зразки тканин заморожували в рщкому азот! 1 визначали в них вмют д1енових кон'югата [7], гщроперекишв [8], малонового даальдегщу [9], активнють актиоксидантних фермента -супероксиддисмутази [10], глутатюнпероксидази [11] такаталази [12].
Результаты дослщження. При дослщженш продукта ПОЛ за змшано! ектопаразитарно! швазп (табл. 1) було встановлено, що вмют д1енових кон'югата у тканинах гепатопанкресу однор1чок коропа 3-1 та 4-1 дослщних груп був в!рогщно вищим, шж у тканинах здорових риб, у 1,2 та 1,4 рази (р<0,001), вщповщно, тод1 як аналопчш вщмшносп вмюту д1енових кон'югата у тканинах скелетних м'яз1в однор1чок коропа 3-1 та 4-1 груп, пор1вняно з рибами контрольно! групи, в1ропдно зростали у 1,3 та 1,4 рази, вщповщно (р<0,001).
Вмют д1енових кон'югата у тканинах зябер однор1чок коропа 2-1, 3-1 та 4-1 груп, пор1вняно з рибами контрольно! групи в!рогщно зростав, вщповщно, у 1,1 (р<0,05), 1,5 та 1,7 рази (р<0,001). 3 цих даних випливае, що пщвищення к!лькост! лерней та дактилог!рус!в у тканинах однор!чок коропа призводить до активацп
92
перекисного окиснення лшдав у тканинах риб на початкових стад1ях окиснення, а саме - на стадп утворення д1енових кон'югат1в.
Таблиця 1
Показники Групи риб
Контроль до 0,8 лерней/г м.т.; до 0,26 дак-тилопруав /г м.т. 0,11-0,26 лерней /г м.т.; 0,29-0,53дак-тилог1рус1в /г м.т. > 0,26 лерней/ г м.т.; > 0,53 дакти-лог1рус1в /г м.т.
1 2 3 4
II, екз. 1,8 6,8 6,3 16,7 13,7 27,5
Гепатопанкреас
Д1енов1 кон'югати, мкмоль/г ткан. 98,28±2,16 101,33±1,81 122,80±2,79*** 139,68±2,67 ***
Г1дроперекиси, од. опт. густ./г ткан. 2,16±0,16 2,37±0,18 4,3±0,52** 5,28±0,40***
Малоновий д1альдег1д, нмоль/г ткан. 6,62±0,27 6,78±0,25 10,42±0,50*** 14,65±0,64***
Скелетн1 м'язи
Д1енов1 кон'югати, мкмоль/г ткан. 102,68±3,77 110,45±5,28 131,57±4,11*** 138,70±5,61** *
Пдроперекиси, од. опт. густ./г ткан. 2,75±0,27 3,47±0,41 5,72±0,28*** 6,18±0,47***
Малоновий д1альдепд, нмоль/г ткан. 3,03±0,26 3,68±0,32 5,87±0,43*** 6,70±0,45***
Зябра
Д1енов1 кон'югати, мкмоль/г ткан. 68,75±2,05 77,95±3,12* 101,32±3,48*** 117,60±3,42** *
Пдроперекиси, од. опт. густ./г ткан. 3,45±0,21 3,93±0,12 5,27±0,46** 6,90±0,40***
Малоновий д1альдепд, нмоль/г ткан. 23,72±1,50 28,37±2,26 36,30±1,37*** 45,33±2,84***
Примггка: в1ропдш р1знищ м1ж контрольною \ дослщною трупами: * - р<0,05, ** -р<0,01, *** - р<0,001.
3 отриманих даних видно, що вмют пдроперекис1в лшдав у гепатопанкреас1 однор1чок коропа 3-1 1 4-1 груп був вищим, вщповщно, у 2,0 (р<0,01) 1 2,4 раза (р<0,001), у скелетних м'язах - у 2,08 { 2,2 рази (р<0,001), шж у цих тканинах риб контрольно! групи.
Така ж тенденщя спостер1галася 1 у тканинах зябер риб. Зокрема, в однор1чок коропа 3-1 1 4-! груп цей показник зростав у 1,5 (р<0,01) та 2,0 рази, вщповщно (р<0,001).
Вмют малонового д1альдег1ду в гепатопанкреас1 однор1чок коропа 3-1 1 4-! дослщних груп був вищим в1дпов1дно в 1,6 1 2,2 раза (р<0,001), у скелетних м'язах - у 1,9 ! 2,2 рази (р<0,001), у зябрах - у 1,5 та 1,9 раза (р<0,001), шж у цих тканинах риб контрольно! групи. 3 цих даних випливае, що токсичний вплив лерней та дактилопрус1в призводить також до активацп к1нцевих стад1й перекисного окиснення лшщв у тканинах коропа.
93
При дослщженш активносп антиоксидантних ферменгав за змшано! швази було встановлено, що актившсть супероксиддисмутази в гепатопанкреас1 3-1 та 4-1 груп була значно нижча, пор1вняно з контрольною групою у 1,7 (р<0,01) та 2,3 раза (р<0,001) (табл. 2).
Таблиця 2
Актившсть антиоксидантних фермент1в тканинах однор1чок коропа за
зм1шано'1 ¡нваш, (М±т, п=6)
Показники Групи риб
Контроль до 0,8 лер-ней /г м.т.; до 0,26дак-тилог1рус1в /г м.т. 0,11-0,26 лерней / г м.т.;0,29-0,53дактило-пруав /гм.т. > 0,26 лерней /г м.т.; >0,53дакти-лопруав /г м.т.
1 2 3 4
II, екз 1,8 6,8 6,3 16,7 13,7 27,5
Гепатопанкреас
Супероксидцис-мутаза, у.о./мг б1лка 5,73±0,60 5,82±0,29 3,47±0,32** 2,52±0,14 ***
Глутат1онперокси-даза, мкмоль 08И /мг б1лка за хв. 3,35±0,44 3,65±0,31 3,07±0,40 3,03±0,40
Каталаза ммоль И202/мг б1лка за хв*10-5 3,78±0,64 3,82±0,37 2,02±0,27* 1,4±0,27**
Скелетн1 м'язи
Супероксидцис-мутаза, у.о./мг бшка 5,38±0,56 3,70±0,39* 3,23±0,30** 2,05±0,36 ***
Глутат1онперокси-даза, мкмоль в8И /мг бшка за хв. 3,75±0,37 4,20±0,32 3,72±0,27 2,73±0,18*
Каталаза, ммоль И202/мг бшка за хв*10-5 1,28±0,30 1,22±0,23 0,42±0,09* 0,65±0,13*
Зябра
Супероксиддис-мутаза, у.о./ мг б1лка 5,72±0,65 4,68±0,62 3,17±0,39** 1,97±0,35 ***
Глутатюнперокси-даза, мкмоль в8И /мг б1лка за хв. 3,67±0,35 3,55±0,27 3,43±0,45 2,82±0,37
Каталаза, ммоль И202/мг бшка за хв*10-5 3,57±0,57 4,00±0,34 1,83±0,34* 1,13±0,41**
Примггка: в1рогщш р1зншц м1ж контрольною \ дослщною трупами: * - р<0,05, ** -р<0,01, *** - р<0,001.
Тенденщя до зниження вщм1чалася у тканинах скелетних м'яз1в. Зокрема, у риб 2-1, 3-1 та 4-1 дослщних груп актившсть супероксиддисмутази знижувалася вщповщно у 1,5 (р<0,05), 1,7 (р<0,01) та 2,6 раза (р<0,001). Активн1сть супероксиддисмутази у зябрах риб 3-1 та 4-1 груп була значно нижчою, пор1вняно з контрольною групою, в1дпов1дно у 1,8 (р<0,01) та 2,9 раза (р<0,001).
При досл1дженн1 активност1 глутат1онпероксидази встановлено зниження И активносп у скелетних м'язах 4-1 групи у 1,4 рази (р<0,05). При досл1дженн1 активносп каталази за зм1шано! ¿нвазИ було встановлено, що И вмют у дослщжуваних тканинах гепатопанкресу однор1чок коропа у 3-1 та 4-1 дослщних груп був в1рог1дно нижчим, шж у тканинах здорових риб, у 1,9 (р<0,05) та 2,7 раза
94
(р<0,01), вщповщно, тод1 як аналопчш р1знищ у BMicTi каталази у тканинах скелетних м'яз1в однор1чок коропа 3-i' та 4-i' груп, пор1вняно з рибами контрольно! групи, в1рог1дно знижувалися, вщповщно, у 3,3 (р<0,05) та 2,1 рази (р<0,05). Вмют каталази у тканинах зябер однор1чок коропа 3-i' та 4-i' груп, пор1вняно з рибами контрольно! групи в1рогщно знижувався вщповщно, у 1,9 (р<0,05) та 3,2 рази (Р<0,01).
Висновки. 1нваз1я однор1чок коропа ектопаразитами (лернеями та дактилопрусами) призводить до зростання BMicTy продукпв перекисного окиснення лшщ1в та зниження активносп антиоксидантних фермента супероксиддисмутази i каталази у тканинах гепатопанкреасу, скелетних м'яз1в та зябер.
Перспективи подальших дослщжень. У зв'язку з одержаними результатами потребуе подальшого вивчення впливу ектопаразита на процеси перекисного окиснення та активнють антиоксидантних фермента в органах риб.
Лггература
1. Cadenas E. Mechanisms of oxygen activation and reactive oxygen species detoxification / E. Cadenas // Oxidative Stress and Antioxidant Defenses in Biology; ed. S. Ahmad. - London: Chapman Hall. - 1995. - P. 1-61.
2. Halliwell B. Free radicals in biology and medicine / B. Halliwell // J. M. C. Gutteridge. - Oxford: Oxford University Press, 1999. - 968 p.
3. Martines-Alvarez R. M. Antioxidant defenses in fish: biotic and abiotic factors / R. M. Martines-Alvarez, A. E. Morales, A. Sanz // Rev. Fish Biol. Fish. -2005. - V. 15. - № 1. - P. 75-88.
4. Storey K. B. Oxidative stress: animal adaptations in nature / K. B. Storey // Bras. J. Med. Biol. Res. - 1996. - № 29. - P. 1715-1733.
5. Быховская-Павловская E. И. Паразиты рыб. Руководство по изучению. -Л.: Наука, 1985. - 121 с.
6. Определитель паразитов пресноводных рыб фауны СССР: В 3 т. / Под ред. О. Н. Бауера. - Лениград: Наука, 1987. - Т. 3: Паразитические многоклеточные. - Ч. 2. - 584 с.
7. Стальная И. Д. Определение диеновых конъюгатов / И. Д. Стальная // Современные методы в биохимии; под ред. В. Н. Ореховича. - М: Медицина, 1977.- С. 63-64.
8. А.с. № 1084681 СССР, МКИ G № 33/48. Способ определения гидроперекисей липидов в биологических тканях / Мирончик В. В. (СССР). -№ 3468369/28 - 13; заявл. 08.07.82; опубл. 07.04.84, Бюл. № 13.
9. Коробейникова Е. Н. Модификация определения продуктов перекисного окисления липидов в реакции с тиобарбитуровой кислотой / Е. Н. Коробейникова // Лаб. дело. - 1989. - № 7. - С. 8-9.
10. Дубинина Е. Е. Активность и коферментный спектр СОД эритроцитов / Е. Е. Дубинина, Л. Я. Сальникова, Л. Ф. Ефимова // Лаб. дело. - 1983. - № 10. -С.30-33.
11. Моин В. М. Простой и специфический метод определения активности глутатионпероксидазы в эритроцитах / В. М. Моин // Лаб. дело. - 1986. - № 12. С.724-727.
12. Метод определения активности каталазы / М. А. Королюк, Л. И. Иванова, И. Г. Майорова, В. Е. Токарев // Лаб. дело. - 1988. - № 1. - С. 1618.
Стаття надшшла до редакци 20.04.2015
95
УДК 636:612.017:636.4.087.7
Лукащук Б. О., астрант, Сшвшська Л. Г., д.вет.н., професор © E-mail: [email protected]
Льегеський нацгональнийутеерситет ветеринарног медицины та 6iomexHonoziu iмет С. 3. Гжицъкого, Льв1в, Украгна
ВПЛИВ Ф1ТОБЮТИКА НА ПОКАЗНИКИ НЕСПЕЦИФ1ЧН01 РЕЗИСТЕНТНОСТ1 ПОРОСЯТ У П1ДСИСНИЙ ПЕРЮД
У cmammi представленi резулътати еплиеу фтоб1отика ЕКСТРАКТ™ 6930 у crnadi основного району nidcucnux поросят на показники неспециф1чног резистентност1 еумоеах сучасного свинокомплексу.
Встаноелено, що застосуеання ЕКСТРАКТ™ 6930 поросятам досл1дног групи сприяло зростанню бактерицидног (БАСК) та л1зоцимног aKmuenocmi сироеатки Kpoei (ЛАСК), фагоцитарног aKmuenocmi нейтрофмв (ФА), а також фагоцитарного iндекса (Ф1), значения яких були eipozidno еищими пор1еняно з показниками поросят контрольног групи. Отже, згодоеуеання фтоб1отика ЕКСТРАКТ™ 6930 сприяло стимуляцИ'гуморалъноП кл1тинногланки iмуттету.
Анал1з отриманих даних дае nidcmaeu стеерджуеати, що доцыъно застосоеуеати ЕКСТРАКТ™ 6930 як ефектиений 3aci6 профтактики захеорюеанъ поросят, зокрема незаразних хвороб шлункоео-кишкоеого тракту в тдсисний nepiod, що в свою чергу сприяе кращому збереженню та зниженню ix захворюваност1.
Ключовг слова: nidcucni поросята, фтобютик, iмунна система, неспециф1чна резистентмстъ, БАСК, ЛАСК, ФА, Ф1, шлункоео-кишкоеий тракт, захеорюеання.
УДК 636:612.017:636.4.087.7
Лукащук Б. А., аспирант, Сливинская Л. Г., д.вет.н., профессор
Львовский национальныйуниверситет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С. 3. Гжицкого, Львов, Украина
ВЛИЯНИЕ ФИТОБИОТИКА НА ПОКАЗАТЕЛИ НЕСПЕЦИФИЧЕСКОЙ РЕЗИСТЕНТНОСТИ ПОРОСЯТ В ПОДСОСНЫЙ ПЕРИОД
В статье представлены результаты влияния фитобиотика ЭКСТРАКТ™ 6930 в составе основного рациона подсосных поросят на показатели неспецифическойрезистентности вусловиях современного свинокомплекса.
Установлено, что применение ЭКСТРАКТ™ 6930 поросятам опытной группы способствовало росту бактерицидной (БАСК) и лизоцимной активности сыворотки крови (ЛАСК), фагоцитарной активности нейтрофилов (ФА), а также фагоцитарного индекса (ФИ), значения которых были достоверно выше в сравнении с показателями поросят контрольной группы. Скармливания фитобиотика ЭКСТРАКТ™ 6930 способствовало стимуляции гуморального и клеточного звена иммунитета.
Полученные результаты позволяют утверждать, что целесообразно применять ЭКСТРАКТ™ 6930 в качестве эффективного средства профилактики заболеваний поросят, в частности незаразных болезней желудочно-кишечного тракта в подсосный период, что в свою очередь способствует лучшему сохранению и снижению их заболеваемости.
© Лукащук Б. О., Сшвшська Л. Г., 2015
96
