Сигнальний підхід до моделювання кризи плтажіного балансу Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

ВИПУСК 12(189)

Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2016; 12(189): 6-13

УДК 330.4

JEL Classification: G01

DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2016/189-12/1

О. Черняк, д-р екон. наук, проф., Б. Якимчук, eKOHOMicT

Кшвський нацiональний унiверcитет iMeHi Тараса Шевченка, КиГв

СИГНАЛЬНИЙ П1ДХ1Д ДО МОДЕЛЮВАННЯ КРИЗИ ПЛТАЖ1НОГО БАЛАНСУ

У робот i було розглянуто та виконано узагальнення теоретичних моделей кризи платiжного балансу, до^джено найбшьш ефективн способи моделювання кризи в УкраЧт. Для математично'1 формалiзацiï кризи платiжного балансу був проведений порiвняльний анал'з ефективностi рiзних форм розрахунку ндексу валютного тиску. За використан-ня сигнального п дходу визначено наб р ндикатор в, як сигнал зують про зростання ймов рност кризи плат жного балансу. За допомогою мiнiмiзацiйноï функци пiдiбранi пороговi значення для показникв, при перетинанн яких надси-лаеться сигнал про зростання ймовiрностi виникнення кризи платiжного балансу.

Ключовi слова: криза платiжного балансу;сигнальний т'дх/'д; ндекс валютного тиску; обмнний курсмжнародн резерви.

Вступ. УкраТна не раз зуст^чалась з проблемою подолання кризи пла^жного балансу. Досвщ нашоТ кражи включае в себе кризи 1998, 2008 та 2014 року. Bei вони несли негативний вплив на баншську систему, стабтьнють валюти, економiчне зростання, а як насль док призвели до зниження со^альних стандар^в та рiвня життя населення.

Криза пла^жного балансу характеризуеться рiзким знецЫенням валюти, скороченням мiжнародних резер-вiв, а також пщвищенням вщсоткових ставок. Найбть-ший вплив вона несе на краТни, що розвиваються, з високою залежнютю вщ кон'юнктури окремих товарних ринкiв. Саме так ми можемо охарактеризувати i УкраТ-ну. Руйнiвнi наслiдки кризи пла^жного балансу украТнцi могли вiдчути не так давно, рк тому наша держава зна-ходилась на межi фактичного дефолту.

Актуальним залишаеться питання моделювання кризових процеав та можливост Тх передбачення. Лише в другй половинi ХХ столiття, коли псля поглиб-лення торгвельних зв'язкв наслiдки кризи стали вра-жати краТни, що розвиваються, у наукових колах сфор-мувався значний Ытерес до даноТ проблематики. Пщ-ходи до пояснення механiзмiв просування кризи плать жного балансу були широко висвплеш в працях Г. КамЫськоТ, К. Рейнхарт [1,2,3] та П. Кругмана [4, 5]. Згодом почали з'являтися системи раннього попере-дження криз, як дозволили оцнити вiрогiднiсть виникнення кризи впродовж найближчого перюду. Для Укра-Тни питання створення адекватноТ моделi попере-дження кризи пла^жного балансу залишаеться вщкри-тим та найбiльш актуальним, так як кризовi процеси з 2014-го року значно поглибились.

Метою роботи е створення економко-матема-тичноТ модели що фунтуеться на сигнальному пщход^ для прогнозування кризи платiжного балансу. Для дося-гнення мети було визначено фактори, що е каталiзато-ром до появи кризи пла^жного балансу в УкраТнi, про-аналiзовано тенденцп поширення криз, визначено най-бiльш ефективну форму iндексу валютного тиску в УкраТш, розв'язано оптимiзацiйну задачу для визначен-ня порогових значень для кожного з iндикаторiв, що сигналiзують наближення кризи пла^жного балансу.

Об'ектом дослiдження виступае сукупнють економь чних процесiв, щопризводять до виникнення кризи пла-тiжного балансу. Предметом дослщження е сигнальний пщхщпопередження кризи платiжного балансу. На основi сигнального пiдходу було визначено набiр iндикаторiв, що сигналiзують про нестабтьнють у майбутньому та побудовано зведен iндекси наближення кризи.

Теоретичний огляд. В процес становлення теорií криз виокремлюють три поколiння моделей криз плать жного балансу.

Моделi "першого поколшня" з'явилися як результат обфунтування латиноамериканських криз у 70-80-х рокахминулого столггтя. Дослiдниками були П. Кругман [4], Р. Флуд та П. Гарбер [6].

В прац "Модель кризи пла^жного балансу" П. Кругман описуе поняття кризи пла^жного балансу як результат накопичення дисбаланав у зовнiшньому сек-торi, який не може компенсуватися н внутршшми резервами, нi зовнiшнiми запозиченнями. Суб'екти ринкових вщносин вiдчувають слабкють уряду й неможливiсть втримати фасований курс, тому й починають збтьшу-вати тиск на нацiональну валюту(Мг/Рг), фунтуючись на власних рацюнальних очiкуваннях i максимiзуючи власний рiвень добробуту = М(/Р( + Р(). Зазвичай така ситуация супроводжуеться зростанням попиту на Ыоземну валюту (Р{) та вщпливом iноземних iнвестицiй.

П. Кругман порiвняв розвиток кризи за двох режимiв валютного курсу: фксованого та плаваючого. В графiч-нш моделi (див. рис. 1) висхщна крива ЬЬ вiдображае умову портфельного балансу, рют активiв у Ыоземшй валютi буде супроводжуватись ростом активiв у нацю-нальнiй валютi для вщповщного рiвня девальвацií валюти. Спадаюча крива ШШ вiдображае рiвень багатст-ва. Для отримання Ыоземно!' валюти в будь-який момент, резиденти повинн знизити рiвень 'х реальних запасiв в нацiональнiй валют.

Рис. 1. Ефект впливу девальвацм валюти за фiксованого та плаваючого курсу

Джерело: побудовано на ochobî [4]

© Черняк О., Якимчук Б., 2016

Якщо у випадку гнучкого курсоутворення нацюналь-на валюта знецшюеться, тодi крива И змiститься до ии . У випадку якщо Я не можна змшити, девальвация зростае, перемщуючи рiвновагу вiд точки А до В.

Якщо уряд мае резерв шоземних грошей И i готовий обмшяти iноземну валюту нанацiональну за фксовано-го курсу, тодi резиденти можуть торгувати вiльно, ру-хаючись по кривiй WW. Девальвацiя призведе до змь щення в портфелi вiтчизняних резидентiв зi змiною пла^жного балансу вiд А до С.

1снуе компенсуюча змiна резервно! позици уряду, оскiльки уряд поставляе бажан iноземнi грошi; змiни в запасах активiв представленi формулою: ДИ = -ДЯ = ДМ/Р. Таким чином, за гнучкими тарифами, змши в очiкуваннях вiдображенi в короткостро-ковiй перспективi в змiнах валютного курсу; тодi як за фксованими ставками вони вiдображаються у змшах резервiв уряду.

На основi прац П. Кругмана для УкраТни можна ви-явити такий механiзм утворення кризи пла^жного балансу: на першому етапi поступове зниження резервiв, на другому етапi спекулятивну атаку i посткризовий перiод, протягом якого валюта поступово знецшюеться.

Моделi "першого поколшня" були також розглянутi у прац Р. Флуда та П. Гарбера[6]. Вони вважають, що одним з основних фаюгрв утворення нестабтьност ви-ступае незбалансована внутршня економiчна полiтика.

Отже, основним досягненням моделей першого по-колiння е щентифка^я недолiкiв запобiгання кризи при фксованому курсi. А основним недолгом е спрощена модель очiкування девальвацп iнвесторами та вщсут-нiсть аналiзу поширення валютноТ кризи по краТнам-партнерам - "ефект iнфiкування" .

Моделi "другого поколшня" виникли пюля кризи европейськоТ грошовоТ системи в 1992-1993 роках та мексиканськоТ в 1993 роцЮсновоположником моделi кризи пла^жного балансу "другого поколiння" е М. Обстфельд [7], вш вказував на те, що криза визна-чаеться дтовими очiкуваннями суб'ектiв господарськоТ дiяльностi, чиТ негативнi очiкування спонукають до вщ-ходу вiд стану рiвноваги з фiксованим обмiнним курсом. В свою чергу уряд продовжуе утримувати стабтьний обмшний курс для стабозацп ситуацiТ, тому виникае висока ймовiрнiсть спекулятивноТ атаки. Економiка реа-гуе пщвищенням вiдсоткових ставок для швелювання спекулятивноТ атаки. У випадку, коли економка перебу-вае на цикл падiння, тодi зростання попиту на шоземну валюту призводить до дисбалансу, що призведе до розгортання кризових процеав.

Провал моделi "другого поколшня", що не змогла пояснити кризу в Азп, а також процесу утворення "по-двiйних криз" вплинуло на перегляд фундаментальних припущень мехашзму утворення кризи пла^жного балансу. Були розглянут моделi "третього поколшня", що базувалися на припущеннi щодо поеднання валютних, кредитних ризигав та ризигав лiквiдностi, реалiзацiя яких веде до банювських та валютних криз.

Моделi "третього поколшня" з'явились у результат азiйськоТ та росмськоТ криз в 1997-1998 роках [9]. Вони ^рунтуються на ширшому дiапазонi праць, сере-дяких оновлена праця П. Кругмана [5] та Дж. Корсет [10], П. Пезет1[11] та Н. Рубн [12]. Дослщникирозгля-нули проблему регулюваннябанювськоТ сфери на по-трясiння фiнансовоТ системи та ТТ взаемозв'язок з кри-зою платжного балансу.

П. Кругман видiлив три фактори, яга призводять до виникнення кризи платжного балансу:

1. Труднощi в управлшш зовнiшнiм боргом та утри-маннi його в певних межах для краТн, що розвиваються.

2. Вщсутня можливiсть запозичень з-за кордону в нацюнальнш валютi.

3. Суттевий розрив мiж активами та зобов'язання-ми краТни [5].

Н. Корсетт [10] стверджуе, що iснуе лiнiйний зв'язок мiж нормами прибутковостi на фондовому ринку двох краТн:

0 = Ьо +А0 + п де гI,гI - норми прибутковостi на фондових ринках двох краТн; п - стохастичний шум, що не залежить вш норми прибутковост; Ь0,Ь1- деякi константи, при чому Ь1 вказуе на "силу" взаемовпливу двох рингав.

Ефект "iнфiкування" у його прац формуеться на ос-новi iстотноТ кореляцiТ мiж фондовими ринками рiзних краТн. Були створены критери перевiрки взаемовпливу та оцшки "незалежностi" двоступiнчастим методом.

Ф. Канова [13] вважае, що шфкування вщбуваеться через три канали: фiнансова взаемозалежнють мiж кра-Тнами, взаемозалежнiсть реальних сект^в та через змiни в очкуваннях учасникiв ринку.

Методологiя дослщжень.На початку 90-х рокiв ми-нулого столбя Б. Айхенгрiн, А. Роуз i К. Вiплош [14] ввели таке поняття як "iндекс валютного тиску" (далi -1ВТ). Рiзка змiна обмiнного курсу, вiдсотковоТ ставки та обсяпв мiжнародних резервiв е основними сигналами наближення кризи платжного балансу.Математична формалiзацiя 1ВТ на думку дослщнигав мае вигляд:

EMP = —

1 Aet 1 Armt 1

—Ar,,

rmt

(1)

де ЕМР{ - шдекс валютного тиску; гт{ - обсяг мiжна-родних резервiв центрального банку; агт - стандартне вщхилення змiни резервiв; е( - обмiнний курс; ае -стандартне вщхилення змши обмiнного курсу; и - рин-кова вщсоткова ставка; аг - стандартне вщхилення змши ринковоТ вiдсотковоТ ставки.

У 1998 роц Г. Камiнська та К. Рейнхарт [3] розроби-ли пщхщ до визначення iндексу валютного тиску за формулою:

Де ае Дгт(

EMPf = -

(2)

е °гт гт

ЗгодомГ. Камiнська, С. Лiзондо та К. Рейнхарт[2] створили деяку модифiкацiю 1ВТ, що враховуе номша-льну ставку i мае вигляд:

Дег ае Дгт1 ае Д

EMPf = -

rmt

- + —Ait,

(3)

де ¡( - номшальна процентна ставка в краТнi; а,- - стандартне вiдхилення змши номiнальноТ процентноТ ставки.

Вiдсоткова ставка включаеться до iндексу залежно вщ того, чи е вона ефективним каналом трансмiсiйного механiзму в краТы, для якоТ розраховуеться [14].В да-ному випадку 1ВТ зростае зi знецiненням нацiональноТ валюти, зменшенням мiжнародних резервiв i ростом номiнальних процентних ставок.

Модифкований iндекс тиску на валютний ринок створили Дж. Сакс, А. Торнелл та А. Веласко [16]. Вш мае наступний вигляд:

EMPt

1/ se ö Aet (1/ s(

m IÄ Jl^k

m ) rm, l m ) (4)

т 0 е V т 0 ии^ т = 1/ ае +1/ агт +1/ а

Бiльшiсть дослщнигав вважають кризовими моментами етзоди, коли значення 1ВТ менше за середне зна-чення на два стандарты вщхилення. Слщ зазначити,

що пор^ вибираеться для кожно' кражи iндивiдуально. Чим ближче кража наблизилась до переходу в групу "розвинен кражи", тим менш волатильними е и показ-ники. Для таких краж порогове значення може знижува-тися й до рiвня 1,5а та буде оптимально сигналiзувати про настання кризи.

Одним з актуальних пiдходiв до моделювання ждек-су валютноготиску е також "метод Z", описаний у досль дженнi М. Фратзшера [17]. На його думку, змжа мiжна-родних резервiв та вiдсотковоíставки можуть взаемо-компенсувати одна одну. Тому найбтьш доцiльним е розкладення моделi Б. Айхенгрiна на компоненти, та дослщження 'х волатильностi, а саме порогових зна-чень. 1ндекс набувае значення "1" у випадках:

дП} / П,1 <р2аг,1 + т!

Де,- / е,- < Ра д/- < Рзац +Мц де р1, р2, р3 - пороговi значення для iндикаторiв.

1ндекс валютного тиску як неперервна змшна може використовуватися для економетричного аналiзу, але при сигнальному пiдходi виникае потреба у змжшй, яка заздалегщь iнформуе про те, що вщбудеться криза платiжного балансу.Для цього вводиться змжна попе-редження кризи. Вона, набуваючи значення "1", сигна-лiзуе про те, що криза вщбудеться впродовж наступних t мiсяцiв. Також сигнали не приймаються впродовж шести мюя^в пюля того, як кризова змшна, отримана на основi ждексу валютного тиску, набула значення "1".

Було розглянуто як найефективнше п^фбрати форму iндексу, який би описував кризу пла^жного балансу для укра'нсько' економiки.Не виникае сумыву щодо використання обсягу мiжнародних резервiв як одного з компонент 1ВТ. Що стосуеться вiдсотковоí ставки, то найдоцтьшше включати середню ставку за операциями на мiжбанкiвському ринку, на вщмжу вiд облiковоí ставки. Вона е менш полiтизованою та швидко реагуе на змiну ситуацп на ринку [8].

Для побудови форми ждексу валютного тиску, що найкраще описуватиме кризовi явища,було розглянуто тага компоненти: мiжнароднi резерви, середня ставка за опера^ями на мiжбанкiвському ринку, в якостi обмжно-го курсу три альтернативи: рЕОк, НЕОК та середньо-зважений курс гривн до долара.В якостi форм ждексу були обранi моделi (1)-(4).

Всього було розглянуто 12 альтернатив представлен-ня ждексу валютного тиску. Для вибору найбтьш ефекти-вноí форми 1ВТ був запропонований власний критерй що спираеться на модифiкацiю Ыдексу Камiнськоí [2]:

L, =

Z (0,25 -SMjiit + 0,5 • SMjit + SMj, + 2SE,)

i=1V ' ' ;

(5)

де БЕ- - кiлькiсть коректно виправданих "жорстких сиг-налiв", коли пiсля опускання 1ВТ на рiвень 2а вщбува-лись кризовi процеси, БМ■ - "м'яких сигналiв", коли пiсля опускання на рiвень а за бтьше як 6 мiсяцiв роз-починались кризовi процеси.

Для "жорстких" шБЕ = 2, для "м'яких", що подали

сигнал за 6 мюя^в wlsM = 1; за 12-6 мюя^в wlSM = 0,5;

за 24-12 мюя^в wl|¡M = 0,25. Розглядався перюд з

2002 по 2014 р1к.

Така форма модифiкацií пов'язана з невизначенiстю прогностичних властивостей 1ВТ, адже вiн побудований на вщносно невеликi вибiрцi."Хибними" сигналами вва-жаються ситуацп, коли пюля перетину 1ВТ "жорсткоí межi" не слщувала криза платiжного балансу.

Найбтьш ефективною виявилась модифiкована форма 1ВТ (3), де компонентами виступаютьреальний ефективний обмжний курс (РЕОК), мiжнароднi резерви та середня вщсоткова ставка на мiжбанкiвських опера-цiях (див. табл. 1).Саме така форма 1ВТ пропонуеться в якост iндикатора настання кризи пла^жного балансу у сигнальному пщходк

1ндекс чiтко вiдображае кризовий перюд 2007-2008 рогав, а також посилення тиску й впродовж 2012-го року, коли кризовий стан був близьким (дефщит пла^жно-го балансу зрю на 70%), але за рахунок адмжютратив-них заходiв Нацюнального банку Украши кризи вдалося уникнути (див. рис. 2). Така ж ситуа^я була наприганц 2014, коли дефщит платiжного балансу сягнув 4,6 млрд доларiв США.

В 2015 роц дефiцит поточного рахунку (5,22 млрд доларiв США) був зумовлений зниженням експорту то-варiв за рк на 14,4% - до 55,6 млрд доларiв у результат призупинення виробничих потужностей i руйнування транспортно! iнфраструктури на сходi кражи, а також зниженням цж на свггових товарних ринках. Як бачимо, в цей перюд ждекс валютного тиску опустився до свое! юторично найнижчоí критичноí межi, що зумовило на-ближення економiки крайни до стану техычного дефолту.

Сигнальний шдхщ до передбачення кризи плал-жного балансу. Одним з найбiльш ефективних методiв знаходження iндикаторiв наближення кризи пла^жного балансу е метод побудови непараметричних оцжок. При цьому пiдходi розробляються рiзнi числовi характеристики, що дозволяють завчасно виявляти уразливють еко-номiки перед кризою. В рамках зазначеного пщходу мо-жна видтити два основних напрямки: побудова гранич-них значень iндикаторiв - передвюнигав кризи платiжного балансу на основi рiзних критерпв, а також розробку зве-дених iндексiв фжансово1 стабiльностi.

Таблиця 1. nopiBHHHHH форм шдексу валютного тиску

Форма 1ВТ KoMnoHeHTU * Значення Lt Кшьмсть хибних сигналiв

Айхенгр1на, Роуза, В1плоша REER, IR, RM NEER, IR, RM Average ER, IR, RM 5,50 5,50 3,00 1 2 1

REER, RM 6,25 4

Кам1нська, Рейнхарт NEER, RM 7,75 4

Average ER, RM 3,00 4

Камшська, Л1зондо, Рейнхарт REER, IR, RM 8,50 4

NEER, IR, RM Average ER, IR, RM 7,75 9,50 5 7

REER, IR, RM 8,50 5

Модиф1кований NEER, IR, RM 7,75 5

Average ER, IR, RM 7,50 4

* REER - реальний ефективний обмшний курс, IR - вщсоткова ставка, RM - млжнародш резерви; NEER - номЫальний ефективний обмшний курс; Average ER - середшй мiжбанкiвський обмшний курс.

Джерело: розрахунки автор1в на основ! [18], [19]

Рис. 2. Сигналiзування кризи nлатiжного балансу на 0CH0Bi 1ВТ

Джерело: розраховано авторами на основi [18], [19]

Першою роботою, в яш для прогнозування фшан-совоТ нестаб1льност1 були використан1 непараметричн1 оц1нки, стало досл1дження Г. КамшськоТ, С. Л1зондо I К. Рейнхарта [2], в якому проводиться емп1ричний ана-л1з валютних криз 90-х рогав I пропонуеться 1дея сигнального пщходу. В1н полягае в тому, що е певний наб1р шдикатор1в. При перетинанн1 критичного значення шди-катор сигнал1зуе про те, що через певний перюд часу вщбудеться криза.

Завданням кожноТ системи раннього попередження е якомога ранше надсилання сигналу про зростаючу ймов1рн1сть того, що криза плат1жного балансу вщбудеться. У прац1 в якост1 сигнального горизонту, протя-гом якого динамка показнишв може передбачати кризу, буде розглядатися перюд в 12 мюяц1в.

Кожен шдикатор може подати сигнал (перший рядок табл. 2)або не надати сигнал (другий рядок табл. 2). Якщо шдикатор подае сигнал, за яким слщуе криза про-тягом встановленого тимчасового горизонту (12 мюя-

^в), то сигнал називають "BipHMM" (KOMipKa А). Коли шдикатор подае сигнал, а криза не наступав протя-гом12 мюя^в, сигнал вiдносять до шуму або до "хиб-них" сигналiв (raMipraB). Якщо iндикатор не подае сигнал, а криза трапляеться, то сигнал вважаеться "про-пущеним" (комipка С). Якщо ж iндикатоpподае сигнал, i криза не вiдбуваеться, то сигнал також вщносять до '^рних" - комipка (D).

Кiлькiсть сигналiв С також називають помилкою першого роду, а B - другого роду. З таблиц 2 для кожного шдикатора можна отримати шформа^ю про частку вipних сигналiв, яка вимipюеться як вiдношення ктькос-тi сигналiв А до суми сигналiв А й С. Також частка коре-ктних пpогнозiв щодо вщсутност кризи вимipюеться як вщношення D до суми B й D. Даш пщходи дають мож-ливiсть отримати максимальну iнфоpмацiю про кожний з iндикатоpiв й прийняти ршення, наскiльки можна чи не можна йому довipяти.

Таблиця 2. Розподш значень iндикаторiв в при подачi сигналiв про кризу

Подiя Настання кризи протягом наступних 12 м^ящв Не настання кризи протягом наступних 12 м^ящв

G сигнал A B

Нема сигналу C D

Джерело: pозподiл запропоновано у пpацi [2]

Слщ зазначити, що iснуе ктька пiдходiв щодо вибо-ру порогових значень iндикатоpiв для сприйняття сигналу про настання кризи платжного балансу.

Розглянемо перший пiдхiд. Для цього визначимо бе-зумовну ймовipнiсть настання фiнансовоí нестабтьнос-тi для кожного шдикатора як вiдношення спостережень, за якими протягом 12 мюя^в слщувала нестабiльнiсть, до всiх спостережень:

P (C) =

A + C

A + B + C + D

Якщо шдикатор посилае велику ктькють "хороших" сигналiв, то можнаочкувати, що ймовipнiсть настання фшансово'!' нестабiльностiза умови подання сигналу P (C | S)(умовна ймовipнiсть) буде бiльша, нiжP(C). При цьому

р (c)< р (c i s)=aAb (6)

Дана умова е необхiдною для вибору оптимально-гопорогового значення. ^м того, при вибоpi порогових

значень треба мiнiмiзувати вiдношення "поганих" сиг-налiв до "хороших" :

B/(B + D)

N / S :

(7)

A/(A + C)

Таким чином, ми розглядали всi можливi пороп^з-начення для кожного iндикатоpа за максимально мож-ливий вiдpiзок часу i вибирали то граничне значення, при якому значенняпоказника (7) було м^мальним, а умова (6) виконувалась.

На практик дуже часто дослщники зштовхуються з тим, що сигнал, що мае високе значення А, також мае й значну ктькють похибок. Тому необхщно балансувати мiж помилками I та II роду. Для виршення задачi застосовуетьсядругий пщхщ, що полягае у мiнiмiзацiíк-pитеpiю втрат регулятора [6]:

l (,) = ,- + 0

B

B + D'

(8)

дев е [0;1].

Для аналiзу ситуаци в Укpаíнi ми маемо тiльки три чпжо виpаженi кpизовi епiзоди в 1998, 2008 та 2014 ро-

ках та передкризовi етзоди. Тому досить важливо не пропустити перюди, що сигналiзують про кризу, а отже, помилки I роду для нашого дослщження е значно пр-шими за помилки II роду. Популярними е пщходи вибо-ру в на piвнi 0,3, 0,5 та 0,7 - але для Украши слщ таки використати останне значення piвню вiдповiдно.

Сигнали, отриман кожним з показникiв, повинн бути агpегованi таким чином, щоб дати можливють кiлькiсно показати зростаючу чи спадаючу тенденцiю ймовipностi виникнення кризи платжного балансу. Для цього роз-раховуеться зведений iндекс попередження, який е сумою сигналiв, надюланих кожним з iндикатоpiв при пе-pетинаннi порогового значення. Для обчислення зведе-ного iндексу попередження може використовуватися сигнальний або агрегований пщхщ.

Сигнальний nidxid базуеться на тому, що зведений шдекс попередження е зваженою сумою вах сигналiв.

Ваги розраховуються як S / N - обернене до статистики (7) й нормован таким чином, щоб Ух сума доpiв-нювала "1" :

Lt = 2 bif i=1

wi

(9)

де Lt

зведений шдекс попередження (сигнальний); Wj - ваги кожного з показнигав; bit - бшарш значення

кожного з iндикатоpiв.

1нший пiдхiд, який полягае в обчисленн агреговано-го iндексу попередження, передбачае суму не бшарних змшних кожного iндикатоpа, а Ух абсолютних значень. Це пояснюеться тим, що вщхилення певного iндикатоpа на 1,5 чи на 3,0 стандарты вщхилення при сумi бшар-них змшних матимуть однакову вагу. У той же час гли-боке падшня одного з iндикатоpiв може доволi чiтко вказувати на загрозу зростаючоТ кризи.

При викоpистаннi методiв оцшки для неперервноТ змiнноï цей пщхщ е ефективншим. Врахування таких piзких падiнь може штучно завищувати небезпеку кризи й не враховувати структуры та полiтичнi змши, що вщбу-ваються в кpаïнi, але яга призводять до piзких змiн того чи шшого iндикатоpа. 1ндекс попередження на основi агрегованого пiдходу обчислюеться згiдно з пiдходом:

k i=1

(10)

де Lt - зведений шдекс попередження (агрегований); /it - фактичне значення кожного шдикатора; /it - но-

рмувальний шдекс(максимальне юторичне значення на заданому пеpiодi доpiвнюе"1", а мiнiмальне - "0", U,t ~ N (0;1) .

Для виявлення оптимального набору iндикатоpiв, яга б сигналiзували про кризу платжного балансу щодо

Таблиця 3. Визначення найбш

включення в систему раннього попередження, була сформована широка вибiрка показнигав, якi були про-аналiзованi в рамках даного дослщження.

В дашй роботi було розглянуто мiсячнi часовi ряди з 2004 року до 2016 року таких показнигав:

1. Темпи економiчного розвитку:

• зростання реального ВВП;

• зростання промислового виробництва.

2. Платжний баланс:

• шдекс цш на метали CRU;

• реальний ефективний обмшний курс (РЕОК);

• номшальний ефективний обмшний курс (НЕОК);

• мiжбанкiвський та середньозважений курс гривы до долара;

• сальдо поточного рахунку платжного балансу;

• сальдо фшансового рахунку;

• прямi шоземы iнвестицií;

• торгiвельний баланс до ВВП;

• зовншнш борг;

• мiжнароднi резерви;

• iмпорт та експорт;

• чистий вщтк капралу;

3. Вiдсотковi ставки:

• вщсоткова ставка (за операцiями на мiжбанкiвсь-кому ринку);

• рiзниця мiж вiдсотковою ставкою та ставкою LIBOR;

• вщношення ставки по кредитах до ставки по депозитах;

• шдекс ПФТС.

4. Грошовi шдикатори:

• шдекс споживчих цш (1СЦ);

• вщношення резервiв до ВВП;

• вщношення M2, M3 i грошовоí бази до ВВП;

• кредити, кредити у приватний сектор та депозити до ВВП.

На основi вищенаведених пiдходiв: мiнiмiзацií N / S та L (в) було обрано десять найкращих iндикаторiв.

У всiх значення N / S менше 1 (див. табл. 3). Показ-ники впорядкован в мiру своeí прогностичноí здатносп, пiд якою ми будемо розум^и перевищення умовно!' ймовiрностi передбачення настання фшансово1 неста-бiльностi над безумовною ймовiрнiстю. 1ншими словами, чим "кращий" iндикатор, тим бiльша ймовiрнiсть виникнення фiнансовоí нестабiльностi за умови подачi сигналу i, отже, тим бтьше перевищення даноí ймовiр-ност над безумовною вiрогiднiстю настання фшансово1 нестабiльностi.

В данiй таблицi також наведен результати оцiнки сиг-нальних меж (гальгасть стандартних вiдхилень, що сигнагл-зуватимуть про наближення кризи платжного балансу).

ьш ефективних iндикаторiв

1ндикатор Порогове значення N / S P(C|S) - P(C) L(q) Межа( s )

ЗнецЫення РЕОК (за мiсяць), % 4,66 0,00 0,52 0,62 1,00

МПжнародж резерви (змiна до попереднього мюяця) % -5,75 0,07 0,45 0,55 0,60

Знецiнення середнього мiжбанкiвського курсу гривн до долара (за мюяць), % 8,11 0,12 0,41 0,61 1,00

Дефiцит платiжного балансу, млн дол. США -2 774,36 0,20 0,34 0,40 0,60

Процентна ставка на мiжбанкiвських опера^ях, % 14,51 0,40 0,22 0,54 1,00

Знецiнення НЕОК (за мюяць), % 1,99 0,53 0,16 0,59 0,60

Торпвельний баланс до ВВП, % -0,10 0,54 0,15 0,56 0,60

Скорочення експорту (до вщповщного мiсяця попереднього року), % -3,76 0,68 0,10 0,56 0,41

Зростання ВВП (до вщповщного кварталу попередньо-го року), % -5,33 0,72 0,08 0,57 0,60

Прирют Ыдексу ПФТС, % 2,36 0,90 0,03 0,42 0,20

Джерело: розрахунки автоpiв на основi [18], [19], [20]

Сп1вставивши результати за двома пщходами, мож-на побачити, що не обов'язково шдикатор, що мае ни-зьке сп1вв1дношення N / S несе мал1 втрати регулятора. До прикладу такий фактор як знецшення РЕОК мае найбтьше прогностичну здатн1сть, проте значення L(0,7) = 0,62 вказуе на найвищ1 втрати.

Слщ зазначити, що 1ндикатори, як1 характеризуються своею високою прогнозною здатнютю, представляють основн1 групи зм1н наведен! вище. Так деф1цит плат1жного балансу, торпвельний баланс до ВВП, знецшення РЕОКу в1дображаютьторговельну позиц1ю УкраШи по вщношенню до зовн1шнього св1ту. П'попршення е одним з передв1сник1в розгортання кризи плат1жного балансу.

1нша група Ыдикатор1в, до якоТ входять скорочення м1жнародних резерв1в та експорту, свщчить про стй к1сть краТни та можливютьвистояти п1д тиском зовн1шн1х шогав. Р1зке зниження за квартал шдексу ПФТС свщчи-тиме про"перегр1в" економки.

На основ! порогових значень Ыдикатор1в був виве-дений 1ндекс, що тюстрував ймов1рн1сть настання кризи в конкретний мюяць. В1н був отриманий в результат! використання сигнального пщходу на основ! формули (9), наведений на рисунку 3. Бачимо, що значення шдексу, що фунтуеться на сигнальному пщходу почало р1зко зростати з кшця 2007-го року та в груднi досягло

першого максимуму - 30%. Найбтьш ймовiрним перь одом до настання кризи став кшець 2008-го року, тодi значення шдексу стрибнули до 70%. Стрибки можна прослщкувати в нестабтьы перюди з 2012-2015 рр. Слщ зауважити, що на даний момент значення шдексу стаблзувались на рiвнi 15%, що вказуе на сталий обмшний курс протягом останшх мюя^в, зменшення тем-пiв iнфляцiï та вдалу полiтику НБУ.

Подiбний результат був отриманий на основi агре-гованого шдексу кризи (10). Як вже зазначалось, при використанн методiв оцшки для неперервноТ змiнноï цей пщхщ е ефективнiшим. Адже врахування таких рiз-ких падiнь може завищувати небезпеку кризи й не вра-ховувати структуры та полiтичнi змши. Результат дода-вання значень сумування рядiв нормованих шдикато-рiв, а не |'х сигналiв, наведений на рис. 4.

З рисунка 4 видно, що значення агрегованого шдексу почали зростати також наприкшц 2007-го року, проте в червн 2008-го слщував спад. В той же час значення агрегованого шдексу досягли майже передкризового стану у 2012 рощ що об'ективно вщображало юнуючу загрозу кризи пла^жного балансу. А в 2014 роц досяг-ли критичного значення, що було близьким до стану ткового кризового становища в 2008 роцк

Рис. 3. Динамка зведеного шдексу попередження за сигнальним методом

Джерело: розраховано авторами на основi [18], [19]

Рис. 4. Динамка зведеного iндексу попередження за агрегованим методом

Джерело: розраховано авторами на основi [18], [19]

Висновки. У робот було розглянуто та виконано балансу кращих дослщнигав свпу, дослщжено найбiльш узагальнення теоретичних моделей кризи платжного ефективнi способи моделювання кризи в УкраТш та за-

пропонованийсигнальний метод, що можна вважати прюритетним серед пiдходiв до передбачення нестабь льностi в Укра'шк

Перевагою даного методу е гнучкють, можливiсть врахувати останнi стpуктуpнi та полiтичнi змiни для ко-ригування критичних порогових значень. ВЫ дае можливють фоpмалiзацiï стану платжного балансу обчис-ленням зведеного Ыдексу попередження кризи з piвно-мipним врахуванням кожного з iндикатоpiв, що е ефек-тивним методом в прогнозуванш. А недолiком е наяв-нiсть долi "хибних сигналiв" та неможливють врахуван-ня "iнфiкування" зi сторони кpаïн-паpтнеpiв.

В майбутньому стопъ питання, яким чином можна було б поеднати взаемозалежнють Украши вщ макро-економiчноï ситуацiï ïï кpаïн-паpтнеpiв та можливiсть фоpмалiзацiï такого зв'язку за допомоги iндикатоpiв.

На даний момент ситуа^я в Укpаïнi стабозувалась, що пiдтвеpджуе i динамiка Ыдексу валютного тиску й зведених шдешв попередження. Валютний ризик знач-но скоротився в поpiвняннi з груднем 2015-го року, по-казники чистих мiжнаpодних pезеpвiв вказують на по-стiйну позитивну динамiку з квп"ня 2016-го року. Зага-лом мiжнаpоднi резерви виросли за piк на 16% завдяки зовншньому iнвестуванню. Це надало можливють УкраМ перейти з класу СССдо B- за рейтингом Fitch.

Проте, у pазi припинення ствпрац з МВФ можуть виникнути суттевi ризики початку дестабiлiзацiйних процеав. Накопичення державного боргу збiльшило б навантаження на державний бюджет.Неспйкють фшан-сового ринку та криза лквщносп у комеpцiйних банках пiдвищуе ймовipнiсть настання кризи.

Тому полiтика НБУ повинна включати такi заходи щодо мiнiмiзацiï загрози: пiдтpимка обсягiв мiжнаpодних pезеpвiв, стабiлiзацiя нацiональноï валюти та бангавсь-коï системи.

Список використаних джерел

1. Kaminsky G. Currency and banking crises: the early warnings of distress / G. Kaminsky // IMF working paper 99/178. - 1999.

2. Kaminsky G. Leading Indicators of Currency Crises / G. Kaminsky, S. Lizondo, C. Reinhart // IMF Staff Paper. - 1998. - Vol. 45 (1). P. 1-48.

3. Kaminsky G. The Twin Crises: The Causes of Banking and Balance-of-Payments Problems / G. Kaminsky, C. Reinhart // American Econ. Rev. - 1999. - Vol. 89 (3). - P. 473-500.

4. Krugman P. A model of balance-of-payments crises / P. Krugman // Journal of money, credit and banking, Blackwell Publishing. - 1979. -Vol. 11 (3). - P. 311-325.

5. Krugman P.R. Currency crises / P. R. Krugman, K. S. Rogoff, S. Fischer, W. J. McDonough // National Bureau of Economic Research, Inc. NBER Chapters. - 1999. - P. 421-466.

6. FloodR.P. Collapsing exchange rate regimes. Some Linear examples / R. P. Flood, P. M. Garber // Journal of International Economics.

- 1984. - № 17.- P.1-13.

7. Obstfeld M. Aggregate spending and the terms of trade: Is there a Laursen-Metzler effect? / M. Obstfeld // Quarterly Journal of Economics. -1982. - Vol. 97. - P. 251-270.

8. Черняк О./.Кризапла^жногобалансу: фактори, шдикаторитас-пособипопередження / О. I. Черняк, В. Р. Хом'як // Економкатрогнозу-вання. - 2011. - № 4. - С. 27-37.

9. Bussiere M. Balance of Payment crisis in emerging markets. How early were the "early" warning signals? / M. Bussiere // Working paper European Central bank. - January, 2007. [Electronic resource]. - Access mode: http://www.suomenpankki.fi/pdf/128848.pdf.

10. Corsetti G. Some contagion, some interdependence: more pitfalls in tests of financial contagion / G. Corsetti, M. Pericoli, M. Sbracia // J. International money and Finance. - 2005. - Vol. 24 (1). - P. 123-141.

11. PesentiP. The economics of currency crises and contagion: An introduction / P. Pesenti, C. Tille // Economic Journal. - 2000. - № 4. -P. 140-152.

12. Roubini N. Current-Account sustainability in transition economies / N. Roubini, P. Wachtel // NBER. - 2000. - 69 p.

13. Canova F. Monetary disturbances matter for business fluctuations in the G-7 / F. Canova, G. de Nicolo // J. Monetary Economics. - 2002. -Vol. 49. - P. 1131-1159.

14. Eichengreen B. Contagious Currency crises: First Tests / B. Eichengreen, A. Rose, C. Wyplosz // Scandinavian Journal of Economics.

- 1996. - Vol. 98 (4). - P. 463-484. DOI: dx.doi.org/10.2307/3440879.

15. Eichengreen B. Exchange Market Mayhem: The Antecedents and Aftermaths of Speculative Attacks / B. Eichengreen, A. Rose, C. Wyplosz // Econ. Policy. - 1995. -Vol. 21. - P. 249-312.

16. Sachs J.D. Financial Crises in Emerging Markets: The Lessons from 1995 / J. D. Sachs, A. Tornell, A. Velasco // Brooking Papers on Economic Activity. - 1996 - Vol. 1. - P. 47-215.

17. FratzscherM. Asset prices, news shocks and the current account / M. Fratzscher, R. Straub // CEPR [Discussion Paper] № 8080. - 2010. - P. 34-40.

18. Державний служба статистики УкраТни [Електронний ресурс]. -Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua/.

19. Статистика [Електронний ресурс]: база НБ УкраУни. - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=65162& cat_id=36674

20. Database International financial statistics, International monetary Fund [Electronic resource]. - Access mode: http://data.imf.org/

Надшшла до редколегп 20.11.16 Date of editorial approval 15.12.16

Author's declaration on the sources of funding of research presented in the scientific article or of the preparation of the scientific article: budget of university's scientific project

О. Черняк, д-р экон. наук, проф., Б. Якимчук, экономист

Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, Украина

СИГНАЛЬНЫЙ ПОДХОД К МОДЕЛИРОВАНИЮ КРИЗИСА ПЛАТЕЖНОГО БАЛАНСА

В работе было рассмотрено и выполнено обобщение теоретических моделей кризиса платежного баланса, исследовано наиболее эффективные способы моделирования кризиса в Украине. Для математической формализации кризиса платёжного баланса был проведен сравнительный анализ эффективности различных форм расчета индекса валютного давления. При использовании сигнального подхода был определен набор индикаторов, которые сигнализируют о росте вероятности кризиса платёжного баланса. С помощью функции минимизации были подобраны пороговые значения для показателей, при пересечении которых посылается сигнал о росте вероятности возникновения кризиса платёжного баланса.

Ключевые слова: кризис платежного баланса; сигнальный подход; индекс валютного давления; обменный курс; международные резервы.

O. Chernyak, Doctor of Sciences (Economics), Professor, B. Yakymchuk, economist

Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine

THE SIGNAL APPROACH TO MODELLING THE BALANCE OF PAYMENT CRISIS

The paper considers and presents synthesis of theoretical models of balance of payment crisis and investigates the most effective ways to model the crisis in Ukraine. For mathematical formalization of balance of payment crisis, comparative analysis of the effectiveness of different calculation methods of Exchange Market Pressure Index was performed. A set of indicators that signal the growing likelihood of balance of payments crisis was defined using signal approach. With the help of minimization function thresholds indicators were selected, the crossing of which signalize increase in the probability of balance of payment crisis.

Keywords: balance of payments crisis; signal approach; Exchange Market Pressure Index; exchange rate; international reserves.

References (in Latin): Translation / Transliteration/ Transcription

1. Kaminsky, G.,1999. Currency and banking crises: the early warnings of distress. IMF working paper 99/178.

2. Kaminsky, G., Lizondo, S., Reinhart, C., 1998. Leading Indicators of Currency Crises. IMF Staff Paper, 45 (1), pp. 1-48.

3. Kaminsky, G., Reinhart C., 1999. The Twin Crises: The Causes of Banking and Balance-of-Payments Problems. American Econ. Rev., 89 (3), pp. 473-500.

4. Krugman, P.R.,1979. A model of balance-of-payments crises. Journal of money, credit and banking, 11 (3), pp. 311-325.

5. Krugman, P.R.,Rogoff, K.S., Fischer, S., McDonough, W. J., 1999. Currency crises. National Bureau of Economic Research, Inc. NBER Chapters, pp. 421-466.

6. Flood, R.P., Garber, P. M., 1984. Collapsing exchange rate regimes. Some Linear examples. Journal of International Economics,17, pp.1-13.

7. Obstfeld, M., 1982. Aggregate spending and the terms of trade: Is there a Laursen-Metzler effect? Quarterly Journal of Economics, 97, pp. 251-270.

8. Chernyak, O.I., Khomyak, V. R., 2011. Crisis of the Balance of Payments: Factors, Indicators and Prevention Methods. Economics and Forecasting, 4, pp. 27-37.

9. Bussière, M., 2007. Balance of Payment crisis in emerging markets. How early were the "early" warning signals? Working paper European Central bank. January, 2007. Access mode: http://www.suomenpankki.fi/pdf/128848.pdf.

10. Corsetti, G., Pericoli, M., Sbracia, M., 2005. Some contagion, some interdependence: more pitfalls in tests of financial contagion J. International money and Finance, 24(1), pp. 123-141.

11. Pesenti, P., Tille, C., 2000. The economics of currency crises and contagion: An introduction. Economic Journal, 4, pp. 140-152.

12. Roubini, N., Wachtel, P., 2000. Current-Account sustainability in transition economies. NBER. 69 p.

13. Canova, F., de Nicolo, G., 2002. Monetary disturbances matter for business fluctuations in the G-7. J. Monetary Economics, 49, pp. 1131-1159.

14. Eichengreen, B., Rose, A. and Wyplosz, C., 1996. Contagious Currency crises: First Tests. Scandinavian Journal of Economics, 98 (4), pp. 463-484. DOI: dx.doi.org/10.2307/3440879.

15. Eichengreen, B., Rose, A. and Wyplosz, C., 1995. Exchange Market Mayhem: The Antecedents and Aftermaths of Speculative Attacks.Econ. Policy., 21, pp. 249-312.

16. Sachs, J.D., Tornell, A., Velasco, A., 1996. Financial Crises in Emerging Markets: The Lessons from 1995. Brooking Papers on Economic Activity.,1, pp. 47-215.

17. Fratzscher, M.,Straub, R., 2010. Asset prices, news shocks and the current account. CEPR [Discussion Paper] № 8080, pp. 34-40.

18. State Statistics Service of Ukraine. Access Mode: www.ukrstat.gov.ua/.

19. Statistics: data National Bank of Ukraine. Access mode: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=65162&cat_id=36674

20. Database International financial statistics, International monetary Fund. Access mode: http://data.imf.org/

Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2016; 12(189): 13-18 УДК 336 Д

JEL Classification: Z-100

DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2016/189-12/2

A. Bulent, Doctor of Sciences, Professor Anadolu University, Department of Economics Unit of Southeastern Anatolia Project (GAP), Eskisehir,Turkey

NEW HORIZONS IN CULTURAL ECONOMICS: SOUTHEASTERN ANATOLIA REGION IN UPPER MESOPOTAMIA AS A CASE STUDY

When rich cultural structure, geo-politic, geo-strategic structures of the region are considered will have an important role in the cultural economy of the region. For this reason, it is important to assemble the cultural economy effectively and to use it for the development of the region which has important historical ruins such as Zeugma and Hasankeyf.

Keywords: Cultural Economics; Heritage; Southeastern Anatolia Region, Completed-Ongoing and Planned Projects.

Problem statement. Anatolia that has always been a cradle of civilization is still keeping its historical, geographical and economical importance. In recent years, with the Southeastern Anatolia Project (GAP) which is aiming social and economical development of the Southeastern Anatolia Region, culture and cultural heritage has become popular.

In the first stage of this study, the historical background is presented briefly. Furthermore, the social, economical and cultural aspects of the region today are introduced.

In the second stage, studies for making the region benefit from existing cultural and historical heritages are summarized.

In the last stage, policies and strategies for adopting the historical and richness to economic development of the region are proposed. And, also these policies and strategies convey the ways of making the international society use of these richness.

Object of an article. The main object of this study is to constitute the infrastructure of cultural economy in the region which has rich historical and cultural treasures and to present it for the use of international level.

Main research subject treatment.

A.THE HISTORCIAL BACKGROUND. The Southeastern Anatolian Region, with its very rich history and cultural heritage, as shown in its magnificent historical sites, is well worth visiting. Its history begins around 7000 B.C. came the Hurris, who were to be followed by the Hittites sometime around 1200 B.C.

In the sacred land which encircles the Firat (Euphrates) and the Dicle (Tigris) rivers, the Grandfather of Religion, Ibrahim (Abraham) the Prophet lived. Ibrahim was born in Ur, now called Sanli Urfa, and later moved south from the city of Ur to Harran, through the south. In Harran, which was an important Mesopotamian historic and cultural center, the

ruins of one of the largest and Islamic universities can be seen among the archaeological remains.

When you travel from the south to the north over the Mesopotamian plains, the first high mountain to be seen is the picturesque Mount Nemrut, with the Mausoleum of the Commagene King Antiochos at its 2150-meter peak. The most important areas of the region are Diyarbakir, whose city walls are a superb example of medieval military architecture; Mardin, with its unique architecture; and Gazi Antep, a large trade and industrial center which contains the remains of late Hittite cities.

The Ataturk Dam lake is planned to be the region's holiday and water-sports center. There are many beaches along the shore of the lake, and a holiday under the Mesopotamian sun will be a memorable experience.

Covering the provinces of Adiyaman, Batman, Diyarbakir, Gaziantep, Kilis, Mardin, Siirt, Sanliurfa and Sirnak, the GAP Region has an area extending over 75,358 square kilometres which corresponds to 9,7% of the total area of the country.

According to Census results (2015) the population of the region is 8, 250, 718 which corresponds to 9,5% of the total population of the country (78, 700, 00). Urban-rural distribution of population is, respectively, 63% and 37%.

In the period 2000-2010, the rate of population growth was 2,5% for the region whereas the country average was 1.5%.

When we look at the issue in terms of urban and rural rates of population growth, the rate of urban population growth in the region is 4,6%. This is quite high compared to the overall urban population growth rate which 2,9%. Growth rate of rural population, on the other hand, is falling down both in the region and in the country. The corresponding values are -0.5% and - 7%, respectively, for the region and the country, showing that the slowing down

© Bulent A., 2016