Научная статья на тему 'Система автоматичного керування процесом підготування мазуту до спалювання'

Система автоматичного керування процесом підготування мазуту до спалювання Текст научной статьи по специальности «Электротехника, электронная техника, информационные технологии»

CC BY
129
13
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Аннотация научной статьи по электротехнике, электронной технике, информационным технологиям, автор научной работы — О В. Заболотний, М Д. Кошовий, В А. Заболотний

У статті представлено удосконалений принцип керування електроклапанами виконавчого механізма системи автоматичного керування подаванням води в рідинне паливо, який полягає у отриманні на виході виконавчого механізма квантованого за рівнем вхідного потоку води.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по электротехнике, электронной технике, информационным технологиям , автор научной работы — О В. Заболотний, М Д. Кошовий, В А. Заболотний

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

In the article a principle of executive mechanism’s electric valves of the system of automatic water delivery into a fuel oil is improved. It consists in receiving of the quantizated input water flow by its level on the executive mechanism’s output.

Текст научной работы на тему «Система автоматичного керування процесом підготування мазуту до спалювання»

УДК 621.555.6

О. В. Заболотний, М. Д. Кошовий, В. А. Заболотний

СИСТЕМА АВТОМАТИЧНОГО КЕРУВАННЯ ПРОЦЕСОМ П1ДГ0ТУВАННЯ МАЗУТУ ДО СПАЛЮВАННЯ

У статт1 представлено удосконалений принцип керу-вання електроклапанами виконавчого мехатзма системи автоматичного керування подаванням води в р1динне па-ливо, який полягае у отримант на виход1 виконавчого мехатзма квантованого за р1внем вх1дного потоку води.

СУТЬ ПРОБЛЕМИ В ЗАГАЛЬНОМУ

КОНТЕКСТ!

Одшею з технологий, що скерована на захист атмосферного пов1тря в1д р1зних викид1в, е спалювання р1динного палива у форм1 водно-паливно! (водно-ма-зутно'1') емульси (ВМЕ). Для отримання позитивного ефекту ВМЕ повинна бути приготована як однородна сумш мазуту з водою за схемою «вода-ол1я», де вода як дисперсна фаза з часток диаметром 8-10 мкм знахо-диться всередин1 паливно! оболонки, причому во-лог1сть емульси не повинна перевищувати 20%. Процес гор1ння емульгованого мазуту 1стотно штенсифжу-еться, що забезпечуе п1двищену повноту згорання. Внаслщок тако! штенсиф1кацп та зменшення к1лькост1 виносних газ1в (а разом з цим 1 зменшення юлькосп тепла, що вил1тае з виносними газами) спостер1гаеться п1двищення температури в зон1 гор1ння пор1вняно 1з зневодненим паливом, тобто правильно п1дготована ВМЕ мае тдвищену теплотворну здатн1сть пор1вняно з мазутом звичайним.

АНАЛ1З РЕЗУЛЬТАТ1В ПРОВЕДЕНИХ ДОСЛ1ДЖЕНЬ ТА ПУБЛ1КАЦ1Й

Класичним прикладом системи для вим1рювання ма-сово! витрати та дозування р1дини е пристрш вагового обл1ку [1], що мостить електронш ваги для зважування окремих порцш р1дини та контролер, що здшснюе керування процесом в1дпуску р1дини та обробку даних електронних ваг. Недол1ками таких систем е громоздкость, низька точность дозування, висок1 експлу-атацшш витрати через велику к1льк1сть перекачок, складность застосування в потоц1.

Широке застосування мають пневматичн1 системи автоматичного дозування багатокомпонентних родин-них сумшей з керуванням за непрямими параметрами [2], що виконують автоматичне безперервне та пор-цойне дозування багатокомпонентних середовищ оз за© Заболотний О. В., Кошовий М. Д., Заболотний В. А., 2005

даним стввщношенням витрат (в системах безперерв-ного дозування). Обробка шформаци в1д давач1в тиску та подавання керовних сигналов на виконавчо ме-хашзми зд1йснюеться пневматичним пристроем керування. Перевагами таких систем е висока над1йн1сть при робото в агресивних та забруднених середовищах, висока стутнь ушф1каци, що дозволяе без змши конструкцп дозуючого пристрою виршувати задача як безперервного так о порцойного дозування. Недолоки полягають у використанно додаткових резервуаров, на-явносто труднощов транспортування та монтування в котельной.

В1дом1 на тепер1шнш час вим1рювальн1 шформа-цойно-управляючо комплекси обводненосто нафто-продуктов (комплекс Днопропетровського нацоонально-го университету та 1н.), що складаються з емульгатора, давачов емульсо' та зневодненого мазуту, блоку керу-вання р1внем водности емульси та дросель-клапана (виконавчого механизму), е перспективними, але наявш системи подобного типу е невиправдано складними та дорогими.

ПОБУДОВА ЗАДАЧ1 ДОСЛЩЖЕННЯ

Як зазначено вище, спалювати водно-паливну емуль-с1ю дощльно за допомогою пристро!в-емульгатор1в, а для створення якосно' емульсо' потробно застосовува-ти системи автоматичного регулювання подаванням води (АРПВ) на в1дпов1дний вх1д емульгатора. Проведений аналоз сучасних систем керування процесами зволоження родинних та сипких матероалов показав, що класично системи та пристро' регулювання процесу зволоження непридатно для подавання дозовано' коль-косто води на вход емульгатора через низьку точность регулювання (нижче 2 %) або через складность та громоздкость. Часто випадки постачання неякосного родин-ного палива (палива оз початковим вмостом води вод 5 до 15 %) роблять непридатними для використання сис-теми, що не здатно враховувати початкову вологость матер1алу в процесс регулювання, а саме: системи ваго-вого облоку, системи пневматичного дозування, систе-ми змшування компонентов з урахуванням !'х витрат [3]. Тому виникла необхщшсть створення власно'' сис-теми керування процесом зволоження з такими пара-

метрами: м!н!мальними габаритними розм!рами, точ-н!стю задавання вологост! ВМЕ не нижче 1%, гнуч-к!сть конструкцп, що дозволяе п!д'еднання до р!зних тип!в емульгатор!в, знижена соб!варт!сть.

СУТЬ ДОСЛ1ДЖЕННЯ

На даний момент авторами розроблено й досл!джено досл!дний зразок системи АРПВ, що зд!йснюе дозова-не безперервне подавання води у зм!шувальний резервуар роторно-пульсац!йного апарату. Ефектив-н!сть систем керування !стотно залежить в!д точност! в!дпрацювання виконавчими механ!змами кер!вних сигнал!в. Традиц!йне використання як виконавчих ме-хан!зм!в дискових затвор!в !з трифазними асинхронни-ми двигунами через !нерц!йн!сть не забезпечуе по-тр!бно! якост! регулювання. Так, наприклад, зупинка виконавчого механ!зма системи автоматичного регулювання р!внем гл!коля в абсорбент! здшснюеться через 3 с п!сля зникнення кер!вного сигналу. Похибка витрати гл!коля в цьому випадку може досягати 40%. Застосування ж пристрой прямого та реверсного галь-мування за вщповщними законами керування призво-дить до ускладнення апаратно' реал1зацИ системи ! !с-тотного зниження р1вня пожежобезпеки. У зв'язку з цим було прийняте р1шення застосувати принцип керування виконавчим мехашзмом, який полягае в отриманн! на його виход1 квантованого за р1внем вх1д-ного потоку р1дини [4, 5]. Функцюнальна схема до-сл1дного зразка наведена на рис. 1.

Структура системи автоматичного регулювання по-даванням води, що вщповщае вищенаведеному принципу, складаеться з регулятора витрати води у форм! двшково-реверсивного л!чильника, спорядженого зада-вачем швидкост! в!дпрацювання керуючого сигналу. Регулятор витрати води за отриманими з! схеми пор!в-няння сигналами керуе виконавчим механ!змом

(рис. 2), який являе собою систему електроклапан!в, шляхом посл!довного формування ^-розрядного дв!й-кового коду для миттевого перемикання електрокла-пан!в в потр!бн! положення. Вих!д кожного електрок-лапана з'еднано з в!дпов!дним кульовим краном, в!д-кал!брованим на в!дпов!дне значення площ! живого перер!зу. Кульов! крани призначено для плавного до-зування. Точн!сть дозування визначае м!н!мальна пло-ща перер!зу в!дпов!дного кульового крана, а розм!ри перер!з!в обрано !з сп!вв!дношення 21:22:2® На !ндикатор! правильност! роботи видно посл!дов-н!сть ! швидк!сть в!дпрацювання кер!вних сигнал!в.

У наявному досл!дному зразку виконавчий механ!зм побудовано з трьох електроклапан!в. На основ! результата попереднього моделювання [6] було встановлено, що за умови використання трьох електроклапан!в система може працювати не в автоматичному, а лише в ав-томатизованому режим! через низьку дискретн!сть перетворення (8 ступен!в квантування на всьому д!апа-зон! регулювання), що зображено на рис. 3.

Цей недол!к полягае у тому, що для переведення системи в новий режим (при необх!дност! створення емульси з вм!стом води, в!дм!нним в!д попереднього), необх!дно вручну п!дбирати вдале сп!вв!дношення перер!з!в в!дпов!дних кульових кран!в виконавчого ме-хан!зма для запоб!гання появи автоколивань та для до-сягнення потр!бно! точност! дозування. П!сля зд!йснен-ня ц!е! операц!'' система власноруч п!дтримуе заданий в!дсоток води в емульси.

В результат! досл!джень, наведених в робот! [6], було встановлено, що для повно'' автоматизаци роботи системи необх!дна к!льк!сть електроклапан!в повинна бути не меншою н!ж в!с!м. Це забезпечуе усунення ав-токоливань при зм!н! режиму дозування та досягнення необх!дно! точност! в автоматичному режим!. Якщо для апаратного забезпечення процесу керування вико-навчим механ!змом з в!с!м'ю електроклапанами ви-

матер1ал

->

вода

Вологом1р

зволожении матер1ал

Задавач вологост1

Блок Wз в1дн1-мання

Давач вологост1

AW=Wз-W:в

1ндикатор ступеня обводнення

О О сл А А А

Блок зада вання точност!

AWз

AW >ЛWз

Схема ^щ^л^лотЗ

няння

Задавач швидкост1

->■-1

Регулятор ->■ витрати води

Електро - Кульовi клапани крани

Дешифратор

I

Блок Виконавчии вода ->

реле механ1зм

1ндикатор правильност1 роботи

Зворотний клапан

вода

Рисунок 1 - Функщоналъна схема системи АПРВ

Рисунок 2 - Виконавчий мехатзм

138

1607-3274 «Радюелектронжа. 1нформатика. Управлшня» № 2, 2005

-ЛWз

W,% 25

20

15

10

5

Е = 0.5%

0 50 100 150 200 250 300 с

Рисунок 3 - Перех1дний процес системи для 20% вологост1 (Е - похибка)

користати традицшнии шлях нарощування розряд1в реверсивного л1чильника та його перифери, як це зроблено в попередньому випадку, це призведе до 1стотного ускладнення електрично'' принципово'' схеми.

Авторами статт пропонуеться ряд конструктивних 1дей (рис. 4), що дозволять зберегти точность дозуван-ня попереднього варианту та простоту апаратно'' реа-л^зацп для випадку використання велико'' к1лькост1 електроклапанов виконавчого механозма (восом та больше). Таю функцшш елементи схеми з рис. 1, як давач вологоси, вологом1р, задавач вологост1, блок задавання точности, блок вщшмання, схема пор1вняння та индикатор ступеня обводнення залишаться без змш у мо-диф1кованому вар1ант1 схеми, як 1 зв'язки м1ж ними. Логочно сигнали з виходов схеми поровняння, що побудо-вана на основа компаратора, потрапляють на вщ-повщш адресно входи мультиплексора. Мультиплексор, у свою чергу, передае на свш вих1д сигнали р1внем «+5 В» або «-5 В» в залежност в1д р1вня лог1чних сигналов на його

адресних входах. В якост1 джерел по-стшно1 напруги номиналами «+5 В» та «-5 В» рекомендовано обирати м1кросхеми ЛБ 586 та ЛБ 587, що формують стаб1льну напругу значенням 5,000 В. Вих1д мультиплексора подключено до входу интегратора, в якому функцию за-давача швидкосп вщпрацювання кер^вних сигналов ви-конуе власна ИС-ланка штег-ратора, який, у свою чергу, замщуе двшково-ревер-сивний л^чильник. ИС-ланка оз змонними параметрами необходна для узгод-ження стало' часу каналу подавання палива та емуль-гатора ^з сталою часу системи АРПВ. Зважаючи на те, що вхщний сигнал форму-еться з еталонних джерел напруги, а онтегратор побудовано на базо прецизойного операцойного подсилювача, дрейф постойного сигналу на виход^ интегратора е не^стотним та на точность дозу-вання впливати не буде. Перевагою такого конструктивного ршення е усунення можливост появи автоко-ливань у реверсивному лочильнику на граничних режимах роботи, що тдвищуе стшюсть системи вцшо-му. Сигнал з виходу штег-ратора потрапляе на подсилювач, призначений для узгодження входного ровня сигналу онтегратора оз максимальною входною напругою АЦП (10 В). АЦП пвдб-рано таким, що дае можливость перетворювати аналоговий сигнал вод 0 до 10 В у цифрову форму 1 мае вМм розряд^в паралель-ного двшкового коду. Тому сигнал, що потрапляе на вхщ тдсилювача, складаеться з постшним сигналом « + 5 В» для зсуву диапазону вх^дно'' напруги интегратора з области -5 В...+5 В у область 0...10 В, бо АЦП негативних сигналов не сприймае. Саме з таких моркувань обрано ровно напруг, що потрапляють на онформацойно входи мультиплексора. У даному вариант схеми дешифратор застосовувати недощльно, тому индикатор правильности роботи в^дображуе колькость задояних ступенов квантування у паралельно-му двойковому кодо, на ньому також видно, яко

матер1ал

зволожении матер1ал

Давач вологост1

1ндикатор ступеня обводнення

ООО

вода

ВологомФ^ Блок

Задавач в|дн|-вологост1 мання

Блок зада- Ьда вання точност ^-

Схема ^м^шлш няння

5 В 5 В

х0 мих

х1

а0

а1

+ 5 В.

А/# Блок реле

ооо---оо

Виконавчии мехаызм

вода

вода

1ндикатор правильност1 роботи

Рисунок 4 - Функцюналъна схема системи АРПВ

- ДWз

eлeктpoклaпaни е в дaний мoмeнт вiдкpитими. ^ин-ципи poбoти блoкy peлe тa викoнaвчoгo мexaнiзмa нe змiнивcя.

Aвтopaм тaкoж бyлo цiкaвo визнaчити пpипycтимe мaкcимaльнe знaчeння вiдxилeння cтaлoï чacy cиcтeми APПB вiд cтaлoï чacy кaнaлy пoдaвaння пaливa paзoм з eмyльгaтopoм т, для якoгo пpoцec пoдaвaння вoди го-cить стшкий xapaктep i нe пepexoдить y aвтoкoливaль-ний peжим. Для aнaлiзy cиcтeми нa cтiйкicть y нaшoмy випaдкy дoцiльнo зacтocoвyвaти мeтoд B. M. Пoпoвa. Poздiлимo cтpyктypнy cxeмy cиcтeми нa лiнiйнy чacти-ну, нeлiнiйнy лaнкy тa лaнкy iз зaпiзнeнням, як пoкa-зaнo m pиc. 5.

1 + rW(jю) мaлa вci нyлi злiвa вiд yявнoï oci, тoбтo тa-ким, шрб змiнeнa лiнiйнa чacтинa бyлa cтiйкoю. Змж-нa cиcтeмa eквiвaлeнтнa пoчaткoвiй, ocкiльки yвeдeнi зв'язки взaeмнo кoмпeнcyютьcя. Koeфiцieнти пiдcилeн-ня лiнiйнoï тa нeлiнiйнoï лaнoк визнaчeнo в po6oö [б], a знaчeння r oбpaнo piвним oдиницi. Bиpaз для функ-цiï Wl ()'ю ) мae тaкий вид:

W( 5 ) =

К • К

1, 3253 + 1, 8252 + 5'

W = W(5) = kд kH / (1, 32 53 + 1 , 8252 + 5) =

Wl(5 ) 1 + r W(5) rk k н

l + л н

1,3253 + 1, 8252 + 5

kдkн

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

1, 3253 + 1, 8252 + 5 + rk лkн

Pucунoк 5 - Сmрукmурнa cxемa з вuдiленoю лiнiйнoю чacmuнoю

Wl (]'ю ) =

k л kн( r ^ k н - 1, 8 2 ю 2 ) - jk л ^ ю ( 1 - 1, 32 ю 2 ) (rk k - 1, 82ю2)2 + ю2( 1 - 1, 32ю2)2

Уи пapaмeтpи cтpyктypнoï cxeми з pœ. 5 cинтeзoвa-нo paнiшe в po6oö [б]. Пepeвipкa лiнiйнoï чacтини нa cтiйкicть, викoнaнa в пaкeтi Mathcad, дaлa тaкий peзyльтaт: oдин iз кopeнiв xapaктepиcтичнoгo пoлiнoмy poзмiщeнo нa пoчaткy кoopдинaт плoщини yявниx тa peaльниx чиceл. Лiнiйнa чacтинa cиcтeми знaxoдитьcя нa aпepioдичнiй гpaницi cтiйкocтi. B тaкиx випaдкax для aнaлiзy нeoбxiднo cкopиcтaтиcь yзaгaльнeнням ^rnepto Пoпoвa нa випaдки нeйтpaльнoï aбo нecтiйкoï лiнiйнoï чacтини. Cиcтeмy, зoбpaжeнy нa pиc. 5, те-o6x^to пiддaти пeвнoмy пepeтвopeнню (pиc. б).

Pucунoк б - Переmвoренa cmрукmурнa cxемa cucmемu АРПВ

B cиcтeмi, зoбpaжeнiй нa pиc. б, нeлiнiйнa лaнкa oxoплeнa пpямим, a лiнiйнa чacтинa - звopoтнiм зв'яз-там з кoeфiцieнтaми зв'язку r. У тaкiй cиcтeмi лiнiйнa чacтинa мae пepeдaтнy фyнкцiю, нaвeдeнy нижчe:

W (/ю) = W( jю ) Wl 0ю) 1 + r WQ-ю -,

дe W(jю) - кoмплeкcнa пepeдaтнa фyнкцiя лiнiйнoï чacтини. Heлiнiйнa ж лaнкa мae xapaктepиcтикy Fj(x) = F(x) - rx, пpичoмy r oбиpaeтьcя тaким, щoб

Увoдимo лaнкy зaпiзнeння

Wl ( ]'ю) =

= ( kд ^ ( rk л kн - 1 , 82 ю 2 ) - j kд kнЮ (1 - 1 , 3 2 ю 2 ) ) ют; (rkiïkн - 1, 82ю2)2 + ю2(1 - 1, 32ю2)2

Wl (/ю) =

kдkн(rkдkн-1,82 roncos ют - j sin ют^^н (rkдkн-1,82 ю2)

(rk^ - 1, 82ю2)2 + ю2( 1 - 1, 32ю2)2

22 )'ю( 1 - 1, 32ю )kдkHcosют + ю( 1 - 1, 32ю ^^sinют

(rk^kn - 1, 82ю2)2 + ю2(1 - 1, 32ю2)2

Пoбyдoвy xapaктepиcтик Р*(ю) = f[ Q*(<ï>)] (kл = 0,02; ^ = 1б,7; r =1) зa змiнювaння знaчeння т в^ тmin = = 2 c дo т = 40 c здiйcнeнo в cиcтeмi Mathcad 2001. Для yзaгaльнeнoгo кpитepiю Пoпoвa пpямy Пoпoвa нeoбxiднo пpoвoдити чepeз тoчкy -1 /( kдkн + r) = = -1 /1, 334 = -0, 75 нa дшотш oci тaк, щoб AÔ4X cиcтeми бyлa poзмiщeнa пpaвopyч. 3a знaчeння тmin = = 2 c cиcтeмa е стш^ю (pиc. 7).

Cиcтeмa знaxoдитьcя нa гpaницi cтiйкocтi пpи т = = 39 c i втpaчae ïï пpи т = 40 c (pиc. 8).

Дocлiджeння cиcтeми зa мeтoдoм Пoпoвa дoзвoляe зpoбити тaкi виcнoвки: cтiйкicть cиcтeми збepiгaeтьcя пpи змiнювaннi т вщ 2 c дo 39 c, дaлi cиcтeмa ïï втpa-чae; кoли т = 2 c зaпac ram^cn cиcтeми зa мoдyлeм дopiвнюe 1,б3, зaпac cтiйкocтi зa фaзoю - 175°; iз зpoc-тaнням т зaпac cтiйкocтi змeншyeтьcя i з мoмeнтy, кoли т = 30 c cклaдae 1,05б зa мoдyлeм тa 3° зa фaзoю.

140

ISSN 1б07-3274 «Paдioeдeктpoнiкa. Iнфopмaтикa. Упpaвдiння» № 2, 2005

0.4"

0.27"

0.13" | /

16 .44 "0 .28 "0 .12 0 J г 0 .2 0 36 0 52 0 —тг1 84

0.13"

Р^Г!'

0.561, р(\\о а.

Рисунок 7 - Крива Р*(щ) = ДО*(ю)1 для т = 2 с

1.15 ^ P(W) ,,1.152

Рисунок 8 - Крива Р*(ю) = /ТО*(®)1 для значення т = 40 с

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ

Авторами удосконалено структуру системи автоматичного регулювання подаванням води у р1динне пали-во шляхом використання регулятора витрати води у вигляд1 штегратора, спорядженого задавачем швид-кост1 в1дпрацювання кер1вного сигналу, та АЦП, що дозволило створити малогабаритну, просту в експлу-атацсистему 1з гнучкою конструкщею, пристосованою до р1зних титв емульгатор1в, причому простота апа-ратно! реал1зацп збер1гаеться 1 для велико! юлькосп електроклапашв, а процес дозування здшснюеться повшстю автоматично в межах задано! точност1 без порушень стшкость Перспективним напрямом розвит-ку наведених досл1джень е включення в контур керу-вання котельно! в щлому та оптим1зац1я режим1в !'!' ро-боти на водно-мазутних емульс1ях.

ПЕРЕЛ1К ПОСИЛАНЬ

1. Мелик-Шахназаров А. М., Дмитриев В. А, Бедарев А. В., Бычкова Н. Д. Разработка микропроцессорных систем для измерения массового расхода и дозирования нефтепродуктов // Автоматика и вычислительная техника в нефтяной и газовой промышленности. Сб. науч. тр., вып. 2003. - М.: МИНГ, 1986. - С. 16-21.

2. Безменов В. С., Ефремова Т. К., Тагаевская А. А. Пневматические системы автоматического дозирования многоком-

понентных жидких смесей по косвенным параметрам // Приборы и системы управления. - 1998. - № 5. - С. 37-40.

3. Чунин А. С., Пендюхов Е. П., Андреев Ю. И., Крестьянское В. В. Создание автоматизированных систем приготовления нефтепродуктов в потоке на НПЗ // Автоматизация процессов нефтепереработки и нефтехимии. - Куйбышев: Кн. изд-во, 1985. - С. 12-17.

4. Пат. 63656 УкраТна, МКВ G 05 D 22/00. Пристрш для регулювання вологост матер1ал1в / Заболотний О. В., Черепащук Г. О., Кошовий М. Д., Потильчак О. П., Рубцов е.6. (УкраТна). - № 2003054594; Заявл. 21.05.2003; Опубл. 15.01.2004, Бюл. № 1. - 4 с.

5. Заболотний О. В., Кошовий М. А. Ефективш засоби ав-томатизацп процесу емульгування р1дких вид1в палива // Энергосбережение. Энергетика. Энергоаудит. - Харьков: «СВЭКО». - 2005. - № 6. - С. 50-53.

6. Заболотний О. В. П1двищення техшко-економ1чних по-казниюв систем керування процесами зволоження ма-тер1ал1в: Автореферат дисертацп кандидата техшчних наук: 05.13.07 / Нацюнальний техшчний ушверситет (ХШ). - Харюв. - 2004. - 21 с.

Надшшла 16.05.05 Шсля доробки 18.10.05

В статье представлен усовершенствованный принцип управления электроклапанами исполнительного механизма системы автоматического управленя подачей воды в жидкое топливо, который заключается в получении на выходе исполнительного механизма квантованного по уровню входного потока воды.

In the article a principle of executive mechanism's electric valves of the system of automatic water delivery into a fuel oil is improved. It consists in receiving of the quantiza-ted input water flow by its level on the executive mechanism's output.

УДК 621.3

В. В. Зиновкин

НЕСТАЦИОНАРНЫЕ ЭЛЕКТРОМАГНИТНЫЕ ПРОЦЕССЫ В ЭЛЕКТРООБОРУДОВАНИИ ЭНЕРГОЕМКИХ ЭЛЕКТРОТЕХНОЛОГИЧЕСКИХ КОМПЛЕКСОВ С РЕЗКОПЕРЕМЕННЫМ ХАРАКТЕРОМ НАГРУЗКИ

Приведены результаты исследований нестационарных электромагнитных процессов в системе электроснабжения энергоемких электротехнологических комплексов в составе: силовых трансформаторов, дуговых сталеплавильных печей и тиристорных компенсаторов реактивной мощности. Показано, что причиной их развития являются особенности электротехнологических режимов, которые приводят к изменению параметров электротехнического оборудования, что необходимо учитывать в системах автоматизированного управления электротехнологическим процессом.

ОБЩАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОБЛЕМЫ

В практике электротехнологий имеет место устойчивая тенденция внедрения и модернизации энергоемких

© Зиновкин В. В., 2005

142

электротехнологических комплексов (ЭТК) в составе дуговых сталеплавильных печей (ДСП) и тиристорных компенсаторов реактивной мощности (ТКРМ). ТКРМ состоит из фильтров компенсирующих цепей высших гармоник (ФКЦ) и тиристорно-реакторных групп компенсации реактивной мощности (ТРГ). Ввиду особенностей электротехнологических режимов ДСП в электротехническом оборудовании и на отдельных участках систем электроснабжения промышленных предприятий имеют место нестационарные электромагнитные процессы (НЭМП) и резонансные явления [1-9]. Последние особенно проявляются в цепях присоединения электропечных трансформаторов и ТКРМ, где являются при-

ISSN 1607-3274 «Радюелектрошка. 1нформатика. Управлшня» № 2, 2005

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.