CC BY
8
УДК 658.8:004
СИСТЕМА СОЦ1АЛЬНО1 КОМЕРЦП
© 2017 ДУБОВИК Т. В., ОРТИНСЬКА В. В.
УДК 658.8:004
Дубовик Т. В., Ортинська В. В. Система сощальноТ комерцп
Со^альна номеруя е в'дносно новим явищем, на мало дотдженому напрям: торгШ. Результаты авторських дослджень дозволили система-тизувати точки зору щодо поняття «социальна номеруя», описати систему социальноi комерцп, запропонувати заходи для розробки стратеги сои/ально! комерцп. Автори визначили соц/альну комерцю як експансю електронноi комерцп в суспльнi мереж1 в 1нтернет'>, в яких соц1альн1 фак-тори е суттевими, а споживачi мають право створення контенту за допомогою засоб'в масовоi iнформацii через форуми, рейтинги, огляди та рекомендаци на р'вних платформах. П'дприемствам рекомендовано використовувати соцiальнi 'шструменти для виконання со^ально':'взаемоди зi споживачами в со^альнш мережi, створювати со^альний клмат з урахуванням штернет-сощально! тдтримки. Запропоновано поняття «система сощально:'комерцп», структура яко!мстить так елементи: iндив'дуальтсть споживача, соцiальнi комунiкацi¡, соцiальнi стльноти, електронна комер^я; визначено багатовимiрнi ознаки, як природним чином пов'язат з уама чотирма елементами со^ально/ комерцп. Вони охоплюють яксть тформацп, яксть системи, яксть обслуговування, зручтсть i простоту використання, мехатзм оплати. Ключов'! слова: со^альна комер^я, електронна комер^я, соцiальнiкомункацп, шдив'дуальтсть споживача, соцiальнi стльноти. Табл.: 1. Ббл.: 15.
Дубовик Тетяна ВталИвна - доктор економiчних наук, доцент, професор кафедри маркетингу та реклами, Ки/вський нацональний торговельно-економiчний утверситет (вул. Кото, 19, Ки:в, 02156, Укра/на) E-mail: tatiana_dubovik@i.ua
Ортинська Валентина Васил'тна - кандидат економiчних наук, професор, професор кафедри маркетингу та реклами, Ки/вський нацональний торговельно-економiчний утверситет (вул. Кото, 19, Ки:в, 02156, Укра/на) E-mail: valortyv@yandex.ua
УДК 658.8:004
Дубовик Т. В., Ортынская В. В. Система социальной коммерции
Социальная коммерция является относительно новым явлением, на мало исследованном направлении торговли. Результаты авторских исследований позволили систематизировать мнения относительно понятия «социальная коммерция», описать систему социальной коммерции, предложить меры по разработке стратегии социальной коммерции. Авторы определили социальную коммерцию как экспансию электронной коммерции в общественные сети в Интернете, в которых социальные факторы являются существенными, а потребители имеют право создания контента с помощью средств массовой информации через форумы, рейтинги, обзоры и рекомендации на разных платформах. Предприятиям рекомендовано использовать социальные инструменты для выполнения социального взаимодействия с потребителями в социальной сети, создавать социальный климат с учетом интернет-социальной поддержки. Предложено понятие «система социальной коммерции», структура которой содержит следующие элементы: индивидуальность потребителя, социальные коммуникации, социальные сообщества, электронная коммерция; определены многомерные признаки, которые естественным образом связаны со всеми четырьмя элементами социальной коммерции. Они охватывают качество информации, качество системы, качество обслуживания, удобство и простоту использования, механизм оплаты. Ключевые слова: социальная коммерция, электронная коммерция, социальные коммуникации, индивидуальность потребителя, социальные сообщества. Табл.: 1. Библ.: 15.
Дубовик Татьяна Витальевна - доктор экономических наук, доцент, профессор кафедры маркетинга и рекламы, Киевский национальный торгово-экономический университет (ул. Киото, 19, Киев, 02156, Украина) E-mail: tatiana_dubovik@i.ua
Ортынская Валентина Васильевна - кандидат экономических наук, профессор, профессор кафедры маркетинга и рекламы, Киевский национальный торгово-экономический университет (ул. Киото, 19, Киев, 02156, Украина) E-mail: valortyv@yandex.ua
UDC 658.8:004 Dubovyk T. V., Ortynska V. V. The Social Commerce System
The social commerce is a relatively new phenomenon, found in the little researched direction of trade. Research results by the authors have provided to systematize the views on the concept of «social commerce», characterize the social commerce system, propose measures to develop a social commerce strategy The authors have defined the social commerce as expansion of e-commerce in the social networks on the Internet, in which social factors are significant, and consumers use the right to create content through the media via forums, ratings, reviews, and recommendations on different platforms. Enterprises are advised to use social tools to perform social interaction with consumers in social networks, create a social climate in view of the social support on the Web. The authors have proposed the concept of «social commerce system», structure of which contains the following elements: individuality of consumer, social communications, social communities, e-commerce; defined the multidimensional attributes that are naturally associated with all four elements of the social commerce. They cover the quality of information, system quality, quality of service, convenience and ease-of-use, payment mechanism.
Keywords: social commerce, e-commerce, social communications, individuality of consumer, social communities. Tbl.: 1. Bibl.: 15.
Dubovyk Tetiana V. - D. Sc. (Economics), Associate Professor, Professor of the Department of Marketing and Advertising, Kyiv National University of Trade and Economics (19 Kioto Str., Kyiv, 02156, Ukraine) E-mail: tatiana_dubovik@i.ua
Ortynska Valentyna V. - PhD (Economics), Professor, Professor of the Department of Marketing and Advertising, Kyiv National University of Trade and Economics (19 Kioto Str., Kyiv, 02156, Ukraine) E-mail: valortyv@yandex.ua
Сощальш вцносини споживачiв в 1нтернет завдя-ки CTpiMKOMy розвитку сощальних медiа стали основою для появи ново'1 концепци шд назвою сощальна комерщя, розроблено'1 Девцом Бейселом для позначення створеного користувачами шформацшного
контенту на сайтах електронно'1 комерци [1], i Спвом Рубелом - для включення засобiв спкьно'1 роботи електронно'1 комерци, яю дозволяють покупцям отримати пораду вц довiрених оаб, знайти товари i послуги, а поим придбати ïx [2].
Термш «сощальна комерцiя» був уведений ком-панieю Yahoo! в листопадi 2005 р. для вцображення сощальних онлайн-засобiв при плануваннi або здшсненш покупок: можливiсть подкитися в сощальних мережах списком бажань або враженнями вц придбань, обмЬ-нятися шформащею та рекомендацiями про продукти, ознайомитися з рейтингами товарiв, виробникiв, про-давцiв, наявнiсть iнструментiв генеращ! рекомендацш та пропозицiй користувачам.
На початку 2011 р. ринок сощально! комерци зна-ходився в станi ембрюна та оцiнювався аналiтиками з «Booz & Co» в 5 млрд дол. США (у таку суму вони ощ-нили продаж фiзичних товарiв за допомогою сощаль-них мереж) [3]. Тодi ж було визнано сощальну комерцiю швидкозростаючим ринком i надано смкивий прогноз -30 млрд дол. США у свт до 2015 р. [3]. У 2016 р. об-сяг ринку сощально! комерци в усьому свт становив майже 1183 млрд дол. США та прогнозуеться щорiчне зростання майже на 11 вцсотюв, а до кiнця 2020 р. обсяг ринку мае досягнути 1777 млрд дол. США [4].
Сощальна комерцiя е вцносно новим явищем, на малодослiдженому напрямi торгiвлi. Авто-ри визначають сощальну комерцт як експанст електронно! комерци в сустльт Mepemi в Ытернети в яких сощальш фактори е суттевими, а споживачi ма-ють право створення контенту за допомогою засобiв масово! шформаци через форуми, рейтинги, огляди та рекомендащ! на рiзних платформах. Сощальна комер-цiя розвиваеться через поширешсть соцiальних медiа та штегращю !х з платформами електронно! комерци. У межах сощально! комерци вцбуваеться: розвиток спiвтворчостi [5], i така ствпраця мiж споживачами та бiзнесом спричиняе виникнення нового джерела вартос-тi [6]; отримання доступу до споживачiв, якi аналiзують ринок [7]; здобуття доступного контенту [8]. Це також привело до зростання креативност [9] та до збкьшення продажiв у шдприемствах торгiвлi [10]. Очжуеться, що в майбутньому майже 88% компанш будуть розвивати сво! бiзнес-стратегi!, заснованi на соцiальнiй комерци [11]. Таким чином, дослцження соцiально! комерци е перспективним напрямом дослiджень.
На основi викладеного можна сформулювати мету стати, яка полягае в дослцженш сутност поняття «со-цiальна комерцiя», обгрунтуванш сутностi системи сощально! комерци та !! складових елеменпв.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Сощальна комерцiя являе собою конвергенщю сощаль-них мереж та електронно! комерци в соцiальних медiа, стае все бкьш впливовою при прийнятт рiшень споживачами щодо придбання товарiв. Пiдприемства ви-користовують сощальш шструменти для виконання сощально! взаемоди зi споживачами в сощальнш мережi, створюють соцiальний клiмат з урахуванням штернет-соцiально! пiдтримки.
Незважаючи на зростаючу популяршсть концепци сощально! комерци та !! стрiмке поширення, серед фа-хiвцiв досi немае едино! думки щодо визначення термша «сощальна комерцiя». У даному дослцженш ми пред-ставимо деккька найбкьш поширених визначень [12]:
1) Сощальна комерцш - канал «з вуст в уста», який можна застосовувати до електронно! комерци (IBM).
2) Сощальна комерцш - створення майданчиюв, де люди можуть об'еднуватися онлайн, отримувати по-ради в!д користувачiв, яким довiряють, знаходити това-ри та послуги, а поим купувати !х (Yahoo!).
3) Сощальна комерцш - конвертацш розмов i спккування в комерцiю ... використання рекомендацш для стимулювання продажiв (James Poulter, iдейний на-тхненник i digital-консультант, Lexis PR).
4) Сощальна комерцiя - використання сощальних технологш з метою прогнозування, персоналiзацi! й активiзацi! покупок. 6 каналом i новим способом ве-дення бiзнесу (Lora Cecere i Jeremiah Owyang, Altimeter Group).
5) Соцiальна комерцiя - продажi за допомогою сощальних медiа; соцiальна комерцiя e шдмножиною електронно! комерц!!, яка включае в себе використання сощальних медiа, штернет-ЗМ1 i пiдтримуe сощаль-ну взаемодш та призначена для користувачiв, для того, щоб сприяти онлайн-покупкам i продажам товарiв i по-слуг (Mark Ellis, Syzygy).
6) Сощальна комерцiя - поеднання електронно! комерци та сощальних медiа. Сощальная комерцiя - на-дання сво!м клieнтам платформи для обговорення, критики i просування продукц!! в 1нтернет (Rick Backus, CPC Strategy).
Леям автори перетворюють поняття «сощальна комерцiя» в соцiальну рекламу. Так, спещалкт CEO сервiсу Chiprify (платформа сощально! кота платежiв для Твптера i 1нстаграма) Крк Тесо подкився думкою щодо визначення термша «сощальна комерцiя» i вiдзначив, що останшм часом поняття да-ного термша змшюеться - в!д рекомендацш продукту друзям, як! купують цей товар, до публжац!! компанiями комушкацшних посилань в соц!альних мед!а. Крк Тесо вважае, що з таким розумшням соц!альна комерц!я е не бкьш, н!ж соц!альна реклама [13].
Крк Тесо стверджуе: для того, щоб комерц!я була д!йсно «сощальною», вона мае бути вбудована в сощальну мережу, потребувати ккька клшв i дуже мало роздушв з боку покупця. «Миттеве задоволення» приводить до збкьшення продаж!в [13].
Якщо соц!альна платформа вцдкена в!д комерцш-но! платформи, то кнуе велика розколина, яку складно подолати. Комерцш може бути сощальною, виникаючи або на сайт! штернет-магазину, якщо покупщ дкяться враженнями про сво! покупки на сторшках сощальних мереж, або всередиш соц!альних мереж, якщо шдписанти п!сля обговорення купують товари в штернет-магазиш.
Основою сощально! комерц!! е електронна тор-пвля, соц!альн! мед!а-технолог!! та сусп!льна взаемод!я, а також здобуття комерц!йно! щнносй через запропо-нован! Web 2.0 технолог!! для шдприемств i споживач!в: виявлення соц!альних конструктор!в, п!двищення якос-т! взаемов!дносин у б!знес!, що дасть можливкть впли-вати на сощальну поведшку споживача.
Для того, щоб впровадити стратегш соц!ально! комерц!!, шдприемства можуть налаштувати !! двома спо-
собами. Так, можливо штегрувати сайт шдприемства з онлайн-спкьнотами, наприклад, у Facebook або Twitter. Як альтернатива, можна додати комерцшш пропозици для рекламування на сторшках онлайн-спкьнот. Цi змь ни дають можливiсть взаeмодiяти з Рентами, стиму-лювати бкьш глибоке розумшня ïx потреб або розви-вати якiсть вiдносин з Рентами.
Cоцiальна комерцiя спрямована на надання допо-моги пiдприемствам у досягненш таких цкей: за-лучення уваги ^енпв до позитивного сприйнят-тя брендiв вiдповiдно до соцiальноï поведшки спожива-чiв; стимулювання клiентiв до постшного вiдвiдування сайту; надання вцвцувачам платформи для обговорен-ня бренда на сайтц створення необх1дно'1 шформаци для пошуку, порiвняння, прийняття ршення клiентами щодо покупки товартв у зктавленш з подiбними пропозиц1ями конкуренпв.
Споживачi використовують соцiальнi медiа, щоб подкитися сво'1ми знаннями, iнформацiею i досвцом з iншими вiдвiдувачами в групах i спкьнотах. Цi досяг-нення роблять споживача частиною процесу створення вартост бренда через соцiальну шдтримку, яку вони на-дають в 1нтернет1 Попереднi дослiдження авторiв св1д-чать, що соцiальна пiдтримка споживача мктить шфор-мацiйнi та емоцшш складовi, якi впливають на яюсть вiдносин споживачiв та бренда [14].
Переваги взаемоди споживачiв у сощальних мережах для виробничих i торговельних пiдприемств такi:
1. Споживачi приеднуються до онлайн-спкьнот або користуються соцiальними медiа, генерують контент про продукт або послугу. Ця iнформацiя може шд-вищити яюсть ставлення до бренда, що приводить до збкьшення лояльность Щнна iнформацiя, яка створю-еться в 1нтернеп, мае багато характеристик, якiсть вц-носин е однiею з них. Взаемодiя приваблюе споживачiв у процеа створення вартостi бренда.
2. Яюсть вцносин мiж споживачем i брендом ви-мiрюеться зобов'язаннями, приxильнiстю, довiрою i задоволенiстю, мае потенцiал для формування намiру споживача щодо сощально! комерци. Якiсть вiдносин розглядаеться як шдгрунтя в маркетинговiй лiтературi, залежить вiд соцiального сприяння та мае важливе зна-чення для зростання лояльност клiентiв. Отже, сощ-альна пiдтримка значно пiдвищуе приxильнiсть, довiру i задоволення споживача, що примножуе ккьюсть лояль-них клiентiв. Це головна тдстава для пiдприемств, щоб розроблювати стратеги сощальних медiа, створювати умови для споживачiв, розвивати сощальну пiдтримку, що, своею чергою, може шдвищити лояльнiсть клiентiв за рахунок якост вiдносин.
Найбiльшi у свт чотири соцiальнi мережi пропо-нують проспр соцiальнiй комерци: Facebook, Twitter, Instagram i Pinterest. У дослцженш Marketing Week Facebook е найпопулярншою платформою для прямо! покупки. 19% уск респондентiв вважають за краще ку-пувати предмети на Facebook-мережi. За ним слiдують Twitter з 10% людей, яю хотки б робити покупки на цш сощальнш платформi. Наступнi Instagram - 9% i Pinterest - 7% [15].
У платформi Facebook власники бiзнесу можуть по-будувати за посиланнями магазини «Купити зараз» i ви-користовувати для спккування з Рентами до, пiд час i шсля покупки. Facebook дозволяе роздрiбним торгов-цям запустити каталоги продукци, додати всю необхцну шформацю, щоб керувати замовленнями, а також для виконання плайжних операцш прямо на платформЬ
Instagram був один з перших, який ввш у дiю таю «кнопки», як виклик шструменттв «Магазин зараз» i «Вста-новити зараз»; вцео-оголошення, фото-оголошення -все це роздрiбнi торговцi можуть використовувати, щоб залучити i «конвертувати» клiентiв. Компанп можуть також публiкувати таю галере!, як «Шопшг», щоб споживачi цкьових сегментiв могли дiзнатися бкьше про продукти, в покупцi яких вони були б зацiкавленi.
Twitter також надае можливкть здiйснювати пла-тiжнi операщ! безпосередньо з платформи. Для цього платформа пропонуе свою кнопку «Тепер купити». Так само, як i Facebook, Twitter збериае данi оплати, тому покупщ не повиннi вводити цю шформащю щоразу, коли вони розмщують замовлення.
Pinterest - штернет-сощальний сервiс, фотохостинг, що дозволяе користувачам додавати в режимi онлайн зображення, розмщувати !х у тематичш колек-щ! та дiлитися ними з шшими користувачами. Контент у Pinterest додають як користувач^ так i компани. Клiенти можуть додати контент з будь-якого сайту за допомо-гою розширень для браузера i «кнопки» «Зберегти». Додана iнформацiя буде вцображатися в iнших користува-чiв у стрiчцi та результатах пошуку. Компаш! створюють власнi повiдомлення, щоб представити товари, популя-ризувати свiй бренд i збкьшити обсяги продажiв.
Amazon також надае можливкть споживачам додавати елементи у вiзках з хештегом - #AmazonCart.
Виявлено, що сощальна комерц1я використовуе за-охочувальш засоби на основi вхiдних особистих даних клiента, що дозволяе споживачам безпосередньо брати участь у розробщ або фшансуванш продукту. Так, платформа Kickstarter пропонуе вцвцувачам вкладати грошi в творчi проекти, яю !м подобаються. Iншi шдприемства звертаються до сво!х клiентiв за на-тхненням для нових ^ей продукту.
Так, компан1я моди Rent (www.renttherunway.com) дозволяе клiентам обмiнюватися фотограф1ями i нада-вати вiдгуки. Це допомагае покупцевi дiзнатися бкьше про те, чи одяг насправдi е яюсним. Вибiр вiдповiдного одягу е зручним для покупщв.
Сайт сощально! комерци з функцiею-куратора Shopping надае кожному вцвцувачу стилiста, що до-зволяе створювати списки покупок законодавцями мод, а поим ^енти можуть придбавати товари за рекомен-дацiею експерпв.
Здiйснення клiентами покупок через сощальш ме-режi забезпечуе iмiтацiю кушвельного оффлайн-досвiду, перенесення досвiду проведення часу з друзями в торговому центрi в минулому на подiбнi ди в онлайн-чатах або на форумах.
Наразi функщ! соцiально! комерци розширюють-ся через приеднання низки шструменпв соцiальних
о
ш т
о
о =п X
медiа та генеращ! контенту, особливо в шдустри моди. Прикладами дieвих елементiв сощального комерщ! е: рейтинги i вцгуки клiентiв; призначенi для користу-вача рекомендащ!; iнструменти соцiального шопiнгу (повцомлення про факт покупки в штернет-магазиш), форуми i спiвтовариства; оптимiзацiя сощальних медiа; соцiальнi програми; соцiальна реклама. Така технологш, як доповнена реальшсть також була iнтегрована в со-цiальну комерцiю, що дозволяе покупцям вiзуалiзувати предмети одягу на ro6i i отримувати зворотний зв'язок за допомогою соцiальних засобiв масово! шформащ!.
У суспiльствi iдея сощально! комерщ! мае прак-тичне використання, осккьки задiяно iснуючi в^носи-ни мiж членами спкьноти.
На нашу думку, ключовою вiдмiннiстю мiж елек-тронною комерцiею та соцiальною комерцiею е те, що перше поняття базуеться на штересах особистосп, у той час як друге, як правило, - на штересах i потребах груп учасниюв спкьнот.
З огляду на те, що сощальна комерцш являе собою поеднання електронно! комерщ! i Web 2.0, авторами запропоноване поняття «система сощально! комер-щ!», структура яко! мiстить такi елементи, згрупованi за певними атрибутами та ознаками: шдив1дуальшсть споживача, сощальш комушкащ!, соцiальнi спкьноти, електронна комерц1я (табл. 1).
Першим елементом е «Я» ÍHduBÍdyyMa-споживача. Користувачi взаемодшть в iнтернет-спiльнотах, осккь-ки вони дшнаються бкьше про себе i насолоджуються почуттям визнаностi своею спкьнотою. Це вцобража-еться в елемент - профш користувачiв, де зосереджена вся шформацш та контент про користувача.
1ндив1дуальшсть користувача сощально! комерщ! означае забезпечення почуття самокентифжащ! шдиы-дуума та усвiдомлення того, що може бути визнано ш-шими. Створення персонального профкю корисно для кентифжащ! учасника та мотиващ! соцiально! актив-
ностi. Крiм того, якщо додатки зосереджено на конкрет-н1й темi (наприклад, у додатку для приготування ж про-фкь може продемонструвати iнформацiю про страви i списки iнгредieнтiв), надання профкю учасникiв, якi ма-ють вцношення до цieI тематики, може зробити його ще бкьш помiтним для тих, у кого подiбна сфера штересш. Iндивiдуальнi особливостi в мережi мають демонструва-ти реальне ш'я учасника з профкьними зображеннями, особистий профкь, щоб побудувати соцiальний досвц, а також видкити цiкаву сощальну iнформацiю.
Другий елемент - сощальт комуткаци: шдивцуу-ми висловлюють думки та обмшюються мiркуваннями з шшими особами. Спкьнота створюеться та об'еднуеться через спккування та взаемообмiн шформащею.
Рiзноманiтнi можливостi взаемоди мiж учасни-ками мереж з метою створення сощальних спкьнот, а також мотиваци учасникiв для формування сощаль-ного змiсту. Спккування зосереджуеться на рiзних шд-ходах, якi дозволяють учасникам слухати, спккуватися шляхом вiдображення активност учасникiв, зосередив-ши увагу на розмовах навколо основних тем, i надаючи повiдомлення про 1х дiяльнiсть.
Третiй елемент соцiально'I комерци - побудо-ва стльноти. Спкьноти - це групи людей, яю можуть тдтримати один одного в прийнятт рiшень. Побудова спкьноти мае конструктивы завдання, якi необх1дно ви-ршувати: пропонуючи вiдповiдну пщримку спiльнотi, поеднуючи людей i друзiв, а також постшно оновлюючи соцiальну дiяльнiсть для шдтримки стабкьних вiдносин.
Електронна комерцы е останшм, четвертим, елементом системи сощально! комерци. Вона використовуе сощальш комункаци для залучення учасниюв за допомогою сервгав та додатюв, охоплюе широкий спектр послуг, таю як «прогулянки магазинами» з однодумцями, пропонуючи соцiальнi докази, забезпечуючи сощальну рекламу i додатки, а також сприяе бiзнес-функцiям замовлень.
Авторами визначено багатовимiрнi ознаки, яю природним чином пов'язанi з уйма чотирма елемента-
Таблиця 1
Складовi елементи системи соцiальноi' комерци
Елемент Основы атрибути Багатовимiрнi ознаки
1ндивщуальшсть користувача Персональний профайл. Контекст профiлю. Активнiсть профiлю
Соцiальнi комушкацп Соцiальний змiст самопрезентацп користувача. Контент iнформацií. Оповiщення. Обмин iнформацi£ю. Соцiальнi докази Якiсть iнформацií. Яюсть системи. Якiсть обслуговування. Зручнiсть i простота користування. Мехаызм оплати
Соцiальнi спiльноти Пiдтримка сптьноти. Пiдключення до спiльноти. Контроль учасниюв. Пщтримання вiдносин
Електронна комерцiя Електронна торгiвля. Авторитетшсть. Вза£мнiсть. Рекламнi звернення i додатки
Q_ О в
<
ш
Джерело: авторська розробка.
ми сощально'1 комерци. Вони охоплюють яюсть шформаци, яюсть системи, яюсть обслуговування, зручшсть i простоту використання, мехашзм оплати.
Так, в окремому елемент профкю учасника сощально'1 спкьноти iнформацiя повинна бути точною, оновлення iнформацiï може мотивувати сощальну ак-тивнiсть у будовi спкьнот, а повнота iнформацiï в опиа продукту е бкьш корисною для споживача.
Бiзнесовi структури можуть виокремлювати гру-пи iндивiдуумiв за видом дiяльностi учасникiв i пропо-нувати послуги високо'1 якостi, кориснi для виявлених сегментiв, заохочувати участь (вцстежувати вчасне та якiсне надання послуг), шдтримувати тривкi, надiйнi вiдносини (швидко реагувати на запити, пропонувати безпечний споаб оплати). Сприяе досягненню комер-цiйного результату пiдприемства та вигодi учасникiв соцiальних спкьнот забезпечення в устх елементах сощально'1 комерци прозоросп у використаннi та отриманш користувачами позитивного досвiду.
ВИСНОВКИ
Сощальна комерцiя все бiльше привертае увагу фахiвцiв-практикiв i вчених. Данi попереднтх дослiджень вказують на те, що сощальна комерцiя являе собою нове явище, яке мае тенденцiю до стрiмкого розвитку та по-требуе дослцжень. Результати авторських дослiджень дозволили систематизувати точки зору щодо поняття «сощальна комерцiя», описати систему сощально'1 комерци, запропонувати заходи для розробки стратеги соцiальноï комерци. У подальшому можливе вивчення питання щодо аналiзування двох площин соцiальноï комерци - електронно'1 комерци на основi соцiальних мереж i на основi соцiальноï комерцiйноï платформи, а також вивчення рiзних реальних додаткiв сощально'1 комерци з урахуванням сучасних 1Т-технологш
Вирiшальне значення для подальшого розумшня наслцкш постшних змiн мае неперервне спостереження соцiального впливу на середовище соцiальноï комерци. Практичнi рекомендаци даного дослцження полягають у такому. По-перше, керiвництву пiдприемств торгiвлi варто опанувати знання про iснуючi елементи сощально'1 комерци. Далi доцкьно виршити, яким чином розвивати соцiальну стратегю комерци: додати сощальш функци платформи до електронно'1 комерци або додавати новi функци комерци до власно'1 сощально'1 платформи в мере-жi. Наявшсть електронно'1 торгiвлi вже передбачае вико-нання функцiй iндивiдуального спккування з покупцем i електронно'1 комерци. Необхцне лише доповнення функ-цiею спккування з учасниками спкьноти. Присутнiсть у сощальних мережах передбачае виконання шдивцуаль-них функцiй спккування. Пiдприемству для повноцшно-го впровадження соцiальноï комерци доцкьно залучити електронну комерцiю. Звичайно, для практичного впровадження новацш пiдприемствам потрiбнi додатковi ш-телектуальш, технологiчнi, фiнансовi ресурси.
Визначено ктотну роль соцiальноï взаемоди спо-живачiв на соцiальних платформах, що надаються Web 2.0 в процесi розвитку сощально'1 комерци. Цi соцiальнi взаемоди створюють пiдвалини для зростання щнносп
бренда або пiдприeмствa, що, своeю чергою, стимyлюe пiдприeмствa зaстосовyвaти сощальш медia. Важливо пiдкреслити роль активних споживaчiв, якi надавати-муть шдпржмству iнформaцiю щодо розyмiння потреб клieнтiв, що сприятиме прогнозуванню трендiв розвитку сощально'1 комерци та передбаченню поведшки рiзних сегментiв споживaчiв. Прогнозування поведiнки споживача в соцiaльнiй комерци забезпечить основу опрацювання стрaтегiй y сощальних медia та впровадження нових технологiчних досягнень. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. The Beginnings of) Social Commerce. URL: http://genu-inevc.com/2005/12/06/the-beginnings-of-social-commerce/
2. Steve Rubel. URL: https://mobile.twitter.com/steverubel
3. The 4 Most Powerful Social Commerce Trends. URL: https://www.yotpo.com/blog/the-4-most-powerful-social-com-merce-trends/
4. Statistics and facts about social commerce. URL: https:// www.statista.com/topics/1280/social-commerce
5. Zwass V. Co-creation: Toward a Taxonomy and an Integrated Research Perspective. International Journal of Electronic Commerce. 2010. Vol. 15 (1). P. 11-48.
6. Füller J., Mühlbacher H., Matzler K., Jawecki G. Consumer Empowerment Through Internet-Based Co-creation. Journal of Management Information Systems. 2009. Vol. 26. Issue 3. P. 71-102.
7. Stephen A. T., Toubia O. Deriving value from social commerce networks. Journal of Marketing Research. 2009. Vol. 47. No. 2. P. 215-228.
8. Chen J., Xu H., Whinston A. B. Moderated Online Communities and Quality of User-Generated Content. Journal of Management Information Systems. 2011. Vol. 28. Issue 2. P. 237-268.
9. Cachia R., Compañó R., Da Costa O. Grasping the Potential of Online Social Networks for Foresight. Technological Forecasting Social Change. 2007. Vol. 74. Issue 8. P. 1179-1203.
10. Crocker J., Canevello A. Creating and Undermining Social Support in Communal Relationships: the Role of Compassionate and Self-Image Goals. Journal of Personality and Social Psychology. 2008. Vol. 95. Issue 3. P. 555-575.
11. Constantinides E., Romero L. R., Boria M. A. G. Social media: a new frontier for retailers? European Retail Research. 2008. No. 22. P. 1-28.
12. Введение в социальную коммерцию. Часть 1. Что такое социальная коммерция? Многообразие взглядов. URL: https:// www.shopolog.ru/metodichka/other/vvedenie-v-socialnuyu-kommerciyu-chast-1-chto-takoe-socialnaya-kommerciya-mnogoobrazie-vzglyadov/
13. Teso C. Social Commerce vs Social Advertising. December, 2012. URL: https://www.chirpify.com/social-commerce-vs-social-advertising/
14. Dubovyk T., Ortynska V. Internet-marketing communications of trade companies based on consumer typology. The Economic Annals-XXI. 2015. No. 11-12. P. 91-95.
15. Marketing Week. URL: https://www.marketingweek. com/latest
REFERENCES
Chen, J., Xu, H., and Whinston, A. B. "Moderated Online Communities and Quality of User-Generated Content". Journal of Management Information Systems. Vol. 28, no. 2 (2011): 237-268.
Cachia, R. "Grasping the Potential of Online Social Networks for Foresight". Technological Forecasting Social Change. Vol. 74, no. 8 (2007): 1179-1203.
Crocker, J., and Canevello, A. "Creating and Undermining Social Support in Communal Relationships: the Role of Compassionate and Self-Image Goals". Journal of Personality and Social Psychology. Vol. 95, no. 3 (2008): 555-575.
Constantinides, E., Romero, L. R., and Boria, M. A. G. "Social media: a new frontier for retailers?". European Retail Research, no. 22 (2008): 1-28.
Dubovyk, T., and Ortynska, V. "Internet-marketing communications of trade companies based on consumer typology". The EconomicAnnals-XXI, no. 11-12 (2015): 91-95.
Fuller, J. et al. "Consumer Empowerment through Internet-Based Co-creation". Journal of Management Information Systems. Vol. 26, no. 3 (2009): 71-102.
Marketing Week. https://www.marketingweek.com/latest Steve Rubel. https://mobile.twitter.com/steverubel "Statistics and facts about social commerce". https://www. statista.com/topics/1280/social-commerce
Stephen, A. T., and Toubia, O. "Deriving value from social commerce networks". Journal of Marketing Research. Vol. 47, no. 2 (2009): 215-228.
"The Beginnings of Social Commerce". http://genuinevc. com/2005/12/06/the-beginnings-of-social-commerce/
Teso, C. "Social Commerce vs Social Advertising". https:// www.chirpify.com/social-commerce-vs-social-advertising/
"The 4 Most Powerful Social Commerce Trends". https:// www.yotpo.com/blog/the-4-most-powerful-social-commerce-trends/
"Vvedeniye v sotsialnuyu kommertsiyu. Chast 1. Chto ta-koye sotsialnaya kommertsiya? Mnogoobraziye vzglyadov" [Introduction to social Commerce. Part 1. What is social Commerce? The diversity of views]. https://www.shopolog.ru/metodichka/other/ vvedenie-v-socialnuyu-kommerciyu-chast-1-chto-takoe-socialna-ya-kommerciya-mnogoobrazie-vzglyadov/
Zwass, V. "Co-creation: Toward a Taxonomy and an Integrated Research Perspective". International Journal of Electronic Commerce. Vol. 15 (1) (2010): 11-48.
<
S
u
330 BI3HECIHQ0PM № 3 '2017
www.business-inform.net
