CC BY
48Шляхи визначення можливо)' г1дролог1чноУ посухи за метеоролог1чними даними в умовах зм1н кл1мату для pi40K п1вн1чно-зах1дного Причорномор 'я
Одеський державний еколопчний ужверситет, м. Одеса e-mail: [email protected]
Анотаця. Описанi п/'дходи до розрахунюв показникв метеоролог1чних та г/'дролог/'чних посух на основ1 даних кл/'матичних сценарив глобального потепл/'ння. Для визначення характеристик метеоролог1чних посух обранi ¡ндекси посушливост1, для г/'дролог/'чних посух - показник и низького стоку.
Ключовi слова: метеоролог1чн1 та г1дролог1чн1 посухи, шькюш показники посух, сценари глобального потепл/'ння.
Вступ
Атмосферна посуха е перюдом, який характеризуемся нестачею опадiв у порiвняннi з нормою на протязi тривалого часу при пщвищенш температурi пов^ря, в результат чого виснажуються запаси вологи у фунт i складаються несприятливi умови для розвитку рослин [15].
Головним чинником формування посух е мала ктькють опадiв й порiвняно висок температури повiтря. Збiльшення температури пов^ря, сильнi вiтри, мала кiлькiсть опадiв вiдiграють значну роль у виникненн посухи. Посуха впливае як на поверхнев^ так i пiдземнi води й може призвести до дефщиту води, попршення ТТ якостi, порушення стану прибережного середовища й призупинення рекреацшноТ дiяльностi [1].
Змiни температур та опадiв, якi вiдбуваються у процес глобального потеплiння [18], впливають на кiлькiсний та якiсний стан водних ресурав та Тх доступнють. У посушливих областях помiрних широт та нашвпустелях очiкуеться зростання площ, як будуть охоплюватися посухами, що може ускладнювати продовольчу безпеку, забезпечення населення та стьського господарства водою, енергетику та здоров'я людей.
Пдролопчна посуха е досить тривалим перюдом сухоТ погоди, який викликае нестачу споживання води через зменшення стоку (нижче установлених норм) та зменшення вмюту вологи в фунт й зростання глибини залягання дзеркала фунтових вод [11]. Пдролопчна посуха може тривати бтьше одного року i захоплювати бiльше одного водозбору, вона зазвичай настае з зашзненням по вщношенню до метеорологiчноТ та стьськогосподарськоТ' посух. Виявлення зв'язку гiдрологiчних посух з показниками зволоженосл / посушливост дослiджуваних водозборiв часто ускладнюеться через одночасний вплив на гщролопчы характеристики природних та антропогенних чинниш пщстильноТ поверхнi, таких як вирубка люу, деградацiя земель, створення ставкiв та водосховищ, вилучення води на господарськ потреби та шше.
Посуха як стихшне метеорологiчне явище найбiльше впливае на характеристики м^мального стоку рiчок, оскiльки за умов довготривалоТ вщсутносп опадiв стiк рiчок формуеться лише за рахунок надходження до русла пщземних вод з водоносних горизонтв. У свою чергу, запаси пщземних вод, як живлять рiчку у перюд меженi, за наявностi метеоролопчноТ посухи також виснажуються, що приводить до ТТ пересихання. У деяких публка^ях [19] термiн "оперативна посуха" застосовуеться до межеш, яка е наслщком природноТ нестачi води i певних управлiнських рiшень, коли дефщит води вiдбиваеться на потребах споживачiв води.
В основу бiльшостi дослщжень покладено уявлення про мiнiмальний спк як про показник дефiциту води вщносно якогось заданого "порогового" значення витрати, що отримало розповсюдження в зарубiжнiй лiтературi [24,17]. Такими показниками дефщиту води можуть слугувати дат про тривалють пересихання рiчок, тривалють стояння заданоТ витрати води, таю характеристики м^мального стоку як м^мальний середнiй мiсячний стiк, мiнiмальний добовий спк, Тх середнi багаторiчнi витрати або витрати заданоТ забезпеченосп (найчаспше використовуються мiнiмальнi мiсячнi витрати забезпеченютю 75-95%).
Стан проблеми
Просторово-часовий розподт посух рiзних категорiй (помiрнi, штенсивш, екстремальнi) на основi розрахункiв шдешв посушливостi для територiТ УкраТни виконаний шд керiвництвом проф.
УДК 556.167.6
Лобода Н. С., Божок Ю. В.
В.М. Хохлова (ОДЕКУ) [13]. Результати проведеного ним аналiзу дозволили установити, що в перюд 1951-1980 рр. посухи в основному формувались в швшчно-схщних областях Укра'ни (Харкiвськiй, Чернiгiвськiй, Сумськш), а протягом 1981-2010 рр. осередки максимальних значень шдешв посушливостi зосереджен в пiвденних та пiвденно-захiдних районах, а саме Чершвецькш, Одеськiй та Микола'вськш областях. Проте найбiльша ктькють екстремальних посух мала мiсце у 30-т роки минулого сторiччя [6].
Аналiз коливань середнiх температур пов^ря, рiчних сум опадiв та стоку, виконаний для територп Укра'ни Н.С. Лободою з використанням рiзницевих штегральних кривих й факторного аналiзу [7] показав, що перехщ коливань середых рiчних температур повiтря у теплу (додатну фазу) для правобережно''' Укра'ни вiдбувся у кiнцi 80-х рош минулого сторiччя. У коливаннях опадiв видiляються три фази: з кшця 19 столiття по 1964 рр. - суха фаза, з 1965 по 1981 рр. - волога (додатна) фаза, з 1982 по 2009 рр. - знов вщ'емна фаза, на фон яко''' для окремих рiчок вщбувалися "сплески" пщвищеноТ зволоженостi. Збiльшення температур повiтря обумовлюе зростання випаровування з поверхнi суш^ що у поеднаннi iз зменшенням кiлькостi опадiв призводить до зменшення стоку. Характеристиками зволоженостi або посушливост клiмату слугують показники, якi вщображають спiввiдношення ресурсiв вологи i тепла.
У свтовш практицi було здшснено безлiч спроб проведення аналiзу та моыторингу посух. Одним з перших учених, який займався проблемою визначення характеристик i ознак посух був Дрейкап [17]. На його переконання явище посухи мае складатися з трьох головних ознак, таких як тривалють, ступшь тяжкост i масштабнють. Аналiз частоти цього явища з точки зору тривалосп, ступеня тяжкост та масштабностi досить складний, осктьки кожен з цих параметрiв може мати власне розподт ймовiрностей [12].
Один з найбтьш поширених пiдходiв до аналiзу змiни посушливостi заснований на використанн спецiальних iндексiв, яю, з одного боку, вiдображають умови виникнення стьськогосподарськоТ' або гщролопчно''' посухи (волопсть Грунту, стiк), а з шшого боку, можуть бути розрахован на базi даних стандартних пдролопчних спостережень .
Бiльшiсть iснуючих шдешв посушливост спираеться на спiввiдношення наявних запаав води (причому основною складовою е опади) з втратами води на випаровування, яке визначаеться у значнш мiрi припливом сонячно'' радiацiТ. Тепловий та турбулентний баланси пщстильно''' поверхнi обумовлюють температурний режим. Один з перших i, ймовiрно, найпроспших iндексiв був запропонований Мартоном [5]. 1ндекс Мартона визначаеться за великий перюд спостережень i виражаеться наступним чином:
а = —(1) 10 + Т
де Х - середн рiчнi опади, мм; Т - середня рiчна температура повiтря, °С. Значення а<15 хaрaктернi для аридних зон.
Бтьш обфунтоване визначення характеристики посушливост запропоновано Торнтвейтом [13], який запропонував установлювати iндекс посушливостi, використовуючи концепцiю потенцiйного випаровування, або потенцшно''' евaпотрaнспiрaцii (РЕТ), пiд якою слщ розумiти максимальну кiлькiсть води, яка могла б випаритися в заданих ^матичних умовах з поверхн суш^ покритою рослиннiстю, при нaявностi достатнього запасу води. РЕТ за формулою Торнтвейта виражаеться як функ^я сум температур пов^ря за 12 мюя^в. За вщношенням кiлькостi рiчних опaдiв до величини РЕТ визначаеться ступшь aридностi територiТ [23]
X/PET< 0,03 - пперарщная зона; (2)
0,03 < X/PET < 0,20 - аридна зона; (3)
0,20 < X/PET < 0,50 - натваридна зона, (4)
де Х - шар середых рiчних опaдiв.
У наукових розробках Одеського державного еколопчного ушверситету [4] для визначення потенцшного випаровування територп використовують поняття ешваленту теплоенергетичних ресурав клiмaту Em, яке трактуеться як максимально можливе випаровування з поверхн сушi, яке мало б мюце, якщо б на процес випаровування були витрачен вс теплоенергетичнi ресурси клiмaту [10]. Для ктькюно''' оцiнки посушливостi/ зволоженостi використовуеться наступний шдекс
X
ßx = Er (5)
де X - середне бaгaторiчне значення рiчних опaдiв, мм; Em - середне бaгaторiчне значення максимально можливого випаровування, мм.
За значенням шдексу ßX визначаеться ступiнь зволоженостi територiТ:
ßx> 1,0 - зона нaдмiрного зволоження, (6)
0,8< ßx <1,0 - зона достатнього зволоження, (7)
0,5< ßx<0,8 - зона недостатнього зволоження. (8)
У роботах Е.Д. Гопченка i Н.С. Лободи [8] для територп Укра'ни наведет результати розрaxункiв i просторового-часового узагальнення величини Em. Ця величина отримана репональна формула для и визначення в зaлежностi вiд температур пов^ря. Слiд зазначити, що територiя швшчно-захщного Причорномор'я знаходится у зонi недостатнього зволоження, тобто ßX>0,5. Проте, при змшах спiввiдношення мiж ресурсами тепла та вологи в умовах глобального потеплшня можливий переxiд до нашваридно''' 0,2< ßX<0,5 зони.
Для встановлення просторово-часово' мiнливостi посух використовуеться багатомасштабний шдекс посушливостi - стандартизований шдекс опaдiв i сумарного випаровування SPEI, впроваджений в мiжнaродну практику з 2009 року.
У розрахунку SPEI використовуються дат про рiзницю мiж щомюячними (або щотижневими ) опадами X i потенцiйним випаровуванням РЕТ .
Першим кроком визначення SpEI е розрахунок середнього мюячного значення РЕТ:
PET = , (9)
де Т- середня мюячна температура пов^ря, °С; I - шдекс тепла, який розраховуеться як сума 12-мюячних значень шдексу i, який залежить вщ температури повiтря; m - коефiцiент, пов'язаний з I; k -кор.игуючий коефiцiент, який визначаеться за широтою мюця розташування та календарного мюяця.
Другий крок визначення SPEI включае до себе обчислення рiзницi
Di = Xi - PETi (10)
Для ймовiрнiстного опису SPEI в рiзниx часових масштабах використовуеться трьох -параметричний гамма-розподт ймовiрностей. У трьох-параметричному розподiлi дослiджувaнa величина х може приймати значення в дiaпaзонi (y > x < «), де y е параметром вихщного розподiлу, отже, х може приймати негативн значення, що характерно для ряду D [22] . Для стандартизаци рядiв D використовують лог-лопстичний розподiл.
Функцiя щiльностi ймовiрностей трьох-параметричного лог-логiстичного розподiлу представляеться як
f (X) = 1 X^
а I а
\ß-1
1 +
X - Г
(11)
2
Р
а
де а, в \ Y - показники масштабу, форми I походження, вщповщно, для значень ряду D в д1апазон1 (Y > D < «).
Параметри лог-лог1стичного розпод1лу можуть бути отриман1 за допомогою р1зних п1дход1в. У заруб1жнш практиц1 широко використовуеться метод L-моментiв. L-моменти аналог1чн1 звичайним центральним моментам, але вони можуть характеризувати широкий спектр функцш розподту i е бтьш надiйними по вiдношенню до облку викидiв в даних [21].
Коли L-моменти розрахованi, параметри розподту можуть бути отримаш таким чином:
Р = 2а1"; (12)
6^1 - СО° - 6®2
« <С° -С ; (13)
^1+Ш1 - >Р
" -Ч^М <14)
де r(ß) е гамма-функцieю ß.
1нтегральну функцш розподiлу ряду D, згiдно лог-логютичному розподiлу, отримують з рiвняння
F (x) = 1 + . (15)
Л - У,
1ндекси SPEI розраховуються з використанням методу Абрамовича й Стегунова [16]
Сп + C1W + С 2W2 SPEI = W--0-1-2-, (16)
1 + d1W + d 2W2 + d 3W 3
де
W = ,]- 2ln(P), при Р < 0,5, (17)
де Р - забезпеченють значень ряду D, де P = 1 - F(x).
Якщо P>0,5, то цей параметр замшюють на (1-Р) i знак результуючого SPEI змiнюеться на зворотний. Константи мають такi значення С0= 2,515517, С?=П,8П2853, С2=П,П1П328, d1=1,432788, d2=0,189269, ¿3=П,ПП13П8.
Середне значення SPEI дорiвнюе нулю, а стандартне вщхилення - 1. SPEI е стандартизованою змiнною, що спрощуе аналiз у часi i просторi.
Доспiдження зв'язкiв мiж показником посушливост SPEI та воднiстю рiчок наведене у роботах [9,3]
Метою дослщження е установпення зв'язкiв мiж показниками метеоролопчноТ посушпивостi та характеристиками гщролопчноТ посухи, серед яких були розглянут характеристики меженного стоку швычно-захщного Причорномор'я.
Методи i матерiали дослщження
У робот використан методи розрахунш характеристик мiнiмапьного та меженного стоку, а також методи визначення шдешв посушливост SPEI. До розрахункiв залучалися ряди метеоролопчних спостережень на метеоролопчних стан^ях Любашiвка (196П-2П11 рр.), Одеса (1944-2011 рр.) , Роздтьна (1961-2011 рр.); ряди гщролопчних спостережень у створi р.Тiпiгуп - с. Новоукраинка (перюд спостережень 1955-1987 рр.), р.Тт^ул - смт Березiвка (перiод спостережень 1953-2011 рр.); р.Савранка - с.Осички (перюд спостережень 1982-2011 рр.), матерiали сценарш глобального потеплшня А1В.
Результати
За умови збереження пщземного живлення рiчки на протязi меженi дослщжеы помiсячнi зв'язки мiж показником ßx та пороговим значенням, яке характеризуе гщролопчну посуху. Таким порогом може бути добова витрата води забезпеченютю 95%. Установлен тюш зв'язки мiж тривапiстю перiоду, коли витрати в створi р.Савранка-с.Осички були меншими за Оэ5%, та iндексами ßx за попереднш мiсяць (рис.1). Подiбнi залежност можуть бути використанi при розрахунках та прогнозах гщролопчноТ посухи на основi метеоропогiчних даних, наведених в сценарiях глобального потеппiння.
Розрахунки шдешв SPEI проводилися за допомогою електронного ресурсу для метеостанцш Одеса та Любашiвка, з використанням даних про середн мiсячнi температури повiтря, середы мюячш суми опадiв та ведомостей про географiчнi координати. За установленими шдексами SPEI приймалося рiшення про категорш посухи (табл.1).
У хронолопчному ходi значень iндексiв SPEI (рис. 2) за перюд 1962 - 2011 рр. було зареестровано 22 випадки посух рiзноТ тривалостк Повторюванють екстремальних посух (SPEI < -2.00) становить 2%, штенсивних посух (-1.50 > SPEI > -1.99) - 6%, помiрних посух (-1.00 > SPEI > -1.49) - 13%. Найбтьш довго посуха тривала на початку 90-х рош минулого сторiччя на узбережж1 (рис.2), проте на метеостанцп Любашiвка, розташованiй на швшчному заходi доспiджуваноТ територiТ, метеоропогiчнi посухи переривалися помiрно вологими перiодами та перюдами близькими до нормального зволоження (рис.3).
y = -54.531x + 36.312 "Q<Q95 VII, Дiб r=0,89
Рис. 1. График залежност1 числа дн1в, коли Q<Q95% у липн1 в1д коефЩ1ента зволоження ßxу червн1, р.Савранка - с.Осички
Таблиця 1.
_Кпасиф^ащя значень SPEI_
3HaneHH» SPEI Категор1я пер1оду Категор1я посухи
SPEI > 2.00 Вкрай вологий
1.50 < SPEI < 1.99 Дуже вологий
1.00 < SPEI < 1.49 Пом1рно вологий
0 < SPEI < 0.99 Близький до нормального
0 > SPEI > -0.99 Близький до нормального Слабка посуха
-1.00 > SPEI > -1.49 Пом1рно сухий Пом1рна посуха
-1.50 > SPEI > -1.99 Дуже сухий 1нтенсивна посуха
SPEI < -2.00 Вкрай сухий Екстремальна посуха
SPEI
Т-,-,-,-,-,-,-,-,-,-,-,-,-,-,-,-,-Г- piK
Рис. 2. Хронолопчний хщ мюячних шдешв посушливост SPEI, м. Одеса, 1962-2011 рр.
На бaзi даних за минулi роки були оцшеш зв'язки мiж мюячними значеннями шдешв SPEI та середшми мюячними витратами води (табл. 2). Статистично знaчущi коефiцiенти кореляцiТ устaновленi лише для осшшх мiсяцiв та грудня (сезон зима).
Для виршення задач прогнозування гщролопчних посух бажано мати вихщы дaнi iз певною завчаснютю. З тaблицi 2 видно, що шдекси SPEI попереднix мiсяцiв можна використовувати при побудовi прогнозних регресшних залежностей або дискримiнaнтниx функцiй. Проте, при зсувi на 1 мюяць коефiцiенти кореляцiТ мiж середнiми мюячними витратами та мюячними значеннями SPEI зменшуються. Це свщчить про необхщнють оперувати даними для бтьш коротких iнтервaлiв часу -декад та тижыв.
Рис. 3. Хронолопчний хщ м1сячних шдешв посушливост1 SPEI, м. Любаш1вка, 1962-2011 рр.
Таблиця 2.
Коефщieнти кореляцп r в залежностях Q=f(SPEI) по мюяцях, р. Тилiгул - с. Новоукра'нка,
1962-1987 рр._
———Qмiс SPEIмiс --_ Qix Qx Qxi Qxii
SPEIviii 0,18 0,21 0,26 0,08
SPEIix 0,54 0,41 0,28 0,28
SPEIx 0,47 0,38 0,29
SPEIxi 0,41 0,37
SPEIxii 0,37
Зв'язки iндексiв SPEI iз мiнiмапьними добовими витратами у межах кожного мюяця виявилися бтьш тiсними, нiж при використанн середнiх мiсячних витрат (табл.3).
Таблиця 3.
Коефщieнти кореляцп r, якi характеризують тiсноту лiнiйних зв'язмв мiж мiнiмальною добовою витратою Qmin, доб та iндексом залежностях SPEI по мiсяцях, р.Тилiгул - с. _Новоукра'нка, 1962-1987 рр._
" ~ Qmin, доб, м3/с SPEIмiс -—-_ Qvii Qviii Qix Qx Qxi Qxii
SPEIvii 0,50 0,49 0,50 0,18 0,17 0,29
SPEIviii 0,51 0,56 0,28 0,28 0,31
SPEIix 0,58 0,48 0,35 0,35
SPEIx 0,50 0,45 0,40
SPEIxi 0,45 0,39
SPEIxii 0,40
Установленi зв'язки мiж показниками метеоролопчних i гiдрологiчних посух вiдкривають можливост для прогнозу гiдрологiчних посух на основi iндексiв метеоролопчно''' посухи, розрахованих за сценарiями глобального потеплiння.
Для передбачення можливостей формування посух у майбутньому нами був розглянутий сценарш змш глобального клiмату М10. Обраний сценарш належить сценарнш родинi А1, яка розбита на три групи. Група А1В передбачае використання рiзних в^фв палива, як викопного, так i не викопного. Сценарна родина А1 мiстить опис майбутнього св^у, що характеризуеться швидким економiчних ростом, глобальним населенням, показники якого сягають пкових значень у серединi сторiччя з подальшим зменшенням, а також швидким упровадженням нових та ефектившших технологш. Першорядними питаннями будуть поступове зближення рiзних регiонiв, створення потен^алу для активiзацil культурних i со^альних взаемозв'язкiв та значного зменшення репональних вiдмiнностей у
доходi на душу населення. Сценарш змши клiмату А1В реалiзований в регюнальнш клiматичнiй моделi REMO, яка розроблена в 1нститут метеорологи ím. Макса Планка в Гамбурзк REMO об'еднуе колишню чисельну модель прогнозу погоди EUROPA-MODELL для розрахунмв термодинамiчних характеристик i блоку глобально'' ^матично'' моделi ECHAM4 [20]. У межах сценарш А1В було розроблено дектька рiзних сценарив М1-М15, кожний i3 сво'ми особливостями. Сценарiй М10 був обраний i3 числа 15 запропонованих, як такий, що дав найбтьш задовтьний збiг розрахункових i фактичних значень метеоролопчних характеристик (середньомюячно'' температури пов^ря та опадiв) для перiоду 1998-2007 рр.
Аналiзуючи хронологiчний хiд ßx по роках можна зробити висновок, що у перюд 1971-2000 рр. посушливi роки чергувалися iз роками достатнього зволоження (рис. 4), у той час як у перюд 20712098 рр. практично на всьому iнтервалi будуть спостер^атися посушливi роки з ßx<0,5 (рис. 5).
1 —
0.9 -
0.8 —
0.7 -
0.6 -
0.5 —
0.4 -
0.3 -
0.2 -
0.1 -
0 —
1970
Рис. 4. Хронолопчний хщ Ыдекса ßx, басейн р.Тил1гул, 1971-2000 рр.
х.Рч
1--
0.9 -0.8 — 0.7 -0.6 -0.5 — 0.4 -0.3 -0.2 -0.1 -
0 —
2070
Рис. 5. Хронолопчний хщ Ыдекса ßx, басейн р.Тил1гул, 2071-2098 рр.
Використання шдешв SPEI для сценарш глобального потеплшня А1В (рис. 6) на перюд 2012-2025 рр. показав, що повторюванють вкрай сухих пер^в (екстремальних посух), в порiвняннi з рядом спостережень 1961-2010 рр., майже не змшиться, дуже сухих пер^в (штенсивних посух) -збтьшиться до 10-11% [2].
Висновки
Сучасн дан сценарив глобального потеплшня дозволяють досить детально оцшювати змши метеоролопчних характеристик в рiзних точках земно' поверхн i оцшювати можливють появи посух рiзних категорiй у межах водозборiв рiчок. Показано, що за розрахованими шдексами посушливостi ^мату на основi отриманих по даним минулих рош зв'язкiв можна визначити окремi характеристики низького стоку, як вiдображають ступiнь гщролопчноТ посухи. Проте, на рiчках, що пересихають як внаслщок клiматичних умов, так i антропогенно' дiяльностi, необхiдно розробляти прогностичн залежностi, якi враховують як метеоролопчш змiни, так i вплив мюцевих чинникiв.
1 1 1 1 1 1 PÍK
2075 2080 2085 2090 2095 2100
Рис. 6. Хронолопчний хщ iндекса SPEI, басейн р.Тил^ул, 1961-2011 р. та 2012-2025 рр. (за сценар^м А1В)
Лiтература
1. Актуальные проблемы лиманов северо-западного Причерноморья // под ред. Ю. С. Тучковенко, Е. Д. Гопченко). - Одесса:ТЭС,2012.-223с.
2. Божок Ю. В. Посушливють шмату на територи Тил^льського лиману у сучасних умовах та за сценарieм глобально! змши клiмату / Ю. В. Божок // Матерiали ВсеукраТнськоТ науково-практичноТ конференцií "Лимани твшчно-захщного Причорномор'я: актуальнi гiдроекологiчнi проблеми та шляхи Тх виршення". - Одеса: ОДЕКУ, 2012. - С. 75-77
3. Божок Ю. В. Вплив посушливост шмату на ст1к рiчок Карпатського регiону в сучасних та майбутшх умовах / Ю. В. Божок, Н. С. Лобода // Матерiали XII Мiжнародноí науково-практичноТ конференцп «Ресурси природних вод Карпатського репону (проблеми охорони та рацiонального використання)». - Львiв: ЛвДцН11, 2013. -С.193-196
4. Гопченко Е. Д. Водные ресурсы северо-западного Причерноморья (в естественных и нарушенных хозяйственной деятельностью условиях) / Е. Д. Гопченко, Н. С. Лобода. - Киев: КНТ, 2005. - 188 с.
5. Родда Дж. К. Грани гидрологии: Монография / Дж. К. Родда. - Л. :Гидрометеоиздат, Т.2. -1987. - 534 с.
6. Срмоленко Н.С. Порiвняння просторово-часових характеристик посух в УкраТн на початку та наприкшц XX стгрччя / Н.С. Срмоленко, В. М. Хохлов // УкраТнський гщрометеоролопчний журнал. - 2012. - № 10. - С. 6572.
7. Лобода Н. С. Закономiрностi коливань рiчного стоку рiчок УкраТни при змшах шмату на початку XXI стгрччя / Н. С. Лобода // Гщролопя, гiдрохiмiя i пдро екологiя. Вщповщальний редактор Хiльчевський В.К. - К. ВГЛ "Обри", Т. 18.2010. - С. 62-70 .
8. Лобода Н. С. Расчеты и обобщения характеристик годового стока рек Украины в условиях антропогенного влияния / Лобода Н. С. - Одесса: Экология.- 2005. - 208 с.
9. Лобода Н. С. Засушливость климата и минимальный сток рек Украины / Н. С. Лобода, Ю. В. Божок // Материалы международной конференции молодых учених и аспирантов «Первые Виноградовские чтения. Будущее гидрологии». - Санкт-Петербург:«Арт-Экспресс», 2013 г. - С. 70-71
10. Мезенцев В. С. Увлажненность Западно-Сибирской равнины / В. С. Мезенцев, И. В. Карнацевич. - Л. : Гидрометеоиздат,1969. - С. 75
11. Международный гидрологический словарь. - 2-е изд. - Женева: ВМО, 1992. - 414 с.
12. Разии Т. Мониторинг засухи с использованием показателя SPI в провинции Ядз, Иран / Т. Разии, Б. Сагафьян, А. Шокухи // Публикации Тренингового центра МКВК. - Ташкент, в.12. 2005. - С. 27-37.
13. Торнтвейт С. В. Об индексе влажности / С. В. Торнтвейт // Синэкология. - Тегеран:Изд-во университета, 1976. - С. 55-94.
14. Хохлов В. М. Просторово-часова мшливють посух в Схщноевропейському секторi в умовах глобальних змш шмату / В. М. Хохлов, Н. С. Срмоленко // УкраТнський гщрометеоролопчний журнал. - 2012. - № 11. - С. 128134.
15. Хромов С. П. Метеорологический словарь. - 3-е исздание / С. П. Хромов, Л. И. Мамонтова. -Л.:Гидрометеоиздат,1974. - 568 с.
16. Abramowitz M. Handbook of Mathematical Functions/ M. Abramowitz, I. A. Stegun. - Dover Publications, New York. - 1965.
17. Dracup, J. A. On the definition of droughts / J. A. Dracup, K. S. Lee, E. G. Jr. Paulson // Water Resour.Res. - 1980, 16(2). - P.297-302
18. Feyen L. Impact of global warming on streamflow drought in Europe / L. Feyen, R. Dankers. - J Geophys Res. 2009. - V.114, D17116,17 p.
19. Hisdal H. Drought event definition / H.Hisdal, L.M. Tallaksen. - Oslo, 2002. ( Techn. Rep. to the ARIDE Project; N 6.
20. The atmospheric general circulation model ECHAM4: Model description and simulation of present-day climate / E. Roeckner, K. Arpe L. Bengtsson, et al // Max-Planck-Institute fur Meteorologie, Report. - 1996. - No.218.
21. Sattar Chavoshi Borujeni. Development of L-moment based models for extreme flood events // Malaysian journal of mathematical sciences. - 2009, 3 (2). - P. 281-296
22. Sergio M. Vicente-Serrano A Multiscalar Drought Index Sensitive to Global Warming: The Standardized Precipitation Evapotranspiration Index / Sergio M. Vicente-Serrano, Santiago Begueri'A, Juan I. Lo'Pez-Moreno. // Journal of climate. - 2009. - P.23
23. UNESCO, Map of the world distribution of arid regions. MAB Technical Note no 7. - 1979.
24. Yevjevich V. An objective approach to definition and investigations of continental hydrological drought. Fort Collins, 1967 (Hydrol. Pap. Colorado State Unit.; N 23) / V. Yevjevich, J. A. Dracup, K. S. Lee, E. G. Paulson. - On the statistical characteristics of drought events // Water Resources Research. - 1980. - Vol. 16, Iss. 2. - P. 289-296.
Аннотация Н. С. Лобода, Ю. В. Божок Пути определения возможной гидрологической засухи по метеорологическим данным в условиях изменений климата для рек северо-западного Причерноморья.
Описаны подходы к расчётам показателей метеорологических и гидрологических засух на основе данных климатических сценариев глобального потепления. Для определения характеристик метеорологических засух выбраны индексы засушливости, для гидрологических засух - показатели низкого стока. Ключевые слова: метеорологические и гидрологические засухи, количественные показатели засух, сценарии глобального потепления.
Abstract. N. S. Loboda, Y. V.Bozhok Ways of determination of probable hydrological drought using meteorological data in conditions of climate change for rivers of the north-western part of the Black Sea. The
approaches for calculation of indicators of meteorological and hydrological droughts based on climate scenarios of global warming were described. For identification of characteristics of meteorological droughts aridity indices were chosen, for characterizing of hydrological drought low flow indicators were selected.
Keywords: meteorological and hydrological droughts, quantitative indicators of droughts, global warming scenarios.
Поступила в редакцию 31.01.2014 г.
