CC BY
45
Н.Б. Зел1нська, 1.Ю. Шевченко, G.B. Глоба, Н.Л. Погадаева*
СИНДРОМ ШЕРЕШЕВСЬКОГО-ТЕРНЕРА У Д1ТЕЙ В УКРА1Н1: АНАЛ1З ПОШИРЕНОСТ1, В1КУ Д1АГНОСТУВАННЯ ТА ГЕНЕТИЧНИХ ВАР1АНТ1В
Украгнський науково-практичний центр ендокринног xipypeii, трансплантацИ ендокринних оргатв i тканин МОЗ Украгни *Нацюнальна дитяча спецiалiзована лтарня ОХМАТДИТ, Кигв
ВСТУП
Синдром Шерешевського-Тернера (СШТ) е одним i3 найпоширенiших генетичних порушень, пов'язаних з аномалiями хромосоми Х. Реальну частоту цього синдрому в CBiTi не визначено через значну поширенкть його мозаТчних форм i3 вщ-сутнiстю класичних ознак хвороби.
У лiтературi трапляеться небагато дослщжень поширеностi та частоти СШТ пкля 2000 року. Раннi епщемюлопчы дослiдження було проведено 19701990-ми роками як ретроспективы або перспективы вивчення хромосомних аномалш у новонародже-них у рiзних лiкувальних установах £вропи, США, РосГТ та Япони [1-5]. Поширенiсть СШТ у рiзних популяцiях складае вiд 25 до 210 на 100 000 живих новонароджених дiвчинок [1-8]. У Дани вивчення поширеносп СШТ, проведене 2006 року, показало, що патолопя трапляеться з частотою 40 випадюв на 100 000 живих новонароджених дiвчинок [9]. Рет-роспективний аналiз СШТ в Албани визначив, що у перiод 1993-2005 рр. синдром було дiагностовано у 49 дiвчинок [10]. У Польщi та Нижнiй Стези за пе-рiод 1983-2004 рр. СШТ було дiагностовано у 116 дiвчинок. Розрахунок iмовiрноТ кiлькостi дiвчинок iз СШТ за умови його частоти 1:2000 показав, що чисельнкть виявленого синдрому (116 дiвчинок) вщповщае лише 37,75% можливоТ кiлькостi па^ен-ток у данiй територiальнiй зон [11]. Поширенiсть СШТ у Ымеччиш за даними 2001 року складае 29:100000 [12].
Значне затзнення первинного встановлення дiагнозу СШТ iснуе в уах вивчених популяцiях [6, 10-12]. Savendahl L. зi спiвaвторaми 2000 року показали, що затримка у дiaгностицi СШТ становила у середньому 7,7 року [13]. У Бельпйськш популяци середнм вiк дiaгностувaння СШТ 1991 року стано-вив 11,2 року, а 2003 р. - 6,6 року, в АлбанП' вЫ складае 13,5±5,2 року, в штат lндiaнa США - 4,1±5,1 року, в Данй' - 15,1 року, в Роси - 8,7±3,5 року [10, 14-17]. Дiaгноз СШТ патентам iз кaрiотипом 45,X встановлюеться рaнiше, нiж за нaявностi Ыших його вaрiaнтiв [14].
За СШТ моносом^ за хромосомою Х (карютип 45,Х) рееструють у 50-70% хворих, тодi як 50-30% е ноаями рiзних вaрiaнтiв структурних aномaлiй хромосоми Х або мають мозаТчний вaрiaнт кaрiотипу [18-20]. Вaрiaнти карютипу у хворих iз СШТ (табл. 1) можуть траплятись у рiзних вaрiaцiях.
Таблиця 1
BapiaHTM карютипу у хворих i3 СШТ [18]
45,Х моносом1я
45,Х/46,ХХ мозаТцизм
45,Х/46,ХХХ мозаТцизм 1з пол1сом1ею хромосоми Х
46, Xi(Xq) 1зохромосома довгого плеча хромосоми Х
46,X,r(X) к1льцева хромосома Х
46,X,del(X)(Xp) делец1я короткого плеча хромосоми Х
46,X,del(X)(Xq) делец1я довгого плеча хромосоми Х
У таблиц 2 наведено частоту варiантiв карiотипiв у рiзних краТнах.
Сьогоднi вiдсутня об'ективна iнформацiя про поширенкть СШТ серед дитячого населення УкраТни, частоту рiзних варiантiв карютипу. Тому метою даного дослщження визначено вивчення цих показниюв, а також оцЫку вiку встановлення дiагнозу СШТ i ступеня затримки росту у дiвчинок.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ
У дослщжены використовували данi створеного 2004 р. реестру д^ей iз затримкою росту. До реестру входять i дiвчинки з СШТ. Це дозволило провести ретроспективний аналiз з 2005 по 2013 рк 387 реестрацшних карт дiвчинок iз СШТ, вком вiд 11 мiсяцiв до 18,2 року. Реестрацшы карти мiстять шформафю про вiк дитини на момент встановлення дiагнозу СШТ, дан обстеження, якi дозволяють пiдтвердити дiагноз (карiотип з оглядом генетика, наявнкть iнших вад розвитку та компонентв синдрому, результати гормональних, шструменталь-
Поширенiсть pi3HMX BapiaHTiB карютишв у хворих i3 СШТ у р!зних краТнах [17, 21-26]
Таблиця2
Карютип Кшьккть хворих i3 певним кapioтипoм (%)
Рoсiя Бpaзилiя Тунiс Йордашя США Великoбpитaнiя Польща
45,Х 62 64,5 32 43,7 60 74 60
45,Х/46,ХХ 16 26,2 47 56,3 9 26 30,8
Структурнi аномали хромосоми Х 20 9,3 21 - 31 - 9,2
Наявшсть хромосоми Y 2 - - - - - -
них I рентгенолопчних дослщжень в1дпов1дно до протоколу [27]). Первинн реестрац1йн1 карти запо-внювались обласними та м1ськими дитячими ендо-кринологами рег1он1в, з1 щор1чним оновленням даних динамки ф1зичного та статевого розвитку, змш гормональних показник1в (ТТГ, в Т4, у препу-бертатному в1ц1 - ФСГ, ЛГ, естрад1олу), ккткового в1ку тощо.
Кр1м того, поглиблене обстеження проводили д1тям, як1 перебували на л1куванн1 в ендокрино-лопчному в1дд1ленн1 НДСЛ ОХМАТДИТ I в пол1кл1н1-ц1 УНПЦЕХ,ТЕО1Т. У цих д1вчинок реестрували ха-рактерн1 стигми дизембрюгенезу, властив1 синдрому, аби визначити частоту найбтьш поширених ознак, а також дослщжували соматотропну функц1ю г1поф1за.
Отже, ми провели анал1з даних реестру та ре-зультат1в безпосереднього обстеження д1вчинок 1з СШТ 1з вивченням таких показник1в:
• вк на момент встановлення дiагнозу;
• карiотип;
• зрiст (см), з оцЫкою ступеня вiдхилення зросту д1вчинок в1д середнього зросту для вщповщно-го в1ку (роки, мкяцО, для чого розраховували коеф1ц1ент стандартного вщхилення БЭ зросту за формулою: БЭ = X - X'/ БЭ, де Х - зркт д1вчин-ки, Х' - середнм зр1ст для даного хронолог1чного в1ку та стат1, БЭ - стандартне вщхилення для д1вчинок даного хронолопчного в1ку (зг1дно з протоколом надання медичноТ допомоги д1тям за спец1альн1стю «дитяча ендокринолог1я» [27]); також розраховували БЭ зросту для д1вчинок 1з СШТ 1з використанням БЭ для д1вчинок 1з СШТ [28];
• маса тта (кг) з розрахунком iндексу маси тiла за формулою: 1МТ = маса т1ла (кг) / квадрат зросту (м2). 1МТ оц1нювали за допомогою перцентиль-них таблиць для д1вчинок в1дпов1дного в1ку, зг1дно з протоколом [27];
• статевий розвиток за Таннером (за формулою Ах, Р, Ма, Ме), з його оцшкою вiдповiдно до протоколу [27]; • кктковий BiK, який оцiнювали вiдповiдно до методики Greulich W. i Pyle S. [29], з визначен-ням дефщиту осиф^ацп.
Статистичну обробку результатiв проводили за допомогою стандартних методiв статистичного аналiзу з використанням програмного забезпе-чення для персонального комп'ютера Microsoft Excel i Statistica 6.0.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
За даними реестру д^ей iз затримкою зросту в УкраМ, поширенiсть СШТ складае 77,5 на 100 000 живих новонароджених. Щороку вперше дiагно-стують вщ 17 до 25 випадкiв синдрому. СШТ у дiвчинок в УкраМ дiагностували у вiцi вiд 10 мкящв до 17 рокiв, середнш вiк на момент дiагностування хвороби склав 9,8±4,7 року [5,1; 14,5]. В 1,6% ви-падкiв дiагноз було встановлено на першому роц життя, у 3,5% - у вщ 1-4 роки, у 9,3% - у вщ 4-8 роюв, у 18,8% - у ранньому пубертатному вщ - 8-12 роюв, у 66,8% - у пубертатному вщ - 12-17 рокiв. Тобто, спостеркаеться зростання кiлькостi випадкiв встановлення дiагнозу з вiком iз тком у пубертатному вiцi. На першому роц життя дiагноз вста-новлюеться за наявностi характерних ознак захво-рювання - вираженого лiмфостазу на кiнцiвках, характерних стигм дизембрюгенезу та вроджених вад розвитку, у пубертатному вщ основними проблемами, як примушують батькiв звертатися до л^аря, е значна затримка росту та вщсутнкть статевого розвитку або затримка настання менструацм.
За даними первинного огляду д^ей середня затримка росту становила (-)3,2±1,08 SD [2,12; 4,28]. З анамнезу вщомо, що затримку росту у дiвчинок спостерiгали у середньому з 5,4±3,1 року [2,3; 8,5]. Незважаючи на це, дiагноз встановлювався iз затз-
Таблиця3
Середнi показники фiзичного розвитку у дiвчинок i3 СШТ в УкраТш
BiK на момент обстеження, роки 12,7±4,1 [8,4; 16,8]
3picT, см 127,7±17,8 [109,9; 145,5]
Затримка росту, SD (-)3,2±1,08 [2,12; 4,28]
Перцентиль 1МТ, кг/м2 49,3±27,9 [21,4; 77,2]
Кiстковий BiK, роки Дефщит кiсткового вiку, роки
енням у середньому на 4 роки. Це е наслщком вщсутносп настоpоженостi лiкаpiв piзних фахiв, надто педiатpiв, щодо можливостi СШТ у дГтей, а також пiзнього звернення батьюв до ендокрино-лога з приводу затримки росту дитини за вщсутносп шших скарг. Бтьшкть дiвчинок (70,4%) мали нормальний 1МТ, надлишок маси тiла вщ-значали у 11,9% випадкГв, ожиpiння - у 4,2%, дефщит маси тта - у 13,5%. Вщомо, що надмipна маса тiла та ожиршня у пацiенток iз СШТ трапля-ються частiше, нiж у загальнш популяцГ'', i е чинни-ками ризику розвитку порушень вуглеводного обмшу та цукрового дiабету 2-го типу [30-32]. За даними рентгенолопчного дослщження кистей у дГвчинок Гз СШТ реестрували дефщит осифкаци, який становив 2,8±1,8 року [1,0; 4,6].
Показники фГзичного розвитку дГвчинок Гз СШТ наведено у табл. 3.
Серед дГвчинок Гз СШТ (n=381) реестрували рГзнi варГанти карГотипу: моносомГю (45,Х) - у 60,6% випадкГв; мозащизм (45,Х/46,ХХ) - у 23,6%; мозащизм Гз полГсомГею хромосоми Х - у 1,3%;
10,4±3,2 [7,2; 13,6] _2,8±1,8 [1,0; 4,6]_
структуры аномалп хромосоми Х - у 14,4%, зокрема: 46,Xi(Xq) - у 3,9%, 45,X/46,Xi (Xq) - у 6,6%; 45,X/46X+mar - у 2,4%, 46,X,del(X)(Xq) i 45,X/46Xdel - у 1,6% випадкГв (рис. 1).
В УкраМ найбтьша частка хворих Гз СШТ мають карГотип Гз моносомГею хромосоми Х, що обумовлюе бГльш типовГ й раннГ прояви хвороби у таких дГвчинок. Аналопчну особливкть спостерГгають у таких кра'нах, як Польща, ВеликобританГя, США та Роая. ДГагностика рГзних варГантГв карГотипу зале-жить вГд методГв проведення аналГзу та кГлькостГ видГв бГологГчного матерГалу, якГ використовують для аналГзу. В УкраМ, як i в шших кра'нах, для виз-начення карГотипу проводять цитогенетичний аналГз лГмфоцитГв периферично''' кровГ. Проте за даними Hook E.B. i Warburton D., ус новонародженГ живГ дГвчинки Гз карютипом 45,Х е моза'ками та мають у деяких органах i тканинах додатковГ клГ-тиннГ лГнГ'' з нормальними або аберантними стате-вими хромосомами, якГ не визначаються звичайни-ми методами [33]. Це може бути обфунтуванням доцГльностГ повторного дослщження карГотипу у
Рис. 1. Вар 'шнти хромосомних порушень у д>вчинок i3 СШТ в УкраЫ.
дiвчинок i3 карiотипом 45,Х, у яких спостерiгаються
ознаки спонтанного пубертату або ступшь затрим-
ки росту е некритичним.
ВИСНОВКИ
1. Поширенкть СШТ в УкраТш складае 77,5 на 100 000 живих новонароджених i е аналопчною його поширеносп в iнших краТнах.
2. В УкраТн дiагностування СШТ у дГтей вщбу-ваеться i3 запГзненням (середнiй вiк встановлення дiагнозу становить 9,8±4,7 року) з максимальною частотою первинноТ реестрацп випадкГв у пубертатному вГцГ.
3. В украТнськм популяци найбiльша частка хворих i3 СШТ мае карютип 45,Х (60,6%), а також мозаТцизм 45,Х/46,ХХ (23,6%), ГншГ варiанти карютипу трапляються з меншою частотою: мозаТцизм Гз полiсомiею хромосоми Х - в 1,3% випадкГв, рГзнГ структуры аномалГТ хромосоми Х - в 14,4%.
4. В УкраТн СШТ залишаеться без належноТ уваги педГатрГв i лГкарГв Гнших фахГв, що не дозволяе вчасно встановлювати цей дГагноз i надавати належну медичну, психолопчну та соцГальну допомогу дитинГ та ТТ родинГ. ДоцГльно прово-дити активний i цГлеспрямований пошук даноТ патологи серед дГвчинок, у першу чергу Гз затримкою росту та статевого розвитку.
Л1ТЕРАТУРА
1. Nielsen J., Wohlert M. Sex chromosome abnormalities found among 34910 newborn children: results from a 13-year incidence study in Arhus, Denmark // Birth Defects Orig. Artic. Ser. - 1990. - Vol. 26(4). - P. 209-223.
2. Jacobs P.A. et al. A cytogenetic survey of 11680 newborn infants // Ann. Hum. Genet. - 1974. - Vol. 37. - P. 359-376.
3. Hibi I., Takano K. Basic and Clinical Approach to Turner Syndrome // Excerpta Medica International Congress Series 1014: Amsterdam. - 1993. - P. 169-176.
4. Bochkov N.P. et al. Population cytogenetic investigation of newborns in Moscow // Human genetik. - 1974. -Vol. 22. - P. 139-152.
5. Hamerton J.L. et al. A cytogenetic survey of 14069 newborn infants: I. Incidence of chromosome abnormalities // Clin. Genet. - 1975. - Vol. 8. -P. 223-243.
6. Gravholt C.H., Stochholm K. The epidemiology of Turner syndrome // International Congress Series. - 2006. -Vol. 1298. - P. 139-145.
7. Hook E.B., Warburton D. The distribution of chromosomal genotypes associated with Turner's syndrome: livebirth prevalence rates and evidence for diminished fetal mortality and severity in genotypes associated with structural X abnormalities or mosaicism // Hum. Genet. - 1983. - Vol. 64. - P. 24-27.
8. Gravholt C.H. et al. Prenatal and postnatal prevalence of Turner's syndrome: a registry study // BMJ. - 1996. - Vol. 312. - P. 16-21.
9. Gravholt C.H. Epidemiological, endocrine and metabolic features in Turner syndrome // Eur. J. Endocrinol. - 2006. - Vol. 151 (6). - P. 657-687.
10. Hoxha P., Grimchi L. et al. The characteristics of Turner's syndrome in Albania // 7th ESPE/LWPES Joint Meetings Paediatric Endocrinology, Lyon. - 2005. - P. 241.
11. Wikiera B., Barg E., Konieczna A. et al. Factors influencing the frequency and the time of Turner's syndrome diagnosis // 7th ESPE/LWPES Joint Meetings Paediatric Endocrinology, Lyon. - 2005. - P. 1-240.
12. Schweizer R., Blumenstock G., Mangelsdorf K. et al. Prevalence and incidence of endocrine disorders in children: results of a survey in Baden-Wuerttemberg and Bavaria 2000-2001 // Klin. Padiatr. - 2010. - Vol. 222 (2). - P. 67-72.
13. Savendahl L., Davenport M.L. Delayed diagnoses of Turner's syndrome: proposed guidelines for change // J. Pediatr. - 2000. - Vol. 137 (4). - P. 455-459.
14. Massa G., Verlinde F., De Schepper J. et al. Trends in age at diagnosis of Turner syndrome // Arch. Dis. Child. -2005. - Vol. 90. - P. 267-268.
15. Nabhan Z.M., Eugster E.A. Medical care of girls with Turner Syndrome: where are we lacking // Endocr. Pract. - 2011. - Vol. 17 (5). - P. 747-752.
16. Stochholm K., Juel S., Juel K. et al. Prevalence, Incidence, Diagnostic Delay, and Mortality in Turner Syndrome // Previous. - 2006. - Vol. 91 (10). - P. 3897-3902.
17. Панкратова М.С. Ростовые и метаболические эффекты терапии рекомбинантным гормоном роста и половыми стероидами у девочек с синдромом Шерешевского-Тернера: автореф. дис. канд. мед. наук: 14.00.03 / М.С. Панкратова; ГУ ЭНЦ РАМН. - М., 2009. - 26 с.
18. Ворсанова С.Г. Медицинская цитогенетика: учебное пособие / С.Г. Ворсанова, Ю.Б. Юров, В.Н. Черны-шов. - М.: ИД "Медпрактика-М", 2006. - 300 с.
19. Huang B., Thangavelu M., Bhatt S., J. Sandlin C., Wang S. Prenatal diagnosis of 45,X and 45,X mosaicism: the need for thorough cytogenetic and clinical evaluations // Prenatal Diagnosis. - 2002. - Vol. 22. - P. 105-110.
20. Freriks K., Timmermans J., Beerendonk C.C., Verhaak C.M., et al. Standardized multidisciplinary evaluation yields significant previously undiagnosed morbidity in adult women with Turner syndrome // J.Clin.Endocrinol. Metab. - 2011. - Vol. 96 (9). - P. 1517-26.
21. de Araùjo C., Galera B.B., Galera M.F, de Medeiros S.F. Clinical and cytogenetic aspects of the Turner syndrome in the Brazilian Western region // Rev. Bras. Ginecol. Obstet. - 2010. - Vol. 32 (8). - P. 381-385.
22. Kammoun I., Chaabouni M., Trabelsi M., et al. Genetic analysis of Turner syndrome: 89 cases in Tunisia // Ann. Endocrinol. - 2008. - Vol. 69 (5). - P. 440-445.
23. Daggag H., Srour W., El-Khateeb M., AjlouniK. Analysis of Turner syndrome patients within the Jordanian population, with a focus on four patients with Y chromosome abnormalities // Sex. Dev. - 2013. -Vol. 7 (6). - P. 295-302.
24. Prakash S., Guo D., Maslen C.L., Silberbach M. et al. Single-nucleotide polymorphism array genotyping is equi-
valent to metaphase cytogenetics for diagnosis of Turner syndrome // Genet. Med. - 2014. - Vol. 16 (1). -P. 53-59.
25. Iyer N.P., Tucker D.F., Roberts S.H., Moselhi M. et al. Outcome of fetuses with Turner syndrome: a 10-year congenital anomaly register based study // Matern. Fetal. Neonatal. Med. - 2012. - Vol. 25 (1). - P. 68-73.
26. Wikiera B., Bieniasz J., Barg E. et al. Lipoprotein a (Lp(a)) in patients with Turner's syndrome // Pediatr. Endocrinol. Diabetes. Metab. - 2010. - Vol. 16 (1). - P. 29-32.
27. Наказ МОЗ № 55 вщ 03.02.2009 Протокол надання медично''' допомоги дГтям за спецГальшстю "Дитяча ендокринолопя" / www.moz.gov.ua.
28. Lyon A. J., Preece M. A., Grant D. B. Growth curve for girls with Turner syndrome // Arch. Dis. Childhood. -1985. - Vol. 60. - P. 932-935.
29. Greulich W.W. Radiographic atlas of skeletal devel op-ment of the hand and wrist / Greulich W.W, Pyle S.I. -Stanford: Stanford University Press, 1959. - 214 с.
30. Драгун С. А. Оценка состояния минеральной плотности костной ткани, костного метаболизма, углеводного обмена, органов репродуктивной системы и иммунного статуса у больных с синдромом Шерешевского-Тернера в разные возрастные периоды: автореф. дис. канд. мед. наук: 12.06.04 / С.А. Драгун; ГУ ЭНЦ РАМН. - М., 2006. - 23 с.
31. Gravholt C.H. Epidemiological, endocrine and metabolic features in Turner syndrome // Europ. J. Endocrinol. - 2004. - Vol. 151. - P. 657-687.
32. O'Gorman C.S., Syme C., Lang J., Bradley T.J., et al. An evaluation of early cardiometabolic risk factors in children and adolescents with Turner syndrome // Clin. Endocrinol. - 2013. - Vol. 78 (6). - P. 907-913.
33. Hook E.B., Warburton D. Turner syndrome revisited: review of new data supports the hypothesis that all viable 45,X cases are cryptic mosaics with a rescue cell line, implying an origin by mitotic loss // Hum. Genet. - 2014. - Epub. ahead of print. - режим доступа: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/ 24477775.
РЕЗЮМЕ
Синдром Шерешевського-Тернера у д^ей в Укра'Гш: аналiз поширеносл, вту дiагностування та генетичних варiантiв Н.Б. Зел'шська, ЬЮ. Шевченко, €.В. Глоба, Н.Л. Погадаева
Синдром Шерешевського-Тернера (СШТ) е одним 1з найбтьш поширених генетичних пору-шень, пов'язаних з аномал1ями хромосоми Х.
Мета роботи - вивчення поширеносл СШТ серед дитячого населення УкраТни, частоти р1зних вар1ант1в карютипу, в1ку, у якому вперше д1агно-стуеться СШТ, I ступеня затримки росту.
Матерiали та методи. Проведено ретроспек-тивний анал1з реестрацшних карт 387 д1вчинок в1ком вщ 11 м1сяц1в до 18,2 року з бази даних хво-рих СШТ за перюд з 2004 по 2013 р1к.
Результати та обговорення. Поширенкть СШТ в УкраТн1 - 77,5 на 100 000 живих новонароджених. Середнм в1к на момент встановлення д1агнозу СШТ становить 9,8±4,7 року [5,1;14,5]. У 1,6% випадк1в у д1вчинок д1агноз було встановлено на першому роц1 життя, у 3,5% - у вщ1 1-4 роки, у 9,3% - у 4-8 рок1в, у 18,8% - у 8-12 рок1в, у 66,8% - пкля 12 рок1в. Найчаспше д1агностують СШТ у пубертатний перюд. Затримка росту д1вчинок 1з СШТ складае у серед-ньому (-)3,2±1,08 БЭ [2,12;4,28]. Серед вар1ант1в хро-мосомних порушень у д1вчинок 1з СШТ в УкраТн1 найчаспше виявлено моносом1ю (45, Х) - 60,6%, рщше - мозаТцизм (45, Х / 46, ХХ) - 23,6%, структуры аномалП' - 14,4% I мозаТцизм 1з пол1сом1ею Х - 1,3%.
Висновки. Поширенкть СШТ серед дитячого населення УкраТни е аналопчною його поширеносл в шших краТнах. В УкраТш вщзначено п1зню д1агностику СШТ у д1тей 1з максимальною частотою первинноТ реестрацЦТ випадк1в у пубертатному вщ1. Найбтьша частка хворих на СШТ (58,3%) мають карютип 1з моносомкю хромосоми Х. В УкраТы СШТ залишаеться без належноТ уваги пед1атр1в I л1кар1в шших фах1в, що не дозволяе вчасно встановлювати цей д1агноз I надавати належну медичну, психо-лопчну та соц1альну допомогу дитин1 та ТТ родин1.
Ключовi слова: синдром Шерешевського-Тернера, затримка росту, карютип, поширенкть.
РЕЗЮМЕ
Синдром Шерешевского-Тернера у детей в Украине: анализ распространенности, возраста диагностики и генетических вариантов
Н.Б. Зелинская, И.Ю. Шевченко, Е.В. Глоба, Н.Л. Погадаева
Синдром Шерешевского-Тернера (СШТ) является одним из наиболее распространенных генетических нарушений, связанных с аномалиями хромосомы Х.
Цель работы - изучение распространенности СШТ среди детского населения Украины, частоты различных вариантов кариотипа, возраста, в котором впервые диагностируется СШТ, и степени задержки роста.
Материалы и методы. Проведен ретроспективный анализ регистрационных карт 387 девочек в возрасте от 11 месяцев до 18,2 года из базы данных больных СШТ за период с 2004 по 2013 год.
Результаты и обсуждение. Распространенность СШТ в Украине - 77,5 на 100 000 живых новорожденных. Средний возраст на момент постановки диагноза СШТ составляет 9,8±4,7 года [5,1;14,5]. В
1,6% случаев у девочек диагноз был установлен на первом году жизни, в 3,5% - в возрасте 1-4 года, в 9,3% - в 4-8 лет, в 18,8% - в 8-12 лет, в 66,8% - после 12 лет. Наиболее часто диагностируют СШТ в пубертатный период. Задержка роста девочек с СШТ составляет в среднем (-)3,2±1,08 SD [2,12;4,28]. Среди вариантов хромосомных нарушений у девочек с СШТ в Украине наиболее часто встречается моносомия (45, Х) - 60,6%, реже - мозаицизм (45, Х / 46, ХХ) - 23,6%, структурные аномалии - 14,4% и мозаицизм с полисомией хромосомы Х - 1,3%.
Выводы. Распространенность СШТ среди детского населения Украины аналогична его распространенности в других странах. В Украине отмечается поздняя диагностика СШТ у детей с максимальной частотой первичной регистрации случаев в пубертатном возрасте. Наибольшая доля больных СШТ (58,3%) имеют кариотип с моносоми-ей хромосомы Х. В Украине СШТ остается без должного внимания педиатров и врачей других специальностей, что не позволяет своевременно устанавливать диагноз и оказывать надлежащую медицинскую, психологическую и социальную помощь ребенку и его семье.
Ключевые слова: синдром Шерешевского-Тернера, задержка роста, кариотип, распространенность.
SUMMARY
Turner syndrome in children in Ukraine: analysis of incidence. Age of diagnosis and genetic variants
N. Zelinska, I. Shevchenko, Е. Globa, N. Pogadaeva
Turner syndrome (TS) is one of the most common genetic disorders associated with abnormalities of the chromosome X.
Objective. The purpose of this study was to examine the prevalence TS, frequency of variants of the karyotype, the age of children at diagnosis, degree of stunting.
Materials and methods. A retrospective analysis of registration cards 387 girls aged 11 months to 18.2 years from the database of patients TS for the period from 2004 to 2013.
Results and discussion. Prevalence TS in Ukraine - 77.5 per 100 000 live births. The average age at diagnosis is TS 9,8±4,7 years [5.1;14.5]. At 1.6% of girls were diagnosed in the first year, 3.5% - at the age of 1-4 years, at 9.3% - at the age of 4-8 years, 18.8% in 8-12 years, in 66.8% - after 12 years. The most commonly diagnosed TS in puberty. Stunting TS girls with an average 3,2±1,08 SD [2.12; 4.28]. Among the options of chromosomal abnormalities in girls with TS in Ukraine most frequent monosomy (45, X) - 60.6%, at least - mosaicism (45 H / 46, XX) - 23.6%, structural abnormalities - 14.4% mosaicism with polysomes and X - 1.3%.
Conclusions. Among prevalence TS among the population of Ukraine similarly prevalence in others countries. In Ukraine marked late diagnosis of Turner syndrome in children, with a maximum frequency of the initial registration of cases in puberty. The highest proportion of patients with Turner syndrome (58.3%) have a karyotype with monosomy of chromosome X. In Ukraine, Turner syndrome remains without due attention by pediatricians and other physicians, which does not allow a timely manner to establish the diagnosis and to provide appropriate medical, psychological and social assistance to the child and his family.
Key words: Turner syndrome, growth retardation, karyotype, prevalence.
Автори висловлюють подяку за допомогу головним обласним i м'!ським позаштатним спецiалiстам 3i спец'1альност'1 «дитяча ендокринологiя»: Горват Т.М., Гоцул Р.П., Грабар С.Л., Дивiнська В.О., Довганич Л.1., tyiH Ю.С., Запетрук С.В., Захаревич Л.Б., 1ваненко Л.В., 1скренко 1.М., Качор Л.А., Клименко О.В., Крецу Т.М., Лантух Л.О., Логвiнов Д.В., Лучнiкова Т.В., Малига Е.Ф., Мишалова Л.М., Нестругiна Н.М., Перетятько В.В., Радченко 1.П., Слепян О.В., Турчанiнова Л.1., Фiщук О.А., Хижняк О.О., Черевко 1.Г., Черниш Т.М., Чорна Н.В.
Дата надходження до редакцп 10.11.2014 р.
