CC BY
19
ВИВЧАСМО ДОСВ1Д
Вiктор МОРОЗ
ШЛЯХИ П1ДВИЩЕННЯ Р1ВНЯ СФОРМОВАНОСТ1 1НФОРМАЦ1ЙНО1 КУЛЬТУРИ СТУДЕНТ1В КОЛЕДЖУ
У статтi розглядаються можливi шляхи пiдвищення якостi викладання комп 'ютерних дисциплт у коледжах: удосконалення навчальних програм, забезпечення комп 'ютерних дисциплт дидактичними матерiалами, впровадження iндивiдуалiзацii та диференцiацii навчання й контролю, створення iнформацiйного середовища.
1нформацшна культура е вщображенням рiвнiв оргашзацп шформацшних процешв, рiвнем сформованостi умiнь створювати, зберiгати та використовувати на практищ одержану iнформацiю. Основнi напрями розбудови освггньо1 галузi Украши визначено законодавством Украши: законами Украши "Про освггу" (1996), "Про професiйно-технiчну осв^у" (1998), "Про Нащональну програму шформатизаци" (1998).
Ниш розвиток осв^и в Укра1ш пiдпорядкований процесу входження Украши в Сдиний Свропейський простiр, вiдповiдно до Болонсько! угоди [3]. Це висувае на перший план завдання визначення й реалiзацil соцiально орiентованоl системи прюритетних напрямкiв розвитку освiти в Украш, формування загальносвггово1 культури, науки, виробничих вiдносин. Значна роль у цьому выводиться iнформацiйним технологiям, i в першу чергу, розвитку комп'ютерно-орiентованого освiтнього середовища. Однiею з складниюв такого середовища е сукупнiсть програмно-апаратних засобiв, мереж, ресурсiв i технологш, побудованих на базi сучасних техшчних засобiв. Науковi засади ще1 проблеми висв^лено у працях В. Беспалька, В. Бикова, А. Верланя, М. Жалдака [1; 2; 3; 5]. Але недостатньо розробленою залишаеться проблема тдготовки випускниюв коледжiв до використання шформацшних технологш у майбутнш професшнш дiяльностi, зокрема з проблеми формування шформацшно1 культури. Тому метою статт1 обрали визначення шляхiв забезпечення сформованосп шформацшно1 культури студентiв коледжiв (на прикладi Харкiвського машинобудiвного коледжу).
Оволодшня знаннями та вмiннями використовувати шформацшш технологи в навчальнiй дiяльностi е важливою складовою частиною професшно1 тдготовки студенев коледжв технiчного профiлю, до яких вiдноситься Харкiвський машинобудiвний коледж. Вивчаючи питання пiдвищення шформацшно1 культури студенев, ми базувались на рiвнях попередньо1 пiдготовки з iнформатики, сформованосп умiнь i навичок роботи з комп'ютером. Такий пiдхiд сприяв уведенню в навчальний процес принципу iндивiдуалiзацil i диференщаци навчання. Одним iз базових понять ми обрали шформатизащю. При цьому виходили з визначення, що iнформацiя — це деяка послщовшсть знань, понять, що активiзуються за допомогою певних знакiв. Жодна шформащя, знання не з'являються вщразу. Цей процес передбачае накопичення, осмислення, трансформацiю, систематизацiю вiдомостей, !х штерпретащю [6]. Взаемозв'язок мiж iнформатизацiею i iнформацiйним середовищем наочно показуе рис.1.
На цш схемi проявляеться едшсть мiж середовищем, знаннями й видами шформаци, методами !х забезпечення.
Високий рiвень професiоналiзму визначаеться сформованiстю загально1 культури майбутнiх фахiвцiв, одним iз важливих компонентiв яко! — шформацшна культура. А. Фiньков зазначае, що "тдвищення рiвня шформацшно1 культури дозволить вберегти людство вiд вдаваних протирiч мiж курсом на гуманiзацiю та гумаштаризащю вищо1 та середньо1 школи" [8]. Розглядаючи питання про тдвищення рiвня сформованостi шформацшно1 культури наших студенев, ми передбачали вивчити:
- рiвнi шформацшно1 грамотностi та шформацшно1 компетентностi; 92 Науковi записки. Серiя: Педагогiка. — 2007. — №4.
вивчАемо досв1Д
- умiння використовувати техшчш пристро1, застосовувати у практичнiй дiяльностi комп'ютерну iнформацiйну технологiю;
- умшня отримувати iнформацiю з рiзних джерел (перюдично1 преси, електронних комунiкацiй);
- волод^и основами анал^ично1 обробки шформацп;
- умiння працювати з рiзною iнформацieю.
Такi завдання ми визначили для виявлення основних шляхiв, яю забезпечать ефективне формування шформацшно1 культури студентiв Харкiвського машинобудiвного коледжу. Аналiз лiтературних джерел виявив, що для забезпечення високого рiвня шформацшно1 культури дослщники використовують декiлька шляхiв[1; 2; 7 ], серед яких ми обрали: удосконалення навчальних програм, забезпечення комп'ютерних дисциплш дидактичними матерiалами, впровадження iндивiдуалiзащl та диференщацп навчання й контролю, створення шформацшного середовища.
Власш дослiдження ми розпочали зi створення шформацшного середовища, яке охоплювало б увесь навчальний процес. Перед викладачами було поставлено завдання: забезпечити навчальш дисциплши дидактичними матерiалами на електронних ношях, створити електроннi версп лекцшних курсiв з усiх дисциплiн, скласти перелш iндивiдуальних науково-дослiдних завдань, виконання яких потребуе умiнь роботи в мережi 1нтернент, внести в тематику курсових робiт питання з шформацшних технологiй. Всi завдання й матерiали були внесенi в комп'ютерну мережу коледжу. Такий тдхщ до навчального процесу створив певне коло труднощiв, перейшовши через якi, ми одержали першi успiхи у шдвищенш шформацшно1 культури як студентiв, так i викладачiв. Для викладачiв щ труднощi проявлялись через необхiднiсть освоення комп'ютера i вдосконалення умiнь i навичок роботи з ним, незалежно вщ дисциплiни, яку читае викладач. Для !х подолання було оргашзовано додатковi практичнi заняття, на яких викладачi комп'ютерних дисциплiн допомагали колегам одержати навички роботи з комп'ютером хоч би на рiвнi користувача. Такi заняття мали подвiйний ефект: тдвищилась комп'ютерна грамотнiсть викладачiв рiзних дисциплiн i викладачi комп'ютерних
ВИВЧАСМО ДОСВ1Д
дисциплiн визначили, якi особливост викладання необхiдно врахувати при шдготовщ студентiв на заняттях з "1нформатики i комп'ютерно1 технiки".
Для студенев труднощi полягали у такому: студенти, яю не оволодiли достатньою мiрою навичками роботи з комп'ютером, вщставали вiд сво1х однокурсникiв; знижувався рiвень пiдготовки до занять, навiть при наявносп бажання встигати; зменшувався стушнь поiнформованостi таких студентiв у багатьох питаннях. Дух змагальноси, бажання бути на рiвних серед студентiв виявилися сильнiшими за лiнькуватiсть. Все бшьша кiлькiсть студентiв зверталася за допомогою до викладачiв i бiльш сильних студентiв за порадами, що й дало свш позитивний результат. Вже один рш роботи в шформацшному середовищi зняв багато проблем у навчальному процесс
Ми розумiли, що тдтримувати такий темп i ефектившсть роботи можна тiльки при наявносп достатньо1 кiлькостi комп'ютерiв, щоб студенти могли без особливих часових затрат працювати в комп'ютерних класах, читальних залах. Для пiдвищення рiвня умж роботи в мереж 1нтернет для кожного студента видшялася певна кшьюсть годин безкоштовного користування цiею послугою. Якщо студенти використовували лiмiт, то оплата за додатковий час була незначною, доступною для студенев. Саме шдраховуючи час роботи в мереж 1нтернет, ми одержували iнформацiю про iнтенсивнiсть роботи кожного студента. Хоч були випадки, коли студенти вщцавали свiй час колегам, i вони використовували його шд iменем власника. Але таких випадкiв було не так багато. 1нша проблема, з якою ми зустршися, полягала в тому, що не ва студенти витрачали час роботи на комп'ютерi для навчання. Часто це була !х участь у iграх мiж собою, робота в мереж 1нтернет не на навчальних сайтах. Тому викладачi намагалися максимально завантажити !х навчальною iнформацiею, хоч це не завжди допомагало. Але, якщо в цшому оцiнити внесок у формування шформацшно1 культури тако1 умови, як створення iнформацiйного середовища, то потрiбно вiдзначити суттевi зрушення у рiвнях шформащйно1 культури студентiв нашого коледжу. За допомогою методiв експертного ощнювання, анкетування, тестування, бесiд та спостережень здiйснювалося визначення мiсця й ролi шформацшно1 культури студентiв у навчальному процес^ вивчення рiвнiв сформованостi готовносп студентiв до професшно1 дiяльностi, пов'язано1 з використанням iнформацiйних технологiй, а також виявлення характеру уявлень студенев про iнформацiйну культуру, встановлення залежносп мiж ступенем розвитку шформацшно1 культури та системою И формування. Експертну комюда представляли викладачi комп'ютерних дисциплш зi стажем педагопчно1 дiяльностi не менше 5 рокiв. Вони ощнювали ступiнь сформованостi шформацшно1 культури за компонентами !х прояву: мотивацiйний, операцшний, морально-орiентацiйний та аналiтичний.
Мотивацшний компонент включае професiйнi настанови, штереси, прагнення займатись обраною справою, професшну спрямованiсть навчання.
Операцiйний компонент — це увага, уявлення, сприйняття, дп, операцп, прийоми, необхiднi для майбутнього професюнала.
Морально-орiентацiйний компонент — це сукупшсть правил морально-професшно1 етики, професшних поглядiв, переконань, принципiв, готовнiсть дiяти за цими принципами.
Аналiтичний компонент передбачае здатнють аналiтично мислити, характеризуе самооцшку власно1 професшно1 готовностi до майбутньо1 дiяльностi.
Основними рiвнями сформованосп шформацшно1 культури ми обрали: високий, середнш та низький (це загальноприйняп показники прояву впливу умов на рiзнi критерil). За результатами дослщжень, на низькому рiвнi сформованостi шформацшно1 культури зменшилась кiлькiсть студентiв на 18,5%, а на високому — збшьшилась на 15,5 %. Вщповщно збшьшилась кiлькiсть студентiв на середньому рiвнi сформованостi iнформацiйноl культури.
Таю показники свщчать про правильнiсть обраного шляху i умов дослiджень. Тому нашi подальшi дослiдження будуть спрямоваш на удосконалення змiсту пiдготовки через впровадження нових технологiй навчання, зокрема модульно-рейтингово1.
Л1ТЕРАТУРА
1. Беспалько В.П. Програмированное обучение: Дидактические основы. — М.: Высшая школа, 1970. — 213 с.
2. Биков В. Ю., Вовк Я. I., Жалдак М. I. та ш. Концепщя 1нформатизацИ осв1ти // Р1дна школа. —
1994. — №11. — С. 26-29.
вивчАемо ДОСВ1Д
3. Вища освгга Украши i Болонський процес: Навчальний пос1бник/За редакщею В.Г.Кременя. Авторський колектив: М.Ф. Степко, Я.Я. Болюбаш, В.Д. Шинкарук, В.В. Грубшко, I.I. Бабин. — К.: Освгга, 2004. — 384 с.
4. Верлань А.Ф., Тверезовська Л.О. Основш напрямки застосування шформацшних технологш в сучаснш школ // Сучасш шформацшш технологи в навчальному процесс — К.: НПУ 1м. М.П. Драгоманова. — 1997. — С. 22-38.
5. Жалдак М.И. Система подготовки учителя к использованию информационной технологии в учебном процессе: Автореф. дис... д-ра пед. наук: 13.00.02 / АПН СССР. — М., 1989. — 48 с.
6. Казиев В.М. Информатизация: понятие, виды, получение, измерение и проблема обучения // Информатика и образование. — 2000. — № 4. — С. 12.
7. Романишина О. Формування шформацшно1 культури у майбутшх спещалспв// Науковий в1сник Ужгородського нацюнального утверситету. Сер1я: Педагопка. Сощальна робота. — УНУ, 2005. — Вип.8. — С. 168-170.
8. Финьков А.В. Формирование основ информационной культуры студентов-филологов с использованием экспертных систем: Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02. — К., 1995. — 162 с.
Галина ВОРОНКА
КОРОТКОТЕРМ1НОВ1 Б1ЗНЕС-ОР16НТОВАШ КУРСИ П1ДВИЩЕННЯ Р1ВН1В КВАЛ1Ф1КАЦП КЕР1ВНИК1В КОРПОРАЦ1Й (АНАЛ1З ДИДАКТИЧНИХ МАТЕР1АЛ1В)
У cmammi викладено Mamepicmu щодо структурно'1' орган1зацИ кв^фжацшног програми (рецитенти oceimHix послуг — директори корпорацш) — "Керiвництво компcнieю", пропоновано'1' в iHcmumymi дирекmорiв школи бiзнесу ymiверситету "Метрополтен" у м. Лiдсi (Великобриташя). Розглянуто питання: структуры вiдношення, змкт навчальних курсiв-елеменmiв програми; застосування педcгогiчних технологш у процеd реалгзаци програми. Вмщено перелк характерних особливостей функцюнування систем пiдвищення рiвнiв квcлiфiкcцii, змти квcлiфiкcцii спецicлiсmiв у Великобритани.
Питання структурування академiчних програм у шслядипломнш освт, процеси функцюнування систем ще1 осв^и, неперервно1 професшно1 освгги е предметом дослщжень, здшснених авторами науково-педагопчних публшацш, а саме:
- розгляд концептуальних методiв реформування системи шслядипломно1 осв^и в Укра1ш (визначення специфiчних характеристик суб'екпв навчального процесу, необхiдних у процеш самоспрямування до досягнення професiйноl досконалосп, — iнтенцiйнiсть i самотрансценденцiйнiсть, нагромадження досвiду, здатнiсть мислити i рефлексувати, здатшсть спiлкуватись з урахуванням комушкативносп i знаковостi; здатнiсть до самоорiентацil — самоiдентифiкацiя, самоствердження, самореалiзацiя, самодiяльнiсть) [9, 10-12];
- розгляд питань органiзацil процесiв працевлаштування, розвитку кар'ери випускниюв ВНЗ (рiшення колегil Мшютерства освiти Укра1ни "Про органiзацiйну роботу вищих навчальних закладiв щодо працевлаштування випускниюв" вiд 24 листопада 1999 р.; функцюнування "Кар'ера-центру" (КЦ) в Одеському нацiональному полiтехнiчному унiверситетi (ОНПУ) в напрямках: навчальному, iнформацiйному, бiзнес-контактiв, аналiтичному; "навчальна функцiя" реалiзуеться у формах: оргашзащя курсово1 пiдготовки, семшарських занять, тренингiв, консультацiй; тематичнi питання: планування процесу розвитку кар'ери, обрання спецiалiзацil, реалiстичне визначення iндивiдуальноl конкурентоспроможносп, етапи пошуково1 дiяльностi щодо працевлаштування, укладання резюме, участь в штерв'ю, "Що таке профкар'ера?", "Стратегiчне формування професшного iмiджу", "Процес технологiчного пошуку вакансш", "Стан розвитку ТР в Укра1ш"; найбiльш ефективнi форми оргашзаци тренингових занять — з елементами дшових iгор, iндивiдуальнi консультативнi; шформацшне забезпечення функцiонування КЦ в ОНПУ — комп'ютерна база даних (КБД), структурована з компонентiв — "Кадри студенпв, випускникiв" (I), "Пiдприемства" (II), "Ваканси" (III); у КБД I — реестращя 700 осiб (студенпв, випускникiв ВНЗ у регiонi), реестращя щомюяця — 20 осiб; у КБД II — реестращя 200 тдприемств (профшьшсть, контактна iнформацiя, даш щодо наявних вакансiй; iнформацiя щодо вакантних робочих мiсць — формалiзацiя вимог працедавцiв, умов виконання
