CC BY
7
Вкник Нацюнального унiверситету «Льв1вська полггехшка». Серiя: «Юридичш науки» № 4(28), 2020
УДК 340.12:316.61 Парута Олена
Нацюнальний ушверситет «Львiвська полтохшка», Навчально-науковий шститут права, психологи та шновацшно! осв^и, кандидат юридичних наук, доцент кафедри теорп, ютори та фшософи права
parutaolena@ukr.net https://orcid.org/0000-0001-5452-0560
С1М'Я В СИСТЕМ1 РИЗИК1В ПРАВОВО1 СОЩАЛ1ЗАЩ1
http://doi.org/10.23939/law2020.28.077 © Парута О., 2020
До завдань теорн правовоТ соцiалiзацп належить дослщження цiлiсного процесу становлення особистостi. Вир1шення означеного завдання ускладнюеться необхiднiстю осмислення проблем та ризикiв правовот сощашзацн i необхiднiстю подальшого вироб-лення обгрунтованих рекомендацiй щодо Тх попередження та подолання.
Поняття ризику е багатоплановим. Проблема ризитв сьогоднi широко обговорю-еться в наукових колах пщ час оцiнки м1жнародноТ, економiчнот, сощальнот, правовоТ, фшансовот та шших сфер державноТ дiяльностi. В науковш лiтературi вживаються рпш похiднi ризику, залежно вщ сфери застосування та глибини наукового аналiзу загрози.
В суперечливих умовах становлення нашоТ молодоТ держави потребуемо ефектив-ного управлшня суспiльними ризиками. Розвиток методологи управлшня ризиками дозволить вдосконалювати стратегiю правовоТ соцiалiзацiт громадян в Укратнь Ниш очевидним е брак цшеспрямованот активнот державноТ дiяльностi, яка була б спрямова-на на зменшення впливу як прогнозованих негативних, так i стихшних антисоцiальних чинникiв та активних протидш правов1й соцiалiзацiт.
Особистiсть людини формуеться не сама собою, а пщ впливом сусшльства, яке в^ дiграе вирiшальну роль у Тт виховаин1. Не менш важливою вщ державноТ е роль малих сощальних груп, у яких особа взаемодiе з iншими людьми. Це ам'я, шкшьний клас, ре-лiгiйнi оргашзацп тощо. В нашш статтi ми наголошуемо на значенш найближчого ото-чення людини в процесi правовоТ соцiалiзацiт, адже на первинному р1вш проблеми правовоТ соцiалiзацiт особи виникають як правило вже в Тт найближчому оточенш - в межах ам'Т, посеред друзiв чи ровесников.
У сучасному свiтi чимало сiмей, де батьки сприяють формуванню у д^ей моделей девiантнот поведшки, i як наслiдок, такi ам'Т стають вагомим фактором соцiопатогенезу особистость В нашому дослiдженнi сiм'ю розглянуто як одне з основних джерел збере-ження культурних i духовних цiнностей, адже саме сiм'я е тим шститутом правовоТ сощал^ зацн, через який можуть закладатися основи як толерантного сощального життя, так i традицп беззаконня та насильства.
Ключов1 слова: правова соц1ал1зац1я, правова поведшка, ризик, с1м'я, дев1антна поведшка, беззаконня.
Постановка проблеми. Правова соцiалiзацiя е сукупшстю соцiально-психологiчних мехашз-мiв функцiонування структури особистостi, процесом засвоення iндивiдом упродовж його життя правових норм i принципiв, культурних щнностей того суспiльства, до якого вш належить. В Укра!ш правова соцiалiзацiя здiйснюеться на фонi численних економiчних i полiтичних криз, якi ускладнюють можливостi реалiзацн на перший погляд ефективно! та послщовно! державно! пол^и-ки з й реалiзацil. Найважливiшi правосоцiалiзацiйнi процеси вiдбуваються завдяки научшню, спостере-женню за моделями поведшки, правовiй щентифшаци та вiдтворенню цшсних патернiв юридично значимо! поведiнки.
Сощальною групою, яка нинi е найбшьш вразливою до негативних впливiв недостатнього по-лiтико-правового, економiчного та культурного розвитку держави, е молодь. Анатз детермшант пiдлiтково! злочинностi доводить, що неадаптивна поведiнка молодих людей перш за все е результатом дисфункцюнального научшня, спостереження за такими ж неадаптивними та хибними зраз-ками дiяльностi.
Аналiз дослiдження проблеми. Процес формування особистосп непростий, а прийняття молодою людиною сощально-правових цiнностей е предметом наукових пошуюв багатьох вчених, з-помiж яких М. Боришевський, I. Жаровська, О. Киричук, Н. Ортинська, С. Сливка, О. Сухомлинська, А. Тiтова та шш^ Проблема дослiдження сiм'! як провщного iнституту правово! соцiалiзацi! неодноразово порушувалася у наукових роботах таких авторiв як Ж. Безпалько, Т. Гарасимiв, Д. Грищук, О. Гурковська. Зазвичай задана проблематика розробляеться iз врахуванням творчо! спадщини вiдомих в Укра!ш дiячiв культури i осв^и минулого (Б. Грiнченка, Г. Сковороди, П. Юркевича та iн). В той же час, проблему функцюнування укра!нсько! родини як явища, що займае одне з провщ-них мюць у системi ризикiв правово! соцiалiзацi! дослiджено недостатньо.
Метою статп е систематизацiя ризикiв правово! сощатзацп, а також дослiдження проблем правово! соцiалiзацi! на ранньому етапi формування особистосп з визначенням ролi им'! у право-соцiалiзацiйному процесi.
Виклад основного матерiалу. В умовах глобально! трансформацп суспiльства стае дедалi складшше виявляти всi можливi типи ризиюв, якi iснують в нашому житп. Водночас залишаеться можливою побудова загально! структури ризикiв у межах яко! необхвдно дiяти для вирiшення конкретного завдання.
Початкову класифшащю ризикiв правово! соцiалiзацi! варто здшснити залежно вiд основних чинниюв !х виникнення, згiдно з якими ризики дшимо на соцiальнi (обставини суспшьного життя), вiдносно об'ективнi та природш (об'ективно не залежать вщ волi людини як учасника правосощаль зацiйного процесу) та iндивiдуальнi (породжеш iндивiдуальними особливостями людини).
До вштимогенних соцiальних умов зараховуемо зростання громадянина в неблагополучнiй сiм'!, низький рiвень соцiального, правового, економiчного та культурного розвитку держави, внутршньодержавш, мiждержавнi конфлшти, полiтичну нестабiльнiсть, безробiття, деформований шформацшний простiр, нелояльнiсть навчального середовища, девiантнi субкультури, брак духов-ностi спшьноти, до яко! приналежна особа, iншi фактори, якi походять вiд держави та суспшьства в цiлому. До друго! групи ризикiв правово! соцiалiзацi!, якi мають вiдносно об'ективний та природний характер належать природнi лиха, стихи, в тому чи^ природш катастрофи антропогенного похо-дження, що руйнують стабшьшсть соцiально! системи породжуючи хаос та залежшсть урядiв вщ зовнiшнiх впливiв. Iндивiдуальнi ризики - це ризики, породжеш iндивiдуальними сощально-психологiчними особливостями людини.
В перехщш перiоди розвитку держави зазнають шкоди процеси формування у молодих людей життевих цiнностей i принципiв, процеси, як вiдповiдають за професiйну орiентацiю та духовний розвиток майбутнiх поколшь укра!нцiв. «Входження Укра!ни у новий юторичний перiод розвитку соцiального життя, зазначае Г. Махмадамшова, потребуе конструктивно! соцiалiзацi! молодих генерацiй. Особливою необхщшстю е вихiд на новi рiвнi реалiзацi! проблеми соцiального розвитку дтей з метою формування !х духовносп, активного ставлення до навколишньо! дшсносп» [6, с. 3].
Ом 'я в системi ризиюв правовой сощал1зацп
Головним шститутом ранньо! соцiалiзацi! особи е батькiвська сiм'я. «^м'я - першооснова суспiльства, де найвищою мiрою виявляються та формуються iндивiдуальнi особливостi кожного з батькiв, дтей та iнших членiв родини, реатзуються природнi потреби, формуються цiнностi, моти-ви поведiнки, як критерп розвитку особистосп, вiдбуваеться становлення особистостi, вщбуваеться становлення сощально! компетенцп та сощатзацп И членiв. Вiдповiдно сiм'я займае найважливше мiсце серед причин поведшки, якi вiдхиляються вiд норми», - слушно пiдкреслюе роль им'! I. Сьомкша [9, с. 84].
Закладеш вже ранньому дитинствi цiнностi, норми та уявлення багато в чому визначають по-дальший життевий шлях людини, формують соцiальну позицiю особистосп. Австрiйський психолог З. Фрейд вже на початку ХХ ст. наголошував на тому, що особиспсть дорослого детермiнована передусiм власним дитячим, преедипальним та едипальним досвiдом. Батьки, iншi близькi родичi накладають на дитину значимий вщбиток соцiального впливу. Неповнол^ш з неблагополучних сiмей за взiрець приймають спосiб життя i поведiнку, яку спостерiгають вдома. Вщхилення вiд соцiально допустимо! поведiнки як правило спостер^аемо вже в шдл^ковому вiцi.
В загальносоцiальному масштабi проблема правово! соцiалiзацi! в соцiально неблагополучних родинах проявляеться: 1) формуванням девiантно! правосвiдомостi, схильностi до протиправно! поведшки у дгтей з цих родин; 2) негативним впливом на шших неповнол^шх, якi знаходяться у безпосередньому контакт з дiтьми, якi проживають у неблагополучних родинах.
З-помiж причин постшного зростання кiлькостi неблагополучних родин в укра!нському соцiумi можна виокремити рiзке погiршення матерiального становища им'!, збiльшення кiлькостi неповних сiмей, поширення алкоголiзму, наркомана, безробiття.
В. Полшкевич вважае, що «проблематика им'! i досi залишаеться на периферп уваги державни-кiв-управлiнцiв сощально-психолопчно! сфери, складаючи за традищею певну «зону замовчуван-ня»». Бiднiсть, низька якiсть життя i розвиток процесу сощально! ексклюзп на масовому рiвнi вiдображаються на сташ им'!, сприяючи вiдтворенню рiзноманiтних дисфункцiй. Соцiодинамiка неблагополучно! сiм'! в Укра!ш е частиною динамiки суспшьства, i II тенденцii пов'язанi з подаль-шим закрiпленням i розповсюдженням деформацш в структурi та функщонуванш само! сiм'! як окремо! шституци. [7, с. 463-464]. Автор наголошуе й на тому, що стале вщтворення неблагополучно! сiм'! в укра!нському суспiльствi зумовлене деформацiями в соцiалiзацiйному процесi, що продукуються спочатку девiантним типом особистостi, когнiтивнi та поведiнковi характеристики якого перешкоджають розвитку нормальних вiдносин у власнiй родиш. Прискорена соцiалiзацiя в умовах суспшьства шдвищеного ризику сприяе закрiпленню здатносп i прагнення виживати за рахунок шшого, атомiзацi! сiм'!, зростання взаемно! вiдчуженостi, психологiчно! депривацi! та iзоляцi! iндивiдiв у сiм'!, в першу чергу дгтей вiд дорослих. У процес соцiалiзацi! засвоюються i надалi вiдтворюються когнiтивнi установки на тiньовi i кримiнальнi форми дiяльностi, що е причиною кримiналiзацi! особистосп загалом [7, с. 464].
Ом'я е iнститутом первинно! соцiалiзацi! людини. Вона може бути як могутшм чинником розвитку, емоцшно психологiчно! шдтримки особистостi, так i джерелом психiчних травм людини, а також пов'язаних з ними рiзноманiтними розладами особистосп. Головними важелями впливу на дитину в им'! автор називае батьювську любов, батькiвський авторитет, моральнi орiентацi! бать-кiв, психологiчний клiмат в родиш [4, с. 682]. Як результат позитивного впливу названих чинниюв у дитини формуеться сприятлива позищя в родиш, почуття захищеностi, емоцшне благополуччя, а засвоенi моральнi еталони стають орiентирами подальшо! поведiнки. Конкурувати iз сiм'ею, особливо на початковому етат розвитку особистостi на думку Л. Мацуляк не може жодна громадська або державна виховна установа, водночас вказуючи й на те, що сучасну пм'ю поставлено в досить жорстю умови виживання, тому проблема имейного благополуччя сьогодш е вкрай актуальною. Рiзке попршення матерiального становища сiм'!, нестабiльнiсть сощально економiчно! сфери е причинами зростання кшькосп неблагополучних родин в укра!нському соцiумi, що завжди створюе реальш труднощi у формуваннi дiтей i пiдлiткiв, перебороти котрi повнiстю суспшьству до сьогоднiшнього дня не вдаеться [4, с. 683].
Щкавою вважаемо думку А. Книш щодо визначення поняття «неблагополучно! им'!». Авторка наголошуе на тому, що «неблагополучними е тi им'!, в яких порушуються права !! членiв, права людини, порушуються юридичш норми суспiльства. Категорiя неблагополучних имей зага-лом характеризуеться тим, що сво!м недостатньо правомiрним або деструктивним впливом (в широкому значенш цього слова) сприяе депривацп неповнол^шх, аномальнiй соцiалiзацi!, ство-ренню у дитини комплексу негативних установок, штерепв, деструктивнш адаптацi! та орiентацi! в сощальному середовищi. Крiм того, неблагополучна пм'я - це соцiально фiзiологiчна мшросисте-ма, що виступае дезадаптованою у соцiумi за такими параметрами: соцiально-економiчним, сощаль-нопсихологiчним, соцiокультурним та сощально-правовим, члени яко! пов'язанi мiж собою шлю-бом, родинними зв'язками чи то спшьним мiсцем проживання та побутом» [3, с. 108-109].
В теоретичному правознавсга вбачаемо необхщнють ширшого фахового тлумачення поняття «сощально неблагополучна сiм'я» виходячи з !! базового розумшня як певно! сощально фiзiологiч-но! мiкросистеми, що виступае дезадаптованою у соцiумi за рiзними параметрами (сощально-економiчним, соцiально-психологiчним, сощокультурним i соцiально-правовим).
Д. Грищук зазначае, що на етат вiдносно керовано! соцiалiзацi! можливе корегування отри-маного попереднього сощального досвiду (в деяких випадках навiть ресоцiалiзацiя) особистостi (наприклад, соцiально-виховна робота серед засуджених) з метою !! iнтеграцi! у громадянське суспiльство. Пiд громадянською соцiалiзацiею автор розумiе складний, iнтегрований, багатогран-ний процес, у якому дiалектично взаемопов'язаш духовний, правовий, нацiонально-патрiотичний, валео-екологiчний напрями i форми соцiально-педагогiчно! дiяльностi, що спрямоваш на присвоення молодою людиною складниюв громадянськостi - громадянських щнностей як особистiсних у ходi суб'ект-суб'ектно! взаемодi! в родинi, системi осв^и, територiальнiй громадi, молодiжних оргашза-щях та iнших соцiальних iнститутах [2, с. 57-59].
«Зростае кiлькiсть i навантаження стресових ситуацiй. У суспшьсга збiльшилась кiлькiсть д> тей та дорослих, вiднесених до груп ризику», - вважае Т. Алексеенко [1, с. 5]. Такими дослщник в першу чергу вважае: дтей-сир^ i дiтей, позбавлених батькiвського пiклування; оиб з обмеженими фiзичними i психiчними можливостями; пiдлiткiв з девiантного поведшкою i рiзними аддикцiями, в тому чи^ з алкогольною, комп'ютерною та ^овою залежнiстю; засуджених за рiзнi злочини i тих, хто вже повернувся з мюць позбавлення волц емiгрантiв; пенсiонерiв та iнших, у кого е проблеми, пов'язанi з особливостями сощально! адаптацп до нових соцiокультурних умов середовища, з сощальними орiентацiями i з набутим негативним сощальним досвiдом [1, с. 5]. Наведет групи оиб, на думку автора, мають сво! специфiчнi проблеми, через що потребують особливо! допомоги в адаптацп до нових суспшьних норм та у самореалiзацi! в цих умовах. Сьогодш важливо розум^и, що така допомога е можливою лише у випадку практичного застосування накопичених i синтезова-них знань, як стосуються сутностi соцiально-правового становлення особистосп, рiзних типiв соцiального середовища та сощальних впливiв на особу. Особливо важливою е також своечасна ощнка суспiльних ризикiв, що здатш змiнити х1д правосоцiалiзацiйного процесу, враховуючи той факт, що в теорп права залишаеться сталою проблема наукового осмислення «ризику» як усвщом-лено! загрози з подальшим практичним урахуванням усiх можливих факторiв, якi не залежать вiд суб'ектiв правово! соцiалiзацi!, становлять елементи невизначеностi, конфлiктностi шд час вибору суб'ектом права оптимальних видiв дiяльностi.
Висновки. Динамiчний розвиток суспiльства актуалiзуе вироблення ново! фшософп сп1вжиття i парадигми сучасно! правовиховно! дiяльностi, орiентованих на врахування особливостей нов^шх форм соцiальних взаемин.
Об'ективш умови правово! соцiалiзацi! прямо пов'язаш з обставинами життя людини. Несприятливими для розвитку особистосп (вiктимогенними) умовами виявляються т^ якi по-роджують ризики для позитивного переб^у правово! соцiалiзацi! як окремо! особистостi, так i цiлих груп населення держави. Устшна правова соцiалiзацiя потребуе врахування уих можливих обста-
CiM 'я в cucmeMi ризиюв правово! co^ani3a^i
вин, яК мають вплив на становлення особистост в умовах сучасносп. Такий науковий пошук створить передумови для фшософсько-правового аналiзу «суспшьного ризику» як феномена, здатного внести корективи в правове життя суспшьства.
В наш час необхiдно змщнювати та розвивати внутрiшнiй потенцiал им'!, що дозволить !й виконувати численнi суспiльно значимi функци, з-помiж яких демографiчна, соцiалiзацiйна, культурна, функщя стабшзацп соцiального здоров'я тощо.
Розвиток методологи управлшня ризиками правово! соцiалiзацi! дозволить вдосконалювати стратегiю правово! соцiалiзацii громадян. Управлiння ризиками правово! соцiалiзацii - важлива компонента стратегii сталого правового розвитку держави. На державному рiвнi мае здiйснюватися адмiнiстративна функщя управлшня ризиками правово! соцiалiзацп, забезпечена впровадженням ефективних превентивних заходiв, розробкою оптимальних програм дiяльностi, спрямованих на ефективну правову соцiалiзацiю.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Алексеенко Т. (2007). Сощал1защя особистосп: можливосп й ризики (соцiально-педагогiчний аспект): науково-методичний посiбник. Кив: Видавництво «Педагопчна думка», 2007. 152 с. 2. Грищук Д. Г. (2020). Акмеолопчний тдхвд як стратепчний орiентир громадянсько! соцiалiзацii молодi. Матерiали науково! конференцii «Мiжгалузевi диспути: динашка та розвиток сучасних наукових дослщжень» (10 липня 2020 року). Т. 2. Вшниця: МЦНД. С. 57-59.. . /.. /.. /../User/Downloads/3892-D£D^D0N N N D%D±D%N D,-7018-1-10-20200713 (1).pdf. 3. Книш А. В. (2017). Особливосп роботи фахiвцiв соцiальноi сфери з неблагополучними сiм'ями. Сту-дентський науковий вимр соцiально-педагогiчних проблем сьогодення: збiрник матерiалiв Мгжнародно! сту-дентсько! науково-практично! конференцii (м. Нiжин, 26 квита 2017 р.). Нiжин : НДУ iм. М.Гоголя, 2017. 261 с. URL: http://lib.ndu.edu.ua:8080/dspace/bitstream/123456789/1635/1 /%D0%97%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BD% D0%B8%D0%BA%20%D1%82%D0%B5%D0%B7%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%B5%D1%80% D0%B5%D0%BD%D 1 %86%D 1 %96%D 1 %97_2017.pdf#page= 108. 4. Мацуляк М. (2010). Неблагополучнi сiм'i як чинник негативно! соцiалiзацii у суспiльствi неповнолiтнiх. Проблеми сучасно! психологи. № 8. 2010. С. 682-691. URL: file: ///C:/Users/User/Downloads/162132-354100-1-SM.pdf. 5. Максимова Н. Ю. (2017) Типолопя сiмей, як1 потребують сощально-психолопчно! допомоги. Вiсник Ки!вського нацiонального утверситету iменi Тараса Шевченка. Психолопя. Педагопка. Соцiальна робота. № 1. 2017. С. 45-51. URL: http: // lib.iitta.gov.ua/710234/1 /%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%8C%D1%8F%20%D0%BA%D0%B0%D1%84%D0%B5%D0%B4%D 1 %80%D0%B8.pdf. 6. Махмадамшова Г. А. (2006). Соцiалiзацiя неповнолiтнiх у соцiально неблагополучних ам'ях. Автореф. дисертаци кандидата соцiологiчних наук. К.: 1нститут соцiологii, 2006. 16с. http: // 194.44.11.130/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=ARD&P21DBN=ARD&Z21ID=&IMAGE_FILE_DOWNLOAD =1&Image_ffle_name=D0C/2006/06mgasns.zip. 7. Полiнкевич В. (2020). Особливосп соцiального життя неблагополучних сшей. Збiрник тез доповвдей IV Мгжнародно! студентсько! науково! конференцц «Правова система Укра!ни в умовах европейсько! штеграцп: погляд студентсько! молодi» (15 травня 2020 року). Тернопiль: Тернотльський нацiональний економiчний унiверситет: Видавничо-полiграфiчний центр «Економiчна думка ТНЕУ», 480 с. URL: http://uf.tneu.edu.ua/wp-content/uploads/2020/03/Zbirnik-stud.-konf.-Ternopil-2020.pdf#page=463. 8. Раевська Я. М. (2011). Феномен дистантно! сш'! та i! вплив на особиспсть пiдлiтка. Проблеми сучасно! пси-хологй. № 13. 2011. С. 280-290. file:///C:/Users/User/Downloads/161001-351901-1-SM%20 (5).pdf. 9. Сьомк1на I. С. (2011). Особливосп впливу неблагополучно! сш'! на соцiалiзацiю дитини. Вюник ЛНУ iменi Тараса Шевченка. № 4 (215). 2011. С. 74-85. URL: http://dspace.ltsu.org/bitstream/123456789/243/1 /%E2%84%96%204_215_2011_%D0% 9F%D0%9D_%20%D0%A7.%202.pdf#page=75.
REFERENCES
1. Alieksieienko T. (2007). Sotsializatsiia osobystosti: mozhlyvostiy ryzyky (sotsialno-pedahohichnyi aspekt) [Socialization of the individual: opportunities and risks]: naukovo-metodychnyi posibnyk. Kyiv: Vydavnytstvo «Pedahohichna dumka», 2007. 152 s. S. 5. [in Ukrainian]. 2. Hryshchuk D. H. (2020). Akmeolohichnyi pidkhid yak stratehichnyi oriientyr hromadianskoi sotsializatsii molodi [Acmeological approach as a strategic landmark of civic socialization of youth]. Materialy naukovoi konferentsii «Mizhhaluzevi dysputy: dynamika ta rozvytok suchasnykh naukovykh doslidzhen» (10 lypnia 2020 roku). T. 2. Vinnytsia. S. 57-59. [in Ukrainian]. 3. Knysh A. V. (2017). Osoblyvosti roboty fakhivtsiv sotsialnoi sfery z neblahopoluchnymy simiamy [Features of the
work of social workers with disadvantaged families]. Studentskyi naukovyi vymir sotsialno-pedahohichnykh problem sohodennia: zbirnyk materialiv Mizhnarodnoi studentskoi naukovo-praktychnoi konferentsii (m. Nizhyn, 26 kvitnia 2017 r.). Nizhyn : NDU im. M. Hoholia, 2017. 261 s. [in Ukrainian]. 4. Matsuliak M. (2010). Neblahopoluchni simi yak chynnyk nehatyvnoi sotsializatsii u suspilstvi nepovnolitnikh [Disadvantaged families as a factor of negative socialization in the society of minors]. Problemy suchasnoi psykholohii. No. 8. 2010. S. 682-691. [in Ukrainian]. 5. Maksymova N. Iu. (2017). Typolohiia simei, yakipotrebuiut sotsialno-psykholohichnoi dopomohy [Typology of families in need of socio-psychological assistance]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Psykholohiia. Pedahohika. Sotsialna robota. No. 1. 2017. S. 45-51. [in Ukrainian]. 6. Makhmadaminova H. A. (2006). Sotsializatsiia nepovnolitnikh u sotsialno neblahopoluchnykh simiakh [Socialization of minors in socially disadvantaged families]. Avtoref. dysertatsii kandydata sotsiolohichnykh nauk. K.: Instytut sotsiolohii, 2006. 16s. [in Ukrainian]. 7. Polinkevych V. (2020). Osoblyvosti sotsialnoho zhyttia neblahopoluchnykh simei [Features of the social life of disadvantaged families]. Zbirnyk tez dopovidei IV Mizhnarodnoi studentskoi naukovoi konferentsii «Pravova systema Ukrainy v umovakh yevropeiskoi intehratsii: pohliad studentskoi molodi» (15 travnia 2020 roku). Ternopil: Ternopilskyi natsionalnyi ekonomichnyi universytet: Vydavnycho-polihrafichnyi tsentr «Ekonomichna dumka TNEU». 480 s. [in Ukrainian]. 8. Raievska Ya. M. (2011). Fenomen dystantnoi simi tayii vplyv na osobystist pidlitka [The phenomenon of a distant family and its impact on the personality of the adolescent]. Problemy suchasnoi psykholohii. No. 13. 2011. S. 280-290. [in Ukrainian]. 9. Somkina I. S. (2011). Osoblyvosti vplyvu neblahopoluchnoi simi na sotsializatsiiu dytyny [Features of the influence of a troubled family on the socialization of the child]. Visnyk LNU imeni Tarasa Shevchenka. No. 4 (215). 2011. S. 74-85. [in Ukrainian].
Дата надходження: 31.08.2020р.
Olena Paruta
Institute of Law, Psychology and Innovative Education Lviv Polytechnic National University Department of Theory, History and Philosophy of Law
Ph. D.
FAMILY IN THE SYSTEM OF RISKS OF LEGAL SOCIALIZATION
The tasks of the theory of legal socialization include the study of the holistic process of personality formation. The solution of this problem is complicated by the need to understand the problems and risks of legal socialization and the need to further development of sound recommendations for their prevention and overcoming.
The concept of risk is multifaceted. The problem of risks is now widely discussed in scientific circles in assessing international, economic, social, legal, financial and other areas of government activity. Different risk derivatives are used in the scientific literature, depending on the scope and depth of the scientific threat analysis.
In the contradictory conditions of the formation of our young state, we need effective public risk management. The development of risk management methodology will improve the strategy of legal socialization of citizens in Ukraine. Today, there is an obvious lack of purposeful active state activity, which would be aimed at reducing the impact of both projected negative and natural anti-social factors and active opposition to legal socialization.
A person's personality is formed not by itself, but under the influence of society, which plays a crucial role in its upbringing. No less important than the state is the role of small social groups in which a person interacts with other people. These are family, school class, religious organizations, etc. In our article, we emphasize the crucial role of a person's closest environment in the process of his / her legal socialization, because at the primary level the problems of legal socialization of a person arise within the family, among friends or peers.
In today's world, there are many families where parents contribute to the formation of children's models of deviant behavior, and as a result, such families become an important factor in the sociopathogenesis of personality. In our study, the family is considered as one of the main sources of preservation of cultural and spiritual values, because the family is the institution of legal socialization, through which the foundations of both a tolerant social life and a tradition of lawlessness and violence can be laid.
Key words: legal socialization, legal behavior, risk, family, deviant behavior, lawlessness.
