CC BY
30
полонинського висотного середньопр'я (0,4 тис. га або 8,3 %) на грубо рит-мiчному флiшi з одним ландшафтним урочищем полонини Стримба з кошч-ними вершинами i крутими пригребневими схилами, як займають вiвсянцевi та лежачекострицечниковi луки на гiрсько-лучних грунтах.
Бшьша частина (4,3 тис. га або 89,6 %) ландшафту представлена мю-цевютю круто схилового лiсистого середньопр'я на грубо рштчному флiшi з крутими (57,1 %) i дуже крутими (40,5 %) схилами. У рослинному покривi переважають буковi деревостани (83,8 %).
Решту площi ландшафту (0,1 тис. га) займае мюцевють терасових днищ рiчковоl долини рiчки Теребля, на якiй розташованi заплавш луки i приватнi садиби сш Мерешор, Колочава, Негровець, Синевир, Синевирська Поляна.
Висновок. Для нормального функцюнування парку як рекреацшного гос-подарства, передусiм, потрiбнi здоровi природш ландшафти, як б мали високий рекреацiйний потенцiал i естетичну привабливють. Пошкодженi ландшафти, як мають мюце, потрiбно вiдновити шляхом залiсення. Проте, невелик делянки в грунтовому покрив^ серед яких переважають кам'янi розсипи, тддаються вдаов-ленню лiсу досить важко. Тому тут потрiбно створити групи або солiтери найбiльш привабливих деревних та кущових порiд, бажано з iнтродуцентiв.
Лiтература
1. Гетьман В.1. Збереження ландшафтного р1зномашття та категори сучасних ландшаф-т1в Карпат/ Матер. наук.-практ. конф. - Синевир, 1998.- С. 22-24.
2. Горват Ю.1. Основт аспекти оргатзаци рекреацшно! даяльносп Нащонального природного парку "Синевир"/ Матер. наук.-практ. конф. - Синевир, 1999. - С. 49-50.
3. Методика системных исследований лесоаграрных ландшафтов. - М.: ВАСХНИЛ, ВНИАЛМИ, 1985 - 112 с.
4. Методические указания по ландшафтным исследованиям для сельскохозяйственных целей/ Под ред. Г.И. Швебса, П.Г. Шищенко. - М.: ВАСХНИЛ, 1990. - 58 с.
5. Проект оргатзаци природно-заповщного фонду НПП "Синевир". - 1рпшь, 1999. - 528 с.
6. Столець М.М. Оцшка ландшафт1в для проведення рекреаци в НПП "Синевир"/ Матер. наук.-практ. конф. - Синевир, 1999. - С. 186-187.
7. Тюх Ю.Ю. Особливосп букових лшв НПП "Синевир"/ Матер. наук.-практ. конф. -Синевир, 1998. - С. 160-162.
8. Тюх Ю.Ю. Проблеми 1 перспективи функцюнування НПП "Синевир"/ Матер. наук.-практ. конф. - Синевир, 1999. - С. 192-193._
УДК 630*15:551.521 М.В. Шадура, I.Т. Гулик -Полкький фшал
Украшського науково-дослiдного тституту лкового господарства та агролкомелюраци м. Г.М. Висоцького
СКЛАД ЗИМОВОГО РАЦ1ОНУ КОЗУЛ1 еВРОПЕЙСЬКО1
(Capreolus Capreolus Ь.) У ЗАХ1ДНОМУ ПОЛ1СС1 УКРА1НИ
Дослщженнями встановлено структуру 1 склад ращону козул1 европейсько! (Саргео1ш саргео1ш Ь.) протягом зимового перюду в люах Захщного Полюся Укра-!ни. Визначено перевагу деревинно-чагарникових корм1в у харчовому ращош цих тварин у сшжш зими. Отримаш результати можуть бути використаш для характеристики придатносп угщь для проживання козуль, а також допоможуть установити перел1к кормових стацш козул1 в цей перюд року.
Ключов1 слова: кормов1 види, склад зимового ращону козул1, вмют рубщв козуль.
M.V. Shadura, I.T. Gulyk - Ukrainian Scientific Research Institute of Forestry and Agro-Forest Amelioration Named After G.M. Vysotsky, Polissky Branch
Composition of a Winter Ration of Roe Deer (Capreolus Capreolus L.)
in Western Polissya of Ukraine
Structure and composition of ration of roe-deer (Capreolus capreolus) during winter period in Western Polissya have been investigated. The prevalence of arboreal-shrubby fodder species in food ration of these animals has been defined in snow winters. Obtained results may be used for characteristic of game forests for living of roe-deer and also it will help the list of food habitats of roe-deer in this season of the year.
Keywords: fodder species, composition of a winter ration of roe-deer, ruminant content of roe-deer.
Визначення видового складу та частоти використання окремих катего-рш rapMÏB козулею европейською у зимовий перюд мае неабияке значення для вивчення екологи харчування цього виду ратичних, ощнки кормових якостей мисливських упдь, а також для здшснення ращонально1 пiдгодiвлi тварин у критичний перюд року. Зима - дуже важливий перюд у житп такого виду парнокопитних. Саме глибина сшгового покриву е одним з лiмiтних чинниюв поширення виду. Перелж кормових видiв та кшьюсть споживаного корму дае змогу на основi результат зимових стежкувань козуш та боташч-ного анашзу неперетравлених залишюв у рубцях добутих тварин робити пев-m узагальнення про роль окремих кормових видiв у харчуванш козуш евро-пейсько1 у люових екосистемах Захщного Полюся Украши.
За л^ературними даними, козуш переважно живляться трав'янистою та деревно-чагарниковою рослиншстю. У багатьох районах найбшьшу частку у кормовому рацюш козулi мае трава, якою вона годуеться як у безсшжний перюд, так i взимку: вiдшукуе зелеш частини, добуваючи ïx з-пiд сшгу. Особливо охоче козуля пощае такi зимово-зеленi рослини, як хвощ зимуючий (Eq-uisetum hyemale L.), ожину несшську (Rubus nessensis W. Hall.), плющ зви-чайний (Hedera helix L.) та iншi [4, 6]. Взимку козуш пасуться в будь-який час доби, але тд час сильних морозiв, снiгопадiв i особливо заметшей щуть у ль сову хащу. Вони погано переносять високий сшговий покрив i важко пересу-ваються по снiгу вище 25-30 см [2]. За шшими даними, критична глибина снi-гу для козуш - 35-40 см [7]. Зимовий рацюн козулi у люах Бiлоруського По-лiсся на 85-90 % складаеться з дрiбних верхiвкових пагонiв i бруньок дерев та чагарниюв i 5-15 % припадае на трави й опале листя [5]. У свош робо^ B.C. Соколов [2] повщомляе, що при встановленнi снiгового покриву частка пагошв листяних порiд зменшуеться з 10,6 до 4,8 %, а частка вiчнозелених чагарничюв - збшьшуеться з 28,4 до 75,3 %, як i пагошв шпилькових порщ -сосни звичайно1 (Pinus sylvestris L.) та ялини европейсько1 (Picea abies (L.) Karst.)- з 0,1 до 2,4 %. Бшьшють дослщниюв стверджуе, що снiговий покрив призводить до ютотного зменшення частки трав у рацюш козуль. У моногра-фи С.К. Тимофеево1 [8] також наведено коротку характеристику сезонного харчування козуш. За ïï даними, iз часу встановлення сшгового покриву козуля переходить на харчування безлистими пагонами деревно-кущових порщ. До встановлення глибокого сшгу звiрi добувають з-пiд нього зеленiючу ще
траву й чагарнички, опале листя, гриби, плоди диких фруктових дерев, жолу-дь Iншi автори серед зимових кормiв важливу роль вiдводять чагарничкам: вересу (Calluna vulgaris (L.) Hull.), чорнищ (Vaccinium myrtillus L.), брусницi (Rhodococcum vitis-idaea (L.) Avror.) та лохиш (Vaccinium uliginosum L.) [1, 9]. Козулi також ожину несiйську (Rubus nessensis W. Hall.), кропиву дводомну (Urtica dioica L.) та iншi рослини, що мають зеленi листя. Черговють викорис-тання козулями рiзних стацiй протягом зими неоднакова. З перших замороз-кiв i до встановлення глибокого сшгового покриву вони пасуться, головним чином, на зрубах, а по^м переходять у розрщжеш насадження. I тшьки нап-рикшщ зими ix можна побачити на жируванш в iнших лiсах, де ще у достат-нiй кшькост збереглися корми i, де легше ix добути [3].
Узагальнюючи л^ературний аналiз, потрiбно вiдзначити значну роз-бiжнiсть даних рiзниx авторiв щодо чисельностi кормових видiв для козулi европейськоь Це можна пояснити як специфiчнiстю рацiонiв, пов'язаною з рiзними екологiчними умовами, так i недостатшм узагальненням даних, отри-маних рiзними дослiдниками. Результати дослiджень щодо особливостей живлення козуш у снiжнi та безсшжш зими, наведених рiзними дослщника-ми, не завжди збiгаються мiж собою. На думку бiльшостi дослщниюв, знач-ний снiговий покрив викликае iстотне зменшення питомо1 ваги дводольних та однодольних трав'янистих кормових рослин у зимовому ращош козулi.
Дослщження харчування козулi европейсько1 у критичний для тва-рин - зимовий перюд року - здшснювався двома шляхами, а саме: шляхом стежкувань тварин по сшгу та шляхом дослщження вмiсту рубцiв, добутих на полюванш козуль. Шд час стежкування дорослих особин козуш европейсько1 пiдраxунок усix зкушених кожною твариною пагонiв по кожному кормовому виду, а також кшькост вшх видiлениx екскрементiв на маршрутi троплення дав змогу виявити видовий склад добового ращону конкретно: тварини i тд-рахувати масу з'щених за добу кормiв та iнтенсивнiсть жирування на рiзниx вiдрiзкаx кормового шляху. За розташуванням слiдiв сечi на сшгу i вщбитках заднix шг тварини визначалась ii стать. Матерiал, отриманий вказаними методами, школи доповнювався безпосереднiми спостереженнями за козулями шд час ix випасання за допомогою польового 15-кратного бiнокля. При цьому вдавалось точно визначити час, який затрачувала тварина на одне жирування та нав^ь на скушування та пережовування кожного окремого пагона, кшь-юсть зроблених нею кроюв, виявити загальну особливiсть випасання та iншi особливостi поведiнки. За даними зимових стежкувань, кожна доросла тварина за добу зкушуе вщ 1820 до 2350 пагошв дерев i чагарниюв, крiм цього спо-живае фiтомасу рiзниx трав. Зпдно з проведеними розрахунками, доросла ко -зуля за добу з'щае 2,8-4,1 кг сиро: маси корму. Дослщженнями, яю ми проводили у Центральному, Схщному та Захщному Полiссi Украiни, було встанов-лено, що при глибинi сшгу понад 30 см, козуш переходять на споживання тшьки доступних !м пагонiв кормових дерев i чагарникiв. При цьому, серед-нiй самець козулi у вiцi 3-4 роюв споживае близько 1,6-2,8 кг пагошв дерев. У цей перюд починаеться найбшьше голодування козуль. Контроль за визначен-ням маси з'щеного за добу корму визначався за масою вмюту шлунку добутих
тварин. Проаналiзувавши матерiал дослiджень, було встановлено, що взимку добовий рацюн дорослого самця козуи становить приблизно 3,7 кг сиро1' фь томаси. За 90 дшв зимового сезону таюй тваринi для споживання необхiдно приблизно 330 кг кормово1 фiтомаси.
Для порiвняння особливостей харчування козулi було використано ма-терiали, отриманi у зимовий перюд 2003-2004 рр. та у першш половит зими 2004-2005 рр. Означеш зими значно вiдрiзнялися глибиною снiгового покриву. У 2003-2004 рр. зима характеризувалася бшьш-менш сталим снiговим пок-ривом, а у першш половит зими сезону 2004-2005 рр. снiговi опади були нез-начними, а сшговий покрив - несталим. Добування тварин проводилося в упддях люогосподарських шдприемств, яю розташованi у Рiвненськiй та Во-линськiй областях, типовими лiсорослинними умовами для яких е свiжi та во-логi субори i сугрудки. Боташчний склад вмiсту рубця козуль аналiзувався за встановленою методикою. Результати дослщжень особливостей зимового рацюну козулi наведено в таблицi.
Внаслщок спостережень за зимовим харчуванням козулi було встановлено, що до складу рацюну козулi, яка мешкае у лiсах Захiдного Полюся впродовж зимового перiоду, входить близько 26 видiв судинних рослин.
форми кормових видiв лiсовоï козулi на Захiдному Полiссi у зимовий перюд представлен 7 видами дерев, 4 - чагарниюв, 5 видами чагарничюв та 10 видами багаторiчних трав.
Аналiз iнтенсивностi споживання компонент рацiону надав змогу видiлити чотири групи кормiв : основнi, другорядш та випадковi корми, а також ri рослини, споживання яких залежить вщ глибини сшгового покриву (рис. 1,2). До першоï групи кормiв ми включили види, частка яких у се-редньорiчному рацiонi становила не менше 4 %. До другоï увiйшли ri корми, якi козуля пощае у невеликих кiлькостях, але досить регулярно. Окремо видь лялися рослини, споживання яких вiдмiчалося тiльки або у стжш, або у без-снiжнi зими. При класифiкацiï того чи шшого виду корму враховувалася його частка у зимовому рацюш.
У середньому близько 62,2 % вшх спожитих козулею за зиму кормiв становлять пагони дерев та чагарниюв (вщповщно - 47,3 % i 14,9 %), 29,3 % - фггомаса вiчнозелених чагарничюв i тшьки 7,9 % припадае на трави, а також 0,6 % - на жолуд^ трутовi гриби та iншi компоненти. Встановлено, що 85 % зимового рацюну козулi европейськоï у зонi дослщжень становлять 8 видiв рослин, яю можна розташувати у порядку зниження 1'х питомо1' ваги у рацiонi: дуб звичайний (Quercus robur L.), верес звичайний (Calluna vulgaris (L.) Hull.), чорниця звичайна (Vaccinium myrtillus L.), граб звичайний (Carpi-nus betulus L.), верба козяча (S. caprea L.), ожина несiйська (Rubus nessensis W. Hall.), брусниця (Rhodococcum vitis-idaea (L.) Avror.), сосна звичайна (Pi-nus sylvestris L.). Особливютю зимового рацюну козуш у Захщному Полiссi е незначна кiлькiсть трав'янистих рослин у його складi. У люових екосистемах основнi зимовi корми козуш представленi переважно пагонами шдросту лис-тяних порiд i вiчнозелених чагарничкiв, переважно - порядку вересоцвггих (Ericales). Крiм цього, грубi зимовi корми, до яких належать пагони дерев та
чагарникiв, досить довго перетравлюються, тому довго залишаються у складному шлунку (до 14 дiб), на вiдмiну вщ фiтомаси трав.
На вмiст основних кормiв у рацiонi впливае глибина сигового покриву. Порiвняно з малосшжними зимами, при сталому глибокому сшговому покривi частка пагонiв дерев та чагарниюв у рацiонi козулi зростае з 46,6 % до 77,8 %.
Табл. Порiвняльна характеристика рацюну козул'1 у pi3Hi зими
Група кормiв Назва корму Вмiст у рацiонi, %
2003-04 рр. (стжна) 2004-05 рр. (без стгу) середнш за зиму, %
Основнi корми дуб звичайний 25,9 13,2 19,6±6'4
осика 15,7 8,9 12,3±3'4
верес звичайний 8,6 15,1 11,9±3'3
чорниця звичайна 7,3 14,7 11,0±3/
граб звичайний 12,0 8,3 10,2±1'9
верба козяча 11,4 3,2 7,3±4'1
ожина несшська 3,1 9,5 6,3±3'2
брусниця 0,1 8,0 4,1±4'°
Другорядт корми сосна звичайна 2,9 1,7 2,3±0'6
барвшок малий 1,6 2,0 1,8±0'2
ракитник руський 1,3 1,7 1,5±0'2
крушина ламка 2,1 0,5 1,3±0'8
гравшат мшький 0,4 2,2 1,3±0'9
ялина звичайна 1,5 0,9 1,2±0'3
багно болотяне 0,9 1,5 1,2±0'3
буяхи звичайт 1,3 1,1 1,2±0'1
бруслина европейська 2,1 0,1 и±0Д
береза бородавчаста 0,8 0,2 0,5±0'3
щучник дернистий 0,3 0,7 0,5±0'2
кропива дводомна 0,2 0,8 0,5±0'3
озиме жито звичайне 0,1 0,3 0,2±0'1
ситник скупчений 0,1 0,3 0,2±0'1
лщина звичайна 0,3 0,1 0,2±0'1
Корми, поедания яких зумовлюеться висотою стго-вого покриву горлянка женевська - 3,0 1,5±1'5
жолуд1 дуба звичайного - 1,0 0,5±0'5
веротка лшарська — 0,6 0,3±0'3
ожика волосиста - 0,2 0,1±01
л1сова тдстилка - 0,2 0,1±01
Всього,% 100 100 100
Це пояснюеться тим, що товстий шар сшгу утруднюе добування iнших видiв корму. Приблизно у 1,7 раза збшьшуеться споживання пагонiв осики та шпильок сосни i ялини, майже у 2 рази - споживання пагошв дуба. При цьому зростае не тшьки частка цих кормiв у рацюш, у рубцях спостер^алися неперетравленi залишки й iнших згаданих видiв. Найiстотнiше зросло споживання козулею пагошв верби козячо! (S. caprea L.) та крушини ламко! (Frangula alnus Mill.) - приблизно у 4 рази. Тому можна зробити висновок, що споживання цих видiв значною мiрою пов'язане зi станом снiгового покриву та мен-шою доступнiстю шших кормiв.
Поряд зi збiльшенням у рацiонi у сшжш зими вмiсту пагонiв листяних порщ, ми спостерiгали зниження рiвня споживання чагарничкiв. ïх частка зменшилася з 40,4 % до 18,2 %. Однак, в умовах сталого сшгового покриву пощання буяхiв (Vaccinium uliginosum L.) козулею зростае приблизно в 1,2 разiв. Споживання вересу звичайного (Calluna vulgaris (L.) Hull.), чорнищ звичайно1' (Vaccinium myrtillus L.) i багна (Ledum palustre L.) навпаки, зни-жуеться майже вдвiчi. Потрiбно зазначити, що зменшуеться не тшьки частка цих видiв у рацюш, але й кiлькiсть тварин, у рубцях яких були щентифжоваш даш корми. Кiлькiсть тварин, у рубцях яких були знайдеш неперетравлеш за-лишки фiтомаси бруснищ (Rhodococcum vitis-idaea (L.) Avror.) зимою 2004 р., а також сумарна частка цього виду корму, порiвняно з минулим роком, зменшилася маже у 80 разiв. Це можна пояснити як невеликою кшьюстю дослщ-жених рубщв, так i тим, що при значнш глибиш сшгового покриву доступ-нiсть цих рослин для козуш зменшуеться через незначну висоту ix пагонiв. Таким чином, даний вид у сшжш зими можна вщнести до групи другорядних кормiв. У меншш кiлькостi зкуси ïï фiтомаси козулею при стежкуванш фжсу-вали при перевищенш глибини снiгового покриву понад 20 см. Як показали результати зимових стежкувань - козуля не любить копитити, добуваючи корм з-шд сшгу при значних запасах альтернативних доступних кормiв, тому фггомаса майже всix видiв вiчнозелениx чагарничкiв споживаеться переважно на початку та наприюнщ зими.
Серед другорядних видшяють види кормiв, яю трапляються у невеликих юлькостях у значноï групи тварин. Це шпильковi породи (сосна звичайна (Pinus sylvestris L.) та ялина звичайна (Picea abies (L.)), а також - зшовать русь-ка (Chamaecytisus rutenicus (Fisch. ex Wotoszcz.) Klascova), барвшок малий (Vinca minor L.), крушина ламка (Frangula alnus Mill.), бруслина европейська (Euonymus europaea L.), багно болотяне (Ledum palustre L.), буяхи звичайш (Vaccinium uliginosum L.). Серед шших другорядних кормiв досить часто трапляються: береза повисла (Betula pendula Roth.), лщина звичайна (Corylus avellana L.), гемикрштоф^ш форми трав'янистих рослин, а саме: щучник дернис-тий (Deschampsia caespitosa (L.), кропива дводомна (Urtica dioica L.), гравшат мiський (Geum urbanum L.), ожика волосиста (Luzula pilosa (L.) Willd.), ситник скупчений (Juncus conglomeratus L.) та озимина (жито пошвне (Secale cereale L.)). У безстжт зими, природно, роль деяких цих видiв у харчуванш козулi iстотно зростае. Вiрогiдно щ рослини у зимовий перiод компенсують в оргашз-мi козуль втрати вггамтв, можливо тому козуля добувае ïx навiть пiд снiгом.
Серед компонентiв рацiону козулi окремо можна видшити групу кор-мiв та iншi компоненти рацiону, пощання яких приурочено до кшматичних умов окремих зим. Це залишки лiсовоï шдстилки, жолудi дуба звичайного (Quercus robur L.), фiтомаса горлянки женевськоï (Ajuga genevensis L.), веро-нiки лiкарськоï (Veronica officinalis L.), ожики волосистоï (Luzula pilosa (L.) Willd.). Щодо першого компоненту рацiону, то можна однозначно стверджу-вати, що вш випадково пiдxоплюеться козулею i, власне, як продукт харчування розглядатися не може. Жолудi, фггомаса названих видiв трав, а також плодовi тiла трутових грибiв, активно пощае козуля. Але у люових екосисте-
мах Захщного Полiсся як перший компонент, так i перераховаш iншi, ютотно-го вкладу у ращон козулi не вносять. Так, назван види kopmíb траплялися у рубцях тварин тшьки у першiй половинi зими 2004-2005 рр. Як показали на-шi дослiдження, проведенi у попереднi роки в шших рацiонах Полiсся, щ корми козуля е переважно в iншi пори року. Споживання 1х у безснiжну зиму пояснюеться ix доступнiстю для тварин. Вказана змша у харчуваннi козулi, зумовлена глибиною снiгового покриву, може розглядатися як типова для да-ного виду. Типовою особливютю майже вшх другорядних кормiв е сезоннiсть ix по1дання козулею. Враховуючи те, що зимою склад рацiону найбщшший -частка другорядних кормiв може перевищувати основнi. Проте важливiсть другорядних кормiв не варто недооцiнювати. Отруйш рослини: багно зви-чайне (Ledum palustre L.), барвiнок малий (Vinca minor L.), якi ми знаходили в рубцях на початку зими, можливо вживають козулi для виведення гельмш^в, оскiльки у кишечниках та в рубцях, разом з цими компонентами корму ми знаходили рiзнi види мертвих гельмш^в, переважно роду Trematoda sp.
Зима 3Í сшгом 2003-2004 pp.
В дерева ПП чагарники В в1чнозелеш чагарнички 0 зимовозелеш трави
Рис. 4.1. Структура рацюну козулi европейськоХ у зимовий перюдроку при
сталому стговому покривi
Зима без сшгу - кшець 2004 року
12,9
В дерева ПП чагарники 5 в1чнозелеш чагарничюЯ зимовозелеш травиП шин корми Рис. 4.2. Структура зимового рацюну козулi за вiдсутностi сшгового покриву
Узагальнюючи результати дослщжень особливостей зимового харчу -вання козуш европейсько! у люових еко системах Захiдного Полiсся, можна зробити висновок про те, що стан сшгового покриву призводить до певних змш у структурi та складi рацiону.
Основу харчування козуш европейсько! на Захщному Полiссi станов-лять олистянi та неолистяш пагони дерев i чагарниюв, тому цей вид копитних можна вщнести до типових дендрофапв. З шших категорш кормiв рано на-веснi козулею у значнiй кшькосп споживаються чагарники порядку вересоц-вггих (чорниця, верес та окремi зимовозелеш види).
Характеризуючи рiзнi типи i категори лiсу у рiзних люорослинних умо-вах (незалежно вiд загальних запасiв фiтомаси) було встановлено, що найбшьш продуктивними у кормовому вщношенш до дослiджуваних видiв тварин е: за-ростаючi вирубки та листяш молодняки, а також низькоповнотнi листяш на-садження з густим шдростом, пiдлiском та рясним травостоем; найменш цш-ними е: чистi високоповнотш сосновi насадження вiком вiд 20 до 60 роюв з рщким пiдростом i пiдлiском, а також чист березняки такого ж в^. Крiм наз-ваних угiдь, багатими на кормовi трави угiддями е мiжлiсовi луки. Високою продуктивнiстю кормiв для козулi характеризуються також сшьськогосподарсь-кi угiддя. Окремi типи бол^ можуть мати високу кормову мютюсть для козулi за рахунок значних запашв надземно! фiтомаси зимово-зелених трав.
Еколопчний аналiз залежностi кормових видiв козулi вiд вологостi та багатства грунту показуе, що найбшьше вони належать до мезотрофiв, мезо-фтв та олiгомезотрофiв i !х основними бютопами е свiжi та волоп субори та сугрудки. Цi бютопи е основними i для проживання козулi.
Л1тература
1. Гулик 1.Т., Орлов О.О. Специфша споживання козулею европейською р1зних корм1в у люах Центрального Полюся залежно вщ еколопчних умов та сезону року// Проблеми еколо-ri! лю1в i люокористування на Полюа Укра!ни. Наук. пращ Полюько! АЛНДС. - Житомир: Волинь. - 2000, вип. 1(7). - С. 109-118.
2. Европейская и сибирская косули. Систематика, экология, поведение, рациональное использование и охрана/ Под ред. В.Е. Соколова. - М.: Наука,1992. - 399 с.
3. Жизнь животных/ Под ред. В.Е. Соколова. - М.: Просвещение, 1989. - Т. 7. - С. 427-429.
4. Колосов А.М., Лавров Н.П., Наумов С.П. Биология промысловых зверей СССР. М.: Наука, 1961. - С. 251-255.
5. Михалусев В.И., Гулаков А.В., Аверин В.С., Цуранков Э.Н., Гаврилов А.В., Толкачев В.И., Смирнов А.А. Ботанический состав содержимого желудка/рубца и анализ расчетных суточных рационов диких копытных// Проблемы лесоведения и лесоводства: Сб. научн. трудов/ Акад. наук Беларуси. Институт леса НАН Б. - Гомель, 1997, вып. 45. - С. 247-253.
6. Охота в России/ Сост. В.В. Дёжкин. - М.: ВиМо, 1992. - С. 316-317.
7. Тимофеева Е.К. Косуля в лесостепных дубравах// Охота и охотничье хозяйство. -1964, № 5. - С. 28-30.
8. Тимофеева Е.К. Косуля. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1985. - 224 с.
9. Падайга В.И. Леса и косули// Охота и охотничье хозяйство, 1964, № 11. - С. 15-17.
