CC BY
22
гаегься в област температур 95 °С, а наступна - в област 55-125 °С. Цей зра-зок харакгеризуегься найменшою термостшюстю; максимум ендоефекгу де-пдратацп зразка змiщений в область нижчих температур (рис. 4).
гО.5
90-1-1---1-------
25 50 75 100 125 150 175 Temperature/ "С
Рис. 4. Термограма кристалог1драту NaH2PO4-2H2O
Серед дослщжуваних сполук кристалопдрат Ка2Б407-10Ы20 вщзна-чаеться найвищою термостшкютю, ендотермiчний ефект дегадратаци цього зразка, який вiдповiдае видшенню 4-м молекулам кристалiчно зв'язано1 води, змщений в областi вищих температур i проявляеться на кривiй БТЛ за 1° = 134 оС (рис. 5).
5-1----------------- -20
25 50 75 100 125 150 175 200 225 250 Temperature/ °С
Рис. 5. Термограма кристалог1драту Na2B4O7-10H2O
Втрата маси кристалопдрату Л1К(804)2-12Ы20, яка спостер^аеться на кривш ТГ в област 1° 100-125 оС, вщповщае видшенню 7 молекул кристатч-но зв'язано! води, цьому процесу вщповщае поява глибокого ендотермiчного ефекту на кривiй БТЛ з максимумом за температури 117 оС (рис. 6).
На рис. 7 представлено результат диференцшного термiчного аналiзу дослiдження кристалогiдратiв в област 1° =20-200 оС. В област 1 =20-120 оС кристалогiдрат Л1К(804)2-12Ы20 мае найбiльше значення теплоакумулятив-ного ефекту, це пов'язано з тим, що з трьох дослщжуваних сполук кристало-гiдратiв Л1К(804)2-12Ы20 в процеш нагрiвання найбiльш iнтенсивно втрачае кристалiзацiйно зв'язану воду в областi невисоких температур. Варто очжу-вати, що ця сполука мае найбiльше значення теплового ефекту утворення кристалопдрату, тобто прямо! реакцп, що виконуе корисну роботу в холод-
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2013. - Вип. 23.1
ний перюд доби (у хмарну або шчну пору). Цей кристалопдрат мае також найбшьше значення теплового ефекту плавлення, отже йому вщповщае найбiльший екзотермiчний ефект крист^зацп iзростопом.
Temperature,
Рис. 6. Термограма крисmалогiдраmу AlK(SO4)212H2O
20 40 60 80 100 120 140 160 180 200 Т, °С Рис. 7. Порiвняння результату диференцiйно-mермiчного aHani3y
Висновки. З трьох пщбраних солей кристалопдра^в, AlK(SO4)2-12H2O може бути рекомендований як базовий компонент теплоакумулятивно! суб-станци сонячних енергетичних системах. Теплоакумулятивний ефект плавлення - кристашзацп ще! сполуки шдсилюеться тепловим ефектом реакци депдратацп - утворення кристалопдра^в, яка iнтенсивно протiкае в низько-температурнiй областi, що значно збшьшуе ефект теплоакумулятивно! суб-станци.
Л1тература
1. Озаркiв 1.М. Використання сонячно! енергп у промисловосп : навч. поабн. / 1.М. Озар-юв, С.М. Мисак, З.П. Копинець. - Льв1в : НВФ "Украшсью технологи", 2008. - 276 с.
2. Озарюв 1.М. Застосування сонячно! енергп у житловому господарсга та деревооброб-щ : наук. видання / 1.М. Озарюв, И.С. Мисак, Г.Т. Криницький, В.М. Максим1в та ш. - Льв1в : НВФ "Украшсью технолог!!", 2012. - 338 с.
3. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.chemister.ru/Database/properties.php? dbid=1&id=783
4. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.xumuk.ru/spravochnik/753.html
5. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.chemister.ru/Database/properties.php? dbid=1 &id=1044
Данчук М.И., Озаркив И.М., Федына М. Ф., Кочубей В.В. Теплоак-кумулирующие свойства солей-кристаллогидратов как аккумуляторов солнечной энергии в гелиосистемах
Приведены результаты экспериментальных исследований теплоаккумулиру-ющих свойств солей-кристаллогидратов. По данным этих исследований избран самый актуальный компонент в качестве теплоаккумулятора гелиотермических систем, что значительно повлияет на эффективность применения гелиосистем в холодное время суток.
Ключевые слова: термогравиметрия, дифференциально-термический анализ, кристаллизационно связанная вода, теплоаккумулирующее вещество, кристаллогидрат.
Danchuk M.I., Ozarkiv I.M., Fedyna M.F., Kochubey V.V. Heat storage properties of salts-crystalline, as battery solar energy in heliosystems
This paper presents experimental results of heat accumulating properties of salt-crystalline. According to these studies, selected the most urgent component as teploaccu-mulator Solar systems that significantly affect the effectiveness of heliosystems in the cold days.
Keywords: thermogravimetry, differential thermal analysis, crystallization bound water, heat storage substance, crystalline.
УДК675.[023.1+019.7] Доц. Л.1. Демкевич, канд. техн. наук;
доц. М.Ю. Барна, канд. екон. наук; ст. викл. О.В. Сафронова;
ст. викл. А.М. Уська - Львгвська КА
ШК1РЯНА СИРОВИНА: СПОСОБИ КОНСЕРВУВАННЯ, ПОПЕРЕД-ЖЕННЯ М1КРОБНОГО ПСУВАННЯ ТА ПОЛ1ПШЕННЯ ЯКОСТ1
Розглянуто рiзнi способи консервування шкур, !х переваги та недолжи, здшснено пошук нових еколопчно чистих метсдав !х збертання. Наведено характеристику консервованих шкур рiзних видiв сировини. Встановлено можливост зни-ження ураження шкур рiзними мжрооргашзмами шд час !х складання та збер^ання.
Ключовг слова: шкура, сировина, мжрооргашзми, способи консервування, заб-руднення, плюнявшня.
Парна (св1жа) шкура 1з забито! тварини мютить до 70 % води, 28-30 % бшкових речовин (альбумшв, глобулшв, кератишв тощо), 0,5-1,5 % жир1в i жиропод1бних речовин, 0,3-1,0 % мшеральних речовин, що е сприятливим се-редовищем для розвитку мiкроорганiзмiв.
Шкура складаеться iз трьох шарiв: епiдермiса (зовнiшнiй шар), дерми i тдшюрно! клiтковини. На поверхню шкури виходить волосся, вивщш протоки сальних i потових залоз. Пiсля зшмання з тварини шкури видаляеться епiдермiс, пiдшкiрна клiтковина (мiздря) й отримуеться дерма. Дерма - ос-новний шар шкури, з яко! отримують шкiру. Шкiрою називаеться продукт пе-рероблення дерми шкури, який збер^ волокнисту структуру, а хiмiчнi та фь зичнi властивостi волокон i шюрно! тканини змiненi рiзними видами обро-бок. Сировиною для отримання натурально! шюри, що мае задаш товарнi властивостi, слугують шкури рiзних видiв тварин, якi е природним бшковим матерiалом. Парнi шкури е сприятливим середовищем для розвитку бактерш, дрiжджiв, плiсеневих грибiв.
Науковий вкник 11.1ТУ Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.1
Шкури, яю поступають на промислову переробку, повинш збер1гати початкову волокнисту структуру i притаманш im властивостг Для цього тсля зшмання з туш1 тварин шкури протягом 2-3 год мають бути законсервоваш. Bd способи консервування шкур спрямоваш на запоб1гання розвитку мжро-оргашзм1в. Джерелами забруднення парно! шкури е гнш, Грунт, пов1тря, засо-би оброблення. Видовий склад мжрооргашзм1в, яю щентифжоваш на шкур1, е досить р1зномаштний. На парнш шкур1 зразу тсля забою виявляють близь-ко 20 вид1в р1зних мжрооргашзм1в. Переважно це - кишкова паличка, протей, стафшококи, др1ждж1, гнильш бактерп. М1здряна сторона шкури забруд-нюеться з поверхш шкури при розр1з1 з шструменпв i рук тд час видалення зайво! тканини, з повпря.
Мжроби починають розмножуватися на шкур1 за вологост 35 %. Найчаспше у шкурах спостер1гаються таю ураження м1кробного походжен-ня, як гниття i плюнявшня. Гниття характеризуеться швидким розмноженням бактерш у тдшюрному шар1 кштковини з подальшими проникненням !х у етдермю i волосяш сумки. На цш стадп не спостер1гаеться видимих органо-лептичних змш на шкург Згодом з'являеться ослизнення, потемншня, шкури набувають зеленого вщгшку, вщчуваеться ам1ачний запах.
На початковш стадп гниття на шкурах виявляють гнильш аеробш бактерп, таю як: Proteus vulgaris, E.coli, Bac.subtilis, Bac.mesentericus, Bac.megate-rium та ш. Внаслщок !х життед1яльност1 утворюються амшокислоти, амши та ам1ак. За умови подальшого розвитку бактерш, дерма розкладаеться, стае темною, слизькою, дряблою, етдермю легко вщшаровуеться, спостер1гаеться масове випадшня волосся, шкура втрачае мщшсть, легко розриваеться, вщчу-ваеться гнильний запах. На цш стадп у глибиш шкур розвиваються анаеробш бактерп, таю як Clostridium putrificum, Clostridium sporogenes. Гниття шкур може продовжуватися протягом деюлькох тижшв, при цьому швидюсть роз-кладання шкур залежить вщ температури i вщносно! вологосп повпря.
Плюнявшня шкур проявляеться у вигляд1 плям р1зного кольору: зе-ленкуватого, оливкового, с1ро-зеленого, чорного тощо. Збудниками плюнявшня е переважно плюенев1 гриби род1в Penicillium, Aspergillus, Mucor. Пль сенев1 гриби розвиваються на шкурах, яю збер1гаються у сирих, прохолодних i погано вентильованих примщеннях. Ураження плюенями спостер1гають спочатку на тздрянш сторон шкури, попм плями зливаються, уражають всю поверхню, згодом плюенев1 гриби переходять на сусщш шкури. Пщ впливом протеолпичних ферменпв гриб1в, бшки тканин шкури розкладають-ся, внаслщок чого знижуеться мщнють.
За високо! вологосп повпря в примщенш, неправильному складанш та неналежному збер1ганш шкур спостер1гаеться !х самоз1гр1вання, що приз-водить до псування. М1крооргашзми спричиняють таю дефекти шкури, як "пршина", що виникае у раз1 глибокого бактер1ального пошкодження шкури внаслщок поганого чи несвоечасного !! консервування. Поширеним дефектом е " бактер1альна сировина" - сировина з вадами у вигляд1 почервоншня та ос-лизлосп, з гнильним запахом, теклютю волосу та змшою забарвлення з м1з-дряного боку. Для запоб1гання руйнуванню шкур мжрооргашзмами, !х кон-
сервують шляхом зневоднення, тдвищення осмотичного тиску, змшою рН середовища, дieю нейтральних солей, антисептиюв, заморожуванням.
Застосовують рiзнi методи консервування шкур: мокросолшня, сухо-солшня, висушування, кислотно-солеве оброблення, пiкелювання, оброблен-ня гама-променями тощо. Найпоширенiшим методом консервування шкур е солiння з додаванням антисептиюв або без них. Сшь зменшуе вмiст вологи в шкур^ тдвищуе осмотичний тиск i цим самим створюе несприятливi умови для розвитку мiкроорганiзмiв. За умови велико! концентрацп солi в шкур^ неспоровi бактерi! втрачають здатнiсть розвиватися, деяк гинуть, а споровi форми, якщо i залишаються живими, не можуть розмножуватися.
Тузлучне консервування полягае в тому, що вимитi шкури кладуть у чани з розчином солi з високою концентрацiею хлористого натрж> (25,6 %) на 12-24 год залежно вiд величини шкур, поим виймають, дають стекти кон-сервуючiй рiдинi i за потреби додатково солять у розстил. Для зменшення юлькосп мiкроорганiзмiв у розчин солi можна додавати кремнефтористий натрш з розрахунку 0,75 г на 1,0 л. Через 3-4 дш шкури складають i зв'язують у пакети волоссям назовш, пересипаючи кожний шар сухою сшлю. Пiд час тузлукування вiдбуваеться рiвномiрне i швидке проникнення солi в шкуру, виведення з не! води i значно! юлькосп розчинних бiлкових речовин.
Мокросолене консервування проводять шляхом засолювання шкур врозстил. Шкуру розстилають волоссям вниз на випуклу поверхню, вкриту сшлю (для стжання рщини). Пюля цього таким же способом на першу шкуру накладають другу, третю i так до утворення штабеля висотою до 1,5 м. Засолен шкури витримують 5-7 днiв.
Щд час зберiгання мокросолених шкур за температури 25...30°С i ви-соко! вiдносно! вологостi повiтря на них з'являються дрiбнi, безформовi, за-барвлеш у червоний або коричневий колiр сольовi плями. Вважають, що од-нiею з причин !х виникнення е галофшьш (солелюбнi) бактерi!. Така сирови-на швидко псуеться i втрачае свою якiсть, що ютотно впливае на властивостi готово! шюри. У мюцях сольових плям колагеновi волокна набрякають i втрачають волокнисту структуру. Ц дiлянки шкури погано фарбуються i зни-жують сортшсть шкiри. Сухосолене консервування шкур передбачае солшня i висушування на свiжому повiтрi мiздряним боком назовнi. При цьому мето-дi витрачаеться 50 % сол^ необхiдно! для мокросолшня.
Охарактеризован вище методи загалом задовольняють виробництво шкур, хоча iстотним недолшом е те, що хлорид натрто у процесi консервування засмiчуе навколишне середовище. Тому сьогоднi актуальною е проблема зробити спошб консервування шюряно! сировини бiльш еколопчно чистим i позбутися використання хлориду натрж>, який е також щнним харчо-вим продуктом i запаси якого у свiтi обмежет. Тому розроблено методи ко-роткочасного консервування шкур, застосування рiзних бiоцидiв - речовин, якi здатнi зупинити або виключити дiю мiкроорганiзмiв на сировину i е еко-лопчно чистими. Так були проведенi дослщження з використанням для консервування шкур телят дезшф^ючого препарату "Метациду" як без дода-
