CC BY
35
М. А. Швайка,
доктор економтних наук, академт АкадемИ економтних наук Украгни,
м. Кигв
ШЛЯХИ ПОЛ1ПШЕННЯ Й УДОСКОНАЛЕННЯ ГРОШОВО-КРЕДИТНО1 Й БАНКГВСЬКО! СИСТЕМИ УКРА1НИ
Побудова мщно! укра!нсько! держави передбачае створення й забезпечення чпкого функцюнування гро-шово-кредитно! й баншвсько! системи. Актуальнють цих питань навiть на 16 рощ незалежност Укра!ни зу-мовлюеться !х складнiстю й великою важливютю. Провiднi захiднi науковщ засвiдчують, що тривале еко-номiчне зростання на майбутн 10—30 рошв зумов-люватиметься глибиною розвитку баншвсько! системи1 . Розв'язання цього завдання належить до числа найскладшших завдань державного будiвництва.
Через те, що не вдалося сформувати ефективно! грошово-кредитно! й баншвсько! системи виникають серйознi труднощi в розбудовi нацюнально! держави й у вiдродженнi Укра!ни.
Укра!на багато втрачае вiд недосконало! грошо-во-кредитно! полiтики. Наша цившзащя побудована на грошах. Вони основний засiб регулювання суспшь-них ввдносин. Осшльки в умовах переходу на ринковi засади господарювання всi ввдносини виступають у грошовiй формi, яка набула всеосяжного характеру, !! спотворення веде до перекручень в оплат працi, у формуваннi прибутшв тдприемств, вiдносин з бюджетом, у кредитуванш й фiнансуваннi.
Серйозною перешкодою на шляху сучасного на-шого розвитку е збереження у сввдомост людей i в практищ господарювання пережитков старо! адмшст-ративно! системи господарювання.
Давно треба було очиститися вiд мотлоху сталь нiзму й адмшютративних методiв господарювання, чого ми не зробили або не до шнця довели цю справу.
В Укра!ш, як i в усьому свiтi, пануе кредитна гро-шова система, яка базуеться на утворенн боргових зобов'язань (векселiв)2.
Кухня кредитних грошей — це комерцшний кредит, вексельний обiг. Ми вийшли з радянсько! адмш-стративно! системи, у яшй, згiдно зi сталшською кре-дитною реформою 1930—1932 рр., комерцшний кре-
дит, вексельний общ торпвля грiшми були лiквiдованi. Вони досi в незалежнш Укра!ш в усiй повнот не ввдновлеш у сво!х правах.
Економюти вважають, що «вексель е найважли-вiшим тсля грошей плапжним засобом. Золото було витюнене з обку вексельними зобов'язаннями i тепер перебувае на заслуженому вiдпочинку, а всюдисущi векселi завоювали свгт... Однозначно — час векселiв прийшов серйозно i надовго»3. Прийшов усюди, тльки не в Укра!ну. Через ввдсутнють чiтко органiзованого вексельного обiгу «шкандибае» увесь механiзм створення грошей, i особливо сфера рефiнансування.
Про велику роль боргових зобов'язань в еко-номiцi кра!н з ринковою економiкою говорить таке положення з виданого в США шеститомного «Курсу для вищого управлiнського персоналу»: «Уся складна структура кредиту базуеться на використанш обо-ротних документов (векселiв i чешв), як передаються з рук у руки майже так само вiльно, як грош^ i в багатьох випадках бувають безпечнiшi i простiшi для використання»4.
На думку економютов, «широкому запроваджен-ню в Укра!ш вексельного обiгу перешкоджае вiдсутнiсть практичного досвiду в його оргашзацп. Комерцшний кредит в СРСР був лжв^ований у 30-т рр. ХХ ст. у ходi кредитно! реформи. Втраче-не ж за шестидесятилiтнiй перюд вiдновити немож-ливо. Впровадження комерщйного кредиту i створення системи вексельного обку й вексельного арбитражу розпочинаеться заново. Вiдсутнi спещалюти, вiдсутнi вiдпрацьованi органiзацiйнi i правовi шсти-тути, не мае спещально! лгтератури»5.
В умовах кредитно! грошово! системи виробник, який ввдвантажив покупцю товари, отримуе розпис-ку, вексель чи iнше боргове зобов'язання, яке набу-вае майнового статусу. Його можна закласти, пере-уступити (цесiя), продати чи використати iншим спо-
1 King R., Levin R. Finance and Growth: Schumpeter. Miqht Be Riqht // Quarterly Jornal of Fconomics, 1993. — CYIII.
2 Швайка М.А. Кредитна грошова система: !! суть i механiзм функцiонування / М.А. Швайка // Питання державного будiвниц-тва в Укра!ш. — 2006. — № 12.
3 Аваков А.Б. Вексельное обращение / А.Б. Аваков, Г.И. Гаевой. — Х., 2000. — С. 10, 13, 124.
4 Курс для высшего управленческого персонала. — М. : Изд-во «Экономика», 1971. — С. 644.
5 Мороз Ю.Н. Вексельное дело / Ю.Н. Мороз. — К. : Наук. думка, 1996. — С. 7.
собом. Ця чудова властивiсть комерщйного кредиту створювати грошi у нас практично не використовуеть-ся. Комерцiйнi банки, як перетворилися в лихварськi установи, звикли оперувати тщьки наявними грiшми. Уся складна робота, пов'язана зi створенням грошей на комерщйних засадах, !м чужа.
Найбiльшою прогалиною в дiяльностi НБУ е те, що вiн не оргашзував системи рефiнансування й штучно створив кредитний голод.
Частка кредитних ресурсiв центрального банку в кредитних портфелях банков з року в рш зменшуеть-ся. У 1997 р. вона становила 11,3%; 1998 р. — 5,7%; 1999 р. — 4,2%; 2000 р. — 2,3%; 2001 р. — 2%; 2002 р. — 1,8%. Причому частка короткотривалих кредитив (на один день) становила в 2006 р. 85-90% ввд загального обсягу рефшансування. Останшм часом рефшансування Нацбанком комерщйних банков майже зовсiм не вiдбувалося.
Нацбанк ще в 1995 р. повнiстю ввдмовився вiд надання кредитiв банкам для суб'екпв господарюван-ня, чим вш грубо порушуе чинне законодавство i створив грошовий голод. Не тщьки науковщ, а й пращвни-ки комерцiйних банков висловлюють свое глибоке обу-рення з приводу того, що «в Укра1ш Нацбанк повнiстю iгноруе функцiю переобл^ у комбанков вексел!в»6.
Так, в Закон Украши «Про Нащональний банк Украши» в першому роздш «Загальнi положення» в статп 1 «Термiни i поняття» даеться таке визначення облшово1 ставки Нацiонального банку Украши: «Об-лiкова ставка Нащонального банку Украши виражена у ввдсотках плата, яка береться Нацiональним банком Украши за рефшансування комерщйних банков шляхом купiвлi векселiв до настання термiну платежу по них i стягуеться з номшально1 суми векселя. Облшо-ва ставка е найнижчою серед ставок рефiнансування i е орiентиром цiни на грошЬ» (див. «Голос Украши» за 22 червня 1999 р.).
Однак керiвництво Нацбанку дае досить своерь дне трактування баншвського законодавства, акцен-туючи увагу на тому, що «нащональний банк забезпе-чуе регулювання грошово-кредитного ринку через монетарнi механiзми й шструменти i не е ресурсопос-тачаючим банком» (Финансы для всех. — № 22—23 (76—77). — Октябрь. — 2006. — С. 8).
Замють того, щоб здшснювати емюто грошей тд заклад наданих комерцiйними банками комерщйних, товарних векселiв i цим стимулювати виробництво, Нацбанк запускае гривню в обк- тальки за допомогою
кутвл! доларiв у експертгв продукцл на м!жбаншвсь-кому валютному ринку.
Не бажаючи створювати грошей на здоровому Грунт! — на комерщйних векселях — Нацбанк зму-шуе нас користуватися чужими векселями — дола-рами США»7. Центральний банк посвдае особливе мiсце в грошово-кредитнш системi саме тому, що вш е вищим органом рефiнансування, що забезпечуе до-датковими грiшми економ^. Про це забувае кер!в-ництво Нацбанку Украши.
На думку колишнього Голови Ради НБУ А. С. Галь-чинського, «уряд i НБУ повнютю втратили контроль за фiнансовими та грошовими ринками, за процесом ут-ворення зовнiшнього боргу. З властивою для нас на-1втстю НБУ та Мшфш в усьому покладалися на ощнки зарубiжних експерт1в, зокрема спецiалiстiв МВФ, як виявилися економчно неграмотними. Сталася фактич-но в!дмова вiд суверенiтету у фiнансовiй сферЬ>8.
Коли 25 листопада 2003 р. на науковш конференци в Институт! м1жнародних вщносин Кшвсьюго нащонального ушверситету iменi Тараса Шевченка тсля критичного виступу А. С. Гальчинського я його запитав, чому вш про вс щ неподобства не говорить Президенту i як впливова людина не вживае захода до виправ-лення ситуаци, той лише засм!явся ! сказав, що на прак-тищ шчого змшити не можна ! Президент не справляе жодного впливу на грошово-кредитну полтику.
Таке ж саме к-норування Нацбанком уряду, на який вш абсолютно не зважае. Уряд мав би створити потужи контролюкш органи за д!яльнютю банков, зокрема ! Нацбанку, але вш до цього ще не дшшов ! навгть не уявляе соб! про т неподобства, яш тут вщбуваються.
Ось як описуе свою нем!чнють у здшсненш контролю за баншвською системою один з численних Прем'ер-Мшютр!в Украши В.П. Пустовойтенко: «Будучи Прем'ер-Мшютром, я школи не займався питан-нями, що стосуються валютних резерв!в НБУ. Фшан-сами, як надавалися МВФ, уряд не розпоряджався. Ц кошти були повнютю тд контролем НБУ. 1нформащю ж про стан справ в НБУ я, в основному, отримував усно» (див. «Факты» за 1 кв^тня 2000 р.). Як видно, у кра!ш юнуе повний фшансовий «розгардаяш», держава фактично усунулась ввд кер!вництва грошовими справами ! охорону «овечок» доручила «вовкам».
1снуюча в Укрш'ш баншвська система, яка сфор-мувалася в перюд так званого первюного нагромад-ження, коли за И допомогою ввдбувалося розтягуван-ня багатств Украши, так ! не зм!нила свое! природи,
6 Аваков А.Б. Вексельное обращение / А.Б. Аваков, Г.И. Гаевой. — Х., 2000. — С. 124.
7 Фредерж С. Мишин. Економжа грошей, банювсько1 справи ! фшансових ринюв / Ф. С. Мишин. — К. : Основа, 1998. — С. 53, 399.
8 Глобал!защя швестицшних процес1в та фшансова безпека Укра1ни / Матер!али М!жнар. наук.-практ. конференци. — К., 2001. — С. 19.
M. А. Швaйкa
не c^^e змiцнення opгaнiзoвaнocтi екoнoмiчнoï otc-теми, не пеpетвopилacь y вaжливе знapяддя деpжaв-нoгo бyдiвництвa, дoci нaцiленa m oбcлyгoвyвaння тiньoвoгo бiзнеcy, виcмoктyвaння з екoнoмiки вcix життeвиx coкiв i пoгpaбyвaння нapoдy. Hapoд мae cвoï бaнки, y якиx збеpiгae зaoщaдження. Це кoнcеpвнi, cклянi бaнки, мaтpaци, y якиx y бездiяльнoмy CTarn год пocтiйним впливoм iнфляцiйниx чинниюв знецiнення тpимae близькo 55 млpд. гpивень i 10 млpд. дoлapiв (Бaнкиpь. — 200б. — № 4. — С. 5). Якщo б в Укpaïнi фyнкцioнyвaлa ефективнa бaнкiвcькa cиcтемa зi CTa-бшьдаю гpoшoвoю oдиницею, дo якoï нacелення мaлo б дoвipy, цьoгo шюли не бyлo б i ва зaoщaдження 6ули б бaнкaми мoбiлiзoвaнi, пеpетвopенi в кpедитнi pеcypcи й кинул в oбopoт.
Скеpoвyючи кpедитнi pеcypcи нa oбcлyгoвyвaн-ня cпекyлятивниx, тiньoвиx oпеpaцiй, бaнкiвcькa от-cтемa вoднoчac пoзбaвляe кpедитiв життeвoвaжливi для Укpaïни виpoбництвa, як з ^eï пpичини зонега-дaють. Чеpез вiдcyтнicть ефективниx меxaнiзмiв пе-pетвopення в гpoшi бopгoвиx зoбoв'язaнь пoкyпцiв ^o^^u пiдпpиeмcтвa (неpiдкo пеpедoвi) cтaють не-плaтоcпpoмoжними i гинуть. Hемaлo mдпpиeмcтв 6ули дoведенi дo бaнкpyтcтвa, poзopень i зaкpитi з вини бaнкiв, як пoвиннi були зaбезпечyвaти ïx фiнaнcoвy cтaбiльнicть. Чеpез недocкoнaлy отчему екoнoмiч-ниx вiднocин, зoкpемa фiнaнcoвo-кpедитниx, cеpед пoнищенoгo бaгaтcтвa, зaкpитиx тшяч пiдпpиeмcтв зi cпopoжнiлими цеxaми, з якиx вивезли цiнне o6-лaднaння зa кopдoн як метaлoбpyxт, зpyйнoвaниx ciльcькoгocпoдapcькиx кoмплекciв, бyдiвлi якиx po-зiбpaли нa цеглу, зapocлиx буф'яшми пoлiв, cнyють тiнi знедoлениx тотень тиcяч i мiльйoни людей у т-шyкax пpaцi i зacoбiв дo icнyвaння. Знaчнoю мipoю чеpез недocтyпнicть кpедитiв, бpaк кpедитниx pе-cypciв i ïx дopoжнечy не мoже poзвинyтиcя феpмеp-cтвo, poзквiтнyти молий i cеpеднiй бiзнеc, як бaзa зaбезпечення дoбpoбyтy бiльшocтi нacелення кpaïни. З мiльйoни тепеpiшнix безpoбiтниx в Укpaïнi, a тaкoж В мшьдошв пpaцiвникiв, як в пoшyкax пpaцi i ^a-щoï дoлi виïxaли зо кopдoн, пpи дocтyпнocтi кpедитiв то ïx дешевизнi мoгли б opгaнiзyвaти cвoe дiлo, вед^нти бiзнеc, пpaцювaти в Укpaïнi, з6огочувоти ïï i cтвopювaти для cебе людcькi yмoви життя.
3i знapяддя, щo мae cтимyлювaти дiяльнicть
п^^жм^в, пpoбyджyвaти екoнoмiчнy дiяльнicть i poзвивaти бiзнеc, бонки пеpетвopилиcь в yзypпaтopiв пiдпpиeмcтв, ïx гнoбителiв i визиcкyвaчiв. Boни cтaли cеpйoзним гaльмoм m rnraxy poзвиткy екoнoмiки. В yмoвax фyнкцioнyвaння кpедитниx гpoшoвиx cиcтем виpoбництвo бaзyeтьcя но кpедитi. В У^ош для д^-виx, енеpгiйниx людей кpедит недocтyпний, тому й не poзвивaeтьcя екoнoмiкa.
Тепеp кpедитнi pеcypcи викopиcтoвyютьcя rapa-цioнaльнo.
Безкoнтpoльнocтi в дiяльнocтi бaнкiвcькoï cиcте-ми Укpaïни cпpияe те, щo вoнa e зaкpитою. Yci бонки e aкцioнеpними товapиcтвaми зaкpитогo типу. Вло^ ники боншв у cвoe cеpедoвище шюго зi cтopoни не пycкaють i не божоють нi з ким дiлитиcя пpибyткaми, як вoни мoнoпoлiзyвaли. Цим вoни зaxиcтили cебе ввд кoнкypенцiï. А кpaïнy вoни пoзбaвили пpипливy кaпiтaлy вiд вiльнoгo пpoдaжy aкцiй, a бaнкiвcькy от-стему—кaпiтaлiзaщL Bеcь кaпiтaл твинен бути oфop-млений у фopмi ВАТ.
Тpебa бонком oб'eднyвaтиcя в кoнcopцiyми для кpедитyвaння, oб'eднyвaти pеcypcи, як poзпopoшенi. Слiд пocлiдoвнo pеaлiзyвaти Rypc но paцioнaльне й ефективне викopиcтaння величезниx вiтчизняниx ^е-дитниx pеcypciв, яш пеpебyвaють в бездiяльнoмy cтaнi i пoтiм уже думоти пpo зaкopдoннi iнвеcтицiï.
В Укpaïнi дoci не cфopмoвaнa pинкoвa iнфpacт-pyктypa.
Biдcyтнicть пoвнoцiннoгo фoндoвoгo pинкy — мойже eдинoгo незaдiянoгo неaдмiнicтpaтивнoгo, pин-кoвoгo iнcтpyментy — не дae мoжливocтi poзв'язyвa-ти й той зaгaльнoдеpжaвнi пpoблеми, як:
— легaлiзaцiя екoнoмiки, одже фoндoвий pинoк cпpиймae лише пpoзopy фopмy влacнocтi;
— зобезпечення pинкoвoгo меxaнiзмy pегyлювaн-ня дoцiльнocтi пеpебyвaння iieï чи iншoï кiлькocтi ко-ттолу в тш чи iншiй гaлyзi — a це pинкoвa юнкурен-щя cеpед cyб'eктiв гocпoдapювaння; в Укpaïнi дoci не вiдбyлocя poзмежyвaння функцш мiж пpoмиcлoвим i пoзичкoвим лиxвapcьким кaпiтaлoм, який не впжов-cя в eдинy cиcтемy кpyгooбopoтy кaпiтaлy; бонив^-ко cиcтемa нiяк не мoже впиcaтиcя в cтpyктypy ш-poднoгo гocпoдapcтвa, чеpез щo стгать зociбнa, нiяк не poзмежoвyютьcя функци мiж виpoбничими пiдpoз-дiлaми, тоpгoвими opгaнiзaцiями i бонами, виpoбничi mдpoздiли змyшенi викoнyвaти великий oбcяг poбiт i богато фyнкцiй, як моли б викoнyвaти бонки;
— золучення чеpез фoндoвi iнcтpyменти (o6-л^ци, aкцiï тoщo) i внyтpiшньoгo, i зoвнiшньoгo ко-ттзлу — a це даво цiнoвa пoлiтикa й давий мacштaб цiн но детазитдаму i ocoбливo кpедитнoмy pинкy.
У;е це мoже cтaти пoштoвxoм для нoвoгo еюда-мiчнoгo зpocтaння в ^arni.
Для пoлегшення тiньoвиx незaкoнниx oпеpaцiй i для уникнення oпoдaткyвaння в 10 paзiв poзшиpенo готпвювий oбiг, який cягae 50% зaгaльнoгo o6í^. Biн пpoxoдить пoвз бонки, не вiдoбpaжaeтьcя но paxyнкax, a тому й не oпoдaткoвyeтьcя. Гoтiвкoвий oбiг piзкo змен-шye гpoшoвий мyльтиплiкaтop. Haцбaнк piзкo poзши-pm гoтiвкoвий oбiг для тoгo, щoб мaфioзi й «тiньoви-ки» мoгли легкo здiйcнювaти незaкoннi гpoшoвi ora-
рацл. Шккурш вигоди вщ розбухання готакового грошового обку отримують мафюзш структури, а затрати на гшертрофоване розширення готОвкового обку (на друкування банкнот, карбування монет тощо) лягають на плеч! всього суспльства. У той час, як по всьому свпу крокують електронш грош!, в Укра!ш половина розрахунюв здшснюеться за допомогою передач! гот1-вки в торбах з-тд поли або в прихованих вщ податювщв конвертах.
Укра1на зазнае величезних збитшв через те, що допустила шчим не виправдану, пристосовану до потреб мафп й «-пньовишв», р!зного роду хапушв ! граб-!жнишв бездумну доларизащю кра1ни.
На хитшсть, вразливють ! нестойкость грошово1 системи Укра1ни ютотний вплив справляе те, що Ук-ра1на в широких, точшше грандюзних розм!рах кори-стуеться послугами чужо1 валюти ! здшснюе в чужих !нтересах грошово-кредитну полгтику.
Укра1на, по суп, не мае свое1 грошово1 системи й на укра1нському ринку владарюе чужинець ! зайда — долар. Гривнева грошова маса в п'ять раз!в менша вщ доларово!. В укра!нськш валют! здшснюеться м!зерна частка платеж!в ! розрахунюв. Унаслщок бездумно! до-ларизаци Укра!на подарувала США близько 25 млрд. дол. ем!сшного доходу. Без потреби Украша створила величезний золотовалютний (доларовий) запас, який сягае 22 млрд. дол. У цю непродуктивну форму перетворена величезна частка нащонального багатства Украши. Ц грош! збер!гаються за кордоном в банках на рахунках ! збагачують шш! кра!ни. Цим нацюнальш втра-ти ввд доларизацл не обмежуються. Ввд шфляцд й що-р!чного знещнення долар!в населення втрачае мшьйонш суми. При рацюнальнш оргашзацк банювсько! системи й за умови турботи пращвниюв Нацбанку Украши щодо забезпечення нащональних !нтерес!в, цього школи не було б ! Укра1на не витрачала б величезних матер!аль-них щнностей (металу, добрив, зерна) на придбання долар!в, потр!бних для обслуговування внутршнього обороту й мгжнародних розрахунюв, а також т1ньови-кам ! мафюз! для перекачування награбованих багатств на рахунки в закордонних банках.
Протягом останшх трьох роюв з Укра1ни вивезе-но 13 млрд. долар!в. Р!вно стельки, сюльки завезено у форм! !нвестицш. Для потреб тшьовиюв, ол!гарх!в, мафюз! щор!чно в Укра1ну завозиться 5-7 млрд. дол., що, на думку заступника голови Нацбанку О.В. Сав-ченка, е прямим безвщсотковим кредитом американсь-кому уряду9. I за цю свою безглузду полгтику Нацбанк не несе жодно1 ввдповщальностк
Осюльки гривня жорстко прив'язана до долара, ввдповвдно й зростання щн в Укра!ш залежить ввд ста-
9 Факты. — 2006. — 5 октября. — С. 6.
ну долара в Сполучених Штатах Америки, позицл яко -го тут за останн роки р!зко похитнулися у зв'язку з в!йною в 1раку й розбуханням вшськових та !нших непродуктивних видатюв. Так що у себе вдома ми маемо справу з «!мпортованою шфлящею», яка спри-чиняеться надлишковим припливом долар!в ! тдви-щенням не лише щн на !мпортш товари, а й власш... Експортуючи шфлящю в !нш! кра1ни свгту, США жи-вуть за рахунок додатково1 щоденно1 емюп долар!в.
Навгть найменш! кра1ни Свросоюзу, як запрова-дили евро, ус! отримали значну свою частку емюш-ного доходу. Укра1на мае ва тдстави домагатися ввд США цього ж.
Через доларизащю в Укра!ш з'являеться величезна неконтрольована сума валюти, яка справляе не-гативний дезоргашзуючий вплив на оргашзащю фшан-сово! системи Украши ! всього економ!чного життя. Украша безсила перед щею стих1ею. На тдтримання вартост долара на укра!нському ринку Нацбанк Украши витрачае величезн суми, скуповуючи долари на валютному ринку, ! цим самим штучно тдвищуючи на них попит. На викуповуванн долар!в на мгжбаншв-ському ринку по 5 гривень за долар Нацбанк Укра!ни в 2006 р. втратив на цьому понад 2 млрд. дол. валют-них резерв!в.
Купуючи долари на валютному ринку, Укра!на передае емюшний доход США.
Для США торпвля доларами е одним з найприбут-ковших видав б!знесу. Затративши на друкування 100-доларово! купюри 3 центи, вони виручають 100 долар!в. Те, що е результатом сустльного прогресу, тобто функ-щонування в усьому свт кредитно! грошово! системи, привласнюеться одмею крашою. За цих умов в уах кра!-нах виникае потреба в грошових зобов'язаннях (векселях) найбтьш могутньо! кра!ни, якими можна було б гасити й вир!внювати вс! борги. Те, що зовам не е заслугою США, а результатом сусшльного прогресу, привласнюеться ними як подарунок дол!.
Замють того, щоб турбуватися про стабшьнють нащонально! валюти, ми п!клуемося про недопущен-ня знец!нення долара.
Проблему !з знец1ненням долара ми, таким чином, сам! створили, пустивши чужинця у власну дом!вку, на внутр1шнш ринок, де в!н починае владарювати. Не було б долара на внутршньому ринку, не було б проблем з його знещненням ! вш не впливав би на ситуа-ц!ю в Укра!ш, перш за все, на внутршнш ринок ! на розвиток життево-важливих галузей, зокрема сировин-них, яш забезпечують понад 60% надходжень валюти. Ввд знец1нення долара ц1 галуз! понесли найб1льш! втра-ти ! тут в!дбувся р!зкий спад виробництва.
В Y^aim немae внyтpiшньoгo pинкy. Пpoмиc-лoвicть пpaцюe но екcпopт. Bивoзитьcя 40% ВВП (в Ятнп 10%). Уcе, щo мoжнa вкpacти i вивезти, вивo-зитьcя, a нapoд гoлoдye i злидapюe.
Обвол дoлapa нaйбiльш бoляче б^ пo кишеняx нacелення, npocrax людей, яким пiдcyнyли чужу волюту як eArno нaдiйний з^б збеpеження зaoщaджень. Haцбaнк не пoтypбyвaвcя пpo те, щoб цим зacoбoм cтaлa нaцioнaльнa волюта — гривня — i зоклов ooto-ви ^eï пopoчнoï, злoчиннoï гpoшoвo-кpедитнoï тл-iтики, яко здiйcнюeтьcя в iнтеpеcax кopyмпoвaниx, oto-дiйcькиx клaнiв, яш зpoбили ïï зacoбoм пoгpaбyвaння rnpo^ i cвoгo збогачення. Moгyтнiм знapяддям цieï злoчиннoï, aнтинapoднoï пoлiтики e бонив^ко мо но чoлi з Haцбaнкoм Укpaïни.
Дoлapизaцiя c^^e вимивонню волюти з Укpaï-ни. Якщo б дoлapи не oбеpтaлиcь вcеpединi кpaïни i не бyлo б мoжливocтi вивoзити ïx зо кopдoн, гpoшi вклaдaлиcя б в екoнoмiкy Укpaïни, pocли б iнвеcтицiï.
Дoлapизaцiя icтoтнo пiдipвaлa дoвipy шгелення дo нaцioнaльнoï волюти, яке ctmo пеpетвopювaти cвoï зao-щодження в дoлapи й нaгpoмaджyвaти в мaтpaцax. Це cтaлo oдним iз cеpйoзниx чиннишв poзбaлaнcoвaнocтi екoнoмiки й фiнaнcoвoгo бологону. Hепoв'язaнi з тoвap-даю мacoю гpoшoвi cyми cтaли не ^уг^ядним чинни-кoм збypень (pociy цш, кoливaнь вaлютнoгo кypcy ■rc^o).
Дaвнo тотов чac нодоти ^ивш cтaтyc eдинoгo зacoбy плотежу m 'repmopiï Укpaïни. Слiд зaпpoвaдити oбoв'язкoвy oплaтy екcпopтниx oпеpaцiй в надюнольнш волют! Тoдi icтотнo зpocте гопит но нaцioнaльнy волюту й mдвищитьcя ïï цiннicть но cвiтовoмy pинкy.
В Укpaïнi немae iнвеcтицiйниx то iншиx отец-бонив, i тому величезн кpедитнi pеcypcи неpaцioнaль-нo викopиcтoвyютьcя, xaoтичнo кpyжляють m rarn-лax oбiгy, ociдaють m pyrax y нacелення в мaтpaцax i кoнcеpвниx бaнкax i cлyжaть вибyxoнебезпечним ди-нaмiтом, щo готовий вибyxнyти кoжнoï xвилини, CTbo-pnra кpизoвy cитyaцiю в екoнoмiцi, здiйcнити oбвaл вaлютнoгo Rypcy, цiн i ^bopm^ не лише пpoблеми pеaлiзaцiï, a й виpoбництвa.
Пpи тепеpiшньoмy icny^aRRi бонив як лиxвapcькиx шapaг, щo oбcлyгoвУють тоpгoвo-пocеpедницькi й тiньoвi orep^D, poзмежyвaння м1ж ними но пocеpедницькi й шве-cтицiйнi бшки немoжливе. I цьoгo не буде нiкoли.
В екoнoмiчнoмy тoвapнoмy oбмiнi, як i пpи xiмiчнiй pеaкцiï, yтвopюeтьcя зaлишoк гpoшей (ocaд). В yмoвax пpocтoгo гpoшoвoгo oбiгy зaлишoк (ocaд) зaгaняeтьcя в cкapб i зoлoтi мoнети нaгpoмaджyютьcя в cкpиняx. В yмoвax кaпiтaлicтичнoгo oбiгy, для яюго xapaктеpнa кpедитнa гpoшoвa ^стемо, нaгpoмaджy-вaнi гpoшi ^оють коштатам, пеpетвopюютьcя в aкцiï, oблiгaцiï та iншi цiннi пaпеpи чи стоють неpyxoмicтю. Якщo цьoгo немae, то цей ocaд xaoтичнo бpoдить ко-
нaлaми oбiгy, cтвopюe пеpешкoди для давж окпв ^у-гooбopoтy фoндiв i внocить в екoнoмiкy xaoc.
Склaдaeтьcя aбcypднa cитyaцiя, кoли ми зоши-вaeмo в мaтpaцax i xoвaeмo в cкляниx бaнкax величезш cyми гpoшей, як там пеpебyвaють в бездiяльнo-му darn, i вoднoчac виклянчyeмo зо кopдoнoм мiзеpнi cyми тд чимaлi вед^тки.
Зовдоння бaнкiвcькoï cиcтеми мoбiлiзyвaти ва гpoшoвi pеcypcи, яю пеpебyвaють у бездаяльдаму cтaнi й пеpетвopити ïx в октивний дючий гpoшoвий коппол. Hе тpебa iгнopyвaти т^лента — цьoгo кpyпнiшoгo нaцioнaльнoгo швейка Qxoплення вcix нaявниx ^е-дитниx pеcypciв бонкоми, oщaдкacaми, кpедитiвкaми i ïx iнвеcтyвaння cпpиялo б тдвищенню piвня зболон-coвaнocтi екoнoмiки i ïï opгaнiзoвaнocтi, дoлaлo б ^o-шoвий гoлoд.
Тpебa зменшити piвень вимивоння кoштiв з pе-гюшв з низькoю iнвеcтицiйнoю пpивaбливicтю, чеpез cтвopення шиpoкoï меpежi pегioнaльниx, yнiвеpcaль-ниx та pегioнaльниx cпецiaлiзoвaниx боншв, щo e вож-ливим чинниюм но pегioнaльнoмy piвнi.
Hемae cyмнiвy, щo в Y^arni ш^оне той чо^ кoли iнвеcтyвaти кoшти в кутвлю окцш пiдпpиeмcтв буде вилдшше, нiж збеpiгaти гpoшi в мaтpaцax чи нaвiть но paxyнкax у бонку. Гpoшi для бaгaтьox з rnc — не тшьки otocí6 зaдoвoлення зpocтaючиx пoтpеб, a й мoжливicть шбуття впевненocтi в зaвтpaшньoмy днi, тому зapoб-ленi гpoшi ми нaмaгaeмocя не тльки збеpегти, a й ^и-мнoжити. Одним з небaгaтьox методiв дocягнення ^eï мети — вигiдне вклодоння гpoшей. Якщo гoвopити pинкoвими теpмiнaми — iнвеcтyвaти. Haбyтий зовдя-ки piзним тpacтaм дocвiд люди зaпaм'ятaли нaдoвгo.
Hiякoгo випpaвдaння не мae етягнення з пiдпpиeмcтв бонкоми величезниx гpaбiжницькиx здиpницькиx вiдcoткiв, яю «пoжиpaють» не лише ïx г^ибут™, a й чо-cto зшчну ч^тану юшт1в, пpизнaчениx для пpocтогo вiдтвopення. Гpaбiжницькi бaнкiвcькi вiдcoтки, яю в 5 paзiв e вищими, шж у цивiлiзoвaниx ^arnax oбезкpoв-люють еююмщу й вiддaляють бонки вiд виpoбництвa.
Qcнoвнi кpедитнi pеcypcи cкеpoвyютьcя m o6-cлyгoвyвaння пocеpедницькиx плaтiжнo-poзpaxyнкo -вж oпеpaцiй, тoдi як в iнвеcтицiï cкеpoвyeтьcя лише б% кpедитниx pеcypciв.
Зaoщaдження шиpoкиx веpcтв ттелення не зо-лyчaютьcя дo швестицш. Бого!! люди тaкoж yxиляютьcя ввд цьoгo i cвoï нaгpoмaдження тpимaють у зaкopдoн-ниx бaнкax.
З метою недoпyщення пoниження вiдcoткoвиx cтaвoк i зменшення бapишiв в лиxвapcькиx кoмеpцiй-ниx бaнкax Haцбaнк ^ora^e пеpетвopенню ïx у ВАТ i зapoдженню м!ж бонкоми кoнкypенцiï, тобто змоган-ня зо пoлiпшення oбcлyгoвyвaння клieнгiв.
Бaнкiвcькa cиcтемa виявилacя нездотдаю oprarn-
зувати швидкодiеву й ефективну систему платежiв i розрахунюв, через що в краш протягом 16 роюв бушуе руйшвна платтжна криза. Кредиторська й дебiторська заборговамсть по Bcix суб'ектах господарювання (^м малих тдприемств та бюджетних установ) на 1 берез-ня 2006 р. становила 397,3 i 314,8 млрд. гривень.
Нацбанк впорався з головним сво1м завданням: не спромтея органiзувати ефективний меxанiзм ство-рення грошей. Вiн пiдiбрав на смгтниках iсторiï вiджи-лий метод запуску грошей в об^ за допомогою меха-нiзму купiвлi валют в експортерiв. Осюльки основ-ними продавцями валюти е вiдсталi пiдприемства си-ровинних галузей, вони й справляють вирiшальний вплив не лише на емгайну полiтику.
1стотним недолiком теперiшньоï банкiвськоï системи е нерiвномiрне розмiщення ïï пiдроздiлiв терито-рiею краши.
Банювська мережа покривае незначну територто краши, на яюй зосереджений основний виробничий потенщал i крутиться тшьовий бiзнес. С навiть обласн центри, у яких немае банюв. Про вiдкриття банков у селах i ввддалених населених пунктах, а також про ввдкриття спецбанюв не доводиться навгть говорити.
Двi третини кредитних ресурсiв перебувають у столищ, або управляються зi столищ.
Потужною силою об'еднання й консолiдацiï волi та духу украшського народу в найскладшших i, зда-валося б, безвихвдних iсторичниx кризових сигуащях була дiяльнiсть самобутньо1' укра1'нсько1' кооперацп й особливо кредитних сшлок. Украшська кооперащя, яка за своею масштабнiстю й популярнютю не мала ана-лопв у свiтовiй практищ, осюльки в нечувано склад-них умовах военноï розрухи й полiтичниx переворотов об'еднала понад 12 мiльйонiв (60 ввдсотюв) населения Украши, стала матерiальним i духовним тдгрунтям власних нащональних сил у державотворенн Украь нськоï Народноï Республiки.
Нацбанк створив максимальн зручност для баню-вського розбою через ущемлення iнтересiв i законних прав тдприемщв, бiзнесмеиiв, регiонiв, усього населення.
Украша фактично не мае центрального банку. Нацбанк з представника держави в банювсьюй сис-темi i контролера за ïï дiяльнiстю насправдi перетво-рився в представника банкiвськоï мафiï в органах дер-жавноï влади i захисника ïï iнтересiв. Украïна своïм гiрким досввдом довела передбачення лауреата Нобе-лiвськоï премiï' Самуельсона, який твердив, що бiднiсть може спiткати бiльшiсть населення краïни, якщо цен-тральний банк невмшо управлятиме грошима.
Насюльки важливими е питання регулювання iнвестидiй Центральним банком говорить вiдомий фа-
х!вець у сфер! грошей В. Ханкель, який зазначае, що д1яльнють Центрального банку вишрюеться не тим, як точно Центральний банк дотримуеться р!вняння юльюсно! теорп грошей ! контролюе зростання гро-шових агрегапв М1, М2, М3, а чи вдалося йому ство-рити дючий ринок кап1тал1в! перетворити заощаджен-ня в швестицп. Якщо за цим критер!ем ощнювати д!яльнють Нацбанку Укра!ни, то вона дор!внюе нулю.
Виршальна роль у розгортанн Онвестиц^йно! дальности за допомогою створення !нвестищйних та шших банков повинна належати Нацбанку Украши, який з щею своею функщею зовим не справляеться ! за 16 роюв не зушв створити жодного !нвестицшного банку.
Переважною функщею Нащонального банку Украши мае бути не абстрактна турбота про стабтьнють гривш, з якою, до реч!, вш не справляеться, а забез-печення контролю за р!внем безробгття, р!внем щн ! ввдсоткових ставок, забезпечення високо! зайнятосп й економ!чного зростання, стабшьност на фшансових ! валютних ринках, а також за !ншими економ!чними параметрами. Ввд цього Нацбанк далекий. Нацбанк за нашими законами за економ!ку взагал! не ввдповвдае.
В Укра!ш ввдсутш будь-як контролюют й регу-люют органи за дальнютю банков.
Оск1льки банки в Укра!м зосередилися переважно на обслуговуванн тшьового б!знесу й олк"арх1в, практично стали !х гпдроздаами й перетворилися в пральн ма-шини для вщмивання брудних грошей, потр!бно створити спещальм державн органи контролю за !х дальмстю.
У США, наприклад, банки, а також ощадно-позич-ков! асощацц нин регулюють чотири потужш урядов! установи: Федеральна корпорац1я страхування депозитв, Федеральна резервна система, Управлшня контролера грошового обку та Управлшня шспекцц ощадностей. Кр1м того, юнують ще контрольн органи на региональному р!внт Створюються численн банювсью ком!си штатпв, як регу-люють банк1вськ1 шститути У будь-який час деюлька з цих установ, керуючись власними правилами та шструк-цями, можуть перебрати кер!вництво певним банком. Звщси банювська система США характеризуемся як система багатьох гравщв та багатьох оргамв, що !х регулю-ють. Основне завдання цього банювського регулювання е забезпечення надшносп банювсько! системи.
Лише з! змюту «Кер!вництва для директор!в нац-банк1в» видно, якою багатогранною мае бути ця конт-ролююча роль держави.10
Ефективна система банк1вського контролю створена також в ФРН та !нших кра!нах.
Цей контроль повинен бути всеосяжним ! охоп-лювати вс! важлив! сфери. Треба створити мехашзми внутр!шнього контролю (! громадського, ! внутр!ш-
10 Див.: Настольная книга членов сонета директоров банка «Церих-Пэл», 1994. — С. 6—7.
ньo-aдмiнicтpaтивнoгo), оби ropy™^ бон^ва^о митта чи пoдaткoвa не пpизвoдилa дo пapaлiчy й мутаци цiлиx голузей екoнoмiки. Бaнкiвcькa одетемо пoвиннa без-пocеpедньo бути зошковледаю в cycпiльнoмy пpoгpеci i corara тому, щoб вгтчизняний бiзнеc вклодов гpoшi у виpoбництвo, a не вивoзив зо кopдoн.
У США не дoзвoляeтьcя вiльне пеpекaчyвaння кpедитниx pеcypciв з oднoгo штату в шший без дoзвo-лу влостей штату. Зв'язoк pечoвoï, нaтypaльнoï фopми пpoдyкцiï з ïï вapтicнoю фopмoю кoнтpoлюeтьcя й pегy-люeтьcя в зaкoнoдaвчoмy пopядкy. Людcтвo не paз зiштoвxyвaлocя з диcбaлaнcoм, який виников yrn^i-дoк вiдipвaнoгo pyxy вapтicнoï фopми пpoдyктy в oд-даму юнщ кpaïни, i pечoвoï, нaтypaльнoï — в iншoмy.
Свш «^вий куро» пpезидент США Рузвельт в 1933 p. стов pеaлiзoвyвaти зaкpиття вcix боншв i шведення пopядкy в бaнкiвcькiй cиcтемi. ^o жолю-пдний стон yкpaïнcькoï бaнкiвcькoï cиcтеми й безвiдпo-вiдaльнicть кеpiвницгвa Haцбaнкy пеpед Bеpxoвнoю Pa-дoю дocить кpитичнo виcлoвивcя у cвiй чac кoлишнiй гoлoвa Bеpxoвнoï Роди B.M. Литвин, який пшов: «Зпдда з ycтaнoвленим пopядкoм, зaвчacнo дo poз-poбки бюджету Haцioнaльним бонюм пoдaeтьcя ^o-ект «Qcнoвниx ш^ям^ в гpoшoвo-кpедитнiй т-лгтицт», який мтстить i пpoгнoзoвaнi Haцioнaльним бон-кoм пapaметpи oбмiннoгo кypcy нaцioнaльнoï волюти.
Але цей дoкyмент жoднoгo paзy в oфiцiйнoмy пopядкy не зaтвеpджyвaвcя Bеpxoвнoю Paдoю. Ток caмo жoднoгo paey не вдaвaлocя циx пapaметpiв дoт-pимyвaтиcя.
Кoжнoгo poRy HБУ caм co6í вcтaнoвлюe ocнoвнi пoкaзники но шступний piк, пpoтягoм poEy но cвiй poзcyд здiйcнюe ïx безпеpеpвне кopигyвaння, оле m пеpед ким не те щo не неcе вiдпoвiдaльнocтi, a твгть i не звiтye.
Qcнoвнi мoнетapнi пoкaзники (piвень oблiкoвoï й лoмбapднoï cтaвoк, нopми pезеpвyвaння, oбcяг i rn-пpями pyxy гpoшoвoï моот в деpжaвi) гpoмaдяни, ш-poднi oбpaнцi й ypядoвцi Укpaïни ввдстежують, як т-гoдy, — пoдoбaeтьcя чи не пoдoбaeтьcя, оле тpебa cпpиймaти тaкoю, яко e...
3a ва щ poки Haцioнaльний бонк Укpaïни, який т-cтyпoвo дocяг небaченoï для cyчacниx yмoв aвтoнoмiï, не пеpевipяв жoдний кoнгpoльний opгaн деpжaви й pеaльнo, кoмплекcнo не звкувов пеpед нapoдoм i пapлaментом.
Qтже, мoжнa кoнcтaтyвaти, щo m доний пеpioд нолежним чинoм oфiцiйнo зaтвеpдженoï кoнцепцiï во-лютнo-кypcoвoï тлгтики швгть но кopoткocтpoкoвий пеpioд в Укpaïнi не ic^ye.
...В У^ош гpoшoвo-кpедитнa, емЫйш, «ypco-во, волютта пoлiтикa деpжaви, фopмyвaння i викopиc-тання деpжaвнoгo зoлoтовaлютнoгo pезеpвy зд^ню-ютьcя но влacний poзcyд Haцioнaльнoгo бонку Укpaï-ни...» (Гoлoc Укpaïни. — 2005. — 14 чеpвня. — С. 3).
Гpoшoвo-кpедитнa й бонив^ко cиcтемa Укpaï-ни в cyчacнoмy ïï вигляд! пoвнicтю вiдipвaнa ввд pе-гioнiв, мicць, opгaнiв мicцевoгo caмoвpядyвaння. Фiнaнcoвi pеcypcи незоюнда вимивaютьcя з тиx pе-гюшв, де вoни були cтвopенi й пеpекaчyютьcя в цен-тpи, де пеpевaжнo зocеpеджений тiньoвий бiзнеc. Соме тому мойже 80 % фiнaнcoвиx pеcypciв кpaïни aкyмyльoвaнi в Ктевь
Ha фopмyвaння й pyx ф^нтов^ pеcypciв у pе-гioнax opra™ мicцевoгo caмoвpядyвaння не cпpaвля-ють жoднoгo впливу, xoч тут здiйcнюютьcя зтачш фiнaнcoвi й тpyдoвi зaтpaти i cтвopюeтьcя чимоло нoвa вapтicть, яко чacтo oбxoдить ïx cтоpoнoю.
Чеpез недocкoнaле poзмiщення бaнкiвcькoï ме-pежi теpитopieю кpaïни i зocеpедження боншв у вели-киx ^mpax, вiдcyтнicть кpедитнoï' кooпеpaцiï, яко моло б пoкpивaти ciльcькy мicцевicть, величезн кpедитнi pеcypcи вимивaютьcя з pегioнiв, a шшо ïx чоетино пеpебyвae в бездiяльнoмy стон! (лежить в мaтpaцax i кoнcеpвниx бaнкax).
3 pегioнiв викaчyютьcя фiнaнcoвi pеcypcи у виг-ляд! величезнoï кpедитоpcькoï зaбopгoвaнocтi, яко ут-вopюeтьcя внacлiдoк pеaлiзaцiï пpoдyкцiï, зо яку т-купщ не зоплотили гpoшей, i ягою вoни кopиcтyють-cя. 3 cиpoвини й мaтеpiaлiв виpoбляють cвoю ^o-дукщю, a мошини й oблaднaння фyнкцioнyють у ви-poбницгвi. Ця кpедитоpcькa зaбopгoвaнicть e знaчнo бiльшoю ВВП. 3a iншoï opгaнiзaцiï фiнaнcoвoï отсте-ми, кoли бopги моли б мaйнoвий cтaтyc, ïx мoжнa бyлo б викopиcтaти для виплоги зapплaти poбiтникaм, cплaти пoдaткiв, чи для iншиx цшей. 3a u^x yмoв щ гpoшi пеpебyвaли б в oбopoтi pегioнy.
Пpaцiвники пpoмиcлoвocтi, ciльcькoгo гocпoдap-ство, iншиx голузей cтpaждaють ввд неякicнoгo бон-шв^юго oбcлyгoвyвaння i з вини боншв неcyть велик збитки. Aнтинapoднoю, гpaбiжницькoю гpoшoвo-кpедитнoю пoлiтикoю незaдoвoленi шиpoкi веpcтви ш-телення...
Бонив^ко cиcтемa — це гомонецв тци. I якщo йoгo не впopядкyeмo, то вш зовжди буде пустим.
Кpедитнa cпpaвa в poзвинyтиx ^ai-mx e шйбшьш динaмiчнoю голуззю для вcьoгo нapoднoгo гocпoдap-ство, a у rnc бонки душоть виpoбництвo й iнiцiaтивy мac. Том виpoбницгвo бaзyeтьcя но кpедитi, a в rnc — но кpiпaцькoмy гнт лиxвapiв i oлiгapxiв.
ЕГОШМ!ЧНИЙ вicник Дoнбacy № 3 (17), 2009
