Сезонна динаміка угруповань прибережного зоопланктону річки Удай у межах Національного природного парку «Пирятинський» Текст научной статьи по специальности «Биологические науки»

Biosystems

Diversity

ISSN 2519-8513 (Print) ISSN 2520-2529 (Online) Biosyst. Divers., 25(3), 197-202 doi: 10.15421/011730

Seasonal dynamics of the littoral zooplankton groups of the Uday River within the National Nature Park "Pyryatynsky"

Z. V. Burian, V. M. Trokhymets, V. P. Gandzyura

Taras Shevchenko Kyiv National University, Kyiv, Ukraine

Article info

Received 10.07.2017 Received in revised form

15.08.2017 Accepted 16.08.2017

Taras Shevchenko Kyiv National University, Volodymyrska Str., 64, Kyiv, 03022, Ukraine. Tel.: +38-097-679-17-94. E-mail:

ke7sha1991@gmail. com

Burian, Z. V., Trokhymets, V. M., & Gandzyura, V. P. (2017). Seasonal dynamics of the littoral zooplankton groups of the Uday River within the National Nature Park "Pyryatynsky". Biosystems Diversity, 25(3), 197-202. doi:10.15421/011730

The increase in anthropogenic impact on aquatic ecosystems causes significant alterations in the composition and structure of hydrobiont groups. These processes are characteristic of the hydrobiocenoses of the Uday River, the valley of which lies within the National Nature Park "Pyryatynsky", established in 2009 in the Pyryatyn district of Poltava region. Within this protected area it is convenient to carry out continuous monitoring of changes in anthropogenic load on shore ecosystems of the river. One of the most convenient monitoring groups is zooplankton, which is one of the essential components of the trophic networks of aquatic ecosystems and which is the feeding basis of planktonophagous and young fish. The object of this research was the major groups of zooplankton: rotifers (class Eurotatoria), cladocerans (class Branchiopoda, order Cladocera), different age stages of copepods (class Copepoda), ostracods (class Ostracoda). Zooplankton were collected in the daytime in spring (mid April), summer (end of July) and autumn (late September) 2016 within eight research stations. As a result of the conducted research, 69 species of zooplankton were registered within the littoral water area of the Uday River. Monogonont rotifers numbered 19 (27.5%) species, bdelloid rotifers (subclass Bdelloidea), cladocerans - 33 (47.9%) species, copepods - 17 (24.6%). According to the faunal spectrum in the zooplankton groups, representatives of the cladoceran complex predominated. This is due to the favourable conditions for the development of filtrators, of which a considerable part is cladocerans. Three species of rotifers were identified in Poltava region for the first time: Beauchampiella eudactylota (Gosse, 1886), Dipleuchlanis propatula (Gosse, 1886), Mytilina acanthophora (Hauer, 1938). During the spring, 33 species of zooplankton were collected: rotifers - 10 species, cladocerans -14, copepods - 9 species. In summer 41 species were registered, including rotifers - 10, cladocerans - 18, and copepods - 13. In autumn 37 species were found: 6 species of rotifers, cladocerans - 21 and copepods - 10. The species composition of the zooplankton in different seasons had a low similarity, as evidenced by Jaccard index: spring and autumn (J = 25,4), spring and autumn (J = 34,5), and summer and autumn (J = 34,6). In the spring, pelagic (36.3%) and phytophilic (45.6%) groups prevailed, and phytophilic dominated in summer (41.4%) and autumn (48.7%). Of the various groups classified according to feeding type, representatives of the peaceful group dominated in all the studied seasons, in spring comprising 69.7%, in summer - 65.8%, and in autumn - 73%. The density and biomass of zooplankton of the Uday River were "low" in spring and summer, and "very low" - in autumn.

Keywords: zooplankton; seasonal dynamics; Uday River; Ukraine

Сезонна динамика угруповань прибережного зоопланктону р1чки Удай у межах Нацюнального природного парку «Пирятинський»

З. В. Бур'ян, В. М. Трохимець, В. П. Гандзюра

Кшвсъкий нацюналъний университет ¡мет Тараса Шевченка, Кшв, Украша

Наведено результата aHani3y сезонно'1 динамжи угруповань зоопланктону pi4KH Удай в межах Нацюнального природного парку «Пирятинський» за 2016 рк. Видове багатство у межах восьми дослщних станцш представлене 69 видами моногононтних коловерток, пллястовусих i веслоногих paкоподiбних. Уперше для Полтавсько'1 обласп визначено три види коловерток: Beauchampiella eudactylota (Gosse, 1886), Dipleuchlanis propatula (Gosse, 1886), Mytilina acanthophora Hauer, 1938. Максимальне видове багатство (41 вид) зареестровано влггку, що пов'язано з бурхливим розвитком макрофтв (i оптимальною для них температурою). Протягом трьох сезошв за фаунютичним спектром в угрупованнях зоопланктону переважали представники кладоцерного комплексу. Виявлено невисою значення шдексу видово'1 схожосп Жаккара для piзносезонних угруповань зоопланктону: J = 25,4-34,6. Пpоaнaлiзовaно сезонш змши основних еколопчних показниюв угруповань зоопланктону: еколопчний спектр, тип живлення, щшьнють, бюмаса. В угрупованнях зоопланктону протягом року вщбулася змша домшантно'1 пелапчно'1 групи на фггофшьну. Для таких водойм, як piчкa Удай, класичним виявився тpофiчний спектр угруповань зоопланктону, представлений трьома групами, значний вщсоток з яких склали мирш представники: весна -69,7%, лгго - 65,8%, осшь - 73,0%. Навесн в межах зарослого бютопу та на чистоводдi вiдмiчено нaйвищi показники щшьносп та бюмаси.

Ключов1 слова: зоопланктон; сезонна динамжа; piчкa Удай; Украша

Вступ

На теригори бiльшостi кра!н свпу не залишилось р1чок, яю не зазнали б господарсько! дiяльностi (Baranyi et al., 2002; Illy ova et al., 2008; Czerniawski and Domagala, 2010; Burdis and Hoxmeier, 2011; Fefilova, 2011; Czerniawski et al., 2013). Територш Укра!ни вкрита мережею р1чок, бтьтють яких належить до басейшв Чорного, Азовського мор1в. Водт ресурси малих р1чок мають ютотне значення для людини та щдтримки еколопчно! р1вноваги в регют. З року в рж в Укра!т збшьшуеп>ся кiлъкiстъ рчок 1з докоршно зм1неним режимом (Smyrnova, 2013). Саме мат рiчки -найвразливш! вщносно антропогенного впливу (Yatsyk et al., 1991). Внаслщок проведення недосконало! водно! мелюрацй, ви-соко! розораносп земель, розорювання прибережних захисних смуг i заплав, випрямлення русел р1чок шостернжться розрегу-льоватсть !х стоку, прогресуюче обмшння, замулювання та зник-нення (Smyrnova, 2013). Унаслщок перебудови водних екосистем ввдбуваюлься яюст та кшьюст зм1ни угруповань пдробюнлв (Segers, 2008; Kononova, 2009; Uttah et al., 2010; Czerniawski and Pilecka-Rapacz, 2011; Podshivalina, 2012; Napiörkowski and Napiör-kowska, 2013; Ning et al., 2013; Pashkova, 2013; Yermolaeva, 2013). Особливу увагу привертае р1чка Удай, долина яко! розташована в межах Национального природного парку «Пирятинський» Пиря-тинського району Полгавсько! обласй, створеного у 2009 рощ. Оскшьки парк нещодавно створений, на його теригори можна прослщкувати зм1ну антропогенного навантаження на водойму.

Зоопланктон - важливий компонент троф1чних ланцюпв водних екосистем i основа кормово! бази риб-планктофапв i молод риб. Дослвдження структурно-функционально! оргатзацй угруповань зоопланктону р1чки Удай НПП «Пирятиський» розпочали в 2010 рощ (Trokhymets et al., 2011). У статт наведено результати дослвдження сезонних змн угруповань зоопланктону р1чки Удай в межах Национального природного парку «Пирятинський».

Матерiал i методи досл1джень

Об'ект дослвджень - основы групи зоопланктону: коловертки (клас Eurotatoria), гшлястовуа ракоподбт (клас Branchiopoda, ряд Cladocera), р1зт вжов1 стадо розвитку веслоногих ракоподбних (клас Copepoda), черепашков1 ракоподбт (клас Ostiacoda). Моно-гононтних коловерток, пллястовусих i веслоногих ракоподiбних визначали до виду, а бделощних коловерток (пвдклас Bdelloidea) та черепашкових ракоподбних - до вищих таксономчних груп надвидового рангу. Матер1алом дослвдження послужив зоопланктон, з1браний у свплу пору доби навест (15 квпня), влпку (2025 липня) i восени (26 вересня) 2016 року у межах восьми дослщ-них станцш р1чки Удай (рис. 1): околиц! селищ Кроти N 50°23.196' E 32°28.497', Гурбинц N 50°21.816' E 32°28.610', Леляки N 50°20.140' E 32°29.705', Кейбал1вка N 50°18.352' E 32°30.095', Велика Круча N 50°11.167' E 32°34.325', Повстин N 50°11.183' E 32°40.283' та м. Пирятин - Сумський мст N 50°13.636' E 32°33.324', остр1в Масальський N 50°14.344' E 32°31.831'. Дослвджували зоопланктон у межах рвних бютошв: зарослого - у формац1ях очерету звичайного, рогозу широколистого, глечикв жовтих, латала бюлого, тшор1за звичайного, часту-хи подорожниково!, ряски мало!, стршолиста звичайного та на чистоводдо Збирали зоопланктон шляхом фiлътрацii через котчну планктонну спку. Всього з1брали та проаналвували 46 проб зоопланктону на основ1 загальноприйнятих методик (Zhadin, 1960; Ma-nujlova, 1964; Pesenko, 1982; Berezina, 1989; Martin and Davis, 2001; Monchenko, 2003; Arsan et al., 2006; Segers, 2007; Ovander et al., 2011).

Результати

Протягом року дослвдження р1чки Удай в межах Национального природного парку «Пирятинський» зареестровано 69 видв зоопланктону. Моногононтт коловертки нараховували 19 (27,5%) видв i бделовдних коловерток, гшлястовуа ракоподiбнi - 33 (47,9%), веслоноп ракоподбт - 17 (24,6%) видв (табл. 1). За фау-

нicтичним cпeктpoм в yгpyпoвaнняx пepeвaжaли нpeдcтaвники клaдoцepнoгo кoмнлeкcy, на чаик' якиx пpипaдaлa майже mrao-вина видoвoгo бaгaтcтвa нpибepeжнoгo зooнлaнкгoнy.

HOBi MapTHHOBM4¡0

WWM

шМ ш

Я -

ПирйТнмськии район"*

* Ч £

^'Т? VYibj НО'

4

Верхояртка0

гВишневе

сХарк1вц|

/п№

Пирятин0, 5

ЖмпМН1| - У

t я С

V\ 6

°Гарас1Вка

Рис. 1. Станцп вщбору проб зоопланктону р1чки Удай у межах НПП «Пирятинський»: околиц селищ 1 - Кроти, 2 - Гурбинцц, 3 - Леляки, 4 - Кейбал1вка, 7 - Велика Круча, 8 - Повстин, 5 -Сумський мст, м. Пирятин, 6 - остр1в Масальський

Вперше для Полтавсько! области визначено три види коловерток: Beauchampiella eudactylota (Gosse, 1886), Dipleuchlanis propa-tula (Gosse, 1886), Mytilina acanthophora Hauer, 1938.

Таблиця 1

Видовий склад зоопланктону р1чки Удай у межах НПП «Пирятинський»

№ Види Becm Лгго Ocim>

P, %

Kaac Eurotatoria

1 Asplanchna priodonta Gosse, 1850 12,5 37,5 -

2 Beauchampiella eudactylota (Gosse, 1886) - 37,5 -

3 Brachionus calyciflorus Pallas, 1766 12,5 - -

4 B. nilsoni Ahlstrom, 1940 25,Q - -

5 B. quadridentatus Hermann, 1783 - 37,5 -

6 B. urceolaris O.F.Müller, 1773 - - 37,5

7 Conochilus hippocrepis (Schrank, 1803) 12,5 - -

8 Dipleuchlanis propatula (Gosse, 1886) - 25,Q -

9 Euchlanis deflexa (Gosse, 1851) 12,5 - 12,5

10 Eu. dilatata Ehrenberg, 1832 25,Q - 5Q,Q

11 Eu. pyriformis Gosse, 1851 12,5 - -

12 Lecane bulla (Gosse, 1851) - 25,Q -

13 L. luna (O.F.Müller, 1776) - 25,Q 12,5

14 L. lunaris (Ehrenberg, 1832) - 25,Q -

15 Mytilina acanthophora Hauer, 1938 - 12,5 -

16 Notholca acuminata (Ehrenberg, 1832) 87,5 - -

17 Platyias quadricornis (Ehrenberg, 1832) - 1QQ,Q 25,Q

18 Testudinella patina (Hermann, 1783) 12,5 1QQ,Q 12,5

19 Trichotria pocillum (O. F. Müller, 1776) 25,Q - -

Bdelloidea Hudson, 1884 37,5 87,5 5Q,Q

S BugiB KonoBeproK 1Q 1Q б

Kaac Branchiopoda, pяд Cladocera

20 Acroperus harpae (Baird 1834) 37,5 - 12,5

21 Alona affinis (Leydig, 1860) - 25,Q -

22 A. rectangula Sars, 1862 12,5 12,5 25

23 Alonella excisa (Fischer, 1854) 25,Q - -

24 A. nana (Baird 1843) 12,5 12,5 12,5

25 Alonopsis ambigua Lilljeborg, 1900 - 12,5 -

26 Bunops sericaudata Daday, 1885 - 87,5 -

27 Bosmina longirostris (O.F.Müller, 1776) 12,5 12,5 -

№ BrçgH Весна Лгто Р, % Осшь

28 Camptocercus rectirostris Schoedler, 1862 - - 37,5

29 Ceriodaphnia qffinis Lilljeborg, 1900 12,5 100,0 37,5

30 C. laticaudata P.E.Müller,1867 - 12,5 -

31 C. megalops Sars, 1862 - 12,5 -

32 C. pulchella Sars, 1862 - 50,0 12,5

33 C. reticulata (Jurine, 1820) - - 12,5

34 C. quadrangula (O.F.Müller, 1785) - 12,5 25,0

35 Chydorus latus Sars, 1862 12,5 - -

36 Ch. piger Sars, 1862 100,0 25,0 25,0

37 Ch. sphaericus (O.F.Müller, 1785) 37,5 - 12,5

38 Daphnia cucullata Sars, 1862 - - 12,5

39 D. pulex Leydig, 1860 25,0 37,5 25,0

40 Diaphanosoma brachyurum (Lievin, 1848) - 25,0 -

41 Disparalona rostrata (Koch, 1841) - 12,5 -

42 Eurycercus lamellatus (O.F.Müller, 1776) - 12,5 12,5

43 Graptoleberis testudinaria (Fischer, 1848) 25,0 - 12,5

44 Ilyocryptus agilis Kurz, 1878 - - 25,0

45 I. sordidus(Lievin, 1848) - 12,5 -

46 Oxyurella tenuicaudis (Sars, 1862) - - 12,5

47 Picripleuroxus laevis Sars, 1862 - - 25,0

48 P. striatus Schödler, 1862 - - 12,5

49 Pleuroxus aduncus (Jurine, 1820) 62,5 - 37,5

50 Scapholeberis echinulata Sars, 1903 12,5 - -

51 S. mucronata (O.F.Müller, 1776) - - 12,5

52 Simocephalus vetulus (O.F.Müller, 1776) 25,0 87,5 87,5

S bh£Îb mrnacroBycHX paKonogiÔHHX 14 18 21

Клас Copepoda

53 Acanthocyclops americanus (Marsh, 1893) 25,0 12,5 -

54 Cyclops vicinus Ulianine, 1875 - - 12,5

55 Cryptocyclops bicolor (Sars, 1863) 37,5 50,0 -

56 Ectocyclops phaleratus (Koch, 1838) - 12,5 -

57 Eucyclops denticulatus (Graeter, 1903) - 62,5 50,0

58 Eu. macrurus (Sars, 1863) - 12,5 -

59 Eu. serrulatus (Fischer, 1851) 100,0 75,0 87,5

60 Macrocyclops albidus (Jurine, 1820) 12,5 75,0 75,0

61 M. fuscus (Jurine, 1820) - 37,5 12,5

62 Megacyclops gigas (Claus, 1857) 12,5 - -

63 M. viridis (Jurine, 1820) 87,5 25,0 37,5

64 Mesocyclops leuckarti (Claus, 1857) 37,5 87,5 50,0

65 Microcyclops varicans (Sars, 1863) - 12,5 25,0

66 Thermocyclops crassus (Fischer, 1853) - 50,0 37,5

67 Th. dybowskii (Lande, 1890) - 12,5 -

68 Th. oithonoides (Sars, 1863) 12,5 - 50,0

69 Eurytemora velox (Lilljeborg, 1853) 12,5 - -

S вцщв веслоногих ракоподабких 9 13 10

S вцщв ycix груп зоопланктону 33 41 37

Примтки: Р - частота трапляння виду, або вщсоток станцш, у межах яких зареестровано даний вид, ид загально! юлькосп обстежених станцш (Атеап й а1., 2006).

Серед моногононтних коловерток в1дм1чен1 представники 2 рядв, 8 родин п 12 родв (табл. 2). Високу предстаалетсть мали коловертки родин БисЫат(Зае (5 видв), БгасЫош(Зае (6 видв) 1 Ьесатёае (3 види). Гiллястовусi ракоподбт належать до 5 родин п 20 родв, серед яких переважають представники родини СЫ^оп-ёае (17 видв). Веслоногi ракоподiбнi включають 2 ряди, 2 родини та 11 родв, серед яких до родини Сускр<3ае належить 16 пз 17 видв копепод.

Навеснп видове багатство зоопланктону рпчки Удай склало 33 види, серед яких коловерток нараховано 10 (30,3%) видпв, пл-лястовусих - 14 (42,4%) п веслоногих ракоподбних - 9 (27,3%). У зарослому бютот зоопланктон представлений 24 видами: коловерток - 5 (20,8%), гшлястовусих - 12 (50,0%) п веслоногих - 7 (29,2%). На чистоводщ впдмчено також 24 види зоопланктерПв, серед яких коловерток - 8 (33,3%) видпв, гшлястовусих - 10 (41,7%) п веслоногих - 6 (25,0%). Влптку зоопланктон мав бшьше видове багатство (41 вид): коловертки - 10 (24,3%), гшлястовусп - 18 (44,0%) п веслоноп -13 (31,7%). У межах зарослого бютопу зоопланктон склав 36 видпв, з яких коловерток - 9 (25,0%), гшлястовусих - 14 (38,9%) п веслоногих ракоподбних - 13 (36,1%). На чистоводдЛ нараховано 28 видв зоопланктону: коловертки - 8 (28,6%), гшлястовусп - 11 (39,3%), веслоноп - 9 (32,1%). Восени

зареестровано 37 видпв: коловерток - 6 (16,2 %), шшястовусих -21 (56,8%), веслоногих - 10 (27,0%). У зарослому бютот виявлено 31 вид зоопланктону. Тут коловертки склали 3 (9,6%) види, гшлястовусп - 18 (58,1%), веслоноп - 10 (32,3%), тодп як у незарослому бютот - 25 видпв: коловертки - 5 (20,0%), гшлясто-вусп - 13 (52,0%) та веслоноп - 7 (28,0%). За фаунютичним спектром протягом трьох сезошв переважали представники кладоцер-ного комплексу. Схошстъ видового складу зоопланктону за шдек-сом Жаккара характеризуеться невисокою подбнпстю ппд час по-рпвняння весняних п ттих (I = 25,4), весняних п оаннпх (I = 34,5) та лпнк п ооннИх (I = 34,6) угруповань.

Таблиця 2

ТаксономЛчний склад зоопланктону рпчки Удай у межах НПП «Пирятинський»

Класи

Ряди

Родини

Роди (кiлькiсть вищв)

Asplanchnidae Asplanchna (1)

Lecanidae

Lecane (3)

Euchlanidae

Ploima

Dipleuchlanis (1), Euchlanis (3), Beauchampiella (1)

Eurotatoria

Brachionidae

Brachionus (4),

Notholca (1), Platyias (1)

Flosculariaceae

Trichotriidae Trichotria (1)

Mytilinidae Mytilina (1) Testudinellidae Testudinalla (1)

Conochilidae Conochilus (1)

Sididae

Diaphanosoma (1)

Daphniidae

Daphnia (2), Simocephalus (1), Ceriodaphnia (6), Scapholeberis (2)

Macrothricidae Ilyocryptus (2), Bunops (1)

Branchiopoda Cladocera

Chydoridae

Acroperus (1), Graptoleberis (1), Chydorus (3), Eurycercus (1), Alona (2), Alonella (2), Alonopsis (1), Oxyurella (1), Picripleuroxus (2), Camptocercus (1), Pleuroxus (1), Disparalona (1)

Bosminidae Bosmina (1)

Calanoida

Temoridae_Eurytemora (1)

Copepoda

Cyclopoida Cyclopidae

Macrocyclops (2), Eucyclops (3), Ectocyclops (1), Cyclops (1), Acanthocyclops (1), Cryptocyclops (1), Megacyclops (2), Mesocyclops (1), Microcyclops (1), Thermocyclops (3)

Зоопланктон характеризувався значним рпзноманпттям, у його склад впдмчено представниюв трьох екологпчних груп: пелагпч-но!, придонно! та фптофпльно!. Навеснп переважали пелапчна (12 видв - 36,3%) та фггофшьна (15 - 45,6%) групи над придон-ною (6 - 18,1%). Пелапчна група переважала серед коловерток - 5 (50,0%) пз 10 видпв, фптофпльна серед гшлястовусих - 8 (57,2%) пз 14 видпв (рис. 2). Влттку серед угруповань зоопланктону переважа-ла фптофпльна група - 17 видпв або 41,4% впд загально! кплькостп видпв. Значну частку склала фптофпльна група серед коловерток -70,0% або 7 видпв пз 10, пелапчна у кладоцер - 38,9% або 7 видпв пз 18, тод як придонна у веслоногих - 38,4%, або 5 видв пз 13. Восени фптофпльна група також склала значну частку - 48,7% (18 видпв пз загальних 37). Коловертки та кладоцери переважали серед фптофпльно! групи, тодп як копеподи - серед пелагпчно!.

Представник!в р!зних груп зоопланктону вщносять до трьох троф!чних груп: мирт, хиж та всеiДнi. Протягом р!зних сезон!в переважали представники мирно! групи. Навесн! вони нарахову-вали 23 (69,7%) види !з 33, хиж! - 6 (18,2%), все!дн! - 4 (12,1%). Влпку троф!чний спектр майже не в!др!знявся в!д весняного. Мирна група представлена 27 (65,8%) видами !з загальних 41, хиж та всевдт мали однакову кшьюсть видв: 7 (17,1%) [ 7

(17,1%). Восени всещт налчували 3 (8,0%) види !з 37, хиж! - 7 (19,0%), а мирт - 27 (73,0%). Коловертки протягом весни та лпа представлен! мирною групою та одним все!дним видом (Лрат-<Ьт рпо^от1а), тощ як восени лише мирними представниками. Пплястовуа ракоподбт в досл!дний перюд представлен! винят-ково видами мирно! групи, а веслоног! ракоподбт - все!дними та хижими представниками (рис. 3).

25

15

10

II Весна

I II

Л1то °ПЛ НПР □ Ф

III

II III Осшь

Рис. 2. Сезоннi зм!ни еколопчного спектра угруповань зоопланктону р. Удай у межах НПП «Пирятинський»: I - коловертки, II - гшлястовуа ракоподабт, III - веслоног! ракоподабт; ПЛ - пелагiчнi види, ПР - придоннi, Ф - фпофшьт

25 20

4 15

5

5 10 ■а

л

ч

'¿2 5

0

1 14 1 18 6 21

3 3

9 9 6 И

I II II Весна I II III Л!то □ 1 В2 П3 I II III Ос!нь

Рис. 3. Сезонт змши троф!чного спектра угруповань зоопланктону р. Удай у межах НПП «Пирятинський»: I - коловертки, II - гилястовуа ракоподабт, III - веслоноп ракоподабт; 1 - мирна група, 2 - хиж!, 3 - все!дт

30000 25000

-5 20000

а

и

¡2 15000 о

'3

л

■Д 10000

5000

в

т

__гЛ Пи Й11Г1 Л 1X

Н

Весна

Н

Л!то □ 1 ^2 □ 3 ■ 4

Ос!нь

Рис. 4. Сезонт змши щиьност! угруповань зоопланктону р. Удай у межах НПП «Пирятинський»: З - зарослий бютоп, Н - незарослий бютоп; 1 - коловертки, 2 - гилястовуа ракоподбш, 3 - веслоногi ракоподiбнi, 4 - черепашков! ракоподiбнi

20

5

0

0

З

В1ояу$1. Огуегя., 25(3)

Навесн показники щтьносп та бюмаси по р1чщ Удай «низь-к» - 30 389 ± 19 290 екз./м3 i 0,61 ± 0,55 г/м3. У межах зарослого бютопу ui показники також низью: 44 030 ± 53 381 екз./м3 i 1,00 ± 1,32 г/м3. За щтьтстю переважають представники гшлястовусих (20 625 ± 32 792 екз./м3) i веслоногих ракоподiбних (21 548 ± 18 648 екз./м3), значно !м поступаються коловертки (1 535 ± 1 592 екз./м3, рис. 4). Тод як за бюмасою переважають веслоногi (0,71 ± 0,88 г/м3), а поступаються ш гiллястовусi (0,25 ± 0,38 г/м3) та коловертки (0,008 ± 0,016 г/м3). На чистоводщ вГдповГднГ показники склали 16 748 ± 15 665 екз./м3 i 0,22 ± 0,18 г/м3. За щтьнютю та бiомасою переважали веслоногi ракоподбт (11 674 ± 10 005 екз./м3 i 0,16 ± 0,12 г/м3, рис. 4, 5). Дуже низьк показники у коло-верток (771 ± 927 екз./м3 i 0,001 ± 0,001 г/м3) i гiллястовусих (4 266 ± 4 672 екз./м3 i 0,05 ± 0,05 г/м3). Черепашковi ракоподiбнi мали незначну щiльнiсть та бiомасу як у зарослому (323 ± 350 екз./м3 i 0,03 ± 0,03 г/м3) бютот, так i на чистоводщ (37 ± 60 екз./м3 i 0,004 ± 0,006 г/м3).

Влгтку, порПвняно з весною, вщповщт показники нижчг 9 208 ± 4 523 екз./м3 i 0,32 ± 0,30 г/м3). У зарослому бютот щль-н1сть i бюмаса «низью»: 12 408 ± 8 033 екз./м3 i 0,53 ± 0,44 г/м3. Для незарослого ui показники «дуже низью» та «низью»: 6 010 ± 6 324 екз./м3 i 0,10 ± 0,12 г/м3. У заростях рiзних формаци вищих водних рослин i на чистоводщ за щтьнютю домшантна група -веслоноп ракопод1бн1 (5 278 ± 3 863 екз./м3 i 2 320 ± 2 356 екз./м3), не значно 1х поступаються пллястовуа (3 198 ± 2 083 i 2 028 ±

3 127 екз./м3) i коловертки (3 353 ± 1 562 i 1 643 ± 794 екз./м3). Бюмаса для обох бютогпв дуже низька, домшантною групою виступають гiллястовусi - 0,25 ± 0,22 i 0,06 ± 0,07 г/м3, значно !м поступаються коловертки (0,005 ± 0,006 i 0,003 ± 0,003 г/м3) i весло-ногi (0,22 ± 0,17 i 0,04 ± 0,04 г/м3). Для лпнк угруповань зоопланктону в межах зарослого (580 ± 524 екз./м3 i 0,058 ± 0,052 г/м3) i незарослого (20 ± 47 екз./м3 i 0,002 ± 0,004 г/м3) бiотопiв вщммет черепашковi ракоподiбнi (рис. 4, 5).

Восени щiльнiсть та бiомаса пор1вняно з попередами двома сезонами дуже низью: 4 814 ± 5 335 екз./м3 i 0,147 ± 0,172 г/м3. Для зарослого бютопу ui показники «дуже низью» та «низью» (8 588 ± 12 495 екз./м3 i 0,27 ± 0,25 г/м3), тодi як для чистоводдя - «дуже низью» (1 042 ± 1 363 екз./м3 i 0,025 ± 0,027 г/м3). За щивнстю та бiомасою в межах обох бютотв переважали веслоноп ракоподб-н (рис. 4, 5). У зарослому бютот ui показники склали 6 958 ± 11 082 екз./м3 i 0,16 ± 0,14 г/м3, а на чистоводщ - 454 ± 345 екз./м3 i 0,013 ± 0,007 г/м3. Дуже низька щтьнють та бюмаса у коловерток (500 ± 552 екз./м3 i 0,0007 ± 0,0010 г/м3) i гiллястовусих ракоподб-них (1 120 ± 837 екз./м3 i 0,107 ± 0,104 г/м3) у зарослому бютоЩ, тодi як на чистоводщ ui показники ще нижчi: коловертки - 363 ± 734 екз./м3 i 0,000^1 ± 0,0007 г/м3, гiллястовусi - 214 ± 255 екз./м3 i 0,011 ± 0,016 г/м3. Черепашковi ракопощбт характеризувались дуже низькою щiльнiстю та бюмасою як у зарослому бютот (10 ± 24 екз./м3 i 0,001 ± 0,002 г/м3), так i на чистоводдi (11 ± 28 екз./м3 i 0,001 ± 0,002 г/м3).

0,9

0,8

0,7

г 0,6

<а 0,5

IS г 0,4

о w 0,3

0,2

0,1

0

iQL

lL

Весна

Лгто

Осшь

□

Рис. 5. Сезонт змiни бiомаси угруповань зоопланктону р. Удай у межах НПП «Пирятинський»: З - зарослий бютоп, Н - незарослий бютоп; 1 - коловертки, 2 - гшлястовуа ракоподiбнi, 3 - веслоноп ракопощбт, 4 - черепашка ракопадбт

Обговорення

Анатз отриманих даних сввдчить, що видове багатство зоопланктону рiчки Удай мало в^рдзняеться вщ багатьох малих рiчок Свропи (Illyova et al., 2008; Napiorkowski and Napiorkowska, 2013). Наприклад, для рiчки Драва, що на Пiвнiчному Заход Польщi, зареестровано 118 видiв зоопланктону, з яких коловертки склали 87 видв, кладоцери - 21, копеподи - 10 (Czerniawski and Pilecka-Rapacz, 2011). Порiвнявши отриманi дат з попередйми дослвдженнями (Trokhymets et al., 2011; Burian and Trokhymets, 2016), доходимо висновку, що ввдбулася змна домшатно! групи зоопланктону з коловерток на гшлястовусих ракопощбних. Зазви-чай домшування коловерток пов'язують з! слабким розвитком макрофтв та низькою температурою.

Щодо видового багатства зоопланктону протягом рГзних сезо-нв, влгтку вГдмчено найвищу кишеть видв (41), поргвняно з вес-няним (33) та осшМм (37). Так змгни характерн для пього сезону, тому що саме в цей перюд масово розвиваються макрофпи, чому сприяе температурний режим. У результат! формуються опти-мальн умови для юнування цдробюнттв, тод! як для весняного та осшнього сезонгв характерн низью температури, короткотрива-лгсть дня та сонячно! радата!, внаслвдок чого знижуеться продук-

щя фiтопланктону, що викликае вiдповiдне зниження бiомаси зоопланктону. Навест та восени зареестроват холодолю6ив! коловертки та копеподи Brachionus urceolaris, Notholca acuminata, Cyclops vicinus. Поргвняно з попереднiми даними дослвдження рГчки Удай, прослвдковуеться тенденщя зниження видового багатства зоопланктону у 2016 рощ. Протягом лпнього перюду у 2010 рощ зареестровано 46 видв зоопланктону, у 2015 - 58 (Trokhymets et al., 2011; Burian and Trokhymets, 2016).

Фаунютичний спектр угруповань зоопланктону характеризу-вався переважанням протягом року представникiв кладоцерного комплексу. Навеснi кладоцери склали 42,4%, влгтку - 44,0%, а восени - 56,8%. ПорГвняно з линми дослТдженнями 2010, 2015 ро-кгв прослвдковуеться змiна домiнантного комплексу з ротаторно-кладоцерного до кладоцерного (Trokhymets et al., 2011; Burian and Trokhymets, 2016). Зазвичай up пов'язують з! сприятливими умо-вами для розвитку фiльтраторiв, з яких значну частину складають гшлястовуа ракоподiбнi.

Анатз сезонних змгн екологiчного спектра угруповань зоопланктону виявив три основт групи: пелагiчну, фпофшьну та придонну. З них навеснi значну частку склали пелагiчна (36,3%) i фiтофiльна групи (45,6%), а вттку (41,4%) та восени (48,7%) -фпофшьна. Переважання фггофшьно! групи протягом лпнього та

осшнього сезонв зумовлене бшьш розвиненим i складним бюто-тчним багатством прибережно! зони рiчки. Така ж тенденщя про-слщковуеться для минулорiчних дослвджень (Burian and Trokhymets, 2016).

Класичним виявився для таких водойм як р!чи Удай троФ!ч-ний спектр зоопланктону, для якого виявлено представнимв мирно!, все!дно! та хижо! груп. Проанал1зувавши отриман! дан! рiзних сезонв, виявили що тенденщя представленост1 р1зних груп не змнювалась. Найбшьший вщсоток склала мирна группа: навест -69,7%, влпку - 65,8% та восени - 73,0%. Домнування ще! групи пояснюеться переважанням гшлястовусих ракоподiбних протягом року, як! належать лише до ще! групи.

Щшьнють та бiомаса зоопланктону р!чки Удай протягом року та в межах р!зних 6!отоп1в «дуже низька» та «низька», що сгпввщ-носиться з низькою видовою представлен1стю. Низьи кшькюн! показники - норма для стабшьних водойм. У межах уск сезоив та 6!отоп!в р!чки переважали представники гшлястовусих i веслоногих ракоподбних (Arsan et al., 2006). Домшування цих груп харак-теризуеться високою iндивiдуальною масою та значною кшькютю личинкових стадш веслоногих ракоподбних.

Висновки

Протягом сезонних дослщжень 2016 року угруповань зоопланктону р!чки Удай у межах НПП «Пирятинський» зареестро-вано 69 вид!в: коловерток - 19 (27,5%) вид!в, гшлястовусих рако-подбних - 33 (47,9%), веслоногих - 17 (24,6%). Вперше для Пол-тавсько! обласй визначено три види моногононтних коловерток: Beauchampiella eudactylota (Gosse, 1886), Dipleuchlanis propatula (Gosse, 1886), Mytilina acanthophora Hauer, 1938. Протягом весни зiбрано 33 види зоопланктону: коловертки - 10 видв, гшлястовуа -14, веслоноп - 9. Влпку зареестровано 41 вид, з яких коловерток -10, гшлястовусих - 18, гшлястовусих - 13. Восени виявлено 37 видв: 6 видв коловерток, гшлястовусих - 21, веслоногих - 10. Виявлено невисоку видову схожсть (за шдексом Жаккара) зоопланктону в р!зи сезони: J = 25,4-34,6. Протягом весни, лла та осен переважали представники гшлястовусих ракоподбних. На-вест переважали пелагiчна (36,3%) та фггофшьна (45,6%) групи, а влпку (41,4%) та восени (48,7%) - фггофшьна. За типом живлення протягом дослщних сезошв переважали представники мирно! групи, як! навест склали 69,7%, влпку - 65,8%, восени - 73,0%. Кшьюст показники зоопланктону р!чки Удай навест (30 389 ± 19 290 екз./м3 i 0,61 ± 0,55 г/м3) i влпку (9 208 ± 4 523 екз./м3 i 0,32 ± 0,30 г/м3) - «низью», восени (4 814 ± 5 335 екз./м3 i 0,15 ± 0,17 г/м3) - «дуже низьи».

References

Arsan, O. M., ed. (2006). Metody hidrobiolohichnykh doslidzhen' poverkhnevykh vod [Methods of hydroecological investigations of surface water]. Logos, Kyiv (in Ukrainian). Baranyi, C., Hein, T., Holarek, C., Keckeis, F., & Schiemer, F. (2002). Zooplankton biomass and community structure in a Danube River floodplain system. Freshwater Biology, 47(3), 473-482. Berezina, N. A. (1989). Praktikum po gidrobiologii [Workshop on Hydrobiolo-

gy]. Agropromizdat, Moscow (in Russian). Boruckij, E. V., Stepanova, L. A., & Kos, S. (1991). Opredelitel' Calanoida pres-nyh vod SSSR [Determinant of Calanoida of fresh waters of USSR]. Nauka, Leningrad (in Russian). Burdis, R. M., & Hoxmeier, R. J. H. (2011). Seasonal Zooplankton dynamics in main channel and backwater habitats of the Upper Mississippi River. Hydrobiologia, 667(1), 69-87. Burian, Z., & Trokhymets, V. (2016). Structural and faunistic organization of 1he Uday river's littoral zooplankton in the National Nature Park "Pyriatynskiy". Visnyk of Taras Shevchenko National University of Kyiv, 72, 56-59. Czerniawski, R., & Domagala, J. (2010). Similarities in zooplankton community between River Drawa and its two tributaries (Polish part of River Oder). Hydrobiologia, 638(1), 137-149. Czerniawski, R., Pilecka-Rapacz, M., & Domagala, J. (2013). Zooplankton communities of inter-connected sections of lower River Oder (NW Poland). Central European Journal of Biology, 8(1), 18-29.

Czerniawski, R., & Pilecka-Rapacz, M. (2011). Summer zooplankton in small rivers in relation to selected conditions. Central European Journal of Biology, 4, 659-674.

Fefilova, E. B. (2011). The state of a river in pechora basin after an oil spill: Assessment of changes in zooplankton community. Water Resources, 38(5), 593-605.

Illyova, M., Bukvayova, K., & Nemethova, D. (2008). Zooplankton in a Danube River Arm near Rusovce (Slovakia). Biologia, 63(4), 566-573.

Kononova, O. N. (2009). Zooplankton in the Vychegda River. Inland Water Biology, 2(2), 149-156.

Manujlova, E. F. (1964). Vetvistousye rachki (Cladocera) fauny SSSR [Cladoce-rans (Cladocera) fauna of the USSR]. Nauka, Moscow-Leningrad (in Russian).

Martin, J. W., & Davis, G. E. (2001). An updated classification of the recent Crustacea. Natural History Museum of Los Angeles Country, Los Angeles.

Monchenko, V. I. (2003). Vol'nozhivushhie ciklopovidnye kopepody Ponto-Kas-pijs'kogo bassejna [Free-living cyclopoid copepods of Ponto-Kaspian basin]. Naukova Dumka, Kyiv (in Russian).

Napiorkowski, P., & Napiorkowska, T. (2013). The diversity and longitudinal changes of zooplankton in the lower course of a large, regulated European river (the lower Vistula River, Poland). Biologia, 68(6), 1163-1171.

Ning, N. S. P., Gawne, B., & Cook, R. A. (2013). Zooplankton dynamics in response to the transition from drought to flooding in four Murray-Darling Basin rivers affected by differing levels of flow regulation. Hydrobiologia, 702(1), 45-62.

Ovander, E., Iakovenko, N., Trokhymets, V., Gromova, Y., Pashkova, O., & Gu-leikova, L. (2011). Anotovanyy spysok monohonontnykh koloertok ryadu Ploima (Rotifera: Eurotatoria, Monogononta, Ploima) fauny Ukrayiny. Povidomlennya I [Annotated checklist of Monogonont Rotifers belonging to order Ploima (Rotifera: Eurotatoria, Monogononta, Ploima) of Ukraine. Part I]. Fisheries Science of Ukraine, 16, 59-69 (in Ukrainian).

Ovander, E., Iakovenko, N., Trokhymets, V., Gromova, Y., Pashkova, O., & Guleikova, L. (2011). Anotovanyy spysok monohonontnykh koloertok ryadu Ploima (Rotifera: Eurotatoria, Monogononta, Ploima) fauny Ukrayiny. Povidomlennya II [Annotated checklist of Monogonont Rotifers belonging to order Ploima (Rotifera: Eurotatoria, Monogononta, Ploima) of Ukraine. Part II]. Fisheries Science of Ukraine, 17, 46-54 (in Ukrainian).

Ovander, E., Iakovenko, N., Trokhymets, V., Gromova, Y., Pashkova, O., & Guleikova, L. (2011). Anotovanyy spysok monohonontnykh koloertok nadryadu Gnesiotrocha (Rotifera: Eurotatoria, Monogononta, Gnesiotrocha) fauny Ukrayiny. Povidomlennya III [Annotated checklist of Monogonont Rotifers belonging to the superorder Gnesiotrocha (Rotifera: Eurotatoria, Monogononta, Gnesiotrocha) of Ukraine. Part III]. Fisheries Science of Ukraine, 18, 41-51 (in Ukrainian).

Pashkova, O. V. (2013). Zooplankton as indicator of organic and toxic pollution and ecological state of aquatic ecosystems (a review). Hydrobiological Journal, 49(2), 3-20.

Pesenko, J. A. (1982). Principy i metody kolichestvennogo analiza v faunistiches-kih issledovanijah [Principles and methods of quantitative analysis in the faunal studies]. Nauka, Moscow (in Russian).

Podshivalina, V. N. (2012). Zooplankton of the Bol'shoi Tsivil River (Middle Volga Region) under a changing hydrological mode and an increasing anthropogenic load. Biology Bulletin, 39(10), 823-828.

Segers, H. (2008). Global diversity of rotifers (Rotifera) in freshwater. Hydrobio-logia, 595, 49-59.

Segers, H. (2007). Annotated checklist of the rotifers (phylum Rotifera), with notes on nomenclature, taxonomy and distribution. Magnolia Press, New Zealand.

Smyrnova, V. G. (2013). Transformacija richok ta richkovyh rusel (na prykladi richkovyh vodnyh ob'jektiv Poltavs'koi' oblasti) [Transformation of the rivers and river channels (for example of the river water objects of Poltava region)]. Hydrology, Hydrochemistry and Hydroecology, 28, 109-116 (in Ukrainian).

Trokhymets, V. N., Sydorenko, M. V., & Podobaylo, A. V. (2012). The Uday river's littoral zooplankton in the region of the national nature park «Pyriatynskiy». Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, Ecology, 20(1), 131-138.

Uttah, E. C., Uttah, C., Akpa, P. A, Ikpeme, E. M., Ogbeche, J., Usip, L., & Asor, J. (2010). Bio-survey of plankton as indicators of water quality for recreational activities in Calabar River, Nigeria. Journal of Applied Sciences and Environmental Management, 12(2), 35-42.

Yatsyk, A. V., ed., (1991). Mali richky Ukrayiny [Small rivers of Ukraine] Kyiv, Urozhay (in Ukrainian).

Yermolaeva, N. I. (2013). Modern state of zooplankton in Vasyugan River. Contemporary Problems of Ecology, 6(6), 627-633.

Zhadin, V. N. (1960). Metody gidrobiologicheskogo issledovanija [Methods of hydrobiological studies]. Vysshaja Shkola, Moscow (in Russian).