CC BY
16
Означено задачi системного аналiзу та синтезу процесу управлтня ттегра-щею програм. Ятсно обгрунтоваш причин-но-наслiдковi зв'язки системного дослiд-ження цього процесу Ключовi слова: управлтня, програ-ма, продукт, система, зв'язки, страте-гiя, ттегращя
□-□
Определены задачи системного анализа и синтеза процесса управления интеграцией программ. Качественно обоснованы причинно-следственные связи системного исследования этого процесса
Ключевые слова: управление, программа, продукт, система, связи, стратегия, интеграция
УДК 658
СИСТЕМН1 ЗАСАДИ ПРОЦЕСУ УПРАВЛ1ННЯ ПРОГРАМАМИ
О.В. Сидорчук
Доктор техычних наук, професор, заступник директора Лабораторiя управлтня системами та проектами* Контактний тел.: (04571) 3-1 1-00 E-mail: [email protected] М.А. Дем и дюк Кандидат техычних наук, доцент Кафедра комп'ютерноТ шженерп Луцький нацюнальний техшчний уыверситет вул. Львiвська, 75, м. Луцьк, УкраТна, 43018
В. I. Днесь Старший науковий ствроб^ник Лабораторiя прогнозування техшко-технолопчного переоснащення у
рослинництв^ E-mail: [email protected]
*Нацюнальний науковий центр «1нститут механiзацiТ i електрифiкацiТ сiльського
господарства»
вул. Вокзальна, 11, смт. Глеваха-1, Василькiвський р-н, КиТвська обл., УкраТна,
08631
О . О . Си до рч ук
Ад'юнкт**
вул. Клепарiвска, 35, м. Львiв, УкраТна, 79007 В.В. Бондаренко
Ад'юнкт**
**Кафедра управлiння проектами, iнформацiйних технологш та телекомунiкацiТ Львiвський державний уыверситет безпеки життeдiяльностi вул. Клепарiвска, 35, м. Львiв, УкраТна, 79007
О. В. Шелега Астрант
Кафедра транспортних технолопй Подiльська державна агротехнiчна академiя вул. Шевченка, 13, м. Кам'янець-Подтьський, УкраТна, 32300
1. Вступ
Розвиток штучних систем вщбуваеться на основi ре-алiзацii множини проектiв та програм. Не залежно вщ суб'екта iх створення, ефективнiсть цих проектiв (програм) значною мiрою залежить ввд того, як правильно здiйснюeться процес управлтня ними. Ефектившсть цього процесу, у свою чергу, визначаеться адекватшстю вiдповiдних методiв та моделей, обгрунтування яких е науково-прикладною проблемою. Н вирiшення не мож-ливе без системного тдходу до дослiдження процесу управлтня. У статт розкриваеться цей тдхщ.
2. Постановка проблеми
Шдвищення ефективностi управлiння програма-ми розвитку систем вимагае удосконалення чинних
науково-методичних засад. Зокрема, це стосуеться розвитку систем, для яких створюються вщповщт державш цiльовi програми та Нащональш проекти.
Недосконалiсть науково-методичних засад управлтня програмами е пею проблемою, яка зумовлюе неефективне використання обмежених ресурав, що видiляються на розвиток систем.
3. Аналiз останшх публжацш i дослщжень
Проблеми управлiння програмами е у полi зору бага-тьох вчених [1, 2, 3, 4]. Сьогодш розроблено стандарт [1], який базуеться на науково-методичних досягненнях, що передбачають здтснення управлiння за допомогою трьох основних моделей - концептуально!, системно! та сервiсноi. Щ дослiдження е пiдrрунтям для подальшого розвитку вiдповiдних науково-методичних засад.
4. Мета статт
Метою стати е обгрунтування системних засад процесу управлшня програмами.
5. Виклад MaTepiaiy
Управлiння програмами характеризуеться своь ми особливостями, без врахування яких неможливо розкрити об'ективш закономiрностi цього процесу, а вщтак забезпечити його максимальну ефектившсть. Для цього скористаемося системним тдходом, який сьогоднi е одним з основних методiв дослiдження
(рис. 1).
Рис. 1. Схема елементарноТ системи
Цей тдхщ розглядаеться як метод, який перед-бачае розкриття причинно-наслщкових зв'язкiв у систем^ що вiдображаеться: 1) характеристиками (X) вхщних впливiв; 2) параметрами перетворюючо! пiдсистеми; 3) часом (Т) функщонування; 4) показ-никами (У) результапв функцiонування (рис. 1). У цьому разi вирiшуються задачi аналiзу та синтезу. Задача синтезу у наявному виглядi записуеться за-лежшстю
у= f(X,Z,T).
(1)
Задачi аналiзу записуються множинами прямих та обернених системних залежностей.
До прямих залежностей належать система:
Z = f '(Х,Т),заУ = const; У = f ''(Z,T),3aX = const; У = f "'(X,T),aaZ = const.
(2)
Окрiм того, до задач аналiзу слiд вщнести оберненi залежностi:
X ^ (y,T),3aZ = const; X ^ (Z, T), за У = const; Z ^ (У,Т),заХ = const.
(3)
Стосовно часу Т функщонування системи, то цей показник визначаеться в обернених задачах аналiзу:
T ^ (X,Z),3ay = const; T ^ (y,Z),3aX = const; T ^ (X, У), за Z = const.
(4)
Означен множини прямих (2) i обернених (3) за-лежностей, якi е характерними для виршення задач аналiзу, можна доповнити частковими випадками, коли Т=сош^
Характернi задачi аналiзу та синтезу систем роз-глянемо у контекст дослiдження процесу управлшня програмами. З щею метою, у першу чергу, означимо складовi цього процесу на етапах життевого циклу
програм. На початковому етат цього циклу управлшня вщбуваеться у певнш послщовноси, складовi яко1 значною мiрою взаемопов'язанi. Тому вщпо-вщний процес називаеться управлiння iнтеграцiею [1]. Вш складаеться з таких укрупнених елеменпв: 1) визначення мiсii; 2) управлшня архиектурою; 3) управлiння стратеНею; 4) управлiння оцiнюванням. Кожна iз чотирьох складових процесу управлiння штегращею програм характеризуеться кiнцевим результатом. Процес визначення мши завершуеться означенням варiантiв можливих сценарiiв переве-дення продукту iз початкового стану у бажаний. Процес управлшня архиектурою забезпечуе визначення концептуального плану програми. Управлшня стратепею дае змогу обгрунтувати стратепчний план програми. Процес управлшня оцшюванням стосуеться кожного управлшського процесу - визначення мши, управлiння архiтектурою та управлiння стратепею. Вiн забезпечуе обгрунтування можливих (альтернативних) сценарив розвитку систем концептуального та стратепчного планiв програм.
Проаналiзуемо процес управлiння iнтеграцiею з позици системного пiдходу. З цiею метою означимо рашше згаданi три основш системнi складовi - вхщ-ний потж, пiдсистему перетворення, вихiдний потж. У цьому разi вхiдним потоком слщ вважати предмет працi, який шдлягае перетворенню, тобто продукт у початковому сташ (Пп). Вихiдним потоком буде цей же продукт, що перебувае у бажаному сташ (Пб). Шдсистемою перетворення буде програма (Пр), яку слщ реалiзувати щоб перевести предмет пращ iз початкового стану у продукт iз заданим (бажаним) станом. Задачi аналiзу та синтезу у цьому разi вi-дображаються множинами залежностей, означених сутшстю системного пiдходу (1-4). 1х виршення е можливим завдяки дослiдження процесу управлшня штегращею, який складаеться iз означених чотирьох основних процеив.
Аналiзуючи процес управлiння iнтеграцiею у складi системи «предмет працi - програма - продукт», бачимо, що параметри тдсистеми перетворення продукту (предмета пращ), яка називаеться програма, а також тривалшть и життевого циклу визначаеться сутшстю перетворень, яю слщ здшс-нити над продуктом пращ. Щ перетворення мають обгрунтовуватися i вiдображатися у стратегiчному плаш програми. Обгрунтування сутностi перетворень предмета пращ (продукту) власне i вщбуваеть-ся у процесi управлшня штегращею [1]. Визначення мши програми е основною шдставою вiдповiдних перетворень. Водночас, м^я програми визначае конфиуращю майбутнього (вiртуального) продукту (перетвореного предмета пращ у бажаний стан продукту). 1ншими словами, визначення мши програми у першу чергу означае встановлення конфиураци майбутнього ^ртуального) продукту. На жаль, чинною методолопею П2М встановленню конфиураци вiртуального продукту не прид^ено належноi уваги. Лише зазначено, що слщ дiагностувати «стан який е» та переводити його у «стан який буде». Продiаг-ностувати «стан який буде» неможливо через вщсут-шсть вiдповiдного продукту на етат розроблення програми. Його можна прогнозувати. Окрiм того для обгрунтування конфиураци вiртуального продукту
Е
зi «станом який буде», на наш погляд, дощльно знати прогностичнi показники ефективноси цього продукту. Бажаш показники е основною пiдставою розро-блення та реалiзацii тiеi чи iншоi програми (портфеля). Вони визначають бажаний стан продукту («стан який буде») i для процесу управлiння програмою е початковою шформащею.
Водночас вiдповiднi (плановi) значення показ-никiв Хб ефективностi перетворено'! системи (продукту) можна досягнути за певно! И конфiгурацii (структури) ^б). 1ншими словами, на початковому етат створення програми для перетворення предмета пращ слщ встановити (спрогнозувати) системний зв'язок
[{УХ X" ^ X1; |{У"Z" ^Z1.
Zб^Уб.
(5)
Його розкриття з позицп системного тдходу вима-гае розв'язання задачi синтезу:
у6 = Хб, Т),
(6)
де Хб характеристики вхщного потоку впливiв перетворено' системи.
Очевидно, основним методом и розв'язання е мо-делювання, адже системи iз бажаним станом ще не шнуе. У цьому разi слщ звернути увагу, що Уб за-лежить вiд трьох системних складових, значення яких можуть бути рiзними. А тому потрiбно юль-юсно визначитися iз значенням кожно! складово'. З цiею метою очевидно слщ скористатися методом iтерацiй i встановити таю значення Zб i Хб, за яких Уб було б оптимальним (ращональним), що досягаеться розв'язанням задач системного аналiзу (2, 3). Нерщ-ко бувае, що значення Уб задаеться замовником про-грами, або ж лiмiтуеться коштами на и реалiзацiю. Обгрунтування Zб i Хб у цьому разi також базуеться на моделюванш функцiонування системи-продукту, результати якого е основою для бачення И «стану як буде».
Наступним етапом системних засад процесу управлшня програмами е !х моделювання. У цьому разi визначаеться стратеНчний план тiеi чи шшо! системи-програми. Основною особливiстю таких дослщжень е те, що вихiднi показники Уп цiеi системи упродовж часу Тп И функцiонування (реа-лiзацii) мають змiнюватися за заданим сценарiем (траекторiею). В iншому випадку мтя програми може бути не досягнутою. Вихщш показники у цш системi-програмi вiдображають дii, якi слщ здiйснити для перетворення системи-продукту iз початкового стану у бажаний. Щ дii Уп можуть сто-суватися як вхщного потоку Хп , так i перетворюю-чо! шдсистеми Zn початкового стану («стану який е») системи-продукту. А тому !х слiд розглядати як двi залежш мiж собою множини дiй стосовно як Хп ({УХ}), так i Zn ({УП}):
(У") с ({УХ}^{УХ}). (7)
Обгрунтування дш {уп} та {уп} базуеться на шформацп стосовно переведення складових системи-продукту зi «стану як е» у «стан як буде»:
У цьому разi закономiрностi переведення системних складових Хп i Zn зi «стану як е» вщповщно у Хб i Zб («стан як буде») встановлюються на основi розв'язання множини задач, яю належать до управлшня конф^уращею програм. Поняття конф^урацп програм стосуеться структури !х продуктiв.
Змiна у чаи ще' структури, як уже згадувалося, мае вщбуватися за певною траекторiею (у певнiй послiдовностi). Ключовим моментом у цьому разi е з'ясування альтернативи про вщсутшсть або потребу одночасного виконання програми та функщонуван-ня предмета пращ (продукту з початковим станом) упродовж и життевого циклу. Якщо упродовж жит-тевого циклу програми функщонування предмета пращ (продукту) припиняеться, то задача управлшня конф^уращею спрощуеться. Якщо ж перерва у функщонуванш продукту, що перетворюеться, е неприпустимою, то задача управлшня конф^уращею ускладнюеться.
Не вдаючись у деталi розв'язання задач управлшня конф^уращею програм зазначимо, що вони не можуть бути ефективно розв'язаними без системного розв'язання задач управлшня програмами. У цьому разi потрiбно узгоджувати сценарш програми (портфеля) iз траекторiею структурних змш (перетворень) предмета пращ.
Системне розв'язання задачi узгодження сцена-рiю програми iз траекторiею (послiдовнiстю) змiни структури (стану) предмета пращ (продукту) е осо-бливим. Зокрема, у цьому раз^ на наш погляд, слщ одночасно (синхронно) дослщжувати функщонуван-ня двох систем - системи-програми та системи-про-дукту, що перетворюеться. Для такого дослщження розглядають уже не два граничш стани продукту «стан як е» та «стан як буде», але й базовi промiжнi стани, у яких буде знаходитися продукт у процес його перетворення.
З теорп управлшня конф^уращею цi базовi про-мiжнi стани називаються конфiгурацiйними базами. Вони визначаються на основi iдентифiкацii об'екив конфiгурацii та з'ясування !х фiзичних i функщо-нальних параметрiв. Додавання, вщшмання або ж замiна об'екив конфiгурацii е тими основними фь зичними дiями, що забезпечують структурш змiни (перетворення) продукту.
Дп Уп системи-програми обгрунтовуються на осно-вi профiлювання и мiсiй. Власне управлшський про-цес профiлювання мiсii зводиться до обгрунтування можливих варiантiв сценарж. Загальновiдомо [1, 2], що проф^ювання мiсii (формулювання сценарiiв) здiйснюеться у деюлька етапiв.
Першим з них е вираження мши множиною щлей та задач. Наступним (другим) етапом е аналiз взае-мозв'язкiв мiж окремими цiлями та задачами, яю ске-рованi на досягнення мши програми. I третiм етапом проф^ювання мiсii е власне формування сценарпв - встановлення можливих варiантiв сценарж, а також обгрунтування серед них базового.
Варiанти сценарiю, та базовий варiант фактич-но вщображаються вiдповiдними альтернатив-
ними множинами можливих перетворень систе-ми-продукту - {р}1,{р}2,...,{р}п та {р} . Кожнш цш множит вщповщае вiдповiдна множина потрiб-них дш, що здiйснюються системою-програмою -|У"}1,|У"}я.....{У-}„ та {У}6:
|р} ЧУ"},>(Р}2 ЧУ"}2>->{Р}„ ЧУ"}„
та {р}6 }6 . (9)
Визначення з цих множин ефективноi пари, що вщповщае ефективному сценарiю, е непростою управ-лiнською задачею, вирiшення яко' можливе на основi моделювання системи-програми для кожного альтернативного варiанту сценарiю перетворення системи-продукту iз «стану як е» у «стан як буде». У цьому разi слiд пам'ятати, що перетворення системи-продукту вщбуваеться упродовж певного часу, який визначае тривалкть життевого циклу системи-програми.
Ефектившсть того чи iншого варiанту сценарiю мае обгрунтовуватися на основi оцiнення показникiв ефективностi функцiонування системи-продукту, що перетворюеться, а також системи-програми, що забез-печуе це перетворення:
Е(8) = Е(Пр )5 + е(пр )8
(10)
е(пр
деЕ (8) - ефектившсть 8 - о варiанту сценарт; Е(Пр) , ТР) - вiдповiдно ефективнiсть функцюнування си-стеми-продукту упродовж життевого циклу системи-програми та власне самоi системи-програми.
Моделювання системи-програми (портфеля) мож-ливе за умови обгрунтованосп архiтектури ii проектiв. Управлiння архиектурою базуеться на даних стосовно множини дш {уп}, якi здiйснюються над предметом працi у певнш послiдовностi, визначенiй тим чи шшим варiантом сценарiю. Визначення архггектури програ-ми полягае в тому, щоб встановлену на основi управ-лiння и конфiгурацiею множину дш {уп} роздiлити на тдмножини {у^} , якi здшснюватимуться у рамках окремих проектiв:
|У°} <= ( {УП} 1 + |У} 2 +.......+ |УП }ф ) , (11)
де ф - число проектiв вiдповiдноi програми.
Не вдаючись в науковi особливоси обгрунтування числа та змiсту проекпв, зазначимо, що його результа-ти значною мiрою визначаються допустимою змшою конфiгурацii дослiджуваноi програми. Водночас, як
уже згадувалося, допустимi змiни конфиурацп програми е основою того чи шшого варiанту сценарiю. Си-стемне дослiдження процесу управлiння архитектурою програми полягае у визначеннi для заданого варiанту сценарiю такого розподшу множини дiй {Уп}, який забезпечить досягнення максимальноi ефективносп програми. З цiею метою моделюються окремi системи-проекти та з'ясовуються показники ефективносп як кожного з них, так i усiеi системи-програми. У цьому разi оцiнюють ефектившсть кожноi окремоi системи-проекту на основi вирiшення задач системного аналiзу та синтезу.
Зокрема, у першу чергу виршують задачу аналiзу -для задано! множини д1й {У^} знаходять таьл ресур-си ( 7?, X") та час Ту , яьл дають змогу забезпечити виконання проекту з мiнiмальними технолопчно по-трiбними затратами (Е( у )) кошпв:
{УП} ^ (Zn,Xn ), за Е(у) ^ тт.
(12)
Отриманi показники ефективносп (Е( у )) для кожного у - о проекту '¿х множини {ф} дають змогу оцшити ефективнiсть Е(пр) програми вцiлому для 8° - варь анту сценарiю. Моделювання та оцшення ефективностi систем-проектiв i систем-програм для альтернативних сценарiiв е основою для визначення ефективного сце-нарж та концептуального плану цих програм.
6. Висновки
1. Чинний стандарт П2М ввдображае науково-ме-тодичш пiдстави визначення загальноi структури си-стеми управлiння iнтеграцiею програм i передбачае системний пiдхiд до визначення стратепчного плану без деталiзування моделей вщповщного дослiдження.
2. Системнi засади процесу управлшня штегращ-ею передбачають розв'язання множини задач аналiзу та синтезу, як стосуються усiх системних складових програм - систем-продукпв, систем-програм та си-стем-проектiв.
3. З огляду на змшу стану систем-продукпв (пред-метiв працi) у процеа реалiзацii вiдповiдних програм, процеси визначення мкш та управлiння архiтектурою мають узгоджуватися (доповнюватися) з процесом управлшня конфнуращею цих програм.
4. Розв'язання множини задач системного дослщ-ження процесу управлшня штегращею вимагае розро-блення вщповщного плану, який е об'ектом подальших дослiджень.
Лiтература
1.Руководство по управлению инновационными проектами и программами [Текст]/пер.на рус. язык под ред. С.Д. Бушуева. -т.1, версш 1.2. -К.: Наук. сви, 2009. -179 с.
2. Азаров, Н.Я. Инновационные механизмы управления программами развития [Текст]/ Н.Я. Азаров, Ф.А. Ярошенко, С.Д. Бу-
шуев -К.: Саммит-книга, 2011.-528 с.
3. Креативные технологи управления проектами и программами [Текст]/ С.Д. Бушуев, Н.С. Бушуева[и др.]. -К.: Саммит книга,
2010.-768 с.
4. Рач, В.А. Принципы системного подхода в проектном менеджменте [Текст]// Упр. проектами та розв. в-ва: зб. наук. пр. / Сх.-
укр. держ. у-т. - Луганськ, 2000. - №1 (1). - С. 7-9.
Восточно-Европейский журнал передовым технологий ISSN 1729-3774
Abstract
The essence of systems study into the process of programs management is revealed. Problems of system analysis and synthesis are determined. The direct and inverse problems of analysis are considered. The features of the mission management, architecture, strategy and evaluation are analyzed. The basic components of the process of program integration management from the position of system approach are given. The features of the study into the system "work subject-program-product" are elucidated. It is proved that the determination of the program mission should be based on the process of configuration management. It is shown that in the initial stage of determination of the programs mission a system connection between the parameters and indicators of a future product is established. Considered are changes in the work subject as system actions aimed at its input streams and conversion subsystem belonging to the system-product. Elucidated are the features of the process of determination of an effective scenario of the program based on modeling of the system- product. It is shown that the process of management of the program architecture can be effective subject to investigation of system-projects. It is generalized that the system principles of investigation of the process of programs management is based on the results of system-products, system-programs and system-projects simulation
Keywords: management, program, product, system, relations, strategy, integratio
-□ □-
Робота присвячена розробщ форма-лiзованих моделей i методiв формуван-ня команди виконавщв проекту на основi ощнки рiвня профестног компетентностi. Запропоновано метод ощнки кандидатiв у проект на основi класифшацп характеристик соцшльно-профестног компетентно-стi. Отримано формалiзовану модель виз-начення узагальненого показника
Ключовi слова: трудовi ресурси проекту, компетентностний пiдхiд, узагальне-
ний показник компетентностi
□-□
Работа посвящена разработке формализованных моделей и методов формирования команды исполнителей проекта на основе оценки уровня профессиональной компетентности. Предложен метод оценки кандидатов в проект на основе классификации характеристик социально-профессиональной компетентности. Получена формализованная модель определения обобщённого показателя
Ключевые слова: трудовые ресурсы проекта, компетентностный подход, обобщённый показатель компетентности -□ □-
УДК 004.942л65.014
ПРИМЕНЕНИЕ КОМПЕТЕНТНОСТНОГО ПОДХОДА ПРИ ФОРМИРОВАНИИ КОМАНДЫ ПРОЕКТА
В. В. Косе н ко
Кандидат технических наук, доцент, директор Харьковский научно-исследовательский институт технологии машиностроения ул. Кривоконевская, 30, г. Харьков, Украина 61016 Контактный тел.: (057) 772-00-50 Р.П . Гахо в Кандидат технических наук, доцент Кафедра прикладной информатики Филиал ФГАОУВПО "Белгородский государственный национальный исследовательский университет" ул. К. Маркса, 65 г. Алексеевка, Белгородская область,
Россия, 309850 Контактний тел.: (47234) 4-50-24
1. Введение
Задача управления трудовыми ресурсами является одной из наиболее важных для планирования и управления инвестиционным проектом. В настоящее время процесс подбора исполнителей для проекта недостаточно формализован, что обуславливает необходимость исследования и разработки методов оценки персонала с использованием информационных технологий и систем поддержки принятия решений. Традиционный квалификационный подход не позволяет
учесть многие факторы, важные для управления проектом. В данной работе задача управления трудовыми ресурсами проекта исследуется с позиций компетент-ностного подхода.
2. Анализ литературных данных и постановка проблемы
В исследованиях в области управления трудовыми ресурсами, при формировании состава исполнителей,
© В.В.
